CC BY
112
Посилання на статтю_
Калюжний В.В. Причини провалiв iнновацiйних npoeKTÍB: визначення та дiагностування проблеми/В.В. Калюжний// Управлшня проектами та розвиток виробництва: Зб.наук.пр. - Луганськ: вид-во СНУ ím. В.Даля, 2007 - №1(21). С. 130138.
УДК 331.103.244
В.В. Калюжний
ПРИЧИНИ ПРОВАЛ1В 1ННОВАЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В: ВИЗНАЧЕННЯ ТА Д1АГНОСТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ
На пiдставi аналiзу статистичного матерiалу наданi незаперечнi докази iснування суттевоТ проблеми методологií управлiння проектами, зокрема, у проектному аналiзi, через яку часто приймаються помилковi рiшення про Ывестування свiдомо неефективних проектiв. Рис. 3, табл. 2, дж. 38.
Ключовi слова: проекти, iнвестування, прийняття ршення, провал проекту, проблема, визначення причин, дiагностування.
В.В. Калюжний
ПРИЧИНЫ ПРОВАЛОВ ИННОВАЦИОННЫХ ПРОЕКТОВ: ОПРЕДЕЛЕНИЕ И ДИАГНОСТИРОВАНИЕ ПРОБЛЕМЫ
На основе анализа статистического материала представлены неоспоримые доказательства существования существенной проблемы методологии управления проектами, в частности, в проектном анализе из-за которой часто принимаются ошибочные решения про инвестирование заведомо неэффективных проектов. Рис. 3, табл. 2, ист. 38.
V.V. Kaluzhnyi
INVESTMENT PROJECTS FAILURES: THE PROBLEM DEFINING AND DIAGNOSTIC
Based on statistic data analyses indisputable arguments of huge problem of the project management methodology are grounded. Its problem element is project analyzes that causes false decisions referring investing wittingly ineffective projects.
Постановка проблеми. При кшц минулого тисячорiччя свггова економка вступила у чергову фазу свого еволюцшного розвитку, для яко'Г характерно, у першу чергу, неподтьне панування процеав глобалiзацN у геоекономiчному просторi [1-2]. Фах1вц по^зному вщнеслися до цього, безсумшвно, прогресивному явищу в економщк дехто вихваляе його [3-4], а дехто критикуе [5-б], але бтьшють з них все ж таки визнають, що позитивною стороною глобалiзацil являеться, як це не покажеться дивним... рiзке загострення конкуренци [7-8].
Саме загострення конкурентно' боротьби примушуе вах суб'ектiв економiчноl дiяльностi постшно знаходитися у режимi пошуку нових щей та створення принципово нових товарiв та послуг. Це спричинило, з одного боку, прискорення науково-техычного прогресу, а з шшого, - бурхливий розвиток ще
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
1
одшеТ' св^ово'Т тенденцiT: переходу вiд «економки речей» до «економки знань» [9-13]. Отже, сьогодш подальшим розвитком свтовоТ' економiки керують двi основнi тенденци: глобалiзацiя та економiка знань. Тому, для отримання конкурентних переваг на ринку товарiв та послуг, сьогодш потрiбна лише шновацшна продукцiя. У протилежному випадку не мае жодного шансу утриматися на ринку, тим паче, зайняти на ньому лщируюче положення.
Як свщчить свггова практика, розробку шновацшноТ' продукцiТ доцiльно вести у рамках шновацшних проектiв - загальновизнаноТ щеологп ефективного здiйснення комерцшних та iнших задумiв [14-17]. Зародившись приблизно швстол^тя назад, як самостшний науковий напрямок [18], сьогоднi в УкраТ'ш економiчний розвиток, як великих, так i середнiх пiдприемств через проекти та управлшня ними, скорее стала нормою, нiж виключенням [19]. На пщтвердження сказаного, вiдзначимо, що протягом ттьки останнiх двох рош (2005 - 2006) украТнськими пщприемствами було реалiзовано шновацшноТ' продукцiТ, створеноТ у рамках iнновацiйних проектiв, на суму 55 888 081,7 тис. грн. [20]. Ц вщомосл дають пiдставу вважати, що проектна орiентацiя пщприемницькоТ' дiяльностi в УкраТ'ш досить результативна i мае всi умови для подальшого розвитку.
Але цей запевнений прогноз затьмарюе iншого роду шформа^я: деяка часта iнновацiйних проеклв зазнае часткового або повного провалу. I ось тут виникае низка питань, головними з яких слщ вважати наступш: а яка ж ця частка невдалих проек^в та як часто шновацшш проекти зазнають краху? На перший погляд - це досить просте питання. Але ттьки на перший погляд... Адже, вщ вщпов^д на нього залежить прийняття важлившого рiшення: чи визнавати це негативно явище проблемою, що юнуе у самоТ методологи управлшня проектами та дискредитуе ТТ, чи це природне, як у всьому: загальновщомо - 100 %-ного усшху нiколи й нi в чому не гарантуеться, як у будь-якш сферi людськоТ дiяльностi, так i у самому житп: завжди iснуе деякий вщсоток природного убування.
Невирiшена частина проблеми. Посилання на окремi вiдомостi щодо провалiв iнновацiйних проектiв не дають пщстави для визнання цього негативного явища глобальною проблемою методологи управлшня проектами -можливо таю дат е випадковими та одиночними i не дозволяють з'ясувати: чи е проблема взагал^ чи ш. Якщо е, то саме в чому вона полягае, де виникае, що е головними причинами ТТ виникнення. Але для прояснення цих питань сьогодш не вдалося знайти жодного джерела з вщповщною шформа^ею. Вщсутнють ведомостей з питань провалiв проек^в, не дае можливосп для прийняття ршення про шщшвання дослiдження та розробки заходiв для усунення причин провалiв проектiв, що гальмуе подальший розвиток проектноТ орiентацiТ iнновацiйнiй дiяльностi суб'еклв пiдприемництва в УкраТ'ш, i, як наслщок, знижуе темпи реалiзацiТ шновацшноТ стратеги розвитку економки держави.
Метою роботи являеться виявлення рiвня i причин провалiв iнновацiйних проектiв для надання безстрних доказiв iснування реальноТ науковоТ проблеми у методологи управлшня проектами, а також ТТ дiагностика через системний аналiз отриманоТ шформаци для з'ясування конкретного мiсця ТТ виникнення у життевому цикл шновацшного проекту.
Вибiр пдходу до досл'дження проблеми. 1снування будь-якоТ проблеми можна вважати науково-обфунтованим лише у тому випадку, якщо надаш докази базуються на основних положеннях теори шзнання, ядром яких е дiалектичний (фтософський), iсторичний (розвиток) та системний (концеп^я цiлiсностi) пiдходи до вивчення явищ i процесiв [21-24]. Крiм того, опис проблеми повинний будуватися на принципах лопки i абсолютно'!' доказовост тих чи iнших
2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
умовиводiв та висновш шляхом 'х пщтвердження незаперечними фактами, якi, так або шакше, торкаються, проблеми, що розглядаеться.
Вказан концептуальнi пiдходи до вивчення проблеми дозволяють надати безкомпромюш докази и реального iснування на сучасному етап розвитку науки, зрозумiти й розкрити об'ективн причини, що народили IT, а також встановити перешкоди, як не дозволяють IT розв'язати проблему вщомими науцi засобами.
Виходячи з цих положень, дослщження будь-яко' проблеми, адже локально', слiд розпочинати зi збору й аналiзу вщповщно' шформаци у свiтовому масштабi. Тобто, з використання одного з принцитв теори пiзнання - вiд загального, до часткового. Якщо, у даному випадку, мова йде про не вдалють шновацшних проек^в, то, наочно, треба знайти деяку м^мальну ктькють достовiрних i офiцiйних джерел шформаци визнаних фахiвцiв чи вiдомих установ, у яких були б вщомосл з питань, що розглядаються.
Результати досл'джень. Почнемо одразу ж з фак^в, зрозумто, сумних. Як свщчить статистика [25], з загально' кшькосп iнновацiйних проектiв, тобто таких, що пов'язаш з розробкою та виведенням на ринок ново' продукци, бтя 40 % зазнають повного краху. Такий висновок ствпадае з даними американських дослщниш [2б], якi обстежили 123 американських компанш, що готувалися до випуску 203 видiв реально' ново' продукци у рамках шновацшних проек^в. Отже, з 203 проек^в, лише 123 (60,6 %) були усшшними, а 80 (39,4 %) - зазнали провалу. Ще одна американська компаыя Booz, Alen & Hamilton ще у 1982 роц оприлюднила огляд по аналiзу усшшносп iнновацiйних проектiв велико' кiлькостi компанш, який свщчить, що частка проеклв, як зазнали провалу, складае 46 % [27]. Подiбна iнформацiя надана в робот [28], у якш повiдомляеться про те, що ттьки у США бiля 40 % шновацшних проеклв, що були пов'язаш з розробкою шформацшних технологiй, не принесли шяких прибуткiв, тобто зазнали краху. Цим даним вторуе шформа^я з роботи [29]: бтя 40 % вах проек^в не приносять прибутку, що очiкувався. I на завершення, вiдзначимо: за даними консалтингово' компанП Standish Group 31 % шновацшних проеклв завершуються провалом [30].
Таю жахливi показники «устшностЬ шновацшних проеклв не можуть не викликати не заспокоення. I немае пщстави недовiряти наведеним даним: адже на перший погляд надглядаеться дивовижна кореля^я мiж ними, хоча всi вони отриман з рiзних джерел, як за часом, так й за географiею, i шяким чином не пов'язаними мiж собою, тобто незалежш. Отже, якщо майже половина шновацшних проеклв зазнають краху, i така ситуа^я не змiнюеться протягом останшх 25 рокiв, то можна впевнено казати, що юнуе якась серйозна, глобальна та стшка у чаа проблема у методологП управлiння проектами, але в чому вона полягае - з наведених даних не можливо зрозумгги, осктьки вони лише констатують факти про рiвень невдалих шновацшних проек^в.
Бiльш конкретна шформа^я з цього питання мiститься у робо^ [31], а саме. Аналiз невдалих проектiв показуе, що, в цтому, бiля 50 % проектних витрат припадае на створення та просування на ринок нових виробiв, ям, так i не знайшли свого споживача, а 30 % - на нововведення, ям, хоча й отримали визнання, але швидко зшшли з нього. Ця шформа^я, те ж дуже узагальнена i не розкривае причин такого становища, що утруднюе дiагностування проблеми.
Головы причини «провалiв» проек^в наведет у робо^ [32], до яких и автор вщносить наступнi: неправильна оцшка потреб ринку (32 %), неправильна пол^ика збуту (13 %), несвоечасний вихщ на ринок (10 %), технiчна невдосконаленiсть нових виробiв (23 %). Наведенi вiдсотки розподiлу причин невдач шновацшних проек^в - також констата^я фактiв, оскiльки автор у сво'й роботi [32] 'х шяк не коментуе, що не дозволяе з'ясувати чому так вщбуваеться.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
3
Але про це можна дознатися з роботи [27], у якш наведений бтьш ретельний аналiз «провальних» шновацшних продуктiв. Так, 28 % продук^в були розробленi не на пiдставi аналiзу ринку та потреб споживачiв, а в наслiдок креативностi розробниш. При такому пiдходi до розробки, ттьки пiсля запуску продукту на ринок виявляеться, що вш шкому не потрiбний (вiдповiдае причинi «неправильна оцшка потреб ринку»). Ще 24 % продук^в е радикальним вдосконаленням продукци успiшних конкурентiв, тобто продукци, якою вже заповнений ринок та користуеться пщвищеним попитом. В цьому випадку, у рамках проекту плануеться розробити щось подiбне, з одного боку, а з шшого -щось таке, щоб принципово в^знялося, але споживач^ частш за все, не пщготовлеш до сприйняття радикальних шновацш (вiдповiдае причинi «несвоечасний вихщ на ринок»). 13 % нових продук^в зазнають невдачi через Тхню занадто велику схожiсть з продук^ею конкурентiв або вiдверте копiювання такоТ продукци з незначними змiнами. У цьому випадку споживач майже не в^зняе нову продукцiю вiд вщомоТ. Але конкуренти, налагодивши випуск своеТ продукцiТ, мають змогу знизити на неТ цiну безпосередньо перед виводом на ринок продукту проекту або шщшвати додатковi заходи для просування свого продукту на ринок, що перешкоджае не ттьки запуску нового продукту, але й пробним продажам (вщповщае причин «неправильна пол^ика збуту»). До цього перелiку додамо ще 15 % продуклв, якi не задовольняють потреб споживачiв через техшчну невдосконаленiсть (погано працюють), або Тх продукцiя не може зацiкавити як морально або техшчно застарiла (вщповщае причиш «техшчна невдосконаленiсть новоТ продукци). На наступну групу провалiв - помилка у ^ш -припадае приблизно 13 %. Така ситуа^я вiдбуваеться тодi, коли на ринок пропонуеться продукт з цшою, яку той не може сприйняти. Завжди юнуе така цiна, по якоТ ринок може прийняти продукт, и це е важливою частиною маркетингу - правильно визначитися з цшою, розрахувати и, вгадати. Частiше за все призначають цшу по собiвартостi плюс прибуток. Як правило, це несприятливий споаб (вiдповiдае причинi «неправильна цiнова пол^ика»). I, нарештi, 7 % припадае на продукцш, яку ринок ^норуе. Продукцiя чомусь не подобаеться споживачу 0 частше важко зрозумiти, чому), у конкурент е подiбна, але чомусь краще сприймаеться споживачем продук^я. Маркетинговi зусилля виявилися недостатнiми для просування продукту на ринок, цтьовий ринок обраний неправильно, виникають проблеми iз зовнiшньою маркетинговим оточенням, наприклад, з'явилося щось нове у законодавств^ що гальмуе продаж продукту, тощо (вщповщае причиш «неправильна оцшка потреб ринку»).
Британський Центр вивчення промислових шновацш дослщив 53 проекта, робота над якими була за рiзними причинами перервана на стади розробки продукту проекту. Цтлю цього дослщження, результати яких подаш у табл. 1, було визначення причин провалiв проек^в [33].
Таблиця 1
Причини провашв iнновацiйних nроектiв
Причини Кiлькiсть випадмв
Зов^шн фактори
1з Непривабливо маленький ринок (ринкова н1ша) 19
2з Невизначенють в1дносно того, хто буде покупцем 12
3з Недооблк сил конкуренц1Т 11
4з Невизначенють у вщношены постачальник1в 6
5з Застар1л1 Ыновацп 3
Разом 51
Внутр/'шн/' фактори
4
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
1в Нестача ресурс1в 1 кадр1в для проведення маркетингу та експертизи 14
2в Нестача виробничих площ або досвщу 13
3в Незадовтьний зв'язок з сум1жними ф1рмами 7
4в Непередбачене, лавинопод1бне зростання витрат на подовження 6
впровадження ¡нновацп
5в Нестача ресурав на впровадження шновацп 4
Разом 44
В с ь о г о 95
Важко не пом1тити, що зовшшш фактори обумовлеш такими ж головними причинами, про ям казалося вище [32], а саме: неправильне дослщження або оцшка ринку (1з + 2з + 3з+ 4з) - 50,5 % вщ загальноТ к1лькост1 випадмв, та техн1чна невдосконален1сть нових вироб1в (5з) - 3,2 %. Що до внутр1шн1х фактор1в, то вс1 вони пов'язан1 з неправильною розробкою самого шновацшного проекту, зокрема, складом команди проекту (1в) - 14,7 %, визначенням потужностей (2в) -13,7 %, комун1кац1й (3в) - 7,4 %, розрахунком грошових потомв (4в + 5в) - 10,5 %.
Кен Фр1ман з Сассекського ушверситету досл1джував долю 29 пар схожих один на другого шновацшних проект1в, причому у кожнш пар1 один з проект1в завершився усшхом, а другий - або був помггно менш усп1шним, або зовам невдалим [33]. Анал1зуючи невдачник1в, Фр1ман робить наступн1 висновки: 1) Причини невдач могли бути виведеними з т1еТ шформаци, яку кер1вники проекту насправд1 мали у момент вщбору I старту проекту. Але ця шформац1я ними або не була прийнята до уваги, або не анал1зувалася за допомогою формальних метод1в; 2) Кер1вники-невдачники неохоче застосовують загальновизнаш методи, особливо т1 з них, ям пов'язан1 з великою мльмстю розрахунк1в, або з невизначен1стю деяких даних (наприклад, експертну оцшку). Вщмовляючись в1д складання прогноз1в, так1 кер1вники б1льш дов1ряють 1нтуТ"ц1Т та власному розуму. Що, як опиняеться у пщсумку, призводить бтьшють проект1в до поразки.
Це були наведет наявш числов1 показники. Але у л1тератур1 можна знайти I численн1 не наявш. Так у робот1 [34], автори, перераховуючи фактори усп1ху, показують вщсотки усп1шност1. Якщо взяти р1зницю м1ж 100 % та вщсотком усп1шност1, отримаемо в1дсоток невдалих проект1в. Отже, першим фактором усп1шност1 вони вважають суттев1 конкурентн1 переваги продукту проекту. Коли продукт пропонуе р1шення проблем споживача, поки що не вир1шених аналогами, та суттево меншш ц1ни такого продукту, його усшх досягаеться б1льш н1ж у 95 % випадках. Але, якщо новий продукт мало чим вщр1зняеться вщ юнуючих аналог1в, усп1х складае бтя 20 %. Тобто 1мов1рн1сть провалу такого продукту на ринку складае приблизно 80 %. По-друге. Якщо немае ясноТ концепци нового продукту, розробленоТ ще до початку робгг по його розробки, такий продукт оч1кують невдач1 у 75 % випадках. По-трете. Якщо ямсть виконання технолопчних крок1в по створенню нового продукту на середньому р1вн1 (по низький р1вень взагал1 не говориться) - 70 % з них зазнають невдачк Це також стосуеться й якост виконання еташв проекту, попередшх розробц1 продукту. По-четверте. Технолопчний синерг1зм. При його в1дсутност1 зазнають поразки 70 % нового продукту. Аналопчш пропорци - 70 % невдач - юнують I для маркетингового синерпзму, I для маркетинговоТ активност1, по-п'яте. По-шосте. Якщо немае ринковоТ привабливост1, новий продукт зазнае поразки у 55 % випадках. По-сьоме. Якщо конкуренц1я слабка, то лише 30 % продуклв оч1куе поразка, а якщо сильна - то цей показник зростае до 50 %.
I остання, те ж не наявна, шформац1я под1бного змюту, яка знайдена у робот1 [27]. Вона пов'язана з витратами на реал1зац1ю проект1в, як усшшних, так I не усшшних, I подана у табл. 2.
Таблиця 2
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
5
Структура витрат компанш на реалiзацiю шновацшних проеклв
Статл витрат Неусшшш Усшшш
проекти проекти
Первюний скриншг 15 % 4%
Анал1з ринку, техн1чний анал1з, б1знес-планування 3 % 3 %
Розробка 18,5 % 18,5 %
Тестування 6 % 11 %
Виробництво i продаж 7 % 18 %
Аналiзуючи наведенi данi, автор видтяе, принаймнi, три головних причини провалiв проеклв. По-перше, суттево менше придiляеться уваги питанням тестування нового продукту (але автор не пояснюе, в чому воно полягае). Подруге, низька якють виробництва внаслщок використання застартого обладнання та залучення до виробництва низькоквалiфiкованих робiтникiв (для економи' зароб^но!' платнi). По-трете, витрат на продаж недостатньо, внаслщок чого мае мюце слабка атка просування продукту на ринок, недостатня оргашза^я продажу.
Цей перелк сумно! шформаци' щодо провалiв iнновацiйних проектiв можна було б продовжити, але зупинимося на наведеному. Його достатньо для того, щоб зробити единий висновок: неусшшнють тако! кшькосп проектiв, i якщо вона стабiльна у чаа, а також наявнiсть численно! кшькосп вiдповiдних джерел iнформацiï у свт, говорить про те, що крах шновацшних проеклв - це невипадкове явище, а дшсно iснуе серйозна проблема в методологи управлшня проектами.
Може когось такий великий масив негативно!' шформаци роздратовуе, комусь може вш покажеться занадто лишшм, але такий огляд з цього питання зроблений навмисно. Наявнють велико! численносл жахливих показниш, за суттю, е прямим доведенням юнування науково! проблеми в управлшш проектами!
У цьому оглядi негативних фактiв щодо провалiв iнновацiйних проектiв, на перший погляд, все гаразд, окрiм одного... Жодний з авторiв так i показав на якш же ж фазi життевого циклу проекту виникають л чи iншi причини. Отже, у цьому випадку, незрозумшо де саме треба зосередити увагу для розв'язання проблемк Для усунення цього недолку, розглянемо життевий цикл проекту.
Протягом життевого циклу будь-який проект, незалежно вщ складносп та об'ему роб^, обов'язково (це класика) проходить чотири фази: передшвестицшну, швестицшну, експлуатацiйну та завершальну [16]. Починаеться проект iз задумки вирiшення якийсь проблеми (зачади) та народження проектно! iдеï [16] i одразу ж перед командою проекту виникае головне питання: як забезпечити ефективнють проекту, коли час та кошти на його реалiзацiю, як правило, дуже обмежеш? Зрозумшо, що вщповщь на це питання повинна надшти ще до початку швестування проекту, тобто до початку швестицшно!' фази проекту. З цього виходить, що ефективнють майбутнього проекту закладаеться на його першш передшвестицшнш фазi [16]. Отже, початковiй фазi проекту повинна придiлятися сама пильна увага, осктьки ця фаза, i це не буде перебтьшенням, визначае устшнють проекту, майже його долю.
Для забезпечення належно! ефективностi потрiбно ретельно дослщити всi аспекти зовнiшнього та внутр^нього оточення проекту. I комплекс цих процедур виявився насттьки складним, що, ще у останнш третиы минулого сторiччя, видiлився у самостшну галузь знань, що отримала назву «проектний аналiз» [16].
6
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
Отже, шд час проектного аналiзу закладаеться ефективнiсть проекту. Тому е пщстава зупинитися на ньому бiльш детально.
Загальновизнаний (класичний) пщхщ до проектного аналiзу передбачае проведення наступних видiв аналiзу, причому у той послщовносп, у якiй вiн тут наведений (по Мазуру 1.1.) [16]: техшчний, фшансовий, комерцiйний (ринковий), екологiчний, оргашзацшний, соцiальний i економiчний. Отже, якщо перелiченi види аналiзу дали позитивний результат, то можна приймати ршення про швестування проекту. Але наявнють провальних проектiв, свiдчить про те, що деяк етапи аналiзу чомусь не змогли, хоча б, насторожити менеджера проекту, що ефективнють проекту викликае сумшв. Щоб наочно побачити де саме виникла така ситуа^я, зютавимо показники провалiв проектiв, зокрема, причин, з видами проектного аналiзу. Ц данi наведенi у табл. 3.
Як бачимо, головними причинами провалiв проектв е недостатнiй техшчний, комерцшний та органiзацiйний аналiзи, що говорить про невдосконаленють методик проведення перелiчених перших двох видiв аналiзу. Якщо 1'х вдосконалити, майже на половину зменшиться кiлькiсть невдалих проектв. Отже саме на цих видах проектного аналiзу треба зосередити увагу. Тод^ спочатку, поставимо питання: чому сучасний проектний аналiз виявився таким неефективним?
Таблиця 3
Зютавлення видiв проектного аналiзу зi причинами провалiв проектiв
Види проектного аналiзу Вiдсоток про проектiв (прибл iн( залiв або невдалих пизно) за джерелами юрмацп У середньому Рейтинг невдач проеклв
[31] [31] [32] [27] [33] [34] [27]
Техычний 33 52 3 80 60 45 % 1
Ф1нансовий 11 11 % 3
Комерц1йний 50 30 45 35 50 70 30 45 % 1
Еколог1чний
Орган1зац1йний 36 70 35 45 % 1
Соц1альний
Економ1чний 13 35 24 % 2
На нашу думку вiдповiдь прихована у наступному. Нагадаемо, проектний аналiз, як самостiйний науковий напрям, з'явився у останнш третинi пришлого стол^тя, тобто в епоху господарювання економiки речей. Але сьогоднi ситуа^я у свiтовiй економiцi змiнилася - тепер пануюче положення займае економка знань, яка примушуе держави переходити на шновацшний шлях розвитку своТх нацiональних економiк. А пiдхiд до проектного аналiзу залишився колишнiм. Вш не вiдповiдае сучасностi. Мабуть, це й стало причиною зниження його ефективностк В ньому чогось не вистачае. На наш погляд, вш не враховуе наступш обставини.
В основi кожноТ шновацп покладенi новi знання, якi, у свою чергу, е результатом цтеспрямованоТ творчоТ дiяльностi людини. Але питання творчостi, або креатологи, що пов'язанi, наприклад, з оцшкою рiвня креативностi та радикальност продукту проекту у iснуючiй схемi проектного аналiзу не розглядаються. Отже вщпов^д саме на цi питання могли б виключити такi причини провалiв проектiв, як несвоечасний вихщ на ринок та технiчна застартють продукту проекту.
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
7
Пщ час проектного аналiзу дослiдження ринку фунтуеться, переважно, на експертних оцшках, якi, як вiдомо, носять суб'ективний характер та становляться передумовою для виникнення таких причин неусшшносп проеклв, як неправильна оцшка потреб ринку, неправильна пол^ика збуту, висока цша, створення непотрiбних продуктiв проектiв тощо. Все це свщчить проте, що для пщвищення ефективностi проектного аналiзу необхiдна якась додаткова iнформацiя, причому об'ективна та безсшрна, за допомогою якою можна було б перевiрити та оцшити вiрогiднiсть результатiв маркетингових дослщжень ринку.
1з сказаного виходить, що для адаптування юнуючого проектного аналiзу до теперiшнiх економiчних умов господарювання необхщний новий, так званий, креативний пщхщ, який, з одного боку, дозволяв би розробляти дшсно прогресивний продукт проекту, причому гарантовано затребуваний ринком, а, з шшого боку, - дозволяв би приймати дшсно обфунтоване та однозначне управлшське ршення про швестування проекту на основi додатковоТ контролюючоТ шформаци, що характеризуеться повнотою та безстрнютю.
На наш погляд такий креативний пщхщ до проектного аналiзу повинен базуватися на нових технологах обробки мегамасивiв шформаци, як дозволяють вилучати з нього додатковi вщповщш прагматичнi знання, що виключать прийняття невiрних управлшських рiшень на всiх етапах, як проектного аналiзу, зокрема, так i на всiх фазах життевого циклу всього проекту, у цтому.
Висновки
1. Через наявнють численноТ кшькосп, майже спiвпадаючих за рiвнем та перелком причин, жахливих вiдомостей отриманих з сукупност рiзних за виданням i часом видання джерел iнформацiТ щодо провалiв iнновацiйних проектiв, та через Тх кiлькiсно-якiсний аналiз, юнування масштабно! та стiйкоТ у чаа науковоТ проблеми у методологи управлшня проектами можна вважати доведеним.
2. Ефективнють майбутнього шновацшного проекту закладаеться на його передшвестицшнш фазi, зокрема, пщ час проектного аналiзу. Розкрито, як види проектного аналiзу не можуть забезпечити усунення бiльшостi причин неусшшносп проектiв: технiчний, комерцiйний та оргашзацшний, що свiдчить про невдосконаленiсть шструментарш проведення перелiчених видiв аналiзу.
3. Зроблено припущення, що юнуючий класичний пщхщ до проектного аналiзу не вщповщае сучасносл, оскiльки вiн не зазнав принципових змш вiдповiдно до переходу св^овоТ' економiки вiд економки речей до економiки знань. Висловлена пропози^я перейти до креативного пщходу до проектного аналiзу.
4. Висловлено пропозицш робити i використовувати додаткову контрольну шформацш для перевiрки вiрогiдностi результатiв всiх видiв проектного аналiзу, отриманою на пiдставi обробки мегамасивiв iнформацiТ.
Л1ТЕРАТУРА
1. Чумаков А.Н. Глобализация. Контуры целостного мира: монография. - М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. - 432 с.
2. Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальн1 трансформаци. Пол1тика, економ1ка, культура. Пер. з англ. - К.: фен1кс, 2003. - 584 с.
3. Мкапа Б.У., Халонен Т. Справедливая глобализация: создание возможностей для всех. Доклад Всемирной комиссии по социальным аспектам глобализации // Международная конференция труда, 92 сессия. - Женева: МОТ, 2004. - С. 177.
4. Калюжный В.В. Методологические аспекты проблемы проектной ориентации малого и
среднего бизнеса // Управлшня проектами та розвиток виробництва. Зб1рник наукових праць. Пщ ред. В.А. Рач. - Луганськ: Вид-во СНУ ¡м. В. Даля, 2005. - №3 (15). - С. 6888.
8
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
5. Иванов А. Загадки украинской безработицы // Всеукраинская техническая газета. -07.04.2005. - № 14 (118). - С. 8-9.
6. http // www.ruspred.ru. - Вщвщування сайту: 20.10.2006, 05:34.
7. Задорожный Г.В. Труд, производительность, благосостояние - социальные приоритеты общества // Со^альш прюритети в транзитившй економщк Зб. наук. праць. - Харгав: Х1БМ, 1999. - С. 10-16.
8. Лапшов Ю., Шенкоренко М., Гончаренко М. Аналiз дiяльностi патентних вiдомств найбтьш розвинутих краТн в умовах глобалiзацií економiки // 1нтелектуальна власнiсть. - 2001. - № 11. - С. 30 - 36.
9. Глухов В.В., Коробка С.Б., Маринина Т.В. Экономика знаний: Учеб. пособие. - СПб.: Питер, 2003. - 528 с.
10. Таран Ю.Н., Пигоров Г.С., Пушкин В.Е. Пути взаимоусиления творческого и гуманитарного образования // Новационно-творческое образование и интеллектуализация социально-экономического развития страны: Сб. научно-методич. материалов под ред. акад. НАНУ Ю.Н.Тарана и чл.-корр. АН ТКУ Г.С.Пигорова. - Днепропетровск: ДМетАУ, 1999. - С. 20-22.
11. Популярно про штелектуальну власнють. Абетка / Уклали: П.М.Цибульов, В.П.Чеботарьов. - К.: Мiжнародний науковий комтет, 2003. - 56 с.
12. Меняйло Л.А. Передача права на об'екти штелектуально''' власностк Конспект лекцш. -К.: ЗАТ «1нститут штелектуально'!' власност i права, 2000. - 224 с.
13. Красовська А., Бернадська I. Сучасн тенденцп економiчного розвитку i охорони прав штелектуально'!' власност // 1нтелектуальна власнiсть. - 2002 - № 2-3. - С. 27-29.
14. Мазур И.И., Шапиро В.Д. и до. Реструктуризация предприятий и компаний. Справочное пособие / Под ред. И.И.Мазура. - М.: Высшая школа, 2000. - 587 с.
15. Анфилатов В.С., Емельянов А.А., Кукушкин А.А. Системный анализ в управлении: Учеб. Пособие / Под ред. А.А.Емельянова. - М.: Финансы и статистика, 2002. - 368 с.
16. Мазур И.И, Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие /Под общ. ред. И.И.Мазура. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2004. - 664 с.
17. Ньютон Р. Управление проектами от А до Я / Ричард Ньютон; Пер. с англ.. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2007. - 180 с.
18. Воропаев В.И. Управление проектами в России. - М.: Аланс, 1995. - 225 с.
19. Гуржий А.М., Каракай Ю.В., Петренко З.О та шш. 1нновацмна дiяльнiсть в Украшк Монографiя. - К.: Укр1НТЕ1, 2006. - 152 с.
20. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Украшк Стат. зб.. - К.: Держкомстат. - 2006. -312 с.
21. Добров Г.М. Наука о науке. - 3-е узд., доп. и перераб. / Отв. ред. Н.В.Новиков. - К.: Наукова думка, 1989. - 304 с.
22. Оппенлендер Карл. Технический прогресс: воздействие, оценки, результаты. - М.: Экономика, 1981. - 175 с.
23. Юдин Э.Г. Системный подход и принцип деятельности. - М.: Наука, 1978. - 392 с.
24. Чус А.В., Данченко В.Н. Основы технического творчества. - Киев; Донецк: Вища школа. Головное изд-во, 1983. - 184 с.
25. Кондратенко Е. Только рискующий достигнет цели // Капитал. - 1997. - № 2. - С. 5052.
26. Kleinschmidt E.J., Cooper R.G. An Investigation into the New Product Process: Steps, Deficiencies and Impact // Journal of Product Innovation Management. - 1986. - № 2. - Р. 71-85.
27. Петруненков А.А. Организация разработки нового товара. Учебно-методическое пособие. - М.: Монолит, 2002. - 288 с.
28. TechRepublic and Ted Smith. IT Project Management Research Findings. - Louisville, KY: TechRepublic, 13 november 2000.
29. Бенко К., Мак-Фарлан Ф.У. Управление портфелями проектов: соответствие проектов стратегическим целям компании: Пер. с англ. - М.: ООО «И.Д. Вильямс», 2007. -240 с.
30. Геращенко Н.О. Аудит управления проектами как инструмент повышения качества процессов проектно-ориентированной компании // IV Мiжнародн. Конф. «Управлшня проектами у розвитку сусптьства. Тема: Управлшня програмами оргашзацмного розвитку в конкурентному оточены (Управлшня проектами в умовах глобалiзацií
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
9
знань)». м. КиТв, 24 - 25 травня 2007 р. Тези доповщей / Вщповщальний за випуск С.Д.Бушуев. - К.: КНУБА, 2007. - 174 с.
31. Медынский В.Г., Ильдеменов С.В. Реинжиниринг инновационного предпринимательства: Учеб. пособие для вузов / Под ред. В.А.Ирикова. - М.: ЮНИТИ, 1999. - 414 с.
32. ВтЫський В.В., Велик^ваненко Г.1. Ризоколопя в економiцi та пщприемництвк Монографiя. - К.: КНЕУ, 2004. - 480 с.
33. Бабаскин С.Я., Зинов В.Г. Коммерциализация технологий: теория и практика. Учебно-методическое пособие. - М.: Монолит, 2002. - 240 с.
34. Cooper R.G., Kleinschmidt E.J. New Products: The Key Factors in Success, AMA, Chicago, 1990.
Стаття надмшла до редакцп 28.12.2006 р.
10
"Управлшня проектами та розвиток виробництва", 2007, № 1(21)
