CC BY
32
Посилання на статтю_
Чернов С.К. Управлшня iнновацiйними проектами в умовах технопарку /С.К. Чернов// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2007 - №1(21). С. 44-49._
УДК 658.012.4
С.К. Чернов
УПРАВЛ1ННЯ 1ННОВАЦ1ЙНИМИ ПРОЕКТАМИ В УМОВАХ ТЕХНОПАРКУ
Розгляден1 питання сутност1 управлЫня 1нновац1йними проектами в умовах технопарку, а також визначено ринок перспективних Ыновацмних проект1в та типи спец1альних 1нновац1йних проект1в. Результати проведеного анал1зу управл1ння 1нновац1йними проектами рекомендован! до використання у робот1 технопарк1в, сприятимуть п1дтримц1 малого 1нновац1йного п1дприемництва, створенню 1нформац1йноТ, економ1чноТ, матер1ально-техн1чноТ та соц1альноТ бази для становлення i розвитку д1яльност1 1нновац1йних п1дприемств. Дж. 4.
Ключов1 слова: iнновацiйний проект, технопарк, конкурентноспроможна продук^я, мегапроекти, iнновацiйнi технологи.
С.К. Чернов
УПРАВЛЕНИЕ ИННОВАЦИОННЫМИ ПРОЕКТАМИ В УСЛОВИЯХ ТЕХНОПАРКА
Рассмотрены вопросы сущности управления инновационными проектами в условиях технопарка, а также определен рынок перспективных инновационных проектов и типы специальных инновационных проектов. Результаты проведенного анализа управлений инновационными проектами рекомендованы для применения в работе технопарков, будут способствовать поддержке малого инновационного предпринимательства, созданию информационной, экономической, материально-технической и социальной базы для становления и развития деятельности инновационных предприятий. Ист. 4.
S.K. Chernov
INNOVATION PROJECTS MANAGEMENT IN TECHNO-POLIS
Points of innovation project management in techno-polis are considered. In addition, the market of perspective innovation projects and special project types of this kind are revealed. Results of the innovation project management analysis will be useful for application in techno-polis functioning, will also provide a support for small innovation business, an information, economic, material and technical, social base in innovation enterprises development.
Постановка проблеми. У данш статп розглянут поняття шновацшного проекту, його основы елементи, методи управлшня проектами.
Актуальтсть досл'1дження. Головною метою державноТ шновацшноТ' пол^ики е створення соцiально-економiчних, оргашзацшних i правових умов для ефективного вщтворення, розвитку й використання науково-техшчного потен^алу краТни, забезпечення впровадження сучасних еколопчно чистих,
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
1
безпечних, енерго- та ресурсозбер^аючих технологш, виробництва та реалiзацN нових видiв конкурентоспроможноТ продукцй.
Основними принципами державноТ шновацшноТ полiтики е:
- орiентацiя на шновацшний шлях розвитку економiки УкраТни;
- визначення державних прiоритетiв шновацшного розвитку;
- формування нормативно-правовоТ бази у сферi шновацшноТ дiяльностi;
- шформацшне забезпечення суб'ектiв iнновацiйноТ дiяльностi.
Саме на реалiзацiю цих принцишв через iнновацiйнi проекти i спрямовано роботу технолопчних паркiв. I вщ того, наскiльки якiсним буде управлшня цими проектами, залежить соцiальний i економiчний ефект. Тому тему дослщження вважаю актуальною.
Зв'язок авторського доробку з важливими науковими та практичними завданнями. Тема статт носить практичний характер та пов'язана з програмою ВерховноТ Ради УкраТни, яка визначае стратепчш прюритетш напрями шновацшноТ дiяльностi в УкраТш на 2003-2013 роки та з Законом УкраТни "Про прюритетш напрямки розвитку науки i техшки" №2623-III вiд 11.07.2001 р., в якому визначено прюритетш напрями розвитку науки i техшки на перюд до 2006 року.
Анал'з останнiх досл'джень i публЫацш. B.I. Евсеева, А.А. 1щенко, В.С. Кривицького, С.С. Ткаченко. Також у Росшськш Федераци автори В.Р. Атоян, А.А. Коваль, В.Ю. Тюрина, Ю.В. Чеботаревский, у статп «Вузовский технопарк как базовая структура инновационной деятельности региона» Т.Т. Палташев.
Викладення основного матер'тлу. Проект (англ.- project) - деяке завдання з визначеними вихщними даними i необхщними результатами (цтями), що обумовлюють споаб IT розв'язання. Приклади проектiв: бу^вництво промислового об'екта, формування портфеля швестицш, програма науково-дослiдних робiт, реконструк^я пiдприемства, створення новоТ оргашзаци, спорудження корабля, створення кшофтьму, розвиток регюну (рис. 1).
Рис. 1. Основы елементи проекту
1нновацшний проект являе собою системнообмежений I зак1нчений комплекс заход1в, документ1в I роб1т, фшансовим результатом якого е прибуток (доход), матер1ально-речовинним результатом - нов1 чи т1, що реконструються, основн1 фонди (комплекси, об'екти), придбання I використання фшансових шструменпв чи нематер1альних актив1в з наступним одержанням доходу [1].
Закон УкраТни «Про шновацшну д1яльнють» в1д 04 липня 2002 р. визначае шновацшний проект як комплект докуменлв, що визначае процедуру I комплекс ус1х необхщних заход1в (у тому числ1 1нвестиц1йних) щодо створення I реал1заци 1нновац1йного продукту I (або) шновацшно'Т продукцй [2].
Отже, проект - система сформульованих у його рамках цтей, створених чи модершзованих для ТхньоТ реал1зацГТ ф1зичних об'ект1в, техн1чних процес1в,
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
техшчноТ й оргашзацшноТ документаци для них, матерiальних, фiнансових, трудових та шших ресурсiв, управлiнських рiшень i заходiв щодо Тхнього виконання.
Управлiння проектами - мистецтво керiвництва i координаци людських i матерiальних ресурсiв протягом життевого циклу проекту шляхом застосування системи сучасних методiв i техшки керування для досягнення визначених у проект результатiв по складу й обсягу роб^, вартостi, часу, якост i задоволенню учасникiв проекту.
Найбтьша мiжнародна органiзацiя в галузi управлшня проектами -Мiжнародна асоцiацiя керування проектами (1РМА), що поеднуе бтьш 20 нацiональних товариств бвропи, а також шших краТн. З 1991 р. УкраТнська (колишня Радянська) асо^а^я управлiння проектами е членом 1РМА.
Методи управлiння проектами дозволяють:
- визначити мету проекту i провести його обфунтування;
- виявити структуру проекту (основы етапи роботи, що мають бути виконаш);
- визначити необхщш обсяги i джерела фшансування;
- пiдiбрати виконавцiв, зокрема, через процедури торпв i конкурсiв;
- пщготувати й укласти контракти;
- визначити термши виконання проекту, скласти графк його реалiзацiТ, розрахувати необхщш ресурси;
- розрахувати кошторис i бюджет проекту;
- планувати i враховувати ризики;
- забезпечити контроль за ходом виконання проекту.
Розрiзняють таю варiанти схем управлiння проектами:
1. "Основна" система.
2. Керiвник (менеджер) проекту - представник ("агент") замовника, фшансовоТ вiдповiдальностi за прийнят рiшення не несе. Ним може бути кожна фiрма-учасник проекту. У цьому випадку менеджер проекту вщповщае за координацш i керування ходом розробки i реалiзацiТ проекту. У контракты вщносини з iншими учасниками проекту (щм замовника) не вступае. Перевага -об'ективнють менеджера, недолк - ризик за судьбу проекту лежить замовнику.
3. Система "розширеного управлшня"
4. Керiвник (менеджер) проекту приймае вщповщальнють за проект у межах фксованоТ' (кошторисноТ) цiни. Менеджер забезпечуе управлшня i координацiю процеав проекту по угодам мiж ним i учасниками проекту в межах фксовано'Т цiни. Ним може бути пщрядна чи консалтингова фiрма. Консалтингова фiрма керуе проектом, координуе постачання. Ризик покладаеться на пщрядчика.
5. Система "пщ ключ"
6. Керiвник (менеджер) проекту - проектна фiрма, з якоТ замовник бере контракт "пщ ключ" з оголошеною вартютю проекту [1].
Законом УкраТни "Про прюритетш напрями шновацшноТ' дiяльностi в УкраТ'ш" № 433 - IV вщ 16.01.2003 р. Верховна Рада УкраТни проголошуе особливим прiоритетом УкраТни гармоншний розвиток людського потенцiалу, економки i природного середовища держави.
Верховна Рада УкраТни визначае таю стратепчш прюритетш напрями шновацшноТ дiяльностi в УкраТ'ш на 2003 - 2013 роки:
- модершза^я електростанцiй;
- новi та вiдновлюванi джерела енергп;
- новiтнi ресурсозберiгаючi технологiТ;
- машинобудування та приладобудування як основа високотехнолопчного оновлення всiх галузей виробництва;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
3
- розвиток високоякюно!' металургГ!;
- нанотехнологГ!, мiкроелектронiка, iнформацiйнi технологи', телекомушкаци';
- вдосконалення хiмiчних технологiй, новi матерiали, розвиток бiотехнологiй;
- високотехнологiчний розвиток стьського господарства i переробно! промисловостГ;
- транспортнi системи: будiвництво i реконструкцГя;
- охорона i оздоровлення людини та навколишнього середовища;
- розвиток шновацшно! культури суспiльства [3].
Верховна Рада Укра!ни на строк до 2007 року за стратепчними прюритетними напрямами шновацшно'! дiяльностi в Укра!ш на 2003 - 2013 роки визначае таю середньостроковi прюритетш напрями шновацшно'! дiяльностi загальнодержавного рiвня:
1. Модернiзацiя електростанцiй.
2. Машинобудування та приладобудування як основа високотехнолопчного оновлення всiх галузей виробництва, розвиток високоякюно! металургГ!.
3. Нанотехнологiï, мГкроелектрошка, iнформацiйнi технологiï, телекомунiкацiï.
4. Удосконалення хГмГчних технологiй, новГ матерiали, розвиток бютехнологш:
5. Високотехнологiчний розвиток стьського господарства i переробно! промисловостг.
6. Транспортш системи - будГвництво i реконструкцГя.
7. Охорона i оздоровлення людини та навколишнього середовища.
8. Розвиток шновацшно'! культури сусптьства [3].
Таким чином перспективний ринок шновацшних проектГв в ключових галузях промисловостГ i соцГально! сфери сконцентрований саме в цих галузях.
У зв'язку з тим, що методи керування проектами в значнш мГрГ залежать вщ масштабу (розмГру) проекту, термов реалГзацГ!, якостГ, обмеженостГ ресурсГв, мюця й умов !х реалГзацГ!, розглянемо основш види так званих спецГальних проектГв, у яких один з перерахованих факторГв вГдГграе домГнуючу роль i вимагае до себе особливо! уваги, а вплив шших факторГв нейтралГзуеться за допомогою стандартних процедур контролю. Ми розглянемо малГ проекти та мегапроекти та особливост !х управлГння.
МалГ проекти невеликГ по масштабу, прост й обмеженГ за обсягом. Так, в американськш практицк
- капГталовкладення: до 10-15 млн доларГв;
- трудозатрати: до 40-50 тис. людино-годин.
Приклади типових малих проектГв: дослщно-промисловГ установки, невеликГ (часто - у блочно-модульному виконанш) промисловГ пГдприемства, модернГзацГя дГючих виробництв.
МалГ проекти допускають ряд спрощень у процедурГ проектування i реалГзацГ!, формуванш команди проекту (можна просто короткочасно перерозподтити ГнтелектуальнГ, трудовГ i матерГальш ресурси).
Разом з тим важкють виправлення допущених помилок у зв'язку з дефщитом часу на !хне усунення вимагае дуже ретельного визначення об'емних характеристик проекту, учасниш проекту i методГв !хньо! роботи, графГка проекту i форм звГту, а також умов контракту. Для таких проектГв рекомендуеться:
- призначення одного управляючого (координацГя повинна здшснюватися одним обличчям);
- гнучка оргашзацГя команди проекту, що забезпечуе взаемозамшнють ïï членГв;
- максимально проста форма графГка проекту;
- чГтке знання кожним членом команди сво!х завдань i обсяпв роботи;
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
- здшснення пуску об'екта тими ж шженерами, що починали роботу над проектом.
Мегапроекти - це цiльовi програми, що мютять безлiч взаемозалежних проетiв, об'еднаних загальною метою, видтеними ресурсами i вiдпущеним на 'хне виконання часом. Такi програми можуть бути мiжнародними, державними, нацiональними, регюнальними (наприклад: розвиток вiльних економiчних зон i т.д.) мiжгалузевi (тi що торкаються iнтересiв декiлькох галузей економки), галузевi i змiшанi.
Мегапроекти характеризуются:
- високою вартiстю (близько 1 млрд дол. i бтьше);
- катталоемнютю - потреба у фшансових засобах у таких проектах, як правило, вимагае нетрадицшних (акцiонерних, змшаних) форм фiнансування, звичайно силами консорщуму фiрм;
- трудомiсткiстю - 2 млн людино-годин на проектування, 15-20 млн людино-годин на бу^вництво;
- тривалiстю реалiзацiï: 5-7 i бтьше рош;
- необхiднiстю участ iнших краТн;
- вiддаленiстю райошв реалiзацiï, а отже, додатковими витратами на шфраструктуру;
- впливом на со^альне й економiчне середовище регюну i навiть кра''ни в цтому.
Найбiльш характернi приклади галузевих мегапроектов - проекти, що виконуються в паливно-енергетичному комплекс i, зокрема, у нафтогазовш галузi.
Особливостi мегапроектов вимагають урахування ряду факторiв, а саме:
- розподт елементiв проекту по рiзних виконавцях i необхiднiсть координаци |'хньо'|' дiяльностi;
- необхiднiсть аналiзу соцiально-економiчного середовища регiону, кра'ни в цтому, а можливо, i ряду кра'н - учасниць проекту;
- необхщнють видiлення як самостшно''' фази розробки концепци проекту;
- розробка i постшне вiдновлення плану проекту;
- необхщнють виконання фази планування на вах рiвнях планiв: вщ стратегiчного до оперативного з облком вiрогiдного характеру i ризику проекту;
- необхщнють мошторингу проекту з постшним вiдновленням (актуалiзацiею) всiх елемен^в плану проекту;
- облiк неповторност (унiкальностi) мегапроекта [1].
Короткостроковi проекти звичайно реалiзуються на пiдприемствi з виробництва новинок рiзного роду, досвщчених установках, вiдбудовних роботах. На таких об'ектах замовник звичайно йде на збтьшення остаточно' (фактично'О вартостi проекту проти первюно'', оскiльки найбiльше вш зацiкавлений у якнайшвидшому його завершены.
Для таких проек^в рекомендуеться:
- ввести матричну структуру керування;
- покласти всю повноту вщповщальносп за реалiзацiю проекту на один пщроздт з наданням йому необхщних повноважень;
- забезпечити завершення проекту силами тих же фахiвцiв, що його починали;
- передати (делегувати) частину повноважень iз правом ршень вiд керiвника до тих учасникам проекту, що керують безпосередньо на мюц його реалiзацiï;
- максимально скоротити зв^нють, а також усi види погоджень;
- звести до м^муму змши в ходi робiт;
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
5
- використовувати граф1ки ттьки з метою контролю;
- створити I використовувати систему стимул1в для учасниш проекту (пщвищеж прем1Т), зовн1шн1х партнер1в (замовлення на майбутне сп1вроб1тництво);
- сп1вроб1тництво з м1н1мальною к1льк1стю п1дрядчик1в (в щеал1 - одним), здатним виконати весь комплекс роб1т 1з проекту "пщ ключ" [1].
Висновки досл'дженя. На завершення хочеться в1дм1тити, що держава придтяе дуже велику увагу щодо розгляду I реал1зацГТ тих шновацшних проект1в, як1 пропонують технолопчш парки. Починаючи з процедури Тх розгляду Нац1ональною академ1ею наук, яка оцшюе науковий I науково-технолог1чний р1вень проекту та його в1дпов1дн1сть прюритетним напрямам д1яльност1 технопарку I надсилае зазначен документи разом 1з схваленими на засщанш Президи НацюнальноТ' академи наук висновками до Ком1си з оргашзаци д1яльност1 технолог1чних парк1в та шновацшних структур шших тип1в. Це говорить про те, що Укра'Тна зац1кавлена в розвитку 1нновац1йних технологш.
Проблема в тому, що мало людей взагал1 в УкраТш уявляють соб1, як працюють технопарки I як виглядае сучасна шдустр1я високих технологш. I це наслщок того, що 20 рок1в ХХ стол1ття краТна займаеться повною перебудовою, I з розвалом СРСР був нанесений остаточний I смертельний удар по розвитку технологш на основ! соц1алютичноТ модел1 через повний економ1чний колапс ус1еТ системи. Протягом цих рок1в майже вся соц1ал1стична власн1сть передтена, при цьому к1льк1сть загублених технологш I ушкальних фах1вц1в не пщдаеться н1яким п1драхункам. Зах1дн1 краТни одержали у свое розпорядження величезну арм1ю висококласних фах1вц1в з колишнього СРСР, готових працювати за невелику по Тх поняттям винагороду. Але все це в минулому, I пиляти обпилювання - остання справа, потр1бно думати про завтрашнш день [4]. Питання тепер у т1м, що потр1бно зробити, щоб вщновити втрачене I побудувати нове на вже ринковш баз1 I при шших вщносинах власностк Це дуже складна проблема, I для ТТ вир1шення вимагаються зусилля вс1х р1вн1в влади, дтового сп1втовариства I науково-техшчноТ' ел1ти краТни. Кр1м цього, вимагаються значш ф1нансов1 ресурси, що повинн1 бути використан оптимальним образом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Управление инвестициями: В 2-х т. Т. 1. / В.В. Шеремет, В.М. Павлюченко, В.Д. Шапиро и др. - М.: Высшая школа, 1998. - 81 с.
2. Вщомост ВерховноТ Ради (ВВР). - 2002. - № 36. - ст.266.
3. Вщомост ВерховноТ Ради (ВВР). - 2003. - № 13. - ст.93.
4. Палташев Т.Т. Технопарки: взгляд изнутри. - Информационное агентство "ПРоАтом", Санкт-Петербург.
^гаття надмшла до редакц1Т 05.01.2007 р.
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
