CC BY
22
с.м. ШУЛЯРЕНКО, к.е.н., доцент кафедри обл'1ку та аудиту, Кивська державна академия водного транспорту ¡м. гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного
Управлшський облш як основа управлшня шдприсмствами водного транспорту
Cиcтeмa yпpaвлiнcькoгo о6П!КУ зaбeзпeчye кepiвницт-во пiдпpиeмcтвa нeoбxiднoю iнфopмaцieю для пpийняття yпpaвлiнcькиx piшeнь. Склад eлeмeнтiв cиcтeми для Ыд-пpиeмcтв водного тpaнcпopтy вiдpiзняeтьcя вщ cклaдy eлeмeнтiв iншиx пiдпpиeмcтв. Можлив'1 цeнтpи в'!дповi-дальноcri, кoнтpoльoвaнi показники, облковi пepioди, жлад бюджeтiв poзглянyтi в poзpiзi cyднoплaвниx ком-панй, пopтoвиx oпepaтopiв, cyднoбyдiвeльниx та cyднo-peмoнтниx завод:в.
Ключов'1 слова: yпpaвлiнcький обл'!к, водний тpaнc-пopт, цeнтpи в^повдально^.
Cиcтeмa yпpaвлeнчecкoгo yчeтa oбecпeчивaeт pyко-вод^во пpeдпpиятия нeoбxoдимoй инфopмaциeй для пpинятия yпpaвлeнчecкиx peшeний. Co^ав элeмeнтoв cиcтeмы для пpeдпpиятий водного тpaнcпopтa отлича-eтcя от т^ава элeмeнтoв дpyгиx компаний. Возможные цeнтpы oтвeтcтвeннocти, кoнтpoлиpyeмыe пoкaзaтeли, yчeтныe пepиoды, т^ав бюджeтoв paccмoтpeны в paз-peзe cyдoxoдныx компаний, пopтoвыx oпepaтopoв, cyдo-cтpoитeльныx и cyдopeмoнтныx заводов.
Ключевые слова: yпpaвлeнчecкий yчeт, водный тpaнcпopт, цeнтpы oтвeтcтвeннocти.
Management accounting system provides the company's management with the necessary information for decision-making. The constituent elements of the system for water transport companies different from other companies. Possible responsibility centers, controlled performance, accounting periods, composition of budgets were analyzed by shipping companies, port operators, shipbuilding, ship repair yards.
Keywords: management accounting, water transport, responsibility centers.
Постановка проблема. Oднoзнaчнo yпpaвлiнcький oблiк визнaчaють як ^стему, io зaбезпечye yпpaвлiнcькy лaнкy пiдпpиeмcтвa фiнaнcoвoю тa нефiнaнcoвoю iнфopмaцieю, неoбxiднoю для пpийняття piшень i ефективнoгo yпpaвлiння. B cиcтемi yпpaвлiнcькoгo oблiкy викoнyeтьcя збip тa aнaлiз iнфopмaцiï пpo дiяльнicть пiдпpиeмcтвa, бюджетyвaння ^a-нyвaння), oцiнкa дiяльнocтi пiдпpиeмcтвa тa йoгo тешен™. Biдпoвiднo дo Зaкoнy Укpaïни «Пpo бyxгaлтеpcький oблiк тa фiнaнcoвy звiтнicть в Укpaïнi» пiдпpиeмcтвo caмocтiйнo poз-poбляe ^стему i фopми внyтpiшньoгocпoдapcькoгo (yпpaв-лiнcькoгo) oблiкy [1]. Упpaвлiнcький oблiк opгaнiзoвyeтьcя кеpiвництвoм пiдпpиeмcтвa нa ocнoвi зaгaльниx пpинципiв тa
MeTOfliB, прийнятих мшнародними та нацюнальними профе-ойними оргаыза^ями 6yxraëTepiB, виходячи з внyтрiшнiх Ыформацмних потреб та особливостей роботи пщприемства. В оcновi генераци yпpaвлiнcького облку лежать три джерела: тexнологiя виду дiяльноcтi конкретного пiдпpиeмcтвa, облко-ва полiтикa пiдпpиeмcтвa i правила бухгалтерского облiкy для конкретного виду дiяльноcтi, нормативна база конкретного виду бiзнecy. Залежно вiд того, в яюй cфepi eкономiки пра-цюе пiдпpиeмcтво, його вимоги до облку та yпpaвлiння також будуть piçH. Так, наприклад, для xiмiчноï пpомиcловоcтi мЫе-ральних добрив характерне вузьке коло вихщних мaтepiaлiв i натвфабриката, якi викоpиcтовyютьcя для отримання цтьо-во'1' xiмiчноï продукци i дуже вaжливi дaнi про якicний оклад. У мeтaлообpобнiй пpомиcловоcтi, навпаки, характерне широ-ке коло cиpовини i бтьший acоpтимeнт piзномaнiтноï цтьовоТ продукци. Вимоги пiдпpиeмcтв водного тpaнcпоpтy ^удноп-лавних компaнiй, поpтiв, портових опepaтоpiв, cyднобyдiвeль-них, cyдноpeмонтниx зaводiв) до облкових cиcтeм та ïx еле-мeнтiв також обyмовлeнi тео'^ми оргаызацйними та техноло-гiчними оcобливоcтями, як зyмовлeнi галузевою cпeцифiкою.
Аналз дослщжень та публжащй з проблемы. Питання щодо cyтноcтi yпpaвлiнcького облiкy, важливогл cтвоpeння на пiдпpиeмcтвi cиcтeми управл^ького облiкy для облко-во-aнaлiтичного забезпечення кepiвникiв piзниx ланок yпpaвлiння, пщвищення eфeктивноcтi його запровадження виcвiтлювaлиcь такими в^чизняними доcлiдникaми як С.Ф. Голов, B.C. Лень, В.М. Добpовcький, Л.В. Haпaдовcькa, О.Ф. Вербило, Г.О. Партин, Л.П. Радецька, 1.Д. Фapiон, М.Ф. Опйчук, О.П. Гаценко, Л.В. Гнилицька та Ы. Зacтоcyвaння eлeмeнтiв yпpaвлiнcького облiкy на пiдпpиeмcтвax водного тран^орту розглядали О.М. Kiбiк, Ю.В. ХаймЫова, С.В. Тapaceнко, М.В. Фатеев, 1.М. Запорожець. Проте вce ще icнyють прогалини щодо впорядкування клacифiкaцiï елемен-тiв та cyттeвi проблеми щодо впровадження yпpaвлiнcького облiкy в практику пщприемств воднотpaнcпоpтноï гaлyзi.
Метою статт е виcвiтлeння оcобливоcтeй ведення управл^ького облiкy, обгрунтування cклaдy його можливих eлeмeнтiв в pозpiзi оcновниx представниюв пiдпpиeмcтв водного тpaнcпоpтy: cyдноплaвниx компаый, портових опе-paтоpiв, cyднобyдiвeльниx, cyдноpeмонтниx зaводiв з враху-ванням ïx cпeцифiки.
Виклад основного матер1алу. Оcобливоcтi роботи пщ-пpиeмcтв водного тран^орту визначають клacифiкaцiю витрат, методи облку i калькулювання cобiвapтоcтi продукци та
1 70 Формування ринкових вщносин в Укра'У № б (157)/2014
© C.M. ШУЛЯРЕНКО, 2014
послуг, перюд розрахунку калькуляцм та контрольованих показниюв, елементи \ методи анал1зу, планування та контролю, \ тим самим впливають на методику \ органзацю поточного та стратепчного управлнського облку зазначених пщпри-емств. Серед таких особливостей, що визначають склад пере-л1чених елемента управлшського облку пщприемств водноУ галуз1, видтимо такк нематер1альний характер д1яльност1, тобто надання транспортних та портових послуг; сезоннють роботи судноплавних компанм та р1чкових порта; фондоем-нють галуз1, високий ступнь зносу, значн витрати на ремонт застар\лого обладнання, необх\дн\сть \нвестиц\й, \нновац\й; значна тривал\сть суднобуд\вельних та судноремонтних роб\т.
0ргаызац1я працездатноУ системи управлшського облку на пщприемствах неможлива без чггкого визначення складу основних елемента (див. табл.). Найголовн0ими з них е цен-три вщповщальност1, тобто сегменти д1яльносп пщприемства, в межах яких встановлено персональну вщповщальнють менеджер1в за показники д1яльносп, яю вони контролюють. На пщприемств1 - об'ект запровадження управлшського облку - слщ видтити чотири типи центр1в вщповщальностк центр витрат (менеджер, що його очолюе, вщповщае за витрати), центр доходу (менеджер вщповщае за доходи), центр прибутку (менеджер вщповщае як за витрати, так \ за доходи), центр ¡нвестицм (менеджер вщповщае за витрати, доходи та ¡нвестици в активи центру). Ефективнють центру вщповщаль-ност визначаеться двома параметрами: досягненням певних цтей та ефективнютю використання ресурав. При цьому найбтьш ефективним е центр вщповщальносп, який виконав поставлен! перед ним цт1, витративши мУмальну ктькють ресурав. 0рган1зац1я центр1в вщповщальносп дозволяе акти-
в1зувати внутршн чинники ефективност господарювання за рахунок посилення вщповщальност суб'екта управлШня за результати власних р0ень \ вдосконалювати управлШня витратами та доходами пщприемства.
Контрольованими (пщконтрольними) показниками е таю показники, що здатн щонайкраще реагувати на будь-яю змШи в д1яльност пщприемства, його структурних пщроздЬ л1в (центр1в вщповщальностП. Кожен показник може бути використаний з метою анал1зу, вШ повинен легко коригува-тися \ пщдаватися керуванню, забезпечуючи тим самим гнучк\сть \ маневрен\сть в досягненн\ к\нцевих результат\в роботи пщприемства.
0бл\ковий пер\од - це \нтервалу часу, по зак\нченн\ якого стае доступною ¡нформац1я про фактичн значення контрольованих показниюв. На такий же перюд повинно здШснюва-тись \ бюджетування (планування), без якого запровадження управлШського облку буде неповноцШним. Система облку за центрами вщповщальност е також основою системи бюдже-тування \ забезпечуе кер1вниюв ¡нформац1ею щодо досягнен-ня планових показник\в \ причини в\дхилень в\д них. Результатом бюджетування е сукупнють бюджета, що пред-ставляють собою план майбуп-лх операцШ, виражених у кть-юсних вим1рниках (натуральних, грошових). До складу бюджета пщприемств входять операции бюджети (бюджети витрат \ доход1в, яю забезпечують складання бюджетного звггу про прибуток) та ф\нансов\ бюджети (в\дображають запланован\ грошов1 потоки та фШансовий стан пщприемства).
Розглянемо основы елементи управлШського облку в розр1з1 пщприемств водного транспорту та визначимо особ-ливост Ух складу (див. табл.).
Елементи управлшського обл1ку, що враховують особливост роботи пщприемств водного транспорту
Елементи управлшського обл1ку Основы пщприемства водного транспорту
судноплавж компанм (СК) портов! оператори, адмшютраци портш суднобуд1вельж, судноремонтн заводи
Центри вщповщальност! В!ддти та департаменти СК; окрем! судна; групи суден за видами та напрямками переве-зень Вантажний район, терм!нал, склад, шляхове господарство, ремонтн! майстерн!, пасажирський вокзал, служба кап!тану морського порту, портофлот; структуры пщроздши порту Проекти, програми ремонту та буд!вництва суден, ¡ним послуги; виробнич!, допом!жн!, обслуговуюч! та функцюналы-л п!дрозд!ли
Контрольован! показники Вантажооб!г, пасажирооборот; доходи, прям! витрати, маржи-нальний дох!д, прибуток, вартють компанм, тайм-чартерний екв!ва-лент, вартють зекономленого палива Пропускна спроможнють, обсяги оброблених вантаж!в, доходи, соб!-вартють послуг, маржинальний дох!д, прибуток, рентабельнють за видами роб!т, номенклатурою ванта-ж!в, за видами обробленого флоту, за видами сполучення Соб!варт!сть роб!т, послуг, ¡ним витрати, маржинальний дох!д, доходи, прибуток, тривал!сть роб!т
0бл!ков! перюди Перюд нав!гацп, м!жнав!гац!йний перюд; мюяць, квартал, р!к Перюд нав!гац!У, м!жнав!гац!йний перюд (для р!чкових порта); мюяць, квартал, р!к Пер!од виконання окремих проект!в, програм; мюяць, квартал, р!к
Структура бюджета Бюджети витрат по судну (рейсов! бюджети), бюджети доход!в та витрат групи суден, ф!нансов! бюджети, генеральний бюджет компанм, бюджет резерву витрат для м!жнав!гац!йного перюду, бюджет витрат на простоУ, бюджет кап!тальних ¡нвестиц!й 0перац!йн! бюджети (бюджети витрат, доход!в та ф!нансових результата), ф!нансов! бюджети (бюджетний баланс, бюджет руху грошових кошта, бюджет кап!таль-них ¡нвестицм, ремонтний бюджет, природоохоронний бюджет) Бюджети проекта (бюджет закуп!вл! матер!ал!в, бюджет витрат з субпщряду, бюджет витрат на виконан-ня окремих роб!т), бюджети цех!в, бюджети витрат обслуговуючих п!дрозд!л!в, ф!нансов! бюджети
Для судноплавних компан\й доц\льно сформувати основн\ (в\дд\л комерц\йноУ експлуатац\У флоту, судна) та обслуго-вуюч\ (бухгалтер\я, планово-економ\чний в\дд\л) центри в\д-пов\дальност\ [2]. Одночасно центром доходу буде вщд\л комерц\йноУ експлуатац\У флоту, центрами витрат - окрем\ судна, бухгалтер\я, юридичний в\дд\л тощо, центром прибут-ку та ¡нвестицм е компан\я загалом або и доч\рн\ пщприем-ства, кер\вники яких мають широк\ повноваження.
Кр\м класичних центр\в вщповщальност\ ¡снуе практика запровадження ще одного Ух виду - центру маржинального доходу (прибутку). Так, центри маржинального доходу, пред-ставниками яких е групи менеджменту суден, запроваджен\ в АСК «Укрр\чфлот» [3]. За виконання запланованого маржинального доходу менеджерська група (прац\вники берегу) отримувала бонус в розм\р\ м\сячного посадового окладу. Менеджер, якому пщпорядкована певна група суден, забез-печуе виконання зобов'язань щодо перевезення вантаж\в судами компанм у в\дпов\дност\ до укладених договор\в, своечасно приймае р\шення про доц\льн\сть виконання пев-ного рейсу конкретним судном, контролюе виконання рей-сових та експлуатац\йних витрат за кожним закр\пленим судном. М\н\м\зац\я зазначених витрат суден забезпечить зростання маржинального доходу, який визначаеться р\з-ницею м\ж доходами компан\У в\д перевезень та прямими витратами (витрати, як\ можна прямо в\днести до витрат групи суден: рейсов\ витрати, поточн\ витрати по утриманню суден \ ек\пажу, амортизац\йн\ вщрахування). Таким чином, маржинальний дох\д може стати контрольованим показни-ком для оц\нки д\яльност\ менеджерських груп суден, наприклад, за напрямками перевезень або за типами суден.
Для ек\паж\в суден доц\льно встановити такий контрольо-ваний показник як тайм-чартерний екв\валент - це пост\й-ний середньодобовий дох\д судна при рейсовому фрахту-ванн\, який повинен отримувати судновласник на певному напрямку перевезення. За виконання тайм-чартерного екв\валенту, а, отже, за рац\ональне використання та еконо-м\ю палива кап\тан, старший механ\к \ старший пом\чник кап\тану отримують бонус. Д\йсно, в АСК «Укрр\чфлот» був розроблений \ усп\шно застосований механ\зм стимулю-вання ек\паж\в, який передбачае виплату винагороди у роз-м\р\ 50% вартост\ зекономленого палива на основ\ догово-р\в м\ж кап\танами суден \ ремонтно-експлуатац\йними базами флоту [3]. 0крем\ члени ек\пажу суден е також центрами в\дпов\дальност\, а саме, центрами витрат: старший механ\к вщповщае за витрати на паливно-мастильн\ мате-р\али, на ремонты роботи; боцман - за економне викорис-тання матер\ально-техн\чного спорядження, запасних час-тин для ремонту, фарби, тощо; повар - за витрати на харчу-вання \ т.д.; кап\тан - за вс\ рейсов\ витрати одночасно.
Доцтьнють запровадження бюджетування, як складовоУ управл\нського обл\ку, в д\яльн\сть в\тчизняних пщприемств, в тому числ\ транспортноУ галуз\, обгрунтовувалась р\зними науковцями [2, 4-6]. Бюджетування дозволяв передбачити
майбутн\ проблеми \ визначити найкращ\ шляхи досягнення стратепчно'У мети пщприемства, анал\зувати в\дхилення фактичних показник\в в\д планових та на Ух основ\ приймати вщповщн\ управл\нськ\ р\шення. Бюджети мотивують пра-ц\вник\в пщприемства на досягнення поставлено! мети за умови, що вони брали участь у розробц\ бюджет\в. Для пщприемств водного транспорту показники бюджет\в повинн\ стати ор\ентиром при формуванн\ порогових значень для проведення тендерних процедур, концес\йних конкурс\в та укладання договор\в.
Структура бюджет\в для судноплавних компан\й повинна будуватись в розр\з\ центр\в в\дпов\дальност\, калькулювання соб\вартост\ перевезень сл\д зд\йснювати за методом директ-костинг (для того, щоб визначати маржинальний дох\д). Для компан\й, робота яких залежить в\д сезонност\, сл\д розробити бюджет резервування витрат для м\жнав\гац\йного пер\оду. Тобто протягом нав\гац\У передбачити резервування певного вщсотку виручки на спец\альному рахунку (як вар\ант, на депозитному) для того, щоб забезпечити охорону \ п\д-тримку, ремонт суден, оплату прац\ ек\пажу на в\дстоУ.
Стосовно вибору обл\кових пер\од\в, то для вс\х п\дпри-емств водного транспорту доц\льно формувати плани \ бюджети за правилами, що вщповщають стандартам бухгалтер-ського обл\ку УкраУни та обл\ку для ц\лей оподаткування, тобто на р\к з поквартальною (дае можлив\сть спрогнозува-ти суму податку на прибуток) та пом\сячною розбивкою (дае змогу спланувати суму амортизац\йних в\драхувань та податк\в, як\ сплачуються щом\сячно).
Значний потенц\ал морегосподарського комплексу УкраУни представлений морськими торговельними портами. Основна частка перевалки вантаж\в припадае на морськ\ торговельн\ порти, як\ входять до системи М\н\стерства \нфраструктури. Вантажно-розвантажувальн\ роботи зд\йс-нюються також на пщприемствах М\н\стерства аграрноУ пол\тики (рибозаводи \ \н.), М\н\стерства промисловоУ пол\-тики (суднобуд\вельн\ заводи), М\н\стерства оборони (в\й-ськов\ гаван\); ф\рмами, як\ експлуатують (орендують) мор-ськ\ причальн\ споруди, та у приватних портах [7]. Прийняття Закону УкраУни «Про морськ\ порти УкраУни» поклало початок реал\зац\У в них \нвестиц\йних проект\в на умовах державно-приватного партнерства, в тому числ\, у форм\ кон-цесм. В деяких державних портах вже давно працюють приваты \нвестори \ експлуатують там ц\л\ терм\нали (Одеський, МиколаУвський, Южний). Морськ\ рибн\ порти (1лл\ч\вський, Мар\упольський), що перебувають у в\домств\ Державного агентства рибного господарства УкраУни, також виконують переробку вантаж\в. Активно перевантажувальн\ роботи зд\йснюють суднобуд\вн\, судноремонтн\ заводи, що мають недостачу замовлень по своему проф\лю д\яльност\. Тому пщприемницьк\ структури, що виконують в портах переван-тажувальн\ роботи, назвемо узагальнено портовими операторами та визначимо для них особливост\ складу основних елемент\в управл\нського обл\ку.
Портовий оператор (стив\дорна компан\я) - суб'ект госпо-дарювання, що зд\йснюе експлуатац\ю морського терм\налу, проводить вантажно-розвантажувальн\ роботи, обслугову-вання та збер\гання вантаж\в, обслуговування суден \ паса-жир\в, а також ¡ним пов'язан\ з цим види господарськоУ д\яльност\ [8].
В орган\зац\йн\й структур\ управл\ння портом центрами в\дпов\дальност\ суто за доходи е маркетингово-комерц\йн\ служби (в\дд\ли вантажноУ та комерц\йноУ роботи) порту, пасажирський вокзал (за наявност\).
Центрами виробничих витрат е вантажн\ райони, терм\нали, склади, шляхове господарство, ремонтн\ майстерн\, портоф-лот, нафтобази. Начальники вантажних район\в очолюють центри витрат, Ух зам\сники в\дпов\дають за конкретн\ витра-ти: зам. по механ\заци - за витрати на ремонт та обслугову-вання, зам. по експлуатац\У через диспетчерську групу, яка складае плани виходу на роботу бригад доке-р\в-механ\затор\в, - за витрати на зароб\тну плату, пом\чник начальника району по господарськ\й частин\ - за витрати на благоустр\й району, орган\зац\ю роботи побут\вок та \нвентар-ного складу, на ремонт побутових \ адм\н\стративних прим\-щень, забезпечення району необх\дними матер\алами та ¡нвентарем; пом\чник по кадрам за допомогою табельник\в також вщповщае за витрати на оплату прац\ за даними щоз-м\нного обл\ку виход\в на роботу прац\вник\в району.
Кер\вником, що очолюе центр техн\чних витрат по порту в ц\лому, е головний ¡нженер порту, який зд\йснюе техн\чне кер\вництво. В\н очолюе роботи з розвитку, буд\вництва та реконструкци виробничих \ культурно-побутових об'ект\в; техн\чну експлуатац\ю та ремонт п\дйомно-транспортних машин, буд\вель, споруд та портофлоту; енергетичне, мате-р\ально-техн\чне та ¡нш\ види забезпечення д\яльност\ порту; спрямовуе роботу по впровадженню новоУ техн\ки, винах\дництва, рацюнал\заци \ техн\чноУ ¡нформацп. Головному ¡нженеру, кр\м функц\ональних в\дд\л\в, п\дпоряд-кований також ц\лий ряд допом\жних господарств порту (ремонтно-буд\вельна д\льниця, автобаза, майстерн\, д\лян-ка зв'язку, водне господарство тощо).
До контрольованих показник\в роботи порту, причалу в\дно-сяться так\ натуральн\ показники як суднооборот, вагонооборот, машинооборот (ктькють оброблених транспортних засо-б\в за зв\тний пер\од) та вантажооб\г по прибуттю, що характе-ризуеться обсягом перероблених тон вантаж\в, що надмшли та пройшли через причальний фронт за пер\од. 1х зростання у б\к зближення з показником пропускноУ спроможност\ св\дчи-тиме про б\льш повне використання потужностей порту.
Грошов\ показники роботи порту, причалу: доходи, соб\-варт\сть послуг, маржинальний дох\д, прибуток, рентабель-н\сть - сл\д обчислювати за видами роб\т (перевантаження, складування, обслуговування суден \ пасажир\в), номенклатурою вантаж\в (генеральн\, наливн\, навалочн\), за видами обробленого флоту (в\тчизняний, ¡ноземний), за видами сполучення (експортн\, ¡мпортн\, транзиты, внутр\шнього
сполучення, не пов'язан\ з морським та р\чковим вантажоо-б\гом). Це надасть ¡нформац\ю про отриманий прибуток в\д конкретно'!' вантажноУ операци з конкретним типом та видом вантаж\в за будь-який зв\тний пер\од, що допоможе зд\йс-нювати управл\ння та контроль за портовими роботами, оптим\зувати обсяги послуг \ прибуток, проводити обгрунто-вану тарифну пол\тику з метою своечасного отримання високого ф\нансового результату.
Бюджети витрат портових оператор\в е основою для контролю над витратами. Завчасна ¡нформац\я про необх\д-н\сть послуг сторонн\х орган\зац\й та придбання товар-но-матер\альних ц\нностей дозволить службам пщприем-ства провести роботу щодо вибору постачальника \ укла-данню договор\в на кращих для порту умовах (ц\на, як\сть, терм\ни виконання).
Необхщнють розробки ремонтних бюджет\в обумовлена наявн\стю в портах значно зношеного перевантажувально-го обладнання, що потребуе р\зних вид\в ремонту. Бюджет ремонту визначить порядок взаемоди та в\дпов\дальност\ в\дпов\дних структурних п\дрозд\л\в щодо розробки \ виконання виробничих план\в.
Розробка ¡нвестиц\йноУ програми (бюджету кап\тальних ¡нвестиц\й) обумовлена залученням портовими операторами значних кап\таловкладень на тривалий терм\н для орга-н\заци б\знесу (буд\вництво причал\в, зал\зничних \ автомо-б\льних пщ'Узд\в, склад\в, ¡нженерних об'ект\в забезпечення д\яльност\ тощо).
Функц\онування структур портового б\знесу пов'язано з необхщнютю пост\йноУ п\дтримки безпеки роботи та забезпечення рац\онального природокористування. Для п\дтрим-ки цих заход\в доц\льно розробляти в\дпов\дн\ бюджети витрат (природоохоронна програма, бюджет витрат на охо-рону прац\ тощо).
В УкраУн судноремонтн\ пщприемства мають р\зну форму власност\ (державн\, акц\онерн\ товариства з часткою держа-ви, акц\онерн\ товариства з ¡ноземним капиталом, приватн\ компани), а також р\зну в\домчу пщпорядкованють. Загальна тенденц\я розвитку судноремонтних пщприемств на шляху забезпечення Ух конкурентоспроможност\ - активна диверси-ф\кац\я б\знесу: судноремонтн\ пщприемства будують нов\ судна, виконують роботи в режим\ порту, розвивають замов-лення машинобудування, механообробки, налагоджують пар-тнерськ\ взаемини з закордонними судновласниками з метою отримання пост\йних замовлень на ремонт суден [9].
Судноремонтна д\яльн\сть за своею структурою в\дно-ситься до матричних тип\в орган\зац\й [5]. Проекти ремонту \ буд\вництва суден об'еднуються в програму основного виробництва. Тому доц\льно вид\лити так\ центри прибутк\в як проекти ремонту та буд\вництва, центрами витрат при цьому стануть виробнич\ цехи, що виконують певну групу функц\й (ремонт корпусу, ремонт механ\зм\в \ електрооб-ладнання, доков\ роботи, транспортн\ операци, механ\чна обробка та ¡н.) та обслуговуюч\ п\дрозд\ли (плано-
во-економ1чний вщдт, вщдт матер1ально-техн1чного забезпечення, фiнанcовe yправлiння, вщдт конструктор-сько-технолопчно!' пiдготовки), центром доходу - комерцм-ний вiддiл (здмснюе монiторинг цiльових ринкiв, на яких працюе пiдприeмcтво, укладае договори на виконання роб^, контролюе надходження кошта вiд замовникiв). Залежно вiд видiв ремонтних робiт, що виконуються, доцтьно видти-ти i центри вщповщальност за витрати на проекти поточного, середнього та каттального ремонта суден, що характеризуются рiзним складом та тривалicтю робiт.
У межах видтених центрiв вiдповiдальноcтi слщ будувати i бюджети. Бюджети витрат цехiв повиннi складатися на оcновi вciх замовлень на плановий перюд, а також окремо по кожному судну (об'екту ремонту або бyдiвництва). Комерцмному вiддiлy cлiд налагодити бюджетування в розрiзi проектiв ремонта шляхом розробки бюджета доходiв вщ проектiв поточного, середнього та капитального ремонту суден.
Бюджети структурних пщрозд^в судноремонтних та суд-нобyдiвельних пщприемств слщ формувати на оcновi календарного року з поквартальною деталiзацieю.
Бюджети проекта ремонта та бyдiвництва суден склада-ються на перюди, що визначаються особливостями виконання робгт (в умовах судноремонтного пщприемства вщ декiлькох мicяцiв до дектькох рокiв) [5]. Бюджет проекту повинен мютити розподiл витрат за видами робгт, статтями витрат, за часом виконання роб^, за центрами вщповщаль-носи що приймають участь в реалiзацiï проекту. За бюджетом проекту здмснюють контроль фiнанcyвання протягом життевого циклу проекту. Бюджети окремих проекта слщ узагальнювати на рiвнi окремих програм: судноремонт, суд-нобудування, перевантажувальы роботи, промиcловi замовлення, послуги населенню тощо. ОцШка виконання бюджета дозволить виявити найприбутковЫ напрямки роботи заводiв, виявити вiдхилення фактичних показниюв вiд запланованих та розробити заходи по Тх усуненню.
Висновки
Особливост роботи пiдприeмcтв водного транспорту потребують адекватного вщображення в yправлiнcькомy облку i звiтноcтi для належного Шформацмного забезпечення керiвникiв для прийняття управлшських рiшень. Подальшого доcлiдження потребують документи первинно-го yправлiнcького облку та допомiжнi регicтри центрiв вщ-
повiдальноcтi, що стануть основою для складання управлШ-сько'Г звiтноcтi, структура бюджета для оцШки дiяльноcтi пщ-роздiлiв, система показникiв, за якими слщ здмснювати оцiнкy дiяльноcтi центрiв вiдповiдальноcтi, оcобливоcтi запровадження cтратегiчного управлШського облiкy на пщ-приемствах водного транспорту.
Список використаних джерел
1. Закон Укра'ни «Про бухгалтерський облк та ф1нансову зв1тн1сть в УкраТы» в1д 16.07.99 №996—XIV.
2. Хайм1нова Ю.В. Управл1ння формуванням ф1нансових резуль-тат1в судноплавних компан1й на основ! довгострокових фрахтових контракт1в: автореф. дис... канд. екон. наук: 08.00.04 / Ю.В. ХаймЫова; HAH Укра'ни. 1н—т пробл. ринку та екон.-екол. досл!дж. — О., 2008. — 20 с.
3. Подлесный П. Под вымпелом «Укрречфлота» / П. Подлесный // Порты Украины, №01 (51) 2005. — Режим доступу: http://portsukraine.com/node/1143
4. Тарасенко С.В. Бухгалтерський облис в систем! управлЫня гос-подарською д!яльн!стю судноплавноТ компанм / С.В. Тарасенко// Проблеми теори та методологи бухгалтерського облку, контролю i анал^у: мжнар. зб. наук. пр. — Житомир. держ. технол. ун-т. — Житомир, 2012. — Вип. 3 (24). — С. 493—512.
5. Фатеев Н.В. Бюджетирование в системе управления проектами и программами судоремонтного предприятия / Н.В. Фатеев, И.М. Запорожец // УправлЫня проектами та розвиток виробниц-тва: Зб. наук. пр. — Луганськ: вид—во СНУ !м. В. Даля, 2009. — №2 (30). — С. 118—123.
6. Котлубай A.M. Бюджетное планирование и управление как инструмент повышения конкурентоспособности судоходных компаний / A.M. Котлубай, В.А. Котлубай // Розвиток методов управлЫ-ня та господарювання на транспорта Зб. наук. праць. — Одеса: ОНМУ, 2003. — №14. — С. 205—214.
7. «Щодо стратепчних прюритетв реалваци потенцвлу Укра'ни як морськоТ держави». Аналп"ична записка Нацюнального Ыституту стратепчних дослщжень. — Режим доступу: http://www.niss.gov.ua/articles/832
8. Закон Укра'ни «Про морськ порти Укра'ни» вщ 17.05.2012 №4709—VI. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/ show/4709—17
9. Все о судостроении и судоремонте Украины: справочник / [составитель В.Н. Ильницкий]. — Одесса: Порты Украины, 2006. — 208 с.
