CC BY
32
В. М. Порохня
д-р екон. наук М. Г. Пивоваров
канд. екон. наук м. Заnорiжжя
СТРАТЕГ1ЧНЕ УПРАВЛ1ННЯ РОЗВИТКОМ МАЛОГО ПВДПРИСМНИЦТВА ЯК СКЛАДОВО1 НАЦЮНАЛЬНО! ЕКОНОМ1КИ
Найбтьш важливий етап процесу розробки моделi полягае у виборi структури моделi системи. Навряд чи можна вважати за доцтьне починати дослiдження з до-кладно! математично! моделi, ще до того, як висунуто основнi гшотези i досягнуто бiльш глибоке розумшня механiзму роботи системи. Розробка моделi системи починаеться з найменш структурованих i найширше за-стосовуваних понять, а на !хнш основi аксюматичним способом розвиваеться подальша математична модель. Методичш аспекти вивчення розвитку складних систем невiдривнi вiд само! теори розвитку [1; 2]. (320; 241]
Завдання полягае в тому, щоб для певного класу систем, а саме вщкритих динамiчних, таких, що само-органiзуються, конкретизувати загальнi закономiрностi розвитку, формалiзувати !х, побудувати модель розвитку. 1дея розвитку нерозривно пов'язана з концепщею iерархií структурних рiвнiв природи, що виступають як ступеш, етапи розвитку природних об'екпв. Це по-ложення едине для систем рiзноí природи. Вiдповiдно до схеми iерархiчноí ступенево! будови матери, окремi об'екти певного рiвня матери, вступаючи в специфiчнi взаемоди, слугують вихщними утвореннями в розвитку принципово нових титв об'ектiв з шшими влас-тивостями i формами взаемоди. При цьому основним
вихщним положенням е наявнiсть наступностi. Якщо немае наступностi, то ми будемо спостериати не про-цес розвитку, а лише хаотичш змiни кругооберпв. Нове завжди народжуеться в надрах старого. Розвиток неживо! i живо! природи розглядаеться як необоротна змша структури об'ектiв природи. Важлива проблема в теори розвитку — виявлення об'ективних критерив прогресу, що визначають перехiд системи вiд одного рiвня розвитку до шшого, бiльш високого [3, с. 327]. Розвиток — це насамперед необоротна змша. Тому занадто стшка, тобто абсолютно стшка, система до розвитку не здатна, осюльки вона придушуе будь-яы вщхилення вiд свого гшерстшкого стану i при будь-якiй флуктуаци поверта-еться у свiй рiвноважний стан. Для переходу до нового стану система повинна стати в певний момент нестш-кою. Але перманентна нестшюсть — це шша крайнiсть, що також шкiдлива для системи, як гшерстшысть, тому що вона виключае «пам'ять» системи, адаптивне закрь плення корисних для виживання в окремому середови-щi характеристик системи.
Таким чином, хоча мають право на юнування тiль-ки стiйкi системи (нестшы вiдразу елiмiнуються), але розвиваються тiльки тi з iснуючих систем, що здатш (на деякий час) ставати нестшкими пiд впливом вщповщ-
них факторiв. Такий тип поведшки характерний для вщ-критих систем, що можуть знаходитися в стацюнарних станах, далеких вiд рiвноваги. Таку поведшку ми спо-стерiгаeмо в бюлопчних, екологiчних, економiчних, со-щальних системах [4, с. 113].
Цшь дослщження. Розробити методологiчний тд-хщ до визначення стратеги управлiння розвитку малого пiдприeмництва як складово! нацюнально! економiки на основi використання економшо-математично! моде-лi Леонтьева «витрати — випуск», яка дае змогу оцши-ти зростання ВВП кра!ни залежно вiд темпiв зростання кiлькостi суб'ектав малого пiдприeмництва, збiльшення обсягу виробництва продукци (послуг) та полiпшення макроекономiчних показникiв.
Результати дослщження. Як правило, для досяг-нення стратепчно! мети необидно моделювати мож-ливу змшу макроекономiчних показниюв, яи суттево вплинуть на розвиток показникiв економiки. Побудо-ва та застосування моделi економiки ще не гарантують вiдповiднiсть прийнятих ршень реальним процесам. Тому оцшка вибору iнструментiв економiчних полiтик мае супроводжуватися настроюванням моделi за умови досягнення вiдповiдного довiрчого iнтервалу точноста отриманих результатiв.
Найкращим засобом отримати надiйну модель ана-лiзу сценарив економiчних полiтик е оптимiзацiя знахо-дження коефiцieнтiв використання iнструментiв еконо-мiчно! полiтики на основi одного з методiв оптимiзацií, наприклад, градieнтного методу покоординатного зсуву [5]. Спочатку на пiдставi статистично! iнформацií ви-конуемо розпiзнавання економiчноí' ситуаци, де визна-чаеться стадiя економiчного циклу, на якому в даний момент перебувае економша кра!ни. Цi даш викорис-товуються для формування значень шструментав державного регулювання економiчноí' полiтики, що тiсно пов'язанi з базою знань економiчних полiтик. Звертаю-чись до ще! бази знань, залежно вщ стади економiчного циклу ми визначаемо прюритетш для державного швес-тування галузi економiки Укра!ни.
Дослiдження проблеми сприяння економiчному добробуту кра!ни е актуальним на будь-якому еташ И розвитку — розквпу, занепаду, стабiльностi. Спираю-чись на розроблену систему показниыв, що характеризуюсь економiчне зростання, можна виявити ряд чин-никiв, якi впливають на стан економiки кра!ни в цшому. Економiчне зростання виступае фактором розв'язання основно! економiчно! суперечностi — суперечноста мiж несюнченно зростаючими потребами та обмеженими можливостями !х задоволення. На макроекономiчному рiвнi провiдним показником ильысно! динамiки еко-номiчного зростання е рiчний темп приросту ВВП [6, с. 201].
З викладених вище мiркувань випливае, що для визначення стану i тенденцiй розвитку системи необхiдно знати, у якому сташ знаходиться система (стшкому чи нестiйкому) i як при цьому змшюеться ентропiя системи. Еволюцшний етап розвитку характеризуеться стш-кiстю системи i збiльшенням ентропи. Зростання ентропи може бути викликано не тiльки зростанням кшькоста елементiв, а й порушенням зв'язюв, упорядкованостi системи. У цьому випадку порушення зв'язюв може призвести до того, що система перестане виконувати
покладенi на не! функци, вона буде нездатна до цього через свою неоргашзовашсть. Отже, зростання ентропи не завжди свщчить про те, що система шдвищуе свш запас стiйкостi. Поблизу точки бiфуркацií випадковi флуктуаци можуть змiнити траекторш руху системи. Залежно вiд зовшшшх i внутрiшнiх умов система або деградуе, або переходить на новий яысний рiвень розвитку. Перюд зародження i формування ново! системи пов'язаний iз втратою стiйкостi та виникненням дис-ипативно! структури, що збериаеться тiльки завдяки обмiну енерпею, речовиною, iнформацieю iз зовнiшнiм середовищем. Перiод зародження ново! системи характеризуеться збтьшенням дисипаци. При дотриманш певних умов у системi можуть виникнути процеси впо-рядкування структури, в результата чого ентротя буде зменшуватися i система перейде до нового стшкого стану. На цьому один цикл розвитку закшчуеться, почина-еться наступний — еволющя ново! системи [7, с. 75].
Бтьшють товарiв матерiально! сфери виробництва, перш шж потрапити на ринок юнцевого споживача, можуть проходити декшька виробничих стадiй. У результата окремi складовi виробничого технолопчного процесу, до яких належать натвфабрикати, продаються та ку-пуються по декшька разiв. Це призводить до проблеми багаторазового врахування одше! i тае! само! ринково! вартостi. Тому для правильного обчислення валового внутршнього продукту повинна враховуватись тальки ринкова вартасть кшцевих товарiв i послуг та виключа-тись промiжне споживання [8].
Пiд юнцевим продуктом у цьому випадку будемо розумгга товари та послуги, що придбаються для юнцевого користування, а не для подальшо! обробки та продажу. З шшого боку, промiжне споживання передбачае придбання товарiв матерiально! сфери виробництва саме для подальшо! обробки та перепродажу. Окремий облк: промiжного споживання означав би багатора-зове врахування та завищення валового внутршнього продукту. Тому необхiдно уважно вiдстежувати, щоб до обсягу ВВП на кожному еташ промiжно! обробки на-пiвфабрикатiв включалась тiльки додатково створена додана вартасть.
При цьому п!д доданою вартастю галузi економю-тами розумieться ринкова цiна продукци, що була ви-роблена протягом року, за вирахуванням вартоста спо-житих сировини та матерiалiв.
Вщомо, що iснуючi пiдходи до визначення обсягу валового внутршнього продукту передбачають два протилежш напрями. З одного боку, валовий вну-тршнш продукт являе собою суму витрат, необхщ-них для придбання на ринку всього обсягу виробництва звгтного перюду. Такий метод оцшювання ВВП здобув назву «розрахунку за видатками» [9]. З шшо! сторони, економюти розглядають ВВП з точки зору отримано! рiзними виробниками додано! вартоста. Цей метод оцшювання здобув у науковш лiтературi назву «розрахунку за доходами» [10]. Для того, щоб оцшити мюце малих тдприемств у формуваннi валового внутршнього продукту, розглянемо кожен з ме-тодiв бiльш детально.
1. Метод розрахунку ВВП за видатками. Як вщомо, додана вартасть, як результат дiяльностi суб'ектав еконо-мiчних вщносин, е джерелом витрат в економщь Суть
методу розрахунку ВВП за видатками полягае в ураху-ванш вшх видiв видатыв на створення кгнцевого продукту. Основним рiвнянням у цьому випадку е:
ВВП = С + ^ + G + Хп, (1)
де С — особист споживчi витрати населення протягом звггаого року; ^ — валовi приватнi внутрiшнi швести-цп шдприемств протягом звiтного року; G — державш видатки на товари та послуги протягом звггаого року; Хп — обсяг чистого експорту протягом звггаого року, що являе собою рГзницю мГж експортом та Гмпортом тощо.
Розглянемо кожну складову рГвняння (1) бгльш детально. До особистих споживчих витрат С включаються витрати домашнiх господарств на предмети споживання тривалого й поточного користування, а також споживчГ витрати на послуги.
До валових приватних внутрштх iнвестицiй пгд-приемств ^ належать витрати на придбання машин та устаткування, каттальне будГвництво та змшу обсягу виробничих запашв [11]. Залежно вгд обсягу приватних внутршшх iнвестицiй ^ та спожитого за перiод основного катталу А, що дорiвнюе вгдповгдним амортиза-цшним вiдрахуванням, розрГзняють так! стратеги еко-номГчного розвитку:
^ > А — зростаюча економша;
^ = А — статична економша;
^ < А — економша з дгловою активнiстю, що зни-жуеться.
Кейнсiанська економiчна теорiя стверджуе, що ш-вестици ^ е найбгльш нестабгльним компонентом за-гальних видаткГв. Головною причиною коливань е не-постштсть прибутыв.
До складу державних видаткгв G включаються вш державш видатки на кшцеву продукцш та оплату пращ бюджетним категорГям пращвниыв, за винятком транс-ферних платежГв, яы лише перерозподгляють дохгд, проте не е виробничими видатками.
Останньою складовою ВВП е показник обсягу чистого експорту Хп, що являе собою рГзницю мГж вало-вим експортом Xg та Гмпортом 1т :
Хп = Xg — 1т .
(2)
економшою, або валовий внутрГшнш продукт. 1ншим методом його оцшювання, як зазначалось рашше, е розрахунок за доходами.
2. Метод розрахунку ВВП за доходами. Цей метод виходить з того, що додана вартють, яка була отримана економшою кра!ни за звГгаий рш, становить обсяг И валового внутршнього продукту, складовими якого е:
ВВП = А + Т+ W+ Я + Р, (3)
де А — амортизацшш вгдрахування на основний каттал протягом звггаого року (обсяг спожитого економшэю основного катталу за кожною галуззю); Т — непрям! податки на бГзнес протягом звггаого року; W — доходи за працю найманих робГгаикгв протягом звггаого року; Я — доходи власниыв позикового катталу протягом звггаого року; Р — прибуток пгдприемницького сектора (доходи власникгв катталу) протягом звггаого року.
Для зютавлення та балансування, з одного боку, складових видатюв, а з шшого — доходГв, за рахунок яких формуеться валовий внутрГшнш продукт, на рГвш галузей економши кра!ни використовують рГзномаштш балансов! моделГ [13; 14].
МГжгалузевГ балансов! моделГ знайшли широке за-стосування в економГчних дослгдженнях, аналГзГ та пла-нуванш Г подаються у виглядГ матричних моделей. Од-шею з них е узагальнена модель Леонтьева. Розглянемо И бгльш детально. Для цього визначимо економГчний змют рядив та колонок мГжгалузевого балансу.
Рядки матриц! мГжгалузевого балансу показують розподгл випуску продукцГ! за галузями:
Випуск продукцп галуззю = Пром1жний попит +
+ Шнцевий попит.
(4)
Якщо спиратись на державну статистичну звГгають Укра!ни, а саме на нацюнальний рахунок «Валовий внутрГшнш продукт за категорГями кГнцевого використан-ня», то ВВП складаеться зГ статей [12]:
споживчГ витрати С включають до свого складу кгнцевГ споживчг витрати домашшх господарств та не-комерцгйних оргашзацш, що обслуговують домашнг господарства;
швестици ^ формуються на основг валового на-громадження основного капгталу та змЩ запасгв мате-ргальних оборотних коштав;
державнг видатки G мГстять шдивгдуальш та колек-тивнГ споживчг витрати сектора загального державного управлгння;
чистий експорт Хп е ргзницею мГж експортом та Гм-портом товаргв г послуг тощо.
Отже, розглянуп нами вище категори видаткгв включають вш можливг витрати, з допомогою яких ви-мгрюеться ринкова вартють ргчного обсягу виробництва
До промгжного попиту вгдносять частину загального попиту на продукцш кожно! галузг, що був викорис-таний у процеш виробничо! дГяльностГ Гншими галузя-ми.
ВГдповГдно, кгнцевий попит на продукцш галузг складаеться з елементав видаткгв, за якими розрахо-вуеться величина валового нацюнального продукту, а саме: особистих споживчих витрат населення, валових приватних внутрГшшх гнвестицгй, державних видаткгв та обсягу чистого експорту тощо.
Колонки матриц мгжгалузевого балансу показують структуру витрат або використаних ресуршв, необхгдних для виробництва продукци кожно! галузг:
Витрати галузг = Пром1жт витрати +
+ Додана варткть.
(5)
До промгжних витрат кожно! галузг вгдносять вико-ристання продукци шших галузей у виробничому про-цеш як сировини та нашвфабрикапв.
ВГдповГдно, додана вартгсть, що отримуеться галуззю, складаеться з елеменпв доходГв, за якими розра-ховуеться величина валового внутршнього продукту, а саме: амортизацшних вгдрахувань на основний каттал, непрямих податыв на бгзнес, доходГв за працю найманих робггаиыв та власникГв позикового катталу, при-бутку пГдприемницького сектора тощо.
Для рядкгв Г колонок мГжгалузево! балансово! моде-лГ Леонтьева [15] мають мюце такГ тотожностГ:
Загальний кшцевий попит на продукцт вах галузей =
= Загальна додана вартсть, що отримуеться ваша галузями. (6)
Випуск продукци галуззю = Витрати галузi. (7)
Таким чином, матриця мiжгалузевого балансу мае вигляд, як показано в табл. 1.
Тут X (при у = 1, 2, ... п) — обсяг продукци й' галуз^ що витрачаеться на виробництво ###### одиниць продукци у-1 галузц X (при I = 1, 2, ... п) — кшцевий попит на продукцш й галуз^ що складаеться з особистих споживчих витрат населения С,, валових приватних внугрiшнiх швес-тиц1й 1^,., державних видаткгв О. та обсягу чистого експорту Хп; X (при I = 1, 2, ... п) — валовий випуск продукци 1-ою галуззю, що витрачаеться на задоволення промшного та концевого попиту; V.(приу = 1, 2, ... п) — додана вартасть у-1 галузi, що складаеться з амортизацшних вщрахувань на основний каптал А, непрямих податюв на бiзнес Т, доходов за працю найманих робiтникiв Ж та власниюв позикового капiталу Я, прибутку пщприемницького сектора Р. тощо.
Таким чином, обсяг валового внутршнього продукту з урахуванням позначень матрицi мiжгалузевого балансу можна отримати, як:
У X. + Р. = У X..
¿—! У . ¿—! У
-V.
ВВП = У Fi , де F = С + 1г. + G. + Хп.
^Г I I I I
I=1
п
ВВП = УV, , де V = А + Т+ Ж + Я + Р.
(8)
(9)
Вiдповiдно, рядки та колонки матриц м!жгалузе-вого балансу записуються у виглядi:
.=1
У Р.=yvl
(12)
(13)
Подальше використання м1жгалузево! балансово! мо-делi Леонтьева виходить з передумови про те, що структура пром1жних витрат кожно! галузi з часом залишаеться незмш-ною. Для того, щоб заф1ксувати це положення, вводиться поняття коефiцiентiв прямих витрат, як! розраховуються як:
а. = X. , (14)
де а, (при у = 1, 2, ... п) — коефiцiент прямих витрат, що показуе обсяг продукци ы галузi, необхщний для ви-робництва одинищ продукци у-1 галузг
Матриця коефщентав прямих витрат мае розм!р-шсть п х п ! називаеться технолопчною матрицею. З урахуванням формули (14) основне балансове р!вняння (10) набувае вигляду:
X , =У + Р. (при 1 = 1, 2, ... п). (15)
. =1
Щоб спростити вид цього вираження, перейдемо до його матричного подання:
Х = АХ + F, (16)
" XI" а11 а12 ■ ■ а1п ■ Р
при X = X 2 , А = а21 а22 ■ ■ а2п Р =
X п _ _ ап1 ап2 ■ а пп _ п
X = УХу + F, (10)
,=1
Ху = УХ, + ^ , (11)
I=1
Враховуючи тотожносл (6) та (7) будемо мати:
Отримана формула (16) являе собою Леонтьевську модель м!жгалузевого балансу. За допомогою ще1 моде-л! може виршуватись актуальне завдання планування випуску продукци галузями на наступний перюд часу, найчастше рш. При цьому, вщповщний розрахунок ви-конуеться в такш послщовносп [15]:
Таблиця 1
Матриця мiжгалузевоí балансово!" модел1 Леонтьева
Промшний попит Кшцевий попит F. ю, з лузз га
ь п рати тра § в о ¿3 Я ц тиц с е ве Державт видатки т р о п с
з аГ ь з у аГ лузь аГ н 'Я 1 В ек ти с и Ет1 од р п к скпу Ви
Галузь I Х11 Х12 X, 1п С1 Ц «1 Хп1 Х1
Пром!жт Галузь II X* Х22 X 2п С2 Ъ с. Хп2 Х2
Бигрaги
Галузь п Хп1 Хп2 X пп С п Ч О п Хп п Х п
Амортизацшт БiдрaхуБaиня на основний Л А2 А
каштал п
Додана Бaргiсгь, V. Непрям! податки на бiзиес Т1 Т2 Т п
Доходи за працю найманих робиниив W1 W2 W
Доходи власниюв позикового капталу R2 R
Прибуток пiдприемиицького сектора Р1 Р2 Р п
Вшрага галуз1, X. Х1 Х2 Х п Х 1
1. На основГ даних звггаого перюду, поданих у виглядГ табл. 1, розраховуеться матриця коефщентГв пря-мих витрат А;
2. На основГ статистичних даних про динамГку валового внутрГшнього продукту за останш звиш перГоди виконуеться прогнозування елементГв кгнцевого попиту ¥ на наступний, плановий перюд;
3. Виходячи з передумови про незмГннГсть мГж-галузевих технолопчних зв'язкгв, за допомогою моделГ (16) визначаеться випуск продукци галузями Х, що за-довольняе прогнозному кшцевому попиту ¥ та промГж-ному споживанню АХ.
4. На основГ сценарив розвитку макроекономГчно! ситуаци здшснюеться моделювання кГнцевого попиту з метою визначення потреб у розширенш виробничих по-тужностей галузей економГки.
Третш етап передбачае знаходження вектора Х на основГ вгдомих значень матриць А та ¥, рГвняння (16). Для цього можна використовувати матричний метод, сутнГсть якого полягае в такому перетвореннк
Х = АХ+ Х- АХ = Х(I- А) =
= F^ X= (I - A)'1 F,
(17)
де I — одинична матриця po3MiprncTK> n х n , Bei елемен-ти яко! дорiвнюють нулю, за винятком головно! дГагона-лi, елементи яко! дорiвнюють одиницi.
Отже, виконавши над вказаними матрицями опе-рацГ! обернення та множення, отримуемо необх1дний результат.
Моделювання кшцевого попиту з метою визначення потреб у розширенш виробничих потужностей галузей економши виконуеться з допомогою матриц коефь цiентiв повних витрат:
B = (I - A)-1,
(18)
де B — матриця повних витрат розмiрнiстю n х n , елементи яко! b.. означають повш витрати продукцй' i-ï га-лузi для виробництва одиницi продукцй' j-ï галузi.
Тодi, виходячи з рiвняння (17), випуск продукцй' галузями економши буде становити:
X = BF. (19)
За умови рiзних сценарй'в розвитку подiй, коли кш-цевий попит може змiнюватись, в1дпов1дна змiна випус-ку продукцй' галузями мае становити:
АХ = В AF. (20)
Таким чином, алгоритм сценарного моделювання частки малих тдприемств у вдовому внутрiшньому продукта краши буде складатись з таких еташв:
1. Вважаючи, що галузева структура валового вну-трiшнього продукту протягом планового перюду е бгльш-менш постiйною, будемо рiвномiрно змшювати плановий обсяг кiнцевого попиту на продукцш кожно!' галузг
2. Використовуючи матрицю коефiцiентiв повних витрат моделi Леонтьева, обчислюемо рiвноважний обсяг сукупного випуску продукцй' для кожно! галуз^ який задовольняе плановому обсягу кшцевого попиту та вгд-повгдним промiжним витратам галузей економши.
3. Використовуючи балансове спiввiдношення мiжгалузевоï моделi Леонтьева та рiвноважний обсяг сукупного випуску продукцй', знайдений на другому етат,
обчислюемо обсяг додано! вартоста, отримано! кожною галуззю економши.;
4. Виходячи з того, що змша додано! вартост за кожною галуззю вгдбуваеться за рахунок активiзацiï да-яльностi малого бiзнесу, обчислюемо його частку за галузями та економшою в цглому.
5. Якщо отримана частка малих шдприемств не збь гаеться з цгльовою, повертаемось до першого етапу.
Таким чином, нами було розглянуто узагальнену модель Леонтьева мГжгалузевого балансу, яка на осно-вi прогнозного кшцевого попиту на продукцш галузей економши, що становить валовий нацюнальний продукт краши, дае змогу визначити рiвноважний випуск продукцй' з урахуванням того, що частина il на етат виробництва буде використана в промiжному споживанш. Також увагу було придглено економшо-математичним методам виршення цiеï задачi, до яких увшшов матрич-ний метод.
Для вирiшення цього питання розроблеш сценарй' з оцшювання впливу малих пiдприемств на економГч-ний розвиток кра!ни на основi мГжгалузевого балансу Укра!ни за даними 2009 р., який подано в табл. 2.
Як зазначалось вище, рядки те! таблицi показують розподгл вироблено! продукцй' за галузями економши. Так, наприклад, сукупний обсяг продукцй' галузГ сгль-ського, мисливського, люового та рибного господарства дорiвнюе 188 796 млн грн. З нього обсяг кшцевого попиту становив лише 103 408 млн грн, або 54,7 %. Весь шший обсяг вироблено! продукцй' те! галузГ в обся-зi 85 388 млн грн, являе собою промiжне споживання, тобто був спожитий протягом звггаого перюду шшими галузями в процеш !хньо! життедiяльностi. Найбiльшу частку промГжного споживання продукцй' галузi сгль-ського, мисливського, люового та рибного господарства становили сама ця галузь (48 275 млн грн, або 25,6 % в1д сукупного випуску) та обробна промисловють (31 299 млн грн, або 16,6 % в1д сукупного випуску тощо). Ця структура промГжного споживання пояснюеться, на-самперед, особливостями функцюнування пгдприемств агропромислового комплексу, а саме продукцгя рослин-ництва е сировиною для розвитку тваринництва, або значна частина продукцй' рослинництва виступае як по-швний матерГал на наступний рш.
Як зазначалось вище, рядки те! таблиц показують розподгл вироблено! продукцй' за галузями економГки. Так, наприклад, сукупний обсяг продукцй' галузГ сгль-ського, мисливського, люового та рибного господарства дорГвнюе 188 796 млн грн. З нього обсяг кГнцевого попиту становив лише 103 408 млн грн, або 54,7 %. Весь шший обсяг вироблено! продукцй' те! галузГ в обся-зГ 85 388 млн грн, являе собою промГжне споживання, тобто був спожитий протягом звгтного перюду шшими галузями в процеш !хньо! життедгяльностг Найбгльшу частку промГжного споживання продукцй' галузГ сгль-ського, мисливського, люового та рибного господарства становили сама ця галузь (48275 млн грн, або 25,6 % вгд сукупного випуску) та обробна промисловють (31 299 млн грн, або 16,6 % вгд сукупного випуску тощо). Ця структура промГжного споживання пояснюеться, на-самперед, особливостями функцюнування пгдприемств агропромислового комплексу, а саме продукцгя рослинництва е сировиною для розвитку тваринництва, або
Всього сукупний випуск продукта! Додана варпсть ПромЬкне споживання Еконошчш видп даяльноси
К И о о § Щ 12 р. а: Валовий прибуток Податки за винятком субсидий на продукта пов'язаних з виробни-цгвом а §« Е4 II э 1 В' Оплата пращ найманих 1 Всього К о о а. 1 Транспорт 1 зв'язок Я чз О 2 о а 3 ^ н м ьн И В'1.8 § Р 1 Бущвництво | Виробництво та розподш електроенер-гп, газу та води § О в ох 2 'Я Я о 2 о! а а о' Б о Добувна про-мисловють люове, рибне господарство Сшьське, мисттивське.
18 8796 68 416 51937 2396 ю 14 324 1 120 380 I LL.ll 9908 23 503 2225 34 106 1893 48 275 Сшьське, мисливське, люове, рибне господарство 1 а с 5
99 343 46 348 18 826 5672 —5077 26 927 К) чо чо ел 2694 12 868 6884 о 7989 15836 6404 ю Добувна промисловють
930 896 221 545 59 827 79 667 —1 81 504 о чо и> ел 25 912 46 374 192 437 ю ю чо 25595 276 789 110 716 31 299 Обробна промисловють
93 153 39 208 11916 7404 — 1704 21 592 1 53 945 I 4172 1038 ю ОО 0999 10 665 31 101 Виробництво та розподш електроенерги, газу та води
81105 25002 6663 3474 о 14458 ел Оч О и> 4552 3666 оо Оч ач Ю чо 42012 3460 Будавництво
240 532 131202 80 233 1205 3248 46 516 | 0££ 601 | 57 825 21 850 7438 ЧО ю 2606 17 334 оо 1407 Оптова 1 роздр1бна торпвля
190980 105116 47 288 9908 1140 48 622 оо ел оо Оч 11402 19176 1645 ю чо 7747 34 665 10 904 4^ Транспорт 1 зв'язок
486 822 299 344 73 198 17 861 14 862 193425 ОО ОО 101 240 14 100 6519 3379 13838 41 533 2794 4074 1нпп вида даяльност!
2 311 627 936 181 349 888 125 745 13 182 447 368 1 1 375 446 I 210 074 127 138 239 420 4811 67 624 472 940 168 050 85 388 Всього
1 936181 I 276748 63842 1112 76294 25529 457956 -68707 103408 Всього кшцевий попит
1 2311627 I 486822 190980 240532 81105 93153 930896 99343 188796 Всього сукупний випуск продукци
у
с л
50 Кл
и)
2
п
к ^
м ^
О
к
о §
к о
я
•с §
я
3
1 1 о о н 1 Транспорт 1 зв'язок О Я н § » а о 8 а 5> К » а » 1 Будавництво Виробництво та розподш електроенер-ги. газу та води 1 Обробна промисловютъ 1 Добувна промисловютъ Сшьське, мисливське, лсове, рибне господарство £ § 0 в 1 о о ¡3,
0.012 0.043 о ю 0.000 0,012 о оо 0.010 0,256 Сшьське, мисливське, люове, рибне господарство
1 0.027 1 1 0.130 1 1 0.069 1 1 0.001 1 0,080 о ЧО 1 0.064 | 0,002 Добувна промисловють
1 0.028 1 1 0.050 1 1 0.207 I 1 0.000 1 0,027 1 0.297 I о чо 0,034 Обробна промисловють
0.045 0.011 0.001 0.002 0,071 о о из ООО'О Виробництво та розподш електроенергп, газу та води
1 0.056 1 1 0.045 1 о о 1 0.006 1 0,012 1 0.518 I I 0.043 | 0,001 Будавництво
1 0.240 1 1 0.091 1 1 0.031 1 1 0.000 1 0,011 1 0.072 I 1 0.003 1 0,006 Оптова 1 роздр1бна торпвля
1 0.060 1 1 0.100 1 1 0.009 1 1 0.001 1 0,041 о оо ю 1 0.057 I 0,000 Транспорт 1 зв'язок
о ю о ОС о о ю чо 1 0.013 1 о о о 0,028 1 0.085 I о о о ач 0,008 1нпп види даяльносп
3
»
ьа к
г
ы о
0 чо ■о
1
у
с л
50
чення коефщента прямих витрат, що дорiвнюe нулю, означае, що у-та галузь у процесi свого функцюнування не використовуе продукцiю ;'-! галузi тощо. Наприклад, подiбна ситуацiя склалась у галузi транспорту та зв'язку, яка майже не споживае продукци галузi сiльського, мис-ливського, люового та рибного господарства.
Матричний метод визначення рiвноважного сукуп-ного випуску продукци в м1жгалузевш моделi Леонтьева передбачае на основi коефiцieнтiв прямих витрат розра-хунок коефiцieнтiв повних витрат В = (I—А)-1, значення яких наведеш в табл. 5.
Матриця коефщенпв повних
У свою чергу, коефщенти повних витрат (В) дають змогу визначити рiвноважний обсяг сукупного випуску продукци для кожно! галузi (Х), враховуючи плановий обсяг кiнцевого попиту (I), тобто X = В х I. Отже, маемо вш необхтш вхiднi данi для розробки сценарив зi збть-шення частки малих пiдприeмств у вдовому внутрш-ньому продукта кра!ни. Таким чином, алгоритм сценарного моделювання буде складатись з таких етапiв:
1. Вважаючи, що галузева структура валового вну-трiшнього продукту протягом планового перюду е бiльш-менш постiйною, будемо рiвномiрно змiнювати
Таблиця 5
витрат за даними 2009 року
Еконо]шчт види даяльносп Ольське, мисливське, лхсове, рибне господарство § к 1 & § бс ои До ом про Л и £ 1 би о 1 про Виробництво та розподл електро-енергй, газу та води Буд1вництво Оптова 1 роздр1бна торпвля Транспорт 1 зв'язок В ^ дс ио в н
Ольське, мисливське, люове, рибне господарство 1,369 0,024 0,080 0,020 0,046 0,023 0,021 0,025
Добувна иромисловють 0,104 1,179 0,253 0,460 0,199 0,058 0,152 0,062
Обробна промисловють 0,469 0,386 1,626 0,357 0,902 0,221 0,387 0,222
Виробництво та розподл електроенер-гй, газу та води 0,054 0,129 0,089 1,138 0,073 0,042 0,082 0,056
Бущвництво 0,002 0,003 0,003 0,004 1,009 0,003 0,003 0,009
Оптова 1 роздр1бна торг1вля 0,287 0,174 0,380 0,116 0,228 1,092 0,109 0,074
Транспорт 1 зв'язок 0,140 0,216 0,176 0,117 0,162 0,144 1,173 0,073
1нш види даяльносп 0,142 0,131 0,201 0,137 0,196 0,355 0,145 1,305
плановий обсяг кшцевого попиту на продукцiю кожно! галузi. Тобто темп зростання кшцевого попиту для кожно! галузi будемо вважати однаковим.
2. Втповтно до мiжгалузево! моделi Леонтьева, використовуючи матрицю коефiцieнтiв повних витрат, обчислюемо рiвноважний обсяг сукупного випуску продукци для кожно! галуз^ який задовольняе змiнений обсяг кiнцевого попиту та втповтш промiжнi витрати галузей економiки.
3. Використовуючи балансове сшввтношення мiжгалузевоl моделi Леонтьева та знаючи рiвноважний обсяг сукупного випуску продукци, знайдений на другому етат, обчислюемо обсяг додано! вартостi, яку буде отримувати кожна галузь економши.
4. Виходячи з того, що змша додано! вартостi за кожною галуззю вiдбуваeться за рахунок активiзацi! да-яльностi малого бiзнесу, обчислюемо його частку за га-лузями та економшою в цiлому.
5. Якщо отримана частка малих птприемств не збь гаеться з щльовою, повертаемось до першого етапу.
Станом на сьогодш, за даними статистично! звгг-ностi, частка малих птприемств у вдовому внутрш-ньому продукта становить 16,7 %. Осктьки аналiз свь тового досвiду вказуе на необхтнють нарощування !х присутностi до значно вищого рiвня, а саме до 50 % i бтьше, розробимо за наведеною вище схемою три сце-нари, яю будуть передбачати:
збiльшення частки малого бiзнесу у ВВП Укра!ни на 10 % вт iснуючого рiвня, тобто до 26,7 %;
збтьшення частки малого бiзнесу у ВВП Укра!ни у два рази вiд юнуючого рiвня, тобто до 33,4 %;
збтьшення частки малого бiзнесу у ВВП Укра!ни до рiвня високорозвинутих кра!н з ринковою економь кою, тобто до 50,0 % тощо.
Сценарш перший. Збтьшення частки малого бiз-несу у ВВП кра!ни до рiвня 26,7 %. Результатом реаль заци першого сценарiю е вихщш данi, що наведенi в табл. 6.
Сукупна додана вартiсть за економшою, а отже, й валовий внутршнш продукт у цьому випадку зростае з 936 181 млн. грн. до 1 061 630 млн. грн. завдяки зростання кшцевого попиту на продукцш кожно! галуз1 на 13,4 %. При цьому за рахунок малих птприемств ВВП кра!ни збтьшуеться до рiвня 283 496 млн. грн., що становить 26,7 % вт його загального обсягу. В абсолютному значенш прирют вдового внутрiшнього продукту за рахунок малого бiзнесу показаний на рис. 1.
Даш рис. 1 було отримано в результата порiвняння таблиць 6 та 3. Як бачимо, переважне зростання додано! вартоста в абсолютному вираженш мае втбуватись за рахунок шших ввддв дiяльностi, обробно! промисловос-тi, оптово! i роздрiбно! торгiвлi тощо.
Сценарш другий. Збтьшення частки малого бiзне-су у ВВП кра!ни до рiвня 33,4 %. Результатом реал1за-цГ! другого сценарiю е вихтш данi, що наведенi нижче (табл. 7).
Як бачимо з табл.7, сукупна додана вартасть за еко-номшою кра!ни у другому випадку зростае з 936 181 млн грн до 1 168 354 млн грн завдяки збтьшення кшцевого попиту на продукцш кожно! галуз1 на 24,8 %. При цьому за рахунок малих птприемств ВВП кра!ни збтьшуеться до рiвня 390 220 млн грн, що складае 33,4 % вт
Таблиця 6 Таблиця 7
Розподш ВВП за суб'ектами виробництва за першим сценарieм Розподiл ВВП за суб'ектами виробництва за другим сценарieм
Економiчнi види дшльносл Частка малих пщприемств, % Додана вартють, млн грн
Всього Малi пщпри-емства Iншi пщпри-емства
Сiльське, мис-ливське, лiсове, рибне господар-ство 26,5 77 584 20 525 57 059
Добувна про-мисловють 15,9 52 559 8343 44 216
Обробна про-мисловiсть 16,2 251 232 40 764 210 468
Виробництво та розподш елек-троенергп, газу та води 13,6 44 462 6038 38 424
Будiвництво 41,4 28 352 11 726 16 626
Оптова i роз-дрiбна торпвля 31,8 148 783 47 364 101 419
Транспорт i зв'язок 20,8 119 202 24 807 94 394
Iншi види дь яльностi 36,5 339 456 123 929 215 528
Всього ВВП 26,7 1 061 630 283 496 778 134
Економiчнi види дiяльностi Частка малих пщприемств, % Додана вартють, млн грн
Всього Малi пщпри-емства Iншi пщпри-емства
Сшьське, мис-ливське, люове, рибне господар-ство 32,4 85 383 28 324 57 059
Добувна про-мисловють 23,6 57 842 13 626 44 216
Обробна про-мисловють 23,9 276 488 66 020 210 468
Виробництво та розподш елек-троенергп, газу та води 21,5 48 932 10 508 38 424
Будiвництво 46,7 31 202 14 576 16 626
Оптова i роз-дрiбна торгiвля 38,1 163 740 62 321 101 419
Транспорт i зв'язок 28,0 131 185 36 791 94 394
Iншi види дi-яльностi 42,3 373 582 158 054 215 528
Всього ВВП 33,4 1 168 354 390 220 778 134
Таблиця 8
Розподiл ВВП за суб'ектами виробництва за тре™ сценаркм
Рис. 1. Абсолютний прир1ст ВВП за рахунок малих тдприемств для тдвищення гх частки до 26,3 %
його загального обсягу, тобто в два рази перевищуе по-казник звiтного перiоду.
Сценарш третiй. Збшьшення частки малого бiзнесу у ВВП краши до рiвня 50,0 %. За результатами реатзацп третього сценарiю отримуемо данi, що наведенi в табл. 8.
Отже, для того, щоб мати можливють збшьшити частку малих пiдприемств у валовому внутршньому продуктi крайни, сукупна додана вартiсть мае зрости з 936 181 млн грн до 1 556 869 млн грн. При цьому кш-цевий попит на продукцш кожно! галузi збшьшуеться на 66,3 %. У такому випадку частка малих пiдприемств у ВВП буде становити 50,0 %.
За результатами розроблених сценарпв було по-будовано залежнють м1ж темпами зростання юнцевого попиту галузей та часткою малих пiдприемств, що зо-бражена на рис.2.
Злiва направо по горизонтально осi (рис. 2) пунк-тирними лiнiями позначено, вщповщно, результати першого, другого та третього сценарш. Як бачимо, м1ж дослщжуваними показниками iснуе пряма залежнiсть зi спадною граничною вiддачею, тобто:
Економiчнi види дшльнос^ Частка малих пiдпри- емств, % Додана вартють, млн грн
Всього Малi пщпри-емства Iншi пщпри-емства
Сшьське, мис-ливське, люове, рибне господар-ство 49,8 113 776 56 717 57 059
Добувна про-мисловють 42,6 77 077 32 861 44216
Обробна про-мисловють 42,9 368 429 157 962 210 468
Виробництво та розподш елек-троенергп, газу та води 41,1 65 203 26 779 38 424
Будiвництво 60,0 41 578 24 952 16 626
Оптова i роз-дрiбна торгiвля 53,5 218 189 116 770 101 419
Транспорт i зв'язок 46,0 174 808 80 414 94 394
Iншi види дi-яльнос^ 56,7 497 810 282 282 215 528
Всього ВВП 50,0 1 556 869 778 735 778 134
зi збшьшенням темпiв зростання кiнцевого попиту на продукцш кожно! галузi, частка малих тдприемств також зростае;
зi збшьшенням темпiв зростання кiнцевого попиту на продукцш кожно! галузi, граничний прирiст частки малих пiдприемств мае тенденцш до зменшення.
Це означае, що чим меншою спочатку е частка малих пщприемств у ВВП кра!ни, тим швидше 11 можна збшьши-ти у випадку економiчного зростання, якщо створювати малому бiзнесу вiдповiднi сприятливi умови. I навпаки, якщо початкова частка малого бiзнесу е значною, тим важче забезпечити и подальше зростання тощо.
Розроблеш вище сценарп передбачали зростання з однаковими темпами юнцевого попиту на продукцш
Частка мал их
Рис. 2. Динамка частки малих тдприемств при зростаннI ВВП
галузей. Проте осюльки початкова галузева структура ВВП не е р1вном1рною, а також частка малих тдприемств для кожно! галуз1 варше вщ 2,0 % до 33,5 %, ви-никае питання, у яких галузях економжи доцiльно сти-мулювати юнцевий попит для того, щоб частка малих тдприемств зростала бiльш швидкими темпами. Ре-акцш результативного показника на змшу факторного можна вим1рювати за допомогою вщповщних коефщь ент1в еластичност (табл. 9).
Таблиця 9
Коефщенти еластичностi частки малих пiдприeмств
Економ1чн1 види д1яльност1 Коеф1ц1ент еластичност1 частки малих шдприемств в1д теми1в зростання ктцевого попиту галузей, %
С1льське, мисливське, л1сове, рибне господарство 0,498
Добувна промисловють -0,382
Обробна промислов1сть 2,481
Виробництво та розподш електроенергГ!, газу та води 0,100
Буд1вництво 0,621
Оптова 1 роздр1бна торг1вля 0,094
Транспорт 1 зв'язок 0,274
Тнш1 види д1яльност1 1,257
При розрахунку коефщ1ент1в еластичност нами була застосована та сама послщовтсть етатв, яка вико-ристовувалась для розробки попередтх сценарпв. Вщ-мттсть полягала в тому, що в даному випадку кшцевий попит збiльшувався для кожно! галуз1 по черз1, а не од-ночасно для вс1х.
За результатами обчислень, поданих у табл. 9, можна зробити висновки про те, що найбшьш суттево на частку малих тдприемств може вплинути зростан-ня ктцевого попиту на обробну промисловють. Так, зростання ктцевого попиту на 1 % в даному випадку призводить до зростання частки малого б1знесу в масштабах вс1е! економжи на 2,481 %. 1нш1 види дь яльност е другим за р1внем впливу напрямом, стиму-лювання якого буде сприяти зростанню частки малого б1знесу.
Ще раз необхщно тдкреслити, що результати моделювання, подат на рис. 2, передбачають якнай-швидше зростання частки малих тдприемств, оскшь-
ки вважаеться, що додатковий прирют валового вну-тршнього продукту створюеться лише за рахунок малого б1знесу. Водночас уся шша економжа залиша-еться статичною.
Проте в реальних умовах ринково! економжи додатковий ВВП отримуеться не тшьки за рахунок малого б1знесу. Тому траектор1я, що позначена на рис.2, показуе максимально можливу динамжу частки малого б1знесу у валовому внутршньому продукт1 Укра!ни. Реальна ж траектор1я може проходити нижче за вказаний р1вень, !! положення буде залежати в1д умов, створених державою для розвитку малого б1знесу.
Визначимо, яким чином макроеконом1чна ситу-ац1я, що склалась в Укра!н1 впродовж 2008—2010 рр. узгоджуеться з попередн1ми розрахунками. Для цього звернемось до статистичних даних. Валовий внутршнш продукт протягом 2008 р. становив 948 056 млрд. грн., а протягом 2009 р. — 936 181 млрд. грн. за дшчими на кожний перюд часу щнами. Тобто номшальне скоро-чення ВВП становило 1,25 %. При цьому шдекс спо-живчих ц1н у 2009 р. дор1внював 1,123. Отже, реальне скорочення ВВП е значно бшьшим, обчислимо його об-сяг. Для цього спочатку визначаемо обсяг ВВП у 2009 р. за щнами 2008 р.: 936 181 / 1,123 = 83 3642,9 млрд. грн. Пор1вняемо отриманий показник з ВВП за попереднш перюд: 833 642,9 / 948 056 = 0,879. Таким чином, реальне скорочення ВВП у 2009 р. становило 12,1 %. Однак протягом 2010 р. Укра!на виробила валового внутршнього продукту на суму 1094 607 млрд. грн. Враховуючи, що шдекс споживчих щн протягом 2010 р. становив 1,091, реальний ВВП у щнах 2009 р. набувае обсягу: 1 094 607 / 1,091 = 1 003 306,1 млрд. грн. Отже, реальне зростання ВВП у 2010 р. становило: 1 003 306,1 / 936 181 = 1,072, або 7,2 %.
Як бачимо, сценарп зростання, яю було розглянуто вище, у реальнш макроеконом1чнш ситуацп шод1 зали-шаються нереал1зованими. Отже, перед нами постае за-вдання з визначення, яким чином буде реагувати частка малих пщприемств на можливе скорочення валового внутршнього продукту.
Як вщомо, ВВП може зменшувати свш обсяг як за рахунок скорочення випуску продукцп малим, так 1 великим б1знесом. У цьому випадку, як 1 в попередньому, будемо виходити з найоптимютичтшо! для малого б1з-несу ситуацп, а саме: скорочення ВВП вщбуваеться за рахунок лише великого б1знесу. Водночас малий б1знес збер1гае обсяги свого ктцевого продукту, збшьшуючи свою частку у ВВП. Методика розробки вщповщних сценарпв за допомогою мiжгалузево! модел1 Леонтьева, повтстю зб1гаеться з попередньою. Зважаючи на те, що реальне скорочення ВВП протягом 2008—2009 рр. становило 12,1 %, будемо розглядати три можлив1 ситуацп: скорочення ВВП кра!ни внаслщок економ1чно! кризи на 10 %, 20 % та 30 %.
Сценарт четвертий. Скорочення ВВП кра!ни на 10 % в1д р1вня 2009 р. За результатами реал1зацп четвертого сценар1ю отримуемо дат, що наведет в табл. 10.
Таким чином, якщо обсяг ВВП буде скорочуватись на 10 % за рахунок середнього та великого б1знесу, то частка малих пщприемств в його обсяз1 за економжою в цшому не перевищить р1вня 18,7 %. Пор1внюючи вка-
Таблиця 10
Розподл ВВП за суб'ектами виробмицтва за четвертим сценар1ем
Еконо]шчт види даяльност1 Частка малих шдпри- емств, % Додана вартють, млн грн
Всього Мат падпри-емства 1нш щдпри-емства
Сшьське, мис-ливське, л1сове, рибне госпо-дарство 18,4 61 574 11 357 50 217
Добувна про-мисловють 5,1 41 713 2132 39 581
Обробна про-мисловють 5,6 199 391 11 077 188 313
Виробництво та розподл електроенергй', газу та води 2,2 35 287 784 34 503
Будавництво 37,2 22 502 8376 14 126
Оптова i роз-др1бна торпвля 25,2 118 082 29 783 88 299
Транспорт i зв'язок 11,3 94 604 10 722 83 883
1нш види да-яльносп 31,1 269 410 83 816 185 593
Всього ВВП 18,7 842 563 158 047 684 516
Економ1чт види даяль-носп Частка малих падпри- емств, % Додана вартють, млн грн
Всього Мал1 п1дпри-емства 1нш1 пвд-приемства
Ольське, мисливське, люове, рибне господарство 20,8 54 732,8 11 357,1 43 375,744
Добувна про-мисловють 5,8 37 078,4 2132,01 34 946,392
Обробна про-мисловють 6,3 177 236 11 077,3 16 6158,75
Виробництво та розподл електроенергй', газу та води 2,5 31 366,4 784,16 30 582,24
Будавництво 41,9 20 001,6 8375,67 11 625,93
Оптова i роз-др1бна торпвля 28,4 104 962 29 782,9 75 178,746
Транспорт i зв'язок 12,8 84 092,8 10 721,8 73 370,968
1нш1 види да-яльност! 35,0 239 475 83 816,4 155 659,03
Всього ВВП 21,1 748 945 158 047 590 897,8
лих пiдприeмств в його o6ch3Î за економiкою в цiлому не перевищить pîbhh 21,1 %. Тобто можливий додатковий прирiст цiльового показника вщ iснуючого рiвня стано-вить 4,8 %.
Сценарш шостий. Скорочення ВВП краши на 30 % вщ рiвня 2009 р. За результатами ре^зацй' п'ятого сценарш отримуемо данi, що наведенi в табл. 12.
Таблиця 12
Розподл ВВП за суб'ектами виробмицтва за шостим сцемар1ем
зану величину з юнуючою часткою малих пiдприeмств, яка становить 16,3 %, можна стверджувати, що за умов стимулювання малого бiзнесу, навiть на етапi еконо-мiчного спаду, маемо можливiсть пщвищувати рiвень його присутностi у формуванш додано! вартостi краши. Можливий додатковий прирют вщ iснуючого рiвня ста-новить 2,4 %.
Сценарш п'ятий. Скорочення ВВП краши на 20 % вщ рiвня 2009 р. За результатами реалiзацiï п'ятого сценарiю отримуемо данi, що наведеш в табл. 11.
Отже, якщо обсяг ВВП буде скорочуватись на 20 % за рахунок середнього та великого бiзнесу, то частка ма-
Таблиця 11
Розподы ВВП за суб'ектами виробмицтва за п'ятим сцемар1ем
Економ1чт види даяльносп Частка малих пщпри- емств, % Додана варт1сть, млн грн
Всього Май пщпри-емства 1нш1 пщпри-емства
Стьське, мис-ливське, люове, рибне госпо-дарство 23,7 47 891 11 357 36 534
Добувна про-мисловють 6,6 32 444 2132 30 312
Обробна про-мисловють 7,1 155082 11 077 144 004
Виробництво та розподал електроенергй', газу та води 2,9 27 446 784 26 661
Будавництво 47,9 17 501 8376 9126
Оптова i роз-др1бна торгiвля 32,4 91 841 29 783 62 059
Транспорт i зв'язок 14,6 73 581 10 722 62 859
1нш1 види даяльносп 40,0 209 541 83 816 125 725
Всього ВВП 24,1 655 327 158 047 497 280
Як бачимо, якщо обсяг ВВП буде скорочуватись на 30 % за рахунок середнього та великого бiзнесу, то частка малих тдприемств в його обсязi за еконо-мшою в цшому не перевищить рiвня 24,1 %. Таким чином, можливий додатковий прирют цшьового показника вщ юнуючого рiвня становить 7,8 %. Таким чином, чим бшьшим е скорочення обсягу ВВП за рахунок середнього та великого бiзнесу, тим вищим е потенцшний рiвень частки малих пщприемств у ньому.
Результати моделювання зi скорочення валового внутршнього продукту та вщповщно! змiни частки малих пщприемств в його обсязi показано на рис. 3.
Траeкторiя рис. 2 е доповненням до рис. 3. Якщо на рис. 2 передбачались лише сценарй' зростання ВВП, то рис. 3 демонструе змшу ВВП як у бш зростання, так i в бш зменшення.
Ще раз звернемо увагу на те, що зображена динамь ка частки малих пщприемств передбачае:
зростання ВВП за рахунок малого бiзнесу; скорочення ВВП за рахунок великого бiзнесу. I в першому, i в другому випадку буде спостериа-тись зростання частки малих пщприемств. Крива зобра-жуе максимально можливий рiвень, який не може бути перевищено. Згщно зi статистичними даними за 2010 р., реальний темп зростання ВВП становив 1,072, а частка малих пщприемств у ВВП краши — 14,2 %. На рис. 3 вказаш даш, позначен точкою А. Як бачимо, точка А знаходиться нижче за розраховану траекторш, тобто зростання ВВП у 2010 р. вщбувалось не лише за рахунок
ö,4
g
| 02
од
0.7 0.« 0,9 1 1.1 12 1.5
Теяш зр о стаммя
Рис. 3. Динамжа частки малих тдприемств при змШ ВВП
малих шдприемств, але й за рахунок великого та серед-нього бiзнесу.
Висновки. Таким чином, проведене нами до-слiдження дало змогу встановити взаемозв'язок мiж темпами зростання валового внутргшнього продукту та можливою часткою малого бiзнесу в економiцi кра!ни. За результатами дослгдження було розроблено вiдповiднi сценарГ!, а також проведено оцгнку чут-ливостi цгльового показника, яким виступала частка малих пгдприемств, до галузевих змгн у кгнцевому попил на продукцгю.
Розроблено концептуальну модель стратеги управлгння розвитку малого пгдприемництва як скла-дово! нацгонально! економгки на основг використання нацгональних розрахункгв г економгко-математично! моделг В. Леонтьева «витрати — випуск», яка дае змогу надати оцгнку зростання ВВП краши залежно вгд тем-пгв зростання кглькостг суб'ектгв малого пгдприемництва, що забезпечить збгльшення обсягу виробництва продукцГ! (послуг) та полгпшення макроекономгчних показникгв кра!ни.
Л1тература
1. Раевнева О. В. Шдикативний пгдхгд до оцгн-ки штеграцшних можливос-тей Укра!ни / О. В. Раевнева // Вюник Ки!вського нацгонального унгверситету гм. Т. Шевченка. Секцгя «Економгка». — 2004. — Вип. 69. — С. 40-43.
2. Нуреев Р. Теория развития: кейнсианские модели становления рыночной экономики / Р. Нуреев // Вопросы экономики. — 2000. — № 4. — С. 157173.
3. Лузин Г. П. Патоэкономика, или общая теория перемен, кризисных социально-экономических процессов и состояний / Г. П. Лузин, К. В. Павлов. — Мурманск : Областное книжное изд-во, 1999. — 589 с.
4. Порохня В. М. Моделювання багатомгрних фгнансово-господарських потокгв : монографгя /
B. М. Порохня, Ю. О. Колюник. — Запоршжя : ГУ «З1-ДМУ», 2007. — 243 с.
5. Соскш О. Яку соцiально-економiчну модель ви-бирае Укра!на? / О. Соскш // Економiчний часопис. — 1996. — № 2. — С. 6-9.
6. Порохня В. М. Моделювання багатомiрних фь нансово-господарських потоюв: монографiя / В. М. Порохня, Ю. О. Колюник. — Запор1жжя : ГУ «З1ДМУ», 2007. — 243 с.
7. Яценко Ю. П. Интегральные модели систем с управляемой памятью / Ю. П. Яценко. — К. : Наук. думка, 1991. — 220 с.
8. Вгглшський В. В. Моделювання економжи: навч. пособник / В. В. Вгглшський. — К. : КНЕУ, 2003. — 407 с.
9. Меламед М. Методолопчш проблеми обчис-лення та аналiзу заощаджень домашшх господарств / М. Меламед // Вюник Нащонального банку Укра!ни. — 2000. — № 2. — С. 15-18.
10. Меламед М. Методи i проблеми обчислення валового внутршнього продукту за категорiями доходу / М. Меламед // Економжа Украши. — 1997. — № 2. — С. 40-51; № 3. — С. 33-47.
11. Бирський В. В. Моделювання людського потен-щалу держави: монографiя / В. В. Бирський, В. М. Порохня. — Запорiжжя : КПУ, 2008. — 192 с.
12. Наказ Державного комитету статистики Укра!-ни «Про затвердження Методики розрахунку валового внутршнього продукту виробничим методом i за доходами» вщ 06.11.2004 р. № 610.
13. Бурлай Т. В. Короткотермiновi моделi прогнозного розрахунку реального ВВП / Т. В. Бурлай // Еконо-мжа Украши. — 1999. — № 12. — С. 35-39.
14. Приходько К. Р. Статистичний аналiз горизонтально! та вертикально! структури ВВП / К. Р. Приходько // Вюник Житомирського державного технолопчно-го ушверситету. — 2005. — № 4 (34). — С. 158-165.
15. Модели межотраслевого баланса Леонтьева [Электронный ресурс]. — Режим доступа : http ://referat. yabotanik. ru/jekonomicheskaya.
16. Реверчук С. К. Малий i середнш бiзнес у зо-вшшнш торгiвлi Укра!ни: основи, мехашзми та перспек-тиви / С. К. Реверчук, П. Ю. Лазур, С. М. Карбовник; [за ред. д-ра екон. наук, проф. С. К. Реверчука]. — Л. : Трiада плюс, 2002. — 293 с.
17. Порохня В. М. Сценарне моделювання частки малих тдприемств у валовому внутршньому продукт кра!ни / В. М. Порохня, М. Г. Пивоваров // Держава та регюни. Серiя: Економжа та пщприемництво. — 2011. — № 5. — С. 98-85103.
18. Корншчук В. П. Методи прогнозування валового внутршнього продукту / В. П. Корншчук // Фор-мування ринкових вщносин в УкраМ: зб. наук. праць. / наук. ред. I. К. Бондар. — К., 2005. — Вип. 6 (49). —
C. 14-17.
