CC BY
20
Ф.1. Евдокимов, Г.А. Какумна
УПРАВЛ1ННЯ ВАРТ1СТЮ НАУКОСМКО1 ПРОДУКЦП
Постановка проблеми. XXI столггтя характеризують сьогоднi як вш переходу до економiки знань. Термш «економжа знань» був уведений у науковий оборот Ф. Махлупом у 1962 р. Сьогодш цей термш використовусться для визначення понять «нова економжа», «шформацшна економжа», «високотехнологiчна
цившзащя» [1, 2].
Проблема вартiсноi оцшки наукоемких пiдприeмств розглядалася як украшськими, так i зарубiжними вченими, а саме О. Амошею [3], К. Боуменом [4], В. Панковим [5] та ш. При цьому значну увагу авторами придшено розробцi методiв кшькюно'! оцiнки рiзних параметрiв вартосп таких пiдприемств. Що ж стосуеться проблем управлшня вартiстю наукоемкоi продукцп в умовах нестабiльного зовнiшнього середовища, характерного для трансформацiйноi економiки, то вони потребують подальших дослiджень, тим бшьше, що в умовах конкурентного ринку вартють продукцп е одним iз чинникiв 11 конкурентоспроможностi, а також конкурентоспроможносп
пiдприемств у цшому. Тому метою даноi роботи е обгрунтування шляхiв збалансування (оптимiзацiя)
стввщношення "витрати - значимють" окремих виробничих процеав на основi визначення функцш при створеннi наукоемкоi продукцп.
Розвиток виробництва
наукомютких видiв продукцп, i в першу
чергу виготовлених на основi високих технологiй (продукцiя, вщнесена до так званоi "хай-тек"), е важливим напрямом тдвищення конкурентоспроможностi тдприемств i успiшного 1хнього функцiонування на внутршньому i зовнiшньому ринках. Слщ зазначити, що по обсягу виробництва продукцп високо! технологи краши €С випереджають США. Розмiр iнвестицiй у сектор знань у крашах - членах Оргашзаци економiчного спiвробiтництва i розвитку (ОЕСР) складае в середньому 4,7% вщ внутрiшнього валового продукту [6, 356]. Частка високотехнолопчних галузей обробно'].' промисловостi i
високотехнологiчних послуг у ВВП особливо висока у Швденнш Кореi (12,6%), Нiмеччинi (11,7%), Япони (10,7%), Швеци (10%), США (8,5%).
Узагальнення закордонного досвщу свщчить про те, що базою тдвищення конкурентоспроможносп i збiльшення експортного потенщалу 6удь-яко1 краши е випуск високотехнологiчноi, наукоемкоi продукцп, заснованоi на знаннях.
Результати досл1джень. Дiяльнiсть як звичайного пщприемства, так i наукоемкого мае потребу в змшах. Методологiчно в змЫ дiяльностi пiдприемства доцiльно розрiзняти два тдходи: по витратах на створення виробництва i реалiзацiю продукцп та по ощнщ п вартостi на ринку (акт кутвл> продажу), обумовленою кориснiстю для
© Свдокимов Федiр 1ванович - доктор техшчних наук, професор; Какунша Ганна Анатолпвна - асистент. Нацюнальний технiчний унiверситет, Донецьк.
ISSN 1562-109X
споживача. Не розрiзняючи ютотно методи формування витрат на виробництво i реалiзацiю продукцп, собiвартiсть наукоемко'1 продукцГi вимагае виконання ряду додаткових процесiв: наукових дослщжень, проектно-конструкторських розробок, виготовлення досвщних зразкiв, освоення промислового виробництва, техшчного обслуговування обладнання та вироблено'1 продукцп. 1стотно змiнюеться i структура витрат виробництва на користь збiльшення частки постiйних виробничих витрат. Якщо при виготовленнi традицшно'1 промислово'1 продукцп питома вага постiйних витрат у середньому складае близько 20%, то у
При розрахунку елемента собiвартостi «амортизацшш
вщрахування» виникае проблема розрахунку цього елемента для нематерiальних активiв. Тут може бути
високотехнолопчнш вона збiльшуеться до 70-80% (табл. 1). У перемшних витратах пщвищуються витрати на оплату i мотивацiю штелектуально'1 працi, змiнюеться змiст амортизацiйних вiдрахувань. Якщо на виробництво традицшно'1 продукцп, засновано'1 на природних ресурсах, основним мотивацшним фактором е розмiр оплати пращ, то при створенш продукцп на базi знань детермiнантами мотиваци виступають гуманiтарнi стимули, головним з яких е задоволенють трудом. Поряд з урахуванням фiзичного зносу матерiальних основних виробничих фондiв пiдвищуеться необхiднiсть визначення морального зносу.
використаний часовий параметр амортизаци, в основу якого покладений термш охорони об'еклв штелектуально'1 власностi (табл. 2).
Об'ект захисту Термш захисту, роюв
Патент 20
Промисловий зразок 8
Науковi пращ 25
Товарний знак 10
Таблиця 1. Структура соб1вартост1 машинобудгвних тдприемств Украгни, %*
Елементи собiвартостi У середньому по машинобудуванню Пщприемства високо'1 технологи
Повна собiвартiсть 100,0 100,0
У тому чист:
матерiальнi витрати 58,0 37,6
оплата пращ 16,6 29,0
вщрахування на сощальш заходи 6,2 10,6
амортизащя 5,6 12,6
iншi витрати 13,6 10,2
* Складено за матер1алами Статистичного щор1чника за 2003 р.
Таблиця 2. Правове регулювання об'ектгв ¡нтелектуальног власностг в Украгнг
F (a, S ) = ^at logayS ^ 0, (1)
i=1
Розширення процесiв формування витрат на створення наукоемко'1 продукцп типа "хай-тек" обумовлюе необхщнють оцiнки величини цих витрат та ïx значимiсть для економiчноï дiяльностi пiдприемства. В цьому випадку управлшня витратами наукоемко'' продукцп може бути здшснено шляхом збалансування (оптимiзацГï) стввщношення "витрати -значимють" окремих процеав на основi визначення функцiй при створенш продукцп. Кшькюно цей критерш може бути виражений формулою
a
%
де n - кшькють функцiй при створеннi продукцп високоï технологи;
ai - значимють функцп i, %;
Si - частка витрат функцп i в
загальнш величинi, %.
У випадку рiвнозначного розподiлу важливостi функцiй у структурi витрат на 1хне виконання значення функци управлiння (1) мае наближуватись до нуля [6].
Слщ зазначити, що проблема управлiння вартютю наукоемкого пiдприемства була дослiджена у дисертацшнш роботi В. Панкова, а саме ним обгрунтовано нову щлюну наукову концепцiю цiннiсного пiдxоду до управлшня вартютю великого наукомюткого машинобудiвного
пiдприемства як пiдстави його перетворення в елггну фiрму свiтового рiвня з винятковими можливостями i високим ринковим потенщалом [5]. Але при цьому необхщною умовою застосування функщонального пiдxоду управлiння витратами е необхщнють функщонального опису об'екта. Функщональний пщхщ, який вiдображае взаемодiю елементiв системи з точки зору виявлення ïx внутрiшнix та зовнiшнix характеристик, дозволяе бшьш
повно розкрити сутнiсть
штелектуального капiталу.
Формуючи концепцiю
iнтелектуального катталу, необхiдно видiлити два рiвня: 1) функщонально-ресурсний, який пiдкреслюе первиннють, значимiсть iнтелектуального капiталу в процес вiдтворювання капiталу; 2) функцiонально-результативний, який визначае штелектуальну власнiсть як щльову функцiю, результат
iндивiдуального вiдтворювання катталу [8].
Поняття функцiй трактуеться рiзними авторами по-рiзному [7, 256]. Серед рiзновидiв функцiй розрiзняють: технiчнi, технiко-економiчнi, техшко-органiзацiйнi, економiчнi. Функци класифшують по рiзних ознаках: стосовно об'екта функщонування -зовнiшнi i внутршш; по характеру виникнення - номшальш
(регламентованi), дiйснi i потенцiйнi; по виду використання - необхщш i надлишковi. Зовнiшнi функцп подiляють на головн i другоряднi; внутрiшнi - на основн i допомiжнi. Вщнесення функцiй до тсе' чи шшо'1 ознаки класифшаци виконуеться за допомогою ключових питань: Що? Де? Чим? Як? Коли? Навщо? Хто?
Головна функщя визначае призначення об'екта, а другорядна забезпечуе виконання додаткових вимог для здшснення головно'. Основнi функци формуються шляхом вщповщ на питання «Як (яким чином) здшснюеться головна функцiя?». Лопчна
послiдовнiсть основних функцiй перевiряеться постановкою питань: «Чому (навiщо) здiйснюеться дана функщя?». Допомiжнi функцп е пщлеглими стосовно основно'. Управлiння витратами з застосуванням функщонального пщходу полягае в скороченн кiлькостi надлишкових функцiй з урахуванням 'х значимостi.
Значимють (вагомють) функцш стосовно реалiзацii головно'1 функци i визначення виправданих витрат на щ функци встановлюеться експертним шляхом, при цьому може бути використано метод попарного порiвняння: гiрше (<), краще (>), рiвнi (=) з наступною обробкою отриманих даних методом ранжирування.
а
Стввщношення «витрати -значимють» може бути представлено дiаграмою (див. рис. 1). Вихщш дат для побудови дiаграми взят з процесу «облж готово'1 продукцп» одного з машинобудiвних заводiв м. Донецька (табл. 3).
18,5
0,25
25,5
0,15
0,12
12,2
0,08
41,7
F
З
Рис. 1. Функцюнально-витратна д1аграма машинобуд1вного тдприемства Таблиця 3. Витрати I вагом1сть функцш
4
Найменування 1ндекс Вагомють Витрати, %
Облiк випуску продукцп /1 0,40 18,5
Звгг про збут продукцп Л 0,25 25,5
Оперативна звитасть /з 0,15 2,2
Бухгалтерська звiтнiсть /4 0,12 12,1
Формування шформаци в координацшному центрi /5 0,08 41,7
Разом 1,0 100,0
У результат оптимiзацii спiввiдношення «витрати-значимють» по формулi (1) скорочуеться час обробки шформаци i полiпшуеться структура витрат.
Другою складовою вартостi наукоемкоi продукци е й цiннiсть, обумовлена ринковою цшою. Цiна визначаеться концепщею, покладеною в
п основу. При встановленш цiни пiдприемством на традицшну продукцiю враховуються ключовi фактори, що об'еднан в двi групи: внутршш i зовнiшнi (рис. 2), що i визначають методи цiноутворення.
До найбiльш розповсюджених вiдносяться наступнi методи розрахунку цш:
витратш - витрати плюс; забезпечення цшьового прибутку; метод доходу на каттал;
ринковi - вiльнi, орiентованi на попит; орiентованi на конкурента (тендорний, проходження за лщером); параметричний;
економiчнi - питомих показниюв; бальний.
Цiни на наукомютку продукцiю встановлюються одним iз наступних трьох методiв: витратний, ринковий i прибутковий (рис. 3). Витратний пщхщ застосовуеться при ощнщ продукцп, засновано' на використаннi
штелектуально' власностi. Таю щни заснованi на бухгалтерському облжу первiсних витрат.
Фактори ц1ноутворення
Рис. 2. Фактори цгноутворення на наукоемку продукцгю
Рис. 3. Методи цгноутворення наукоемко'1 продукцИ
Для управлшня вартютю наукоемко'' продукцп типу «хай-тек» бiльш адекватним е метод Kanh^i3a^ï дисконтованих грошових потокiв. Вш дозволяе врахувати фактор часу через величину дисконту, у значенн якого можуть знайти вщображення ризики й шдекс iнфляцГï. Перша складова ще'' цiни - витрати виробництва (постгйнг i змгннг), друга - результат i його ефективнють. Це обумовлюе
необхГднГсть управлГння вартГстю наукоемко'1' продукцп', що означае, по-перше, необхГднГсть побудови функщонально! моделГ створення наукоемко'1 продукци i функцюнальних центрГв, що формують набiр основних i допомГжних ФункцГй i оптимiзацiю витрат на 1'хню реалiзацiю за критерieм «витрати-значимють»; по-друге,
виявлення ключових факторiв, що впливають на рiвень виробничих витрат i собiвартiсть наукоемко'' продукцп; потрете, обгрунтування вибору цГни та на и основГ визначення критичного (беззбиткового) i оптимального (який забезпечуе максимальний прибуток) обсягу виробництва продукцп по вщомих методиках. Наприклад, беззбитковий обсяг виробництва продукци
розраховуеться за формулою
Q = AC/P - av, (2)
де AC - повш постшш середньорiчнi витрати, тис. грн.;
P - цша одиницГ продукцп, грн.;
av - середня перемшна частина собiвартостi одинищ продукци.
Оптимальний обсяг виробництва продукцп забезпечуеться у випадку, коли граничш витрати дорГвнюють
граничному доходу.
Висновки. Управлiння вартютю наукоемко'' продукци - це штегруючий процес, спрямований на створення шновацшно! моделi пiдприeмства, що дозволяе здшснювати регулювання
стратепчно'' i тактично'' дГяльносп пiдприeмства адекватно змiнам кон'юнктури ринку шляхом створення високотехнолопчно'' продукци в сферi технiки, технологи, оргашзаци виробництва, iнтелектуалiзацiï працi, що забезпечують пiдвищення рГвня конкурентоспроможностi пiдприeмства.
Створення наукоемко'' продукци -процес багатофункцюнальний.
Управлшня вартютю створення наукоемко'' продукци являе собою процес, спрямований на зниження виробничих витрат. Цього можна досягти на основГ використання запропонованого критерш оптимiзацiï, умовно названого «витрати - значимють».
У ринкових умовах витрати на виробництво та реалiзацiю продукцп е одшею з конкурентних переваг тдприемства, тому зниження витрат на створення наукоемко'' продукци треба розглядати як один Гз важливих шляхГв тдвищення конкурентоспроможносп наукових тдприемств. 1нтегрованим показником ефективносп створення наукоемко'' продукцп запропоновано вважати комплексний показник, що враховуе оптимiзацiю витрат i цшнють товару для користувача.
Л1тература
1. Бойко И.В. Инновационная экономика: мировой опыт и Россия // ЭКО. - 2002. - №11. - C. 170-178.
2. Новая экономика: миф и реальность. Редакционная статья журнала Mothey Revie // Проблемы теории и практики управления. - 2001. -№6. - C. 19-24.
3. Проблемы управления предприятием в условиях использования маркетинговой концепции/ А.И. Амоша,
Б.М. Биренберг, Г.В. Моисеев, В Г. Моисеев. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 1998. - 48 с.
4. Стратегия на практике / К. Боумен. - СПб: Питер, 2003. - 256 с.
5. Панков В.А. Управление стоимостью наукоемкого машиностроительного предприятия: Теория и практика. - К.: Наук. думка, 2003. - 424 с.
6. Черчилль Г.А. Маркетинговые исследования. - СПб: Питер, 2001. -752 с.
7. Моисеева Н.К. Функционально-стоимостной анализ в машиностроении. -М.: Машиностроение, 1987. - 320 с.
8. http://www.publish.cis2000.ru/p_ marketing/books/book_44/ch2_5.shtml.
