CC BY
40
Посилання на статтю_
Рач В.А. 1нноваци в проектнiй дiяльностi та законо1^рносл «провалiв» продуктiв проек^в/В.А. Рач, В.В. Калюжний// Управлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №3(23). С. 31-41._
УДК 005.8:005.591.6
В.А. Рач, В.В. Калюжний
1ННОВАЦП В ПРОЕКТН1Й Д1ЯЛЬНОСТ1 ТА ЗАКОНОМ1РНОСТ1 «ПРОВАЛ1В» ПРОДУКТ1В ПРОЕКТ1В
Викладена власна точка зору до визначення Ыновацмност проекту i продукту проекту. Доведено, що вс проекти за своею природою Ыновацмнк Ретельно проаналiзованi причини «провалiв» продукпв проектiв. Обфунтована необхiднiсть застосування Ышого пiдходу до розробки продукту проекту. Дж. 28.
Ключовi слова: проекти, iнновацiйнiсть проектiв, iнновацiйнiсть продукту проекту, визначення.
В.А. Рач, В.В. Калюжный
ИННОВАЦИИ В ПРОЕКТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ И ЗАКОНОМЕРНОСТИ «ПРОВАЛОВ» ПРОДУКТОВ ПРОЕКТОВ
Изложена точка зрения относительно определения инновационности проекта и продукта проекта. Доказано, что все проекты по своей природе инновационны. Детально проанализированы причины «провалов» продуктов проектов. Обоснована необходимость применения другого подхода к разработке продукта проекта. Ист. 28.
V.A. Rach, V.V. Kaluzshnyi
INNOVATIONS IN PROJECT ACTIVITY AND LAWS OF THE PROJECT PRODUCT FAILURE
The point of view on the project and its product innovation defining is presented. It is proved that all projects are innovative according to their nature. Reasons of the project products failure are analyzed in details. The need for some new approach to the project product development is grounded.
Постановка проблеми. Безперервний еволюцшний розвиток людства, зокрема, його економiчних та со^альних вщносин, постшно висовуе перед ним безлiч завдань, велику ктькють яких неможливо не те щоб пщрахувати, але й нав^ь уявити собк До цього ж треба додати, що ц завдання досить рiзнi як за галузевими напрямами, так за складнютю та своею масштабнютю.
Анал'з стану вирiшення проблеми. Як свщчить позитивна св^ова практика, бтьшють рiзних завдань, незалежно вщ Тх складност та масштабности може бути устшно виршено через проекти [1-4]. Тому проектна орiентацiя подолання проблем й розвитку, як окремих пщприемств, так i цтих регюшв, набула певноТ розповсюдженостi у свiтi. Немае сенсу надавати якихось доказiв
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
1
для пгдтвердження цього ствердження, оскгльки воно випливае з того факту, що, OKpiM методологи' управлiння проектами, на сьогоднг людство поки що нгчого кращого не розробило. Саме ця обставина й сприяе розвитку проектгв та управлгння ними у всьому свгтг.
Видлення невир'шено)'частини загальноïпроблеми. Вирiшення велико!' ктькостг всiляких завдань з використанням проектного пгдходу породила, природно, величезну рiзноманiтнiсть проектiв. Тому виникае необхiднiсть у певнгй ïx систематизацiï шляхом класифгкаци'. Однак така велика рiзноманiтнiсть проектгв занадто ускладнюе вiднесення ïx до того чи гншого виду. Отже, виникае об'ективна потреба використання додаткових термов, ям б розкривали суттевi ознаки кожного виду проектiв. Незважаючи на певнi досягнення в методологи управлшня проектами, на жаль, сьогоднг ще не вистачае конкретних проектних термов або немае единого погляду на визначення проектгв, насамперед таких як швестицшнг та шновацшнг, що часто призводить до Тх некоректного застосування. Це марно, осктьки вгдомо, що методи управлiння проектами значно залежать вгд Тх виду, масштабiв (розмiрiв), строкiв реалiзацiï, якостi, обмеженостг ресурсiв, мiсця та умов реалгзаци' тощо [1]. Вiдсутнiсть чiткого визначення тих чи гнших проектiв не дозволяе обрати вщповщнг методи управлшня ними, що, безумовно, знижуе Тх ефективнгсть, а iнодi призводить й до повного провалу проекту.
Метою роботи е розкриття сутностг проекту як гнновацшноТ дiяльностi та з'ясування причин провалiв продуктiв проектiв.
Основн результати досл'1дження. 1снують рiзнi напрямки класифгкаци' проектiв, якi вiдрiзняються глибиною градуювання та класифiкацiйними ознаками, ям визначають автори. Так, наприклад, В.Д. Шапгро [1] визначае «класичнг» типи «нормальних» проектiв та класифiкуе Тх за масштабом, строками реалiзацiï, якгстю виконання, обмеженiстю ресурсiв, конструктивним виконанням, учасниками проектгв. В.Д. Чорна [2] класифгкуе проекти за класами, типами й видами. Ю.В. Богоявленська [3] класифгкуе проекти тiльки за типами й видами. Г.О. Бардиш [4] проекти додатково подгляе за функцгональною ознакою на проекти виробничого i невиробничого призначення, а також на новостворюванг, реконструкций розширення та модернгзаци'. Автори даноТ статтi невипадково взяли до розгляду зазначенг видання. Вони були видан великими тиражами, а через те розповсюдженг та сьогоднг доступы бгльшостг фахгвцгв з управлгння проектами. Бгльш того, вони рекомендован Мгнгстерством освгти i науки Украши для впровадження у навчальний процес, тобто за ними готують майбутнгх фахгвцгв для цгеТ галузг. Отже, зазначенг видання е найбгльш розповсюдженими джерелами знань у галузг управлгння проектами, за ними навчаються та ними керуються фахгвцг. Через це слгд вважати, що саме вони сьогоднг формують г визначають у суспгльствг культурне середовище, пов'язане з управлгнням проектами. Тому, як в цих виданнях наведений методичний матергал, такг слгд очгкувати й результати.
Незважаючи на те, що всг класифгкаци' проектгв у чомусь г вгдргзняються одна вгд одно!' через ргзнг квалгфгкацшш ознаки, що покладенг авторами-розробниками у Тхню основу, е й деякг ознаки, якг Тх поеднують. Мова йде про таке. У кожнгй класифгкаци' авторами вгдокремлюеться такий вид проектгв, як «шновацшнг проекти». Оскгльки цей вид проектгв видглений особливо у кожнiй класиф'кацИ (пгдкреслено особливо), то це мимоволг наводить на думку, що всг гншг проекти не шновацшнг. Але, на наш погляд, це не так г суперечить самому визначенню поняття «проект» та його ознакам. Пояснимо цю точку зору.
Кергвництво з питань Проектного менеджменту, що розроблено комгтетом з питань стандартгв РМ1, визначае проект як тимчасову дгю, що виконуеться для
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
створення ушкального продукту чи послуги [5]. При цьому ушкальнють означае, що продукт або послуга принципово вщр1зняються вщ ¡нших аналог1чних продукт1в або послуг. Тобто у проект! розробляють те, що не розроблялося рашше. В.Д. Шап1ро [1] визначае проект як цтеспрямоване, завчасно пророблене I заплановане створення чи модерн1зац1ю ф1зичних об'ект1в, технолог1чних процес1в, техшчноТ та оргашзацшноТ документаци для них, матер1альних, ф|нансових, трудових та 1нших ресурав. В.Д. Чорна [2] I Ю.В. Богоявленська [3], посилаючись на методичн матер1али Всесв1тнього банку, однаково визначають поняття проекту - це комплекс взаемопов'язаних заход1в, розроблених для досягнення певних цтей протягом заданого часу при встановлених ресурсних обмеженнях. Г.О. Бардиш [4] визначае проект як повний комплект оргашзацшно-техшчних I ф1нансово-економ1чних докуменпв I заход1в, необх1дних для досягнення поставлено! мети (розвиток матер1ально-техн1чноТ бази, започаткування виготовлення продукцп, здшснення нових метод1в або форм д1яльност1 тощо) в умовах обмеженост1 наявних ресурав з обов'язковим отриманням позитивного чи соц1ального ефекту. В.Д. Чорна [2] I Ю.В. Богоявленська [3] знов-таки однаково, виходячи з визначення проекту, видтяють там головы ознаки будь-якого проекту: змша стану проекту задля досягнення його мети; обмеженють у час1; обмеженють ресурав I неповторнють. При цьому неповторнють, на Тхню думку, означае, що заходи, як1 необхщно зд1йснити для реал1заци будь-якого проекту, мають такий р1вень 1нновац1й, комплексност1 й структурованост1, який дозволяе в1др1знити як один проект вщ 1ншого, так I проект вщ програми та плану (тут навмисно наведено визначення тих самих автор1в, щоб наочно можна було побачити невщповщнють класифкаци проект1в Тхньому ж визначенню разом у однш книжц1).
Хоча вище наведен! I р1зн1 трактовки поняття проекту, але у кожнш з них не важко пом1тити так1 еп1тети, як: створення, модерн1зац1я, ун1кальн1сть, принципова вщмшнють, розвиток, нов1 методи або форми, неповторнють (ва ц1 еп1тети у якийсь м1р1 е синон1мами родового поняття «шновацшнють»). Немае сенсу казати, що дотримання перел1чених ознак проекту вимагае вщ його учасник1в розроблювати щось нове, яке народжуеться, як вщомо, лише п1д час творчо! д1яльност1 людини, у результат! якоТ продукуються нов1 знання, як1 I покладаються в основу самого проекту або нового продукту чи процесу. А будь-як1 нов1 знання, якщо вони затребуваш ринком (а проект виникае лише за таких умов), у свою чергу, вважаються вщповщно до визначення шновац1ями [6].
Виходячи з цього будь-який проект, через дотримання певних його ознак (ушкальнють, неповторнють, вщмшнють), автоматично становиться шновацшним! Тому класиф1кац1я проект1в за цим критер1ем, м'яко кажучи, некоректна. Вс1 проекти за своею суттю I за визначенням шновацшш. У противному раз1 - це вже не проект! Це все, що завгодно (план, програма (у вузькому розумшш використання цього термша) тощо), адже повторювання вщомого, яке без зусиль може зробити нав1ть одна особа.
Щодо проект1в, як1 автори видтяють окремо I класиф1кують як «шновацшш», В.Д. Шашро [1] I Г.О. Бардиш [4], хоча I мають у наведених класиф1кац1ях такий вид проект1в, але взагал1 не пояснюють, як1 саме це проекти та за якими ознаками вщнесеш до цього виду, та про них окремо бтьше не згадують. Таке ж саме визначення можна знайти у шших автор1в. Так, В.Д. Чорна [2] розум1е пщ 1нновац1йними проектами так1 проекти, що пов'язаш з трансформуванням наукових дослщжень та розробок або 1нших науково-техшчних досягнень у новий чи удосконалений продукт, впроваджений на ринок, у новий удосконалений технолопчний процес, що використовуеться у практичнш д1яльност1, або у новий пщхщ до соц1альних послуг. Ю.В. Богоявленська [3] вважае, що шновацшш
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
3
проекти - це проекти, ям виступають рiзновидом iнвестицiйних проектiв, мають за мету i впровадження нових технологш, «ноу-хау» та iнших iнновацiй, що забезпечують розвиток пiдприeмства. Можна вщшукати й iншi визначення цього виду проек^в, але наведених достатньо, щоб зробити единий висновок.
Реалiзацiя таких проек^в спрямована на розробку якогось нового продукту, або процесу, або послуги. 1накше кажучи, кшцевим результатом таких проек^в е iнновацiйний продукт. Тодi ж треба так i казати: не iнновацiйний проект, а шновацшний продукт звичайного проекту, у якому розроблюються конкретнi новi фiзичнi речi. Зрозумiло, що такий шновацшний продукт проекту можна отримати ттьки лише за умови оргашзаци шновацшно'Т, зокрема творчоТ дiяльностi учасникiв проекту, щонайменше, розробникiв продукту проекту.
Для кращого розумшня точки зору авторiв щодо вiдмiнностi понять «проект» та «шновацшний продукт проекту» надамо такий приклад. Треба збудувати звичайний залiзничний мют через рiчку у люистш мiсцевостi при вiдсутностi дорiг, тобто у вщдаленш вiд населених пунклв. Зовнiшне нове середовище та специфiчнi обставини потребують вiд учасникiв прийняття низки нестандартних ршень: як доставити конструктивы елементи моста та матерiали при вщсутносп шляхiв, як оргашзувати роботу, де розмiстити на тривалий час роб^нимв за вiдсутностi житла, як налагодити харчування тощо? Без сумшву, виршення цих питань можливо за умови шновацшно'Т дiяльностi вах учасникiв такоТ незвичайноТ подiТ. Тому слщ розглядати дiяльнiсть по зведенню моста не як функцiональну, а як проектну. Але сам залiзничний мют - кшцевий результат (продукт) цього проекту - не е новим. Вш мае звичайну, добре вщому конструкцш i не е iнновацiйним: таких моспв у свiтi багато. Змшимо умови: мiсцевiсть бiля рiчки насттьки заболочена, що опори моста немае де ставити. У цьому випадку шновацшнють самого проекту не змшилася: вс проблеми залишаються, але додатково пропонуеться мют зробити пщвюним, а опори встановити та плавучих понтонах. Пщвюш автомобтьш мости взагалi вщом^ але залiзничного моста, та й ще на плавучих понтонах, св^ ще не бачив. Тому такий мют е шновацшним продуктом проекту.
У цих двох випадках самi проекти за змютом були шновацшними, осктьки незвичайн умови потребували творчоТ або шновацшно'Т розробки i прийняття нестандартних ршень, а iнновацiйний продукт був розроблений лише у другому випадку, коли потребувалося розробити принципово новий залiзничний мют.
Тепер е сенс зупинитися конкретно на самому шновацшному продукту проекту i з'ясувати, що це таке. Абсолютну бтьшють шновацшних продуктiв складають конкретнi вироби, речи, устаткування чи технолопчш процеси, ям загалом можна вiднести до об'еклв промисловоТ власностi, та якщо вони захищен патентами або свщоцтвами, то вiдповiдно до iснуючого законодавства автоматично набувають статусу штелектуальноТ' власност [7]. Саме ця специфiка шновацшного продукту проекту - можливiсть набуття права штелектуальноТ' власностi - вщокремлюе не тiльки такi продукти проеклв вiд iнших, але й самi проекти, пiд час реалiзацiя яких вони створюються, маючи на уваз^ що у таких проектах виникае можпивють набуття й захисту майнових та немайнових прав штелектуальноТ власностк I це питання (кому будуть належать права) повинно бути виршено остаточно до початку проекту.
Набуття прав штелектуальноТ' власност дозволяе не ттьки запоб^и вiдвертому копiюванню продукту проекту або запоб^и недобросовiснiй конкуренци, стати монополiстом на даному ринковому сектора але патент чи свщоцтво - це, насамперед, товар 0 досить коштовний) для ринку штелектуальноТ' власностк I це пiдвищуе ефективнють проекту, оскiльки розширюе можпивостi замовника шновацшного продукту проекту: вш отримуе аж
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
два продукти (матер1альний та нематер1альний), що дае можливють активно виступати на двох ринках: товарному та штелектуальному. Отже, шновацшний продукт проекту, - це не ттьки звичайна шновац1я, але I об'ект штелектуальноТ власностк
Таким чином, автори вважають вс1 1снуюч1 види й типи проеклв за своею природою 1нновац1йними, осктьки для розробки як самого проекту, так I продукту проекту потр1бн1 нов1 знання, тобто 1нновац1йна д1яльнють учасник1в проекту з використанням тхнього творчого потенц1алу. Але серед них зустр1чаються проекти, п1д час реал1заци яких розроблюеться 1нновац1йний продукт проекту або об'ект штелектуальноТ власност1. Ця специф1чна обставина в1докремлюе так1 проекти вщ 1нших I дозволяе ввести у класиф1кац1ю проект1в нову критер1альну ознаку: наприклад, «проекти з об'ектами штелектуальнот власносп» чи якось шакше Тх назвати для п1дкреслення специф1чност1. Це питання потребуе додаткового обговорювання у кол1 в1дпов1дних фах1вц1в I не е предметом даного дослщження, а лише пояснення точки зору автор1в на шновацшш проекти та шновацшш продукти проект1в.
У данш робот1 дал1 мова буде йти саме про так1 проекти для кращого розумшня подальших апр1орних роздум1в автор1в, хоча це досл1дження безпосередньо I автоматично поширюеться на вс1 типи I види проеклв, що юнують взагал1 та наведен! у класиф1кац1ях.
Наприк1нц1 минулого тисячор1ччя св1това економ1ка вступила в чергову фазу свого еволюцшного розвитку, для якоТ характерно непод1льне панування процес1в глобал1заци в геоеконом1чному простор! [8-9]. Фах1вц1 по-р1зному поставилися до цього, без сумшву, прогресивного явища в економщк одн1 вихваляють його [10-11], шш1 критикують [12-13], але б1льш1сть все ж таки визнае, що позитивною стороною глобал1заци е..., як це не здаеться дивним, р1зке загострення конкуренци. Саме загострення конкурентной' боротьби примушуе вс1х активних суб'ект1в економ1чноТ д1яльност1 пост1йно знаходитися в режим! пошуку принципово нових товар1в I послуг.
Отже, у сучасних умовах господарювання, щоб ефективно протистояти тиску конкурент1в та отримати конкуренты переваги на ринку, пщприемцям треба постшно вигадувати щось нове або розробляти шновацшну продукцш та послуги. Тому сьогодш не те що окрем1 пщприемства, а нав1ть ц1л1 держави обирають шновацшний шлях розвитку своеТ економ1ки. Як св1дчить св1товий досвщ, т1 п1дприемства I краТни, як1 для свого гармон1йного розвитку застосовували шновацшну стратепю, в гранично стисл1 строки досягли економ1чноТ могутност1 [14-15].
Осктьки сьогодш ктькють краТн, що стали на шлях розвитку своеТ економ1ки за шновацшною моделлю, у свт становить абсолютну б1льш1сть, то це привело до появи шшоТ св1товоТ тенденци: переходу в1д «економки речей» до «економ1ки знань» [16]. Ця тенденц1я швидко набула належноТ сили I стала непорушною.
Отже, сьогодш розвитком св1товоТ економ1ки управляють дв1 основн1 тенденци: глобал1зац1я I нов1 знання, як1 ч1тко простежуються у шновацшних стратег1ях розвитку нацюнальних економ1к б1льшост1 краТн св1ту.
1нновацшш стратег1Т через те, що все пщприемництво пост1йно знаходиться у режим! пошуку чогось нового, повсяк час народжують безл1ч нових та р1зномаштних товар1в, технолог1й та послуг. I все це, по-перше, суттево прискорюе темпи науково-техшчного прогресу, по-друге, саме через швидке насичення ринку новою р1зномаштною продукц1ею занадто ускладнюе пошук дшсно нових пропозиц1й I, по-трете, що е майже головним, суттево скорочуе час на розробку та виведення на ринок продукци та послуг, осктьки конкуренти, ктькють яких непом1рно зросла, як то кажуть, постшно наступають на п'яти.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
5
Загальне збтьшення, розростання та ускладнення економiчних зв'язкiв та вiдносин, ще додае проблем.
У таким умовах господарювання вже важко слщкувати за вам, що вщбуваеться в навколишньому середовищ^ ресурси компанiТ починають витрачатися переважно на утримання Т'Т самоТ, а не на отримання прибутку, керiвництво не готове взятися за новi розробки та замовлення, оскiльки не в змозi точно визначити вартють робiт, Тхнiй перелiк, термiн виконання, ризики тощо.
Якщо на пщприемс^ чи в компани склалася вищезазначена ситуащя, то це вже привiд, щоб помшяти пiдхiд до стратегГТ управлшня: настав час перейти до проектного методу управлшня розвитком суб'екта економiчноТ дiяльностi. На вщмшу вiд класичного менеджменту, пщ чим розумiють управлшня оргашзащею, проектний - це управлшня метою. Ус зусилля, засоби та ресурси спрямоваш на досягнення поставлено'!' мети. Причому до неТ йдуть не вслiпу, а за ч^ко визначеним маршрутом. За допомогою методологи управлшня проектами можна ч^ко визначити, коли ^з точнiстю до години) буде вщбуватися будь-який окремий виробничий процес, хто буде брати участь у роботу якi матерiали i у якiй кiлькостi будуть використаш, яке устаткування, скiльки потрiбно кош^в та як i куди розподтяються фiнансовi потоки, що не припускае витрати жодноТ копiйки не за призначенням, тощо. Керiвник пiдприемства може у будь-яку хвилину отримати повну та достовiрну шформацш про те, що вщбуваеться за проектом, а керiвник проекту - своечасно внести вщповщш змши, якщо вони стануть потрiбними через змiну оточення проекту.
Переваги проектного методу управлшня полягають в тому, що управлшня розвитком пщприемства через систему (офю) управлшня проектами (портфелем проек^в) дозволяе в середньому на 20% скоротити час впровадження проекту в життя, сприяе економи засобiв та ресурав в середньому на 10-15% [3]. У перюд непомiрного зростання економiчноТ конкуренци фактор часу вiдiграе майже виршальну роль, з цим неможливо не погодитися. Особливо це стосуеться проек^в з виводу на ринок нових, ушкальних продук^в та послуг. Той, хто рашше запропонуе Тх споживачу, зможе деякий час бути поза конкуренщею, а отже збирати вершки й спочивати на лаврах устху.
Ц та iншi переваги управлшня розвитком пщприемств через проекти, як показуе досвщ провiдних краТн, зокрема Ымеччини, Япони, КореТ, США, свщчить про те, що методологiя управлшня проектами - потужний зааб виходу з економiчно! кризи та ефективний метод виршення крупних наукових, виробничих та со^альних проблем в умовах постшноТ змiни та розвитку систем, в умовах нестабтьносп та невизначеносп, коли недостатньо проробленi питання законодавства, в умовах слабко контролюемого зростання цш та дефщиту ресурсiв тощо [1]. Тому проекти та управлшня ними розповсюдилося по цтому св^у. Народившись десь у 50-^ роки ХХ стол^тя [3], видiлившись у самостшний науковий напрямок, ця щеолопя швидко набула певного рiвня. Сьогодш у арсеналi вчених е конкретний шструментарш, написанi сотнi книжок, створена добра методична база - все це зроблено, щоб допомогти суб'ектам економiчно! дiяльностi.
У наш час управлшня проектами стало визнаною у вах краТнах методолопею iнвестицiйноТ дiяльностi. Розповсюдження проектноТ орiентацiТ розвитку багатьох пщприемств тривае i в УкраТ'ш. Однiею з причин пiдвищеного попиту на проекти в УкраТ'ш сьогодш е те, що у нас майже немае пщприемств, ям могли б у своТй дiяльностi на 100% розраховувати на власш кошти - вони повинш залучати кошти стороншх оаб, а для отримання креди^в чи iнвестицiй потрiбнi проекти. Але не ттьки ця обставина сприяе розвитку проектноТ
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
opieHTa^i пщприемництва. Тут важливу роль в^грае ще й усвiдомлення того, що розвиток через проекти - це майже единий шлях ефективного господарювання у сучасному конкурентному оточены, осмльки людство поки що нiчoгo кращого не вигадало. Через це сьогодн в УкраТнi екoнoмiчний розвиток як великих, так i середшх пщприемств через проекти та управлшня ними скopiше став нормою, шж виключенням [17]. На пiдтвеpдження сказаного вщзначимо, що протягом тiльки останшх двох poкiв (2005 - 2006) украТнськими пiдпpиeмствaми було pеaлiзoвaнo шновацшноТ продукци, створено' у рамках проеклв, на суму 55 888 081,7 тис. грн [18]. Отже, проектна opieнтaцiя досить результативна i мае ва умови для подальшого розвитку.
Але цей упевнений прогноз затьмарюе така сумна шформа^я.
Як свщчить статистика [19], iз загальноТ млькосп пpoектiв близько 40% зазнають повного краху. Такий висновок ствпадае з даними американських дослщнимв [20], ям обстежили 123 американських кoмпaнiТ, що готувалися до випуску 203 видiв реально' новоТ пpoдукцiТ у рамках проек^в. Отже, з 203 проек^в 80 (39,4 %) - зазнали провалу. Ще одна американська компашя Booz, Alen & Hamilton ще у 1982 роц оприлюднила огляд щодо aнaлiзу успiшнoстi пpoектiв великоТ кiлькoстi кoмпaнiй, який свiдчить, що частка проек^в, якi зазнали провалу, становить 46% [21]. Пoдiбнa шформа^я надана в poбoтi [22], у якш пoвiдoмляeться про те, що ттьки у США близько 40% проеклв, що були пoв'язaнi з розробкою iнфopмaцiйних технoлoгiй, не принесли шяких пpибуткiв, тобто зазнали краху. Цим даним вторуе шформа^я з роботи [23]: близько 40% вах проек^в не приносять прибутку, що очкувався. I на завершення, вщзначимо: за даними консалтинговоТ кoмпaнiТ Standish Group 31% пpoектiв зaкiнчуються провалом [24].
Адже на перший погляд простежуеться дивовижна кореля^я мiж наведеними показниками, хоча ва вони oтpимaнi з piзних джерел, як за часом, так й за геoгpaфieю, i шяким чином не пoв'язaнi мiж собою, тобто незалежш. А це вже зaкoнoмipнiсть, oскiльки майже половина проек^в зазнають краху, i така ситуа^я не змiнюeться протягом oстaннiх 25 ромв, отже можна впевнено казати, що юнуе якась серйозна, глобальна та стшка у чaсi проблема.
Головы причини «пpoвaлiв» пpoектiв наведено у робот [25], до яких ТТ автор вiднoсить тaкi: невipне визначення потреб ринку (32%), неправильна пол^ика збуту (13%), несвоечасний вихщ на ринок (10%), технiчнa невдосконаленють нових виpoбiв (23%). Анaлiз невдалих проеклв [26] показуе, що в цтому, близько 50% проектних витрат припадае на створення та просування на ринок нових виpoбiв, ям так i не знайшли свого споживача, а 30% - на нововведення, ям, хоча й отримали визнання, але швидко зшшли з нього.
Анaлiз «провальних» пpoдуктiв проектв [21] показуе, що 28% з них було розроблено не на пiдстaвi aнaлiзу ринку та потреб спoживaчiв, а внaслiдoк кpеaтивнoстi розробнимв. При такому пiдхoдi до розробки ттьки шсля запуску продукту на ринок виявляеться, що вш шкому не пoтpiбний. Ще 24% продуктв е радикальним вдосконаленням пpoдукцiТ усшшних кoнкуpентiв, тобто пpoдукцiТ, якою вже заповнений ринок та яка користуеться пщвищеним попитом. В цьому випадку у рамках проекту плануеться розробити щось пoдiбне, з одного боку, а з шшого - щось таке, що б принципово в^знялося, але спoживaчi якнайчаспше не пщготовлеш до сприйняття радикальних шновацш. 13% нових продуклв зазнають невдaчi через Тхню занадто велику схoжiсть з продущею кoнкуpентiв або вiдвеpте копшвання такоТ продукци з незначними змшами. У цьому випадку споживач майже не в^зняе нову продукцГю вщ вГдомоТ. Але конкуренти, налагодивши випуск своеТ продукцГТ, мають змогу знизити на неТ цГну безпосередньо перед виводом на ринок продукту проекту або шщшвати
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
7
додатковi заходи для просування свого продукту на ринок, що перешкоджае не ттьки запуску нового продукту, але й пробним продажам. До цього перелку додамо ще 15% продук^в, ям не задовольняють потреб споживачiв через техшчну невдосконаленють (погано працюють), або Тх продук^я не може зацкавити як морально або техшчно застарта. На наступну групу провалiв -помилка у цiнi - припадае приблизно 13%. Така ситуащя вщбуваеться тод^ коли на ринок пропонуеться продукт з цшою, яку той не може сприйняти. Завжди юнуе така цiна, за якою ринок може прийняти продукт, i це е важливою частиною маркетингу - правильно визначитися з цшою, розрахувати Т'Т, вгадати. Якнайчаспше призначають цшу за собiвартiстю плюс прибуток. Як правило, це несприятливий споаб. I, нарештi, 7% припадае на продукцш, яку ринок iгноруе. Продук^я чомусь не подобаеться споживачу 0 часто важко зрозум^и, чому), у конкурент е подiбна, але чомусь краще сприймаеться споживачем продук^я. Маркетинговi зусилля виявилися недостатнiми для просування продукту на ринок, цтьовий ринок обраний неправильно, виникають проблеми iз зовнiшнiм маркетинговим оточенням, наприклад, з'явилося щось нове у законодавств^ що гальмуе продаж продукту, тощо.
I останне. У робот [34] автори вщзначають, по-перше, якщо новий продукт мало чим в^зняеться вщ юнуючих аналогiв, то iмовiрнiсть провалу такого продукту на ринку становить приблизно 80%. По-друге, якщо немае ясноТ концепци нового продукту, розробленоТ ще до початку робгг з його розробки, такий продукт очкують невдачi у 75% випадках. По-трете, якщо якють виконання технологiчних крокiв по створенню нового продукту на середньому рiвнi (про низький рiвень взагалi не йдеться) - 70% з них зазнають невдачк Це також стосуеться й якост виконання еташв проекту, попереднiх розробок продукту. По-четверте, технологiчний синергiзм. При його вщсутносп зазнають поразки 70% нового продукту. Аналопчш пропорцiТ - 70% невдач - юнують i для маркетингового синерпзму, i для маркетинговоТ активностi. Це, по-п'яте. По-шосте, якщо немае ринковоТ привабливостi, новий продукт зазнае поразки у 55% випадмв. По-сьоме, якщо конкурен^я слабка, то лише 30% продуктв очкуе поразка, а якщо сильна - то цей показник зростае до 50%.
Тут навмисно наданий такий великий перелк невдач проектв. Його можна було б продовжити, але зупинимося на наведеному. Його достатньо для того, щоб зосередити увагу та викликати ненепокоення. Таю жахливi показники «усшшносп» проектв дозволяють зробити единий висновок: неусшшнють такоТ ктькосп проек^в, i якщо вона стабтьна i не змiнюеться у чаа, а також наявнiсть численноТ ктькосп вiдповiдних джерел iнформацiТ про невдачi проектiв у всьому свiтi - все це загалом говорить про те, що крах проектв - це невипадкове явище, а дшсно юнуе серйозна проблема в методологи управлшня проектами.
Наведет вище сумн факти щодо невдач проектв здаються, щонайменше, дивними. Як так могло статися? Адже юнуе проектний аналiз як окремий науковий напрямок, метою якого е ретельний аналiз проекту зi вах його бош -вщ концепци проекту до вттення продукту проекту, - щоб заздалегщь запоб^и прийняттю помилкових р^ень. Немае сумшву, що у всiх «провальних» проектах вiн був проведений професшно, але це не врятувало таку велику ктькють проектiв. Це мимоволi наводить на думку, що тут щось не так, чогось не вистачае у тому пщход^ який застосований у традицшному проектному аналiзi, а може й на еташ самоТ розробки продукту проекту, нав^ь i ще ранiше - на еташ пошуку проектноТ iдеТ. Спроба пояснити провали проек^в недолiком вщповщноТ iнформацiТ - неприйнятна. Серед «провальних» проек^в досить часто зустрiчаються i такi, якi мали достатньо шформаци, але це Тх не врятувало. Серед невдалих проек^в е i такi, якi взагалi не мали потреби у розширенш або
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
специф1чнш шформаци. А якщо не було можливосп перев1рити достов1рн1сть наданоТ шформаци через вщсутнють в1дпов1дних ефективних методик, то це вже шша справа.
Може справа полягае не в самому проектному анал1з1, а ще вище - в самш методологи управлшня проектами. Ця ппотеза фунтуеться на такому. У Кер1вництв1 з питань Проектного менеджменту [5] перел1чен1 вс1 види управл1ння в проектах, а саме: управлшня штеграц1ею, змютом, часом, варт1стю, як1стю, командою, шформац1ею, ризиками, закуп1влями. Якщо велика ктькють проект1в зазнають провал1в, то можна висунути припущення, що не вистачае ще якогось виду управлшня. Безумовно, вс1 перел1чен1 види управл1ння спрямован на досягнення к1нцевоТ мети проекту, яка матер1ал1зуеться у конкретному продукт! проекту. Зрозумто, що в епоху знань та через загострення конкурентной' боротьби продукт будь-якого проекту, якщо вш спрямований на розробку конкретних нових речей чи устаткування чи технологш, обов'язково буде шновацшним. Отже, якщо результатом проекту е шновацшний продукт, то, мабуть, треба управляти, щонайменше, I ступенем його шновацшнютк
Запровадження такого додаткового виду управлшня викликане таким. Традицшно майбутнш продукт проекту визначаеться на передшвестицшнш фаз1 проекту. Пюля проведення проектного анал1зу та в1дпов1дного коректування проектноТ щеТ зг1дно з рекомендац1ями, остаточно приймаеться р1шення про зовн1шн1й вигляд та вс1 параметри майбутнього продукту проекту. Ось тепер головне: з початку швестицшноТ фази проекту до самого його завершення розроблений ран1ше образ продукту проекту. бтьше не змшюеться! Але ж з часом, поки тривае проект, змшюеться зовшшне середовище. Природно, через це конкурентнють майбутнього продукту проекту буде змшюватися, нав1ть пщ час 1снування проекту. На це звернув увагу, ще у 2004 роц1, один з автор1в ц1еТ статт1 у робот1 [28]. Вш в1дзначив, що як1сн1 показники продукту проекту можуть бути втрачен ще п1д час тривання самого проекту через, наприклад, змшу вимог споживач1в, появу на ринку аналопчноТ продукц1Т, ф1зичного, морального, економ1чного зносу продукту проекту тощо. Отже, якщо продукт проекту втрачае 50% первюних конкурентних переваг за 50% загального часу тривалост проекту, то доцтьнють реал1заци такого проекту викликае сумшв, особливо в галузях, у яких змшюеться товарна продукц1я досить швидко (трете «правило 50»).
Але що ж робити, якщо «правило 50» спрацювало. е два виходи з ц1еТ ситуаци: або зупинити проект (нерозумно, осктьки частку ресурав та часу вже втрачено), або постшно змшювати продукт проекту в1дпов1дно до змш зовн1шнього оточення проекту, тобто управляти ступенем його шновацшностк
Тому управлшня шновацшнютю продукту проекту - це не ттьки новий вид управлшня в проектах, адже його можна вважати одним з найважлив1ших, осктьки саме вш формуе конкурентноспроможнють майбутнього продукту проекту. Якщо б юнував такий вид управлшня в проектах, тод1 взагал1 не було б таких причин провал1в, як, наприклад, техшчна в1дстал1сть продукту проекту (слабка шновацшнють), або неприйняття продукту проекту ринком через надм1рну його новизну та радикальнють (дуже велика шновацшнють) та ш. Але це питання потребуе бтьш глибокого вивчення та обфунтування.
Висновки. Зм1ни у св1товому геоеконом1чному простор! за останы десятир1ччя, як1 привели до становлення новоТ епохи - епохи знань, вимагають переходити на шновацшний шлях розвитку будь-яку сферу людськоТ д1яльност1, зокрема й проекту. Тому вс1 проекти, незалежно в1д виду, масштабности строк1в реал1зац1Т, якост1, обмеженост1 ресурав, мюця та умов реал1зац1Т тощо, потребують вщ вс1х учасник1в продукування певних нових знань для досягнення кшцево'Т мети проекту, тобто потребують шновацшно'Т д1яльност1. При такому
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
9
поглядi на сучасну проектну дiяльнiсть Bei проекти слiд вважати, безумовно, шновацшними.
Подальше посилення змiн у свiтовiй економiцi потребують адекватно!' реакцiï з боку методологи управлшня проектами. Стабтьнють провалiв численноï кiлькостi проектiв свщчить про те, що змiни у методологи управлшня проектами поки що вщстають. Вона повинна зазнати додаткових змш або заходiв вiдповiдно до змш навколишнього середовища або зовшшнього оточення проекту. Для подолання проблеми провалiв проектiв треба переглянути шдходи до розробки iнновацiйних продуктiв проектв, а також запровадити новi види управлшня в проектах.
ЛИТЕРАТУРА
1. Мазур И.И.,Э Шапира В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: учебное пособие / Под общ. ред. И.И.Мазура. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2004. - 664 с.
2. Чорна М.В. Проектний анал1з: навчальний поабник. - Харюв: Консум, 2003. - 228 с.
3. Богоявленська Ю.В. Проектний анал1з: навчальний поабник. - К.: Кондор, 2004. -336 с.
4. Бардиш Г.О. Проектний анал1з: пщручник. - 2-ге вид., стер. - К.: Знання, 2006. - 415 с.
5. Кер1вництво з основ Проектного Менеджменту (РМВОК). Ком1тет з питань стандарт1в РМ1 / За ред. директора Ком1тету з питань стандарт1в Втьяма Р. Дункана. - 1нститут проектного менеджменту, РМ1, Four Campus Boulevard Newtown Square, Pennsylvania, 19073-3299, USE (Переклад укр. мовою та видання УкраТнськоТ асоцюцп управл1ння проектами). - К.: UPMA, 1999. - 197 с.
6. Калюжный В.В. Современные трактовки понятия «инновация» и его уточнение с использованием усовершенствованного метода системных триад дефиниций // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2005. - №3 (15). - С. 86-99.
7. Дроб'язко В.С., Дроб'язко Р.В. Право штелектуальноТ власносп: навчальний пос1бник. - К.: Юршком 1нтер, 2004. - 512 с.
8. Чумаков А.Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. - 432 с.
9. Гелд Д., Макгрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальн трансформацп. Пол^ика, економка, культура: Пер. з англ. - К.: Фенкс, 2003. - 584 с.
10. Мкапа Б.У., Халонен Т. Справедливая глобализация: создание возможностей для всех. Доклад Всемирной комиссии по социальным аспектам глобализации // Международная конференция труда, 92 сессия. - Женева: МОТ, 2004. - С. 177.
11. Калюжный В.В. Методологические аспекты проблемы проектной ориентации малого и среднего бизнеса // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганск: Вид-во СНУ iм. В. Даля, 2005. - №3 (15). - С. 68-88.
12. Иванов А. Загадки украинской безработицы // Всеукраинская техническая газета. -07.04.2005. - № 14 (118). - С. 8-9.
13. http // www.ruspred.ru. - Вход в сайт: 20.10.2006, 05:34.
14. 1нтелектуальна власнють в УкраТш: правов¡ засади та практика. - Наук.-прак. вид.: / За заг. ред. О.Д. Святоцького. - Т.1.: Право штелектуальноТ власност / С.О. Довгий, В.С.Дроб'язко, В.О. Жаров та ¡н.: За ред. В.М. Литвина, С.О. Довгого. - К.: Видавничий дш «1н Юре», 1999. - 500 с.
15. Цыбулев П.Н. Оценка интеллектуальной собственности: конспект лекций. - К.: Укр ИНТЭИ, 2001. - 164 с.
16. Глухов В.В., Коробка С.Б., Маринина Т.В. Экономика знаний: учеб. пособие. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
17. Гуржий А.М., Каракай Ю.В., Петренко З.О та ¡н. 1нновацшна дтльнють в Украшк монография. - К.: Укр1НТЕ1, 2006. - 152 с.
18. Наукова та шновацмна дтльнють в Украшк Стат. зб.- К.: Держкомстат, 2006. - 312с.
19. Кондратенко Е. Только рискующий достигнет цели // Капитал. - 1997. - № 2. - С. 5052.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
20. Kleinschmidt E.J., Cooper R.G. An Investigation into the New Product Process: Steps, Deficiencies and Impact // Journal of Product Innovation Management. - 1986. - № 2. - Р. 71-85.
21. Петруненков А.А. Организация разработки нового товара: учебно-методическое пособие. - М.: Монолит, 2002. - 288 с.
22. TechRepublic and Ted Smith. IT Project Management Research Findings. - Louisville, KY: TechRepublic, 13 November 2000.
23. Бенко К., Мак-Фарлан Ф.У. Управление портфелями проектов: соответствие проектов стратегическим целям компании: Пер. с англ. - М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. - 240с.
24. Геращенко Н.О. Аудит управления проектами как инструмент повышения качества процессов проектно-ориентированной компании // IV Мiжнародн. Конф. «Управлшня проектами у розвитку сусптьства. Тема: Управлшня програмами оргаызацшного розвитку в конкурентному оточены (Управлшня проектами в умовах глобалiзацií знань)». м. Кив, 24 - 25 травня 2007 р. Тези доповщей / Вщповщальний за випуск С.Д.Бушуев. - К.: КНУБА, 2007. - 174 с.
25. Вптпшський В.В., Вели^ваненко Г.1. Ризоколопя в економiцi та пщприемництвк монографiя. - К.: КНЕУ, 2004. - 480 с.
26. Медынский В.Г., Ильдеменов С.В. Реинжиниринг инновационного предпринимательства: учеб. пособие для вузов / Под ред. В.А.Ирикова. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 414 с.
27. Cooper R.G., Kleinschmidt E.J. New Products: The Key Factors in Success, AMA, Chicago, 1990.
28. Рач В.А. Проектная деятельность в современных условиях // Корпоративные системы. - 2004. - № 5. - С. 11-14.
Отаття надмшла до редакцп 03.07.2007 р.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 3(23)
11
