CC BY
52
DOI: 10.22141/2224-1485.2.64.2019.168753
Рекомендацп — 2019 Американського коледжу кардюлогп (АСС)/Американсько1 асоцiацií серця (АНА) з первинно' профiлактики серцево-судинних
захворювань
(Рекомендацií зроблено простiшими: вибраж таблицi та рисунки)
KoMiTeT 3 HanMcaHHn:
Donna K. Arnett, PhD, MSPH, FAHA, cnÍBroAOBü Roger S. Blumenthal, MD, FACC, FAHA, cnrnroAOBa
Michelle A. Albert, MD, MPH, FAHA Andrew B. Buroker, Esq
Cheryl Dennison Himmelfarb, PhD, RN, ANP, FAAN, FAHA, FPCNA
Zachary D. Goldberger, MD, MS, FACC, FAHA
Ellen J. Hahn, PhD, RN, FAAN
Amit Khera, MD, MSc, FACC, FAHA, FASPC
Donald Lloyd-Jones, MD, SCM, FACC, FAHA
J. William McEvoy, MBBCh, MEd, MHS
Erin D. Michos, MD, MHS, FACC, FAHA
Michael D. Miedema, MD, MPH
Daniel Muñoz, MD, MPA, FACC
Sidney C. Smith, Jr, MD, MACC, FAHA, FESC, FACP
Salim S. Virani, MD, PhD, FACC, FAHA
Kim A. Williams, Sr, MD, MACC, FAHA, FASNC
Joseph Yeboah, MD, MS, FACC, FAHA
BobackZiaeian, MD, PhD, FACC, FAHA
МЕТОДИЧН1 РЕКОМЕНДАЦП
METHODICAL RECOMMENDATIONS
АРТЕР1АЛБНА* Г1ПЕРТЕН31Я
Робоча група ACC/AHA з клшжо-прак-тичних рекомендацш отримала повноважен-ня щодо створення цих рекомендацп шляхом об'еднання вже юнуючих рекомендацш i рiзних останшх наукових здобутюв, консенсусу екс-перпв i рекомендацш Í3 клжчно! практики в единому керiвному документ^ що зосереджений на первиннш профшактищ атеросклеротич-них кардюваскулярних захворювань. Однак це керiвництво також включае новi рекомендацп щодо використання астрину, фiзичних вправ i фiзичноl активностi, а також палiння додатко-
во до рекомендацiй, пов'язаних i3 командним доглядом та оцiнкою сощальних детермiнант здоров'я, щоб створити всеосяжш, але щле-спрямованi рекомендацп ACC/AHA з профь лактики атеросклеротичних кардюваскулярних захворювань.
Наведен нижче данi мiстять таблиц й рисунки iз Рекомендацш 2019 року з первинно! профилактики кардiоваскулярних захворювань. Цi даш е лише витягом iз рекомендацш, а повна публжащя мiстить додатковi таблицi й рисунки, а також важливий контекст.
КлЫчш пiдходи
Первинна профлактика: змни способу життя й принципи командного догляду
Примтки: АССЗ — атеросклеротичне серцево-судинне захворювання; АТ—артер^альний тиск; ГПП — глюкагон-под1бний пептид; 1КК—iндекс коронарного кальцю; НГКТ2 — натрй-глюкозний котранспортер 2-го типу; ССЗ — серцево-судинне захворювання.
Топ-10 найбльш важливих рекомендаций щодо модифкацп способу життя для первинноТ профлактики серцево-судинних захворювань
1. Найбшьш важливий 1 головний спос1б запобь гання атеросклеротичним ураженням судин, серце-вш недостатност1 й ф1бриляцп передсердь — це до-тримання здорового способу життя протягом усього життя.
2. Найбшьш ефективною стратепею в профшак-тищ серцево-судинних захворювань визнано ко-мандний п1дх1д, а саме: лжар 1 пац1ент як команда. Л1кар1 повинн1 оц1нювати вс1 сощальш фактори ри-зику, як1 впливають на 1ндив1дуальн1 р1шення щодо лжування.
3. Доросл1 в1ком в1д 40 до 75 роюв, як1 проходять оц1нку ризику за шкалою щодо профшактики сер-цево-судинних захворювань, також повинш пройти розрахунок 10-р1чно! оц1нки ризику за шкалою ASCVD (АССЗ — атеросклеротичне серцево-су-
динне захворювання), 1 за результатами слщ провести обговорення ризику лжарем 1 пац1ентом перед початком фармаколопчно! терапп, наприклад антигшертензивно! терапп, терапп статинами або антитромбоцитарно! терапп. Кр1м того, оц1нка ш-ших фактор1в, що п1двищують ризик, така як ощн-ка 1ндексу коронарного кальцго, може допомогти прийняти ршення щодо проф1лактичних втручань в окремих ос1б.
4. Ус1 доросл1 повинш вживати здорову !жу, бага-ту на овоч1, фрукти, гор1хи, щльне зерно, б1лок рос-линного або тваринного походження, а також рибу, й обмежити споживання трансжир1в, червоного м'яса й обробленого м'яса, вуглевод1в, цукру й тд-солоджених цукром напо!в. Дорослим 1з надлишко-вою масою т1ла/ожир1нням рекомендовано обмежити калораж 1ж1, що споживаеться, для досягнен-ня й п1дтримання оптимально! маси тша.
5. Ф1зична актившсть повинна включати принаймн1 150 хвилин на тиждень навантажень
iз середньою iнтенсивнiстю або 75 хвилин на тиждень навантажень iз потужною штенсив-нiстю.
6. Для дорослих iз цукровим дiабетом 2-го типу модифiкацiя способу життя, а саме змша харчових звичок i досягнення оптимально! фь зично! активностi, мае вирiшальне значення. Якщо показана медикаментозна терапiя цукро-знижуючими препаратами, то препаратом ви-бору е метформш iз подальшим додаванням до лжування препаратiв iз класу iнгiбiторiв натрш-глюкозного котранспортера 2-го типу або глюка-гоноподiбного пептиду 1.
7. Уам дорослим при повсякденному медичному вiзитi слiд провести ощнку тютюнопалiння, а тим, хто споживае тютюн, надаеться всебiчна допомога й наполеглива рекомендацiя щодо вщмови вiд тю-тюнопалiння.
8. Асшрин для первинно! профiлактики серцево-судинних захворювань у рутиннiй пракгицi тепер n0Tpi6H0 призначаги рщше через те, що його переваги не доведет.
9. Сгагини — це препараги першо! лшп, що ви-корисговуюгься для первинно! профiлакгики сер-цево-судинних захворювань у пацieнгiв i3 пщви-щеним рiвнем холестерину лшопрогещв низько! щiльносгi (> 190 мг/дл), у хворих на цукровий дiабет вжом вщ 40 до 75 роюв, а гакож у пащенпв iз до-сгагнiм рiвнем ризику за шкалою ASCVD пiсля об-говорення лiкарем iз хворим.
10. Немедикаменгозне лiкування (модифiкацiя способу жиггя) показане всiм дорослим iз пщви-щеним рiвнем аргерiального гиску або гшергензь ею. Для гих, хго погребуе медикаменгозно! герат!, цiльовий артерiальний гиск повинен сгановиги < 130/80 мм рг.сг.
Пац1ент-ор1ентован1 рекомендацп щодо запобкання атеросклеротичним кардоваскулярним ускладненням
COR LOE Рекомендацп
I A 1. Для контролю факторiв ризику виникнення атеросклеротичних кардюваскулярних захворювань рекомендацп мають базуватися на командному ршенн
I B-R 2. Перед прийняттям ршення мае бути проведене обговорення щодо кращоТ стратеги зни-ження атеросклеротичного кардюваскулярного ризику
I B-NR 3. 1снують со^альш детермшанти стану здоров'я, як необхщно враховувати для iмплемен-тацп стратеги лкування щодо запоб^ання атеросклеротичним кардiоваскулярним захворю-ванням
Тема Приклад обговорення
1 2
Кардюваскуляр-ний ризик Дорослим необхщно рутинно оцЫювати психосоцiальнi стресори й проводити вщповщш консультацiТ. Грамотнють щодо здоров'я необхiдно перевiряти кожн 4-6 рокiв для забезпечення максимально)' ефективност рекомендацiй
Дieта Додатково до прописано) модифкаци способу вживання Тж й рекомендацiй щодо зменшен-ня маси тiла необхiдно оцiнити со^альы й культурнi особливостi, що можуть впливати на ефективнють. Мають бути оцшеш потенцiйнi перешкоди щодо прихильност до здорового харчування (наприклад, доступнють отримання Тжi, економiчнi фактори). Ц фактори можуть бути особливо важливими для певноТ популяцiТ (особи, як проживають у старих перенаселених частинах мюта або в стьськм мiсцевостi iз соцiоекономiчними проблемами й особи вком > 75 роюв)
Фiзичнi наванта-ження На додачу до рекомендацiй щодо фiзичноТ активностi необхiдно оцiнити сусщське оточення й доступнiсть обладнання для фiзичноТ активностi
Ожирiння й змен-шення маси тiла Консультацiя щодо модифкацп способу життя, що спрямована на зменшення маси тiла, повинна включати оцiнку психостресорних факторiв, гiгiени сну й шших iндивiдуальних перешкод. Утримання маси тта повинно заохочуватись у тих пацiентiв, якi мають надлишкову масу тiла або ожирЫня й не здатнi досягнути рекомендованоТ маси тiла
Цукровий дiабет Для покращання глiкемiчного контролю й збiльшення прихильностi до лкування додатково до прописування рекомендацм щодо лiкування цукрового дiабету необхщно оцЫити мож-ливостi покращання зовшшнього середовища, психосоцiальнi фактори, такi як депреая, стрес, самозабезпечення, соцiальна пщтримка
Приклади обговорення, пов'язаш ¡з соц1альними детерминантами здоров'я, для запо&гання атеросклеротичним кардоваскулярним под1ям
Закнчення
1 2
Артер1альний тиск Коротка тривалють (менше в!д 6 годин) 1 погана якють сну асоц!йован! з високим р1внем артер1ального тиску й мають обговорюватися. Через те, що звички щодо способу життя можуть впливати на р1вень артер1ального тиску, необхщно обговорювати питання щодо здорового харчування, низькосольовоТ д1ети й збтьшення ф1зичноТ активност1
Л!кування тютюно-залежност1 Соц1альна пщтримка може бути потенц!йним фактором у боротьб1 проти тютюнозалеж-ност1. У дорослих, як1 тютюнозалежн1, рекомендована соц1альна 1ндив1дуальна й групова пщтримка
Фактори посилення ризику для обговорення клнщистом i патентом
Фмейний анамнез раннього виникнення атеросклеротичного серцево-судинного захворювання (чолов1ки в1ком < 50 рок!в, ж1нки в1ком < 65 рок!в)
Первинна гiперхолестеринемiя (ХС ЛПНЩ 160-189 мг/дл [4,1-4,8 ммоль/л], ХС не-ЛПВЩ 190-219 мг/дл [4,95,6 ммоль/л]
Метаболiчний синдром (збтьшена окружн1сть тали [в1дпов1дно до етнмних особливостей], п1двищений р1вень тригл1церид1в [> 150 мг/дл, не натще], пщвищений р1вень АТ, глюкози й низький р1вень ХС ЛПВЩ [< 40 мг/дл у чолов1к1в I 50 мг/дл у ж1нок] е факторами для визначення, необхщна наявн1сть трьох)
Хрожчне захворювання нирок: ШКФ 15-59 мл/хв/1,73 м2 з альбум1нур1ею або без неТ; не л1кован1 гемод1ал1зом або трансплантац1ею нирок
Хронiчнi запальш стани: псор1аз, ревматоТдний артрит, системний червоний вовчак або В1Л/СН1Д
Анамнез ранньоУ менопаузи (до 40 ромв) i станiв, що були асоцiйованi iз вагiтнiстю й пiдвищують ризик атеросклеротичного кардюваскулярного захворювання, наприклад еклампая
Раси високого ризику/етнiчна приналежнiсть (наприклад, походження з П1вденноТ Аз1Т)
Лтщи/бюмаркери: асоц1йован1 з п1двищеним ризиком серцево-судинних захворювань. Пост1йно п1двищений р1вень, первинна г!пертригл!церидем!я (> 175 мг/дл, не натще). Якщо вим1рювали:
— пщвищений С-реактивний протеУн (> 2 мг/л);
— пщвищений рiвень Лп(а): вщносним показанням для вим1рювання е с!мейний анамнез раннього атеросклеротичного кардюваскулярного захворювання. Лп(а) > 50 мг/дл або > 125 нмоль/л оц!нюеться як фактор ризику, особливо при високому р1вн1 Лп(а);
— пщвищений рiвень апоВ (> 130 мг/дл): вщносним показанням для його визначення повинно бути пщвищення тригл!церид!в > 200 мг/дл. Р1вень > 130 мг/дл вщповщае ХС ЛПНЩ > 160 мг/дл I позицюнуеться як фактор ризику. Гомшково-плечовий iндекс (< 0,9)
Примтки: АТ — aртерiaльний тиск; В1Л/СН1Д — вiрус iмунодефiциту людини/синдром набутого iмунодефiциту; Лп(а) — лПопроте/н а; ХС ЛПВЩ — холестерин лпопроте'^в високо/ щ 'тьност!; ХС ЛПНЩ — холестерин лпопроте'^в низько/ щ'тьност'!; ШКФ — розрахункова швидксть клубочково/ ф'шьтраци.
Фактори способу життя, що впливають на кардюваскулярний ризик
Визначення й приклади ф1зичноТ активност ргзноТ ттенсивност
1нтенсившсть МЕТ Приклади
Малорухлива повед1нка* 1,0-1,5 Сид1ння, лежання, перегляд телев1зора
Мала 1,6-2,9 Пов1льна ходьба, приготування Тж1, легка хатня робота
Середня 3,0-5,9 Жвава ходьба (1,1-1,8 м/с), Тзда на велосипед! (2,2-4,0 м/с), бальн! танц1, активна йога, пов1льне плавання
Висока > 6,0 Б1г, Тзда на велосипед! (> 4,5 м/с), теню, швидкюне плавання
Примтки: * — малорухлива поведнка визначаеться як будь-яка поведнка, що характеризуемся витратою енергп < 1, 5 МЕТ, коли особа перебувае в положенн сидячи, напвлежачи або лежачи. Положення стоячи розглядаеться як малорухлива д'яльн'сть у випадках, коли витрати складають < 1, 5 МЕТ, але воно не вважаеться складовою малорухливо/ поведнки. МЕТ — метаболiчний екв'валент; м/с — метр за секунду.
Р1зн1 вар1анти ф1зичноТ активност протягом доби
0,2 години
□ Сон ■ Малорухлива поведшка ■ Мала ■ Середня/висока
Доро^ американщ в середньому понад 7 годин на добу мають малорухливу поведшку. I! замiщення iншою фiзичною актившстю передбачае зросгання легко!, середньо!, високо! фiзично! акгивносгi.
Даш, отриман з NHANES i модифкован Young D.R., Hivert M.-F., Alhassan S. та iH. Малорухо-ма поведнка й кардоваскулярна захворювансть i смертнсть: науков'1 дан вщ Американсько/ асоц!а-цп серця. Circulation. 2016; 134: e262-79.
Цукровий Aio6eT 2-го типу
Лкування дiабету 2-го типу для первинноТ профлактики серцево-судинних захворювань
Примтки: ГПП — глюкагон-подiбний пептид; ЗСЖ — здоровий спосб життя; НГКТ2 — натрй-глюкозний котранспортер 2-го типу; СС — серцево-судинний; ЦД2 — цукровий дiабет2-го типу; HbAlc — глкований гемоглобн.
2
10
к>
01
к> о
со
Високий вмют холестерину
Первинна профилактика
я 1-3 та
оо й4 СИ
с
»
п О
3"
<<
■о
а Я-а з и
о°
3
N Ы И
ST <
и f
h О
с
Первинна профшактика
Оцшити ризик АССЗ у кожнш вковм rpyni. Наголосити на прихилы-iocTi до здорового способу життя
BiK 0-19 роюв
Зм1ни способу життя
для профшакгики АССЗ. При виявпенш амейноТ пперхолесте-ринемм — статини
1
BiK 20-29 poKie
Визначити довнний ризик, заохочувати ЗСЖ. Розглянути
станини при амейному анамнез! раннього ССЗ i ХС ЛПНЩ > 160 мг/дл (4,1 ммоль/л)
BiK 40-75 poKie
ХС ЛПНЩ >70 ¡<190 мг/дл
(> 1,8 i < 4,9 ммоль/л) без ЦД. Розглянути р1вень 10-лтього ризику АССЗ i почати обговорення ризику _У
ХС ЛПНЩ > 190 мг/дл (> 4,9 ммоль/л) Не потребус оцшки ризику, показана терашя статинами високоТ ¡нтенсивност1 (клас I)
Цукровий д1абет i BiK 40-75 poKie Терап1я статинами noMipHoY ¡нтенсивносл (клас На)
Цукровий д1абет i BiK 40-75 poKie
Оц!нка ризику для розгляду терапм статинами високоТ ¡нтенсивност1 (клас Ма)
BiK понад 75 poxie
KniHiHHa оц1нка, обговорення ризику
Фактори, що пщвищують СС ризик
— Смейний анамнез АССЗ (чолов1ки < 55 роюв, ж1нки < 65 роюв)
— Первинна пперхолестеринемт (ХС ЛПНЩ 160-189 мг/дл (4,1-4,8 ммоль/л); ХС не-ЛПВЩ 190-219 мг/дл
(4,9-5,6 ммоль/л))
— Метаболнний синдром
— ХНН (рШКФ 15-59 мл/хв/1,73 м2)
з альбумшурюю або без не'Г, без д1ал1зу або трансплантацГГ нирки
— XpoHNHi запальн1 стани (ncopiae, РА, ВШ-1нфекц1я)
— Анамнез ранньоТ менопаузи
(до 40 роюв) або розвиток патологи BariTHOCTi, асоц1йованоТ ¡з АССЗ (прееклампс1я)
— Раса або етнпчне походження високого ризику
ЛЫди/бюмаркери, асоцЮоваш з АССЗ:
— Спйка первинна ппертригл1церидем1я (> 175 мг/дл (> 2,0 ммоль/л))
— Пщвищений вм1ст С-реактивного протеТну
— Пщвищений лтопротещ (а)
— Щдвищений АроВ
— Юсточково-плечовий ¡ндекс менше вщ 0,9
<5% Низький ризик
5- < 7,5 % Граничний ризик
Обговорення ризику
Наголосити на зм1нах способу життя для зниження фактор!в ризику (клас I)
Обговорення ризику
Якщо присутж посилювач1 ризику, обговорити ризик щодо терапм статинами пом1рноТ ¡нтенсивност1 (клас lib)
7,5-20 % Проыпжний ризик
Обговорення ризику
Якщо р1вень ризику + посилювач1 на користь статин1в, то почати тератю пом1рно'Г ¡нтенсивност1 для зниження вмюту ХС ЛПНЩ на 30—49 % (клас I)
1
> 20 % Високий ризик
Обговорення ризику
Почати тератю
статинами для зниження вмюту ХС ЛПНЩ на > 50 % (клас I)
Якщо ршення щодо ризику неч1тке
У певних дорослих пац!ент1в слщ розглянути визначення ¡ндексу коронарного кальц1ю (IKK): при IKK = 0 (знижуе ризик) — не розглядати статини у випадках без цукрового д1абету, амейного анамнезу передчасного АССЗ або поточного палшня; при IKK = 1-99 — дозволити статини (особливо у вщ| старше вщ 55 роюв); при IKK = 100+ i/або > 75-Т процентил1 — почати терап1ю статинами
Специф'чн! для дiабетy фак^ри ризику, щo не залежать в1д 1нших фак^р'в ризику цyкрoвoгo Aiабету
— Значна тривалють (> 10 роюв для ЦД2 або > 20 рокiв для цукрового дiабету 1-го типу)
— Альбумiнурiя > 30 мкг альбумiну/мг креатишну
— ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2
— Ретинопатiя
— Нейропатiя
— КП1 < 0,9
Grundy S.M., Stone N.J, Bailey A.L. et al. 2018 AHA/ACC/AACVPR/AAPA/ABC/ACPM/ADA/AGS/APhA/ASPC/NLA/ PCNA guideline on the management of blood cholesterol: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines [published online ahead of print November 10,2018]// Circulation. doi: 10.1161/CIR.0000000000000625.
Примтки: КП1 — ксточково-плечовий ндекс; ШКФ — швидксть клубочковоУ ф'шьтрацщ ЦД2 — цукровий дiабет 2-го типу.
Вщбран приклади кандидата для вим'рювання iндексу кальцю кoрoнарниx артерй. Хto матиме ^ристь вд знання, щo пoказник iндексу кальцю в них мЫмальний
— Па^енти, як неохоче ставляться до початку прийому статишв i хочуть краще зрозум^и свм ризик i потенцй ну можливють його знизити.
— Па^енти, як стурбован необхщнютю вщновлення терапп статинами пюля припинення прийому цих препа-ралв через Тх побiчнi ефекти.
— Па^енти бтьш старшого вку (чоловки вiком вiд 55 до 80 роюв; жiнки вiком вiд 60 до 80 роюв) з невеликою ктькютю факторiв ризику, якi сумшваються з приводу того, чи бажано Тм приймати статини.
— Доро^ пацiенти середнього вiку (40-55 роюв), у яких 10-рiчний ризик, розрахований за ОКО, АССЗ стано-вить вщ 5 до < 7,5 % i присутнi фактори, що збтьшують ризик АССЗ, хоча вони вщнесеш в групу пограничного ризику
Застереження. Якщо патент перебувае в груп середнього ризику / якщо рiшення про верифКац1ю ризику е невизначеним i проведено оцнку кальцинозу коронарних артерй, доцльно припинити терап'!ю статинами, якщо не з'являться додатков'1 фактори високого ризику, наприклад початок курння сигарет, амейний анамнез передчасноI АССЗ або виникнення цукрового ^абету, i слщ провести повторну оцнку кальцинозу коронарних артерй через 5-10 роюв. Бльше того, якщо рекомендовано визначення /ндексу кальцинозу коронарних артерй, його слщ проводити в кликах, що мають сучасне обладнання й досв 'щ, який дозволяе проводити досл'щження в умовах найменшоI можливоI радiацil.
Примтки: АССЗ — атеросклеротичне серцево-судинне захворювання; ОКО — об'еднана когортна оцнка.
Пдоищення рiвня АТ
Пороговi р 'вн АТ \ рекомендацп для терапп
Найкращi перев1рен1 нефармаколопчн1 методи профлактики й лкування АГ*
Методи Нефармако-лопчне лкування Дозування Орieнтовний вплив на САТ
АГ Нормотензивж
Зниження маси тта Вага/вмют жиру в т^ Найкраща мета — щеальна маса тта, але прагнути знизити масу тта на принайми 1 кг рекомендовано бтьшост дорослих iз над-мiрною вагою. Очкувати зниження на приблизно 1 мм рт.ст. на кожен втрачений 1 кг маси тта -5 мм рт.ст. -2/3 мм рт.ст.
Дотримання здорового рацюну DASH Дieта DASH£ Рекомендовано дотримуватися дiе-ти, багатоТ на фрукти, овоч^ цтьно-зерновi продукти й нежирш молочш продукти, зi зниженим вмютом на-сичених i загальних жирiв -11 мм рт.ст. -3 мм рт.ст.
Зменшення споживання солi з Тжею Споживання солi Оптимальна ктькють становить < 1500 мг/добу, але слщ прагнути до споживання хоча б не бтьше 1000 мг/добу в бтьшост дорослих па^енлв -5/6 мм рт.ст. -2/3 мм рт.ст.
Збтьшення споживання калю з Тжею Споживання калю Прагнути споживати в ктькост 3500-5000 мг/добу, переважно за рахунок включення до рацюну про-дуклв, багатих на калм -4/5 мм рт.ст. -2 мм рт.ст.
Фiзична активнють Аеробна — 90-150 хв/тиждень — 65-75 % резерву частоти серце-вих скорочень -5/8 мм рт.ст. -2/4 мм рт.ст.
Динамiчнi на-вантаження — 90-150 хв/тиждень — 50-80 % 1 повторення максимум — 6 вправ, 3 комплекти/вправи, 10 повторiв/сет -4 мм рт.ст. -2 мм рт.ст.
1зометричш навантаження — 4 х 2 хв (еспандер), 1 хв вщпо-чинку мiж вправами, 30-40 % максимального добровтьного скоро-чення, 3 сеанси/тиждень — 8-10 тижыв -5 мм рт.ст. -4 мм рт.ст.
Модера^я споживання алкоголю Споживання алкоголю В оаб, як вживають алкоголь, знизити його споживання* до: — чоловки: < 2 напоТ на день — жшки: < 1 напм на день -4 мм рт.ст. -3 мм рт.ст.
Whelton P.K., Carey R.M., Aronow W.S. et al. 2017 ACC/AHA/AAPA/ABC/ACPM/AGS/APhA/ASH/ASPC/NMA/PCNA guideline for the prevention, detection, evaluation, and management of high blood pressure in adults: a report of the American College of Cardiology/American Heart Association Task Force on Clinical Practice Guidelines // J. Am. Coll. Cardiol. 2018; 71: e127-248.
Примтки: * — тип, доза й очкуваний вплив на АТ у дорослих з нормальним piBHeM АТ i за наявност АГ. f — у Сполучених Штатах Америки 1 «стандартний» напй мстить приблизно 14 г чистого спирту, який, як правило, мститься в 12 г звичайного пива (зазвичай близько 5 % спирту), 5 унцях вина (зазвичай близько 12 % алкоголю) i 1,5 г дистильованого спирту (зазвичай близько 40 % спирту).£ — детальна нформащя про дieту DASH доступна через NHLBI й на сайт Dashdiet.org.
АТ — аpтepiальний тиск; DASH — Dietary Approaches to Stop Hypertension; NHLBI — National Heart, Lung, and Blood Institute; САТ — систол'чний аpтepiальний тиск; АГ — аpтepiальна гiпepтeнзiя.
Палшня
Основн рекомендацп щодо способ'в фармакотерапп й змни поведнки при тютюнопалшш*
Примака: FDA видала ви-
лучення з чорного списку
попередження про нейро-
психiчнi поди
Замшник шкотину: 5 форм (3 безрецептурш, назальний спрей/Ыгалятор для пер- Бупропiон Варенiклiн
орального прийому за призначенням) (Zyban (Chantix
1 доза тютюнопалЫня на день (ДТД) = приблизно 1-2 мг шкотину. Примака: будьте [Glaxo- [Pfizer])
обережш з уама продуктами — замЫниками шкотину для па^енлв, як перенесли SmithKline],
в останш < 2 тижш Ыфаркт мiокарда, серйозну аритмiю або стенокардю; вагiтних велбутрин
жiнок або тих , яю годують груддю; пщл^юв. SR [Glaxo-
SmithKline])
Дози naT4i: 21, 14або Жувальна гумка: 2 або Пастилка: 2 або Назальний спрей: Оральний шгалятор: 10 картри- Таблетки: 150 мг SR Таблетки: 0,5 або 1 мг
7 мг 4 мг 4 мг 10 мг/мл джiв
10 мг
Дозу й Початкова Початкова доза: 4 мг, Початкова Початкова 150 мг один 0,5 мг один
тривалють доза: 21 мг якщо перше вживання доза: 1-2 доза: дути раз на добу раз на добу
можна для > 10 тютюну через дози/год протягом протягом 3 протягом 3
титрувати ДТД; 14 мг < 30 хв пюля пробуджен- (1 доза = 2 20 хв на дшв; полм дшв; полм
на основi для < 10 ня; 2 мг при першому спреТ); мак- один кар- 150 мг 0,5 мг двiчi
вiдповiдi ДТД вживанш тютюну > 30 хв симум 40 тридж кожнi двiчi на на добу
пюля пробудження; мак- доз/день 1- добу; може протягом 4
симум 20 пастилок або 2 год; мак- використо- дшв; полм
24 шматочки жувальноТ симум 6-16 вуватись у 1 мг два
гумки на день£ картри^в/ комбЫацп iз рази на
день; конус замЫника- добу (вико-
протягом ми нiкотину ристовуйте
3-6 мю стартову упаковку з наступною упаковкою) протягом 3-6 мю
Застере- Можливе Можлива гикавка/дис- Можливе Можливий Уникати в Загальна
ження мюцеве пепая;уникайте íжi або мюцеве кашель; анамнез^ нудота,
подразнен- напоТв за 15 хвилин до подразнен- уникати по- ризику пов'язана
ня; уникати i пюля використання ня; уникати рушень ре- виникнен- з Тжею.
шюрних порушень активностi ня судом, Необхiдне
розладiв; носовоТ або дихальних порушень корегуван-
якщо по- реактивнос- шляхiв харчовоТ ня дози при
трiбно, мож- л дихальноТ поведiнки, порушенш
на видалити системи iнгiбiторiв функцiТ
перед сном МАО або Ыпб^ору CYP 2D6 нирок або вiдмiна при низькому ^рена креатинiну
Примтки: * — див. Ях для змни для бльш докладной '¡нформац'й: http://rxforchange.ucsf.edu; £ — жуйте гумку доти, поки не змниться м'який i гострий смак; полм помстть жувальну гумку мiж щокою й зубами для повльного вивльнення шкотину.
Використання аспiрину
РекомендацИ ¡з застосування астрину
COR ЦЭЕ Рекомендацп
11Ь А Низькi дози аспiрину (75-100 мг перорально щоденно) можуть бути використан для первинноТ профiлактики атеросклеротичних серцево-судинних захворювань у па^енлв 40-70 рокiв iз високим ризиком АССЗ, якщо немае збтьшення ризику кровотечi
III: шкода В^ Низькi дози астрину (75-100 мг перорально щоденно) не рекомендовано засто-совувати для рутинноТ базовоТ первинноТ профiлактики атеросклеротичних сер-цево-судинних захворювань у па^етчв, старших за 70 рокiв
III: шкода С^ Низьк дози аспiрину (75-100 мг перорально щоденно) не рекомендовано засто-совувати для рутинноТ базовоТ первинноТ профтактики атеросклеротичних сер-цево-судинних захворювань у па^енлв будь-якого вiку, якi мають пщвищений ризик кровотечi
Переклад Ю. Гренка, Г. Радченко, О. Рековець, О. Торбас, С. Кушшр, I. Живло ■
