CC BY
50
3. Economic and financial index of Ukraine // Database of NBU. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=36728.
4. Financial stability report by the National bank of Ukraine. June 2018. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/ document?id=71475860.
5. Karlin M. I., 2012. The problems of financial market functioning and investment safety of Ukraine. Banking, № 3, pp. 54-65.
6. Complex program of Ukrainian financial sector development till 2020 by the NBU Administration Decision from 18.06. 2015. № 391. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=18563297.
7. Konina M., 2016. The modern state of Ukrainian financial market and the ways of its improvement. Ekonomichnyydyskurs, 2, s. 183-192.
8. Krupka M. I., 2001. Financial-credit mechanism of innovation Ukrainian economy development, 608 pp.
9. Lutsishin Z. O., 2016. Bank sector of Ukraine: real state and development prospects. Economy and management organization, № 4, pp. 112-124.
10. Lutiy I. O., 2011. Bank institutions under the globalization of the financial services market, 357 pp.
11. Macroeconomic and monetary summary pf NBU. URL: https://tsn.ua/groshi/ukrayinci-zberigayut-na-depozitah-u-bankah-pivtrilyona-griven-1153776.html.
12. Oparin V. M., 2005. The financial system of Ukraine (theoretical-methodological aspects): monography, Kiev, 240 pp.
13. The main indexes of Ukrainian banks functioning. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=34661577.
14. Database of Ukrainian statistic Public service. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html.
15. The Ukrainian save a half of the trillion hryvnas on the bank deposits, 2018. URL: https://tsn.ua/groshi/ukrayinci-zberigayut-na-depozitah-u-bankah-pivtrilyona-griven-1153776.html.
16. Shevaldina V. G. The influence of macroeconomic factors on the forming of Ukrainian population deposits. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/binf_2014_1_53.
17. Sheludko V. M., 2004. The main directions of the Ukrainian bank system development under the processes of the market transformation. Visnyk of Taras Shevchenko National University of Kiev, № 70, pp. 24-27.
18. Shkolnik I. O., 2008. The Ukrainian financial market: real state and development strategy: monography, Sumy, 348 pp.
19. Akerlof G., 1970 The Market for Lemons: Qualitative Uncertainty and Market Mechanism. Quarterly Journal of Economics, vol. 84, p. 488-500.
20. Fabozzi F., Modigliani F., 2008. Capital Markets: Institutions and Instruments. F.: Prentice Hal, 768 p.
21. Fama E., 1988. Dividend Yields and Expected Stocks Returns. Journal of Financial Economics, vol. 22, p. 3-25.
22. Fama, Eugene F. French, Kenneth R.,1993. Common Risk Factors in the Returns, Stocks and Bonds. Journal of Financial Economics, vol. 33 (1), p. 3-56. URL: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.139.5892&rep=rep1&type=pdf.
23. Markowitz H. Portfolio Selection, 1952. Journal of Finance, vol. 7, p. 77-91.
24. Markowitz, H. M. Market Efficiency: A Theoretical Distinction and So What?, 1995. Financial Analysts Journal, vol. 61 (5), p. 17-30. URL:https://www.cfapubs.org/doi/pdf/10.2469/faj.v61.n5.2752.
25. Mirrlees J. A. Private Risk and Public Action: The Economies of the Welfare State URL: https://www.sciencedirect.com/ science/article/pii/0014292194000463. DOI: 10.1016 / 0014-2921 (94) 00046-3.
26. Scholes Myron S. Global Financial Markets, Derivative Securities and Systemic Risks. URL: https://dokumen.tips/documents/global-financial-markets-derivative-securities-and-systemic-risks.html.
27. Smith, Vernon L., 1980. Relevance of Laboratory Experiments to Testing Resource Allocation Theory. In Kmenta, Jan; Ramsey, James B. Evaluation of Econometric Models: Academic Press. URL: https://core.ac.uk/download/pdf/6837858.pdf.
28. Tobin, James. Nobel Lecture: Money and finance in the macro-economic process. URL: http://www.nobelprize.org/nobel_prizes/economic-sciences/laureates/1981/tobin-lecture.pdf.
29. The Global Competitiveness Report 2017-2018. URL: http://www3.weforum.org/docs/GCR2017-2018/05. Full Report: TheGlobalCompetitivenessReport2017-2018.pdf.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 19-26
УДК 657.633.5.471:634
JEL classification: M41
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5Z3
е. Калюга, д-р екон. наук, проф. ORCID iD 0000-0001-9057-7476 Нацюнальний ужверситет бюресурав та природокористування, КиТв, УкраТна,
О. Герасименко, старш. викл. ORCID iD 0000-0002-4511-4306 Нацюнальний ужверситет державноТ фюкальноТ служби УкраТни, КиТв, УкраТна
ВАРТ1СНА ОЦ1НКА МУЗЕЙНИХ ПРЕДМЕТ1В
Об^рунтовано зд/йснення вартсно/ оц/нки музейних предмет/в на nidcmaei ступеня ексклюзивност/' (науково-юторично), науково-художньо/ та ншо/ науковочнформативно/ ц/нностi). Досл/джено п/дходи до оцнки музейних npedMemie (в складi актив/в спадщини) в нацональних та мiжнародних стандартах облiку для державного сектора та об^рунтовано пропозици щодо застосування за первсною вартстю в УкраШ. При вiдсуmносmi первсно/ вартост/' доцльно визнавати не умовну, а справедливу вартсть. Музейн! предмети, ям не оцнен! на дату складання звimносmi i не в/дпов/дають критер/ям визнання, повинн в/дображатись в позабалансовому обл/ку за символ/чною оц/нкою з подальшим розкриттям /нформацп у Прим/тках до фнансово/ зв/тностi.
Ключовi слова: музейн предмети, оцнка, оц/ночна вартсть, умовна вартсть, перв/сна вартсть, справедлива варт сть, символ чна варт сть.
Постановка проблеми у загальному виглядi та м зв'язок Í3 важливими науковими (практичними) завданнями). Актуальнють дослщження зумовлена визначенням музейних предме^в, як е скарбницею юторичноТ та культурно! спадщини УкраТни, ноаями безцшноТ шформаци про ТТ ютор^ та культуру, тобто нацюнальним багатством краТни. Вартюну оцшку слщ застосовувати не ттьки для нацюнальних, культурних та юторичних цшностей, а i для штелектуальноТ влас-ност (тобто нематерiальних речей), наукових результат, щей, винаходiв i т. ш. Оцшку музейних предме^в для визначення ступеня ексклюзивност необхщно здшснювати на пiдставi науково-юторичноТ, науково-
мистецькоТ, науково-художньоТ i шшоТ науково-шформативноТ та емоцшноТ цшносД а пюля цього визначати цшу як результат попередньоТ роботи. Якю-не виконання ^еТ роботи можливе фахiвцями при ная-вност спе^альноТ осв^и: юторичноТ, художньоТ, мис-тецькоТ, творчоТ, гумаштарноТ, техшчноТ; школи широко, а школи вузько-науковоТ (залежно вщ профтю музею) та величезного досвщу практичноТ роботи. Оста-точну вартють музейних предме^в можуть визначити ттьки виключно пра^вники музею.
Аналiз останшх дослщжень i публкацш. На сьо-годн цiлiснi науковi дослщження щодо оцшки музейних предметiв у бухгалтерському облiку вiдсутнi. Поряд iз
© Калюга С., Герасименко О., 2018
тим, окремi напрацювання поданi у працях зарубiжних, вiтчизняних науковцiв-економiстiв та фахiвцiв у галузi музеезнавства й експертизи культурних цшностей, серед яких: Баррi Лорд [9], Ф. Ф. Бутинець [1], Гейл Д. Лорд [9], В. В. 1ндутний [4], М. Медведев [10], Я. В. Соколов [23], Б. О. Платонова [17], М. Ю. Тамойюна [25].
Аналiз 'х наукових публiкацiй свiдчить про вiдсутнiсть у них глибокого обфунтування оцiнки музейних предметiв.
Невиршеш частини загальноГ проблеми. При дос-лiдженнi нормативно-правових актiв Укра'ни та дючо' в музеях практики бухгалтерского облiку встановлено, що iнформацiя про наявнють та рух музейних предме^в державно' частини Музейного фонду Укра'ни не вщобра-жаеться в бухгалтерскому облiку та фiнансовiй звiтностi, що суперечить свппвому досвiду й потребуе фунтовних наукових дослiджень у зазначеному напрямк
Ключовими питаннями таких дослщжень е оцiнка музейних предметiв за вартютю, оскiльки саме вона е необхщною умовою визнання об'ектiв облку. Загальний аналiз законодавчих та пщзаконних нормативно-правових актiв свiдчить про неузгодженост в питаннях оцiнки музейних предме^в, якi стосуються обов'язково-сл проведення, суб'ектiв оцiнки, порядку оформлення 'х результатiв тощо. Актуальнiсть питання вартiсноí оцш-ки музейних предме^в загострюеться iсторично вста-новленою думкою про неможливють вартiсного вира-ження об'екпв, якi прийнято називати "безцшними". На жаль, про вартiсть безцшних експонатiв часто стае вь домим пюля ''хньо'' крадiжки чи шших утрат.
Метою статтi е дослщження доцiльностi та порядку оцiнки музейних предме^в за вартiстю у фондово-облiковiй документацп та вiдповiдно в бухгалтерскому облiку. Для реалiзацií ^е'' мети потрiбно: провести ком-плексне дослщження дючого порядку оцiнки музейних предме^в в Украíнi в розрiзi державних регуляторiв; уза-гальнити мiжнародний та зарубiжний досвiд оцiнки музейних предме^в у системi бухгалтерского облку; уста-новити можливостi вартюно'' оцiнки музейних предметiв.
Виклад основного матерiапу дослiдження з об-фунтуванням отриманих наукових результатiв.
Дискусп стосовно обов'язковосл оцiнки за вартiстю музейних предме^в обговорюються не одне десятилп"-тя мiж авторитетними фахiвцями з облку, контролю, музеезнавства, оцiнки культурних цшностей (зокрема, представниками державних оргашв, мiжнародних орга-нiзацiй) та набувають усе бтьшого резонансу в УкраМ
Зокрема, на проблемi оцiнки за вартютю музейних предме^в зроблено акцент у Постановi Верховно' Ради Укра'ни, в яш зазначено, що "питання оцшочно' варто-стi культурних цшностей не повною мiрою врегульовано законодавством", у зв'язку з чим юнують проблеми ви-значення можливих утрат державно' частини Музейного фонду Укра'ни, у тому чи^ внаслщок окупацп, а також пiдтвердження у подальшому позицп Укра'ни в мiжнаро-дних судах [22]. У повщомлены прес-служби Рахунково' палати Укра'ни зазначаеться, що вщсутнють вартостi
музейних предметiв призводить до 'хнього знеособлен-ня, сприяе зловживанням, а, зрештою, визначити вар-тiсть утрачених музейних предметiв не можливо.
У Всесвiтнiй доповiдi ЮНЕСКО "Культурне розма'т-тя, конфлiкти та плюралiзм" пiдкреслюеться, що конце-п^я культурно' спадщини як культурного катталу мае мiстити збалансовану оцiнку одночасно культурно'' та економiчноí цiнностi об'екпв спадщини [2, с. 138]. Реко-мендацп ЮНЕСКО передбачають у будь-яш культурнiй цiнностi вбачати дуальну природу. Тобто, з одного боку, культурна цшнють мае економiчну складову, з шшого -духовну. Автор пщкреслюе, що взаемний вплив зазна-чених складових найчастiше мае таку закономiрнiсть: не отримавши економiчного (у виглядi грошового еквь валенту) визнання, духовна складова не може виявити свое' справжньо' цiнностi для суспiльства.
Директор Мiжнародного реестру викрадених культурних цшностей Дж. Редкгнф стверджуе, що право-порушенням, пов'язаним iз предметами мистецтва i культури, неможливо запоб^и через вiдсутнiсть ме-ханiзмiв цшоутворення. Оцiнка культурних цiнностей, якi належать кра'ш, наповнюе и валюту, нарiвнi з ш-шими активами, реальним змютом, пiдвищуючи довь ру iнвесторiв та престиж держави у всьому свт. Му-зейнi предмети "повинн мати оцiнку, яка певним чином визначаеться i яка вщображае не тiльки цiннiсть музейного предмета у грошовому вимiрi, а i всю ко-лекцiю музею, тобто ще i в такий споаб визначае рiвень, категорiйнiсть музею" [7].
Слщ зазначити, що спроби будь-яких упроваджень, як стосуються вартiсноí оцшки музейних предметiв, супроводжуються доволi активним спротивом окремих фахiвцiв iз музейно' справи. Як аргумент, вони наво-дять цiлу низку причин. Одн вважають "блюзнiрством сам факт оцшки культурно' цiнностi, що впливае на людину головним чином духовно" [17]; iншi стверджу-ють, що музейш предмети е безцiнними, тому 'х не можливо оцiнити. Постiйно наводяться аргументи, що оцшка музейних предме^в призведе до вiдображення 'х за вартютю в системi бухгалтерського облку з по-дальшим обов'язковим нарахуванням амортизаци та списанням. Також зустрiчаються твердження, що за запровадженням оцшки музейних предметiв станеться 'х продаж. На жаль, ус цi аргументи не мають науко-вого пщ^рунтя, тодi як можливiсть оцiнки музейних предме^в i методики и здшснення доволi широко дос-лiдженi у працях цтого ряду як зарубiжних, так i вти-зняних фахiвцiв, а часто й апробованi.
Уважаемо, що найбтьш вдалим е варiант, коли му-зейнi предмети вщображатимуться в бухгалтерському облiку за вартютю, установленою квалiфiкованими екс-пертами на основi методик, затверджених компетент-ними органами. Це зумовлюе необхщнють комплексного пщходу до дослiдження оцшки музейних предметiв у розрiзi державних регуляторiв, якими е: Мiнiстерство культури Укра'ни; Фонд державного майна Укра'ни; Мшютерство фшанав Укра'ни (рис. 1.)
Рис. 1. Державне регулювання оцiнки музейних nредметiв
Джерело: узагальнено автором.
Формування державно!' полiтики у сферi культури забезпечуе MiHicTepcTBO культури Украши. При цьому, особливостi наукового формування, вивчення, облку, зберiгання, охорони й використання Музейного фонду, його правовий статус визначае Закон Украши "Про му-зеТ та музейну справу" [20], в якому не встановлено обов'язковосл оцшки вах музейних предме^в, а лише передбачено окремi випадки визначення оцiночноï чи страховой' вартостi. Зокрема, це стосуеться музейних предме^в i колекцiй, якi тимчасово вивозяться за межi Украши для експонування, реставраци або проведення науково'1' експертизи. На виконання зазначених вимог затверджено "1нструкцю про порядок визначення оць ночно'1' та страховой' вартост пам'яток Музейного фонду Украши" [5], згщно з якою експертизи здшснюються фондово-закупiвельними комiсiями музеТв iз залучен-ням профiльних експертiв-фахiвцiв. Запис про оцшочну вартiсть музейних предметiв фксуеться в актах прий-мання на постшне збереження, книгах надходжень, ушфкованих паспортах, iнвентарних та спецiальних швентарних книгах, а запис про страхову вартють здш-снюеться в актах видачi музейних предметiв на тимча-сове збереження та списках, що до них додаються. За-значен принципи визначення оцiночноï вартостi музейних предме^в (об'ективностi, iсторизму, рiвня худож-ньоТ майстерностi, усебiчностi та комплексности, а також загальн критери проведення оцiнки музейних пре-дметiв проводяться у розрiзi Ух титв. До основних зага-льних критерив проведення оцiнки музейних предме^в вiднесено: походження та час, змют (значення шфор-мацiï, що мютиться в музейних предметах), оригшаль-нють, унiкальнiсть, релiквiйнiсть, збереженiсть. Також
передбачено врахування кон'юнктури зовнiшнього та внутршнього антикварного ринку, рiвня попиту та про-позицiï. Основою для визначення страховой' вартостi музейних предметiв е аукцюнш цiни, що дiють на момент укладання договору. У цьому контекст важливо проаналiзувати i вимоги Закону Украши "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цшностей" [19], при цьому тага музейн предмети пщлягають державнш експертизи яка проводиться з метою всебiчного аналiзу i вивчення культурно!' цшност об'ектiв, вилучених митни-ми або правоохоронними органами, конфюкованих за ршенням суду та сплачених у дохщ держави. За результатами експертизи в експертному висновку зазначаеться достг^рнють об'екта, автор, назва та подаеться його атрибутивний опис, який складаеться за такими критерь ями: час створення; причетнють до iсторичних подш, культурних традицiй народiв i пам'яток юторп, видатних особистостей, виробникiв, мануфактур i шгал; рiвень визнання автора; стан збереженосл, знаки та позначки, комплектнють, лiнiйнi розмiри, соцюкультурна функцiя, рiвень суспiльного визнання, ункальнють, рiвень вико-навськоТ технiки й популярности наукова значущiсть, оцiнена вартють. У даному перелку використовуеться термш "оцiнена вартiсть", змiст якого не розкрито.
G й шшш випадки, коли музейн предмети пiдлягають обов'язковш оцiнцi. Так, вiдповiдно до ст. 16 Закону Украши "Про музе'1' та музейну справу" [20], ушкальы музейн предмети, колекцп, зiбрання Музейного фонду Украши та предмети музейного значення, що пщлягають внесен-ню до Музейного фонду i мають виняткове художне, ю-торичне, етнографiчне та наукове значення, вносяться
до Державного реестру нацiонального культурного над-бання на пiдставi рiшення експертно-фондовоТ комiсií.
Проведений аналiз нормативно-правових документ1 свiдчить про розбiжностi в пщходах до оцiнки музейних предметiв, яга стосуються обов'язковостi проведення, суб'ектiв, порядку оформлення результат тощо. У рiз-них нормативно-правових актах iдеться про оцшочну, оцiнену чи страхову вартють без обфунтування особли-востей застосування цих термiнiв. У зв'язку i3 зазначе-ним, фахiвцi з оцшки культурних цшностей наголошують на неможливост стандартизувати роботу рiзних експер-лв, оскiльки допускаеться суб'ективiзм експертiв вщпо-вiдно до абстрактних рекомендацiй [17, с. 154]. Суттевою проблемою залишаеться те, що Закон УкраТни "Про му-зеТ та музейну справу" [20] не встановлюе обов'язковостi оцшки вах музейних предметiв.
Питання оцшки музейних предме^в2 додатково ускладнюеться ще i тим, що на сьогодш функцiонуе два державних регулятора (Мшютерство культури УкраТни та Фонд державного майна УкраТни), а в Тх нормативно-правових документах мають мюце розбiжностi, що при-зводить у процес роботи до колiзiй. Базовим для здшс-нення оцiночноТ дiяльностi е Закон УкраТни "Про оцшку майна, майнових прав i професшну оцiночну дiяльнiсть в УкраТш" [21], який регулюе дiяльнiсть оцiнювачiв iз визначення вартостi майна. Але в цьому документу по-перше, не згадуеться про дiяльнiсть експертiв, що за-безпечують мистецтвознавчу експертизу; по-друге, ю-нуе суттева рiзниця мiж вимогами до суб'ектiв, яким дозволяеться виконувати оцшку (оцшювачами та екс-пертами); по-трете, процедура визначення вартосп вiдповiдно до нацiональних стандартiв оцшки не вщпо-вiдае нормам тих нормативно-правових ак^в, якими керуються у своТй дiяльностi музеТ; по-четверте, результата оцшки за законом оформляються звппм про оцiнку майна або актом оцшки майна, вимоги до змюту яких в^зняються вiд вимог до експертного висновку, складеного за результатами державноТ експертизи.
Нацiональний стандарт № 1 "Загальн засади оцшки майна та майнових прав" [13] передбачае використання ринкових i неринкових вартостей, а також розкривае основы методичн пщходи до оцшки майна. Рiзновидом неринковоТ вартостi е оцшочна вартiсть - вартiсть, яка визначаеться за встановленими алгоритмом та складом вихщних даних. Таке визначення, а також методичш пщходи до оцшки майна цтком можуть бути засто-сован i до оцшочноТ вартостi культурних цiнностей.
Бтьш ефективною та достовiрною була б оцшка, на погляд Б. О. Платонова [17, с. 26-27], коли мiж двома державними регуляторами був бтьш ч^кий розподiл Тх функцй Ti, якi ближче до мистецтвознавства: визначення автентичностi, вiдповiдних характеристик - здй снювалися б фаховими пра^вниками цiннiсть музейного предмета в експертному висновку. На пщст^ цього висновку оцшювач здiйснював би грошову оцiнку.
Окремi фахiвцi, пози^ю яких ми пiдтримуемо, наголошують на необхщност розробки единих методик та Нацюнального стандарту оцiнки музейних предме^в. Так, на думку Н. I. КудерськоТ, для ефективностi охоро-
1 Iнструкцiя про порядок визначення оцЫочноТ та страховоТ вартостi пам'яток Музейного фонду УкраТни затв. наказом Мшютерства культури i мистецтв УкраТни 13.07.1998 р. № 325. Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98.
2 ОцЫка - це процес визначення його вартосп на дату оцшки за процедурою, установленою нормативно-правовими актами з оцшки майна, i е результатом практичноТ дiяльностi суб'екта оцЫочноТ дiяльностi. Закон УкраТни вщ 12.07.2001 р. № 2658-III. - Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/ show/2658-14/page2
ни та збереження музейних предметiв необхiдно вклю-чити проведення Тх оцшки в музейну науково-фондову дiяльнiсть, визначити порядок та вимоги з подальшим унормуванням в нормативно-правових актах [12, с. 284]. Авторитеты мiжнароднi експерти вбачають ви-хщ iз нинiшньоТ ситуацiТ шляхом виршення двох пи-тань: розробка единого стандарту оцшки та створення единого реестру в межах кожноТ краТни [26].
Проведений аналiз мiжнародних стандартiв та наць ональних нормативних актiв свщчить, що при оцiнцi рухомих культурних цшностей рекомендовано користу-ватися двома пщходами - витратним i порiвняльним [17, с. 162]. Витратний пщхщ базуеться на iдеТ вивчення витрат, що фактично сформованi при створенн майна, а порiвняльний - на щеТ вивчення продажiв на вщкри-тому ринку речей, аналогiчних об'екту оцшки. До найвь домiших авторських методiв, створених для застосування в рамках витратного пщходу, слщ вщнести метод "Tamoikins Expert System" [25], метод В. В. 1ндутного [4], або застосування за можливютю (Б. О. Платонов) ви-тратного порiвняльногопiдходiв [17, с. 191].
Отже, результати дослщження особливостей вар-тюноТ оцiнки свiдчать про те, що в практична дiяльно-стi визначають страхову вартють музейних предме^в, яга тимчасово вивозяться за межi УкраТни. Також проводиться оцшка музейних предме^в, яга були конфю-кован чи iншим способом надiйшли у власнють дер-жави, а в подальшому безоплатно переданi до музей-ноТ установи. На сьогоднi в музеях збер^аеться шфо-рмацiя i про вартiсть тих музейних предме^в, якi були придбанi за грошовi кошти. Навiть якщо наведенi при-клади не е вичерпними, у будь-якому випадку можна стверджувати, що за вартютю оцшена несуттева галь-гасть музейних предметiв. Вiдповiдно до НП(С)БОДС 101 "Подання фiнансовоТ зв^ностГ [11] однiею з умов вщображення активу в Балансi е можливють достовiр-ного визначення оцiнки такого активу.Таким чином, музейнi предмети мають бути оцшеш, але залежно вщ ступеня ТхньоТ достовiрностi вiдображатися в балансовому чи забалансовому облку. Проведет досль дження стосовно оцшки музейних предме^в свiдчать, що в економiчнiй лiтературi рiзними авторами пропо-нуеться п'ять пiдходiв: "для пам'ятГ (pro memorie) [29]3; умовна оцшка4 (Я. В. Соколов [23, с. 235], М. Ю. Медведев [10, с. 231-233]); експертна оцшка5 (Ф.Ф.Бутинець [1, с. 76-78], Я. В. Соколов [22, с. 235]; страхова оцшка6 (М. Медведев [10, с. 231-233], Я. В. Соколов [23, с. 235]); вщносна оцшка7 (Я. В. Соколов [23, с. 235]); накопичена вартють8 (Бар-рi Лорд та Гейл Д. Лорд [9, с. 221]).
Незаперечним е те, що сама назва кожного iз за-пропонованих дослщниками видiв оцшки свщчить про ТТ умовний характер та суб'ективнють, але, на нашу думку, оцшити музейн предмети i включити Тх до складу активiв установи краще, ыж залишити Тх за межами бухгалтерського облку. Бтьшють iз запропонованих фахiвцями оцшок тим чи iншим чином знайшли свое вщображення в мiжнародних, вп"чизняних чи зарубiж-них стандартах облку.
3 Номiнальна оцiнка, яка не мае н економiчного, нi юридич-ного змiсту.
4 Перетворюють позбавлену змюту вартють в умовну величину, яка використовуеться для облку ужкальних об'ею1в.
5 Результат професiйноТ оцнки високопрофесiйних фахiвцiв.
6Вартiсть застрахованого об'екта.
7 Оцшка щодо Ышого об'екта.
8 Вартють, яка складаеться iз сукупних витрат на придбання та обслуговування музейних предме^в.
Зокрема, у НП(С)БОДС 121 "Основы засоби" [12] установлено, що для музейних предме^в у разi вщсут-ностi активного ринку первюною вартiстю е умовна вартють. Але визначення сутностi умовно! вартост недо-статньо визначено. По-перше, виникае доволi суттева неузгодженiсть мiж визначенням первюно!' та умовно! вартостi. Так, первюна вартiсть - це юторична (фактич-на) вартiсть активiв у сумi грошових коштiв або справедливо! вартост iнших активiв, сплачених (переданих, витрачених) для придбання (створення) активiв. По-перше, не зрозумто, яким чином до визначено! первю-но! вартостi може належати умовна вартють, розмiр яко! "може визначатися законодавчими та шшими нор-мативно-правовими актами або складатися iз сум стра-хування вiд пожежi, крадiжок, утрат, пошкоджень або iншоï можливо! шкоди" [12]. По-друге, жодним законо-давчим та нормативно-правовим актом не встановлено процедури визначення умовно! вартостк По-трете, не-зрозумiло, чи до музейних предме^в застосовуеться виключно умовна вартють. Зокрема, яку вартють засто-совувати до музейних предме^в, яга придбаються за грошовi кошти: вартють придбання чи умовну вартють? Адже пюля купiвлi та включення до основних засобiв !х оборот на ринку припиняеться. По-четверте, в НП(С)БОДС 121 "Основы засоби" зазначено, що витра-ти на полшшення об'екта основних засобiв (зокрема реконструкцiю, реставра^ю) збiльшують його первiсну вартiсть протягом усього термшу корисного викорис-тання, якщо юнуе ймовiрнiсть отримання майбутшх економiчних вигiд, що перевищують первюно оцiнений рiвень його продуктивностi, та/або збтьшення потенць алу корисностi. На нашу думку, якщо до певних видiв активiв застосовуеться умовна вартють, то дана вимога втрачае будь-який сенс.
Застосування умовно! вартост мае i сво! переваги. Зокрема, ураховуючи складнють вартюно! оцiнки музейних предме^в, а також те, що !хня бiльшiсть не оцiнена взагалу умовна вартiсть е альтернативною порiвняно з iншими способами визначення первюно!' вартостк
При порiвняннi пiдходiв до оцшки музейних предме-тiв у нацюнальних i мiжнародних стандартах облку встановлено ряд розбiжностей: зокрема, вIPSAS 17"Property, plant and equipment" [6] споаб оцiнки акти-вiв спадщини не встановлено, але зазначено, що на вибiр бази оцшки може впливати юнування потен^алу альтернативно! корисностк У цiлому ж, стандарт надае перевагу оцшц за собiвартiстю чи справедливою варть стю. Справедливою вартютю об'ек^в основних засобiв, як правило, е !хня ринкова вартiсть, визначена шляхом експертно! оцiнки. Експертна оцшка вартостi активу звичайно здiйснюеться професшними оцiнювачами, якi мають вiдповiдну визнану квалiфiкацiю. Також зазначено, що визначення ринково! вартостi для деяких активiв державного сектору може виявитися складним через вiдсутнiсть iз ними ринкових операцш, тому !х справедлива вартють може бути визначена шляхом посилання на ^i об'екти з подiбними характеристиками, яга використовують за подiбних обставин i мю-цезнаходженням. Водночас у нормативно-правовому полi Украши немае теоретичного об^рунтування термшу "експертна оцшка", натомють, як зазначалося, широко використовуеться термш "оцшочна вартiсть".
Проведенi дослiдження свiдчать, що окремi зарубiжнi кра!ни, серед яких: Велика Бритаыя, Францiя, США, Пв-денна Африканська республiка, Казахстан, Росшська Федерацiя, Нова Зеландiя та шшу мають певнi напрацю-вання щодо оцшки музейних предмелв. Протягом остан-нього десятилiття в усiх цих крашах спостерiгаеться тен-денцiя до розгляду музейних предме^в у складi активiв
спадщини, разом з шшими подiбними за ознаками активами, що, на наш погляд, цтком лопчно та виправдано.
Так, у Велигай Британп iснуе два стандарти, яга ви-значають правила оцшки активiв спадщини: FRS 15 "Tangible fixed assets" [27] i FRS 30 "Heritage assets" [16] та дозволяють використовувати внутршш експертн оцшки (науковими ствроб^никами музею), iз перюдич-нiстю кожнi п'ять рокiв. У звпшост мае бути наведено шформацю про всi активи спадщини стосовно !х придбання, збереження, управлшня, розпорядження та впливу операцiй iз ними на результати дiяльностi. По тих активах спадщини, яга:
- не вщображаються в баланс за вартютю, слщ вказати !х значення та причини;
- вщображаються в балансу зазначаеться !хня величина на початок та ганець званого перiоду, дата проведення оцшки, метод оцшки, хто ïï здшснював, а також суттевi обмеження при визначенн вартостi.
Оцiнка активiв спадщини у стандарт Франци 17 "Heritage Assets"[24], iз 1 сiчня 2013 р здшснюеться за символiчним пщходом (отриманi без будь-яких витрат визнаються за символiчною вартiстю (1 евро) чи за експертною величиною) або за вартютю придбання. У стандарт не передбачено проведення пе-реоцшки активiв спадщини та !х амортизацiя, а шфо-рмацiя в розгорненому виглядi розкриваеться у Примаках до фiнансовоï звiтностi.
За Стандартом 103 "Heritage Assets" [15] ^вденно! Африкансько! республiки успадкованi активи повинн бути визнанi, якщо вони вттюють майбутнi економiчнi вигоди та/або мають потен^ал корисностi, а також !'хня вартiсть може бути визначена. Активи спадщини мають спочатку оцшюватися за собiвартiстю, а якщо придбан безкоштовно - за номiнальною вартютю або-справедливою вартiстю на дату придбання. У пода-льшому, для оцшки надаеться право вибору мiж мо-деллю вартостi та моделлю переоцшки. Активи спадщини не амортизуються. У Звт про фшансовий стан вiдображаються окремим рядком.
У Правилах ведення бухгалтерського облку в державних установах [18], яга регулюють облк у Казахстану активи культурно! спадщини визнаються в балансу а iншi активи враховуються на позабалансо-вому рахунку 09 "Активи культурно! спадщини". По-ряд iз тим, наведет умови, за яких державна устано-ва не мае вщображати в бухгалтерському облку активи спадщини, що фактично виключае можливють вщображення !х у Баланск
У Росiйськiй федераци вiдповiдно до Федерального стандарту бухгалтерського облку для оргашзацш державного сектора "Основы засоби" [28] активи культурно! спадщини визнаються у dcr^i основних засо-бiв якщо: суб'ект облку мае можливiсть отримати майбутнi економiчнi вигоди (потенцiал корисностi); його потен^ал корисностi не обмежуеться культурною цшнютю. В iнших випадках актив культурно! спадщини вщображаеться на позабалансових рахунках в умовшй оцiнцi, що дорiвнюе одному рублю. Водночас, у Росш-ськiй федераци на законодавчому рiвнi заборонено вiдображати iнформацiю про музейн предмети в ба-лансi музею. Тому облк музейних предметiв може бути лише позабалансовим.
У мiжнароднiй практицi iснуе щонайменше чотири пщходи до оцiнки музейних предме^в у складi активiв спадщини, яга доволi ^рунтовно описанi зарубiжними фахiвцями [14]:
1. Оцнка та в/'дображення в баланс ecix музейних предмет/'в (включаючи придбанi в попереднi перiоди). Установлюються однага^ вимоги до облку музейних
предметiв, не залежно вiд дати ïx надходження. Корис-TyBa4i будуть забезпечен максимально повною шфор-мацieю про вартють музейних предме^в та ïx викорис-тання. Основним недолiком е проблематичнiсть оцiнки всix активiв спадщини за справедливою вартютю. Ок-ремi фаxiвцi вважають, що показники фшансового стану будуть не достг^рними та вводитимуть в оману ко-ристyвачiв, оскiльки операци з музейними предметами значно обмежуються рамками законодавства.
2. Оцнка та вдображення в баланс лише нових придбань, без визнання музейних предмет/'в, придба-них у попередн пероди. У зарyбiжнiй лiтератyрi такий пщхщ називають змшаним, який мае практичн переваги, осктьки iнформацiя про вартiсть е доступною для останшх надходжень та недоступною до попередшх. Основний недолк - застосування рiзноï облiковоï поль тики до активiв одного класу, що призведе до неповно-го висвплення iнформацiï у фiнансовiй зв^ностк
3. Невдображення музейних предмет/'в за вартс-тю. Суб'екти державного сектору не мають права на визнання та вщображення у Баланс будь-яких музейних предме^в, осктьки повинн дотримуватися едино!' обль ковоТ' полiтики, що дозволяе уникнути недолiкiв змшано-го пщходу. Однак, основною проблемою застосування цього пщходу е викривлення результалв дiяльностi, осга-льки, наприклад, придбання музейного предмета за кош-ти буде вщображено як витрати, а не збтьшення активу.
4. П/'дх/'д до розкриття ¡нформацИ' стосовно вс/'х музейних предмет/'в без вдображення ¡'х у ф/'нансов/'й зв1тност1. Цей пщхщ не вимагае негайного визнання та вщображення в Баланс активiв спадщини. Нато-мють необхщно розкривати шформа^ю про причини невизнання, гальгасть i види музейних предме^в, мету Тх збереження, витрати на придбання, тощо. Одшею з переваг уважаеться забезпечення користyвачiв повною шформа^ею про операци з музейними предметами за званий перiод та Тх наявнють у цiломy. Але, як i в попередньому пщходи основним недолгом зали-шаеться викривлення результа^в дiяльностi. Для уни-кнення цього, пропонуеться вщокремити операцiï з музейними предметами та шшими активами спадщини (тага, як придбання, вщновлення тощо) на рахунках облку доxодiв, витрат i у зв^ностк
Окремi зарyбiжнi дослiдники вважають визнавати та вщображати активи спадщини в Балансi за вартютю лише т^ яга не обмежен (частково обмеженi) за-конодавством. Мyзейнi предмети, операцiï з якими обмежуються законодавством, не потрiбно визнавати, а шформа^ю про них доцтьно розкривати у Примаках до фiнансовоï звiтностi.
Кожен iз розглянутих пiдxодiв мае як переваги, так i недолги. Спiльним основним досягненням зазначених пiдxодiв е розгляд активiв спадщини (у т. ч. музейних предме^в) як об'екта бухгалтерського облку, а основною вщмшнютю - рiзнi погляди саме на порядок визнання та оцшки таких активiв.
Таким чином, не заперечуючи переваг щодо розкриття iнформацï стосовно вс/'х актив1в спадщини, уважаемо, що бтьш виправданим е пщхщ, за яким yd музейш предмети, яга вщповщають критерiям визнання, вщображаються в балансу а Д що не вщповщають - у позабалансовому облку, що в цтому i надасть можли-вiсть визначити нацiональне багатство краТ'ни.
Висновки з даного дослiдження та перспективи по-дальших розробок у даному напрямк Вирiшальним фактором, який стримуе вщображення в ^CT^i бухгалтерського облку iнформацiï про музейш предмети, е ïx оцшка, застосування якоТ' сприятиме:
1) узгодженню норм законодавчих i пщзаконних но-рмативно-правових акпв, якi стосуються обов'язковост
ТТ проведення, визначення суб'ектiв оцшки, порядку оформлення результат тощо;
2) запровадженню обов'язковоТ вартiсноТ оцiнки музейних предме^в та розробцi Нацюнального стандарту.
3. Застосування для оцшки музейних предме^в (яга вартюно оцшеш) первiсноТ вартостi. Якщо активний ринок вщсутнш, первiсною вартiстю слiд визнавати не умовну, а справедливу вартють, установлену вщповщ-но до нормативно-правових акпв УкраТни. За вщсутнос-т зовшшньоТ оцiночноТ вартостi музейного предмета, оцшку мають проводити внутршн фахiвцi музею.
4. Застосування символiчноТ оцшки музейних пред-метiв, якi не вщповщають критерiям визнання та повин-нi вiдображатись у позабалансовому облку (до моменту визначення вартост1) з розкриттям iнформацiТ у Примаках до фiнансовоТ звiтностi.
Отже, такий пщхщ до оцшки музейних предме^в у ^CT^i бухгалтерського облку узгоджуеться з норма-тивно-правовими актами Мшютерства культури УкраТни, не суперечить мiжнароднiй практик та враховуе найбтьш провiдний зарубiжний досвiд.
Упорядкування зазначених питань е додатковим за-собом контролю за збереженням музейних предме^в та джерелом об'ективного i достовiрного вiдображення в бухгалтерському облку.
Список використаних джерел:
1. Бутинець Ф. Ф. Теор1я бухгалтерського облку: п1друч. для студ. / Ф. Ф. Бутинець. - 2-е вид. - Житомир: Ж|Т1, 2000р. - 640 с.
2. Всемирный доклад ЮНЕСКО по культуре, 2000 р.: Культурное многообразие: конфликт и плюрализм. - Париж: ЮНЕСКО, 2000 р. - 416 с.
3. Герасименко О. М. Дослщження сутност1 актив1в спадщини як категорм термшолопчного апарату бухгалтерського обл1ку / О. М. Герасименко // Технологический аудит и резервы производства. - 2016. - № 6/4(32). - С. 4-9.
4. 1ндутний В. В. Оц1нка пам'яток культури / В. В. 1ндутний. - К.: СПД Моляр С.В., 2009. - 537 с.
5. 1нструкц1я про порядок визначення оцшочноТ та страховоТ вартост1 пам'яток Музейного фонду УкраТни [Електронний ресурс]: Затв. наказом Мшютерства культури i мистецтв УкраТни 13.07.1998 р. № 325. -Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98 6.IPSAS 17.
6. рк^г^, plant and equipment [Електронний ресурс]: IPSASB, December, 2001. - Режим доступу: https://www.ifac.org/system/files/ publications/files/ipsas-17-property-plant-2.pdf.
7. Кролевець С. Музейш предмети. Вартють, оцшка, цша. 2012 [Електронний ресурс] / С. Кролевець. - Режим доступу: http://vuam.org.ua/uk.
8. Кудерська Н. I. Адмшютративно-правове регулювання охорони та збереження матерiальноТ культурноТ спадщини в УкраТш : дис. ... д-ра юрид. наук Мiжрегiон. акад. упр. персоналом / Н. I. Кудерська. - КиТв, 2015. - 486 с.
9. Лорд Б. Менеджмент в музейном деле / Б. Лорд, Г. Д. Лорд; пер. с англ. Э. Н. Гусинского, Ю. И. Турчаниновой. - М.: Логос, 2002. - 256 с.
10. Медведев М. Ю. Общая теория учёта: естественный, бухгалтерский и компьютерные методы / М. Ю. Медведев. - М.: Дело и сервис, 2001. - 752 с.
11. Нацюнальне положення (стандарт) бухгалтерського облку в державному сеюх^ 101 "Подання фшансовоТ звп"ностГ' [Електронний ресурс]: Затв. наказом Мастерства фшанЫв УкраТни вщ 28.12.2009 р. № 1541. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0103-10.
12. Нацюнальне положення (стандарт) бухгалтерського облку в державному сектс^ 121 "Основы засоби" [Електронний ресурс]: Затв. наказом Мшфшу УкраТни вщ 12.10.2010 р. № 1202. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1017-10.
13. Нацюнальний стандарт № 1 "Загальш засади оцшки майна та майнових прав" [Електронний ресурс]: Затв. постановою Кабмшу УкраТни вщ 10.09.2003 р. №1440. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF.
14. Hassan A. G. Ouda. Towards a Practical Accounting Approach for Heritage Assets: An Alternative Reporting Model for the NPM Practices / Hassan A. G. Ouda // Journal of Finance and Accounting. - 2014. - Vol. 2, No. 2. - P. 19-33 DOI: 10.12691/jfa-2-2-1.
15. Heritage Assets GRAP 103 [Електронний ресурс]: ASB, South Africa, July 2008р. - Режим доступу: http://www.asb.co.za/LinkClick.aspx? fileticket=ownCoJY0xxc%>3d&portalid=0.
16. Heritage assets FRS 30[Електронний ресурс]: Accounting Standards Board UK, june 2009р. - Режим доступу: http://frc.org.uk/Our-Work/Publications /ASB/FRS-30-Heritage-Assets-(June-2009)-File.pdf.
17. Платонов Б. О. Основи оцшочноТ дiяльностi: пщручник / Б. О. Платонов. - К.: НАККЮМ, 2013. - 227 с.
18. Правила ведення бухгалтерского учета в государственных учреждениях [Електронний ресурс]: Утв. приказом Министра финансов
республики Казахстан от 03.08 2010 г. № 393. - Режим доступу: http://adilet.zan.kz/rus/docs/V100006443_.
19. Про вивезення, ввезення та повернення культурних цшностей [Електронний ресурс]: Закон Укра'ши вщ 21.09.1999 р. № 1068-XIV. -Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14.
20. Про музе'' i музейну справу [Електронний ресурс]: Закон Укра'ни вщ 29.06.95 р. № 249/95-ВР. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80.
21. Про оцЫку майна, майнових прав i профеайну оцшочну дiяльнiсть в Укра'ы [Електронний ресурс]: Закон Укра'ни вщ 12.07.2001 р. № 2658-Ш. -Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2658-14/page2.
22. Рекомендацп парламентських слухань на тему: "Стратепя рештеграцп в Укра'ну тимчасово окуповано'' територп Автономно'' Республiки Крим та мюта Севастополь: проблемнi питання, шляхи, методи та способи" [Електронний ресурс]: Схвал. Постановою Верховно'' Ради Укра'ни вщ 22.09.2016 р. № 1602-VIII. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1602-19.
23. Соколов Я. В. Основы теории бухгалтерского учета / Я. В. Соколов. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 496 с.
24. Standard 17 - Heritage Asset [Електронний ресурс]: CNOCP, February 2013. - Режим доступу: http://www.economie.gouv.fr/files/files/ directions_ services/cnocp-en/opinion/board_opinion/2013/0pinion-n-2013-03-Standard-17.pdf.
25. Тамойкин М. Ю. Доктрина ТЭС в сфере оборота культурных цшностей [Електронный ресурс] / М. Ю. Тамойкин, И. Ю. Тамойкин, Д. М. Тамойкин. - Режим доступа: http://www.tamoikin.com/uploads/1/9/0/6/19062735/-2013р.pdf.
26. Тамойкин М. Материальная культура в опасности / М. Тамойкин // "2000". - 2012. - № 23(609) - С. 4-5.
27. Tangible fixed assets FRS 15 [Електронний ресурс]: Accounting Standards Board UK, february 1999. - Режим доступу: http://www.frc.org.uk/images/uploaded/documents/FRS%2015.pdf.
28. Федеральный стандарт бухгалтерского учета для организаций государственного сектора "Основные средства" [Електронный ресурс]: Утв. приказом Минфина России от 31.12.2016 г. № 257н. - Режим доступа: https://www.minfin.ru/common/upload/library/2017/12/main/pismo MFRF_02-07-07_84237_ot_151217.pdf.
29. Економ1чний словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу https://gufo.me/dict/economics_dict.
Received: 08/10/2018 1st Revision: 20/10/18 Accepted: 25/10/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Б. Калюга, д-р екон. наук, проф.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, Киев, Украина, О. Герасименко, старш. препод.
Национальный университет государственной налоговой службы Украины, Киев, Украина
СТОИМОСТНАЯ ОЦЕНКА МУЗЕЙНЫХ ПРЕДМЕТОВ
Обосновано проведение стоимостной оценки музейных предметов на основе ступеня ексклюзивности (научно-исторической, научно-художественной и другой научно-информативной ценности). Исследованы подходы к оценке музейных предметов (в составе активов наследия) в национальных и международных стандартах учета для государственного сектора и обоснованы предложения по применению первоначальной стоимости в Украине. При отсутствии первоначальной стоимости , необходимо определять не условную, а справедливую стоимость. Музейные предметы, которые не оценены на дату составления отчетности и не соответствуют критериям соответствия, должны отражаться в позабалансовом учете по символычной оценке с дальнейшим раскрытием информации в Примечаниях к финансовой отчетности.
Ключевые слова: музейные предметы, оценка, оценочная стоимость, условная стоимость, первоначальная стоимость, справедливая стоимость, символическая стоимость.
Y. Kaliuha, Doctor of Economics, Professor
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, Ку^, Ukraine, O. Gerasymenko, Senior Lecturer
National State Tax Service University of Ukraine, Ку^, Ukraine
ASSESSMENT OF MUSEUM ITEMS
The expediency of assessment of museum items on the basis of the degree of exclusiveness (scientific and historical, scientific and artistic, and other scientific and informative value) is substantiated. The approaches to assessment of museum items (as a part of the heritage assets) in national and international accounting standards for the public sector are investigated. Proposals concerning the application of valuation at initial cost in Ukraine are substantiated. In case of its absence one should recognize fair value instead of conditional one. Museum items that are not assessed on the reporting date and do not meet the recognition criteria should be disclosed in the off-balance sheet accounting by the symbolic value with subsequent disclosure in the Notes to the financial statements.
Keywords: museum items, assessment, assessed value, conditional cost, initial cost, fair value, symbolic value.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Butinets, F.F., 2000. Theory of accounting. Zhytomyr: ZhITI, 640 p.
2. UNESCO World Report on Culture, 2000. Cultural Diversity: Conflict and Pluralism. Paris: UNESCO, 416 p.
3. Gerasimenko, O. M. 2016. Investigation of the essence of the assets of the inheritance as a category of the terminological apparatus of accounting. Technological audit and production reserves, 6/4 (32), pp. 4-9.
4. Indutny, V.V. 2009. Estimation of cultural monuments. Kyiv: SPD Molyar SV, 537 p.
5. Ministry of Culture and Arts of Ukraine, 1998. Instruction on the procedure for determining the valuation and insurance value of the Museum Fund's Museum monuments [online] Available at: <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0496-98> [Accessed 31 August 2018].
6. IPSAS 17. Rroperty, plant and equipment, 2001 [online] Available at: <https://www.ifac.org/system/files/ publications / files / ipsas-17-property-plant-2.pdf> [Accessed 31 August 2018].
7. Krolevets, S. Museum Items. Cost, score, price. [online] Available at: <http://vuam.org.ua/uk/>.
8. Kuderskaya, N.I., 2015. Administrative and legal regulation of the protection and preservation of material cultural heritage in Ukraine. Ph.D.
9. Lord, B., Lord, G.D., 2002. Management in the museum business. Moscow: Logos, 256 p.
10. Medvedev, M.Yu., 2001. General theory of accounting: natural, accounting and computer methods. Moscow: Business and service, 752 p.
11. National Accounting Standard in the Public Sector 101 "Presentation of Financial Statements", 2009 [online] Available at: <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0103-10> [Accessed 31 August 2018].
12. National Accounting Standard in the Public Sector 121 "Fixed Assets", 2010 [online] Available at: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1017-10> [Accessed 31 August 2018].
13. National Standard No. 1 "General Principles of Appraisal of Property and Property Rights", 2003 [online] Available at: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1440-2003-%D0%BF> [Accessed 31 August 2018].
14. Hassan, A.G. Ouda., 2014. Towards a Practical Accounting Approach for Heritage Assets: An Alternative Reporting Model for NPM Practices. Journal of Finance and Accounting, vol. 2, No. 2., P.19-33. DOI: 10.12691 /jfa-2-2-1.
15. Heritage Assets GRAP 103: ASB, South Africa, 2008 [online] Available at: <http://www.asb.co.za/LinkClick.aspx? fileticket = ownCoJYOxxc% 3d & portals = 0> [Accessed 31 August 2018].
16. Heritage assets FRS 30, 2009 [online] Available at: <http://frc.org.uk/Our-Work/Publications/ASB/FRS-30-Heritage-Assets-(June-2009)-File.pdf> [Accessed 31 August 2018].
17. Platonov, B.O., 2013. Fundamentals of valuation activity. Kyiv: NAKKKIM, 227 p.
18. Rules of accounting in public institutions, 2010 [online] Available at: <http://adilet.zan.kz/eng/docs/V100006443_> [Accessed 31 August 2018].
19. On Export, Import and Return of Cultural Property, 1999 [online] Available at: <http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1068-14> [Accessed 31 August 2018].
20. On museums and museum affairs6 1995 [online] Available at: <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/249/95-%D0%B2%D1%80> [Accessed 31 August 2018].
21. On the evaluation of property, property rights and professional appraisal activity in Ukraine, 2001 [online] Available at: <http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2658-14/page2> [Accessed 31 August 2018].
22. Recommendations of the parliamentary hearings on the theme: "The strategy of the reintegration into Ukraine of the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol: problem issues, ways, methods and methods", 2016 [online] Available at <http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1602-19> [Accessed 31 August 2018].
23. Sokolov, Ya.V., 2000. Fundamentals of Accounting Theory. Moscow: Finance and Statistics, 496 p.
24. Standard 17 - Heritage Asset: CNOCP, 2013 [online] Available at: <http://www.economie.gouv.fr/files/files/directions_ services / cnocp-en / opinion / board_opinion / 2013 / 0pinion-n-2013-03-Standard-17.pdf> [Accessed 31 August 2018].
25. Tamoykin, M. Yu., Tamoykin, I. Yu., Tamoykin, D. M., 2013. Doctrine of Thermal Power Station in the sphere of circulation of cultural values [online] Available at: <http://www.tamoikin.com/uploads/1/9/0/6/19062735/-2013r.-pdf> [Accessed 31 August 2018].
26. Tamoykin, M., 2012. Material culture in danger. "2000", 23 (609), pp. 4-5.
27. Tangible fixed assets FRS 15, 1999 [online] Available at: <http://www.frc.org.uk/images/uploaded/documents/FRS%2015.pdf> [Accessed 31 August 2018].
28. Federal Standard of Accounting for public sector organizations "Fixed Assets" [online] Available at: https://www.minfin.ru/en/ document/?group_type=&q_4=&DOCUMENT_NUMER_4=257&M_DATE_from_4=&M_DATE_to_4=&P_DATE_from_4=&P_DATE_to_4=&t_4=1195438747&o rder_4=P_DATE&dir_4=DESC##ixzz5KHunuIPB.
29. Economic Dictionary [online] Available at: <http://mirslovarei.com/content_eco/G0MBERG-LEV-IVAN0VICH-1866-1935-1105.html> [Accessed 31 August 2018].
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 5(200): 26-32
УДК 338.47:005.591.452
JEL classification: R49
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/200-5/4
М. Ковбатюк, канд. екон. наук, проф. ORCID ID: 0000-0002-1149-6537, В. Шевчук, канд. екон. наук ORCID ID: 0000-0001-7121-598X Державний ужверситет шфраструктури та технологш, КиТв, УкраТна
МЕХАН1ЗМ ВЗАеМОДП ТРАНСПОРТНИХ ПЩПРИеМСТВ ТА ОСВ1ТН1Х УСТАНОВ У ПРОЦЕС1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНО-ЛОГ1СТИЧНОГО КЛАСТЕРА
Запропоновано орган/зацшно-економ/чний механзм взаемоди транспортних тдприемств та освтн/х установ у про-цес! функцюнування транспортно-лог/стичного кластера. Механзм базуеться на моделi взаемоди м!ж транспортними пдприемствами й осв/тн/ми установами. Проведено пор/вняльний анал/з моделi взаемоди даних суб'ект/в щодо /х вхо-дження у кластер та до складу кластерно/ структури. Визначено основн цл функцюнування досл/джуваних суб'ект/в транспортно-лог/стичного кластера, здйснено розпод/л /х за р/внями та встановлено зв'язки м/ж ними.
Ключовi слова: транспортно-логстичний кластер; транспорты пдприемства; освтн установи; взаемод/я суб'ект/в кластера, орган/зацшно-економ/чний механзм.
Постановка проблеми. У сучасних умовах розвитку економки набувае поширення форма кластерной' оргаызаци взаемоди рiзноманiтниx суб'еклв - фiрм, оргашзацй освт ых i державних установ тощо, основною метою утворення яко'1' е зростання конкурентоспроможност ïï учаснигав.
Актуальнють теми пояснюеться необхщнютю конк-ретизаци форм взаемоди мiж суб'ектами кластера, а також розробкою моделi мехашзму взаемоди таких суб'еклв транспортно-лопстичного кластера, як транспорты пщприемства та освп"ш установи.
Аналiз останшх досс^джень i публкацш. Вагомий внесок у розвиток теори кластеризаци здшснили зарубь жш вчеш: М. Портер [18], А. Скотт [1]. Серед учених, яга нин концентрують свою увагу на проблемах формуван-ня, функцюнування та розвитку класт^в, окресленш ефективност ïx створення, зокрема в УкраТш, варто на-звати М. П. Войнаренко [4], I. С. Каленюк i О. В. Куклша [7], Н. Г. Канщенко [8], Ю. G. Кирилова [11],
0. М. Паливоду [16], С. В. Онишко [15], С. I. Соколенка [24].
Дослщження теоретико-методолопчного та аналiти-чного характеру щодо розробки кластерно-лопстичноТ моделi розвитку нацюнального ринку транспортних по-слуг викладено у працях таких дослщнигав: С. I. Гриценко [5], В. С. Дзюма, Н. Г. Куць [13], G. М. Сич [19; 20; 21].
Сутнють i проблеми функцюнування транспортно-логютичних кпаст^в вивчають тага провщш вп"чизняш науковци О. О. Карпенко [9; 10], О. М. Полякова [17],
1. Г. Смирнов [22; 23], О. А. Чупайленко [25; 26].
Але здшснеш до цього часу дослщження не розкри-вають деяких аспекпв ефективного функцюнування транспортно-логютичних класт^в (ТЛК). Вивчення
процесу створення класт^в саме на ринку транспортних послуг зумовлюе дослщження в напрямку форму-вання дiевого мехашзму взаемоди мiж такими його суб'ектами, як транспортш пщприемства i заклади осв^и, яга готують кадри для цих пщприемств. Осгальки розро-бок щодо взаемодiï цих суб'еклв недостатньо, вимагае детального вивчення питання щодо формування меха-шзму взаемодН' пiдприемств транспорту та освп"шх установ у транспортно-логiстичномy кластерк
Методологiя дослiдження. Теоретичною основою статт е фyндаментальнi положення сучасноТ економiч-но'1 науки у сферi кластеризаци. Аналiз зарyбiжноï та вiтчизняноï лп"ератури здiйснювався у напрямку уза-гальнення та систематизаци пiдxодiв наyковцiв щодо форм взаемоди суб'еклв у транспортно-логютичному кпастерi з метою визначення ïx для таких двох суб'еклв, як транспортнi пiдприемства та заклади освiти.
Для досягнення поставлено!' мети використано низку загальнонаукових i спе^альних метофв дослiдження, взаемопов'язаних та послщовно застосованих у роботi: аналiзy i синтезу - для визначення основних цтей функцюнування дослщжуваних суб'еклв транспортно-лопстичного кластера, розподт ïx за рiвнями та встано-влення мiж ними зв'язкiв; класифiкацiйно-аналiтичний метод - при визначенн форм i титв взаемодН' мiж суб'ектами у кластер^ графiчно-аналiтичний метод - для наочно'1' iлюстрацiï дослiджyваниx економiчниx явищ i процеав у кластерi, зокрема, для побудови моделi взаемодН' мiж транспортними пiдприемствами та освп>ими установами до i пiсля ïx входження в кластер, а також для зображення органiзацiйно-економiчного мехашзму взаемодН' транспортних пщприемств та освп"шх установ у ТЛК; системний аналiз - для встановлення зв'язгав i по-
© Ковбатюк М., Шевчук В., 2018
