CC BY
31
М. Шаповал
академш АЕН Украт м. Кшв
НОВИЙ БАЛАНСОВИЙ МЕТОД ЯК ОСНОВА ПРОГНОЗУВАННЯ
РОЗВИТКУ ЕКОНОМ1КИ
Постановка проблеми. Свггова фшансово-економь чна криза вже увiйшла майже у кожну укра!нську сiм'ю. Верховною Радою, Президентом та Урядом Укра!ни приймаються певнi заходи для и подолання. Але вони, на наш погляд, недостатнi.
Iсторiя пам'ятае вихщ США з Велико! депреси 30-х рокiв двадцятого столiття. Тда для кожного тдприе-мства визначались обсяги виробництва, рiвень заробгт-но! плати, ринки збуту продукци та едина полггака цiн. Це був свого роду баланс виробництва та збуту продукци. Цi комплекси заходiв називалися Кодексами США, яких налiчувалось 746 одиниць. Ними було охоплено 99 % американсько! iндустрií та торпвль Такi заходи поряд iз iншими сприяли подоланню кризи у США та виходу кра!ни у свiтовi лiдери i дали можливють краíнi стати однiею з наймогутнших держав.
Другий приклад — Швденна Корея, яка за допомо-гою застосування м1жпродуктового балансу швидко вщновила економiку та стала однiею з провщних пост-iндустрiальних кра!н свиу.
Для подолання фiнансово-економiчноí кризи в основному застосовуються нормативно-правовi акти, спрямоваш на стабiлiзацiю курсу нацюнально! валюти, боротьбу з безробiттям, сощальний захист малозабезпе-чених верств населення, протидш зниженню виробництва товарiв тощо. Пiдвищити обгрунтованiсть плануван-ня таких заходiв можна шляхом використання балансового методу, що дозволяе на рiзних рiвнях управлiння, особливо на макрорiвнi, збалансувати показники роз-
витку економiки. Про одну з можливих сфер застосування такого методу тде мова у цш статтi.
Аналiз дослiджень i публшацш.
Творцем балансових методiв «затрати-випуск» та аналiзу м1жгалузевих взаемозв'язкiв е Лауреат Нобель всько! преми 1973 р., видатний американський еко-номiст росiйського походження В. В. Леонтьев (1906— 1999). Балансова система Леонтьева «не передбачае», а «виявляе напрями розвитку» не тiльки окремо! кра!ни, а й свггово! економiки.
Балансовi методи широко застосовувалися в колиш-ньому Радянському Союзь Великий внесок у розробку динамiчних моделей розвитку народного господарства внесли таю радянсью вчеш як А. Г. Аганбегян, А. Б. Гор-стко, А. Г. Гранберг, Л. М. Дудкш, Л. В. Канторович, В. -В. Коссов, В. С. Немчинов, В. В. Новожилов, Н. П. Фе-доренко, Н. Ф. Шатшов та ш.
Розроблеш радянськими вченими динамiчнi моделi е рiзновидом статистично! моделi мгжгалузевого балансу «затрати — випуск» [8]. У них обсяг чистого продукту (за сучасною методолопею — валового внутрiшнього продукту) е похщною величиною вiд заданого обсягу випуску кшцево! продукци.
В уах балансових моделях радянського перiоду розрахунки пропонувалося здiйснювати за допомогою коефщенпв матерiальних затрат i заданого обсягу випуску кшцево! продукци, що використовуеться на кшце-ве споживання i нагромадження основного капiталу, а чиста продукщя (ВВП) — оплата пращ й ус види при-
бутив, податтв i 36opiB — була розрахунковою величиною вщ цих параметрiв.
Самою простою балансовою моделлю е:
J = - J X + +1 + W+1( J = !,2,...m),
(2)
i=1
i=1
X=Y/JXi+y,
j=1
(i)
де X та Xj — валовий рiвень виробництва /'-то! та j-то! галузей;
aij — коефщенти матерiальних затрат J-то! галузi в /'-ту галузь;
У1 — кшцеве споживання продукцй' /'-то! галузь
Bei iншi дiючi балансовi моделi е рiзновидом мо-делi (1).
Ниш, коли Укра!на стала незалежною державою, де домiнують ринковi вщносини, роль чинника у балансових моделях мають виконувати не затрати на виробництво про-дукцй, а обсяги м1жгалузевих поставок засобш виробництва.
У ринкових умовах для кожно! держави основним е постачання продукцй' кожним пщприемством спожи-вачу вщповщно до договiрних зобов'язань, а затрати визначаються локальною виробничою функщею кожного пщприемства. Вони залежать вщ технiки i технологй' виробництва. Чим затрати вищ^ тим менше прибуток, а продукцiя е неконкурентоспроможною.
При складанш державного i мкцевого бюджетiв розраховуються (задаються) макропоказники (ВВП, шфлящя, фонд оплати працi й ус види податкiв i зборiв). В умовах ринкових вiдносин кшцева продукцiя, що використовуеться на споживання, залежить вiд попиту та пропозицй. Тому вона не може задаватися в балан-совiй моделi i мае бути розрахунковою величиною.
Таким чином у сучасних умовах балансовi моделi повиннi будуватися за типом «поставки-випуск», а не «затрати-випуск».
Протягом багатьох роив радянсью вченi аналiзува-ли схеми кiлькiсних пропорцiй розширеного вщтворен-ня К. Маркса, викладеш у другому томi «Капiталу» [9], намагаючись вивести на !хнш основi закономiрностi розвитку двох пiдроздiлiв суспшьного виробництва.
В. В. Леонтьев високо оцшював економiчну теорiю К. Маркса, зазначивши, що з трьох томiв «Кашталу» можна отримати набагато реалiстичнiшу картину сучас-ностi, н1ж з дюжини пщручнитв з економiки.
Значний внесок у дослщження закономiрностей за схемами суспшьного вщтворення К. Маркса внесли ра-дянськi вченi В. С. Немчинов, В. С. Дадаян, Б. Г. Шсля-ков, I. А. Башмаков, В. С. Дунаева та ш..
Виклад основного матерiалу. Автором ще! статтi проведено аналiз балансових сшввщношень у числових схемах розвитку двох пщроздшв суспiльного виробництва К. Маркса [16] i В. I. Ленша [17] для створення методики, яка дозволить прогнозувати обсяги випуску продукцй, м1жгалузевих поставок засобiв виробництва i кiнцевого продукту на основi заданого обсягу ВВП.
У результата такого аналiзу автором розроблена еко-номiко-математична балансова модель розвитку двох пщроздшв суспшьного виробництва [18], що мае такий вигляд:
тЛ+1 ••• .
де Х] — випуск продукци ]-ю галуззю народного
господарства в ¿+1 рощ;
а] — коефщент пропорцшного розпод1лу м1жга-
лузевих поставок засоб1в виробництва по галузях народного господарства (названий надал1 коеф1ц1ентом м1жга-лузевих поставок засоб1в виробництва) що показуе, скшьки одиниць продукцй' /'-! галуз1 народного господарства необхщно поставити як засоби виробництва на виготовлення одинищ продукцй' ]-1 галуз1 в ¿-му роц1;
в] — коефщент приросту м1жгалузевих поставок засоб1в виробництва ;-й галуз1 в ]-ту галузь у ¿-му роц1;
— випуск продукцй /'-! галуз1 народного господарства в ¿-му рощ;
Х*+1 — випуск продукцй /'-! галуз1 народного господарства в (1+1) рощ;
№]*+1 — валовий внутршнш продукт ]-1 галуз1 народного господарства в ( ¿+1) рощ; т,п — кшьюсть галузей.
В модел1 (1) показник а] визначаеться по формулк
У-
aji Xt ,
(3)
де Xji — вартють м1жгалузевих поставок засобiв виробництва ;-! галузi економки в J-у галузь у t-му роцi.
Коефiцiент приросту м1жгалузевих поставок засобiв виробництва визначаеться по формулк
t = АХц = AXi ,
(4)
де Axji — приркт м1жгалузевих поставок засобiв виробництва, що направляються i-ю галуззю на розшире-не вiдтворення в J-у галузь у t-му рощ;
AXt — прирют випуску продукцй в i-й галузi у t-му роцi.
Прирiст випуску продукцй по i-х галузях економiки у t-му роц1 в поршнянш з (t—1) роком визначаеться по формулк
AXt = Xj - Xj-1,
(5)
де X\ 1 — випуск продукцй ;-! галузi народного господарства в (t—1) роцк
Прирiст м1жгалузевих поставок засобiв виробництва в t-му рощ в порiвняннi з (t—1) роком визначаеться по формулк
A t _ t _ t-1
AXji _ Xji _ Xji
(6)
Таблиця 3
Числова схема розширеного в1дтворення В. I. Ленша
t-1
де х^ — вартасть засобiв виробництва, випущених в
;'-ю галуззю i спожитих у-ю галуззю у (7—1) рощ.
Економшо-математична балансова модель розширеного вщтворення була перевiрена на числових схемах розширеного вщтворення К. Маркса i В. I. Ленша.
Числова схема розширеного вщтворення складена К. Марксом без урахування впливу техшчного прогресу (табл.1) [19].
Числова схема розширеного вщтворення складена К. Марксом без врахування впливу техшчного прогресу, хоча техшчний прогрес, як доведено К. Марксом в I томi «Кашталу», виражаеться в тому, що вщношення пере-
м1нного кашталу до постшного
с
v у
PiK Пщроздш Суспшьно необхщш витрати на вщтворення
вщтворення х' v' m' ()'
Bxu.ini /jani I 4000 1000 1000 6000
П 1500 750 750 3000
1 + 1 5500 1750 1750 9000
Перший 1 4400 1100 1100 6600
п 1600 800 800 3200
1+П 6000 1900 1900 9800
Другий 1 4840 1210 1210 7260
п 1760 880 880 3520
1+П 6600 2090 2090 10780
Третш 1 5324 1331 1331 7986
п 1936 968 968 3872
1+П 7260 2299 2299 11858
Четвертий I 5856 1464 1464 8784
п 2129 1065 1065 4259
1+П 7985 2529 2529 13043
П'ятий I 6442 1610 1610 9662
п 2342 1172 1172 4686
1+П 8784 2782 2782 14348
PiK Пщроздш
вщтворення 1 в% П в % 1+П в%
Перший 6600 100 3200 100 9800 100
Другий 7260 110 352 110 10780 110
Третш 7986 121 3872 121 11858 121
Четвертий 8784 133,1 4259 133,1 13043 133,1
П'ятий 9662 146,4 4686 146,4 14348 146,4
PÎK Пщроздш Сусшльно необхщш витрати
вщтворення на виробництво
х' у' m' X'
Перший 1 4000 1000 1000 6000
П 1500 750 750 3000
1+П 5500 1750 1750 9000
Другий 1 4450 1050 1050 6550
п 1550 760 760 3070
1+П 6000 1810 1810 9620
Третш 1 4950 1075 1075 7100
п 1602 766 766 3134
1+П 6552 1841 1841 10234
Четвертий 1 5467,5 1095 1095 7657,5
п 1634,5 769 769 3172,5
1+П 7102 1864 1864 10930
поступово змен-
шуеться [20], однак, як випливае з табл. 2 складено! по даним табл.1, це вщношення прийняте !м за незмшне.
Враховуючи технiчний прогрес, В. I. Лешн внiс змiни до схеми К. Маркса, в результата чого отримав таку чис-лову схему розширеного вщтворення [21] (див. табл. 3).
В числовш схемi В. I. Ленша бшьш швидкими темпами зростае I пщроздш порiвняно з II, тобто виробниц-тво засобiв виробництва порiвняно з виробництвом предметав споживання, що видно з даних табл. 4.
На основi даних, як! приведен в таблиц 3, В. I. Ленiн склав табл.5 [22].
З даних табл.5 випливае, що з урахуванням техшчного прогресу найшвидше зростае виробництво засобiв виробництва для засобiв виробництва, потам виробництво засобiв виробництва для предметав споживання, а найпо-вшьшше виробництво предметiв споживання. В. I. Лешн пщкреслюе, що «до цього висновку можна було б прийти
Таблиця 1
Числова схема розширеного вщтворення К. Маркса
Таблиця 4
Темпи росту двох щдроздшв суспшьного виробництва у схем В. I. Ленша
PiK Пщроздш
вщтворення 1 в% П в% 1+П в%
Перший 6000 100 3000 100 9000 100
Другий 6550 109,2 3070 102,3 9620 106,9
Третш 7100 118,3 3134 104,5 10234 113,7
Четвертий 7657,5 127,6 3172,5 105,7 10830 120,3
Таблиця 2
Темпи росту двох щдроздшв суспшьного виробництва в схем1 К. Маркса
i без дослщжень Маркса в П tomî «Кашталу» на пщстав1 того закону, що постайний капiтал мае тенденцш зростати швидше перемiнного: положення про найшвидше зростан-ня засобiв виробництва е просте перефразування цього закону стосовно до усього суспшьного виробництва» [22].
Розвиваючи теорш реалiзацiï К., Маркса, В. I. Лешн, як видно, сформулював найважливший закон розширеного вщтворення — закон випереджального зростання виробництва засобiв виробництва в порiвняннi з виробництвом предметав споживання.
Умови розширеного вщтворення К. Маркса, представлен в числових схемах, по висловленню В. I. Ленша, збертають свое значення й у «чистому комушзмЬ [23].
Л. I. Довгань у raroi «О темпах роста двух подразделений общественного производства» [24] заперечуе дю цього закону при соцiалiзмi i робить спробу формалiзувати даш про темпи зростання обох пщроздшв на основi Марксових схем розширеного вщтворення, а також показуе можливють здшснення розширеного вщтворення в умовах переважного розвитку темпiв росту П пщроздшу в порiвняннi з I.
Дшсно, Марксова формула I(v + т) ь 11с на визна-чених етапах iсторичного розвитку суспшьства допускае не тiльки можливiсть вирiвнювання темпiв росту двох пiдроздiлiв суспшьного вщтворення, але i бiльш швидю темпи росту П пiдроздiлу. Так, у 9 i 11-й п'ятирiчках ко-лишнього СРСР бiльш швидкими темпами передбачав-ся розвиток П пщроздшу в порiвняннi з I. На 12-ту п'я-тирiчку також передбачалось випередження розвитку П пщроздшу [25]. Однак у розширеному суспшьному вiдтвореннi завжди повинний дотримуватися закон пе-
Таблиця 5
Темпи росту двох щдроздшв суспшьного виробництва з урахуванням техшчного прогресу у схемах В. I. Ленша
Засоби Засоби
PiK вщтво- виробництва виробництва Предмета Весь суспшьний
рення для 3aco6iB для предметш спожи-
вироб- % спожи- % вання про- %
ництва вання дукт
Перший 4000 100 2000 100 3000 9000 100
Другий 4450 111,25 2100 105 3070 9620 107
Третш 4950 123,75 2150 107,5 3134 10234 114
Четвертий 5467,5 136,7 2190 109,5 3172 10828,5 120
реважного росту обсяпв сукупного суспшьного продукту I пщроздшу, тобто умови формул (7), (8) 1 (9), що випливають з Марксових схем розширеного вщтворення. Якщо щ умови будуть порушеш, у сусп1льному в1дтворенн1 може наступити етап простого вщтворення або занепад у розвитку економ1ки.
Умови реал1заци сукупного суспшьного продукту при розширеному вщтворенш за даними числово! схе-ми К. Маркса так1:
— знову створена варпсть продукту I пщроздшу повинна перевищувати потребу П пщроздшу у вщшко-дуванн1 витрачених тут засоб1в виробництва:
I У + т) ^ ;
(7)
— вартють ус1х засоб1в виробництва, створених в I пщроздш, мае перевищувати загальну потребу обох пщроздшв у вщшкодуванш витрачених ними засоб1в виробництва, тобто
I (сУ + т) ^ с + 11с1;
л ■
(8)
— розм1р новостворено1 в обох п1дрозд1лах вартост мае перевищувати варт1сть ус1х предмепв споживання, створених у П пщроздш:
1(С+у1+т)+п(у1 + т) ^ 1(с1+V1+т)
J ,
Л^
(9)
у розвитку економки, розкриття об'ективних 1 су-б'ективних причин 1хнього виникнення.
Таким чином, точка зору К. Маркса 1 В. I. Ленша про розширене вщтворення, 74-р1чний досв1д розвитку економки в колишньому СРСР, вщсутшсть на нацю-нальному р1вн1 розробки осмислено1 економ1чно1 стратеги 1 сощально1 пол1тики на сучасному етат розвитку продуктивних сил, особливо в умовах фшансово-еконо-м1чно1 кризи, диктують необх1дн1сть розробки тако1 модел1 економ1чного планування, що враховувала би розвиток обох пщроздшв суспшьного виробництва, а не тшьки планування групи «А» (виробництво засоб1в виробництва) 1 групи «Б» (виробництво предметав споживання) у промисловость
Автор ще1 статт1 для п1дтвердження працездатност1 запропоновано1 балансово1 економ1ко-математично1 мо-дел1 розширеного вщтворення (2) зробив перев1рочш роз-рахунки за числовими схемами розширеного вщтворення К. Маркса та В. I. Ленша, викладених в табл.2 та 4.
Оскшьки для перев1рки модел1 (2) необх1дно мати показники розвитку обох пщроздшв суспшьного виробництва за ¿-й та ¿-I роки, то за даними числово1 схеми розширеного вщтворення К. Маркса, подано1 в тбал.1, можна почати тщьки з другого року вщтворення:
Другий р1к
х2=(■
4400 400
На прояви застою в розширеному в1дтворенн1 В. I. Ленш звертав увагу ще в 1893 рощ. Вш п1дкреслював: «Якщо ми приймали, що вщношення V до у+с пост1йно зменшуеться, то чому не прийняти, що v стае р1вним нулю, що таж кшьюсть роб1тник1в залишаеться доступною для бшьшо1 к1лькост1 засоб1в виробництва? Части-на надвартост1, що нагромаджуеться, тод1 буде прямо приеднуватися до постшного кап1талу в I пщроздш, 1 зростання суспшьного виробництва вщбуватиметься винятково за рахунок засоб1в виробництва для засоб1в виробництва при повному засто1 П-го пщроздшу» [26]. Дал1 В. I. Лен1н наголошуе: «Я не хочу сказати, що под-1бне явище абсолютно неможливо як окремий випадок. Але ж тут мова йде не про казуси, а про загальний закон розвитку кашталютичного суспшьства» [27].
Зазначене застереження В. I. Ленша говорить про те, що 1гнорування економ1чних закон1в може привести до застшних явищ. Прикладом цьому можуть служити заст1йн1 явища в розвитку економ1ки колишнього СРСР 70-х — початку 80-х роив. I незважаючи на вщсутшсть офщшно1 статистично1 зв1тност1 про засоби виробництва для засоб1в споживання, можна стверджувати, що висновки, сформульован1 В. I. Леншим за даними, пред-ставленими у табл.5, характерш як для розвитку еконо-м1ки колишнього СРСР (табл.6), так 1 для розвитку кожно1 кра1ни в нин1шн1х умовах.
У СРСР планування 1 статистика, за винятком промис-ловост1, не враховували под1л розвитку виробництва засоб1в виробництва 1 виробництва предмет1в споживання по галу-зях народного господарства, як це передбачено в числових схемах К. Маркса 1 В. I. Ленша, де розвиток засоб1в виробництва додатково подшяеться на виробництво засоб1в виробництва для виробництва засоб1в виробництва 1 виробництво засоб1в виробництва для виробництва предмет споживання. Це ускладнюе анал1з заст1йних явищ
6600 600
)6600
400 600
Х2 + 2420, Х2= 7260;
Х2П - (1600 - М)3200 +100 Х2П +1760, Х2П - 3520; П 3200 200 200 П П
2
ХП - (— - —)9800 + 500 ХП + 4180, ХП - 10813. П 9800 800 800 П
П
Нев1дпов1дн1сть на 33 одиниц1, або на 0,3 Трет1й р1к
4840 440
7260 660
Хг = (— - —)7260 + — Х3 + 2662, Х3 = 7986;
1 сс^ 660 1 1
3
ХП-(
-3 -'1760 -160)3520 + 160ХП +1936,Х1 - 3872;
3520 320
320
Х3+ -- 600)Ю780+600Х|+П + 4598,х}+п -11858; 1+П 10780 980 980 1+П 1+П
Четвертий рш Шлиця 6
Порiвняльm данi зростання рiзних частин суспшьного продукту колишнього СРСР *
Роки Засоби виробництва для засоб1в виробництва 1 засоб1в Предмети споживання Весь сусшльний продукт
споживання
млн. руб. % млн. руб. % млн. руб. %
1960 187,7 100 116,3 100 304,0 100
1965 266,3 142 153,7 132 420,0 138
1970 418,8 223 224,7 193 643,5 212
1975 573,6 306 289,0 248 862,6 284
1980 701,0 373 377,5 325 1078,5 355
1985 921,3 491 462,3 398 1383,6 455
1987 968.2 516 496,3 427 1464,5 482
* Таблицю складено за даними статистичних щор1чник1в СРСР за ввдповвдш роки.
Х4 = - 484)7986 + —Х4 + 2928, Х\ = 8784;
7986 726
726
Х1 = (1936 - 176)3872 +176 x\i + 2130, Х47 = 4260; 11 3872 352 352 11 11
Невщповщшсть на I одиницю, або на 0,02 %.
Х1+Ц = (.Ж - -660)11858+Х4+// + 5058, = 13044. 1+11 11858 1078 1078 1+11 1+11
Невщповщшсть на I одиницю, або на 0,007 %. П'ятий piK
Х 5 = t5856 - —)8784 + — Х5 + 3220, Х5 = 9660.
I 8784 798 798 1 1
Невщповщшсть на 2 одинищ, або на 0,02 %.
Х 51 = (— - —4259 + — Х5т + 2344, Х5 = 4686.
II 4259 387 387 11 "
Х5 ( 7985 725 Х II = V
)13043 + Х51 + 5564, Х51 = 14347. ; 1185 11 11
13043 1185
Невщповщшсть на 1 одиницю, або на 0,007 %. Пеpевipку моделi по числовш cxeMi В. I. Ленша, поданш табл.3, можна почати тшьки з третього року вiдтвоpення, оскшьки пеpшi два роки служать в якост вихiдноï бази. Третш piK
3 4450 450 450 3 3
Х3 = (1150 - —)6550 + — Х3 + 2150, Х? = 6825 1 6650 550 550 1 1
Невщповщшсть на 275 одиниць, або на 3,87 %.
ХП = (А550 - 5°)3070 + — ХП +1532, ХП = 3112 П 3070 70 70 П П
Невiдповiднiсть на 22 одинищ, або на 0,7 %.
„3 ,6000 500500 „2 v-2 пплп
ХП = (---)9620 +-ХП + 3682, ХП = 9940.
П 9620 620 620 П П
Невiдповiднiсть на 294 одинищ, або на 2,87 %. Четвертий piK
Х4 = - 500)7100 + 500 Х4 + 2190, Х4 = 7520 1 7100 550 550 1 1
Невщповщшсть на 137,5 одинищ, або на 1,8 %.
Х4 = - —)3134 + — хП +1538, хП = 3166 П 3134 64; 64 П П .
Невiдповiднiсть на 6,5 одинищ, або на 0,2 %.
Х 4+ П = (-6552- - —)10234+— Х 4+ П + 3728, Х 4+П = 10690 1+П 10234 61Г 614 1+П 1+П .
Невiдповiднiсть на 130 одиниць, або на 1,2 %. Таким чином, розв'язання задачi по моделi (2) дало окpемi незначнi вiдхилення в розрахунках. Так, у розра-хунках по моделi у 5 випадках з 12 отримаш результати
з похибкою вiд Марксових схем в межах 0,3—0,007 %, а вщ даних В. I. Ленша в 6 випадках iз 6 — вщповщно в межах 0,2—3,87 %. Така незначна погршшсть у розрахунках дозволяе зробити висновок про те, що модель (2) може бути використана в економiчнiй практищ для скла-дання планового балансу розвитку двох пщроздшв суспшьного виробництва.
Аналiз балансових сшввщношень у числових схемах розвитку двох пщроздшв суспшьного виробництва К. Маркса i В. I. Ленша показав, що в них дотримуеться чиха погодженють м1ж заданим обсягом ВВП на t+1 pix, м1жгалузевими поставками засобiв виробництва в t+1 pоцi i приростом м1жгалузевих поставок засобiв виробництва в t+1 pоцi. На основi заданого обсягу ВВП на t+1 pix та даних балансiв за t-тий та t-1 роки можна визначити на t+1 piк обсяги випуску продукцй', мiжгалузевi поставки засобiв виробництва i кшцеву пpодукцiю, установити темпи i пропорцй' розвитку галузей економши.
Дотримання чiткоï збалансованостi в числових схемах по свош економiчнiй пpиpодi е нормативним, строго зумовленим, i il порушення хоча б в однш ланцi може викликати дисбаланс i в кшцевому пiдсумку — диспропорций Балансовi спiввiдношення в числових схемах е методолопчною основою нормативного методу плану-вання розвитку розширеного вiдтвоpення.
В розробленш економiко-математичнiй моделi розвитку двох пщроздшв суспшьного виробництва ключо-вими показниками е ВВП та мiжгалузевi поставки за-собiв виробництва.
Таким чином, структура запропоновано!' моделi для розробки ваpiантiв розвитку двох пщроздшв суспшьного виробництва не тшьки випливае з балансових сшввщношень числових схем К. Маркса i В. I. Ленша, але й орган-iчно ув'язана з основними положеннями ринково!' еко-номiки на сучасному еташ розвитку продуктивних сил.
За даними статистично!' звiтностi СРСР за 1988 р. про розподш валового суспшьного продукту по пщроз-дшах суспiльного виробництва автором здшснювався пеpевipочний розрахунок по моделi (2). Розрахунки показали вщхилення вiд фактично!' величини обсягу валового суспiльного продукту всього на 2,5 %.
За даними Статистичного щоpiчника Украши за 2003—2008 pp. по моделi (2) на основi балансу витрати-випуск також зроблеш пеpевipочнi розрахунки, яи свщчать, що розрахункова величина випуску продукцй' за
2006 р.— вщхиляеться вщ фактично!' на 0,98%, за
2007 р. — на (-2,75 %) за 2008 р. — всього на 0,7 % (табл.7).
В розрахунках випуску продукцй', наприклад за
2006 р., вихщними даними використаш баланси витра-ти-випуски Держслужби статистики Украши за 2004 та 2005 роки та ВВП за 2006 р.
Таи незначш вщхилення в пеpевipочних розрахунках свщчать про те, що по запропонованш моделi на основi заданого випуску валового внутршнього продукту за галузями економки та статистичних балансових даних за попередш два роки е можливють здшснити про-гнознi розрахунки випуску продукцй', м1жгалузевих поставок засобiв виробництва i кшцево!' продукцй'.
На думку автора, вщ успiшного i своечасного застосу-вання запропоновано!' балансово!' моделi в економiчнiй пpактицi значною мipою залежить подолання фшансово-економiчноï кризи не тшьки в Укра'Ы, а й у шших крашах.
Таблиця 7
Випуск иродукцц за 2006—2008 роки у щнах споживач1в
(млн. грн.)
№№ 2008 р. 2007 р. 2006 р.
з/п розв'язок факт похибка розв'язок факт похибка розв'язок факт похибка
1. Сшьське господарство,
мисливство та люове
господарство. Рибне господарство 173150 184138 -6,35% 138889 129524 6,74% 112401 110324 1,85%
2. Добувна промисловють 105663 113322 -7,25% 75568 73254 3,06% 60829 58110 4,47%
3. Обробна промисловють 1070124 1054978 1,42% 752352 801010 -6,47% 62611 612393 2,27%
4. Виробництво та розподшення
електроенергп, газу та води 87657 84447 3,66% 72835 66623 8,53% 47914 52730 -10,05%
5. Буд1вництво 131194 125611 4,26% 100510 100117 0,39% 60740 66656 -9,74%
6. Оптова 1 роздр1бна торпвля, торпвля транспортаими засобами, послуги з
ремонту Готел1 та ресторани 262325 263768 -0,55% 184784 190052 -2,85% 137112 136341 0,56%
7. Транспорт \ зв'язок 183597 180850 1,50% 140879 140364 0,37% 117335 112405 4,20%
8. 1н1ш види д1яльност1 461448 450639 2,34% 316449 330313 -4,38% 229261 229595 -0,15%
9. Випуск продукцп 2475158 2457753 0,70% 1 782267 1 831257 -2,75% 1 392 203 1 378554 0,98%
Для використання моделi необхщно мати два баланси за останнi два роки, а також заданий обсяг випуску валового внутршнього продукту за галузями економiки на плано-вий рш. За результатами розрахунку можна визначити на плановий рiк по галузях економiки у вартiсному вираженнi випуск продукцй, мiжгалузевi поставки засобiв виробницт-ва, а також iхнiй прирют у порiвняннi з попереднiм роком, вартють кiнцевого споживання та накопичення кашталу
Технологiя розрахункiв по запропонованш моделi дуже докладно описана в робота «Балансовые модели и нормативы в планировании» [28].
Ниш комп'ютерна техшка дозволяе здiйснювати балансовi розрахунки за всiма видами економiчноi дiяль-ностi, що мае велике значення для узгодження вироб-ництва i поставок продукцii.
Висновки. Вважаемо, що балансовий метод у пла-нуванш — надiйний механiзм вирiшення сощальних i економiчних проблем, особливо в умовах фшансово-економiчноi кризи.
Використання запропонованого методу одночасно з прийняттям нормативно-правових акпв дозволить прискорити вихщ Украши (i не тiльки Украши) iз кризи. Для цього на законодавчому рiвнi необхiдно пщси-лити державне регулювання i вщповщальшсть пiдприемств за надання необхiдноi шформаци для роз-робки такого балансу.
В зв'язку з тим, що Держслужба статистики Укрш-ни стзнюеться зi звiтнiстю за минулий рш, а по м1жга-лузевому балансу бшьш н1ж на два роки, для бшьшо'1' об-Грунтованостi прогнозованих розрахунюв по моделi i розробщ Державного i мiсцевих бюджетiв пропонуеться фшансовий рiк починати не з 01.01 наступного року до 31.12 того ж року, а з 01.07 поточного року до 01.07 наступного року.
Недотримання закошв економiчного розвитку в колишньому Радянському Сокш привело до застшних явищ i в остаточному пiдсумку до його розпаду, а на сьогоднiшнiй день — до фiнансово-економiчноi кризи у всесвггаьому масштабi.
Л1тература
1. Немчинов В. С. Экономико-математические методы и модели / В. С. Немчинов. — М. : Мысль, 1965. — 478 с.
2. Канторович Л. В. Оптимальные решения в экономике / Л. В. Канторович, А. Б. Горстко. — М. : Наука, 1972. — 232 с.
3. Аганбегян А. Г. Экономико-математический анализ межотраслевого баланса СССР / А. Г. Аганбегян, А. Г. Гранберг. — М. : Мысль, 1968. — 357 с.
4. Новожилов В. В. Проблемы измерения затрат и результатов при оптимальном планировании / В. В. Новожилов. — М. : Экономика, 1967. — 376 с.
5. Коссов В. В. Межотраслевой баланс / В. В. Коссов. — М. : Экономика, 1966. — 223 с.
6. Дудкин Л. М. Система расчетов оптимального народнохозяйственного плана / Л. М. Дудкин. — М. : Экономика, 1972. — 383 с.
7. Федоренко Н. П. Экономика и математика / Н. П. Федоренко. — М. : Знание, 1967. — 86 с.
8. Исследование структуры американской экономики. — М. : Гостехиздат, 1958,- 640 с.
9. Маркс К. Капитал, т.2. / К. Маркс, Ф. Энгельс, Соч. — 2-е изд.— т.24. — С. 447, 581-585.
10. Немчинов В. С. Экономико-математические методы и модели / В. С. Немчинов. — М. : Мысль, 1965. — с. 210-212
11. Дадаян В. С. Экономические законы социализма и оптимальные решения / В. С. Дадаян. — М. : Мысль, 1970. — 325 с.
12. Писляков Б. Г. Математическая модель воспроизводства К. Маркса и В. И. Ленина / Писляков Б. Г. // Экономика и математические методы, 1974, т. Х, вып.6.— с. 1058-1068.
13. Писляков Б. Г. Математическая модель воспроизводства многопродуктовой экономики / Писляков Б. Г. // Экономико-математические методы, 1980, т. XVI, вып.6. — с. 1042-1054.
14. Башмаков И. А. Анализ динамики двух подразделений общественного производства с помощью схем расширенного воспроизводства / Башмаков И. А. //
Экономика и математические методы, 1980, т. XVI, вып.6. — с. 1029-1041.
15. Дунаева В. С. Экономическая теория К. Маркса и математические методы / Дунаева В. С. // Экономика и математические методы, 1983. т. XIX, вып.4. — С. 570-582.
16. Маркс К. Капитал, т.2. — Маркс К., Энгельс Ф., Соч. — 2-е изд. — т.24. — С. 447, 581-585.
17. Маркс К. Капитал, т.2. — Маркс К., Энгельс Ф., Соч. — 2-е изд. — т. 24. — С. 447, 581-585 ; Ленин В. И. По поводу так называемого вопроса о рынках. — Полн. собр. соч. — т. 1. — С. 79.
18. Шаповал Н. С. Балансовые модели и нормативы в планировании / Н. С. Шаповал. — К. — Наукова думка. — 1985. — 128 с.; Шаповал Н. С. Методология формирования пропорций и экономических нормативов на тринадцатую пятилетку / Шаповал Н. С. // Плановое хозяйство. — № 1. — январь 1989. — с. 27-36. Шаповал М. Можливосп застосу-вання балансового методу для макроекономiчного управл-шня прогнозом розвитку економки / Шаповал М. // Ук-раша: аспекти пращ. — № 7. — 2009. — с. 32-38.
19. Маркс К. Капитал. Т.2 — Маркс К., Энгельс Ф. — Соч.2-е изд., т.24. — С. 581-585.
20. Маркс К. Капитал. Т.1. — Маркс К., Энгельс Ф. — Соч. 2-е изд., т.23, с. 643-655.
21. Ленин В. И. По поводу так называемого вопроса о рынках. — Полн. собр. соч., т. 1, с. 79.
22. Там само, с. 80.
23. Ленин В. И. Замечания на книгу Н. И. Бухарина. — М., Л. : МСМХХХ1 2-е изд., с. 348-400/ Институт Ленина при ЦК ВКП (б). — с. 349.
24. Довгань Л. И. О темпах роста двух подразделений общественного производства / Л. И. Довгань. — М. : Экономика, 1965. — с. 80.
25. Материалы ХХ1У сьезда КПСС. — М. : Политиздат, 1971. — с. 246; Материалы ХХУ1 сьезда КПСС. — М. : Политиздат, 1981. — с. 147; Материалы Пленума Центрального Комитета КПСС, 25-+26 июня 1987 г. — М. : Политиздат, 1987. — с. 277.
26. Ленин В. И. По поводу так называемого вопроса о рынках. — Полн. собр. соч., т.1, с. 80-81.
27. Там само, с. 81.
28. Шаповал Н. С. Балансовые модели и нормативы в планировании / Н. С. Шаповал. — К. — Наукова думка. — 1985. — 128 с.
