CC BY
19
Оригинальные исследования
Original Researches
МЕДИЦИНА
НЕОТЛОЖНЫХ состояний
УДК 616.831-008-07-039.77 DOI: 10.22141/2224-0586.7.86.2017.116887
Голдовський Б.М., Серков К.В., Поталов С.О., Сдь С.В., Ф^монова 1.В. ДЗ «Запорзька медична академя п1слядипломно'Т осв1ти МОЗ УкраТни», м. Запоржжя, УкраТна
Удосконалення дiагностики та штенсивноТ терапи церебрально! дисфункцп у хворих з iшемiчним Ысультом
Резюме. Актуальтсть. Захворювання серцево-судинног системи у ceimi та в УкраМ по^дають одне з перших мкць за поширетстю, смерттстю та iнвалiднicmю. Згiдно з офщшною статистикою, уна^док мозкового нсульту в УкраМ щорiчно помирае eid 40 до 45 тисяч оаб. Мета до^дження. Розробити mei та вдосконалити icнуючiметоди дiагноcmики та ттенсивно1 терапи у критичних хворих з шемiчним нсультом. Матерiали та методи. Проведено ретроспективне, нерандомiзоване до^дження 56 критичних хворих iз гострим порушенням мозкового кровообгу за шемiчним типом, ят перебували у вiддiленнi анестезюлоги з палатами ттенсивно1 терапи КУ «Запорiзька мська багатопрофыьна rnniтчна лкарня № 9». Результати. 1нтенсивна тератя за-стосовувалася згiдно з Утфжованим клтчним протоколом медичног допомоги «Iшемiчний нсульт (екстрена, первинна, вторинна (cпецiалiзована) медична допомога, медична реабштащя)» (наказ Мтстерства охорони здоров'я Украгни вiд 03.08.2012р. № 602). Висновки. У хворих iз тран-зиторними шемiчними атаками на mлi проведення штенсивног терапи мало мкце покращення неврологiчного статусу за шкалою National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) практично до легкого ступеня шемiчного нсульту, проте вiдбувалоcя поглиблення церебральног теми. У хворих iз первинним шемiчним нсультом у правш та лiвiй гемкферах головного мозку, руслах правог та лiвоi середтх мозкових артерш мало мкце поглиблення церебральног шеми за рахунок формування зони некрозу нейротв головного мозку на mлi зменшення неврологiчного дефщиту. У хворих iз первинним шемiчним Ысультом у cmовбурi головного мозку на mлi проведення Ытенсивног терапи мало мкце практичне твелювання церебральног шеми, проте неврологiчний дефщит за шкалою NIHSSхарак-теризувався середньотяжким ступенем на вах етапах доcлiдження, без тенденци до покращення. Ключовi слова: дiагноcmика; нтенсивна тератя; церебральна дисфункщя; транзиторна шемiч-на атака; шемiчний нсульт
Вступ
Захворювання серцево-судинно! системи у свт та в УкраШ посщають одне з перших мюць за поширетстю, смерттстю та швалщшстю [1, 2]. Щороку в Укра!ш вщ 100 до 120 тисяч населення вперше переносить мозковий шсульт, тобто захворювашсть становить 280—290 випадюв на 100 тисяч населення i перевищуе середнш показник захворюваносп на мозковий шсульт в економiчно розвинених кра'шах бвропи (200 на 100 тисяч населення) [14—16]. Згщно з офщшною статистикою, унаслщок мозкового ш-сульту в Укра!ш щорiчно помирае вщ 40 до 45 тисяч оаб [3, 4]. Рiвень швалщизаци через 1 рж тсля пере-
несеного мозкового шсульту в Укра!ш становить вщ 76 до 85 %. Лише 13—15 % хворих на мозковий шсульт госпи^зуються в межах терапевтичного вжна, час-тина хворих узаг^ не госпи^зуються до стащона-рiв i не отримують адекватно! допомоги [5, 6]. Тльки 10—20 % хворих тсля мозкового шсульту поверта-ються до повнощнного життя [7, 8]. Клтчна картина iшемiчного шсульту характеризуется невролопч-ною симптоматикою (загальномозковi та вогнищевi невролопчш симптоми), наявшстю системно! дисфункцп (симптомокомплекс ураження оргашв i систем) та супутшми ускладненнями (ураження структур головного мозку й соматичш захворювання) [9, 10].
© «Медицина невщкладних стаыв», 2017 © «Emergency Medicine», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Голдовський Борис Михайлович, кандидат медичних наук, професор, завщувач кафедри медицини невщкладних ста-HiB, Державний заклад «Запорiзька медична академiя пклядипломноТ освiти МОЗ УкраТни», бульв. Вштера, 20, м. Запорiжжя, 69096, Украша; e-mail: [email protected]
For correspondence: Boris Goldovsky, PhD, Professor, Head of the Department of urgent medicine, State Institution "Zaporizhia Medical Academy of Post-Graduate Education of Ministry of Health of Ukraine", Vintera boulevard, 20, Zaporizhzhia, 69096, Ukraine; e-mail: [email protected]
Вираженiсть системно! дисфункцп зумовлена шдивщуальною резистентнiстю органiзму щодо провiдних факторiв патогенезу основного захворю-вання. Основними синдромами, характерними для клшжи iшемiчного iнсульту, е гiпоксичний синдром, синдром порушення гемодинамiки, синдром порушення водно-електролiтного гомеостазу, синдром ендогенно! штоксикацп, больовий синдром та синдром нейроендокринних порушень [11, 12].
Тому методи дiагностики та штенсивно! тера-пГ! повиннi бути спрямованими на визначення та корекцiю неврологiчних порушень, системно! дис-функц!! та супутньо! патологп у хворих з iшемiчним iнсультом.
Мета досЛдження — розробити новi та вдоско-налити iснуючi методи дiагностики та штенсивно! терапп у критичних хворих з iшемiчним iнсультом.
Матерiали та методи
Проведено ретроспективне, нерандомiзоване дослiдження 56 критичних хворих iз гострим пору-шенням мозкового кровообiгу за iшемiчним типом, яю перебували у вщдшенш анестезюлоги з палатами штенсивно! терап!! КУ «Запор1зька мiська багато-профшьна клтчна лiкарня № 9» (табл. 1).
Середнш вiк 56 критичних хворих iз гострим порушенням мозкового кровооб^ за iшемiч-ним типом становив 68 ± 1 рiк, iз них чоловiкiв — 28 (50,0 %), середнш вж — 67 ± 1 рiк; ж1нок — 28 (50,0 %), середнш вж — 69 ± 1 рж.
Хворих iз транзиторними iшемiчними атаками було 9, середнш вж — 64 ± 3 роки, iз них чоловiкiв — 5 (55,6 %), середнш вж — 64 ± 5 рокiв; ж1нок — 4 (44,4 %), середнш вж — 64 ± 5 роюв.
Хворих iз первинним iшемiчним шсультом в правiй гемiсферi головного мозку, руслi право! се-редньомозково! артерп (ПСМА) було 19, середнiй вж — 70 ± 2 роки, iз них чоловiкiв — 8 (42,1 %), середнш вж — 70 ± 3 роки; жшок — 11 (57,9 %), середнш вж — 71 ± 3 роки.
Хворих iз первинним iшемiчним iнсультом в лiвiй гемiсферi головного мозку, руслi лiвоi серед-ньомозково! артерп (ЛСМА) було 19, середнш вж —
70 ± 2 роки, iз них чоловЫв — 7 (36,8 %), середнш вж — 68 ± 3 роки; ж1нок — 12 (63,2 %), середнш вж — 72 ± 2 роки.
Хворих iз первинним iшемiчним iнсультом у стовбурi головного мозку було 9, середнш вж — 62 ± 3 роки, iз них чоловЫв — 8 (88,9 %), середнш вж — 61 ± 3 роки; жшок — 1 (11,1 %), середнш вж —
71 ± 0 роюв.
Критерп включення:
1. XBopi з транзиторними iшемiчними атаками.
2. XBopi з первинним iшемiчним iнсультом. Уам хворим проводився динамiчний мошто-
ринг iнтегpативних показниюв центрально! нерво-во! системи. Тяжшсть гострого порушення мозкового кровообпу за iшемiчним типом oцiнювали за шкалою шсульту Нацioнальних iнститутiв здоров'я Сполучених Штатiв Америки (National Institutes of Health Stroke Scale - NIHSS).
При цьому використовувалися: лаборатор-m показники (кoнцентpацiя гемoглoбiну (г • л1) в загальному аналiзi кpoвi; кoнцентpацiя глюко-зи (ммоль • л1), загального бшка (г • л1), сечо-вини (ммоль • л1), калiю (ммоль • л1), натpiю (ммоль • л1) в бioхiмiчнoму аналiзi кpoвi) та ш-стpументальнi прилади — комп'ютерний томограф «HiSpeed CT Dual Plus» (GE, США), пульсоксиметр «Utas0xy-300», моштор «Leon-3».
Виpаженiсть церебрально! шемп визначали шляхом нешвазивно! oцiнки внутpiшньoчеpепнoгo тиску (ВЧТ), кисневопротективного церебрального пеpфузiйнoгo тиску (ЦПТкп) та поточного piвня церебрального перфузшного тиску (ЦПТпт) [13].
Кисневопротективний церебральний перфузш-ний тиск, при якому виключаеться iшемiя головного мозку, визначаеться так:
ЦПТкп = НСАТ — 15, ммрт.ст.,
де НСАТ — належний середнш АТ = НАТд + + (НАТс — НАТд / 3), мм рт.ст.; НАТд — належний дiастoлiчний АТ = 63 + 0,4 х вж (роки), мм рт.ст.; НАТс — належний систoлiчний АТ = 102 + 0,6 х вж (роки), мм рт.ст.; 15 — нормальне значення вну-тршньочерепного тиску, мм рт.ст.
Поточний piвень церебрального пеpфузiйнoгo тиску визначаеться так:
ЦПТпт = САТ — ВЧТ, мм рт.ст.,
де САТ — середнш аpтеpiальний тиск, мм рт.ст.; ВЧТ — внутршньочерепний тиск, мм рт.ст., який:
— при порушенш свщомосп за шкалою коми Глазго (ШКГ) в 14—13 балiв становить 15 мм рт.ст.,
— при 12—9 балах — 20 мм рт.ст.,
— при 8 балах та менше вщповщае 30 мм рт.ст.
Церебральна шем1я (Ц1) визначаеться тод^ коли
ЦПТкп > ЦПТпт:
Ц1 = 100 х [(ЦПТкп - ЦПТпт) / ЦПТкп], %.
— При Ц1 < 43 % мае мюце легкий стутнь Ц1, що характеризуемся церебральною дисфункщею.
Таблиця 1. Кльксть критичних хворих '¡з гострим порушенням мозкового кровообку за iшемiчним типом
Гостре порушення мозкового KpoBoo6iry Кшьмсть хворих
Транзиторна iшемiчна атака 9
Первинний iшемiчний Ысульт у правiй та лiвiй гемюферах головного мозку, руслах правоТ середньомозковоТ та лiвоí середньомозковоТ артерií 38
Первинний iшемiчний iнсульт у стовбурi головного мозку 9
Усього 56
— Ц1 44—68 % — середньотяжкий ступiнь Ц1, що вщповщае церебральнiй недостатностi.
— Ц1 > 69 % — тяжкий стутнь Ц1, що характери-зуеться церебральною неспроможшстю.
Статистична обробка проводилась iз викорис-танням загальноприйнятих статистичних методiв. Проводили розрахунок середньо! арифметично! ва-рiацiйного ряду (М) та и стандартно! помилки (т). Для визначення вiрогiдностi рiзниць показникiв, якi дослщжувались, використовували t-критерiй Стьюдента. Для цього дослщження встановлено критерiй вiрогiдностi t > 2, iз вiрогiднiстю р < 0,05.
Результати
Як видно з табл. 2, рiвень свщомосп за ШКГ у хворих iз транзиторними iшемiчними атаками при надходженш до палат штенсивно! терапп (П1Т) ха-рактеризувався загальмованiстю, але починаючи з 2-! доби мала мюце тенденц1я до !"! вiдновлення на 4 %, що вщповщало повному вщновленню свщо-мостi за ШКГ. Така тенденц1я зберiгалася до пере-ведення хворих у вщдшення невролог!! та протягом перебування в ньому (р < 0,05).
Показники ВЧТ та церебрального перфузшного тиску (ЦПТ) нормалiзувалися вже з 2-! доби перебування хворих у П1Т завдяки проведенню штенсивно! терапп (р < 0,05).
Ц1 характеризувалася церебральною дисфунк-цiею (легкого ступеня), яка мала тенденщю до зни-ження пiд час переведення хворих до вщдшення невролог!! на 26 % та протягом перебування хворих у ньому на 18 %.
Iшемiчний шсульт за шкалою МНББ характери-зувався середньотяжким ступенем при надходжен-ш хворих до стащонару, проте пiд час переведення
хворих до вщдшення невролог!! та перебування в ньому мало мюце покращення невролопчного стану хворих практично до легкого ступеня iшемiчного шсульту (р < 0,05).
Як видно з табл. 3, рiвень свщомосп при надхо-дженнi хворих iз первинним iшемiчним iнсультом в правш та лiвiй гемiсферах головного мозку, руслах ПСМА та ЛСМА до стащонару вщповщав 14 балам за ШКГ, проте починаючи з 3-! доби перебування хворих у П1Т вщбувалося в!дновлення свiдомостi, рiвень яко! п!д час перебування хворих у невролопч-ному вщдшенш становив 15 балiв за ШКГ (р < 0,05).
ВЧТ при надходженш хворих до П1Т характери-зувався помiрною внутрiшньочерепною гшертензь ею, яка на 4-ту добу мала тенденщю до пiдвищення на 2 %, проте тд час перебування хворих у вщдшен-нi неврологи внутршньочерепна гiпертензiя знижу-валася на 4 %, однак не усувалася повнютю.
Значення ЦПТ починаючи з 2-! доби мали тен-денцiю до зниження на 7 % порiвняно з вих!дним рiвнем, в подальшому — на 15 % на етат перебування хворих у невролопчному вщдшенш (р < 0,05).
Ц1 характеризувалася церебральною дисфункщ-ею, яка прогресувала з 2-! доби перебування хворих у П1Т, в подальшому, на 3-тю добу, вона становила 83 %, а пщ час переведення хворих до вщдшення невролог!! та перебування в ньому — 89 %, що поясню-еться формуванням зони некрозу нейрошв головного мозку в гострому перiодi iшемiчного iнсульту.
Iшемiчний iнсульт за шкалою МНББ характери-зувався середньотяжким ступенем при надходженш хворих до стащонару, а також i гад час переведення до вщдшення неврологи та протягом перебування в ньому на ™ покращення невролопчного стану хворих (р < 0,05).
Таблиця 2. Зм '1ни '¡нтегративних показниюв центрально/ нервово/ системи у хворих з транзиторними
iшемiчними атаками
Показник, одиниц вимiрювання Вщдшення анестезюлоги з палатами штенсивноУ терапп, доба Вiддiлення неврологи
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та Переведення
ШКГ, бали 14,3 ± 0,3 14,9 ± 0,1* 15,0 ± 0,1* 15,0 ± 0,1* 15,0 ± 0,1*
ВЧТ, мм рт.ст. 15,3 ± 0,3 15,0 ± 0,1 15,0 ± 0,1 15,0 ± 0,1 15,0 ± 0,1
ЦПТ, мм рт.ст. 107 ± 3 88 ± 3* 97 ± 2* 89 ± 3* 89 ± 3*
Ц1, % - 3,8 ± 2,8 - 2,8 ± 3,2* 3,1 ± 3,2
NIHSS, бали 9,2 ± 0,6 8,4 ± 0,7 7,4 ± 0,8 6,7 ± 0,6* 6,2 ± 0,6*
ПримТка: * — p < 0,05 nopiB^HO з вихдними значеннями.
Показник, одиниф вимiрювання Вiддiлення анестезюлоги з палатами штенсивноУ терапп, доба Вщдшення неврологи
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та Переведення
ШКГ, бали 13,6 ± 0,3 13,8 ± 0,3 14,0 ± 0,3 13,9 ± 0,4 13,8 ± 0,5 14,3 ± 0,2 14,6 ± 0,1*
ВЧТ, мм рт.ст. 16,1 ± 0,5 15,8 ± 0,4 15,8 ± 0,5 16,4 ± 0,9 16,3 ± 1,3 15,8 ± 0,4 15,5 ± 0,4
ЦПТ, мм рт.ст. 101 ± 3 94 ± 4 90 ± 2* 91 ± 4* 83 ± 15 87 ± 3* 86 ± 2*
Ц1, % - 1 ± 4 6 ± 2 3 ± 5 11 ± 16 8 ± 3 9 ± 2
NIHSS, бали 9,5 ± 0,6 8,7 ± 0,7 8,4 ± 0,8 8,6 ± 1,1 8,3 ± 1,5 7,8 ± 0,6* 7,2 ± 0,6*
ПримТка: * — p < 0,05 пopiвнянo з вихдними значеннями.
Таблиця 3. Зм'1ни '¡нтегративних показнимв центрально/ нервово/ системи у хворих '¡з первинним iшемiчним Iнсультом у правй та л 'вШ гемсферах головного мозку, руслах ПСМА та ЛСМА
Таблиця 4. Змни нтегративних показникв центральноУ нервовоУ системи у хворих iз первинним iшемiчним /нсультом у стовбурi головного мозку
Показник, одиниц вимiрювання Вiддiлення анестезюлогп з палатами штенсивноТ терапи, доба Вiддiлення неврологи
1-ша 2-га 3-тя 4-та 5-та Переведення
ШКГ, бали 12,4 ± 1,1 12,7 ± 1,2 13,4 ± 0,6 13,7 ± 0,5 13,6 ± 0,5 13,9 ± 0,4 14,3 ± 0,2
ВЧТ, мм рт.ст. 18,9 ± 2,2 17,9 ± 2,1 15,7 ± 0,7 15,8 ± 0,8 16,0 ± 1,0 15,6 ± 0,6 15,0 ± 0,0*
ЦПТ, мм рт.ст. 95 ± 5 95 ± 7 91 ± 7 91 ± 5 92 ± 7 97 ± 4 91 ± 3
Ц1, % - 3,9 ± 9,1 0,1 ± 6,9 - - - 0,2 ± 2,5
NIHSS, бали 9,3 ± 0,6 9,9 ± 0,7 10,3 ± 0,7 9,9 ± 0,8 9,8 ± 0,9 9,0 ± 0,6 8,7 ± 0,6
Примтка: * — р < 0,05 пор'вняно з вихдними значеннями.
Як видно з табл. 4, рiвень свщомосп при надхо-дженш хворих iз первинним iшемiчним шсультом у стовбурi головного мозку до стацюнару вщповь дав 12 балам за ШКГ, проте починаючи з 2-1 доби перебування хворих у стацiонарi вщбувалося вщ-новлення свщомосп до 14 балiв за ШКГ, яка пщ час переведення хворих до вщдшення неврологи та перебування в ньому характеризувалася загальмо-ванютю.
Рiвень ВЧТ при надходженнi хворих до П1Т ха-рактеризувався внутршньочерепною гiпертензiею середнього ступеня, яка починаючи з 2-1 доби мала тенденцго до зниження на 5 %, на 3-тю добу — на 17 %, на 4-ту — на 16 %, на 5-ту — на 15 % та пщ час переведення хворих до вщдшення неврологи — на 17 %. При надходжент хворих у вщдшення неврологи внутршньочерепний тиск вщповщав значен-ням норми (р < 0,05).
ЦПТ мав тенденцго до зниження порiвняно з вихщними параметрами на 3-тю та 4-ту добу перебування хворих у П1Т, а також пщ час перебування хворих у вщдшенш неврологи вщповщно на 4 %.
Ц1 характеризувалася церебральною дисфункщ-ею починаючи з 2-1 доби перебування хворих у ста-цюнар^ проте вона практично усувалася з 3-1 доби проведення штенсивно! терапГ! i до переведення хворих до вщдшення неврологи.
Iшемiчний iнсульт за шкалою МНББ характери-зувався середньотяжким ступенем на вах етапах до-слщження, без тенденци до покращення.
1нтенсивна терап1я застосовувалася згiдно з Уш-фжованим клiнiчним протоколом медично! допо-моги «1шем1чний iнсульт (екстрена, первинна, вто-ринна (спецiалiзована) медична допомога, медична реабiлiтацiя)» (наказ Мiнiстерства охорони здоров'я Укра!ни вiд 03.08.2012 р. № 602) 1) контроль вггаль-них функцш; 2) забезпечення адекватного газообмь ну; 3) оцiнка тяжкостi iшемiчного iнсульту; 4) дифе-ренцiювання типу iшемiчного iнсульту; 5) iнфузiйна тератя; 6) корекцiя гемодинамiки (корекцiя гшер-тензи, корекцiя гшотензи); 7) нейропротекц1я (первинна нейропротекц1я, вторинна нейропротекц1я); 8) антиагрегантна терап1я; 9) антикоагулянтна те-рапя; 10) корекцiя гшертермщ 11) антибактерiаль-на терапiя; 12) пщтримка нормоглiкемГ1 (корекцiя гшерглжеми, корекцiя гiпоглiкемГ1); 13) зондове ентеральне харчування; 14) специфiчна iнтенсивна терапiя (протинабрякова терапя, системний тром-болiзис).
Обговорення
Алгоритм штенсивно! терапи у хворих iз гострим порушенням мозкового кровооб^ за iшемiчним типом дозволяе коригувати порушення життево важливих функцiй залежно вiд вираженостi пошко-дження функци центрально! нервово!, дихально!, серцево-судинно! та ендокринно! систем.
Корекцiя дисфункц!! центрально! нервово! системи проводиться при порушент рiвня свiдомостi за ШКГ в 14—9 балiв, церебрально! недостатност — при 8—5 балах за ШКГ, протезування неспромож-ностi центрально! нервово! системи вщбуваеться при 4—3 балах за ШКГ.
Корекцiя дисфункц!! дихально! системи проводиться при насиченш киснем артерiально! кровi (Ба02) < 94 % застосуванням профшактично! окси-генаци через носовi катетери або л^вально! окси-генаци через лицеву маску, дихально! недостатнос-т — за допомогою штучно! вентиляци легенiв без позитивного тиску наприкшщ видиху (ПТКВ) та фракци кисню, що вдихаеться, (БЮ2) < 0,5 %, протезування неспроможност вщбуваеться за допомогою штучно! вентиляци легешв iз ПТКВ та БЮ2 > 0,6 %.
Корекцiя дисфункцн серцево-судинно! системи проводиться гшотензивними засобами при гшер-тензи або iнфузiйними розчинами при гшотензи, серцево-судинно! недостатностi — одним вазоак-тивним або кардютошчним засобом, протезування неспроможностi серцево-судинно! системи проводиться декшькома кардiовазотонiчними засобами.
Корекцiя дисфункцн ендокринно! системи проводиться при значеннях глюкози кровi > 10 ммоль • л-1, ендокринно! недостатност — при концентраци глюкози кровi < 3 ммоль • л-1, протезування неспроможностi ендокринно! системи вщ-буваеться на ™ рефрактерно! гшоглжеми або гшер-глжеми.
Висновки
1. У хворих iз транзиторними iшемiчними атаками на ™ проведення штенсивно! терапи мало мюце покращення неврологiчного статусу за шкалою МНББ практично до легкого ступеня iшемiч-ного шсульту, проте вiдбувалося поглиблення церебрально! шеми.
2. У хворих iз первинним iшемiчним iнсультом у правш та лiвiй гемiсферах головного мозку, руслах право! та лiво1 середнк мозкових артерiй мало мюце поглиблення церебрально! шеми за рахунок фор-
мування зони некрозу нейрошв головного мозку на тлi зменшення неврологiчного дефщиту.
3. У хворих iз первинним iшемiчним iнсультом у стовбурi головного мозку на тлi проведення штен-сивно! терапп мало мiсце практичне швелювання церебрально! шем!!, проте неврологчний дефiцит за шкалою МНББ характеризувався середньотяж-ким ступенем на вах етапах дослiдження, без тен-денц!! до покращення.
Конфлiкт iнтересiв. Автори заявляють про вщ-сутнiсть конфл^у iнтересiв при пiдготовцi дано! статп.
Список лiтератури
1. Зозуля 1.С., Зозуля А.1. Оргашзащя надання допомоги при цереброваскулярних захворюваннях сьогодт та перспек-тиви на майбутне // Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО ш. П.Л. Шутка. — 2014. — № 23 (3). — С. 562-575.
2. Волосовець А. О. Особливостi впливу патофiзюлогiч-них та медико-сощальних факторiв ризику на час виник-нення мозкового шемiчного iнсульту // Збiрник наукових праць ствробтнитв НМАПО м. П.Л. Шупика. — 2015. — № 24. — С. 82-91.
3. Мщенко Т.С., Дарш В.1., Баранова К.В. Взаемозв 'язок запальних та протизапальних маркерiв у хворих у гострому перiодi мозкових iнсультiв// Укратський всник психоневрологи — 2014. — Т. 22, № 2 (79). — С. 16-18.
4. Зозуля 1.С., Головченко Ю.1., Зозуля А.1., Онопрiен-ко О.П., Волосовець А. О. Основы принципи дiагностики, формування дiагнозу, лкування та профшактики мозкового iнсульту // Укратський медичний часопис. — 2015. — № 5 (109). — С. 34-38.
5. Зозуля 1.С., Мотишена Н.М. Оптимiзацiя часу проведення профшактичних i лжувально^агностичних заходiв на догосптальному та ранньому госптальному етапах го-строго перюду iнсульту // Збiрник наукових праць ствро-бтнитв НМАПО iм. П.Л. Шупика. — 2015. — № 24 (2). — С. 255-262.
6. Мищенко Т.С., Здесенко И.В., Мищенко В.Н. Тиоце-там в лечении больных с ишемическим инсультом//Международный неврологический журнал. — 2015. — № 1 (71). — С. 33-41.
^Ш
7. Наказ МОЗ Украгни eid 03.08.2012 № 602. Ушфжо-ваний клшчний протокол медичног допомоги. Iшемiчний im-сульт //Практична ангiологiя. — 2013. — № 1. — С. 23-53.
8. Кадыков А. С., Шахпаронова Н.В. Современная профилактика первичных и повторных ишемических инсультов. Роль антиагрегантной терапии // Русский медицинский журнал. — 2013. — № 30. — С. 1603-1606.
9. Карпова Е.Н., Муравьев К.А., Муравьева В.Н., Карпов С.М., Апагуни А.Э. Профилактика и факторы риска ОНМК (обзор литературы) // Клиническая неврология. —
2015. — № 2. — С. 31-36.
10. Мищенко Т.С., Мищенко В.Н., Здесенко И.В. Новые возможности в терапии больных с мозговым инсультом // Международный неврологический журнал. — 2013. — № 2 (56). — С. 25-32.
11. Семененко AI., Кобеляцький Ю.Ю., Кондраць-кий Б.О., Семененко 1.Ф. Особлиeостi впливу деяких шфу-зшних розчишв на церебральну гемодинамку при гострому шемiчному iнсультi//Медицина неотложных состояний. —
2016. — № 4 (75). — С. 118-121.
12. Лисенко Г.1., Зозуля 1.С., Латоха 1.0. Гострi пору-шення мозкового кровообиу у практищ Ымейного лкаря // Семейная медицина. — 2012. — № 3. — С. 79-83.
13. Сержов К.В., Голдовський Б.М., Смирнова Л.М. Споаб визначення ступеня церебральног теми у хворих з внутршньомозковим крововиливом//Перелк науковог про-дукци, призначеног для впровадження досягнень медичног науки у сферу охорони здоров'я. — Випуск 1. — К, 2015. — С. 41-43.
14. Erdur H., Scheitz J.F., Ebinger M. et al. In-hospital stroke recurrence and stroke after transient ischemic attack: frequency and risk factors // Stroke. — 2015 Apr. — № 46 (4). — Р. 1031-1037.
15. Kernan W.N., Ovbiagele B., Black H.R. et al. Guidelines for the prevention of stroke in patients with stroke and transient ischemic attack: a guideline for healthcare professionals from the American Heart Association/American Stroke Association // Stroke. — 2014. — № 45 (7). — Р. 2160-2236.
16. Thrift A.G., Cadilhac D.A., Thayabaranathan T. et al. Global stroke statistics // International journal of stroke: official journal ofthe International Stroke Society. — 2014. — № 9 (1). — Р. 6-18.
Отримано 18.09.2017 ■
Голдовский Б.М., Сериков К.В, Поталов С.А, Сидь Е.В., Филимонова И.В.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
Усовершенствование диагностики и интенсивной терапии церебральной дисфункции
у больных с ишемическим инсультом
Резюме. Актуальность. Заболевания сердечно-сосудистой системы в мире и в Украине занимают одно из первых мест по распространению, смертности и инвалидности. Согласно официальной статистике, в результате мозгового инсульта в Украине ежегодно умирает от 40 до 45 тысяч лиц. Цель исследования. Разработать новые и усовершенствовать существующие методы диагностики и интенсивной терапии у критических больных с ишемическим инсультом. Материалы и методы. Проведено ретроспективное, нерандомизированное исследование 56 критических больных с острым нарушением мозго-
вого кровообращения по ишемическому типу, которые находились в отделении анестезиологии с палатами интенсивной терапии КУ «Запорожская городская многопрофильная клиническая больница № 9». Результаты. Интенсивная терапия проводилась согласно Унифицированному клиническому протоколу медицинской помощи «Ишемический инсульт (экстренная, первичная, вторичная (специализированная) медицинская помощь, медицинская реабилитация)» (приказ Министерства здравоохранения Украины от 03.08.2012 г. № 602). Выводы. У больных с транзиторными ишемическими атаками
на фоне интенсивной терапии наблюдалось улучшение неврологического статуса по шкале National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS) практически до легкой степени ишемического инсульта, однако отмечалось усугубление церебральной ишемии. У больных с первичным ишемическим инсультом в правой и левой гемисферах головного мозга, руслах правой и левой средних мозговых артерий имело место усугубление церебральной ишемии на фоне уменьшения неврологического дефи-
цита. У больных с первичным ишемическим инсультом в стволе головного мозга при проведении интенсивной терапии церебральная ишемия практически устранялась, однако неврологический дефицит по шкале ШН^ сохранялся на уровне среднетяжелого на всех этапах исследования, без тенденции к улучшению. Ключевые слова: диагностика; интенсивная терапия; церебральная дисфункция; транзиторная ишемическая атака; ишемический инсульт
B.M. Goldovsky, K.V. Serikov, S.O. Potalov, E.V. Sid, I.V. Filimonova
State Institution "Zaporizhia Medical Academy of Postgraduate Education of Ministry of Health of Ukraine", Zaporizhzhia, Ukraine
Improving the diagnosis and intensive therapy of cerebral dysfunction in patients with ischemic stroke
Abstract. Background. Cardiovascular diseases occupy one of the first places in the prevalence, mortality and disability in the world and in the Ukraine especially. According to official statistics in Ukraine, 40 to 45 thousand people die each year as a result of cerebral stroke. Objective: development of new methods and improvement of existing diagnosis and intensive care methods in critically ill patients with ischemic stroke. Materials and methods. A retrospective, non-randomized study was conducted in 56 critically ill patients with acute ischemic cerebrovascular accident in the department of anesthesiology with intensive care units of Zaporizhzhia multifield clinical hospital N 9. Results. Intensive care was used according to the order of the Ministry of Health of Ukraine dated 03.08.2012 N 602 "Unified clinical protocol of medical care — ischemic stroke (emergency, primary, secondary (specialized) medical
care, medical rehabilitation)". Conclusions. In patients with transient ischemic attacks, intensive neurological status was improved to an almost mild degree of ischemic stroke according to the National Institutes of Health Stroke Scale (NIHSS), but cerebral ischemia was aggravated. In patients with primary ischemic stroke in the right and left hemispheres of the brain, in the channels of the right and left middle cerebral arteries, there was a worsening of cerebral ischemia against the background of a decrease in the neurological deficit. In patients with primary ischemic stroke in the brainstem, during intensive care, cerebral ischemia was almost completely eliminated, but the neurological deficit remained moderate-to severe on the NIHSS, at all stages of the study, without a tendency to improve. Keywords: diagnosis; intensive therapy; cerebral dysfunction; transient ischemic attack; ischemic stroke
