CC BY
24
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Украши
УДК502.757+581.52(630*181) Проф. П.С. Гнатш, д-р бюл. наук;
астр. Н.Я. Лопотич -Львiвський НАУ
УРБАН1ЗАЦШШ ПРОЦЕСИ У БЕСКИДАХ: 1СТОРИЧН1 ТА ЕКОЛОГО-ЕКОНОМ1ЧН1 АСПЕКТИ
Окреслено юторичш вiхи урбашзаци гiрських районiв Львiвщини. Показаний зв'язок демографiчних процесiв i змiни бюгеоценотичного покриву. Висвiтлено причини й наслщки глибоко! трансформаци ландшафтiв.
Ключовг слова: урбашзащя, ландшафт, природне середовище, бюгеоценотич-ний покрив.
Вступ. Щоби з'ясувати витоки тепер1шшх проблем, проанал1зуемо спочатку юторичш в1хи урбашзацп прських райошв. Прадавш урбанютичш утвори - стоянки первюних людей на територп Бескид1в в1ропдно були в кам'яному вщ1. У Верхньому Синьовидному та Славському е розкопки 1 зна-хщки крем'яних знарядь неолпу. Наскельш ритуальш зображення збереглися в Тусташ поблизу с. Урич.
У шзньоримський перюд 1 на початку епохи переселення народ1в (ТИТУ ст. н.е.) на просторах верх1в'!в Днютра 1 Сяну розселялися оси (лат. -тНох), карпатсью ороси, карпи, горвати, словени, 1 нарешт руси, або русини, тобто праукра!нщ [6]. Це були землеробськ й скотарсью племена. 1хнш вождь, перший, вщомий ниш юторичний руський князь Одоакр (сл. - Отка), займаючи в Рим1 вагомий суспшьний статус, за тдтримки сво!х земляюв оволод1в троном 479 р. 1 до 493 р. правив як останнш !мператор Велико! Римсько! !мперп, допоки не був шдступно убитий Теодоржом.
У У-У11 ст. у Бескидах оселилися племена Празько-Корчаювсько! культури. В1д VIII до IX ст. тут розквггла культура Луки-Райковецько!, племена яко! практикували перелогове двопшьне ршьництво 1 приселищне ско-тарство. Пюля "поход1в на горвати" 992-993 рр. Володимир Великий знищив столицю бших горвапв - Стшьсько (площа мюта 250 га). Водночас внаслщок завоювання князем найбшьшого у ту добу торгового 1 культурного центру Волино-Подшля - Плюнеська (площа мюта 160 га), упродовж К-Х ст. Схщш Бескиди теж були тдпорядковаш Ки!вськш Рус1
Практично вс перш1 поселення Бойювщини розбудоваш уздовж рь чок. Осел1 будували на першш терась Тому села мають форми довгих лан-цюжюв (наприклад, долина р. Стрий: села Бориня, Матюв, Либохора, Верхня 1 Нижня Яблуньки, Шандровець, Боберка). Схили долин, що мають опти-мальну осв1тлешсть, е важливими для ршьництва 1 скотарства.
Анал1з дослщження та виклад основного матер1алу. Перш1 дат про чисельшсть населення Бойювщини датоваш 1772-1774 рр. Найповшшим е всезагальний перепис населення Австрп 1857 р. Густота заселення центрально! ! захщно! Бойювщини на середину XIX ст. становила 54-42 особи на 1 км2. Така щшьшсть населення була великою, пор1вняно з показниками на-шо! доби. Законом1рност1 приросту населення передпрських ! прських райошв Льв1вщини упродовж XI - XIX ст. узагальнив С. Копчак [5] (рис. 1).
ПОЛ. пол пол
Стол1ття XVIII XVIII XIX
Рис. 1. npupicm населення передарських i лрських райотв Львiвщини упродовж XI-XIXст. (узагальнено за даними С. Копчак, 1974)
Заселення нових земель спричинило трансформащю бюгеоценотично-го покриву прсько! Львiвщини i цьому питанню придiлено увагу у численних наукових розвщках 1ЕК НАН Укра1ни [5]. Виникнення нових поселень i при-родний прирiст населення в селах зумовили потребу збшьшення орних упдь для вирощування культур. Резервами родючих земель в умовах Карпат зали-шалися лише лiсовi дшянки. Тому селяни застосовували пiдсiчно-вогневу й толоко-царинну системи землеробства [4]. Шдшчно-вогневу систему земле -робства практикували в Схщних Карпатах до кiнця XIX ст. Проте родючють гiрських Грунпв i продуктивнють орних земель Бойювщини в усi часи були значно меншими, нiж у селян на рiвнинних теренах Львiвщини. Тому затрати пращ й ресуршв у бойюв на одиницю вирощено1 продукцп завжди були не зютавними з !хшми сусiдами.
Трудомiстке й малоефективне землеробство, а також брак продукпв харчування, сировини для виготовлення одягу i взуття, органiчних добрив зу-мовлювало необхiднiсть розведення й утримання домашшх тварин. Одночас-но бойкiвськi селяни практикували бджшьництво, збиральництво, наприкiнцi XIX ст. набуло поширення садiвництво.
У присадибних дшянках селяни культивували дерева, яких не було у лiсi, але вони були потрiбнi для виготовлення возiв, саней, бочок, меблiв i посуду, отримання соку. Вщ XVI ст. лiсокористування з тдсобного (спору-дження житла, опалення, недеревнi продукти) перетворювалося в економiч-ний чинник господарсько1 дiяльностi, оскшьки упродовж XVII ст. були введет "повинносп деревом" [4]. Масштабне експортування деревини з Бойюв-щини розпочали вiд першо1 чвертi XVIII ст. до Гданська, а вщ друго! полови-ни XVIII ст. - рiчками Стрий i Днютер до Залiщикiв (Тернопiльщина). Розви-ток промисловосп стимулював пiдвищення попиту на деревину. Багато !! ви-користовували також на виготовлення вугшля, попелу й поташу. З друго! по-ловини XIX ст. експлуатащю люових ресурсiв стимулювало запровадження лiсосплавних технологш. Безпрецедентна за масштабами заготiвля деревини тривала упродовж 1945-1959 рр., коли були допущеш переруби, що в понад 4-5 разiв перевищували розрахункову люошку.
Описаний вище перiод освоення гiрських ландшафтiв е першою ста-дieю урбашзацп (за Смiтом, 1982), який за формою i за суттю потрiбно нази-вати руралiзацiею. Наступна стадiя урбашзацп почалася вiд середини Х1Х столiття. Вагомою вiхою освоення регiону стало будiвництво шляхiв сполу-
^цю^льний лiсотeхнiчний yнiвepситeт Укpaïни
чeння. Долинами Стрия, Опору i чepeз пepeвали y Закарпаття XVIII cт. роз-почали бyдiвництвo дороги мiж Скoлeм й Нижнiми Bopoтами [4]. Bажливим eтапoм в ocвoeннi лicoвиx pecypciв cтала poзбyдoва мepeжi вyзькoï колп. Упродовж 1888-1928 pp. на Скoлiвщинi й Тypкiвщинi 6уло пoбyдoванo шicть дь лянок кoлiï загальною пpoтяжнicтю понад 150 км, 1904 - залiзниця Львiв -Ужгород, яка пpoxoдила чepeз м. Турка. Biд пoчаткy XX cт. на Бойювщиш розпочали eлeктpифiкацiю.
Aльтepнативним i вагомим eкoбeзпeчним напрямом гocпoдаpcькoгo ocвoeння тepитopiï Бoйкiвщини на мeжi XIX-XX ст. cтають peкpeацiя i туризм, xoча пepшi згадки про використання цiлющиx джepeл в ceлаx Кpyшeль-ниця та Гoлoвeцькe на Скoлiвщинi датoванi 1581 р. Оcтанньoï чвepтi XX cт. навiть лicoвi пiдпpиeмcтва гipcькиx pайoнiв розпочали роботи з оргашзацп мicць кopoткoтepмiнoвoгo вщпочинку наceлeння.
На 19б5 р. ocвoeння peгioнy й пepeтвopeння ландшафтiв пpизвeли до того, що загальна площа c.-г. yгiдь у Typкiвcькoмy р-ш cтанoвила приблизно 43 тиc. га (3б % тepитopiï), зoкpeма 22 тиа га piллi, 15 тиа га паcoвищ, 5 тиc. га ciнoжатeй i 20б га cадiв. Пoгoлiв'я xyдoби у pайoнi дocяглo: BPX - 42 тиc., cвинeй - 15, oвeць - 7 i котей - 2,5 тиа гoлiв. У Скoлiвcькoмy p-нi станом на 19б7 р. площа c.-г. упдь була 43,9 тиc. га (29 % загальнoï плoщi), зoкpeма рш-лi - 25 % [4]. Пюля пpoгoлoшeння нeзалeжнocтi Украши 1991 р. вщбулш:я peфopми з приватизащею зeмeль i видачeю майнoвиx cepтифiкатiв на c.-г. тexнiкy, бyдiвлi й iншe майно кoлгocпiв i pадгocпiв. Пpoтe лicoва галузь на Скoлiвщинi й Typкiвщинi нe зазнала змш, oкpiм кoлгocпниx лiciв. У нш зайнято найбiльшe штатниx пращвниюв виpoбничoï cфepи. Пpoмиcлoвicть poзвинeна дyжe cлабo.
Уpбанiзацiйнi пpoцecи тeпepiшньoï доби у прыгай Львiвщинi мають виразш ocoбливocтi й ïx чаcткoвo пpoаналiзoванo у нашиx пpацяx [2, 3, 4]. Micro Скoлe на початок тpeтьoгo тиcячoлiття займало площу 4бб2 га (забудо-ва - 227 га), у ньому проживало приблизно б300 мeшканцiв. Micтo Турка й oднoймeнна ciльpада займали вiдпoвiднo 2510 га (забудова - 33б га) iз race-лeнням понад 7400 мeшканцiв. На 2005 р. вкрит лicoвoю pocлиннicтю зeмлi у Скoлiвcькoмy p-нi cтанoвили лишe б5 %, а у Typкiвcькoмy - до 48 % вщ за-гальнoï плoщi. Aгpаpнi фiтoцeнoзи на Скoлiвщинi займали 29 %, зoкpeма рш-ля майжe 9 % площь На Typкiвщинi агpаpнi зeмлi становили 40 %, дe майжe ж^вну пpeдcтавлeнi piлля (19 %) та луки (21 %). 12 % зeмeль Typкiвщини -цe зачагарниковЫ й iншi нeпpoдyктивнi yгiддя (забудова, дороги, дeваcтoва-нi зeмлi тощо) й води, на Скoлiвщинi ïx бiльшe нiж б % [3, 2]. На одного мeшканця в o6ox pайoнаx припадае бiльшe упдь piзнoгo викopиcтання, нiж у cepeдньoмy по oблаcтi [2]. Bиняткoм е тшьки piлля на Скoлiвщинi. Дeв'ятнад-цять ciльcькиx громад у кожному район мають мeншe нiж 1 га ciльгocпyгiдь на мeшканця. На Скoлiвщинi шicтнадцять i на Турювщиш ciм ciльpад володь ють мeншoю плoщeю piллi в poзpаxyнкy на отобу, нiж у cepeдньoмy по Львiвщинi. Дoвoлi вeлика poзбiжнicть мiж ciльpадами циx pайoнiв у розподь лi зeмeль лicoвoгo фонду: лишe вiciм громад Typкiвcькoгo р-ну мають бiльшe нiж 2 га люу на мeшканця, на Скoлiвщинi такиx 1б. Цi диcпpoпopцiï в oдниx
100
Збipник нayково-тeхнiчних пpaць
випадках обмежують можливост використання мiсцевих природних ресур-ив, в iнших на густо заселених територiях спричинюють 1х виснаження.
Третина сшьрад Сколiвщини мають менше, нiж 250 дворiв. У Тур-кiвському р-нi понад 500 дворiв мае удвiчi бiльше громад. У Сколiвському р-нi бшьше, шж у половини сiльрад в однш шм'1 менше трьох оаб, 26 сшьрад Турювщини мають родини з трьома i бiльше особами в садибь Майже у двох третинах сшьрад Турювського р-ну щiльнiсть населення е понад 40 ошб/км2, на Сколiвщинi - лише в одинадцятьох.
З анатзу урбашзацп прсько1 Львiвщини переконуемося, що упродовж освоення земель юльюсть населення в гiрськiй частит до новинього часу лише збшьшувалася. Зменшення 11 заселеностi простежене лише в перюди Пер-шо1 та Друго1 свiтових воен [4]. У повоенну добу, вiд 1993 р. загалом в Украшу а вiд 1994 р. i на Львiвщинi почалося зменшення юлькосп населення, i воно далi тривае. У гiрських районах депопулящя почалася дещо ранiше i пов'язана не стшьки з переважанням смертносп над народжуванiстю, скiльки з вщ'емним сальдо м^ацп.
Якщо 1995 р. прирют населення в гiрських районах, на противагу тен-денцп на Львiвщинi загалом, становив вiдповiдно 1,9 та 4,7 %, то через десять роюв ситуацiя змшилася на протилежну: Сколiвщина мала зменшення юлькосп мешканцiв на 4,7, Турювщина на 0,6 %, що вщповщало загальнооб-ласнiй i загальнодержавнiй тенденцп. Проте, до 2006 р. Турювщина залиши-лася единим на Львiвщинi i в Укра1ш районом, де в сшьсьюй мiсцевостi на-роджувашсть i смертнiсть були однаковi. Аналiзуючи тенденцп щодо заселе-ностi прських районiв, треба зазначити, що спшьним для них було зменшення юлькосп мешканцiв, починаючи вiд 1970 р. (рис. 2). Переважно це вщбу-валося за рахунок депопуляцп у сiльськiй мiсцевостi.
Кiлькiсть елементарних господарських одиниць, або дворiв у селах прських райошв дуже рiзна. На Сколiвщинi 10 сiльрад мають менше шж 250 дворiв (а Климецька й Риювська - лишень по 114), 7 сшьрад - бшьше шж 500, зокрема Шдгородщвська найбiльше - 965. У Турювському р-нi бiльше нiж 500 дворiв мають удвiчi бiльше сiльських громад, а менше 250 - лише 6. Половин сшьрад Сколiвщини властиве збшьшення, а iншiй половинi - зменшення юлькосп населення, зокрема им ще й мають покинут садиби (Ко-зiвська - 31, Головецька - 24), за що 1х можна вважати неперспективними. Загалом 14 сшьрад iз 32 мають покинут садиби, або п, в яких бшьше року вщсутш шм'1. Загалом в районi на 2005 рж було 194 покинутих садиби. У Турювському р-ш покинутих господарств загалом 579 у 28 сшьрадах, тобто лише чотири сшьради не втрачали 1х. Це свiдчить про активну мiграцiю населення. У мютах районiв прирiст населення тривав до 1989 р., а в наступш роки й вони його втрачали. У цьому ж рощ сшввщношення юлькосп мiського й сшьського населення районiв, як i областi загалом, перестало iстотно змшю-ватися. Тобто 1989 р. у прських районах Львiвщини на тлi депопуляцп взага-лi припинився i так доволi повiльний темп урбашзацп.
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Укра'ши
— _ — __ ^ счгчсчг^ счсчсч
Рис. 2. Динамжа ктькост1 населення в г1рських районах Льв1вщини, тис. ос1б.
У Скол1вському р-ш виявлено середню корелящю м1ж кшьюстю гос-подарств у сшьрадах 1 площею не люових 1 не аграрних упдь (г = 0,37), на Турювщиниш вона значно бшьша (г = 0,76), що свщчить про ютотно глиб-ший вплив господарсько! д1яльносп на ландшафти. Водночас варто наголо-сити, що зв'язок ступеня знелюнення райошв з1 щшьнютю !х населення тд-тверджений показником Я = -0,43 для Скол1вщини та Я = -0,45 для Турюв-щини (рис. 3).
Рис. 3. Знелгснення ландшафту Туртвського р-ну станом на 2001 рж (фото авт.)
Населення сшьсько! мюцевост гiрських районiв тепер становить 73-83 %, а щiльнiсть 11 заселення у середньому не перевищуе 40 осiб/км2. Частка працездатного населення у середньому в районах i по сшьськш мюце-востi менша вщ обласного показника, 32-40 % зайнятого населення працюе в особистих господарствах, 43 % штатних пращвниюв на Сколiвщинi й 60 % на Турювщиш зайняп у сферi освiти й охорони здоров'я.
Висновки. Головнi середовищетвiрнi компоненти гiрськокарпатських ландшафтв Львiвщини упродовж урбашзацп зазнали масштабних змш, а са-ме: практично знищений, за винятком окремих заповщних дiлянок, корiнний рослинний покрив; частка лiсiв зменшена до неприпустимо низького рiвня; частка малопродуктивних рiльних земель i неугiдь у гiрському ландшафт е загрозливо великою.
Тепершня соцiально-економiчна ситуацiя в Укра1ш позначилася на розвитку прських регiонiв Львiвщини, де тривае стагнащя виробництва, зростання бiдностi й безробтя. Це спонукае селян залишати садиби, спричи-нюе стрiмку депопуляцiю головно у селах, меншу у мютах. У гiрськiй Львiв-щинi фактично прогресуе дезурбанiзацiя.
Явища депопуляцп прсько! мiсцевостi, дезурбашзацп i початку дему-тацп бiотичних комплексiв е мало вивченими й не прогнозованими, тому ста-новлять вагомий штерес для науковщв i управлiнцiв як у теоретичному, так i у практичному плат. Адже лише на науково обгрунтованих принципах еко-безпечного (сталого) розвитку можливий вихiд гiрського регюну iз кризи й задоволення елементарних життевих потреб людей.
Л1тература
1. Гошко Ю.Г. Промисли 1 торпвля в Украшських Карпатах / Ю.Г. Гошко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 253 с.
2. Гнапв П.С. Змша структури рослинного покриву 1 втрати еколопчного потенщалу на-земних екосистем у прському регюш Льв1вщини // П.С. Гнапв, Б.О. Крок // Науковий вюник Волинського нащонального ушверситету 1м. Лес Укра1нки. - Сер.: Бюлопчш науки. - 2008. -Вип. 3. - С. 264-272.
3. Гнапв П.С. Стан рослинного покриву 1 втрати еколопчного потенщалу наземних екосистем у прському регюш Льв1вщини у зв'язку з 1хшми середовище стабшзацшними функщ-ями / П.С. Гнапв, М.М. Гринчак // Науковий вюник Нащонального ушверситету бюресурав 1 природокористування Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Украши, 2009. - № 135. - С. 13-21.
4. Голубець М.А. Концептуальш засади сталого розвитку прського регюну / М.А. Голу-бець, П.С. Гнапв, М.П. Козловський та ш. - Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
5. Копчак С.1. Населення Украшського Прикарпаття. 1сторико-демограф1чний нарис. Докашталютичний перюд / С.1. Копчак. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1974.
6. Семенюк С. 1стор1я Украшського народу / С. Семенюк. - Льв1в : Вид-во "АпрюрГ', 2010. - 608 с.
Гнатив П.С., Лопотич Н.Я. Урбанизационные процессы в Бески-дах: исторические и эколого-экономические аспекты
Очерчены исторические вехи урбанизации горных районов Львовщины. Показана связь демографических процессов и изменения биогеоценотического покрова. Освещены причины и следствия глубокой трансформации ландшафтов.
Ключевые слова: урбанизация, ландшафт, природная среда, биогеоценотичес-кий покров.
Ha^0Ha.ibHHH .icoTexmHHHH yHiBepcHTeT YKpaiHH
Hnativ P.S., Lopotych N.Ya. Urbanization processes in Beskyd Mounting: historical, ecological and economic aspects
The historical landmarks of urbanization of mountain districts of Lviv Region are outlined. Connection of demographic processes and change of biogeocenotic cover is shown. Causes and effects of deep landscape transformation is described.
Keyword: urbanization, landscape, natural environment, biogeocenotic cover.
yffK 630*431 AoH. Ky3UK, KaHd. $i3.-Mam HayK -HbeieobKuu ffyEMfl MOAE^roBAHHH nO^E^HOI HEEE3nEKH ^ICIB
3gificHeHo aHani3 icHyroHHx MaTepianbHHx Ta MaTeMaTHHHHx Mogenefi, aKi gocni-gxyroTb noxexHy He6e3neKy niciB. MaTepianbHi Mogeni He MoxyTb noBHicTro oxonHTH Bci BHnagKH, noB'a3aHi 3 BHHHKHeHHaM Ta nomHpeHHaM noxex. Ochobhhmh BnacTHBoc-TaMH 6inbmocri MaTeMaTHHHHx Mogenefi e MaKpopiBeHb, 3acTocyBaHHa MeTeoponoriHHHx gaHHX, mi^opMa^i npo pocnHHHicTb Ta gxepena 3aHMaHHa. Ci^opMynboBaHo BHMorH go Mogeni noxexHoi He6e3neKH niciB Ha piBHi oKpeMHX gepeB. 06rpyHToBaHo Heo6xigHicTb BpaxyBaHHa niciBHHHHx 3axogiB, aKi BnnHBaroTb Ha noxexHy 6e3neKy niciB.
Knwuoei onaea: nicoBa noxexa Mogenb, niciBHHHi 3axogu.
flic - CKnagHa eKonoriHHa CTpyKTypa, aKa xapaKTeproyeTbca 3HaHHoro KinbKicTro eneMemiB, HaaBHicTro B3aeMo3B'a3KiB Mix hhmh Ta 3oBHimHiM BnnH-bom HaBKonHmHboro cepegoBH^a. ToMy gna gocnigxeHHa oKpeMHx пpoцec1в Ta aBH^, aKi Big6yBaroTbca y nici a6o noB'a3aHi 3 hhm BHKopHcToByroTb pi3HoMaHiT-h1 Mogeni. HaTenep po3po6neHo 3HaHHy KinbKicTb pi3HoMaHiTHHx Mogenen i3 3ac-TocyBaHHaM pi3HonnaHoBHx nigxogiB go ix cTBopeHHa. npoTe He icHye Mogeni, aKa gaBana 6 MoxnHBicTb nnaHyBaTH niciBHHHi 3axogH 3 MeToro 3HHxeHHa He6e3-neKH nicoBHx noxex.
MeToro po6oTH e ornag icHyroHHx Mogenen Ta o6rpyHTyBaHHa cTpyKTypH niciBHHHoi Mogeni noxexHoi He6e3neKH niciB.
yci Mogeni noginaroTb Ha MaTepianbHi Ta igeanbHi. MaTepianbHoro Mogen-nro y mciBHH^TBi e npo6Ha ginaHKa nicy, aKy BH6paHo (cTBopeHo) 3 MeToro pi3Ho-MaHiTHHx gocnigxeHb. TaKa Mogenb Moxe gaTH yaBneHHa npo iHmi ginaHKH nicy 3 TaKHMH x napaMeTpaMH, aK i npo6Ha. ToMy Ha npo6mn ginaH^ MoxHa npoBo-gHTH gocnigxeHHa noxexHoi He6e3neKH, a pe3ynbTaTH gocnigxeHb 3a gonoMo-roro cTaTHcTHHHHx MeTogiB - nomHproBaTH Ha 6inbmi TepHTopii nicy. 3 цiero MeToro BHBHaroTb xapaKTepHcTHKH nicoBoro ropronoro MaTepiany Ta MiKpoKniMa-thhhI noKa3HHKH, aKi cnpHaroTb BHHHKHeHHro noxexi, a TaKox пpoцec ii bhhhk-HeHHa Ta nomHpeHHa, 3gincHroroHH Bignan. BaH-BarHep b [1] onHcaB pe3ynbTaTH gocnigxeHb noxex niciB y npHpogHHx yMoBax Ta HaBiB ochobhI napaMeTpH no-xex. Ane gocnigxeHHa, noB'a3aHi 3 BorHeBHMH BHnpo6yBaHHaMH, noTpe6yroTb 3HaHHHx 3aTpaT i cTaHoBnaTb He6e3neKy ToMy HacTo пpoцecн BHHHKHeHHa Ta nomHpeHHa nicoBHx noxex 3 MeToro 3MeHmeHHa MaTepianbHHx 36htk1b Ta yHHK-HeHHa 3arpo3H HeKoHTponboBaHoro nomHpeHHa noxexi Ha cyMixHi ginaHKH BHBHaroTb Ha 3MeHmeHHx Mogenax. ^epeBa nig Hac TaKHx gocnigxeHb 3aMiHroroTb rinKaMH, a Ha3eMHHH apyc ^opMyroTb 3 onagy [2]. BorHeBi gocnigxeHHa MoxHa npoBogHTH He nnme Ha BigKpHTHx ginaHKax, a h y na6opaTopHHx yMoBax [3, 4]. TaKi Mogeni garoTb 3Mory BH3HaHaTH BnnHB pi3HoMaHiTHHx ^aKTopiB (mBHgKicTb
104
36ipHHK HayK0B0-TexHiMHHX npa^
