Модель критеріальної оцінки показників відбору інноваційних проектів вищого навчального закладу Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Посилання на статтю_

AciHa Н.С. Модель критерiaльноï оцшки показниюв вщбору iнновацiйних npoeKTiB вищого навчального закладу/Н.С. AciHa// Упрaвлiння проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ iM. В.Даля, 2007 - №2(22). С. 52-62.

УДК 005.8:005.591.6

Н.С. AciHa

МОДЕЛЬ КРИТЕР1АЛЬНО1 ОЦ1НКИ ПОКАЗНИК1В В1ДБОРУ 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Обфунтовано cyKynHicTb моделей критерiaльноï оцiнки покaзникiв вiдбору iнновaцiйних проекпв i3 використанням методу бaгaтокритерiaлbних шкал. Розроблено модель розрахунку Ытегрального показника для вщбору iнновaцiйних nроектiв вищого навчального закладу. Рис. 3, табл. 5, дж. 9.

Ключовi слова: вищий навчальний заклад, Ыновацмний проект, крт^альы параметри вiдборy, iнтегрaлbний показник, метод багатокрт^альних шкал.

Н.С. Асина

МОДЕЛЬ КРИТЕРИАЛЬНОЙ ОЦЕНКИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ОТБОРА ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ ВЫСШЕГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ

Обоснована совокупность моделей критериальной оценки показателей отбора инновационных проектов с использованием метода многокритериальных шкал. Разработана модель расчета интегрального показателя для отбора инновационных проектов высшего учебного заведения. Рис. 3, табл. 5, ист. 9.

N.S. Asina

THE MODEL OF EVALUATION BY CRITERIONS INNOVATION PROJECT SELECTIVE INDEXES OF THE HIGH SCHOOL INSTITUTION

The range of evaluation by criterions models of the innovation project selective indexes using multycriterion scales method is grounded. The model for calculating the integral index in order to select innovation project of the high school institution is developed.

Постановка проблеми та анал'з досл'джень. Сьогодш одним з перспективним нaпрямiв дiяльноcтi вищих навчальних зaклaдiв е шновацшна дiяльнicть. Як доведено у робот [1] для реaлiзaцiï такоТ дiяльноcтi вищi навчальш заклади сво'1'м потен^алом значно превалюють над шшими секторами: aкaдемiчним, галузевим заводським.

В робот [2] видтено, основы напрями дiяльноcтi та побудовано системну модель сектору маркетингу ринку штелектуальноТ власност, як структурного пщроздту вищого навчального закладу завданням, якого е формування

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

1

портфелю шновацшних проекпв вищого навчального закладу. В^р iнновацiйних проектiв безумовно повинен здшснюватися на основi чiтко визначених критерив. Але, з одного боку, юнуе багато рiзних методiв та технологш вiдбору iнновацiйних проектiв [3, с. 200-221; 4, с. 184-201; 5, с. 66-86]. З шшого боку, при вiдборi шновацшних проек^в вищого навчального закладу це завдання значно ускладнюеться вщсутнютю практики проектно'Т дiяльностi в оргашзаци науково-дослщно'Т роботи. Також специфiчний характер iнновацiйних проек^в вищих навчальних закладiв, ринку таких проек^в, потенцiйних виконавцiв i т.ш. зумовлюють доцiльнiсть застосування системного пщходу до вирiшення завдання вiдбору проек^в.

Метою статт'1 визначення показникiв та побудова моделей критерiальноl оцiнки показнимв вiдбору iнновацiйних проектiв вищого навчального закладу.

Основна частина досл'дження. Враховуючi особливост та переваги вищого навчального закладу як виконавчоТ оргашзаци шновацшних проек^в та принципи системного моделювання система [6] оцiнки iнновацiйних проек^в щодо доцiльностi Тх включення у портфель шновацшних проек^в вищого навчального закладу повинна складатися з чотирьох основних компонент, як характеризують ринок споживачiв, ринок виробникiв, потенцiал навчального закладу та стратепю його розвитку. Кожний компонент також е системою, яка мютить по чотири елементи (рис. 1, табл. 1).

Для представлення кожного елемента як критерiального показника та подальшого зведення до единого штегрального показника, на основi якого буде виконаний в^р, застосуемо метод багатокритерiальних шкал [7]. Сутнють методу полягае у переведены натуральних значень уах критерiальних показникiв до едино' шестибально'Т шкали. Переведення здшснюеться з урахуванням напрямку та характеру залежност натурального та бального значень кожного критерiального показника. Частiше на практик зустрiчаються два типа залежностей: безперервш без наявностi екстремуму (зростаючi та спадаючi) (рис.2) та безперервш з екстремумом (максимуму та м^муму) (рис. 3).

Не^дпо^днСть прое^в критер/'ям

В1д1брати шновацшш п роекти до портфелю ВНЗ

РС 1

РС 2

РВ 1

РВ 2

Ринок сnоживачiв (РС)

Ринок виробнимв (РВ)

П 1 П 2 СР 1 СР 2

ч- I- -¥

ВНЗ (П)

розвитку ВНЗ

П 3 П 4 ( СР 3( СР) СР 4

Рацюнальний наб1р портфелю шновацшних проекпв ВНЗ

Рис. 1. Системна модель оцшки 1нновац1йних проект1в щодо доц1льност1 Тх включення у портфель шновацшних проект1в вищого навчального закладу

2

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

Таблиця 1

Критерiальнi показники вiдбору проекпв, як складових портфелю iнновацiйних проеклв вищого навчального закладу

Характеристика Показник

Ринок споживач1в (РС) РС 1. Припустима емнють ринку шновацшноТ продукци

РС 2. Змшнють аналопв iииовацiйиоТ продукц1Т на ринц

РС 3. Економнна приваблив1сть iииовацiйиоТ продукци для споживача

РС 4. характеристика потенцшних споживач1в

Ринок виробниюв (РВ) РВ 1. Конкурентний стан ринку

РВ 2. 1нструменти конкуренци

РВ 3. Частота появи шновацмноТ продукц1Т

РВ 4. Стад1я готовност ринку

Потенц1ал вищого навчального закладу (П) П 1. Можливий вид представлення iииовацiйиого продукту

П 2. Ступшь новизни для навчального закладу продукту шновацмного проекту

П 3. Стан необхщноТ ресурсноТ бази

П 4. Ступшь переваги над конкурентами

Стратепя розвитку вищого навчального закладу (СР) Вщповщнють теми проекту прюритетним шляхам розвитку: СР 1. Пщготовки студенпв

СР 2. Кадр1в вищоТ квал1ф1кац1Т

СР 3. завданням навчального закладу в межах стратеги розвитку репону

СР 4. З цтями м1жнародного сп1вроб1тництва

Для проведения переоцiнювання кожного показника необхiдно заздалепдь визначити граиицi його можливих змш, виходячи з поняття областi неприпустимих, критичних, припустимих, оптимальних та перспективних значень.

Рис. 2. Безперервна без наявност1 екстремуму залежнють бальноТ оцшки в1д граничних значень критерiальиого показника вщбору

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

3

Критеральш значения показ-ника вiдбору

Рис. 3. Екстремальна залежнють бальноТ оцшки вiд граничних значень критерiального показника вщбору

Вказан1 област1 можна визначити, якщо задати граничн значення показниш:

- м1н1мальне (1 бал), tп - порогове (2 бали), Хн - нормативне (3 бали), tр -

рацюнальне (4 бали), tо - оптимальне (5 бал1в), - максимальне (6 бал1в).

М1ж в1дпов1дними граничними значеннями показнимв знаходяться характерн1 област1 стану системи, що дослщжуеться:

- м1ж граничним (мЫмальним або максимальним) та пороговим -неприпустима;

- м1ж пороговим та нормативним - критична;

- м1ж нормативним та рацюнальним - припустима;

- м1ж рац1ональним та оптимальним - оптимальна;

- м1ж оптимальним та граничним (мЫмальним або максимальним) -перспективна.

Отже, на основ! використання методу багатокритер1альних шкал обфунтуемо зм1стовну частину кожного елементу, а також представимо граф1чну залежн1сть показника та бальноТ оц1нки його значущостк

Розглянемо елементи п1дсистеми «Ринок споживач/'в»

- припустима емнють ринку ¡нновац1йноУ продукцИ показуе потенцшний обсяг споживач1в 1нновац1йноТ продукц1Т. Таку 1нформац1ю постачають маркетингов1 досл1дження, на етап1 створення об'екту 1нтелектуальноТ власност1. Для ктькюноТ' оц1нки цього показника може бути використаний аналопчний показник - загальний розм1р ринку [3, С. 216]. При цьому лопчною е пряма залежнють, чим бтьшою е емнють ринку, тим бтьш привабливим е такий 1нновац1йний проект, тобто «дуже велика» емн1сть ринку в1дпов1дае граничному

4

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

(максимальному) значенню, яке складае 6 балам за 6 бальною шкалою методу багатокритерiальних шкал. Мiнiмальному граничному значенню вщповщае емнiсть ринку, яка характеризуеться шдивщуальним споживанням шновацшно! продукци, тобто коло споживачiв е дуже обмеженим що е наслщком шдивщуалiзацN шновацшного продукту (табл. 2);

- змiннiсть аналог'в Ыновацшно)' продукци на ринц характеризуе сприйняття ринком споживачiв швидкост змш шновацшно! продукци. Двi протилежн форми реакци споживачiв на появу на ринц ново! продукци характеризуеться, з одного боку, швидкою реак^ею, з iншого вiдсутнiстю iнтересу та не сприйняттям будь-яких оновлень, як наслщок 1х недоцiльностi або несуттевостi змiн. Пiд термiном «штерес» будемо розум^и частоту придбання новоТ шновацшно! продукци. У випадку несприйняття змш збут шновацшно! продукци може мати велию, iнодi навiть, нездоланнi перешкоди (табл. 2);

- економ'чна привабливсть ¡нновацшно)'продукци для споживача розкривае сутнють сприйняття цшово! полiтики виробнимв ринком споживачiв. Цiна визначаеться ринком та частше не пiдкоряеться точному прогнозуванню. Виробник може впливати лише на собiвартiсть [5, с. 82]. Для розкриття сутност показника економiчнот привабливостi iнновацiйноТ продукцiТ для споживача скористаемося положеннями теори управлiння якютю, щодо визначення мiри якостi продукци, яка стверджуе, що мiрою якост служить ступiнь задоволення споживача, яка визначаеться вщношенням вартостi продукцiТ (В) до ТТ цшносл

(споживчоТ вартостi, СВ), тобто к =- [8, с.18]. Тобто продукцiю, у тому чи^

СВ

й iнновацiйну, можна розглядати як економiчно привабливу лише у тому випадку, якщо споживча вартють буде не меншою шж вартiсть продукцiТ, встановлена виробником та ринком, к < 1. Ситуа^я на ринцi, коли к значно бтьше 1 свiдчить про те, що споживач незадоволений та у бтьшосп випадш вiдмовляеться вiд таких товарiв (табл. 2);

- характеристика потенцйних споживач'т повинна враховувати не ттьки аспект визначеностi кола, особливостей та задоволення споживачiв (легко/важко визначити) [3, с. 217], але й кушвельну спроможнють визначеного кола споживачiв, яку можна охарактеризувати змiною долi витрат на категорiю товарiв, до яко! належить продукт iнновацiйного проекту. При цьому лопчно, що збтьшення долi витрат на категорiю товарiв, до яко! належить продукт шновацшного проекту, вщповщае бтьш високому балу. Але така позитивна змiна у структурi споживання повинна бути наслщком саме збтьшення обсяпв споживання, а не цшовот полiтики. У вщносному вираження збiльшення долi витрат бтьш шж на 20% вiдповiдае 6 балам; збтьшення менш, нiж на 5% -вщповщно 1 балу (табл. 2).

Таблиця 2

Критерiальнi значення елементiв niдсистеми «Ринок споживачiв»

Показник Тип залежносп, яка описуе сутнють показника Критер1альн1 значення показника, як оц1нюються в1дпов1дними балами

1 бал * тт 2 бала * п 3 бала * н 4 бала * , 5 балш * о 6 бал1в * тах

припустима емнють ринку ЫновацшноТ продукци i П ' ' ! ¡1» lндивiдуальне споживання Дуже маленька (^250К) Маленька ^250К -J5m) Середня (J5m -J20m) Велика (J20m -J100m) Дуже велика (>J100mpa)

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

5

змшнють аналопв шновацшноТ' продукци на ринц \ / 1нтерес вiдсутнiй Незначний прояв штересу Повiльний прояв штересу Прояв штересу Активний прояв iнтересу Швидка реакцiя (прояв штересу)

економiчна привабливiсть шновацшноТ' продукци для споживача к \ Не приваблива к > 2 Дуже низька к = 2 Низька к = 1,5 Прийнятна к = 1 Висока к = 0,5 Дуже висока к < 0,5

характеристика потенцшних споживачiв 1 / Збшьшення долi витрат на категорю товарiв, до якоТ належить продукт шновацшного проекту

Менш, нiж 2% 3% 5% 10% 15% Бтьш, нiж 20%

Розглянемо елементи пщсистеми «Ринок виробниюв»

- конкурентний стан ринку може складатися з прямих та непрямих конкурент. Прямими конкурентами (ПК) вважаються таю, як використовують под^ш технологи та виробляють подiбну продукцiю. Непрямi (НК) - займаються розробкою та впровадженням альтернативних ршень на основi рiзних пiдходiв [3, с. 218].

Ризики та негативш сторони виходу на ринок з шновацшною продукцieю можуть бути пов'язанi з iснуванням на ринщ як прямих та i непрямих конкурентiв. Тому для оцшки показника конкурентного стану ринку властива екстремальна залежнють. Граничнi значення характеризуются вiдсутнiстю (оцiнка 6 балiв) та перевантаженням (оцшка 1 бал) ринку виробниш конкурентами (табл. 3);

- /нструменти конкуренцп розглядаються через ступшь конкурентноздатностi продукци виробника. Тобто як вщповщь на питання «яку шновацш мiстить iнновацiйний продукт?»:

радикальну, тобто координальш змiни внесенi у головы функци продукту;

удосконалюючу:

- змши охоплюють головну функцiю, але не е координальними;

- змiни стосуються допомiжних функцiй або головноТ функци, але ц змiни не е координальними;

- змши направлен на вдосконалення зовшшнього вигляду продукту;

- змши направлеш за вдосконалення розшзнавальноТ функци продукту;

- змшено упаковку продукци (табл. 3);

- частота появи ¡нновацшно)' продукци характеризуе ринок виробника вщносно часового аспекту, який визначае життездатнють шновацшноТ продукци [5, с. 78, 84]. Для пщвищення рiвня життездатностi шновацшноТ' продукци необхщно розумiти, якщо iнновацiйний продукт на момент його розробки не мае жодних конкурент, то згодом вони обов'язково з'являться. Цей факт е основою для пщвищення швидкост розробок та скорочення строш реалiзацiТ та впровадження результат шновацшних проектiв. Тобто чим, бтьшою е частота появи шновацшноТ продукци на ринц виробнимв, тим бiльш ризикованими е довготривалi iнновацiйнi проекти. В основу ктькюного описання показника частоти появи шновацшноТ продукци покладемо строки реалiзацiТ шновацшних проек^в (табл. 3);

- стад'я готовност/ ринку розглядаеться через призму аспектiв, якi актуалiзуе поява шновацшноТ продукци. З одного боку, це може стосуватися питання еколопчносп необхщних для випуску, транспортування та споживання продукци виробничих та утилiзацiйних технологш, а також шших со^альних, психологiчних, бiологiчних i т.iн. аспек^в. Актуалiзацiя таких питань може потребувати додаткових зусиль виробника на узгодження iз державними органами управлшня можпивосп та доцiльностi використання таких технологш. З шшого боку, iнновацiйний продукт для запуску його у масове виробництво, тобто

6

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

для випуску парти шновацшноТ' продукци, може потребувати використання додаткових фондiв виробника. Наприклад, використання спе^альних фахiвцiв, примщень, обладнання. Це питання безумовно стосуеться як фiнансового, так часового показниш пiдприемства-виробника.

Звiсно, що випуск шновацшноТ продукци в рамках пiдготовленого зртого ринку виявляеться бiльш привабливою альтернативою (табл. 3).

Таблиця 3

Критерiальнi значення елементiв niдсистеми «Ринок виробнимв»

Показник Тип залежнос-Ti, яка описуе CyTHiCTb показника Критерiальнi значення показника, якi оцiнюються вiдповiдними балами

1 бал t min 2 бала t п 3 бала t н 4 бала * Р 5 балш * о 6 балiв t max

конкурентний стан ринку j [л Ринок переванта-жений вiтчизняними та Ыоземними прямими та непрямими виробниками Домiнування мультинацн ональних компанiй, якi пропонують як подiбнi, так i альтернативы продукти та технологи 1снують i домiнують на ринц середнi компани Декiлька маленьких компанш з мiцними фондами Незначна кiлькiсть ПК з |^вними можливос-тями Немае прямих конкурент

Мiцнi НК -середш компани Декiлька НК, здатних до повноцЫноТ' конкурентно! боротьби Незначна кiлькiсть ПК, виробничi потужностi яких мають ряд недолшв Немае непрямих конкурент

Ыструменти конкуренцп И Удосконалю ючi змiни упаковки Удосконалю ючи змЫи розшзнава-льноТ функци Удоскона-люючi змiни зовншнього вигляду Удоскона-люючi змiни допомiжноТ функци Удоскона-люючi змiни головноТ фун кцiТ Радикальш змЫи головноТ функци

частота появи ЫновацмноТ' продукци к Бтьш, нiж 5 рокiв 5 ромв 4 роки 3 роки 1 рк Менш, нiж швроку

стадiя готовностi ринку и Нульова Зародження Становлення Розвиток Оптимальна Зрiлiсть

Розглянемо елементи пiдсистеми «Потенцал вищого навчального закладу»

- можливий вид представлення ннова^йного продукту визначаеться комплектом документации яку передае розробник замовниковк щея, обфунтована та розкрита у звт за результатами наукових дослщжень, теоретична модель iнновацiйного продукту, пщготовлений пакет документiв для реестраци об'екту штелектуально'Т власностi, документ, пiдтверджуючий реестрацш об'екту штелектуально'Т власностi, експериментальний зразок продукту, розроблений проект впровадження у виробництво шновацшного продукту, тобто виробництва шновацшноТ' продукци. Зi свого боку замовник повинен забезпечити певн швестици для того, щоб шновацшний продукт вщповщав сутностi розрiзняльних ознак [9]. З практики науковоТ дiяльностi навчальних закладiв вiдомо, що частiше результати проведених дослщжень по створенню шновацшного продукту традицшно представляються у видi узагальнюючого наукового звiту. Але цей вид представлення шновацшного продукту не передбачае вщповщносп другш розрiзняльнiй ознац - наявностi державних охоронних документ [9], тому мае бути оцшений на один бал. З протилежного боку розробка проекту впровадження у виробництво шновацшного продукту потребуватиме значних додаткових зусиль, пов'язаних iз вивченням особливостей функцюнування i дiяльностi пщприемства, де плануеться виробляти iнновацiйну продукцш, а також додаткових часових та ресурсних

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

7

витрат. Але цтком вщповщае усiм розрiзняльним ознакам iнновацiйного продукту, видiленим у робот [9], тому даному критерiальному значенню показника виду iнновацiйного продукту вщповщае значення в шють балiв (табл.4);

- ступнь новизни для навчального закладу продукту iнновацiйного проекту визначаеться володшням навчальним закладом «мудрость та досвщу у виршенш поставленого замовником завдання створення шновацшного продукту. Наявнють «мудрость може проявлятися у накопичених знаннях на основi попереднього досвщу реалiзацiТ типових або схожих шновацшних проектiв щодо Тх часового, кадрового та ресурсного супроводження, можливих ризиш та управлiнських дiй i т.iн. Зрозумiло, що бальна оцшка показника ступеня новизни для навчального закладу мети шновацшного проекту мае прямо пропорцшну залежнють - чим бтьше досвiду i «мудросп», тим вищою е бальна оцшка критерального значення показника. Однак у цьому показнику необхщно додатково поеднати вщповщнють профтю вищого навчального закладу його досвщу у галузi виробництва, яка вщповщае галуззi та продукту шновацшного проекту. Наприклад, Нацюнальна металургiйна Академiя (м. Днiпропетровськ) мае безперечний вищий досвщ у розробцi iнновацiйних продуктв у металургiйнiй галузi, нiж у галузях стьського господарства i медициш. Вiдповiднiсть профiлю вищого навчального закладу галузi iнновацiйного проекту е основою вщбору iнновацiйних проектiв, саме таке стввщношення мiж профiлем, «мудрютю» внз та продуктом шновацшного проекту мае забезпечити динамiчний розвиток визначеноТ господарськоТ галузi (табл. 4);

- стан необхдноУ ресурсноУ бази зводиться до вщповщносп метi шновацшного проекту кадрового забезпечення, обладнання, необхщного для проведення розробок, примщень, лабораторш i т.iн. Якюно даний показник показник можна охарактеризувати двома складовими: наявнютю та дiяльнiсть наукових шкт, якi в процесi дослiджень охоплюють питання, пов'язанi iз iнновацiйним продуктом, доцтьнють розробки якого в межах шновацшного проекту оцшюеться, та рiвнем iснуючоТ у внз ресурсно! бази. Поеднання цих двох складових у ктькюному вираження можливе завдяки використанню вiдносних показникiв ресурсноТ бази, розрахованих як вщношення необхiдного рiвня до фактичного, яке мае у своему розпорядженн вищий навчальний заклад. Сто процентний рiвень покриття фактичною ресурсною базою необхщного рiвня вщповщае оцшки в шють балiв. (табл. 4);

- ступнь переваги над конкурентами - це рiвень системносп вир^ення завдання. Для розкриття сутностi показника необхщно скористатися поняттям синерпзму бiзнесу [4, с. 188] стосовно можливостей вищого навчального закладу щодо оцшки його переваг над шшими секторами науки [1] (пщприемствами, науково-дослiдними шститутами i т.iн.), якi спроможнi провести дослщження та запропонувати вирiшення проблеми у виглядi iнновацiйного продукту. Синерпзм вищого навчального закладу як рiвень системностi вирiшення завдання зводиться до оцшки переваг квалiфiкацiТ спiвробiтникiв внз, юнуючих у внз експериментальних баз та лабораторш, зв'язш iз потенцшними споживачами i т.iн. Кiлькiснi показники, яю описують окремi ознаки, слщ порiвняти з можливостями iнших конкурент (кiлькiсть таких конкурентiв повинна бути не менше трьох), проранжувати, визначити середнш ранг. Якщо середнiй ранг дорiвнюе 1, то такий стан речей визначаеться як високий стушнь переваги над конкурентами тобто розвиток, останнш ранг - пояснюеться як вщсутнють переваги над конкурентами (табл. 4).

Таблиця 4

8

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

Критерiальнi значення елементiв niдсистеми «Потенцiал вищого навчального

закладу»

Показник Тип залежное™, яка описуе сут-н1сть показ-ника Критер1альш значення показника, як1 оц1нюються в1дпов1дними балами

1 бал * тт 2 бала * п 3 бала * н 4 бала * , 5 бал1в * о 6 балш * тах

вид представлення шновацшного продукту i М < ! ! Ф 1дея, описана у звiтi за результатами наукових дослщжень Теоретична модель продукту Пщготовлени й пакет документiв для реестрацп об'екту iнтелектуаль ноТ власност Документ, пщтверджую чий реестра^ю об'екту iнтелектуаль ноТ власностi Експеримент альний зразок продукту Розроблений проект впровадженн я у виробництво шновацшного продукту

ступшь новизни для навчального закладу продукту шновацшного проекту 1 ...... Невiдповiд-ний продукту профiль внз немае досвщу Невщповщ-ний продукту профшь внз е досвщ Невiд повiд-ний продукту профiль внз е значний досвщ Вщповщний продукту профiль внз немае Досвiду Вщповщний продукту профшь внз е досвщ Вщповщний продукту профшь внз е значний досвщ

стан необхщноТ' ресурсноТ' бази 1 ........... 10% 30% 50% 80% 95% 100%

/ НауковоТ школи не мае Наукова школа е, але дiе пасивно Наукова школа е, дiе активно розвиваеться 6 розвинута, активно дiяюча наукова школа

РесурсноТ' бази не мае Ресурсна база обмежена Ресурсна база е, але не працюе у повному обсязi 6 працююча ресурсна база

ступшь переваги над конкурентами 1 / / Не мае Незначний (котювання) Низький (удосконален ня) Несуттевий (удосконален ня) Суттевий (розвиток) Високий (розвиток)

Розглянемо елементи пiдсистеми «Стратег'я розвитку вищого навчального закладу»

вiдповiднiсть теми проекту прюритетним шляхам розвитку:

- пдготовки студент'в визначаеться як дольове вираження напрямiв подготовки, для яких можливе використання результатiв розробок в межах шновацшного проекту, у вщношенш до загальноТ кiлькостi напрямiв подготовки лiцензованих у вищому навчальному закладк Чим вищим е цей показник, тим бтьш високому балу вш вiдповiдае при оцiнцi за шестибальною шкалою (табл.5);

- кадр'т вищоУ квал'ф'кацп визначаеться аналопчно через дольове вираження кшькосп аспiрантiв, здобувачiв та докторантв, якi працюють над дисертацшними роботами в межах тематики, шновацшного проекту, в^р якого аналiзуеться, у вщношенш до загальноТ кшькосп астран^в, здобувачiв та докторантiв вищого навчального закладу (табл. 5);

- завданням навчального закладу в межах стратеги розвитку регюну. Прюритетними е шновацшш проекти, як безпосередньо пов'язаш iз альтернативами розвитку областi, до якоТ входить внз, в межах стратепчних напрямiв розвитку цього регiону. Вищий навчальний заклад може виконувати науково-дослщш роботи, як можуть сприяти розвитку шших областей, окремих мiст, краТни в цiлому. Але прiоритетними е шновацшш проекти, як внесуть позитивш змiни у соцiально-економiчний розвиток регюну, до якого територiально вiдноситься вищий навчальний заклад (табл. 5);

- з ц'тями м1'жнародного сп'троб'тництва. Якщо мета шновацшного проекту сшвпадае з напрямами мiжнародного сшвроб^ництва, то перед вищим навчальним закладом вщкриваються додатковi можливосл щодо кiлькостi

"Управл1ння проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

9

мiжнародних програм та гранив, в яких може прийняти участь та виграти внз, що на сьогодн в умовах демографiчноТ кризи повинно стати шляхом виживання внз. Тому можливють тримання внз додатковоТ корист вщ iнновацiйного проекту завдяки участi у програмах мiжнародного спiвробiтництва бажаним та вщповщае максимальнiй оцiнцi (табл. 5).

Таблиця 5

Критерiальнi значення елементiв niдсистеми «Стратегiя розвитку вищого

навчального закладу»

Показник Тип залежносп, яка описуе сутшсть показника Критер1альн1 зна як1 оц1нюються в1д чення показника, повщними балами

1 бал * тт 2 бала * п 3 бала * н 4 бала 5 балш * о 6 балш * тах

вщповщнють теми проекту прiоритетним шляхам розвитку

пiдготовки студентiв 1 к / 10% 30% 50% 60% 80% 100%

кад|^в вищоТ квалкфнкацп 1 к / 10% 30% 50% 60% 80% 100%

завданням навчального закладу в межах стратеги розвитку регюну к Не належить до стратегiй розвитку КраТна 1нше мiсто 1нша область Мюто розташуванн я внз Область розташуванн я внз

з цiлями мiжнародного спiвробiтництва 1 / Не вщповщае Непрямо вiдповiдае Частково вiдповiдае Вщповщае

Кожний шновацшний проект, який пщлягае вiдбору, в процесi формування портфелю шновацшних проектiв вищого навчального закладу повинен бути оцшений у вщповщносп до критерiальних ознак зведених у табл. 2-5.

Згщно iз алгоритмом методу багатокритерiальних шкал для кожного шновацшного проекту, який пщлягае вщбору, необхiдно розрахувати середню

бальну оцшку його привабливостi (V^ ):

- за умови рiвнозначностi усiх критерiальних ознак

— 1 п vj = v

п

г=1

(1)

де Vп - середня бальна оцшка ] -го iнновацiйного проекту; п - ктькють критерiальних ознак, п = 16; V- бальна оцшка I -Т ознаки } -го iнновацiйного проекту.

Бальну оцiнку I -Т ознаки визначають за допомогою методу лшшноТ' штерполяци у вiдповiдностi до визначених у та. 2-5 та рис. 2 критерiальних значень ознак

Vjг = Ъщ + Ъв - - ), (2)

zвi 2м

10

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

де Vji - значення у балах, яке розраховуеться, Vji е (bHi;bei);

Xji - значення i -1 ознаки j -го шновацшного проекту, Xjt е (zHi; zgi);

zHi, Zgi - вщповщно нижня та верхня границi iнтервалу критерiальних значень i -1 ознаки;

bHi, bei - вщповщно нижня та верхня границ бального штервалу, який

вiдповiдае штервалу критерiальних значень i -1 ознаки - за умови нерiвнозначностi уах критерiальних ознак

_ n

vj =Yuaivji ■ (3)

¿=1

n

де at - ваговий коефiцiент i -i критерiальноl ознаки, ^at = 1, n = 16.

i=l

Включенню у портфель пiдлягають проекти з найбiльшими середнiми оцiнками, але не нижчими, жж 3 бали. Таке обмеження пщ час вщбору е дуже суттевим тому, що не мае сенсу у виборi системи, яка описуеться станом свого розвитку як критична або неприпустима [7].

Висновки i перспективи подальших досл'джень у даному напрямку. Отримаж наступж науковi результати:

1. Обфунтовано сукупнiсть моделей критерiальноl оцiнки показниш вiдбору iнновацiйних проектiв iз використанням методу багатокритерiальних шкал.

2. Запропоновано модель розрахунку штегрального показника для вщбору шновацшних проектiв вищого навчального закладу.

Подальшi дослiдження будуть направлен розробку моделей управлiння портфелем шновацшних проектв вищого навчального закладу щодо розподту ресурсiв та оперативного управлшня ходом його реалiзацil.

Л1ТЕРАТУРА

1. Асша Н.С., Малий В.В. Проблема проектно!' ор1ентац1Т д1яльност1 наукового сектору вищих навчальних заклад1в. крок перший: визначення наукового потенц1алу // Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2007. - № 1(21). - С.139-143.

2. Асина Н.С. Проектноориентированный поиск инвесторов для коммерциализации объектов интеллектуальной собственности вузов// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2005. - № 2(14). - С. 89100.

3. Цибульов П.М., Чеботарьов В.П., Зшов В.Г., Суш1 Ю Управлшня штелектуальною власнютю / За ред. П.М. Цибульова: Монография. - К.: «К.1.С.», 2005. - 448 с.

4. Петруненков А.А. Организация разработки нового товара. Учебно-методическое пособие. - М.: Монолит, 2002. - 288 с.

5. Коммерциализация технологий: Теория и практика. Учебно-методическое пособие. -М.: Монолит, 2002. - 240 с.

6. Россошанская О.В. Модель управления высшим учебным заведением в современных условиях.// Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - 2000. - № 2(2). - С.123-127.

7. Рач О.Н. К построению зависимостей критериальных параметров, используемых при принятии решений // Вюник Схщноукрашського державного ушверситету. - 1998. - № 6(16). - С. 102-105.

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)

11

8. Мазур И.И. Управление качеством: Учеб. пособие/ И.И. Мазур, В.Д. Шапиро. Под ред. И.И. Мазура. - М.: Высш.шк., 2003. - 334 с.

9. Асина Н.С. Инновационный проект как инструментарий реализации начальной фазы инновационного цикла// УправлЫня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. -Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В.Даля, 2004. - № 3(11). - ^171-178.

^гаття надмшла до редакцп 18.05.2007 р.

12

"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 2(22)