CC BY
69
УДК 336.77:332.2 Доц. Т.В. Шевчук, канд. екон. наук -
Львiвський тститут баншвськог справи УБСНБУ, м. Кшв
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАСЕЛЕННЯ СОЩАЛЬНИМ ЖИТЛОМ: СВ1ТОВИЙ ДОСВ1Д
Розглянуто класифшащю основних видав житла. Проаналiзовано показники наявно-го житлового фонду Укра!ни. Представлено досвщ розвинених та постсоцiалiстичних кра!н з питань забезпечення населения сощальним житлом та вдосконалення житлово! пол^ики в умовах финансово! нестабiльностi. Висвгглено проблеми житлового будiвниц-тва, правову базу, джерела фшансування, державнi программ буд1вництва житла для со-щально незахищених верств населення. Запропоновано напрями вдосконалення сощаль-но! пол^ики держави у сферi житлового будiвництва з урахуванням свiтового досвiду.
Ключовi слова: сощальне житло, житлове будiвництво, житлова полииха, забезпе-ченiсть житлом.
Актуальшсть теми. Вирiшення житлово! проблеми сьогодш розгля-даеться як прiоритетне завдання в багатьох кра!'нах свiту. Стосовно Укра!'ни необ-хiдно вiдзначити, що пiдходи до 11 вироблення лише формуються. Загалом житлова политика держави характеризуеться такими аспектами, як нестачею державних коштiв для фшансування будiвництва житла, яке буде передане малозабезпече-ним верствам населення; правовою базою, що мае декларативний характер i не передбачае механiзмiв будiвництва та утримання фонду соцiального житла.
Тому перед державними органами влади ставиться задача, яка потребуе розробки ново! житлово! полiтики, що втшена у "Концепщ! Державно!' цiльовоí соцiально-економiчно! програми будшництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки" [10]. Водночас активно вивчаеться позитивний та негативний досвiд багатьох кра!'н свiту з питань удосконалення житлово!' полiтики в умовах фшансово!' нестабiльностi.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Дослiджували житлову проблему в Укра!ш, аналiзували житловий ринок та забезпеченiсть населення житлом вичизняш вченi, зокрема: В. Кравченко, К. Паливода, Н. Погорельцева, В. Поля-ченко. Автори прагнули з'ясувати причини кризи в житловому будiвництвi; проблеми створення ново!' системи фшансування будiвництва житла в кра!ш, зокрема !! правовi аспекти.
Для забезпечення сфери житлового будшництва юридичною базою Верховною Радою прийнято законодавчi акти, зокрема: Закон Украши "Про житловий фонд сощального призначення" [4], Концепцiю Державно! програми "Сощальне житло" [6]. Проте очевидним е той факт, що чинне законодавство Украши потребуе вдосконалення, внесення змш i доповнень, необхвдних для приведения його у ввдповщнкть з основними положеннями та принципами Концепщ! Державно! програми "Сощальне житло".
Мета дослщження. Враховуючи свгговий досвiд, визначити основнi напрями вдосконалення житлово! поливки держави у сферi забезпечення населення Укра!'ни сощальним житлом.
Результати дослвдження. Будiвництво житла за доступними цiнами е ос-новним напрямом державно! полiтики вах розвинених держав. Загалом, у кра-!'нах Захвдно!' бвропи на сощальш житловi програми видшяються значнi кошти: ввд 0,1-0,3 % валового внутртнього продукту (ВВП) в Iталi! i Грецi! до 1,2-1,4 %
ВВП у Фшлянди, Данií й Австрií. Франщя на придбання житла у власшсть чи на його безкоштовне (тльгове) надання видiляe щорiчно 1,9 % ВВП. За часткою у структурi нерухомостi найбiльше суспiльних будинтв збудовано в Голландií -майже третя частина вiд усього житлового фонду; д^ йде Австрия, Дашя, Брита-нiя, Францiя, Фiнляндiя та Швещя - 19 %-23 % вiд усього фонду, а це означае, що майже чверть уах сiмей проживае в сощальних будинках, тобто населення отримуе тим чи iншим шляхом державну шдтрпмку при орендi житла або випла-тi за житлово-комунальнi послуги. У Бельгл та Нiмеччинi ця частка незначна -менш нiж 7 % [1].
Виходячи з укра'нських реалiй, придбання житла для основно! частини населення е недоступним. Це е наслвдком низького рiвня доходав переважно! бiльшостi громадян, що не дае змогу купувати житло не тшьки за ринковими щ-нами, а й за собшартктю. Адже щни на житло за роки незалежносп Украши стр1мко зростали. У великих мктах темпи такого зростання становили 60-80 % [8, с. 7]. Сьогодш про полiпшення житлових умов мрдать 2/3 населення Украши, серед яких - 1,3 млн сшей i самотнiх людей; 1,5 млн громадян, ят проживають у 1000 ввдомчих гуртожиткiв. Згiдно з статистичними даними, кiлькiсть с1мей та одинаюв, якi отримують житло вщ держави з кожним роком, зменшуеться, а са-ме у 1990 р. !'х було 235 тис., у 2000 р. - 32 тис., у 2010 р. - 11 тис., а в останш роки - по 7 тис. [3]. Враховуючи забезпечешсть житлом сощально незахищених верств населення, Укра'на вишукуе новi механiзми його будiвництва, в основу яких покладаються соцiальний та майновий стан громадян. Вiдповiдно до крите-рда суспiльного призначення прийнято видшяти сегмент соцiального i доступного житла. У рiзних державах поняття "соцiальне житло" трактуеться по^зному (його ще називають громадським, державним, мунiципальним, типовим та дос-тупним) i належить воно мiсцевiй владi або рiзного роду структурам, контроль за д1яльшстю яких здiйснюе держава.
Кравченко В. запропонував свою класифжацда видiв житла (табл.), яка розроблена з урахуванням зарубiжного досвiду.
Табл. Основш види житла *
Вид житла Джерела фшансу-вання Форма, у якш ви-користовуеться Хто мае право на житло Кому належить житло
Соцiальне або безкоштовне житло Будуеться за раху-нок коштiв державного та мюце-вих бюджетiв Надаеться в оренду Незахищет та малозабезпечет верстви населення Органам мюцево-го самоврядуван-ня, в окремих ви-падках державi
Доступне або дешеве жит-ло Кошти населення та державт житло-во-будiвельнi суб-сидп Передаеться у власшсть грома-дян Основна частина населення або так званий "Се-реднш клас" Громадянам
Комерцшне житло Кошти громадян Належить грома-дянам Заможнi верстви населення Перебувае у при-ватнш власностi
*Складено автором на осжга [7].
Порiвнюючи iз чинним Законом Украши "Про житловий фонд сощально-го призначення", у класифжацп принципово по-новому представлено сощальне житло. Вiдтак, будуеться воно виключно за бюджетнi кошти i надаеться тiльки
незахищеним i малозабезпеченим громадянам, до того ж не у власнкть, а в орен-ду. Основна ж частина населення, так званий "середнш клас", мае забезпечува-тись житлом за шдтримки держави, завдяки системi житлово-будiвельних субси-дiй, створення яко1 в нашш державi передбачено проектом Закону Украши "Про державну шдтримку забезпечення громадян житлом та розвиток житлового бу-дiвництва" (реестр. № 2809) [9].
На тдтвердження правильностi шдаодДв, закладених у поняття "соцiальне житло", наведемо вiдповiдний свiтовий досвiд. Особливо актуальною е проблема перенаселення мкт у крашах бвропи пiсля заюнчення Друго! свiтовоï вiйни, коли в Шмеччиш, Iталiï, Францiï та Англп з'явилося багато бiженцiв з шших держав. Саме тодi полiтика будiвництва соцiального житла стала прюритетною у розвитку практично всх европейських держав.
Згiдно з кторичними даними, один з перших багатоквартирних сощаль-них будинкiв з'явився у середиш Х1Х ст. в Парижi (194 квартири на 500 оаб). Згодом такi будiвлi почали будувати i в iнших державах. Франщя - батькiвщина соцiального житла - намагалася вирiшити проблему надання квартир незамож-ним рiзними способами. Саме у Францп, набагато ранiше, шж у Радянському Со-юзi, в^азу пiсля Друго1 свiтовоï вiйни, з'явилися панельнi будинки з недорогими квартирами невелико!' плошд, якi в нас поширилися пiд назвою "хрущовки". Вiд кiнця Друго1 свiтовоï вшни у Францп дiяла величезна кшьккть житлових програм, якi передбачали масове будiвнищво сопiального житла i, як результат, у перюд з 1950 по 1959 рр. його обсяги на ринку житла збшьшилися у 4,5 раза.
У Францп нервдко чiтке розмежування мiж приватним i державним житлом вiдсутне через велику кшьккть приватних компанiй, ят пiд державним контролем поставляють житло на ринок. Сьогоднi близько 17 % франпузьких родин живе в сопiальному житлi. А приватш компани, якi його споруджують, одержу-ють право на податковi шльги. Пiсля завершения будшництва вони вщдають його в оренду малозабезпеченим громадянам за встановленими державою щна-ми. Такi приватнi компанiï роздшяють iз мiспевою владою повноваження з виз-начення осiб, яким буде надане право на сощальне житло. У середньому, черга на його одержання у Францп становить 10 мкящв. Розмiр орендно1 плати за сощальне житло у Францп е значно меншим, шж на ринку. Водночас, близько по-ловини мешканщв користуються ще й житловими субсидiями [11].
Загалом у Захщнш Cвропi не iснуе едино1 програми сощального житла, яку в обов'язковому порядку повинш виконувати всi члени союзу. Але вс краши шдписали документ, в якому йдеться про л^щащю бiдностi протягом найближ-чих роюв. У цьому напрямi проводиться велика робота, адже за даними FE-ANTSA (бвропейська федерацiя, що поеднуе нацiональнi органiзацiï та займаеться проблемами бездомних) в крашах Зах1дно1 бвропи налiчуеться 3 млн оаб, якi позбавленi житла. Це бшьше, нiж у США, де кшьккть населення, що не мае житла, становить 2 млн оаб; у Канадi - 150000 оаб, в Австрали - близько 100000 оаб; у Японп, за рiзними оцiнками, - вiд 100000 до 400000 оаб [5].
Для фшансування сощального житла в крашах бС залучають грошi з рiз-них джерел: фiнансовi кошти центрально1, регюнально1 та мiсцевоï влади; приват-ш iнвестицiï та пожертвування. Останнi тенденцц свiдчать, що центральна влада поступово вдаодить вiд вирiшення проблем сощального житла, надаючи пер-
шiсть y в^шент циx питань мiсцевiй влад! Для пpиклaдy, y Швецй' витрати на соцiaльне житло (знесення стapиx будинюв, зведення новиx, pеконстpyкцiя, pе-монт, обслуговування) pозподiляються мiж цетpaльною владою та мушципал1те-том у спiввiдношеннi 50 на 50. У Дани аналопчними питаннями займаються жит-ловi комеpцiйнi оpгaнiзaцiï, що одеpжyють за це певнi подaтковi шльги i субсидц. У Голландл в сектоpi соцiaльного житла пpaцюють житловi aсоцiaцiï, нaйчaстiше пpивaтнi. В Австpiï - компани, власниками якиx e мiсцевi чи центpaльнi влади, пpофспiлки, банки та iншi стpyктypи. У Великобpитaнiï житло для бiдниx - пpе-pогaтивa мyнiципaльниx оpгaнiзaцiй (бшьша частина) i житловик aсоцiaцiй (мен-ша частина). Англiйськi житловi асощацц - незaлежнi некомеpцiйнi оpгaнiзaцiï, що пpойшли спецiaльнy pеeстpaцiю та pегyляpно готують звiти зi своeï дальности У Фpaнцiï, згiдно з чинним законодавством, пpи кожнiй комплекснш зaбyдовi як мiнiмyм 20 % житла повинне видшятися малозабезпеченим гpомaдянaм.
Вдалим пpиклaдом виконання соцiaльниx пpоектiв можна вважати Шве-цда. У щй деpжaвi пpотягом 1964-1974 pp. виконувалась деpжaвнa пpогpaмa "Мшьйон", за якою для мaлозaбезпечениx с1мей швидкими темпами було зведе-но понад 1 млн одиниць "непоганого" житла. Водночас, замкть намагань защка-вити каштал економiчними методами, у Швецй' дайшли висновку, що житло - це занадто важлива соцiaльнa кaтегоpiя, щоб зapобляти на ньому нaдпpибyтки. Тому в кpaïнi були ствоpенi сустльно коpиснi компанй, ят пpaцюють за пpинци-пом: висока зapплaтa будшельниюв i мiнiмaльнa pентaбельнiсть в 3 %.
Вapто взяти до уваги досвiд Великобpитaнiï, яка в^обила власну систему будавництва социального житла. Суть ïï полягae в тому, що ^ибуток вiд оpенди житла, яке нaдaeться, йде не до деpжaвного бюджету, а в^азу на будшництво но-виx житов^ об'eктiв зазначено1 кaтегоpiï. Чеpез певний теpмiн пpоживaння в социальному житт, фiзичнiй особi нaдaeться npa^ його викупу зi значною знижкою.
У нiмецькомy житловому зaконодaвствi немae понять "отpимaння", "на-дання" maprap^ адже малозабезпеченим видшяють гpошовy допомогу для са-мостiйного оpендyвaння житла у пpивaтномy сектоpi. Бшьше половини населен-ня кpaïни оpендye квapтиpи чи будинки, а у великж мiстax, тaкиx як Беpлiн, Гaмбypг, частка оpендapiв становить понад SO %. Одеpжyвaч соцiaльноï допомо-ги пiдшyкye собi квapтиpy на pинкy оpендного житла сaмостiйно, за допомогою посеpедникiв фipм або мaклеpiв, ят повиннi мати лiцензiю на цей вид д1яльносп, або звеpтaючись безпосеpедньо до влaсникiв бyдинкiв, компaнiй. Конфакт на оpендy квapтиpи одеpжyвaч соцiaльноï допомоги погоджye в соцiaльномy ввдом-ствi, яке оплaчye оpендy житла i частину вapтостi комyнaльниx послуг. Змшити соцiaльнy квapтиpy можна тшьки зi згоди социального вiдомствa, у paai виник-нення особливиx обставин, бiльшiсть з якиx обyмовленi в зaконодaвствi або шд-зaконниx a^ax. Власники квapтиp або бyдинкiв не можуть отpимyвaти соцiaльнy допомогу. Не платиться допомога, якщо загальна площа квapтиpи, що оpен-дyeться, пеpевищye встановлений мiнiмyм. Сощальне вiдомство ввaжae, що якщо у квapтиpонaймaчa e кошти оплачувати житлову додаткову площу, то вiн не пот-pебye соцiaльноï допомоги [1, 11].
Поpiвняно з Великобpитaнieю i Фpaнцieю, у Шмеччиш соцiaльне житло зaймae невелику частину житлового фонду - всього 10 %. У 2002 p. був удалений закон, який визначив новi пpiоpитети житловоï полиики Нмеччини. Зокpемa
сощальне житло вже призначаеться не для широких прошарюв населения, а для так званих "вразливих" груп (багатодiтних родин, самотнх батькiв тощо). Плата за сощальну квартиру встановлюеться i суворо контролюеться державою, зазви-чай вона знаходиться на рiвнi погашення витрат на будiвництво i не передбачае някого прибутку для забудовника. Нмеччина пiшла схожим шляхом до Вели-кобританií. У цiй краíнi також можна приватизувати соцiальне житло на тльго-вих умовах. Щороку понад 100 тис. сощальних помешкань у Шмеччиш переда-ються у приватну власнiсть.
У Росií для рiзних видiв житла передбачено рiзнi форми стимулювання буд1вництва та джерела фшансування. Сегмент соцiального житла розрахований на малозабезпечених громадян, якi потребують сощально! пiдтримки, принаймi мунiципального житла. Сегмент найманого житла розрахований на громадян, доходи яких дають змогу наймати житло, але не дають змогу придбати його у влас-нiсть навiть з використанням накопичувальних i кредитних механiзмiв та меха-нiзмiв державно! пiдтримки. Сегмент некомерщйного житлового будiвництва розрахований на громадян, доходи яких дають змогу придбати житло у власнкть за умови використання накопичувальних та кредитних схем або за умови державно! шдгримки.
Програма надання соцiального житла усшшно дае i в Гонконгу, де в муш-ципальних багатоповерхових будинках, висота яких перевищуе 40 поверхш, у квартирах з порiвияно невеликою площею проживае практично половина населенна кра'ни. У Сiнгапурi цей показник ще вищий, а саме отримати соцiальне житло може практично кожен житель мкта, чий вш перевищив 21 рiк, а дохвд не перевищуе встановлену суму. Разом з тим, величина доходу змшюеться залежно вiд того, чи бажае мешканець Сiнгапуру стати власником 2-, 3-, 4- або 5-кшнат-но! квартири. Завдяки такiй доступностi житла, в сощальних квартирах проживае близько 85 % населения столищ Гонконгу.
У Швшчнш Америщ масове будшництво сощальних будинтв розпочало-ся тсля Першо! свiтовоí вiйни - це були проста 3-6-поверховi будинки з дешевих матерiалiв для робiтникiв та !х сiмей, з низькою платою за оренду та комунальнi послуги. Перша програма iз забезпечення бщних доступним житлом з'явилася у США наприкшщ "велико! депресií" 1937 р. Програма передбачала надання бвд-ним соцiального житла в оренду за невелику плату (30 % доходу малозабезпече-но! родини). 1! метою було збшьшити пропозицхю доступного житла, нестача якого спричинилася внаслiдок тривалого перiоду економiчного занепаду. У 60-п роки уряд США започаткував державну програму, яка дала змогу мкцевш владi орендувати житло у приватних власник1в i використовувати його як сощальне. У 70-х роках було ухвалено закон, що запроваджував субсидп, як1 вже сплачували-ся орендодавцю вiд iменi конкретного наймача. Тобто субсидда на оренду житла отримував не домовласник, який здавав його за "сощальними" пднами, а самi ма-лозабезпеченi громадяни, якi орендували помешкання. Поступово програми iз субсидування малозабезпечених громадян розширювалися, а програми, що пе-редбачали довготермiновi контракти iз власниками сощального житла, скорочу-валися. Перевагою тако! замiни е б1льша гнучкiсть програм iз забезпечення бiд-них доступним житлом. У разi збiльшення доход1в учасника програми немае не-обхвдносп його виселення, припиняеться лише видача йому субсидií [2].
Висновки. Житловi проблеми малозабезпечених сiмей щлком устшно вирiшуються в багатьох кра'нах свиу. Зазвичай, чiльну роль у цьому питанш вь дiграе держава. Адже саме державний бюджет повинен бути основним джерелом фшансування будiвництва сощального житла.
Беручи до уваги свиовий досвiд, можна стверджувати, що об'еднання зу-силь держави та приватного кашталу дае змогу будувати сощальне житло в знач-но бшьших об'емах. Важливо, що уряди кра'н бвропейського Союзу дедалi часть ше приймають рiшення про запровадження можливостей подальшого викупу со-цiального житла, адже вважаеться, що приватна власшсть дисциплшуе та стиму-люе громадян до активно! соцiальноí поведiнки та трудово! д1яльносп. Таким чином, сощальне житло перетворюеться на доступне, поступово вирiшуеться жит-лова проблема, корегуеться сощальна поведiнка малозабезпечених громадян.
Всебiчне дослiдження особливостей розвитку сфери житлового будiвниц-тва у розвинених та постсоцiалiстичних крашах свiту, дало змогу виокремити перспективш напрями вдосконалення житлово1 полiтики Украши, зокрема будш-ництва соцiального житла.
1. На державному рiвнi затвердити мШмальш соцiальнi житловi стандарти, як1 вщповвдають сучасним реалiям. Це дасть змогу визначити рiвень державно'1 участi в програмах фшансування сощального житла.
2. Надати громадянам, яы цього потребують: субсидй, що покривають частину оплати за оренду примiщень у житловому фовдд комерцiйного використання; субсидй' на бувдвництво та придбання житла; субсидп' з експлуатацй житла.
3. Будiвництво i продаж доступного та сощального житла здшснювати через мережi операторiв (житлових асоцiацiй), як1 б безпосередньо отримували бюджетнi кошти, що видшяються в рамках житлово'1 полiтики, а також мали змогу залучати кошти приватних iнвесторiв (зокрема - фiзичних осiб).
4. З метою активiзащi' будiвництва соцiального житла запровадити податкове регулювання. Про це свiдчить досввд зарубiжних кра'н, зокрема досвiд США, де мехашзм надання податкових пшьг набув значного поширення (по-датковi пiльги громадянам, як1 взяли шотечний кредит у комерцiйному банку; податковi стимули на iнвестицii' в житловий сектор; пiльговi процентнi ставки). Податковi стимули будуть стосуватися i забудовник1в, якi беруть участь у програмах будiвництва соцiального житла.
5. Впровадити полггику стимулювання будiвництва житла шдприемствами i надання цього житла 1х спiвробiтникам на умовах сощального наймання. Зазначеш напрями дають шдставу стверджувати, що социальна та еконо-
мiчна полiтика держави повинна мати сшльну спрямованiсть, яка дае змогу ство-рити умови для досягнення головно1 мети - соцiального захисту громадян свое1 держави. Пiдвищення ршня соцiального захисту можна досягнути шляхом впро-вадження державних соцiальних стандарпв, як1 встановлюються законами, iнши-ми нормативно-правовими актами i е обов'язковими для застосування у межах вае1 держави.
Лiтература
1. Досвщ житлово! полiтики зарубiжних крагн. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://old.niss.gov.ua/Monitor/May08/10.htm.
2. Досвщ США щодо забезпечення громадян соцiальним житлом. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://stroyrec.com.ua/news.php? id=6060.
3. Житловий фонд / Держком. статистики Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.gov.ua/.
4. Закон Украши "Про житловий фонд сощального призначення" вщ 12.01.2006 р., № 3334-IV. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon.rada.gov.ua/go/3334-15.
5. 1нформацшна записка "ЗарубЬкнпй та м1жнародний досвщ забезпечення сощально! справедливости у суспiльствi". [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.lir.lg.ua/docs/publikacii/izsc.pdf.
6. Концепцию Державно! програми "Сощальне житло" вiд 3.09.2005 р., № 384-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/384-2005-%D1 %80.
7. Кравченко В. Основнi види житла / В. Кравченко // 1нформацшний бюлетень Будлвельно! палати Украши. - 2007. - № 20. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.budpala-ta.com.ua/files/6/ib-20.doc.
8. Кравченко В.1. Фшансування будiвництва житла / В.1. Кравченко, К.В. Паливода. -Ч. 1 Новпш тенденци. - К. : Вид. дiм "Киево-Могилянська академш", 2006. - 173 с.
9. Проект Закону Укрални "Про державну шдтримку забезпечення громадян житлом та роз-виток житлового будiвництва"/ 1нфобюлетень Будiвельноl палати Укрални. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.budpalata.com.ua/files/6/ib-1.doc.
10. Розпорядження "Про схвалення Концепци Державно! цшьово! соцiально-економiчноi програми будiвництва (придбання) доступного житла на 2009-2016 роки" вщ 5.11.2008 р., № 1406-р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1406-2008-%D1 %80.
11. Яка ситуащя iз соцiальним житлом в Сврош?. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zemlyany.blox.ua/2008/08/Yaka-situatsiya-iz-sotsialnim-zhitlom-v-Yevropi.html.
Шевчук Т.В. Обеспечение населения социальным жильем: мировой опыт
Рассмотрена классификация основных видов жилья. Проанализированы показатели имеющегося жилого фонда Украины. Представлен опыт развитых и постсоциалистических стран по вопросам обеспечения населения социальным жильем и совершенствование жилищной политики в условиях финансовой нестабильности. Освещены проблемы жилищного строительства, правовая база, источники финансирования, государственные программы строительства жилья для социально незащищенных слоев населения. Предложен ряд направлений совершенствования социальной политики государства в сфере жилищного строительства с учетом мирового опыта.
Ключевые слова: социальное жилье, жилищное строительство, жилищная политика, обеспеченность жильем.
Shevchuk T. V. Social Housing Supply Provision: World Experience
The classification of principal types of housing is considered. The analysis of data of Ukraine's available housing fund has been made. The experience of developed and post-socialistic countries concerning questions of population supply with social housing and improvement of housing policy in terms of financial instability is represented. Problems with housing construction, legal framework, funding sources, state programs of housing construction for socially vulnerable population are examined. A variety of improvements of state's social policy in the field of housing construction taking into account world experience are offered.
Key words: social housing, housing construction, housing policy, housing supply.
УДК 336.22 Доц. Ю.1. Турянський, канд. екон. наук -Львiвська КА
ПОДАТКОВА РЕФОРМА У СИСТЕМ1 ЗАХОД1В АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРАШИ
Головну увагу придшено такому аспекту екон^чно! политики держави, як подат-кова пол^ика, висунуто гшотезу про залежшсть рiвня екож^чного розвитку вщ фокального устрою. Вказано на недолши податково! системи Украши, визначено !х вплив на загальш економiчнi процеси та обгрунтовано необхщшсть реалiзащí глибинних подат-кових реформ. На основi узагальнення светового досвщу впровадження податкових реформ запропоновано конкретш мехашзми шдвищення ефективност податково! системи Укра!ни, яю рекомендуеться реалiзувати у найближчш перспектива Ключовi слова: податки, податкова система, податкова реформа.
