CC BY
5
УДК 303.446:378.4
ВАЖЛИВ1 ФАКТОРИ П1ДВИЩЕННЯ ЯКОСТ1 П1ДГОТОВКИ СТУДЕНТ1В, МАРКЕТИНГУ ОСВ1ТН1Х ПОСЛУГ ТА 1М1ДЖУ ЗАКЛАД1В ВИЩО1 ОСВ1ТИ УКРА1НИ
®2018 ОРЛОВ П. А.
УДК 303.446:378.4
Орлов П. А. Важл^ фактори пiдвищення якост тдготовки студенпв, маркетингу ocBiTHix послуг та iM^y
закладiв вищоТ оcвiти УкраТни
Метою даного дотдження е пор/вняльний анал/з критерив опублшованиху 2017р. трьохрейтинга установ вищоi осв/ти (УВО) Укра/ни та роз-виток теоретико-методичних тдход1в до виявлення на макро-, мезо- iмшрор'юнях важливих чиннишв тдвищення якост/ тдготовки студент/в, маркетингу осв'ттх послуг та /м/джу УВО. Обфунтовано, що з корупц/ею необх/дно боротися на макро-, мезор/внях i в кожному закладi вищоi осв/ти. У роботi наведено анал'в Постанови Каб'тету М'тктр'в Укра/ни в'д 10 травня 2018 р. № 347, якою затверджено сприятливi для УВО змни, але в'дсутнш чткий порядок ¡х реалвацИ. Об(рунтовано, що для масштабного п/двищення якостi тдготовки студентв та маркетингу осв'ттх послуг необх/дно суттево тдвищувати як/сть економ/чноi системи крани та державного регулювання економ'ши. Вдосконалено ав-торську концепщю соц/альноiв'дпов'дальностi тдприемств уах вид/в дяльностi та форм власностi (включаючи УВО), а також ¡х маркетингу. Ключов'! слова: критери, рейтинги УВО Укра/ни, боротьба з корупщею, концепщя соц/ально/ в'дпов'дальностi, як/сть економ/чно/ системи кра/ни, державне регулювання економши. Вбл.: 13.
Орлов Петро Аркадйович - доктор економ/чних наук, професор, зав'дувач кафедри економши та маркетингу, Харшвський нацюнальний еконо-м/чний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харк/в, 61166, Укра/на) E-mail: nashakafedra_eim@ukr.net
УДК 303.446:378.4 Орлов П. А. Важные факторы повышения качества подготовки студентов, маркетинга образовательных услуг и имиджа учреждений высшего образования Украины
Целью данного исследования является сравнительный анализ критериев опубликованных в 2017 году трёх рейтингов учреждений высшего образования (УВО) Украины и развитие теоретико-методических подходов к выявлению на макро-, мезо- и микроуровнях важных факторов повышения качества подготовки студентов, маркетинга образовательных услуг и имиджа УВО. Обосновано, что с коррупцией необходимо бороться на макро- мезоуровнях и в каждом учреждении высшего образования. В работе приведен анализ Постановления Кабинета Министров Украины от 10 мая 2018 г. № 347, которым утверждены благоприятные для УВО изменения, но отсутствует четкий порядок их реализации. Обосновано, что для масштабного повышения качества подготовки студентов, маркетинга образовательных услуг необходимо существенно повышать качество экономической системы страны и государственного регулирования экономики. Усовершенствована авторская концепция социальной ответственности предприятий всех видов деятельности и форм собственности (включая УВО), а также их маркетинга.
Ключевые слова: критерии, рейтинги УВО Украины, борьба с коррупцией, концепция социальной ответственности предприятий, качество экономической системы страны, государственное регулирование экономики. Библ.: 13.
Орлов Петр Аркадьевич - доктор экономических наук, профессор, заведующий кафедрой экономики и маркетинга, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: nashakafedra_eim@ukr.net
UDC 303.446:378.4 Orlov P. A. The Important Factors of Quality Improvement of Students' Training, Marketing of Educational Services, and Image of Institutions of Higher Education of Ukraine
The research is aimed at a comparative analysis of the criteria published in 2017 in terms of three ratings of institutions of higher education (HE) of Ukraine and developing of theoretic-methodical approaches to the detection at macro-, meso- and micro-levels of important factors of quality improvement of students' training, marketing of educational services, and image of IHE. It is substantiated that corruption should be countered on macro- and meso-levels in every institution of higher education. The publication contains an analysis of the resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 347 of May 10,2018, which approved the changes, favorable for IHE, but there is no clear order of their implementation. It is substantiated, that for the large-scale improvement of quality of of students' training together with marketing of educational services it is necessary to considerably increase quality of economic system of the country along with the State regulation of the economy. The author's own conception of social responsibility of enterprises of all kinds of activity and forms of ownership (including IHE), as well as their marketing, has been improved.
Keywords: criteria, ratings of IHE of Ukraine, countering against corruption, conception of social responsibility of enterprises, quality of economic system of the country, the State regulation of economy. Bibl.: 13.
Orlov Peter A. - D. Sc. (Economics), Professor, Head of the Department of Economics and Marketing, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: nashakafedra_eim@ukr.net
Яшсть вищо! ocBiTM в краМ e одшею з ключових засад забезпечення ii конкурентоспроможнос-Ti та соцiально-економiчного розвитку. Метою дано! статп e порiвняльний аналiз опублшованих в УкраМ рейтинпв закладiв вищо! освiти (ЗВО) у 2017 р. i теоретичне узагальнення та розвиток теоретико-методичних пiдходiв до виявлення важли-
вих факторiв шдвищення якост тдготовки студен-йв, маркетингу освигах послуг та iMi^^ ЗВО.
Результати доЫдження базуються на аналiзi критерив ощнки ЗВО Укра!ни в^пов^дно до опубль кованого наприкшщ травня 2017 р. одинадцятого щорiчного рейтингу «ТОП-200 Укра!на». Для визна-чення рейтингу ЗВО шдсумовуються три показники:
оцшка якост науково-педагогiчного потенцiалу 1НП, оцшка якостi навчання 1Н, оцiнка мiжнародного ви-знання 1МВ у балах. Сума балiв за цими показниками дае можливiсть розрахувати оцiнку штегрального показника дiяльностi ЗВО (I3) i ранжувати рейтинги ЗВО в порядку убування штегрального показника.
У 2017 р. найбкьшу ккьшсть за штегральним показником отримав Нацюнальний техшчний уш-верситет Украши «Кшвський полiтехнiчний iнститут iменi 1горя Сшорського» - 86,182459 бала. На другому мющ опинився Кшвський нацiональний ушверситет iменi Тараса Шевченка - 81,892371 бала. На третьо-му - Харювський нацiональний унiверситет iменi В. Н. Каразша - 49,491519 бала. При цьому Miжнарод-на наглядова рада рейтингу «Топ 200 Украша» зазна-чила, що «НТУУ КП1 iм. 1горя Сiкорського» створив i розвинув потужну iнновацiйну екосистему «Sikorsky Challenge», вивiв на ринки набагато бкьше старта-пiв, нiж уа iншi унiверситети Украши, продав бкь-ше лiцензiй на винаходи, впровадив бкьше проектiв у систему оборони Украши. Його випускники най-бкьш затребуванi великими мiжнародними та нащ-ональними високотехнологiчними компанiями» [1]. Стосовно Кшвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка та Харшвського нацюнально-го ушверситету iменi В. Н. Каразша, яю зайняли вк-повiдно друге i трете мкця, було в^дшчено, що «вони мають найб1льше серед шших унiверситетiв Украши бюджетне фшансування наукових дослiджень, висо-кi шдекси цитованостi за системами Scopus i Web of Science, високий рiвень затребуваностi !х випускникiв на ринках пращ, особливо в секторi державного управ-лiння» [1]. Звертае увагу той факт, що в рейтингу бе-руть участь уа ЗВО без урахування специфiки !х дiяль-ностi, наприклад Нацiональнi економiчнi ушверсите-ти, Нацiональний гiрничий унiверситет, Нацюнальний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця та iншi.
Вумовах недостатньо ефективного реформуван-ня системи вищо'1 освiти в Украiнi багато ЗВО з 2014 р. перебувають у скрутному фшансовому становищi. Наприклад, уа ЗВО протягом 2018/19 на-вчального року зобов'язали пройти лщензування та акредитащю вс1х спецiальностей i спецiалiзацiй, не-зважаючи на те, що в багатьох з них були акредитаци до 2026 р. i шзшше. За цим, як i по бкьшост шших напрямшв реформування, вксутне обгрунтування со-цiально-економiчноi доцкьность ЗВО змушенi ско-рочувати розмiри оплати працi та чисельнiсть свого персоналу, у тому чи^ за рахунок шдвищення наван-таження на кожного викладача. За таких умов ЗВО за-лишають багато висококвалiфiкованих викладачiв, а якiсть пiдготовки студенпв вiд цього не шдвищуеть-ся, а навпаки, знижуеться. При цьому МОН Украши докторам наук i професорам ввело ккьюсш вимоги до публшацш статей у системах Scopus i Web of Science. Це дуже дороп публкаци з тривалим перiодом рецен-
зування статей. Публкаци статей у системах Scopus i Web of Science, безумовно, надае 1м б1льш широку по-пуляршсть за кордоном, однак сама по to6í публiкацiя статей у цих системах, на думку автора, автоматично не пiдвищуе 1х якiсть. У цих системах поряд зi стаття-ми високо! якосп публiкуються статтi рiзного, у тому чи^ й низького, рiвня. Для встановлення 1х спiввiд-ношення потрiбнi дорогi дослiдження.
Постановою Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 10 травня 2018 р. № 347 [2] затверджено змь ни, що вносяться до постанови Кабшету Mi-нiстрiв Украши вк 30 грудня 2015 р. № 1187 [3]. Так, у пункп 2 абзац другий виключено, а пункт 2 допо-внено абзацами такого змкту:
•f «закладам освiти, якi мають лiцензiю на про-вадження освiтньоi дiяльностi у сферi вищо! освiти, за 1х заявою може бути переоформлена лiцензiя iз встановленням збiльшеного лщензованого обсягу з урахуванням строкiв навчання за умови дотримання вимог Лщен-зшних умов, затверджених пунктом 1 ще! постанови, без подачi додаткових матерiалiв; f кадровi вимоги щодо забезпечення прова-дження освиньо! дiяльностi для закладiв вищо! освiти, що мають лiцензiю на освиню дiяльнiсть, набирають чинностi з 1 вересня 2018 року. До зазначеного строку кадрове забезпечення освиньо! дiяльностi здiйсню-еться вiдповiдно до Лщензшних умов про-вадження освiтньоi дiяльностi, затверджених постановою Кабiнету Miнiстрiв Укра!ни вiд 30 грудня 2015 р. № 1187, в редакци вк 30 грудня 2015 р.; f вимоги до керiвника проектно! групи щодо наявностi в нього не менше однiеi статтi у пе-рiодичному виданнi, яке включене до одше1 з наукометричних баз, зокрема Scopus або Web of Science Core Collection, вводяться в дго через три роки шсля набрання чинносп цiею постановою».
Також вкстрочеш вимоги щодо володiння ан-глiйською мовою на рiвнi В2, пов'язаш з використан-ням зазначено1 мови одним iз членiв проектноi групи пiд час провадження шдготовки iноземцiв та осiб без громадянства до 1 ачня 2020 р. [2].
Щ та деякi iншi змiни обiцяють полегшення ситуацй' у вичизняних ЗВО, але не виршують ус1х 1х проблем, тим бкьше, що в ЗВО негативно оцшюеться ефективнiсть попереднього реформування. Так, ккь-кiсть бюджетних мiсць для студенпв ВНЗ було скоро-чено приблизно на 60%. З огляду на то, що в Укра'М, за даними ООН, у 2016 р. 60% населення знаходилося за межею бкносп, багато студенпв змушеш шдробля-ти. Це в бкьшосп випадшв також негативно познача-еться на якосп 1хнього навчання. Miжнародна оргаш-зацiя мiграцii оцiнюе можливе збкьшення кiлькостi
мiжнародних трудових мкранйв з Украши в корот-костроковiй перспективi на 41%. Серед них майже половина - у вщ вк 18 до 29 роив. З них багато, як правило, не повертаються назад. Додатковий ризик для ЗВО - збкьшення ккькост вичизняних студен-йв, що будуть навчатися за кордоном. Незрозумiла, на думку автора, i доцiльнiсть змiни назви вищого на-вчального закладу Украши з ВНЗ на ЗВО.
Заслуговуе уваги опублкований в липнi 2017 р. бвгеном Журовим «Рейтинг ТОП-10 кращих економiчних ВНЗ Украши» [4]. Результати базу-ються на опитуваннi бiльше 400 студентш iз ЗВО, що беруть участь в рейтингу. Автор шдкреслив, що скла-дений ним рейтинг не претендуе на iстину, а лише допомагае абiтурiентам вибрати ЗВО, який виглядае краще на ™ iнших. Було вiдiбрано 24 ушверситети, якi мають статус нацiонального, або профкьш уш-верситети. У !х складi не оцiнювалися приватнi ВНЗ. Багато унiверситетiв, що були допущен до участi, зо-крема ТНУ iм. Вернадського, ОНУ iм. Мечникова, ДонНУ iм. Стуса, УжНУ, ЗНУ, ЛТЕУ, ХНУ iм. Кара-зша, ПНУ iм. Стефаника, НУ «Острозька академiя», ДонНУЕТ, СумДУ, ХНУ, МДУ та ш., брали участь, але не змогли сформувати оцiнки про себе.
Заслуговуе на увагу залучення студенйв як екс-пертiв з 1х ЗВО, а також склад критерив для оцiнки рейтингу. Серед них:
ЛЗП - середшй показник лекторських здiбно-стей викладачiв (в1д 1 до 5 балiв);
ОО - середнiй показник об'ективностi ощню-вання знань (навичок) студентiв (вк 1 до 5 балiв);
ВС - середнiй показник ставлення викладачiв до студентiв (в1д 1 до 5 балiв);
СА - наявшсть у ЗВО сучасних аудиторiй, комп'ютерних клаав, обладнаних для проведення ш-терактивних занять, удосконалення практичних на-вичок/виступiв/конференцiй;
БП - наявнiсть у ЗВО напрацьовано! бази практики, на яку направляють студентш;
МП - можливкть працевлаштування вiд вишу шсля закiнчення навчання, тобто показан вiдповiдi студентiв, якi чули про таку можливкть;
ББ - середня оцшка конкретного ЗВО, опри-люднена на сайт education.ua (за 5-бальною шкалою).
Далi наводиться розроблений автором теоре-тико-методичний пiдхiд до ощнки рейтингу кожного ЗВО за 10-бальною системою. При цьому середня оцшка конкретного ЗВО - ББ, оприлюднена на сайт education.ua (за 5-бальною шкалою) множилася на коефщент важливосп 0,5 i вводилися додатковi кри-тери та коефiцiенти до них в1д 0,3 до 0,7.
Особливо смд вiдзначити введення критерго «Корупцiя» за оцiнками студентiв свого ЗВО. Ткьки Нацiональний унiверситет «Киево-Могилянська ака-демiя» (НаУКМА) отримала +1 бал за П вiдсутнiсть. Це найвищий результат у цьому блощ. Оскiльки ткь-
ки 6% опитаних П студентiв економiчних спещаль-ностей вiдзначили, що чули про корупщю, але н1хто з них не давав хабарiв. За НаУКМА смдуе КНТЕУ: 47% опитаних заявили про аналопчний результат, по iнших ЗВО цей показник знижуеться: 38% - ОНЕУ та ЧНУ iм. Федьковича, 36% - ХНЕУ i т. ш.
В опублiкованому рейтингу виявилося 10 ЗВО iз зазначенням займаного мкця i кiлькостi балiв:
1. Нащональний унiверситет «Киево-Могилянська академiя» (8,93 бала);
2. Чернiвецький нащональний ушверситет iменi Юрiя Федьковича (7,67 бала);
3. Кшвський нацiональний економiчний ушвер-ситет iменi Вадима Гетьмана (7,16 бала);
4. Харшвський нащональний економiчний уш-верситет iменi Семена Кузнеця (7,14 бала);
5. Кшвський нащональний ушверситет iменi Тараса Шевченка (7,10 бала);
6. Кишський нащональний торгово-економiч-ний унiверситет (7,09 бала);
7. Одеський нащональний економiчний ушвер-ситет (6,84 бала);
8. Черкаський нацiональний ушверситет iменi Богдана Хмельницького (6,82 бала);
9. Кременчуцький нацiональний ушверситет iменi Михайла Остроградського (5,99 бала);
10. Львiвський нацiональний унiверситет iменi 1вана Франка (5,85 бала).
За допомогою аналопчного теоретико-методичного шдходу в груднi 2017 р. було розроблено Рейтинг ТОП-5 кращих медичних ЗВО Украши [5].
Перше мкце серед ЗВО зайняв Донецький нащональний медичний ушверситет iменi М. Горького (8,39 бала). Це один з найбкьших медичних ушверситепв Украши, зараз розташований у м. Марiуполь, а окремi корпуси знаходяться в м. Лиман. В анкетах 70% студенпв вказали, що вони не чули про корупщю у своему ушверситеть За це уш-верситет отримав додатковий бал.
На другому мшщ Вiнницький нащональний медичний ушверситет iменi М. I. Пирогова (7,61 бала) -провкний медичний ушверситет Украши.
Трете мкце отримала Украшська медична сто-матологiчна академiя (7,52 бала). Це провкний дер-жавний ЗВО з шдготовки лiкарiв-стоматологiв, що знаходиться в м. Полтава. В анкетах 40% студенпв вкзначили, що не чули про корупщю взагалц 33% -що доводилося давати хабарi за залк або iспит; 27% -лише чули про випадки корупцц.
Четверте мiсце зайняв Iвано-Франкiвський нащональний медичний ушверситет (7,32 бала).
На п'ятому мкщ - Нащональний медичний ушверситет iменi О. О. Богомольця (7,25 бала), розташований у м. Кшв. В анкетах ткьки 21% студенпв вказали, що не чули про корупщю; 67% чули про корупщю, а 12% давали хабарь
Подiбнi рейтинги за видами ЗВО випдно в1д-рiзняють !х вiд Рейтингу уншерситетш «ТОП-200 Укра!на» 2017 р., в яких фкурують всi ЗВО Укра!ни без урахування !х специфши та залучення !х студен-тш як експертiв, особливо за критерieм «Корупцiя». З корупцieю необхiдно боротися кожному ЗВО, осккь-ки вона знижуе якiсть пiдготовки студентiв та iмiдж вишу. Крiм того, на викладачiв-корупцiонерiв слабо впливають скорочення розмiру заробiтноi плати, що вiдбуваeться, i фiнансовi труднощi ЗВО. Але це сильно впливае на високоморальних, сощально вкповь дальних i нередко молодих викладачiв, якi через це звкьняються iз ЗВО.
BУкраiнi вирШувати це завдання в ЗВО складно через дуже високу корупщю в краiнi. У рейтингу 2016 р., опублкованому Тга^аргепеу 1п1егпа11юпа1 для 176 кра!н, Францiя зайняла 23 мшце, набравши 69 балiв. Ця позицiя дуже далека вк про-вiдних трiо, утворених Дашею (90), Новою Зеландiею (90) i Фiнляндiею (89). Нiмеччина пос1ла 81 мкце, Ро-сiя й Укра!на - 131 мiсце. I був зроблений тривожний висновок: «2016 рж показав, що системна корупщя i соцiальна нерiвнiсть в усьому свт взаемно шдсилю-ють один одного, що призводить до народного розча-рування в полiтичному свiтi та забезпечуе благодатне шдгрунтя для зростання популктських полiтикiв» [6].
У рейтингу 2017 р. першi мiсця з низькою ко-рупцiею зайняли Нова Зеландiя, Данiя, Фiнляндiя; Нь меччина опинилася на 12 мшщ, Франщя - знову на 23 мшщ, Укра!на - на 130 мшщ, Росiя - на 135 мшщ [6]. У червнi 2018 р. на вимогу МВФ для боротьби з коруп-щею Верховна Рада прийняла юридичну основу для створення антикорупцiйного суду. На думку автора, створення антикорупцiйного суду, що в^повкае кри-терiям МВФ i мiжнародних експертiв зi США i кра!н 6С, необхiдне, але без суттевого тдвищення якостi економiчноi системи кра!ни та державного управлiння економiкою вш не зможе iстотно знизити корупщю.
Глобальна фшансова криза почалася в США у 2007 р. через сощальну безвкповкальшсть банкiв та шших суб'ектiв фiнансового ринку. У 2008 р. вона переросла в глобальну економiчну кризу i швидко по-ширилася на всi кра!ни. Грунтовний аналiз причин i наслiдкiв створено! на ринку iпотечного кредиту-вання США i експортовано! Велико! депреси (рецеси) мiститься в роботах Джозефа Ст^ща [7]. Криза зму-сила уряди США, 6С та шших кра!н вiдмовитися вiд концепци неолiбералiзму, посилити державне регу-лювання економши i виявляти соцiально безвкповь дальш суб'екти господарювання. Аналiзуючи публiч-ш дИ Сполучених Штатiв i краш 6С, у вереснi 2009 р. вкомий французький економiст Жак Атталi шдкрес-лив: «Ми оцiнюемо неймовiрнi змiни, зробленi цими людьми, як мiсяцем ранiше майже всi вважали, що краще за все було шчого не робити i що дерегулюван-ня i свобода риншв були ключем до економiчного i
полiтичного усп1ху» [8, с. 90-91]. В умовах глобально! економiчноi кризи, що продовжуеться для багатьох кра!н свиу i деяких кра'1'н 6С i у 2018 р., учеш придь ляють особливу увагу проблемам сощально! в^повь дальностi суб'ектiв господарювання i влади.
Згiдно з концепщею автора, соцiальна в^повь дальнiсть шдприемств усiх видiв дiяльностi та форм власност полягае в забезпеченнi ком-фортних, безпечних умов працi та пдно! '11 оплати для свого персоналу, в розвитку соцiально! шфраструк-тури, в недопущеннi ухилення в^д сплати податкiв i соцiальних зборiв, у забезпеченнi належно! охоро-ни навколишнього середовища, а також у викорис-танш соцiально вiдповiдального маркетингу (СВМ). А сощально вкповкальний маркетинг пiдприемства -це неухильне виконання вимог державних норма-тивних актiв у сферi забезпечення соцiальноi в1д-повiдальностi на територГ! кра!ни базування i кра!н, в якi експортуються товари i послуги пiдприемства; неприпустимiсть участi в корупцшних схемах, здш-снення шахрайства; неприпустимiсть виробництва та/або реалiзацГ! товарiв ! послуг, небезпечних для майна, морал^ здоров'я, життя людей, навколишньо-го середовища та суспiльства в цкому, а також недо-бросовшно! реклами i методiв психологiчного впливу на споживачiв з метою нав'язати випдне для себе рь шення або будь-яку покупку; прояв сощально спря-мованих iнiцiатив. У публшащях 2014 р. автором було шдкреслено, що серед перерахованих критерив СВМ найменш вагомим е прояв сощально спрямованих Шщатив. Пiдприемство, яке, наприклад, нещодавно створено, або одержало збиток, або з якихось шших причин не проявляе сощально спрямованих Шщатив, але в^повкае вам шшим критерiям, можна вва-жати практикуючим СВМ. Ц критери поширюються i на маркетинг освiтнiх послуг ЗВО Укра!ни.
Висновок про низку значущшть соцiально спрямованих iнiцiатив Грунтуеться на тому що соцiально безв^дповкальш пiдприемства часто використову-ють сощально спрямоваш iнiцiативи для прикриття в очах громадськосп свого швидкого збагачення за рахунок разючо! соцiальноi безвкповкальность При цьому вони не звертають увагу на величезний зби-ток, що заподiюеться навколишньому середовищу, здоров'ю, життю, майну громадян, сво!м Рентам i сусп1льству. Тому автор вважае доцкьним виключи-ти цей критерш з перелiку обов'язкових. Хоча кожному прибутковому суб'екту господарювання бажано проявляти сощально спрямоваш Шщативи. Сощально в^повкальш шдприемства практикують сощально спрямоваш Шщативи на добровкьних засадах з метою надання допомоги суспкьству в ршенш пев-них соцiальних проблем i пiдвищення свого iмiджу.
Цiлi СВМ досить добре сформульоваш в роботах Ф. Котлера, К. Л. Келлера, Ж.-Ж. Ламбена [9; 10]. Ц автори були в чи^ перших, хто зайнявся досль
дженням ще! надзвичайно актуально! проблеми, яка до 1970 р. замовчувалася через сильне лобговання бiзнесом сво!х штереав. Ф. Котлер i К. Келлер об-грунтували, що мета СВМ тдприемств полягае в шд-вищенш добробуту як споживачiв, так i сусп1льства в ц1лому [9]. Але в !х роботах вiдсутнi критерГ! СВМ. А в розглянутих прикладах завищуеться значення про-яву СВМ. Хоча вони часто використовувалися для при-криття сощально! безвiдповiдальностi тдприемств.
ДослГдження показують, що в будь-якш краiнi з ринковою економiкою забезпечити сощальну вГд-повiдальнiсть пiдприемств неможливо без належно! якостГ И економiчно'i системи та державного регу-лювання. Автор продовжуе бути переконаним, що низька або недостатньо висока яккть державного ре-гулювання економки в будь-якш кра'М е наслiдком низько! або недостатньо високо! якостГ П економiчно'i системи, вГдсутностГ подГлу влади Г бГзнесу, високого рГвня корупцГ!, низько! якостГ законГв Г нормативних актГв, що забезпечують орГентацГю тдприемництва на соцГальну вГдповГдальнГсть, вГдсутностГ суворо! й невГдворотно! матеркльно! та кримшально! вГдповь дальностГ за злочини.
Поки з глобально! економГчно! кризи вийшли тГльки США, деякГ кра!ни 6С Г ряд Гнших кра-!н. Наприклад, у ФранцГ! у 2014 р. рГвень за-гального безробйтя був 10,4%, а серед молодГ у вГцГ 15-24 рокГв - 23,4%, проти, вГдповГдно, 10,2% Г 9,8% у 2013 р. За даними европейського шституту статистики, в березш 2017 р. у ФранцГ! безробйтя серед молодГ залишилося високим - 23,7%. НайбГльш високим воно було в ГрецГ! - 48%, в 1спанГ! - 40,5%, в 1талГ! -34,1%, а найнижчим - у Шмеччиш (6,75%). Загаль-на к1лькГсть безробГтних чоловГкГв Г жГнок у кра!нах 6С у березнГ 2017 р. склала 19,716 млн. Найвищим у ачш 2017 р. виявилося загальне безробГття в Гре-цГ! - 23,5%, в 1спанГ! - 18,2%. Найнижчим безробГття в березш 2017 р. було в Чехи - 3,2% Г в Шмеччиш -3,9%. Для порГвняння: в США загальне безробГття в березш 2017 р. складало 4,5% [11]. Про це свГдчить також криза мкрацГ! населення з бГдних кра!н Африки та Гнших регюшв, яку обговорювали десять кра!н 6С у БрюсселГ наприкшщ червня 2018 р. у надГ! до-могтися консолГдованого рГшення.
У даний час уряди США, ФранцГ!, НГмеччини та Гнших кра!н 6С проводять полГтику шдвищення по-даткГв на доходи заможних громадян з метою надан-ня допомоги малозабезпеченим. У ФранцГ! у 2008 р. дшли ставки податку на доходи 0; 5,5; 14; 30 Г 40%. Пойм на короткий перюд вводилася Г ставка 75%. КрГм того, у 2011 р. було передбачено шдвищити податок на дивГденди бкьше 100 тис. евро на рк з 19% до 41%. В УкраМ з дуже високим розривом у доходах багатих Г бГдних до 2011 р. застосовувалися ставки податку на доходи фГзичних оаб 0% Г 15%. Це вГдповГдало ре-комендацГям М1лтона ФрГдмана про переход, вГд про-
гресивного податку на доходи до плоского. У 2011 р. в Укра'М вГдбулася незначна диференщацш ставок 0; 15 i 17%. У 2015 р. дiяли ставки 0; 15 i 20%, а з 01.04.2016 р. вони навйь знижеш - 0; 15 i 18%. Намiтилася тен-денцш повернення до плоско! системi оподаткуван-ня. Доходи у виглядi дивiдендiв в Укра!нi протягом 26 роив обкладаються за ставкою 5% незалежно вГд !х розмiру. Наведена шформацш свiдчить про те, що 26 останнк рокiв податкове законодавство приймало-ся переважно в iнтересах багатих громадян через сут-тeвi недолки системи виборiв, що забезпечуе надмiрно високу !х представництво у Верховнш Радi [12, с. 31]. Використання, наприклад, досвiду ФранцГ! дозволило б ктотно пГдвищити наповнення державного бюджету Укра!ни та скоротити величезний розрив у доходах багатих i бГдних i знизити соцiальну напружешсть.
СлГд зазначити, що останнiм часом розгорки-ся протирГччя мГж США, з одного боку, та Францшю i Канадою, з Гншого, - через рГз^ пiдвищення в США мит на Тмпортоваш чорнГ метали на 25% i на алюмшш на 10% з кра!н 6С [13]. Великi проблеми створив i ви-хГд з 6С Англ!!, передбачений на 2019 р.
ВИСНОВКИ
До^дження дозволило зробити таю висновки. У 2017 р. поряд з рейтингом вищих навчальних за-кладш «Т0П-200 Укра!на» бвгеном Журовим опубль кованi «Рейтинги Т0П-10 кращих економiчних ВНЗ Укра!ни» та «Рейтинг ТОП-5 кращих медичних ВНЗ Укра!ни». Рейтинги за видами ВНЗ випдно вГдрГзня-ють !х вГд рейтингу ушверситейв «Т0П-200 Укра!на» 2017 р., в яких фиурують усГ ЗВО Укра!ни без ураху-вання !х специфки та залучення !х студентГв як екс-пертГв. Особливо за критеркм «КорупцГя», хоча оцГн-ка студентами ЗВО цього критерго, на мш погляд, також не претендуе на Гстину, як i сам рейтинг, на думку 6. Журова. З корупцшю необхГдно боротися кожному ЗВО, оскГльки вона сильно знижуе яккть пГдготовки студентГв та ГмГдж вишу. Але для масштабного шдвищення якостГ пГдготовки студентГв, маркетингу освйнк послуг необхГдно суттево шдвищувати яккть економГчно! системи кра!ни та державного регулю-вання економГки. Наведено вдосконалену авторську концепщю соцГально! вГдповГдальносй пГдприемств усГх видГв дГяльностГ й форм власносй та !х маркетингу, включаючи ЗВО. Постановою Кабшету МшктрГв Укра!ни вГд 10 травня 2018 р. № 347 затверджено змь ни, що вносяться до постанови Кабшету МшктрГв Укра!ни вГд 30 грудня 2015 р. № 1187. Вони спрямоваш на зниження невиправдано жорстких вимог до ЗВО i його персоналу, але, на жаль, вГдсутнш опис чГткого порядку !х реалГзацГ!. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Рейтинг университетов «ТОП-200 Украина» 2017 года. URL: https://ru.osvita.ua/vnz/rating/55849
2. Постанова Кабшету MiHicTpiB Укра'ши «Про внесен-ня змiн до постанови Кабшету MirnapiB Укра'ши вiд 30 груд-ня 2015 р. № 1187» вщ 10 травня 2018 р. № 347. URL: http:// zakon5.rada.gov.ua/laws/show/347-2018-n
3. Постанова Кабшету Мшiстрiв Укра'ши «Про затвер-дження Лщензмних умов провадження осв^ньоТ дiяльнос-тЬ> вiд 30 грудня 2015 р. № 1187. URL: http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/1187-2015-n
4. Журов Е. Рейтинг Т0П-10 лучших экономических ВУЗов Украины. Sensus. 18 июля 2017 г. URL: https://www. sensus.org.ua/rejting-top-10-luchshix-ekonomicheskix-vuzov-ukrainy/
5. Журов Е. Рейтинг ТОП-5 лучших медицинских ВУЗов Украины. Sensus. 21 декабря 2017 г. URL : https://www.sensus. org.ua/rejting-top-5-luchshix-medicinskix-vuzov-ukrainy/
6. Corruption Perceptions Index 2017 (Индекс восприятия коррупции 2017). URL: https://www.transparency.org/ news/feature/corruption_perceptions_index_2017
7. Стиглиц Дж. Крутое пике. Америка и новый экономический порядок после глобального кризиса. М. : Эксмо, 2011. 524 с.
8. Attali J. La crise, et après? Paris : Éditions Fayard, 2008.
185 p.
9. Котлер Ф., Келлер К. Л. Маркетинг менеджмент. 12-е изд. С-Пб. : Питер, 2008. 816 с.
10. Ламбен Ж.-Ж. Менеджмент, ориентированный на рынок / пер. с англ. под ред. В. Б. Колчанова. С-Пб. : Питер, 2004. 800 с.
11. Le chômage a baissé dans 23 pays européens... mais pas en France. Le Figaro. 08.08.2017. No. 5. URL: http://www. lefigaro.fr/conjoncture/2017/05/02/20002-20170502ART-FIG00142-le-chomage-a-baisse-dans-23-pays-europeens-mais-pas-en-france.php
12. Орлов П. А. Важнейшие факторы масштабного повышения социальной ответственности субъектов хозяйствования и их маркетинга для эффективного социально-экономического развития стран. Економка розвитку. 2017. № 3 (83). С. 20-34.
13. Nodé-Langlois F. La guerre commerciale est déclenchée: jusqu'où ira-t-elle? Le Figaro. 01.06.2018. URL: http://www.lefigaro.fr/vox/economie/2018/06/01/31007-20180601ARTFIG00330-la-guerre-commerciale-est-declenchee-jusqu-o-ira-t-elle.php
REFERENCES
Nodé-Langlois, F. "La guerre commerciale est declenchee: jusqu'ou ira-t-elle? Le Figaro. 01.06.2018. http://www.lefigaro. fr/vox/economie/2018/06/01/31007-20180601ARTFIG00330-la-guerre-commerciale-est-declenchee-jusqu-o-ira-t-elle.php
Orlov, P. A. "Vazhneyshiye faktory masshtabnogo povysh-eniya sotsialnoy otvetstvennosti subektov khozyaystvovaniya i ikh marketinga dlya effektyvnogo sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya stran" [The most important factors of large-scale increase of social responsibility of economic entities and their marketing for effective social and economic development of countries]. Ekonomika rozvytku, no. 3 (83) (2017): 20-34.
"Rejting universitetov «T0P-200 Ukraina» 2017 goda" [Rating of Universities "T0P-200 Ukraine"]. https://ru.osvita.ua/ vnz/rating/55849
Stiglits, Dzh. Krutoye pike. Amerika i novyy ekonomiches-kiy poryadok posle globalnogo krizisa [Coolest peak. America and the new economic order after the global crisis]. Moscow: Eksmo, 2011.
Zhurov, Ye. "Reyting T0P-10 luchshikh ekonomicheskikh VUZov Ukrainy" [Rating T0P-10 of the best economic universities in Ukraine]. https://www.sensus.org.ua/rejting-top-10-luchshix-ekonomicheskix-vuzov-ukrainy/
Zhurov, Ye. "Reyting TOP-5 luchshikh meditsinskikh VUZov Ukrainy" [Rating TOP-5 of the best medical universities in Ukraine]. https://www.sensus.org.ua/rejting-top-5-luchshix-medicinskix-vuzov-ukrainy/
<C
Attali, J. Lacrise, etapres? Paris: Editions Fayard, 2008. "Corruption Perceptions Index 2017". https://www. transparency.org/news/feature/corruption_perceptions_in-dex_2017
Kotler, F., and Keller, K. L. Marketing menedzhment [Marketing management]. St. Petersburg: Piter, 2008.
[Legal Act of Ukraine] (2015). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1187-2015-n
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon5.rada.gov.ua/ laws/show/347-2018-n
"Le chômage a baissé dans 23 pays européens... mais pas en France". Le Figaro. 2017. http://www.lefigaro.fr/conjoncture/ 2017/05/02/20002-20170502ARTFIG00142-le-chomage-a-baisse-dans-23-pays-europeens-mais-pas-en-france.php
Lamben, Zh.-Zh. Menedzhment, oriyentirovannyy na ry-nok [Management focused on the market]. St. Petersburg: Piter, 2004.
OQ О О
< £
О ш
