CC BY
12
I
Орипнальы досл1дження
Original Researches
Травма
УДК 616.582-001-053-9-08-03 ОО!: 10.22141/1608-1706.6.18.2017.121190
Пелипенко О.В.1, Березан О.1.2, Ковальов О.С.1
1Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Укра/нська медична стоматолопчна академя»,
м. Полтава, Укра/на
2Полтавський нацюнальний педагог/чний университет ¡мен1 В.Г. Короленка, м. Полтава, Укра/на
Варюнти оптим1заци медично! та соцюльно! адаптацп геронтолопчних хворих ¡з переломами проксимального вiддiлy стегново! кiстки
Резюме. Актуальнсть. Питания органзацИ дистанцйного нагляду за геронтолог/чними пациентами з переломами проксимального в1дд1лу стегновоI кстки лишаються нагальною проблемою сучасност'1. Виршення про-блеми неможливе без удосконалення органзацИ реаб1л1тац1йного перюду на вах р1внях надання медичноI допомоги хворим. Мета. Дослдкення особливостей реабШац/йного периоду у геронтолопчних хворих ¡з переломами проксимального в1дд1лу стегновоI юстки з подальшою розробкою заходв щодо оптимзацИ медичноI та социально! адаптацИ пац1ент1в. Матерiали та методи. У робот наведений аналз в1ддалених даних спостереження 711 хворих ¡з переломами проксимального в1ддлу стегна, як звертались за медичною допо-могою у 2001-2004 роках. Вивчен характеристики локал1зацИ, сезонности травм, гендерн та вн<ов1 особливост'1. В1ропдно встановлено долю 301 (45,7 %) постраждалого. Окремугрупу травмованих (258 пац1ен~пв) вдвдували члени громадсько! органзацИ до складу якоI входили лкар1 практично! ланки, л1карннтерни та студенти. Для вдосконалення роботи вказаной органзацИ заздалегдь проведено анкетування серед студентв медичного та педагогичного вищих навчальних заклад1в щодо ставлення молод! до медико-соцальних проект1в з надання допомоги геронтолопчним хворим. Результати. В установлений груп досл1дження впродовж першого року померло 116 хворих (38,5 %), прожили понад 5 роюв вд моменту травми 67 постраждалих (22,5 %). Серед травмованих, яких вдвдували волонтери, бльшсть прожили понад рк псля травми (65,9 %). Визначен в1ков1 характеристики постраждалих \ частота спостережень переломв за локал/'зац/'ею. Запропонована схема органзацИ реабШац/йних заходв на етап псляшпитального периоду з чтким визначенням завдань та обсягу допомоги, що надаеться на певних р1внях / периодах лнкувального процесу. Надання допомоги з медичноI та социально]' адаптацИ хворих проводили ¡з залученням, окр1м л1кар1в-спец1алют1в, майбутнх лкар1в — студентв та ¡нтернв. З метою оптим1зацИ роботи запропонованоI органзацИ та усвдомленого залучення студент до групи з надання консультативно1 допомоги постраждалим у 2017 роц проведено анонмне анкетування 263 студентов р1зних курав медичного та педагопчного вищих навчальних заклад1в. Висновки. Отриман дан вказують на високий р1вень готовности студентв до участ у громадських медико-соц1альних проектах, висвтлюють проблемн аспек-ти проведення виховно1 та орган1зац1йно1 роботи серед молод!.
Ключовi слова: перелом стегновойкстки; геронтолопчн'! хвор¡; реаб1л1тац1я; медико-соц1альн1 проекти
Вступ
За даними оргашв статистики, кожен шостий житель Украши — людина вшом понад 60 роыв. У Полтавськш област даний контингент становить 23,8 %. У структурi травматизму вказана категорiя людей перебувае у груш ризику отримання пере-ломiв шсток, серед яких переломи проксимального
вщдшу стегна спостертаються у 20—25 % постраждалих [1].
Дана патолопя належить до тяжких травм опорно-рухового апарату з порушенням функцп ушкоджено! кшщвки. Вiдомi методики консервативного лшуван-ня хворих iз переломами стегново! ыстки пов'язаш з тривалим лiжковим режимом або iз застосуван-
© «Травма», 2017 © Trauma, 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Пелипенко Олександр Васильович, кандидат медичних наук, доцент, завщувач кафедри дитячоТ xipypni з травматолопею та ортопед1ею, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», вул. Шевченка, 34, м. Полтава, 36011, УкраТна; е-mail: ovpelypenko@ukr.net; контактний тел.: +38 (095) 741 04 37.
For correspondence: Olexander Pelypenko, PhD, Associate Professor, Head of the Department of pediatric surgery with traumatology and orthopedics, Higher State Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Shevchenko st., 23, Poltava, 36011, Ukraine; е-mail: ovpelypenko@ukr.net; phone: +38 (095) 741 04 37.
ням iммобiлiзaцri, що, у свою чергу, призводить до розвитку тяжких гшостатичних i нейротрофiчних ускладнень. Загострення супутшх захворювань, по-ряд iз виникненням ускладнень адинамiчного режиму, викликають декомпенсацiю вiтальних функцiй, що створюе реальну загрозу для життя постражда-лих. Недостатнiсть або вiдсутнiсть ефективних лшу-вальних i реабiлiтацiйних заходiв стае причиною ле-тальних наслщыв. У структурi причин смертi таких хворих пневмони становлять 55 %, тромбоемболи легенево! артерп — 20 %, септичш стани внаслiдок утворення пролежшв — 10 % [2—8].
Вщкрип методики оперативного лiкування при переломах ще! дiлянки вимагають ретельно! передопера-цшно! пiдготовки, що, незважаючи навiть на и яюсть i досконалiсть, не завжди дае можливють здiйснити оперативне втручання хворим iз тяжкою супутньою патологiею через високий ризик ускладнень. Вказаш пащенти пiсля стабiлiзацií загального стану нерщко вiдмовляються вiд оперативного втручання через вiковi психологiчнi особливостi та виписуються для амбулаторного долiкування у домашшх умовах.
Отже, зростае кшьысть хворих iз розладами гомео-стазу, яю позбавленi постiйного нагляду медичного персоналу i викликають занепокоення не лише роди-чiв, але й вщповщних установ, у першу чергу тих, що здшснюють реабiлiтацiйнi заходи та сощальний захист вказаного контингенту населення.
Удосконалення оргашзаци реабiлiтацiйного перiоду ще! категори пащенпв е актуальною проблемою вгг-чизняно! травматологи на всiх рiвнях надання медично! допомоги. Тож у сучасних умовах постае нагальне питання оргашзаци дистанцшного нагляду за геронто-логiчними пацiентами з переломами проксимального вщдту стегново! кустки [9—12].
Мета. Дослщження особливостей реабiлiтацiйного перiоду у геронтолопчних хворих iз переломами проксимального вщдту стегново! кiстки з подальшою розробкою заходiв оптимiзацií медично! та сошально! адаптаци даних пащенпв.
Матер1али та методи
Проaнaлiзовaнi даш 711 хворих, якi отримали ушко-дження проксимального вiддiлу стегна у перюд з 2001 по 2004 рк: i звертались за медичною допомогою у кль
нiку 1-! мiськоí' клiнiчноí' лiкaрнi м. Полтави. Вшэва та гендерна характеристика групи дослiдження надана у табл. 1.
Пaцiенти дано! групи тсля надання первинно! спе-цiaлiзовaно! допомоги (стaбiлiзaцií соматичного стану) з рiзних суб'ективних причин отримували амбулаторне лiкувaння. При вiдмовi таких хворих вщ тривалого ста-цюнарного лiкувaння домiнуючим був психологiчний аспект. При отриманш рекомендaцiй про оптимальне проведення лiкувaльно-реaбiлiтaцiйного перiоду кожному хворому надана шформащя про позаклМчну до-даткову допомогу громадсько! оргашзаци iз залучен-ням переважно майбутшх лiкaрiв.
До роботи вказано! оргашзаци залучались студенти медичного навчального закладу, лшарьштерни, якi виявили бажання брати участь у сощальному проектi. Оргашзашя мала принцип вертикального шдпоряд-кування (рис. 1). Робота здшснювалась кураторами рiзних рiвнiв iз вiдповiдною подготовкою, освiтою й юридичними повноваженнями. Оргашзацш очолював лiкaр травматолог-ортопед, який мав достатнш досвiд роботи з хворими дано! категори, у його обов'язки входила оргашзащя та проведення загальних зборiв усiх курaторiв, проведення шструкташв, збiр i aнaлiтичнa обробка результат дiяльностi оргaнiзaцií з подальши-ми висновками та пропозицiями щодо удосконалення роботи.
До функцiй безпосередшх виконaвцiв пiд час пер-шого вiдвiдувaння пaцiентa входила реестрaцiя хворого вщповщно до розроблено! карти спостереження. У карта вказувались: антропометричш дaнi хворого, чiткий дiaгноз вiдповiдно до виписного епiкризу з ю-тори хвороби чи шшо! медично! документаци, дaнi про проведене оперативне втручання або його вщсутшсть, наявшсть супутнiх захворювань вiдповiдно до медично! амбулаторно! картки пащента тощо. Обов'язковою умовою подальшо! роботи з пашентом була присут-шсть фах^вця ортопеда-травматолога пiд час первин-ного вiдвiдувaння, який у подальшому затверджував план реaбiлiтaцiйних зaходiв шсля узгодження !х iз сь мейним лшарем.
Вiдноснa ефективнiсть роботи оргашзаци оцшю-валась згiдно з отриманими статистичними даними з iнформaцií Управлшня загальних aктiв громадського стану мюта.
Таблиця 1. Розподл хворих за в1ком i статтю
Ик спостереження 2001 2002 2003 2004 Усього
Кiлькiсть спостережень 162 152 200 197 711
Середнiй вш, роки 75,9 75,5 73,9 74,4 74,9
Нaйбiльший вiк, роки 97 96 97 93 97
Старше 60 рокiв 156 141 186 176 659
Жiнки Абс. 120 109 149 138 516
% 74 72 74,5 71 72,6
Чоловiки Абс. 42 43 51 59 195
% 26 28 25,5 29 27,4
З метою усвщомленого залучення студентiв до гру-пи з надання консультативно! допомоги постраждалим у 2017 роцi проведено аношмне анкетування 263 сту-дентав рiзних курсiв Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна aкaдемiя» та Полтавського нaцiонaльного педагопчно-го унiверситету iменi В.Г. Короленка. У груш майбутшх лiкaрiв була майже однакова кшьисть чоловiкiв i жшок (47 % та 53 % вщповщно). У групi майбутшх педагопв значно переважали жiнки (94 %), що зменшувало вiро-пдшсть узагальнення вiдповiдей групи чоловiкiв.
Пропонувалось вiдповiсти на запитання:
1. Чи вважаете ви, що здатш впливати на думку ото-чуючих людей?
2. Сильки рaзiв на мюяць ви замислюетесь про влас-не майбутне?
3. Чи уявляли ви себе у вщ пiсля 60 рокiв?
4. Чи вважаете ви, що люди похилого i старечого вiку потребують особливо! уваги суспiльствa?
5. Чи дратують вас люди старечого в^?
6. Чи впливають думки людей старечого вку на ваше особисте майбутне?
7. Чи бажали б ви брати участь у програмах медико-сощально! допомоги людям старечого вшу?
8. Який час впродовж доби ви готовi витратити на допомогу нужденним людям?
9. Чи хоттли б ви оволодти додатковими вмiннями у втьний вiд навчання час?
10. Чи мае значення ваша фшансова защкавлешсть у соцiaльних проектах?
Переважна кiлькiсть питань анкети припускала ва-рiaнти вiдповiдей альтернативного типу i давала змогу провести aнaлiз загального ставлення окремих кате-горiй молодих людей до участ у сощальних проектах, пов'язаних iз наданням допомоги людям похилого та старечого вшу.
Результати
На даний момент вiрогiдно вщома доля 301 хворого (45,7 %), яш звертались за медичною допо-могою та вщмовились вiд оперативного лiкувaння. Одним iз критерi!в оцiнки ефективностi реабь лггацшних зaходiв у постраждалих iз ушкоджен-нями проксимального вiддiлу стегна вважали ле-тaльнiсть протягом року шсля отримання травми (табл. 2). Даш наведен з вiдрaхувaнням осiб, мо-лодших за 60 рокiв.
Визначено, що впродовж першого року шсля травми померли люди, яы отримали И у вщ вщ 61 до 96 ро-ыв (середнiй вiк — 77,5 року), а прожили понад 5 роив шсля травми постраждал^ яы отримали травму у вщ вiд 62 до 95 роив (середнш вк — 74,4 року). Локаль защя перелому за клaсифiкaцiею АО даних категорш хворих вказана в табл. 3 та 4.
Упродовж 2001—2004 рр. особи, як брали участь у робот оргaнiзaцi! з надання амбулаторно! до-
( Куратор кварталу ) ( Куратор кварталу ) ( Куратор кварталу )
-( Куратор вулищ ] —( Куратор вулиц1 ) —( Куратор вулиц1 )
—( Куратор вулиц1 ) —( Куратор вулиц1 ^ -( Куратор вулиц1 )
Куратор вулищ ) Куратор вулищ ^ Куратор вулиц1 ^
( Куратор кварталу ) ( Куратор кварталу ) ( Куратор кварталу )
Куратор вулиц1 ^ Куратор вулищ ^ Куратор вулиц1 )
Куратор вулищ 1 Куратор вулищ ^ Куратор вулиц1 )
—( Куратор вулиц1 ^ —( Куратор вулиц1 ) -( Куратор вулиц1 )
щшш^тшщ
( Куратор кварталу ) ( Куратор кварталу ) ( Куратор кварталу )
Куратор вулиц1 ] Куратор вулиц1 ) -( Куратор вулиц1 )
-( Куратор
вулиц!
1
Куратор вулиц1 ^ Куратор вулиц1 1
—( Куратор вулищ ) Куратор вулиц1 ^ Куратор вулиц1 )
Рисунок 1. Схема побудови медичноI орган!зацИ
помоги геронтологiчним хворим, спорадично вiдвiдали 258 (39,1 %) хворих. З указано! групи вщомий термш життя 132 постраждалих, характеристика вщдалених наслщшв травм яких подана в табл. 5.
Обговорення
Аналiз даних спостереження хворих з ушко-дженнями стегна показав, що вiковий критерiй не е провiдним у прогнозування наслщшв травми (27 постраждалих померли у вщ понад 90 рокiв, 2 пащ-енти — понад 100 рошв, проживши пiсля перелому стегна вщ 4 до 15 рошв).
Важливу роль на пiсляшпитальному еташ ре-абiлiтацiйного процесу вiдiграе ознайомлення з житлово-побутовими умовами перебування по-
страждалого в ранньому перiодi шсля травми. Цьому вагомому фактору одужання часто не на-даеться належно! уваги. Неналежне розташування лiжка може не дати можливостi хворому прийняти рекомендоване положення (наприклад, вщведен-ня кiнцiвки), що в кшцевому пiдсумку може приз-вести до неправильного зрощення кiстки. Не-ращональне розташування предметiв особисто! гiгiени чи електроприладiв, що використовують-ся хворим, може спричинити повторш травми. Важливим моментом у проведеннi реабштацш-ного перюду е обладнання примiщення засобами профшактики гiподинамiчних ускладнень. Вчаснi поради та саштарно-профшактичш бесiди позитивно впливають на ефективнiсть комплексно! терапи i, в першу чергу, на психоемоцшний ас-
Таблиця 2. Показники летальност тсля отримання травми
Р^; ктьюсть пащенлв
Летальшсть 2001; п (%) 2002; п (%) 2003; п (%) 2004; п (%) Усього
До 1 року 33 (40,7) 21 (31,3) 28 (36,8) 34 (44,1) 116
Вщ 1 до 5 роюв 28 (34,6) 28 (41,8) 29 (38,2) 33 (42,9) 118
Понад 5 роюв 20 (24,7) 18 (26,9) 19 (25) 10 (13) 67
Усього 81 67 76 77 301
Таблиця 3. Розпод'ш померлих упродовж року тсля травми за локалiзацieю перелому
Тип перелому Р^; ктьюсть пащенлв
2001;п 2002;п 2003;п 2004;п Усього;п
31 В 14 12 17 18 61
31 А 15 7 7 14 43
32 А (1-3). 1 4 3 3 2 12
Усього 33 22 27 34 116
Таблиця 4. Локалзаця перелому у померлих тсля 5 роюв вд травми
Тип перелому Р^; ктьюсть пащенлв
2001;п 2002;п 2003;п 2004;п Усього;п
31 В 8 9 10 6 33
31 А 9 6 7 5 28
32 А (1-3). 1 2 4 1 0 7
Усього 19 19 18 11 67
Таблиця 5. Летальнсть хворих, яких в'щв'щували вдома
Рж Вщвщаш хворi (аналiзовано), п Померло в 1-й р№, п Померло в перюд 1-5 роюв, п Прожили понад 5 роюв, п
2001 34 (20) 5 7 8
2002 48 (30) 10 10 10
2003 93 (44) 18 13 13
2004 83 (38) 12 13 13
Усього 258 (132) 45 43 44
пект, який е невiд'eмною частиною загального лiкування будь-яко! патологи, особливо у герон-тологiчних пацieнтiв.
Залучення до реабштацшного процесу небайдужих молодих людей, яы вiдвiдали iнструктивнi курси з на-дання необидно! консультативно! допомоги, збтьшуе вiрогiднiсть одужання пацieнтiв i вiрогiдно подовжуе тривалють !хнього життя.
Результати опитування студентiв щодо !хньо! участi у громадських проектах мають певнi вiдмiнностi залеж-но вщ обрано! майбутньо! професй' та стать
1. Бтьшють студентiв (85,5 %), особливо чоловши-медики (93,8 %) вважають, що мають певний вплив на людей, як ïx оточують.
2. Про власне майбутне частше замислюються пе-реважно студенти-жiнки (85 % — частше 3 разiв на мь сяць).
3. Незважаючи на п. 2, у вщ пiсля 70 рокiв себе уявляють понад 50 % чоловiкiв i лише близько 40 % жшок.
4. Переважна бшьшють анкетованих (вщ 87,5 % до 89,4 %) визнають цшшсть оаб старечого вшу для сусшльства, за винятком чоловшв педагопч-ного профiлю (60 %), що, за невелико! ылькосп респонденпв, не може вважатись вiрогiдним по-казником, але потребуе уваги вщповщного соцi-ального сектора.
5. На увагу також заслуговуе аналiз вiдповiдей чоло-вшв-медиыв про дратування !х з боку ошб старечого вiку (12,5 %). Також школи дратiвливими е жшки-пе-дагоги (65,5 %).
6. Сxильнiсть до юнацького максимал1зму робить молодь несприятливими до порад старшого поколшня майже у 40 % випадыв.
7. До участ в роботi соцiальниx проектiв найбтьш сxильнi чоловiки-медики (68,7 %) та жшки-педагоги (58,2 %). Лише кожна третя майбутня лiкарка (33,3 %) бачить себе волонтером.
8. Половина студентав (47,1 %) вважають, що на до-помогу нужденним людям достатньо витрачувати 1 годину на добу. Решта здатна витратити 2 години (31,2 %) та бтьше (21,7 %).
9. Майже вс студенти (91,2 %) бажають оволодь ти додатковими вмшнями поза основною базою на-вчання.
10. Фшансовий альтру!зм бiльш характерний для медично! молодi (76,5 проти 62,2 %).
Висновки
1. Регулярний нагляд за постраждалими нормаль зуе !х псиxоемоцiйний стан, сприяе появi у хворих вiдчуття соцiальноï затребуваносп, бажання скорь шого одужання, забезпечуе профилактику та ранню дiагностику ускладнень, пов'язаних iз лшувальним режимом.
2. Залучення студенпв до проведення заxодiв щодо надання реабштащйно! допомоги геронтологiчним хворим е професшно-виховним аспектом пiдготовки майбутшх фаxiвцiв, якi пов'язують свою безпосеред-
ню дiяльнiсть i3 суспiльним середовищем, та мае певну користь для пащенпв, медичних закпадiв i сощальних структур.
Список л1тератури
1. Распространенность переломов костей и результаты их лечения в Украине (клинико-эпидемиологическое исследование) /Н.А. Корж, С.И. Герасименко, В.Г. Климо-вицкий [и др.]//Ортопедия, травматология и протезирование. — 2010. — № 3. — С. 5-14.
2. Butchart E.G. Antithrombotic management in patients with prosthetic valves: a comparison of American and European guidelines / E.G. Butchart// Heart. — 2009. — 95. — 430-436.
3. Acute fracture of the neck of the femur. An assessment ofperfusion of the head by dynamic MRI/ T. Konishiike, E. Makihata, H. Tago, T. Sato, H. Inoue//J.B.J. Surg. — 1999. — 81-B. — P. 596-599.
4. Лоскутов А.Е. Проблемы питання лтування хворих з медiальними переломами шийки стегновог шстки /
A.Е. Лоскутов, А.С. Богуславский, А.Е. Олейник // Травма. — 2003. — Т. 4, № 4. — С. 363-366.
5. Operative treatment of femoral neck fractures in patients between the ages of fifteen and fifty years / G.J. Haid-ukewych, W.S. Rothwell, Jacofsky D.J. [et al.] // Journal of Bone and Joint Surgery. — 2004. — Vol. 86-A. — P. 17111716.
6. One year outcome of hip fracture patients admitted to a Singapore hospital: quality of life post treatment / Y.J. Lee,
B.S.Y. Chua [et al.] // Singapore Med. J. — 2007. — 48(11). — 996.
7. Mortality risk factors in the elderly with proximal femoral fracture treated surgically / L. Kopp [et al.] // Acta Chir. Orthop. Traumatol. Cech. — 2009 Feb. — 76(1). — 41-6.
8. Shiga T. Is operative delay associated with increased mortality of hip fracture patients? Systematic review, me-ta-analysis, and meta-regression / T. Shiga, Z. Wa-jima, Y. Ohe // Can. J. Anaesth. — 2008 Mar. — 55(3). — 146-54.
9. Становлення новог моделi надання первинног ме-дико-сантарног допомоги на засадах амейног меди-цини в Украш — не данина модi, а об'ективна реаль-шсть / Л.Ф. Матюха, Н.Г. Гойда, В.А. Одринський [та ствавт.] // Омейна медицина. — 2013. — № 4. —
C. 157-158.
10. Фокин И.В. Педагогические модели в социальной работе с пожилыми людьми в США.: Дис... канд. пед. наук / И.В. Фокин. — М, 2002. — 215с.
11. Шайдукова Л.Д. Социальная работа с пожилыми людьми. Новаторский зарубежный и российский подход / Л.Д. Шайдукова // Инновационная наука. — 2016. — № 9. — С. 355-357.
12. Давыдова О.В. Опыт социальной работы с пожилыми людьми за рубежом / О.В. Давыдова // Среднероссийский вестник общественных наук. — 2012. — № 4(1). — С. 29-33.
Отримано 20.10.2017 ■
j Орипнальы досл1дження / Original Researches
Пелипенко А.В.1, Березан А.И.2, Ковалев А.С.1
1Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия», г. Полтава, Украина
2Полтавский национальный педагогический университет имени В.Г. Короленко, г. Полтава, Украина
Варианты оптимизации медицинской и социальной адаптации геронтологических больных с переломами проксимального отдела бедренной кости
Резюме. Актуальность. Вопросы организации дистанционного наблюдения за геронтологическими пациентами с переломами проксимального отдела бедренной кости остаются насущной проблемой современности. Решение проблемы невозможно без совершенствования организации реабилитационного периода на всех уровнях оказания медицинской помощи больным. Цель. Исследование особенностей реабилитационного периода у геронтологических больных с переломами проксимального отдела бедренной кости с последующей разработкой мероприятий по оптимизации медицинской и социальной адаптации пациентов. Материалы и методы. В работе приведен анализ отдаленных данных наблюдения 711 больных с переломами проксимального отдела бедра, которые обращались за медицинской помощью в 2001—2004 годах. Изучены характеристики локализации, сезонности травм, гендерные и возрастные особенности. Достоверно установлена судьба 301 (45,7%) пострадавшего. Отдельную группу травмированных (258 пациентов) посещали члены общественной организации, в состав которой входили врачи практического звена, врачи-интерны и студенты. Для совершенствования работы указанной организации заблаговременно проведено анкетирование среди студентов медицинского и педагогического высших учебных заведений в плане отношения молодежи к медико-социальным проектам по оказанию помощи геронтологическим больным. Результаты. В установлен-
ной группе исследования в первый год умерло 116 больных (38,5 %), прожили более 5 лет от момента травмы 67 пострадавших (22,5 %). Среди травмированных, которых посещали волонтеры, большинство прожили больше года после травмы (65,9 %). Определены возрастные характеристики пострадавших и частота наблюдений переломов по локализации. Предложена схема организации реабилитационных мероприятий на этапе постгоспитального периода с четким определением задач и объема помощи, выполняемых на отдельных уровнях и в периодах лечебного процесса. Оказание помощи по медицинской и социальной адаптации больных проводилось с привлечением, кроме врачей-специалистов, будущих врачей — студентов и интернов. С целью оптимизации работы предложенной организации и осознанного привлечения студентов к группе по оказанию консультативной помощи пострадавшим в 2017 году проведено анонимное анкетирование 263 студентов разных курсов медицинского и педагогического вузов. Выводы. Полученные данные указывают на высокий уровень готовности студентов к участию в общественных медико-социальных проектах и демонстрируют проблемные аспекты проведения воспитательной и организационной работы среди молодежи.
Ключевые слова: перелом бедренной кости; геронто-логические больные; реабилитация; медико-социальные проекты
O.V. Pelypenko1, O.I. Berezan2, O.S. Kovalov1
Higher State Education Institution of Ukraine "Ukrainian Medical Stomatological Academy", Poltava, Ukraine 2V.G. Korolenko Poltava National Pedagogical University, Poltava, Ukraine
Variants to optimize medical and social adaptation of gerontological patients with proximal femoral fractures
Abstract. Background. The issue of organizing remote care of gerontological patients with fractures of the proximal femur remains an urgent problem of the present. The solution of this problem is impossible without improving rehabilitation period organization at all levels of medical care given to patients. The purpose was to study rehabilitation period features in gerontological patients with proximal femoral fractures and to develop further measures in order to optimize medical and social adaptation of these patients. Materials and methods. The analysis of remote data of examination of 711 patients with fractures of the proximal femur, who applied for medical aid in the period of 2001—2004, has been presented in the article. The localization characteristics, seasonality of traumas, gender and age features have been studied. Destiny of 301 (45.7%) patients has been reliably established. A separate group of patients (n = 258) was visited by members of a public organization, which included practitioners, interns and students. In order to improve the work of this organization, a questioning had been carried out in advance for students of medical and pedagogical higher educational institutions, concerning the attitude of youth to social projects on assistance to gerontological patients. Results. In the established group, 116 (38.5 %)
patients died during the first year, 67 (22.5 %) patients lived more than 5 years since traumas. Among the patients who were visited by volunteers, the majority lived more than one year since injury (65.9 %). The age characteristics of patients and the incidence of fractures in terms of their localization have been determined. The scheme for organization of rehabilitation measures during out-of-hospital period with a clear determination of tasks and measures performed at separate levels and periods of the medical process has been proposed. Provision of assistance on medical and social adaptation of patients was carried out with the participation of doctors, future doctors — students and interns. In order to optimize the work of mentioned organization and to involve students into the advisory group, in 2017, an anonymous survey was conducted among 263 students of various courses at medical and pedagogical universities. Conclusions. The obtained data indicate a high level of readiness of students for participation in public medical projects and highlight the problematic aspects of conducting educational and organizational work among young people.
Keywords: femoral fracture; gerontological patients; rehabilitation; medical and social projects
