CC BY
6
МАТЕМАТИЧН1 МЕТОДИ ТА МОДЕЛ1
В ЕКОНОМ1Ц1
УДК 338.115.31
УПPABЛiHHЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНИМ ГОСПОДАРОТВОМ МЮТА: СИСТEМНО-IМIТAЦiЙНИЙ П1ДХ1Д
® 2017 БР1ЛЬ М. С., ПИВАВАР I. В.
УДК 338.115.31
Брiль М. С., Пивавар I. В. Управлшня житлово-комунальним господарством MicTa: системно-iмiтацiйний пiдхiд
Статтю присвячено розробц моделей управлшня житлово-комунальним господарством мста на основ'1 системного nidxody й iмimацiйного моде-лювання. Зроблено огляд наявнихмоделей м^ьких систем, показано mi переваги та недол'ши. З використанням метод'в iмimацiйного та сценарного моделювання розроблено iмimацiйну модель управлшня житлово-комунальним господарством мша, що дозволяе прогнозувати динам'жу основних cоцiально-економiчниxпоказнит розвиткумста. На основ'1 модел'> було змодельовано прогнозн показники за рзними cценарiями розпод'шу ф'тансо-вих кошт'в на оновлення та утримання об'ект'в житлового фонду мста. Головним критер'км ефективностi сценарй'в виступав р'юень забезпече-ност'>населенняжитлом. Побудоватмодел'>можутьбутивикористатдляприйняттяуправлнськихршеньорганамимсцевогосамоврядуваннята при розробц програм cоцiально-економiчного розвитку мкта.
Ключовi слова: житлово-комунальне господарство, модель управлння, системний тдюд, забезпечешсть житлом, прийняття ршень, iмimацiйна модель, експеримент, системна динамiка. Рис.: 8. Табл.: 3. Ббл.: 18.
Бр'ть Михайло Сергйович - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри полтичноi економЦ Харшвський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: msbril01@gmail.com
Пивавар 1рина Володимирiвна - кандидат економiчниx наук, доцент кафедри полтичноi економи, Хармвський нацональний економiчний ушверситет iм. С. Кузнеця (просп. Науки, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: Pivavarir@ukr.net
УДК 338.115.31
Бриль М. С., Пивавар И. В. Управление жилищно-коммунальным хозяйством города: системно-имитационный подход
Статья посвящена разработке моделей управления жилищно-коммунальным хозяйством города на основе системного подхода и имитационного моделирования. Сделан обзор существующих моделей городских систем, показаны их достоинства и недостатки. С использованием методов имитационного и сценарного моделирования разработана имитационная модель управления жилищно-коммунальным хозяйством города, позволяющая прогнозировать динамику основных социально-экономических показателей развития города. На основе модели были смоделированы прогнозные показатели по различным сценариям распределения финансовых средств на обновление и содержание объектов жилищного фонда города. Главным критерием эффективности сценариев выступал уровень обеспеченности населения жильем. Построенные модели могут быть использованы для принятия управленческих решений органами местного самоуправления и при разработке программ социально-экономического развития города. Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, модель управления, системный подход, обеспеченность жильем, принятие решений, имитационная модель, эксперимент, системная динамика. Рис.: 8. Табл.: 3. Библ.: 18.
Бриль Михаил Сергеевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: msbril01@gmail.com
UDC 338.115.31 Bril M. S., Pyvavar I. V. Management of Housing and Public Services of a City: the System and Simulation Approach
The article is dedicated to the development of models for management of housing and communal services of a city on the basis of the system approach and simulation modeling. A review of the existing models of urban systems is carried out, their advantages and disadvantages are shown. With the use of the methods of simulation and scenario modeling, a simulation model for management of housing and communal services of a city has been developed, which makes it possible to predict the dynamics of the main socio-economic indicators of development of a city. On the basis of the model, the forecast indicators were simulated according to various scenarios for distributing financial resources for the renovation and maintenance of housing facilities of a city. The main criterion for effectiveness of the scenarios is the level of housing provision for the population. The models built can be used for making managerial decisions by local government authorities as well as in elaborating programs for the urban social and economic development. Keywords: housing and communal services, management model, system approach, housing provision, decision making, simulation model, experiment, system dynamics. Fig.: 8. Tbl.: 3. Bibl.: 18.
Bril Mykhailo S. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Political Economy, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: msbril01@gmail.com
Pyvavar Iryna V. - Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor of the Department of Political Economy, Simon Kuznets Kharkiv National University of Economics (9a Nauky Ave., Kharkiv, 61166, Ukraine) E-mail: Pivavarir@ukr.net
Пивавар Ирина Владимировна - кандидат экономических наук, доцент кафедры политической экономии, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (просп. Науки, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: Pivavarir@ukr.net
Вступ. Проведет в УкраШ протягом 2015-2016 рр. реформи оргашв мкцевого самоврядування породили бага-то проблем у мкькому й адмiнiстративно-територiальному керуваннь Перерозподк функцiй у територiальному ке-рувант, невизначенiсть технологи '1хнього виконання по-роджують неузгодженiсть процесiв, що в^буваються на територи, у тому чи^ й соцiально-економiчних процесах, мiжвiдомчу роз'еднашсть, невизначенiсть компетенцп шд-роздiлiв й окремих спшробиниив адмiнiстрацiй, а в результат - прийняття неефективних управлшських ршень.
Отже, сьогоднi особливо гостро постае питання комплексного розгляду процейв управлiння розвитком в адмiнiстративно-територiальних утвореннях Укра'ни. Удосконалення процесiв керування адмшютративно-територiальними утвореннями повинно здшснюватися лише за наявностi шформацшно-анамтично! тдтримки процесш прийняття рiшень, з урахуванням взаемозв'язив мiж усiма блоками та тдсистемами в територiальному керуваннь Мiсто являе собою складну, нечико-структуровану систему iз внутрiшньою й зовншньою невизначенiстю, що впливае на складшсть процесу керування. Тому для до-слiдження процесш керування життедiяльнiстю мкько! або адмiнiстративно-територiальноl одиницi варто вико-ристати комплексний пiдхiд, розглядати '1х як едину вк-криту систему iз внутрiшнiми та зовнiшнiми складними взаемозв'язками, а процес прийняття ршень повинен бути максимально тдтриманий iнформацiйно-аналiтичними системами й технолопями, що дозволить тдвищити якiсть й обrрунтованiсть прийнятих ршень.
Метою ще'1 статтi е розробка модельного комплексу тдтримки прийняття ршень при розробщ стратепчних програм розвитку мкта й для оперативного управлшня на основi застосування комплексного системного тдходу та новiтнiх шформацшних технологiй.
Аналiз дослiджень i постановка завдання. Вгтчиз-няними та зарубiжними авторами розглядалися пробле-ми моделювання процесш розвитку мiст. Огляд основних тдходгв з описом запропонованих моделей мгст, '1х пере-ваг та недолшш наведено у табл. 1. За основу цього досль дження взято модель мкько! системи Форрестера [17; 18] та деяи положення моделювання якост послуг житлово-комунального господарства регiону, запропонованого в роботах Потапчик О. О. [16]. Об'ектом моделювання у цьому досл^жент виступають процеси управлшня житлово-комунальним господарством мкта.
Результати дослiдження. Основш положення побу-дови моделi функщонування сфери ЖКГ мiста наведенi на рис. 1. При аналiзi предметно'1 сфери було видкено фактори та процеси, яи необхiдно врахувати при моделюванш, поставлено завдання, яи мають допомагати вирiшувати роз-роблювальний модельний комплекс, видiлено такi основш тдсистеми моделi житлово-комунально'1 сфери: фшанси, житло, населення [2; 6; 8; 9]. Ц пiдсистеми взаемозалежнi мiж собою i впливають одне на одного.
Ефектившсть побудови моделi та прогнозування, що здшснюеться на Н основi, оцiнюеться за допомогою певних критеров. Головним iндикатором ефективностi функщонування галузi ЖКГ, з погляду населення, пропонуеться вва-жати рiвень забезпеченостi населення доступним i яисним житлом, що враховуе iндекс доступност придбання житла й iндекс умов проживання. Також до уваги беруться по-казники, що характеризують стан житлового фонду мкта: загальна площа житлового фонду в мiстi, площа житлово-го фонду за ступенем зношування, структура житлового фонду, темпи будiвництва, капремонту й зносу зношеного житла, частка покриття необхкних витрат на утримання житлового фонду [8-10].
При прийнятт ршень необхкно враховувати й iншi показники: наявнiсть будшельних пiдприемств, частка задо-волення потреби в тдприемствах, iнфраструктура, витрати на iнфраструктуру, шдекс забезпеченостi ресурсом, спшвк-ношення квартплата й доходш населення, частка покриття необхкних витрат на адреснi субсидп населенню й iншi показники [1]. Розроблений комплекс iмiтацiйних моделей житлово-комунально'1 сфери, реамзованих у середовищi Уешт, включае такi моделi: модель тдсистеми «Житло», модель тдсистеми «Населення», модель п1дсистеми «Фшанси». Нижче на рис. 2 наведет основт системт потоковi дiагра-ми тдсистеми «Житло». У цш пiдсистемi видкено три рiвнi: нове житло, житло у задовкьному станi i зношене житло.
Нове житло утворюеться в результат будшництва. З плином часу у результат його використання нове житло переходить у категорш «Житло у задовкьному сташ», а згодом i у категорiю «Зношене житло».
Уа вказанi змiннi задаються за допомогою типу «рь вень». Ршень «Зношене житло» зменшуеться у результат виведення об'екпв з експлуатацп або повернення '1х до за-довiльного стану шляхом здiйснення капитального ремонту. Будь-яке будiвництво житла потребуе фшансування. Витрати на будiвництво, утримання i капiтальний ремонт житлового фонду складаються з бюджетних i позабюджет-них витрат. Обсяг побудованого житла (темп будiвництва) визначаеться, виходячи iз загальних витрат на будiвництво й вартостi будшництва 1 кв.м. Каттальний ремонт дозво-ляе повернути зношене житло до задовкьного стану за ра-хунок вiдповiдних витрат. Видкення витрат на утримання дозволяе сповкьнити темпи зношування нового й задовкьного житла.
На рис. 3 наведено елемент iмiтацiйноl модел^ в яко-му формуються основш шдикатори: забезпеченiсть населення яисним i доступним житлом, iндекс доступност придбання житла, iндекс доступностi придбання житла для бкних родин, рiвень неплатежiв, iндекс забезпеченос-тi ресурсом. Змшними типу «рiвень» заданi таи фактори модели чисельшсть населення, ильисть родин середньо-го класу, ильисть бкних родин, середнiй власний рiчний доход бкно'1 родини, накопичення на придбання житла, рiвень неплатежiв.
=1 "о
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
ю о
Таблиця 1
Анал1з основних моделей функцюнування мкта
(Б
г
ш
г
ф
о
13
г о ъ
(Б
га (Б Ж О х о г
Назва та автор модел1
Змкт
Особливосп
Основш результати та переваги модел1
Недолги
Модель мкько'Г системи Дж. Форрестера [17; 18]
Динамична модель типового амери-канського мкта, оркнтована на аналв еволюци урбанвованоТте-риторм
Складна динамтна модель ¡з безлтчю прямих \ зворотних зв'язкв мЬк пщсистемами, на якш з'явилася можливкть прогнозувати розвиток мкта й аналвувати вплив рвних програм мкько'Г адмшктраци. Цт1 побудови модели
■ прогнозування поводження складноТмкькоТ системи;
■ визначення ефективносп адмшктративних програм у довгостроковш перспективу доведения протирт мЬк довгостроковими й ко-роткостроковими цтями;
■ виршення проблеми вщродження мкт, що прийшли в занепад, \ не допустити занепад мкт
Форрестер проаналвувавтага розповсюджеы програми вщ-родження мкта:
■ програма професшного навчання;
■ програма буд1вництва житлового фонду;
■ програма зносу нетр1в;
■ програма буд1вництва нових пщприемств;
■ програма зносу пщприемств, що прийшли в занепад;
■ програма субсидування витрат на душу населения;
■ програма забезпечення роботою неповнктю зайнятих. Результати моделювання показали неефективнкть деяких програм вщродження мкта в довгостроковш перспективу наприклад програми будвництва дешевого житла або програми субсидування мкта в зовшшнього середовища без структурно! перебудови економти мкта
Не враховуються фшансов1 вщ-носини м1ж органами влади й об'ектами керування. Основним обмеженням на буд1вництво житлового фонду або пщпри-смств у Форрестера виступае втьна для забудови земля, од-нак часто обмеженням служить нестача коотв й ¡ниЛ фактори. Форрестер не видтяв пщпри-емства сфери обслуговування, хоча ця сфера значно вщрвня-сться вщ сфери матер1ального виробництва й буд1вництва
Модель типового мкта ГПвноч1 кра'ши [7; 13; 14]
Модель системно! динамти роз-витку типового мкта ГПвноч1 кра'ши
Динамтна модель сталого розвитку мкта,'и елементи: населения, економка, еколопя, ви-робництво, ¡нфраструктура, земельы ресурси, житло.
Населения роздтене за втом на три категорм, що дозволило моделювати мкрацю, вщношен-ня непрацюючих до працюючих й ¡н. Яквихщнп дан1 динамтноТмодел1 використаш статистичы дан1 та коефщкнти народжуваносп, смертность емкраци й ¡ммкраци (по рвних ви кових трупах)
Модель забезпечила перехщ вщ декларативних знань про завдання предметно!'облаем до процедурних знань про алго-ритми ршення цих завдань.
Для забезпечення адекватносп було розроблено концепту-альну модель, що забезпечуе формалвац1ю знань експерт1в про об'ект моделювання й допускав едину ¡нтерпретац1ю цих знань. Концептуальну модель наведено у вигляд1 деревопо-д1бного графа.
Цей пщхщ дав можливкть будувати незалежы модел1 системно! динамки для кожного вузлового елемента системи, а по-тм ¡нтегрувати Тх у единий комплекс вщповщно до структури кон цептуа л ьно'Г мо дел \
Основною проблемою для усгпшноТ побудови динамтноТ модель у якш конкретне мкто може перебувати або в стаж сталого розвитку, або в стаж деградаций £ завдання адекватного визначення сутносп вузлових елеменпв системи, найважливь ших характеристик \ параметр^ ТхньоТ динамки, а також установления мЬк ними зв'язгав, що впливають на динамку розвитку мкта
о
Теоретична модель просто-ровоТорганваци мкта А. Висо-ковського [3-5]
Модель призна-чена для щенти-фтаци основних елемент^ про-сторовоТ системи, ТхньоТ оцшки й прогнозування ¡нерцшного
Модель заснована на структурних законом1р-ностях, вщображае зв'язки мЬк елементами мкта, видтеними за морфологтними ознаками. Модель базуеться на двох фундаментальних законах- нер1вном1рносп використання терито-ри мкта й пщвищення ¡нтенсивност1'и використання в м1ру зростання мкта. Нер1вном1рнкть мкта характеризуемся змшою морфолопчних
Вщображае найбтьш загальш мотиви поводження людини в ствтовариствь д1ю безлт1 рвних ¡нституцюнальних суб'ек^в, профеайних \ соц1альних груп, а також вплив численних факторв. На основ1 використання цк'Тмодел1 приймаеться ршення про розвиток мкта \ його частин з урахуванням ¡н-шо'Г ¡нформаци, необхщно'Тсуб'ектовь що приймае ршення. Модель служить для оцшки ¡снуючого стану й прогнозування розвитку мкта "у першому наближеннГ, необхщному для ви
Модель вщтворюе ттьки унь версальнь стшга зв'язки м1ж елементами мкта, що не залежать вщ специфки його конф1гураци, кл1мату, ландшафту, регюналь-них, демографтних й ¡нших осо-бливостей. Кшьккн1 показники, використовуваы в модель спра
о оо
Закшченнятабл. 1
1 2 3 4 5
розвитку для виявлення уьп-кальноГ ¡снуючоГ фвичноГструкту-ри й соцтльно-теритсральноГ органвацм населения показникв залежно в1д далекосп в1д центра мкта. Змша морфолопчних показнигав у м1ру зростання мкта враховусться шляхом Тхньо'Г диференцтцм залежно вщ величини мкта (за кшькктю населения, що там проживав) бору стратеги проектних або управлшських ршень у розподь л1 населения, черговосп реконструктивних захода, ¡нтенсифь каци й розвитку елеменпв мкта ведлив1 ттьки для середньо-статистичних умов формування росшських мкт. Одиниц1 в цм модел1 не £ нор-мативними конструкцтми, створеними з метою Тхнього вщтворення й будвництва по "затвердженш"схем1
«Розвиток великих л/нст в умо-вах перехщноГ економти (системний п1д-х!д)»[15] Модель присвя-чена розвитку ¡дей системного гпдходу до дош-дження й регулю-вання просторо-вих структур мкт Методичним фундаментом модел1 £ концепцт динамтного системного аналву й системних регулятор^, оркнтована на проблеми мкько-го розвитку. Бона реалвусться за допомогою ¡нструментальних засоб1в, що включають економто-математичы й макросистемы модел1 мкьких пщсистем \ мкта в цтому, методи оптимального планування та процедури прийняття ршень у галуз1 функцюнально-просторового розвитку Ттьки з використанням спец1альноТ системно!'технологи, що названа процедурою динамтного системного аналву, можна найбтьше результативно здшснити регулювання взасмодш галузевих блогав, що входять у соцтльно-економтну структуру мкта, при динамтно мшливих зовшшнпх умовах \ не менш рухливих внутршых процесах. Процедура динамтного системного аналву реалвус мош-торинг й аналв поточного стану системи, синтез керуючих \ регулюючих вплив1в, а такожоцшку ефективносп прийнятих ршень Надм1рна складнктьдля реа-лвацп, вщсутшсть уыверсаль-носп
Джерело: складено автором на основ1 анал1зу [3 - 5; 7; 13-15; 17; 18]
Фактори й процеси, ям необхщно врахувати
1. Формування дохщноТ й видатковоТ частини бюджету.
2. Еволюцт житлового фонду й ¡нфра-структури.
3. Продаж житлового фонду у власшсть громадян \ пщприсмств.
4. М1грацт, народжувашсть \ смертшсть населения.
5. Забезпечення ресурсами населения.
6. Динамка грошових дохода населения.
7. Тарифна полита вартосп житлово-комунальних послуг для населения.
8. Доступшсть придбання житла.
9. Умови проживания.
Ю.Адресшсубсидм на придбання
житла.
11. Дотацм тдпривмствам ЖКГ на покриття збитгав.
12. Р1вень неплатеж^ населения.
13. Обмежеысть землк
14. Диференц1ацт житлового фонду за формою власносп
Завдання, ям необхщно виршити
планування коил1в на буд1вництво, капремонт \ утримання ¡нфраструктури
оцшка стану житлового фонду
прогнозування забезпеченосп населения житлом
оцшка доступносп придбання житла
оцшка економтно'Тефективносп житлово-комунального господарства
прогнозування дохщноТ и планування видатковоТ частини мкцевого бюджету на житлово-комунальну сферу
прогноз чисельносп та структури населения
оцшка забезпеченосп населения ресурсом «тепло й гаряча вода»
Основы шдсистеми то дел I
«Житло»: ва будинки, придаты для постшного проживания громадян, у тому чиш кому-нально'Т власшсть
«Населения» - головы спожи-вач1 житлового фонду, що мо-жуть бути ¡нвестором при буд1вництв1 житла, сплачують певну частину вартосп кому-нальних послуг \ квартплати
«Фшанси»: формування дохщ-но'Г частини мкцевого бюджету й витрати бюджетних коотв на житловий фонд
Критерн функцюнування модел1
Забезпечеысть населения доступним \ ягасним житлом
Стан житлового фонду
1ндекс забезпеченосп послугами сфери ЖКГ
Стввщношення витрат на житлово-комунальш послуги й дохода населения, частка покриття необхщних витрат на адресы субсидм населению
Рис. 1. Основы положения побудови модел1 управлшня ЖКГ мкта
Джерело: сформовано авторами на основ1 анал1зу [2; 6; 8-9]
Бюджетнi витрати на Позабюджетнi витрати будiвництво житла на будiвництво
Витрати на будiвництво витрати на утримання житла
Середня вартiсть будiвництва 1 кв. м
Будiвництво
/Частка! НЖ
I Нове житло ■»»^Зношення НЖ
Загальний житловий фонд
Витрати на капггальний ремонт
Середня вартiсть капремонту 1 кв. м
Частка задов. житла.
Частка ЗЖ
Рис. 2. Основы елементи шдсистеми «Житло» ,1УП
смертн1сть nPlHacPRDN
НРНП
Рис. 3. Основш елементи шдсистем «Фiнанси» та «Населення»
Нижче у табл. 2 наведет функщональт спшвкно-шення для найбкьш важливих iндикаторiв функцiонування системи. Для ïx побудови були використанi методи системно: динамки, що дозволяють будувати потоковi дiаграми з урахуванням прямих та обернених зв'язив мiж рiвнями, темпами та допомiжними змшними [11; 12].
Модель була побудована та досл1джена на виxiдниx даних м. Харкова. Як того вимагають правила побудови, на основi побудованих iмiтацiйниx моделей були здiйсненi пере-вiрки iндикаторiв системи на чутлившть та здiйсненi процеду-ри верифжацп. Результати цих кроюв подтвердили яюсть побудованих моделей i високу точтсть отриманих результатов.
Наприклад, на рис. 4 наведет результати порiвняння реальних прогнозних (1) та модельних (2) значень змшно'1 «Доступнiсть придбання житла». Порiвняння отриманих
результатiв перевiрки адекватностi у результатi дозволило отримати середню вiдносну похибку апроксимацп 8 %, що свкчить про високий рiвень адекватностi побудованих iмi-тацшних моделей.
Адекватнiсть побудовано'1 iмiтацiйноï моделi дозво-ляе прогнозувати ефективнiсть певних стратегш розвитку мiськоï iнфраструктури, для чого моделюються певнi сце-нарп розвитку ситуацп. Сценарне моделювання дозволяе з певною метою дослiдити поведшку основних змiнниx при заданих вихкних умовах [11; 12]. Отримана шформащя не-обxiдна для прийняття ршення в процесi управлiння.
Змiстом сценарпв вважатимемо варiанти розподку бюджетних коштш, видiлениx на будшництво, капiтальний ремонт та утримання житла в мкт (табл. 3).
=1 "о
о
а
ь ®
Ф Ж О X
о
г
5"
5
ю о
Таблиця 2
Основы сшвв1дношення модел1
№ Назва Позначення Формула обчислення Фактори, вщ яких залежить
1 Забезпечешсть населения яккним \ до-ступним житлом знж знж = нзнж x (д/(1 + щпж)3"™ х (1 + 1уп)зу" -1) НЗНЖ-номшальна забезпеченкть населения житлом; ЩПЖ-¡ндекс доступносп придбання житла; ЗДПЖ-значущкть доступносп для забезпеченосп населения ягасним \ доступним житлом; /У/7 - ¡ндекс умов проживания; ЗУ/7 - значущкть умов проживания для забезпеченосп населения ягасним \ доступним житлом
2 ¡ндекс доступносп придбання житла щпж щпжс х крс + щпжб х крб ДПЖ — крс+крб ЩПЖС- ¡ндекс доступносп придбання житла для середнього класу; КРС- кшьюсть родин середнього класу; 1ДПЖБ - ¡ндекс доступносп придбання житла для бщних родин; КРБ - кшьюсть бщних родин
3 ¡ндекс доступносп придбання житла для бщних родин ЩПЖБ дггкб - нппж сцб / (сдб х чнжб + ссб) НППЖ-норматив числа рокв, необхщних для придбання житла для родини; СЦБ - середня цша квартири для бщних; СДБ - середнш власний ртний доход бщноТ родини; ЧНЖБ - частка нагромаджень на житло для бщноТ родини в р1к вщ власного доходу родини; ССБ - середня видавана субсидт на 1 родину в р1к
4 Р1вень неплатежа РНП рнп=нрнпх\1+чкпнпх чкд 1 1 нчкд) НРНП- нормальний рвень неплатежа; ЧКПНП- значущкть частки квартплати для р1вня неплатежа; ЧКД - частка квартплати в доход1 родини; НЧКД - норматив частки квартплати в доход1 родини
5 1ндекс забезпеченосп ресурсом 13Р 13р_ ОВР1устхКУст Населения х ПР1нас 0ВР1уст - вироблення ресурсу в р1к на одиницю встаткування середньоТ потуж-носп; КУст - кшьюсть одиниць устаткування середньоТ потужносп; Населения - чисельшсть населения; ПР1нас - потреба в ресурс! на душу населения в р1к
(Б
г
ш
г
ф
о
13
г о ъ
(Б
га (Б Ж О х о г
Джерело: сформовано авторами на основ111; 12
Доступнiсть придбання житла: 2 - Dmnl
Доступнiсть придбання житла: 1 ..................... Dmnl
Рис. 4. Прогнозы (1) та модельн (2) значення змшноТ «Доступнiсть придбання житла»
Таблиця 3
Сценарп розподiлу бюджетних коштiв на фiнансування будiвництва, капiтального ремонту та утримання житла
Стратепя Частка кошлв на будiвництво, % Частка кошлв на капремонт,% Частка кошлв на утримання, % Переваги Heдолiки
час, р. 0 5 10 0 5 10 0 5 10
Сценарш переважного будiвни-цтва 0.6 0.6 0.6 0.2 0.2 0.2 0.2 0.2 0.2 Рекомендовано для пщвищен-ня забезпеченост населення житлом, тим MimM, у яких гостро сто'пъ житлове питан-ня й у яких е певн економiчнi передумови Через деякий час нове житло зношуеть-ся i потребуе ремонту, що викличе бюджет-ний дефiцит та зрос-тання тарифiв
Сценарш переважного ремонту 0.2 0.2 0.2 0.6 0.6 0.6 0.2 0.2 0.2 Рекомендовано, якщо в мiстi кнуе бтьша частка зношено-го житла. Дозволить полтши-ти житловi умови Не збiльшуе або збть-шуе несуттево забез-печешсть населення житлом
Сценарш збалансованосп 0.4 0.2 0.2 0.4 0.6 0.2 0.2 0.2 Рекомендовано мiстам, яким потрiбно пiдвищити забезпе-ченiсть населення житлом до певного рiвня, а по™ пере-розподiлити кошти на ремонт зношеного житла Складнiсть визначення моменту переходу вщ будiвництва до ремонту
Джерело: сформовано авторами
Шсля реалiзацiï вказаних сценарпв на iмiтацiйнiй моделi були отримаш такi результати.
Темпи будшництва й капремонту житла наведет нижче на рис. 5: сущльна крива в^пов^ае сценарш пе-
реважного будшництва, точкова - переважного ремонту, пунктирна - сценарш збалансованость
1з цих графшш чiтко видно рiзний вплив умов сцена-ров на темпи будiвництва й капремонту житла:
1М м2/год 1М м2/год 1М м2/год
0 м2/год 0 м2/год 0 м2/год
012345678
1М м2/год 1М м2/год 1М м2/год
0 м2/год 0 м2/год 0 м2/год
9 10 Time (год)
- Сценарш збалансованост
.................. Сценарiй переважного ремонту
-----Сценарш переважного будiвництва
Рис. 5. Темпи будiвництва (злiва) й капитального ремонту (справа) житла
0 12345678
9 10 Time (год)
Математичш методи та модeлi в eкономiцi
За умовами сценарiю переважного будiвництва, вк-повiдно, суттево зростають обсяги будiвництва, а от ртвень вкремонтованого житла майже не змiнюеться. Результатом сценарш переважного ремонту е суттеве зростання вк-ремонтованого житла, при тому, що обсяги нового житла зростають, але несуттево. Третш сценарш, що передбачае вкнаходження деякого балансу мiж будшництвом нового житла та ремонтом зношеного, показав у результату що
30 м2/год 30 м2/год 30 м2/год
15 м2/год 15 м2/год 15 м2/год
0 м2/год 0 м2/год 0 м2/год
0
Рис. 6.
Динамка показника засвiдчила найбкьшу ефектив-нiсть третього сценарiю фшансування. Iмiтацiйнi експери-менти показали, що ефективнше перерозподiлити кошти переважно у будiвництво нового житла, нiж ткьки ремон-тувати зношене житло. Однак опиратися ткьки на цей по-казник при прийнятт рiшень було б необгрунтовано. Слiд проаналiзувати динамку решти iндикаторiв. На рис. 7 наведено динамку житла за ршнем зносу: суцкьна крива вiдповiдае новому житлу, точкова - задовкьному житлу, пунктирна - зношеному.
Як бачимо з рис. 7, при реалiзацiï комбшованого сценарш фiнансування зростае рiвень нового житла, та невеликими темпами зростае житло у задовкьному сташ, а рь вень зношеного житла поступово зменшуеться за рахунок видкення кошпв на капiтальний ремонт.
темпи будшництва нового житла сповкьняться, а рiвень зношеного житла зменшиться у результат капiтального його ремонту.
Проаналiзуемо вплив умов сценарпв моделювання на основний шдикатор моделi - показник забезпеченос-тi населення житлом (рис. 6): пунктирна крива вкповкае сценарiю переважного будiвництва, точкова - переважного ремонту, суцкьна - сценарш збалансованость
На рис. 8 зображено динамку обсяпв житла за типом: суцкьна смуга вкповкае елiтному житлу, точкова -звичайному житлу, пунктирна характеризуе весь фонд житла.
Як видно з рис. 8, прогнозуеться поступове зростання за кожним типом житла протягом модельованого перюду.
Таким чином, найбкьш ефективним сценарiем управлiння житлово-комунальною сферою мкта за по-будованою моделлю е сценарш вкнаходження деякого балансу мiж будiвництвом нового житла та ремонтом зношеного. Такий сценарш передбачае спочатку фшансування будiвництва нового житла, а через 5-6 роив -активне фшансування капитального ремонту зношеного житла. Для реалiзацiï цього сценарш необхкно зацкави-ти будiвельнi шдприемства у будiвництвi нового житла,
3 4 5 6 7 ~ Сценарiй збалансованостi " Сценарiй переважного ремонту
9 10 Time (год)
-----Сценарш переважного будiвництва
Динамка забезпеченост населення житлом за рiзними сценарiями моделювання
2
S
15 м2/год 15 м2/год 15 м2/год
0 м2/год 0 м2/год
0 м2/год __________
01 23456789 10 Time (год)
- Нове житло
.................. Задовтьне житло
-----Зношено житло
Рис. 7. Динамка житла за рiвнем зносу за сценаркм збалансованост
30 М
15М
1 2 3 4 5 6 7 8 Е-З Елитне житло 1—I Звичайне житло |//| Весь фонд житла
Рис. 8. Динамка житла за типом за сценаркм збалансованост
9 10 Time (год)
залучити додаткових iнвесторiв. Також необх^но пере-глянути розподiл витрат на утримання житлового фонду, щоб сповкьнити темпи його зношування. Отже, сценарш збалансування виявився найбiльш ефективним iз розгля-нутих.
Висновки. У статтi було запропоновано модельний комплекс управлшня житлово-комунальним господар-ством мiста. Для його побудови було здшснено аналiтич-ний огляд деяких наявних моделей мкьких систем, ви-явленi 1х переваги й недолши. Для дослiдження основних показникш моделi було застосовано методи iмiтацiйного та сценарного моделювання. У результат моделювання отримано прогнознi значення таких важливих для мюта показникш, як обсяги фшансування будiвництва та кат-тального ремонту житла, забезпечешсть населення яис-ним i доступним житлом, обсяги нового та зношеного житла, спiввiдношення витрат на житлово-комунальш послуги й доходiв населення, частка покриття необх^них витрат на адресш субсидп населенню та шшь На iмiтацiйнiй моделi були змодельоваш результати трьох сценаров фшансуван-ня житлового фонду мюта, за результатами яких було об-рано найкращий варiант за показником зростання забезпеченосп населення житлом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ачкасов А. £., Гелеверя £. М., Косяк А. П. Житловий фонд Харгавського регiону як каптал та об'ект iнвестування. Вкник Харквського нацонального унверситету 'мен В. Н. Карата. 2011. № 935. С. 81-91.
2. Величко В. В., Гайденко С. М. Актуальн питання управлшня пщприемствами житлово-комунального господарства в сучасних економiчних умовах. Економка 'I суспльство. 2016. № 4. С. 119-126.
3. Высоковский А. А. Взаимодействие региональных и местных органов власти в управлении пространственным развитием // Модернизация экономики и общественное развитие: материалы VIII Междунар. науч. конф. М.: ИД ГУ-ВШЭ, 2007. С. 338-347.
4. Высоковский А. А. Управление пространственным развитием. Отечественные записки. 2012. № 3 (48). С. 36-47.
5. Высоковский А. Теоретические модели пространственной организации города. Городское управление. 1998. № 1. С. 34-40.
6. Гелеверя £. М., Косяк А. П. Оргашзацшно-фшано^ ас-пекти вщновлення мкького житлового фонду регюну. Бизнес Информ. 2011. № 1. С. 75-79.
7. Горохов А. В. Синтез и анализ моделей системной динамики регионального социально-экономического развития: автореф. дис. ... д-ра техн. наук: 05.13.10. М., 2003. 283 с.
8. Димченко О. В. Житлово-комунальне господарство в реформацшному процеа: aнaлiз, проектування, управлшня. Харш: ХНАМГ, 2009. 356 с.
9. Ефименко И. А. ЖКХ как сфера нормального функционирования жизнедеятельности населения. Бизнес Информ. 2009. № 11 (2). С. 35-36.
10. Качала Т. М. Корещя курсу реформування сфери житлово-комунальних послуг. Комунальне господарство мст. Серiя: Економiчнi науки. 2010. Вип. 96. С. 15-23.
11. Кугаенко А. А. Основы теории и практики динамического моделирования социально-экономических объектов и прогнозирования их развития. М.: Вузов. кн., 1998. 392 с.
12. Лычкина Н. Н. Современные тенденции в имитационном моделировании. Вестник университета. Серия: Информационные системы управления. 2000. № 2. С. 135-141.
13. Малыгина С. Н. Метод синтеза сценарной динамической модели развития малого города севера России: автореф. дис. ... канд. техн. наук: 05.13.01. Апатиты, 2003. 20 с.
14. Путилов В., Горохов А. Системная динамика регионального развития. Мурманск: НИЦ «Пазори», 2002. 307 с.
15. Ресин В. И., Попков Ю. С. Развитие больших городов в условиях переходной экономики. Системный подход. М.: Еди-ториал УРСС, 2000. 328 с.
16. Сьомкша Т. В., Потапчик О. О. Моделювання якосп послуг житлово-комунального господарства регюну: сценарно-iмiтaцiйний пщхщ // Стйкий розвитокрегюшв УкраТни на базi кластеризаци та корпоратизаци (галузевий аспект): колект. моногрaфiя/голов. ред. К. Ф. Ковальчук. Днтропетровськ: 1МА-прес, 2012. 253 с.
17. Форрестер Дж. Динамика развития города. М.: Прогресс, 1974. 285 с.
18. Форрестер Дж. Мировая динамика. М.: ACT; СПб.: Terra Fantastica, 2003. 379 с.
0
0
MaTeMaTMHHÍ MeTOflM Ta MOfleni b економiцi
REFERENCES
Achkasov, A. Ye., Heleveria, Ye. M., and Kosiak, A. P. "Zhyt-lovyi fond Kharkivskoho rehionu yak kapital ta obiekt investuvan-nia" [Housing fund of the Kharkiv region as a capital and object of investment]. Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. N. Karazina, no. 935 (2011): 81-91.
Dymchenko, O. V. Zhytlovo-komunalne hospodarstvo v re-formatsiinomu protsesi: analiz, proektuvannia, upravlinnia [Housing and Communal Services in the Reformation Process: Analysis, Design, Management]. Kharkiv: KhNAMH, 2009.
Forrester, Dzh. Dinamika razvitiya goroda [Dynamics of the city development]. Moscow: Progress, 1974.
Forrester, Dzh. Mirovaya dinamika [World dynamics]. Moscow: ACT; St. Petersburg: Terra Fantastica, 2003.
Gorokhov, A. V. "Sintez i analiz modeley sistemnoy dinamiki regionalnogo sotsialno-ekonomicheskogo razvitiya" [Synthesis and analysis of models of system dynamics of regional social and economic development]: avtoref. dis.... d-ra tekhn. nauk:05.13.10, 2003.
Heleveria, Ye. M., and Kosiak, A. P. "Orhanizatsiino-finansovi aspekty vidnovlennia miskoho zhytlovoho fondu rehionu" [Organizational and financial aspects of the renovation of the city housing stock of the region]. Biznes Inform, no. 1 (2011): 75-79.
Kachala, T. M. "Korektsiia kursu reformuvannia sfery zhytlo-vo-komunalnykh posluh" [Correction of the reform course in housing and communal services]. Komunalne hospodarstvo mist. Seriia: Ekonomichni nauky, no. 96 (2010): 15-23.
Kugayenko, A. A. Osnovy teorii i praktiki dinamicheskogo modelirovaniya sotsialno-ekonomicheskikh obektov i prognoziro-vaniya ikh razvitiya [Fundamentals of theory and practice of dynamic modeling of socio-economic objects and forecasting their development]. Moscow: Vuzovskaya kniga, 1998.
Lychkina, N. N. "Sovremennyye tendentsii v imitatsionnom modelirovanii" [Modern trends in simulation modeling]. Vestnik universiteta. Seriya: Informatsionnyye sistemy upravleniya, no. 2 (2000): 135-141.
Malygina, S. N. "Metod sinteza stsenarnoy dinamicheskoy modeli razvitiya malogo goroda severa Rossii" [Method of synthe-
sis of a scenario dynamic model for the development of a small city in the north of Russia]: avtoref. dis.... kand. tekhn. nauk: 05.13.01, 2003.
Putilov, V., and Gorokhov, A. Sistemnaya dinamika regional-nogo razvitiya [System dynamics of regional development]. Murmansk: NITs «Pazori», 2002.
Resin, V. I., and Popkov, Yu. S. Razvitiye bolshikh gorodov v usloviyakh perekhodnoy ekonomiki. Sistemnyy podkhod [Development of large cities in a transition economy. Systems approach]. Moscow: Editorial URSS, 2000.
Syomkina, T. V., and Potapchyk, O. O. "Modeliuvannia yakosti posluh zhytlovo-komunalnoho hospodarstva rehionu: stsenarno-imitatsiinyi pidkhid" [Modeling the quality of housing and communal services services in the region: scenario-simulation approach]. In Stiikyi rozvytok rehioniv Ukrainy na bazi klasteryzatsii ta korpo-ratyzatsii (haluzevyi aspektJDnipropetrovsk: IMA-pres, 2012.
Velychko, V. V., and Haidenko, S. M. "Aktualni pytannia up-ravlinnia pidpryiemstvamy zhytlovo-komunalnoho hospodarstva v suchasnykh ekonomichnykh umovakh" [Topical issues of management of housing and communal services enterprises in modern economic conditions]. Ekonomika isuspilstvo, no. 4 (2016): 119126.
Vysokovskiy, A. "Teoreticheskiye modeli prostranstvennoy organizatsii goroda" [Theoretical models of spatial organization of the city]. Gorodskoye upravleniye, no. 1 (1998): 34-40.
Vysokovskiy, A. A. "Upravleniye prostranstvennym raz-vitiyem" [Spatial development management]. Otechestvennyye zapiski, no. 3 (48) (2012): 36-47.
Vysokovskiy, A. A. "Vzaimodeystviye regionalnykh i mest-nykh organov vlasti v upravlenii prostranstvennym razvitiyem" [Interaction of regional and local authorities in the management of spatial development]. Modernizatsiya ekonomiki i obshchestven-noyerazvitiye. Moscow: ID GU-VShE, 2007. 338-347.
Yefimenko, I. A. "ZhKKh kak sfera normalnogo funktsion-irovaniya zhiznedeyatelnosti naseleniya" [Housing as a sphere of normal functioning of the vital activity of the population]. Biznes Inform, no. 11 (2) (2009): 35-36.
