CC BY
15
МЕДИЧН1 ФОРУМИ
MEDICINE FORUMS
ВАЖЛИВЕ З КОНГРЕСУ СВРОПЕЙСЬКОГО ТОВАРИСТВА КАРДiОЛОГiВ (30.08-4.09.2013 р., м. Амстердам, Ыдерланди)
У наш час серцево-судинна захворюванiсть залишаеться про-вщною причиною смертi серед населення. Проблеми диагностики, лкування та профтактики виникнення серцево-судинних захворювань нещодавно обгово-рювалися на щорiчному бвро-пейському конгресi кардiологiв (30.08-04.09.2013 р., м. Амстердам, Нщерланди), що вважаеться чи не найбтьшим та найвпливо-вiшим серед под!бних заходов у свт. В цьому роцi його вщшдали понад 30 000 учасниюв i3 бтьш як 150 кра!н. Важливими чинни-ками попередження виникнення судинно! патологй' е своечасне виявлення та лiкування факгорiв ризику: артер!ально! г1пертензй' (АГ), дислшщеми, палiння, пору-шення обмiну глюкози тощо.
Вщомо, що зниження ршня холестерину лшопротещв низь-ко! щтьноста (ХС ЛПНЩ) су-проводжуеться зменшенням ри-
зику виникнення коронарних подай та шсульту В останш роки з'явилися данi про те, що бтьш агресивне лкування статинами, коли вщразу призначаються висок! дози, мае переваги над традицшним лкуванням (дослщження TNT та PROVE IT-TIMI) у пацiентiв iз встановленим кардю-васкулярним захворюванням та нормальним рiвнем холестерину лшопротещв високо! щiльносгi. В Амсгердамi були представлен! данi японського дослщження Ibaraki Cardiovascular Assessment Study (ICAS), що включало даш реестру 2238 пащенпв, яким було проведено перкутаннi втручання. Згщно з початковим рiвнем ХС ЛПНЩ, уа пацiенти були розподiленi на три групи: дуже низький < 70 мг/дл (n = 214); низький 71-100 мг/дл (n = 669) та високий > 101 мг/дл (n = 1,355). Ишення про призначен-ня сгатинiв (або непризначення) та к дозу лшар приймав самостiйно. Пацiентiв спосгерiгали 3 роки. Ефектившсть терапй' статинами визначалася за частотою виникнення великих серцево-судинних подай — смерть вщ будь-яких причин, нефатальний 1нфаркт мiокарда або шсульт. Стати-ни було призначено 68 % хворим групи з дуже низьким р1в-нем ХС ЛПНЩ, 67 % — групи низького рiвня ХС ЛПНЩ та 67 % — групи високого р1вня ХС ЛПНЩ. Серцево-су-
Укра/нсью учасники конгресу (зл1ва направо): проф. В.М. Жебель, д.м.н. Г.Д. Радченко, проф. О.М. Барна, проф. В.1. Волков
динш поди виникли у 204 пащенпв. Результати аналiзу за Kaplan — Meier показали, що призначення статишв знач-но та вiрогiдно знижувало ризик виникнення ускладнень у всгх трьох групах. Доктор Nakano, яка представляла результати даного дослщження, висловила припущення, що, вiрогiдно, статини попереджують збiльшення атероскле-ротично! бляшки та ii дестабшзащю. «Багато лiкарiв ко-ливаеться, чи призначати статини через к можливi побiчнi ефекти пацiентам iз дуже низьким рiвнем ХС ЛПНЩ та 1ХС. Але наше досл1дження показало, що так! пащенти мають отримувати статини для зниження виникнення серцево-судинних подай у майбутньому.. Наступним кро-ком мае стати Ыщащя рандомiзованого контрольованого досл1дження !з застосуванням сгатинiв у пащенпв з дуже низьким р!внем ХС ЛПНЩ та 1ХС. Даш цього дослщження мають пщтвердити користь сгатинiв у попередженнi ускладнень у ще! категорй' пацiентiв та визначити, як! саме статини та к дози е бтьш ефективними», — завершила доктор Nakano свт виступ на засщанш конгресу.
Позитивну роль прийому високих доз статин1в у попе-редженш виникнення деменцц було продемонстровано i в шшому тайванському дослщженш, що включало 58 000
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
пацieнтiв в1ком понад 65 роив без юторй судинно! деменцй. За 4,5 року спостереження було зареестровано 5516 нових випадив щагностування деменцй. Залежно вщ дози статинiв пацieнти були розподщеш за тертилями. Вияви-лося, що iснувала зворотна залежнiсть м1ж дозою статишв та частотою виникнення деменцй — вщносний ризик при середнк е^валентних дозах становив 0,622; 0,697 та 0,419 вщповщно в тертилях низьких, середн1х та високих доз, а вщносний ризик при загальних екшвалентних дозах — 0,773; 0,632 та 0,332 проти контролю вщповщно. Протек-тивна роль високих доз статишв зберйалася шсля стандар-тизацй за вiком, статтю, кардюваскулярним ризиком та не залежала вщ типу статину (лiпофiльний або гщрофтьний). Особливо висока корелящя була знайдена для рiзних доз аторвастатину i розувастатину. Прийом ловастатину не асоцiювався зi зниженням ризику деменцй.
Окрiм того, в шшому дослщженш виявилося, що прийом статинш асоцiювався iз 20% зниженням вiрогiдносгi виникнення катаракти. Причому цей вщсоток був значно бтьшим у молодих (до 50 %) при тривалому посгiйному прийомi (до 14 роив). Щорiчно в США порушення зору у зв'язку з виникненням катаракти спосгерiгаeться у 20 млн людей. Статини призначаються в США дуже часто — кожному третьому вiком понад 45 роив, що коштуе щорiчно близько 35 млрд доларiв. У метааналiз було включено 14 дослщжень (2 399 200 пацieнтiв та 25 618 випадюв катаракт). Середня тривалiсгь лiкування становила 54 мюящ, середнiй вiк хворих — 61 рш. Вщносний ризик виникнення катаракти на статинах становив 0,80 (Д1 0,77—0,83). 1ншими словами, 71 пащента слщ пролiкувати, щоб по-передити виникнення 1 катаракти. У молодих людей (до 50 роив) вщносний ризик виникнення катаракти був 0,50 та у людей вшэм понад 70 роив — 0,90. Не спостерйало-ся рiзницi м1ж чоловками та жшками. Таким чином, за словами професора Котис, який представляв результати дослщження, статини мають додаткову властивiсть — по-переджують виникнення катаракти. Бтьш вираженим цей ефект е у молодих, яи тривало приймають статини.
Багато уваги на конгресi придлялося анал1зу iмпле-ментацй дшчих рекомендацiй у практику. Було оприлюд-нено першi результати дослщження ЕиЯОЛ8Р1КЕ IV. Це було оглядове дослщження з оцшки проведення контролю факторiв ризику серед пащенпв, як! вже перенесли кар-дiальнi ускладнення (1нфаркт мiокарда, аортокоронарне шунтування, стентування або ангiопласгика коронарних артерiй). Дослщження проводилось у 24 европейських крашах, у тому числ в УкраЫ. Данi були зiбранi у 7998 пацieнтiв вiком до 80 роив (25 % жiнки). Поширешсть ожирiння була в середньому у 38 % (36 % чоловжи та 44 % жшки). Частота виявлення ожирiння коливалася вщ 25 до 30 % у кардiологiчних центрах Боснй i Герцеговини, Нщерландв, Сербй та Швецй i була бтьшою (до 45 %) в центрах Румунй, Росй та Словенй Поширенiсть центрального ожиршня становила 58 %. При цьому 38 % пащенпв iз ожиршням не планували зменшувати масу тша та 20 % вважали, що вони не мають проблем iз вагою тша. Поширешсть цукрового диабету становила 40 %, з них 27 % знали про його юнування та у 13 % вш був дагностова-ний уперше за виявленим рiвнем глюкози > 7 ммоль/л. 1з
тих, хто знав про цукровий диабет, лише 53 % мали р1вень гл1козильованого гемоглоб1ну < 7 %. У таких крашах, як Бельпя, Ф1нлянд1я, менше н1ж 35 % хворих мали некон-трольований цукровий диабет, тод1 як у таких крашах, як Болгар1я, Хорвапя, Франц1я, Грец1я та Великобритан1я, гл1козильований гемоглоб1н вище 7 % вщшчався у бшьш як 55 % обстежених.
Кур1ння як фактор ризику було наявне у 16 % пащенпв (18 % чоловшв, 11 % жшок, 34 % вшом менше 50 роив). При цьому шсля госштал1зацш з приводу серцевих подай 51 % хворих продовжували курити. Пщвищений ар-тер1альний тиск (АТ) (>140/90 мм рт.ст.) вщшчався у 39 %. Антигшертензивш препарати приймали 78 %, i3 них АТ контролювався у 58 %. 87 % пащенпв приймали лшщозни-жуюч1 препарати (найчаспше статини). З них 58 % мали р1вень ХС ЛПНЩ < 2,5 ммоль/л та 21 % — ХС ЛПНЩ < 1,8 ммоль/л. 94 % приймали антитромбоцитарш препарати та 83 % — бета-адреноблокатори. Бшьш1сть пащенпв були повнютю (74 %) або майже повн1стю (20 %) прихиль-н1 до терапй, що спростовуе твердження л1кар1в про те, що !х пац1енти не приймають препарати. Тшьки 51 % пащен-т1в отримували запрошення вщвщувати реабштацшну або превентивну програму. У деяких крашах зовам не було програм 1з реабштацй. Таким чином, було зроблено ви-сновок, що превентивна медицина у пащенпв, як! вже перенесли карщальш пода, працюе незадовшьно — контроль основних фактор1в ризику повторних ускладнень залишае бажати кращого.
На досягнення цшьових р1вн1в холестерину впливають не тшьки призначення л1кар1в та прихильшсть пац1ент1в, але й орган1зац1я системи медично! допомоги. В Амстерда-м1 наводилися дан1 н1мецького дослщження Dyslipidemia International Study (DYSIS), в якому було показано, що цшьовий р1вень холестерину рщше досягаеться у кра!нах 1з рестриктивною (наприклад, Германия), шж 1з прогресив-ною (наприклад, Великобритания) системою орган1зацй медично! допомоги. Загалом було включено 22 063 пащен-ти (з 11 европейських кран та Канади), як1 протягом хоча б одного мюяця отримували статини. Пщ рестриктивним типом системи охорони здоров'я розумши систему, при якш для хрон1чних хворих л1кування обмежуеться бюд-жетною константою. При прогресивнш систем1 грош1 знаходяться у розпорядженн с1мейного л1каря i в1н сам виршуе, скшьки видшяти на конкретного хворого. Ви-являеться, що шмецьи л1кар1 бояться «карально!» системи, коли вони можуть бути оштрафован за перевищення видшених бюджетом кошпв. У той же час англшсью л1кар1, навпаки, можуть бути премшоваш за досягнення цшьових р1вн1в холестерину в !х пац1ент1в. Р1зниця у досягненш цшьового р1вня холестерину м1ж Шмеччиною та Велико-британ1ею становила 42 та 79,8 % (Р < 0,001), незважаючи на те, що доступнють лшв для пащенпв була в обох кра!-нах однаковою. Аторвастатин (як статин 1з бшьшим потен-ц1алом) використовувався у 3,9 % хворих у Шмеччиш та у 24,8 % у Великобританй. Симвастатин, навпаки, часпше, але у меншш доз1, використовувався в Шмеччиш — 83,9 % (середня доза 27,2 мг) проти 67,6 % (середня доза 36,6 мг) у Великобританй. Таким чином, через р1зш системи ре1м-берсацй виявляеться, що британсью л1кар1 л1кують сво!х
60
Артериальная гипертензия, ISSN 2224-1485
№5(31)^2013
АРТЕРИАЛЬНАЯ
я ГИПЕРТЕНЗИЯ
пацieнтiв бтьш агресивно, а нмецьк! лiкарi е бтьш кон-сервативними, рiдше призначають бтьш прогресивт статини та використовують меншi дози, що у подальшому може вплинути на частоту виникнення ускладнень.
Як видно з цього дослщження, потенцiйними (щодо !х позитивного протективного ефекту) статинами названо розувастатин та аторвастатин. Щ препарати е бтьш нови-ми, але в Укра!ш, поряд iз ориг1нальними, е к генеричнi представники, а саме препарати компан!! КРКА (Сло-вен1я) Роксера та Аторис, що випускаються у дозах 5, 10, 15, 20, 30, 40 мг та 10, 20, 40 мг вщповщно.
Окр!м дослщжень зi статинами, у свт продовжують-ся пошуки iнших лшв, як1 б зменшували прогресуван-ня атеросклерозу. Нещодавно зак1нчилося дослщження Aliskiren Quantitative Atherosclerosis Regression Intravascular Ultrasound Study (AQUARIUS), в якому застосовували алiскiрен (антигiпертензивний препарат — прямий ш-гiбiтор ренiну) у пащентав iз передгiпертензieю. Було включено 613 ошб вiком понад 35 роив, як! мали озна-ки ураження коронарних артерiй з рiвнем АТ 125—139/ < 90 мм рт.ст. та два фактори кардюваскулярного ризи-ку. Усi пацieнти повиннi були мати добрi для вiзуалiзацii коронарш артер!!, ознаки стенозу не мали перевищувати 50 %. 1м призначали алiскiрен у дозi 150 мг протягом 1 тижня, при добрш переносимостi пацieнтiв рандом!зува-ли отримувати або алiскiрен у дозi 300 мг (n = 305), або плацебо (n = 308). На початку дослщження проводили ультразвукове сканування коронарних артерiй та виз-начали цiльову артерiю. Первинною кiнцевою точкою було визначення вщсотка змiни об'ему атероми в цльо-вiй артер!! (PAV), вторинною — загальний об'ем атероми (TAV). 72-тижневе спостереження закончили лише 458 па-цieнтiв, в яких не спостерiгалося вiрогiдних вщмшностей мiж плацебо та алiскiреном. PAV зменшився на 0,33 % у груш алююрену та пiдвищився на 0,11 % у груш плацебо (Р = 0,08). TAV зменшився на 4 мм проти 2,1 мм вщповщно у групах алююрену та плацебо (Р = 0,18). Регрес PAV спостерйався у 56,9 % пащенлв активного лкування та у 48,9 % у груш плацебо (Р = 0,09). TAV зменшувався у 64,4 та 57,5 % вщповщно у групах алюирену та плацебо (Р = 0,13). При цьому АТ вiрогiдно бтьшою мiрою зни-зився у грут алiскiрену (—2,9/—2,0 проти —0,8/—0,4 мм рт.ст.; Р = 0,007/0,003). Частота кардюваскулярних ускладнень була дуже малою. В груш атсйрену вона становила 8,5 %, в груш плацебо — 16,2 % (Р = 0,004). Нефатальний шфаркт мюкарда також рiдше виникав у груш алюыре-ну — 0,3 проти 2,6 %; Р = 0,02. Проте дослщники з обе-режшстю поставилися до отриманих результат, адже це дослiдження не планувалося як проспективне з вивчення впливу на частоту кардюваскулярних ускладнень. Для пщтвердження позитивного впливу алiскiрену необхщно провести спецiально сплановат дослiдження. Отримаш данi також мають спонукати до проведення дослщжень iз визначенням безпечного рiвня знижування АТ, адже у даному аналiзi не спостерiгалося негативного впливу зни-ження тиску в пащенлв iз коронарним ураженням.
Конгрес в Амстердамi 2013 року вщзначився рекор-дною кiлькiстю не ттьки делегатiв, але й представлених результат новiтнiх дослiджень (HOT Lines), прийнятих
нових рекомендацiй та запропонованих сучасних техтч-них засобiв i лшв. Найбтьш важливими дослiдженнями були:
— HOKUSAI-VTE: застосування перорального антикоагулянта едоксабану для лiкування венозно! тромбоем-бол!! — однакова ефективнiсть, але краща переносимiсть порiвняно з варфарином при початковому призначенш низькомолекулярного гепарину.
— TASTE: асшращя кров'яних згусткiв та тромбiв, що може спричинювати серцевий напад перед вiдкриттям ба-лоном артери, не покращуе виживання порiвняно iз засто-суванням тiльки балонно! дилатацй або стентування без асшрац!!.
— ECHOCRT: результати пiдгвердили, що пащентш iз вузьким комплексом QRS не сл!д направляти на серцеву ресинхрошзуючу терапiю (СРТ). Таким чином, електро-кардiографiя е простим методом для визначення показань для СРТ.
— DECAAF: проведення магттно-резонансно! в!зу-алiзацii перед лiкуванням пацieнтiв iз фiбриляцieю пе-редсердь може допомогти встановити стушнь ураження тканин серця (ащальний фiброз) та бути предиктором усшшносп лiкування.
— PRAMI: при серцевому напад! у пацieнтiв iз елева-цieю ST проведення превентивних втручань на незабло-кованих додаткових коронарних артерiях може значно покращити виживання пор!вняно з проведенням втручань ттьки на основнш артер!!, що спричинювала напад.
Результати цих дослiджень, згщно з думкою ряду фа-х!вщв, можуть вплинути на клЫчну практику та дозволять краще зрозум!га важлив!сть нових процедур.
Цiкавими виявилися дат шших к1лькох дослiджень, як! стали вельми популярними серед представник!в преси. Це дослщження:
— The Tour de France study, в якому продемонстровано, що учасники велогонки у перюд 1947—2012 рр. жили дов-ше, н!ж шш! французи — !х однолики.
— Слухання музики може покрашити настрiй i розсла-бити та на додаток до ф!зичного навантаження покращити функцш ендотелю.
— Холодна погода може сприяти виникненню серце-вих нападав, у той самий час забруднення повиря мае мен-ший вплив.
На конгресi в Амстердамi також були представленi нов! рекомендаций, а саме Рекомендаций бвропейського това-риства кардюлопв i бвропейського товариства гшертензй з диагностики, лкування та профтактики артер!ально! гшертенз!! та Рекомендац!! з профтактики, дагностики та лкування кардюваскулярних захворювань у пащентав !з д!абетом та передщабетом.
Основт змши та нов! положения рекомендацш з ар-тер!ально! гшертензй включали:
ОфСний АТ або АТ поза офСом. Змшилися показники р!вшв амбулаторного АТ та АТ при самомошторуванш, як! е граничними для визначення артерiальноi гiпертенз!! (> 130/80 мм рт.ст. та > 135/85 мм рт.ст. вщповщно). П!д-тверджено, що методи амбулаторного мотторування артер!ального тиску та домашнього самомотторування дозволяють отримувати додаткову шформацш, але основ-
АРТЕРИАЛЬНАЯ
ГИПЕРТЕНЗИЯ ,
ним методом диагностики залишаеться офiсне вимiрюван-ня АТ
Артерiальна гiпертензiя «быого халата» та маскова-на гiпертензiя. Щдтверджено, що АГ «бтого халата» — це стан, для якого юнують протирiчнi данi дослщжень щодо прогнозу. Залишаеться нев!домим, чи потрiбно лiкувати таких пащенпв. Експерти вважають, що якщо це пацiент високого ризику (е шш1, окрiм АГ, фактори), то, вiрогiдно, таких пацiентiв сл!д лкувати. Маскована АГ потребуе в!д-повщно! диагностики iз залученням методов амбулаторного мотторування та/або домашнього самомонiторування. Як правило, особливо потребують лiкування пащенти ви-сокого ризику.
Лщвання пацieнтiв низького та помiрного ризику 1-го ступеня. Дотепер не визначено чггко, чи потр!бно лкува-ти таких пацiентiв, але оч1кування може призвести до по-яви ураження органiв-мiшеней та зростання ризику. Тому можливе застосування препарапв iз кращим сшввтно-шенням «цша — позитивний ефект».
Гшотеза «нижче краще», або гшотеза J-подiбноi кривоI. Попередщ рекомендаций пропонували бтьш низький рь вень АТ у пащенпв високого ризику. Новi рекомендаций пропонують рiвень САТ менше 140 мм рт.ст. для пащенпв i високого, i низького ризику. Високий нормальний АТ не повинен знижуватися медикаментозно навiть у пацiентiв iз цукровим диабетом або ураженням нирок. В окремих людей вiком понад 80 роив можливо цiльовим рiвнем САТ мае бути 140—150 мм рт.ст. Ивень ДАТ мае бути нижчим за 90 мм рт.ст., за винятком цукрового диабету, при якому е даш, що бтьш низький рiвень ДАТ мае бтьш виражений позитивний ефект щодо прогнозу.
Чи ва антигшертензивт препарати або х комбтацп однаковi? Новi рекомендаций щдтверджують, що ва п'ять клаав антигiпертензивних препаратiв щдходять для початку терапи, але деяю мають переваги в певних ситуациях.
Резистентна артерiальна гтертензiя: чи потрiбно зразу ж проводити ренальну денервацт? П!д резистентною АГ ро-зумшть втсутшсть контролю АТ пiсля мплементаци змш способу життя та призначення трьох антигiпертензивних препаратiв, одним iз яких е диуретик. Реальна денерващя та стимуляция барорецептор1в можуть обговорюватися у тих пащенпв, у яких резистентшсть щдтверджена даними добового монiторування АТ та з офюним САТ/ДАТ >160/ 110 мм рт.ст. Рекомендовано проводити даш втручання в спецiалiзованих центрах.
У Рекомендащях iз дiабету та передщабету зазначаеть-ся, що цукровий диабет — це одна з основних проблем, що вносить значний вклад у скорочення життя популяци. За оцшками, 360 млн ошб в бврош мали це захворювання в 2011 роцi та оч!куеться, що кшьюсть !х зросте до 550 млн у 2030 рощ. Кшьюсть же пащенпв, як! характеризуются як п, що мають передщабет (збiльшення р!вня глюко-зи натще, порушення толерантностi до глюкози, даабет вагiтних, еуглiкемiчна резистентнiсть), е не меншою. Нов! рекомендаци дають визначення вшм цим станам. П!д цукровим дабетом розумшть: рiвень глюкози плаз-ми > 7,0 ммоль/л (126 мг/дл) або через дв1 години шсля навантаження > 11,2 ммоль/л (200 мг/дл). Рiвень НЬА1с (> 6,5 %) можна також використовувати для диагности-
ки диабету, але чутливють нев!дома. Можлива комбiнацiя визначення р!вня глюкози натще та НЬА1с. Стратиф^-ц1я ризику кардiоваскулярних ускладнень повинна про-водитися вшм пащентам 1з цукровим диабетом. Пацiенти з цукровим дiабетом та хоча б одним фактором ризику або з ураженням оргашв-мшеней е пащентами дуже високого ризику. Вс1 шш1 — високого ризику. Великий роздал нових рекомендацш присвячено важливосп про-ведення модиф^ци способу життя. Основною умовою д!етичних рекомендацш е обмеження вживання жир!в. Суворе обмеження вживання вуглевощв не рекомендовано. Контроль глюкози мае бути !ндив!дуал!зованим, беручи до уваги тривалють цукрового д!абету, комор-61дн1 стани та в1к. Цтьовим р!внем НЬА1с е менше 7 % для зниження ризику мшро- та макроускладнень. Для цукрового даабету I типу рекомендовано застосовувати шсулш, доза якого контролюеться завдяки мониторингу р!вня глюкози. Для цукрового д!абету II типу основним препаратом мае бути метформш Цiльовим р!внем АТ мае бути р!вень < 140/85 мм рт.ст. 1нпбггори АПФ (або якщо не переносять, — блокатори рецептор!в ангютензи-ну II) рекомендован! як препарати першо! лши, особливо у пащенпв 1з проте1нур!ею або мiкроальбумiнурiею. Препарати, що мають негативний метабол!чний ефект, особливо в комбшаци «бета-блокатор + д!уретик», не сл!д призначати пащентам 1з метабол!чним синдромом. Дисл!п!дем!я мае бути лшованою. Ц1льовим р!внем е рь вень ХС ЛПНЩ < 1,8 ммоль/л (< 70 мг/дл) або зниження мае становити не менше 50 % в!д вихщного р!вня. В!дмова в!д палшня, збiльшення ф1зично! активносп, зменшення ваги тiла та вживання вуглевод!в, що легко засвоюються, е одними з основних метод!в для збтьшення р!вня холестерину лшопротещв високо! щ1льност1. Первинна про-фтактика асшрином не рекомендована для пащенпв 1з цукровим д!абетом та низьким ризиком кардюваскуляр-них ускладнень, але повинна обговорюватися в ошб дуже високого ризику. Вторинна профтактика асшрином рекомендована. Л!кування пацiентiв !з цукровим д!абетом та встановленим кардюваскулярним захворюванням мае проводитися зпдно з рекомендац!ями щодо лiкування цих захворювань. При наявносп серцево! недостатносп метформш залишаеться основним препаратом лкуван-ня цукрового д!абету, у той час як призначення пазоль диндюнових препарапв протипоказано. При наявносп ф16риляц11 передсердь необхщно обговорювати призначення антикоагулянпв. Створення ценщв-школ для пащенпв 1з цукровим диабетом дозволяе покращити веден-ня хворих та допомагае !м зм1нити спос16 життя.
Таким чином, конгрес бвропейського товариства кар-д1олог1в виявився щкавим 1з точки зору представлених даних нових дослщжень, нов1тн1х технологiй та сучасних рекомендацш.
ПДготовлено: Г.Д. РАДЧЕНКО, провдний науковий спiвробiтник вддЛення симптоматичних артер'1альних ппертензй ДУ «ННЦ «1нститут кардюлоги iм. акад. М.Д. Стражеска» НАМН Украни, д.м.н. □
62
Артериальная гипертензия, ¡ЭЭП 2224-1485
№5(31)^2013
