CC BY
29
М. С. I Наповал
академк АЕН Украти м. Кшв
У ЧОМУ ПОЛЯГАе НЕВщПОВщНкГЪ методики побудови БАЛАНС1В "ВИТРАТИ-ВИПУСК" ЕКОНОМ1ЧН1Й ТЕОРП РОЗШИРЕНОГО
В1ДГВОРЕННЯ К.МАРКСА
У нишшнш час у свiтовiй практицi широко ви-користовуються статичнi баланси "витрати-випуск". Творцем методiв збалансування таблиць "витрати-випуск" та ан^зу м1жгалузевих взаемозв'язюв е ви-датний американський економют росiйського похо-дження В.В. Леонтьев (1905-1999). У 1973 р. йому була присуджена Нобелiвська премiя за розробку ба-лансово! моделi "витрати-випуск" та П застосування для ан^зу розвитку економiки. Ключовими показ-никами моделi е випуск продукцп, коефщенти мате-рiальних витрат, кiнцевi споживчi витрати, валове нагромадження, експорт та iмпорт.
Формалiзацiя числово! схеми К. Маркса у баланс засобiв виробництва та товарiв народного спо-живання дозволяе стверджувати, що економiчнi кате-горп споживання та розподшення у його розрахунках вiдокремлено. У балансовш моделi Леонтьева допущена методолопчна вада, яка полягае в тому, що щ поняття злито, коли показники споживання (матерiа-льш витрати) додаються до показник1в розподшення (кiнцевi споживчi витрати).
При формулюванш закономiрностей розшире-ного вiдтворення К.Маркс використовуе таке поняття, як поставки за рахунок прибутково! вартосп дода-ткового постiйного капiталу iз I у II пiдроздiл i на-впаки. У моделi В. Леонтьева та !! рiзновидах взагалi вiдсутнiй показник ВВП, складовою частиною якого е прибуткова вартiсть.
Це означае, що модель Леонтьева не мае теоретичного пщГрунтя описаних Марксом економiчних закошв, що спричиняе методолопчш обмеження що-до !! використання для прогнозування розвитку еко-номiки. Таю статичш баланси мають природу одномоментного зшмку стану економiки i не вiдтворюють !"! розвиток у чась Використання Марксово! схеми спрямоване на розширене вiдтворення економiки у майбутньому, тсда як Леонтьевська модель мае зву-жений спектр !"! застосування для аналiзу iсторii тен-денцiй минулих економiчних змiн.
У числовш схемi розширеного вiдтворення К. Маркса основними ключовими показниками е постшний капiтал, перемiнний капiтал, прибуткова вартють та сукупний суспшьний продукт. На сьогод-нiшнiй день — це пром1жне споживання, валовий внутрiшнiй продукт та випуск продукцп. Постiйний каттал та вартiсть випуску продукцп за схемою К. Маркса зростають пропорцшно зростанню пере-мiнного капiталу та прибутково! вартость Таблиця розширеного вщтворення К. Марксом побудована за схемою розширеного вщтворення постшного капiталу та випуску продукцп на основi заданих обсяпв пере-мiнного капiталу та прибутково! вартость Ось чому автор статт поставив собi за мету дослщити, в чому полягае невщповщнють методики побудови балансiв "вирати-випуск" вщ економiчно'! теорп розширеного вщтворення К. Маркса.
Умови простого та розширеного вщтворення, сформульоваш К. Марксом, мають велике теоретичне значення та е основоположними в дослщженш пи-тань оптимiзацi! мiжгалузевих зв'язкiв та пщвищення
170
ефективностi суспiльного виробництва. Схема розширеного вщтворення (табл. 1) представляе собою теоретичну макроекономiчну модель i вщображае основнi взаемозв'язки економiчних показникiв суст-льного виробництва м1ж пiдроздiлами виробництва засобiв виробництва (I пщроздш) та виробництва предметiв споживання (II пщроздш).
Таблиця 1
Аналiз необхщних закономiрностей процесу вщ-творення за К. Марксом, як вщомо, починаеться з вивчення простого вщтворення [1, с. 447]. Вш запро-понував таку числову схему1:
I. 4000 X +1000 V +1000 ш' = 6000 X'
} 9000X' II. 2000 X +500 V +500 ш' = 3000 X' , де X — вартють використаних засобiв виробництва (постшний каттал) у ' -му рощ; V — перемшний каттал (фонд оплати пращ) у ' -му рощ; ш' — прибуткова вартють у ' -му рощ; X' — сукупний суст-льний продукт (випуск продукцп) у ' -му рощ.
Сукупний суспшьний продукт в 9000 X' оди-ниць, створений у ' -му рощ в двох пщроздшах, юнуе у вартюнш та натурально-матерiальнiй формах. Умови реалiзацi! сукупного суспшьного продукту при простому вщтворенш К. Маркс сформулював так:
- для вщновлення виробництва у попередшх об-сягах необхщно, щоб усi засоби виробництва, створе-нi в кра!ш упродовж року, були достатнiми для вщш-кодування витрачених в обох пщроздшах виробницт-ва, тобто
!( х' + V' + ш' )=I х' +11 х' . (1)
1 Алфавiтнi позначення до числово! схеми подано автором.
в1сник ек0н0м1чн01 науки укра1ни ф
Числова схема розширеного ^ в1дтворення К.Маркса
Рж Пiдроздiл Сусшльно необхщш витрати
вiдтворення на вщтворення
х' v' т' x'
Вхiднi данi I 4000 1000 1000 6000
II 1500 750 750 3000
1+11 5500 1750 1750 9000
Перший 1 4400 1100 1100 6600
II 1600 800 800 3200
1+П 6000 1900 1900 9800
Другий 1 4840 1210 1210 7260
II 1760 880 880 3520
1+Н 6600 2090 2090 10780
Третiй 1 5324 1331 1331 7986
II 1936 968 968 3872
1+Н 7260 2299 2299 11858
Четвертий I 5856 1464 1464 8784
II 2129 1065 1065 4259
1+Н 7985 2529 2529 13043
П'ятий I 6442 1610 1610 9662
II 2342 1172 1172 4686
1+Н 8784 2782 2782 14348
Оскшьки I x' вiдшкoдoвуeться в pамкаx пеpшo-ro пiдpoздiлу, ваpтiсть знoв ствopенoгo (дoданoгo) пpoдукту I пiдpoздiлу маe бути дoстатньoю для вщш-
кoдування II x' :
I( v' + m' )=II x ; (2)
- ваpтiсть пpедметiв сгоживання, ствopениx у II пiдpoздiлi, говинна вiдпoвiдати oбсягу знoв ствopенoï у двox пiдpoздiлаx ваpтoстi:
II ( x' + v' + m' )=I( v' + m' )+II( v' + m' ). (3)
Таким чи^м, в умoваx пpoстoгo вiдтвopення знoв ствopена ваpтiсть пoвнiстю викopистoвуeться на невиpoбниче спoживання.
Рoзшиpене вiдтвopення пoтpебуe iншиx, пopiв-нянo з пpoстим, пpoпopцiй oбмiну мiж I та II пiдpoз-дшами, щo надаe мoжливiсть пpoдемoнстpувати на пpикладi числoвoï схеми К. Маpкса (табл. 1) [1, с. 581-585].
Умoви poзпoдiлу сукупнoгo суспiльнoгo пpoдук-ту пpи poзшиpенoму вiдтвopеннi за даними числoвoï схеми К. Маpкса, пoданiй у табл. 1, таю:
- ваpтiсть знoв ствopенoгo (дoданoгo) пpoдукту I пiдpoздiлу пoвинна пеpевищувати пoтpебу II пiдpoз-дшу у вщшюэдуванш витpачениx тут засoбiв виpoб-ництва:
I(v' + m')>IIx' ; (4)
- уа затеби виpoбництва, ствopенi I пiдpoздiлoм, мають пеpевищувати загальну пoтpебу у вщшюэдуванш витpачениx oбoма пiдpoздiлами засoбiв виpoб-ництва, тoбтo:
I( x' + v' + m' ) >I x' +II x' ; (5)
- oбсяг згов ствopенoï в o6ox пiдpoздiлаx ваpтoс-тi маe пеpевищувати ваpтiсть уетх пpедметiв сгожи-вання, ствopениx у П пiдpoздiлi:
I( v' + m' )+П( v' + m' )>II( x' + v' + m' ). (б)
Для тоге щoб неpiвнiсть (5) пеpетвopити на piв-нiсть, неoбxiднo, згiднo з числoвoю сxемoю К. Маpк-са (див.табл.1), вiдшкoдування викopистаниx в o6ox пiдpoздiлаx засoбiв виpoбництва у rop^ вiдтвopення t збшьшити в наступтому пеpioдi вiдтвopення t+1 на
'+1 '+1 I А x та на II А x .
I( x' + v' + m' )=I x' +IА x'+1 +II x' +IIА x'+1 , (7)
'+1 '+1 де IА x та IIА x — пpиpiст вадштадування ви-
тpачениx засoбiв виpoбництва (включаючи амopтиза-
цiйнi вдаахування) вiдпoвiднo в I та II пiдpoздiлаx у
наступнoму з t-м poкoм, тoбтo в (t+1) po^.
Пiсля пеpетвopення piвняння (7) маeмo IА x'+1 = I( x + v' + m' ) -(Ix +IIx +IIА x'+1 ); (8) IIА x'+1 =I(x + v' + m' )-(Ix +IА x'+1 +IIx ). (9)
Якщo у piвняннi (7) значення IА x'+1 +IIА x'+1
'+1
замшити на А x — пpиpiст вiдшкoдування витpа-чених засoбiв виpoбництва, тoдi
А x+1 =I( x + v' + m' )-(Ix +IIx ). (10)
Рiвняння (8), (9) та (10) визначають пpиpiст сус-пiльнo неoбxiдниx витpат вiдтвopення. Вoни склада-ються iз вiдшкoдування ваpтoстi витpачениx засoбiв виpoбництва у t+1 po^ у I, II та в o6ox пiдpoздiлаx у цiлoму.
Якщo у piвняннi (7) значення I( x' + v' + m' ) замшити на IX ' сусптьто неoбxiднi витpати на вiдтвo-pення пpoдукту I пiдpoздiлу, тoдi:
А x'+1 =IX'-(Ix +IIx ); (8а)
IА x+1 =IX' -[Ix +II(x + А x+1 )]; (9а)
IIА x'+1 =IX' -[IIx +(x + А x+1 )]. (10а)
Умoви piвнянь (8), (8а), (9), (9а), (10) та (10а) дoдеpжуються в числoвiй сxемi К. Маpкса для визна-чення пpиpoсту суспiльнo неoбxiдниx витpат вiдтвo-pення на вiдшкoдування викopистаниx засoбiв виpo-бництва у пеpioд вiдтвopення t+1 у I, II та в o6ox пiдpoздiлаx, pазoм взятих. Значення А x'+1 e го сутi пoтенцiапoм poзшиpенoгo вiдтвopення.
^ли данi oднoгo poку числoвoï схеми poзшиpе-нoгo вiдтвopення К. Маpкса (див.табл.1) пpедставити в табл.2, то oтpимаeмo схему мiжгапузевoгo балансу суспiльнo неoбxiдниx витpат на вiдтвopення у I та II пiдpoздiлаx.
Пеpедбачаeться, щo в табл. 2, як i в табл. 1, су-купний суспшьний пpoдукт X' не включаe у пoвнo-му oбсязi величину oснoвнoгo капiтапу (засoбiв ща-цi), як пpoдoвжують функцюнувати в натуpапьнiй фopмi. Пpoте в табл. 2 дoпускаeться, щo час пoвнoгo знoсу засoбiв пpацi здиснк^ться не упpoдoвж poку, а за весь теpмiн ïx викopистання пo poкаx пеpioду, щo poзглядаeться. Це пpинципoвo нoва умoва, щo впли-ваe на пiдxiд дo аналiзу закoнoмipнoстей poзвитку пiдpoздiлiв суспiльнoгo виpoбництва в числoвиx схемах К. Маpкса. У зв'язку з цим пеpедбачаeться та-кoж, щo oснoвнi засoби, як1 e скпадoвoю частинoю ваpтoстi витpачениx засoбiв виpoбництва I x та II x , пеpенoсять свoю ваpтiсть на сукупний сусп^льний пpoдукт упpoдoвж poку не у пoвнoму oбсязi, а части-нами — у виглядi амopтизацiйниx вiдpаxувань. Дpугу частину ваpтoстi витpачениx засoбiв виpoбництва складаe ваpтiсть пpедметiв пpацi, як1 пpoтягoм poку пoвнiстю пеpенoсять свoю ваpтiсть на сукупний сус-пiльний пpoдукт.
Таблиця 2
Числова схема м1жгалузевого баланса [2]_
Спoжи-вання Ви poбництвo
I x II x v' m' X'
I x 4400 - 1100 1100 бб00
II x - 1б00 800 800 3200
y' 2200 1б00 3800 -
X' бб00 3200 - 9800
Таким чигом, у табл. 2 ваpтiсть витpачениx за-сoбiв виpoбництва poзглядаються як частина суми амopтизацiйниx вiдpаxувань та матеpiапьниx витpат. Цi пpипущення e важпивoю умoвoю для встанoвлен-ня в po^ t+1 oптимапьниx пpoпopцiй у наpoднoму гoспoдаpствi мiж I та II пiдpoздiлами суспiпьнoгo ви-poбництва, poзпoдiлу суспiпьнoгo пpoдукту на вiдш-»эдування пoставoк засoбiв виpoбництва, спoживан-ня та нагpoмадження oснoвнoгo капiтапу.
Пiдтвеpдження тoму, щo на вiдшкoдування ваp-тoстi засoбiв виpoбництва, спoживання та нагpoма-дження oснoвнoгo капiтапу викopистoвують пoставки засoбiв виpoбництва, а не матеpiальнi витpати, свiд-чать таю твеpдження К. Маpкса:
«Пiдpoздiл I зi свoгo пpибуткoвoгo пpoдукту маe пoставити матеpiап для пoстiйнoгo катталу, неoбxiд-нoгo з oгляду тактичен^ у межах пiдpoздiлу II, — цикам такoж, як пiдpoздiл II маe пoставити пiдpoздi-лу I матеpiал для пеpемiннoгo капiтапу, який маe пpивести дo pуxу ту частину пpибуткoвoгo пpoдукту пiдpoздiлу I, яку саме пiдpoздiл I застoсoвуe як дoда-ткoвий пoстiйний каттал» [1, с. 58б, 589].
§2014/№2
171
«Як пщроздш I мае доставити зi свого прибутко-вого продукту доданий постшний каттал для пщроз-дшу II, так i пiдроздiл II доставляе в цьому сена добавлений змшний каттал для пщроздшу I» [1, с. 586, 589].
Як бачимо, у К. Маркса мова йде про поставки матерiалiв для розширеного вщтворення, тобто про розподшьчу функщю, а у В.Леонтьева — про матерiа-льш витрати, тобто про споживчу функщю. Цi обид-вi функцп мають рiзну економiчну природу призна-чення, а тому П у балансi нi у якому разi не можна ототожнювати.
1з табл. 2 випливае, що на народногосподарсь-кому рiвнi у вартiсному виразi мае мiсце таке рiвнян-ня:
V1 + т' = У , (11)
де У - юнцева продукщя, яка виходить iз сфери виробництва в область юнцевого використання, на особисте та суспшьне споживання, а також на нагрома-дження основного катталу в 1-му роцi.
Виходячи з цього дат одного року, яю вщповь дають числовiй схемi розвитку двох пiдроздiлiв суспi-льного виробництва К. Маркса, можна представити у формалiзованому виглядi (табл. 3).
Таблиця 3
IX - I v' I m' IX '
- IIX II v' II m' IIX '
I у' II у' (I v' +I m' )+(IIv' +II m' )= =i y +ii y
IX ' IIX ' X '
Таким чином, у табл. 2 та 3 у числовому та фор-малiзованому виглядi представлено схему балансу двох пщроздтв суспшьного виробництва в t-му роцi. По строках балансу вiдображена структура вщтворен-ня витрачених засобiв виробництва та знов створено! вартосп — чистого продукту (фонд оплати пращ та прибуткова вартють) в обох пщроздшах, а по стовп-чиках — розподш сукупного суспшьного продукту.
Пщсумок по рядкам балансу вщтворення витрачених засобiв виробництва та чисто! продукщ! дорiв-нюе сукупному суспшьному продукту:
X ' = X + v' + m'
(12)
Пiдсумок по стовпчиках балансу розподшу вщт-ворення витрачених поставок засобiв виробництва та юнцевого споживання продукщ!, яка виходить 3i сфери виробництва в область юнцевого використання на особисте та суспшьне споживання i нагрома-дження катталу, дорiвнюе, як i в першому випадку, сукупному суспшьному продукту:
X ' = X +
у
(13)
Як бачимо в рiвняннi (12), структура витрат i собiвартiсть продукцiï мiстяться у балансових рядках. Згiдно з формулою (13) структура розподшу сукупного суспшьного продукту на поставку засобiв виробництва промiжного споживання i на юнцеве використання продукту мютиться у балансових стовпчиках.
Багатогалузева балансова модель зберiгае взае-мозв'язки, сформульоваш К. Марксом щодо I та II пщроздЫв. Показники ( X ) та !х пiдсумок по кожному рядку матерiальних витрат, яю е складовою час-тиною структури собiвартостi й вартостi продукщ!, та показники ( X ) i !х пщсумок по стовпчиках пром1ж-ного споживання, яю е складовою частиною струк-
тури розподшу сукупного суспшьного продукту, зна-чно в!^зняються один вщ одного (табл. 4). Останш як економiчна категорiя е по сутi показниками поставок засобiв виробництва продукцп та юнцево! продукцп.
Оскшьки обГрунтування розробки динамiчноï балансово! моделi прогнозування розвитку економiки будь-яко! кра!ни на основi показниюв числово! схеми розширеного вщтворення К. Маркса опублжовано автором у роботах [2, 3], тому тут наводиться тшьки сама модель
Xj+1 = £ (aj - eß)X' + £eßX' +1 + W' +1(j = 1,2,...m), (14) '=i '=i v ' +1 .... де X j — випуск продукцп j-ю галуззю народного
господарства в t+1 роцi;
а ßi — коефщент пропорцiйного розподшу м1ж-
галузевих поставок засобiв виробництва по галузях народного господарства (названий надалi коефщен-том м1жгалузевих поставок засобiв виробництва), що
показуе, сюльки одиниць продукщ! i - ï галузi народного господарства необхщно поставити як засоби виробництва на виготовлення одинищ продукцiï j-ï галузi в t-му рощ;
e ji — коефщент приросту мiжгалузевих поставок засобiв виробництва i-ï галузi в у-ту галузь у t-му роцi;
X ' — випуск продукцп i-ï галузi народного господарства в t-му рощ;
v ' +1 ......
X i — випуск продукцп 1-х галузi народного господарства в (t+1) рощ;
W ß +1 — валовий внутршнш продукт j-ï галузi
народного господарства в (t+1) рощ (у К. Маркса це v+m);
m, n — кшьюсть галузей.
У моделi (14) показник а ßi визначаеться за
' ji
формулою:
а ß = —ßß-
ji X '
(15)
де х j, — вартють мiжгалузевих поставок засобiв виробництва i-ï галузi економiки в j-ту галузь у t-му рощ.
Коефщент приросту м1жгалузевих поставок за-собiв виробництва визначаеться за формулою:
e ' = Aß
ß i A X ' ,
(16)
де A х — прирют м1жгалузевих поставок засобiв
виробництва, що направляються i-ю галуззю на роз-ширене вiдтворення в j-ту галузь у t-му рощ;
A X ' — прирют випуску продукцп в i-ï галузi в t-му рощ.
Прирют випуску продукщ! по i-х галузях еконо-мiки у t-му роцi порiвняно з (t-1) роком визначаеться за формулою:
a x ; = x ; - x ;-1, (17)
де X ;-1 — випуск продукщ! i-ï галузi народного господарства в (t-1) рощ.
<'ф
172
в1сник ek0h0mi4h0ï науки украïни
Таблиця 4
Баланс за 2007 рж, Шмеччина млн евро
Види економ1чно1 дiяльностi Поставки (розв'язок / факт / похибка Усього використано ВВП Випуск продукцп
1 2 3 4 5 6 7 8 Пвдсу- мок-факт 28738 21 166 48 976
Пром1жне споживання (розв'язок / факт / похибка) Сiльське господарство, мисливство та люове господарство; рибне господарство 1 2 481 386 10 772 1 001 272 2 890 325 9 682
2 423 436 11 870 1 020 274 3 162 337 9 216 49 904
2,39% -11,48% -9,25% -1,87% -0,61% -8,59% -3,61% 5,06% -1,86%
Добувна промисловють 2 43 1 066 2 432 657 139 340 833 2 250 8063 4 512 12 271
45 1 056 2 703 681 146 388 733 2 311 12 575
-4,33% 0,94% -10,04% -3,55% -4,57% -12,42% 13,59% -2,63% -2,42%
Обробна промисловiсть 3 35 782 54 579 681 302 23 627 4 077 65 372 41 251 186 010 1126114 480 815 1 572 815
36 192 55 370 704 461 25 114 4 229 66 150 43 632 190 966 1 606 929
-1,13% -1,43% -3,29% -5,92% -3,60% -1,18% -5,46% -2,60% -2,12%
Виробництво i розпо-д1лення елекгроенергil, газу та води 4 3 7 779 8 120 18 948 1 310 1 539 3 258 12 636 59394 44 396 97 988
4 8 192 8 213 23 383 1 275 1 592 2 933 13 802 103 790
-25,00% -5,04% -1,13% -18,97% 2,72% -3,33% 11,09% -8,45% -5,59%
Бу^вництво 5 0 1 565 64 152 354 10 390 12 310 1 446 36 672 120688 92 046 218 934
0 1 530 61 041 359 9 877 11 512 1 404 34 965 212 734
0,00% 2,29% 5,10% -1,46% 5,20% 6,93% 2,99% 4,88% 2,91%
Оптова i роздрiбна торггвля, торгiвля транспортники засо-бами, послуги з ремонту; готелi та рестора-ни 6 1 205 695 31 745 5 301 1 843 21 371 49 458 91 428 193973 283 860 486 906
811 547 30 609 5 351 1 971 20 457 47 465 86 762 477 833
48,55% 26,98% 3,71% -0,93% -6,48% 4,47% 4,20% 5,38% 1,90%
Транспорт i зв'язок 7 149 55 27 807 1 913 1 696 7 451 86 000 37 014 167545 126 999 289 083
94 50 26 602 2 016 1 840 8 602 89 128 39 213 294 544
58,63% 9,34% 4,53% -5,11% -7,84% -13,38% -3,51% -5,61% -1,85%
1нше 8 4 352 1 366 55 051 9 036 27 320 17 476 19 540 418 696 548272 1 188 229 1 741 066
2 716 1 227 54 788 9 353 28 558 17 481 19 114 415 035 1 736 501
60,23% 11,33% 0,48% -3,39% -4,33% -0,03% 2,23% 0,88% 0,26%
Пiдсумок-факт 42285 68408 900278 67277 48170 129344 04746 792270 2252787 2 242 023
Кiнцевi споживчi витрати 18 191 7 511 327 014 33 140 3 795 279 627 77 634 900 034 1 646 946 4 468 040
16 467 7 132 311 252 33 995 3 594 277 305 78 038 900 370 1 628 153 4 494 810
10,47% 5,31% 5,06% -2,52% 5,59% 0,84% -0,52% -0,04% 1,15% -100,00% -0,60%
Валове нагромадження 5 411 4 267 164 494 0 171 138 18 996 0 43 003 407 308
6 642 4 614 172 643 0 164 154 19 660 0 41 927 409 640
-18,53% -7,53% -4,72% 0,00% 4,25% 0,00% 0,00% 2,57% -0,57%
Експорт товарiв i послуг 8 065 2 482 931 940 11 069 140 69 425 44 929 64 490 1 132 540
7 504 2 566 923 212 9 275 169 62 239 49 103 62 232 1 116 300
7,47% -3,26% 0,95% 19,34% -16,96% 11,55% -8,50% 3,63% 1,45%
1мпорт товарiв i послуг -26 707 -69 479 -732 013 -7 057 -3 187 -9 890 -35 590 -60 849 -944 771
-22 994 -70 145 -700 465 -6 757 -3 353 -10 715 -37 343 -60 298 -912 070
16,15% -0,95% 4,50% 4,43% -4,96% -7,70% -4,69% 0,91% 3,59%
Усього використано 48 976 12 271 1 572 815 97 988 218 934 486 906 289 083 1 741 066 4 468 040
49 904 12 575 1 606 929 103 790 212 734 477 833 294 544 1 736 501 4 494 810
-1,86% -2,42% -2,12% -5,59% 2,91% 1,90% -1,85% 0,26% -0,60%
де а у — коеф1щент матерiальних витрат, виробле-
них в г'-й галузi та спожитих в у-й галузi в ^му роцi;
г
У — кшцева продукдiя, яка виходить iз сфери
виробництва в область юнцевого використання, на особисте та суспшьне споживання, а також на нагро-мадження основного капiталу в ^му рощ.
У моделi (14-19) автора наявш всi показники, необхiднi для прогнозних розрахунюв м1жгалузевого балансу розвитку економiки на t+1 рiк. Тальки один показник ВВП на t+1 р1к задаеться екзогенно. Всi iншi беруться iз балансiв за t та М роки.
Як вiдомо, матерiальнi блага створюються тальки у процес працi людей. Отже, у прогнозному перiодi залежно вiд зростання ВВП у кожнш галузi зростае виробництво продукцп та кшцево! продукцп, а також !х прирiст i прирют поставок засобiв виробництва.
Модель дозволяе розрахувати потенщал розши-реного вщтворення як у цiлому по економ1щ, так i за видами економ1чно! дiяльностi.
У моделi В. Леонтьева та 11 рiзновидiв з матема-тично! точки зору запитань немае, але з методолопч-но! — некоректшсть полягае в тому, що категорiя
собiвартiсть продукцп ( ау ) як функщя споживан-
Прирют м1жгалузевих поставок засобiв виробництва в ^му роцi порiвняно з (1-1) роком визначаеться за формулою:
= 4 - <1
(18)
де х у г — вартiсть поставок засобiв виробництва,
випущених г'-ю галуззю i спожитих ]-ю галуззю в (М) роцi.
Юнцеве особисте та суспшьне споживання продукцп i валове нагромадження основного капiталу розраховуеться за формулою
у 7 1 = * у+1 -1 ху1
(19)
vt+1
де х у г — вартiсть поставок засобiв виробництва -
галузi в у-ту галузь в t-1 рощ.
Балансова модель В. Леонтьева (опублжована в численних виданнях) для будь-яко! галузi народного господарства мае вигляд
Х\ = X а'уХ'у + У\ , (20)
у = 1
I =1
@2014/№2
173
ня бере участь у розподшьчш систем! ( У ). Ця допущена методолопчна похибка В.Леонтьева до цього часу шким не спростована. Вона не мае теоретичного пщГрунтя та негативно впливае на складання статич-них баланмв «витрати-випуск». Що стосуеться про-гнозних баланмв «витрати-випуск», то в них для кожного квадранта використовуеться численна кшьюсть р1зних математичних метод1в.
Структура запропоновано! автором стати дина-м1чно! балансово! модел! для прогнозування розвитку економ1ки будь-яко! краши не тальки випливае ¿з балансових законом1рностей числово! схеми розширеного вщтворення К. Маркса, але й оргашчно пов'язана з методами i завданнями розробки держав-них бюджета.
Модель автора апробована на даних баланав «витрати-випуск» Шмеччини, Франц!! та Украши. У результат! апробацп в Шмеччиш в1дхилення «випуску продукцИ» та «усього використано» в 2007 р. стано-вить всього 0,6%. Розподш цього вщхилення за видами економ1чно! д1яльност1 лежить у межах вщ 0,26 до 5,59% (див. табл. 4). Таблицю «поставки-випуск» для спрощення розрахунку 1з 59 вид1в економ1чно! д1яль-ност1 згруповано у в1с1м. Для Франц!! щ показники складають у 2006 р. вщповщно 2,26 та вщ 0,29 до 8,25%. Що стосуеться Украши, то з 2005 по 2009 р. вщхилення вщповщних параметр1в становить вщповь дно вщ 0,5 до 5,39, а за 2011 р. — всього 0,003%. Тестов! результати свщчать про високий р1вень надшно-ст модель
У результат! прогнозування розвитку економ1ки за моделлю автора в t+1 рощ е можливють отримати збалансовашсть макропоказник1в на нащональному р1вш i скласти пропорщ! виробництва, розподшу, обернення й обмшу, споживання та накопичення основного катталу.
Щодо балансово! модел! "витрати-випуск" В. Леонтьева та ïï р1зновид1в, то завдяки й статичн!
баланси знайшли свггове визнання i практичне застосування. Але вона мае методолопчну прогалину щодо об'еднання несумюних показник1в матер1альних витрат споживаючих галузей з розподшом к1нцево! продукщ! галузей, яю !ï виробляють. Таке об'еднання суперечить стввщношенням числово! схеми розширеного вщтворення К. Маркса, а тому е неадекват-ним.
Отже, у модел! В. Леонтьева зад1яно два несумь сних показники, яю мають р1зну економ1чну суттсть: споживання (матер!альш витрати) та розподшення (поставки засоб1в виробництва i к1нцево! продукцп). Перш! розташован! по стовпчиках балансово! таблиц! "витрати-випуск", а друг! — вщповщно в рядках. У табл. 4 вони переформатоваш з урахуванням структу-ри балансу побудованого, за числовою схемою роз-ширеного вщтворення К. Маркса. З не! видно, що показники, наприклад, по вс!х рядках та стовпчиках мають р1зш кшьюсш значення. 1х пщсумок також. У зв'язку з цим використання у модел! В. Леонтьева показниюв споживання, не притаманних економ1чнш природ! показниюв розподшення, призводить до ви-кривлення розрахунюв показниюв балансу.
У цьому полягае невщповщшсть модел! баланав "витрати-випуск" економ1чнш теорп розширеного в!дтворення К. Маркса.
Список використаних джерел
1. Маркс К. Капитал, т.2 // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч.- 2-е изд. — Т. 24.
2. Шаповал Н.С. Балансовые модели и нормативы в планировании / Н.С. Шаповал. — К.: Наук. думка, 1985. — 128 с.
3. Шаповал М. Новий балансовий метод як основа прогнозування розвитку економ1ки / М. Шаповал // Вюник економ1чно! науки Украши: Науковий журнал. — 2011. — № 2. — С. 200-206.
174
в1сник ekohomi4hoï науки украши ф
