CC BY
32
колениям [20, с. 67-89]. Однако это происходит, когда цена на минеральные ресурсы ниже, чем предельные альтернативные социальные издержки их добычи, а не тогда, когда она выше, чем частные.
Ряд ученых считает возможным существование так называемой «ренты истощения», понятие которой близко к понятию абсолютной ренты [21, с. 18]. Она может иметь место в случае, когда известно, что определенный вид минеральных ресурсов находится на грани истощения, в связи с чем у потребителей может возникнуть необходимость перехода на его заменитель, имеющий более высокую цену. В такой ситуации цена на минеральный ресурс в какой-то момент может повыситься и установиться на уровне цены его заменителя. Этот рост цены и обуславливает наличие ренты истощения. Однако достаточных эмпирических данных, подтверждающих существование ренты истощения, в настоящее время нет.
Очевидно, что данная ситуация, если и может иметь место в нынешних условиях, то достаточно редко и в отношении только тех ресурсов, которые в действительности находятся на грани исчерпания (возможно, в отношении нефти, природного газа и др.), т.е. не для большинства видов полезных ископаемых.
Таким образом, редкость, ограниченность, невозоб-новимость и исчерпаемость большинства видов минеральных ресурсов также не могут являться причиной того, что при их разработке имеет место абсолютная рента.
В целом, как показывает теоретический анализ и эмпирические данные, абсолютной ренты вообще, и связанной с использованием минеральных ресурсов, в частности, на постоянной основе не существует.
Вместе с тем на рынках минеральных ресурсов, как и на других рынках, постоянно имеют место ситуации, когда цена на продукцию, произведенную с их использованием, выше или ниже предельных альтернативных издержек на замыкающем месторождении, то есть постоянно образуется дифференциальная рента, которая может быть как положительной, так и отрицательной.
В горной промышленности также, как и в других отраслях, может иметь место монопольная рента, которая связана не с природными и другими особенностями минеральных ресурсов, а с возможностями экономии на масштабе за счет использования определенных технологий и с институтами, регулирующими соответствующие отношения: с правительственными ограничениями конкуренции и преференциями отдельным компаниям, со сговором, недобросовестной конкуренцией и т.д.
Гипотетически на рынках некоторых видов минеральных ресурсов может иметь место рента истощения. Однако в связи с тем, что ее существование не доказано, данная гипотеза нуждается в дальнейшей проверке.
Таким образом, на сегодняшний момент нет достаточных причин для того, чтобы считать, что в горной промышленности существует абсолютная рента. А, следовательно, нет оснований для использования специальных налогов, предназначенных для изъятия этого вида ренты у горных компаний.
Вместе с тем в Украине существует настоятельная необходимость разработки теоретических подходов к
налогообложению дифференциальной ренты в горной
промышленности и реформированию на этой основе
налогового и горного законодательства.
Список источников
1. Веклич О. Экологическая рента: сущность, разновидности, формы
/ О. Веклич // Вопросы экономики. - 2006. - № 11. - С. 104-110.
2. Мщенко В. Прнича рента i платеж! за надра / В. Мщенко // Геолог Украши. -2004. - №4 (жовтень-грудень). - С. 28-34.
3. Амоша А.И. Теоретические основы и механизмы регулирова-
ния доходов угледобывающих предприятий / А.И. Амоша, Л.Л. Стариченко // Уголь Украины. - 2004. - №6 - С. 3-8.
4. Колесник М. Текущее состояние и перспективы рентного налогообложения в России / М. Колесник // Вопросы экономики. - 2003. - №6. - С. 78-87.
5. Андршський 1.Д. Реформування економiчного мехатзму користування надрами: регулятора економiчноl, еколопч-но! та сощально! безпеки краши: Моногр. / 1.Д. Андрiевський, М.М. Коржнев, П.1. Пономаренко. - К.: ВПЦ «Кигвський ушверситет», 2005. - 195 с.
6. Комаров М.А. Рентное налогообложение в недропользовании / М.А. Комаров, Ю.П. Белов, О.С. Монастырных // Минеральные ресурсы России. - 1998. - №3. - С. 18-22.
7. Разовский Ю.В. Стратегия использования горной ренты в 21 -м
веке / Ю.В. Разовский // Уголь. - 1999. - № 10. - С. 43-45.
8. Галуза С. Рентш вщносини i цшоутворення в газодобувнш промисловосп / С. Галуза, В. Артемов // Економша Укра!-ни. - 1999. - №6. - С. 42-53.
9. Решетшова Т.Б. Прнича рента у механiзмi господарювання корпорацш (на прикладi вугшьно! промисловосл): авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра екон. наук.: спец. 08.07.01 / Т.Б. Решетшова; НАН Украши, 1н-т екон.-правов. дослвдж. - Донецьк, 1998. - 32 с.
10. Блауг М. Економчна теор1я в ретроспективi / М. Блауг; пер. з англ. - К.: Вид-во Соломц Павличко «Основи», 2001. - 670 с.
11. Otto J.M. Mining Taxation in Developing Countries / J.M. Otto. -UNCTAD. - 2000. - November. - 19 p.
12. Boadway R. The taxation of natural resources: principle and policy issues / R. Boadway, F. Flatters. - World Bank Policy Research Department. - WPS 1210. - 1993. - 72 p.
13. Мщенко В.С. Глобальний i нацюнальний вимiр трансфо-рмацшних проце^ у мшерально-сировиннш сферi Укра!-ни / В.С. Мщенко; заг. ред. В.М. Шестопалова. - К.: РВПС Украши НАН Укра!ни, 2009. - 84 с.
14. Макконелл К.Р. Экономика: принципы, проблемы и политика / К.Р. Макконелл, С.Л. Брю: в 2т.; пер. с англ.- М.: Республика, 1992. - Т. 2. - 400 с.
15. Шерер Ф. Структура отраслевых рынков / Ф. Шерер, Д. Росс; пер. с англ. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 698 с.
16. Kahn A. Telecommunications: The Transition from Regulation to Antitrust / A. Kahn // Journal on Telecommunications & High Technology Law. - 2006. - Vol. 5, №. 4. - P. 159-188.
17. Baumol W. Contestable Markets: An Uprising in the Theory of Industry Structure: Reply / W. Baumol, J. Panzar, R. Willig // The American Economic Review. - 1983. - Vol. 73, №3. - P. 491-496.
18. Коуз Р. Фирма, рынок и право / Р. Коуз; пер. с англ. - М.: Новое изд-во, 2007. - 224 с.
19. Бобылев Ю.Н. Реформирование налогообложения минерально-сырьевого сектора / Ю.Н. Бобылев. - М.: ИЭПП, 2001. - 2001. - № 35Р. - 126 с. - (Сер. «Научные труды»).
20. Эндерс А. Экономика природных ресурсов / А. Эндерс, И. Квернер. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 2004. - 256 с.
21. Малюк Б.1. Надрокористування у кра!нах Свропи i Америки: Довщкове видання / Б.1. Малюк, О.Б. Бобров, М.Д. Красножон. - К.: Географжа, 2003. - 197 с.
М. Заець
м. Одеса
УПРАВЛШНЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЮ БАНК1ВСЬКОГО СЕКТОРУ УКРА1НИ В УМОВАХ СВРОШТЕГРАЦП ТА КРИЗОВИХ ЯВИЩ В ЕКОНОМ1Ц1
Ринкова трансформащя економiки Украши на су-часному етат li розвитку створюе новi можливосл i зумовлюе необхвдшсть формування ефективно!, вщкри-то! для зовнiшньоекономiчних зв'язк1в банк1всько1 сфе-
ри, спрямовано! на iнтегрування у свгговий промис-ловий, товарний та фшансовий простiр. Iнтернацiо-налiзацiя зовнiшньоекономiчноl дiяльностi посилюеть-ся пiд впливом поглиблення м1жнародного подiлу пра-
44
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ
цИ, штенсифИкацп господарських зв'язкИв мiж краша-ми, сферами та галузями економiки. Цi процеси де-далi бiльше визначають трансформацiйнi змИни, Инте-грацiю Украши у глобальний свИтовий простiр.
Фiнансова транснацiональна консолИдацИя, яка останнiми роками вiдбуваeться у свт вже привела до виокремлення приблизно 20 транснацюнальних банков, якИ мають найпотужнiшу ресурсну базу та домИ-нують на свИтовому ринку фiнансових послуг.
Основним чинником фшансово! консолвдацп е прагнення досягнути:
- зменшення податкових зобов'язань, ефективш-шого розмiщення ресурсiв;
- збИльшення прибутку завдяки диверсифИкацп продуктiв та ушверсалИзацп банювськох дiяльностi; -диверсифИкаци кредитних ризик1в; - оптимИзацп органИ-зацiйноí структури та структури менеджменту.
Фшансовш глобалтзаци та штеграцп присвячено багато економiчних. статей i дослщжень, в яких. науко-вцi намагаються розкрити змiст i cyтнicть цих понять, прослщкувати !х тенденцп та наслщки для свггово! економiки [1-4].
Про вплив свiтових глобацiзацiйних процеав на економiку Украши вiтчизнянi та шоземт економiсти звертали увагу давно. Умовно гх можна подiлити на противников та прибiчникiв глобалiзацií. П. Матвiенко, О. Плотнiков, Е. Прасад, К. Рогофф, М. Коуз, О. Хмиз, Ю. Древаль, займаютъ сторону противников гло-балiзацiйних процеав, аргументуючи це негативними наслiдками для Украши, зокрема руйнацiею та повною фiнансовою залежнiстю вiчизняноí фiнансово-кредитноí системи ввд закордонних транснацiональних корпорацiй [5-9]. В. Зимовець, Н. Шелудько, Н. Кузнецов не вбача-ють у цих процесах небезпеки для украшсько! економiки i розглядають фiнансову глобалiзацiю як невiдворотнiсть i невiд'есмнiсть сучасних реалш [10-13].
Процеси глобалiзацií свишо! економiки не могли i не зможуть обiйти Украшу та и фiнансово-банкiвську систему, особливо враховуючи вщкрипсть вiтчизняноí економiки. Банк1вська система одтею з перших пере-живае процес прискорення iнтеграцií шляхом розши-рення присутностi в нiй iноземного кашталу. При цьо-му вкрай важливим е об' ективне визначення рол1 1 мiсце iноземних банков в функцюнуванш i перспективах розвитку банкiвськоí системи Украши.
Першi представництва iноземних банков з'явилися в Украш на початку 1990-х рок1в. Активний прихвд банков з шоземним капiталом вИдбувся у 1994 рощ в Укра-íнi розпочали свою дiяльнiсть 12 банков.
Початковий стан дiяльностi банков з iноземним капиталом в Украíнi характеризувався низкою обмежень, зокрема:
- максимальний розмiр частки iноземного капiталу у загальному каттат банк1вського сектору не повин-ний перевищувати 15%);
- максимальний розмiр частки одного iноземного iнвестора у банку обмежувався 35%;
- створювати дочiрнi банки в Украíнi дозволялося лише банкам;
- заборонялись iнвестицií у банки з офшорних компанiй;
- регламентувався мiнiмальний розмiр статутного фонду новоствореного банку у разi iстотноí участИ у ньому iноземного капiталу.
Згодом доступ Иноземного кап1талу на ринок банкИв-ських послуг л1берал1зовано унаслвдок скасування низьк1 обмежень. Ця обставина стала стимулом активiзацií приходу шоземних капiталiв у банк1вський сектор Украши.
На 01.01.2009 року в УкраМ функцiонувало 35 банков з шоземним катталом, з яких малi стовИдсотко-вий iноземний капiтал АКБ «Райффазенбанк Украша
2013/№2
(АвстрИя)», Сiтi банк (Украша) (США), АБ «Кредi Свiсс Фьорст Бостон (Украша)» (Швейцарiя), «Кредi Лiоне Украша» Франщя), «Банк Пекао Украша» (Польща), «ШГ Банк Украша» (Нiдерланди), АКБ «ХФБ Банк Украша» (Австрiя). Крiм того, в УкраМ здiйснюють дiяльнiсть банки, акцюнерний капiтал яких не е на ва 100% сформований нерезидентами, але вони е Инозем-ними баншвськими групами - АТ «Кредит Банк (Украь на)» (Польща), «НРБ Украша», ЗАТ «Альфа-банк» (Украша) та «Банк Петрокоммерц-Украша» (усi - Ро-сИя). Частка iноземного капiталу в сукупному зареест-рованому статутному кашталу украшських банков на 01.01.2009 дорiвнювала 41,6%.
Основна сфера, де активно працюютъ банки з Ино-земним катталом в УкраМ, - обслуговування великих корпоративних клiентiв, у тому числ1 украшських тд-роздiлiв захИдних компанiй, фiнансування експортоорИ-ентованих клИенпв.
АБ «Кредi Свiсс Фьорст Бостон (Украша)» отри-мав статус урядового агента з виконання приватизацií обленерго. Банки, що належать росiйським фшансово -промисловим групам, основну активнiсть зосередили на шдтримщ бiзнесових iнтересiв своГх груп.
Що стосуеться особливостей регiональноí мереж! фiлiй та вiддiлень банков з iноземним капiталом, то во-на зумовлена економiчною привабливiстю регюшв - це Кшв, Днiпропетровськ, Донецьк, Харшв, ЗапорИжжя. Саме в цих репонах виробляеться близько двох третин ВВП i функцюнують велик! шдприемства.
У сучасному свт нал1чуеться понад 100 краш, де Ис-нуютъ тИ, чи iншi обмеження доступу шоземних банков на внутрiшнi ринки банювських послуг. Головною причиною юнування таких обмежень здебiльшого е те, що национальна банк1вська система розглядаеться не лише в аспекп ií суто економИчних функцш, а й у геоекономчному i стра-тегИчному аспектах як чинник фшансовох безпеки держав.
У низцИ краш СхИдно! Свропи, лИбералИзацИя фшан-сових систем яких була здшснена на початку ринкових реформ 90-х рокхв минулого стотття, шоземний каш-тал поав домИнуючИ позици у банкхвському секторИ (8090%) кашталу належить шоземним учасникам), i саме ця група банков починае посилювати свш вплив на характер та прюритет економИчного розвитку.
У низщ випадкхв експерти зазначаютъ спе-цифiчнiсть штереав шоземних банкхв, що кредитують нацюнальних суб'екпв. Так, приход шоземних банков у Польщу па початку 90-х рокхв ознаменувався зосере-дженИстю !х на високодохИдних видах операцш (особливо у сегменп обслуговування зовнИшньоекономИчних операцИй ктенпв).
1ноземнИ банки перехопили найбИльших i найвигИ-днИших клiентiв. У вИдповИдь Нацюнальний банк Поль-щИ переглянув розв'язання нагальних проблем у банкхв-ському секторИ (санацИя, приватизация банкхв). В результат! було либерализовано политику щодо iноземних банкхв, намагаючись залучити !х до присутносп Иноземною банкхвського катталу у ПольщИ за рахунок участИ зарубИжних банков у приватизации польських банкхв.
1ноземний банкхвський каптал вщграв провИдну роль у процесах концентраци банкхвського капталу в ПольщИ. На початку 90-х рокхв у краш налчувалося близько 200 банив, ниш !х лишилося удесятеро менше. При цьому лише 3 банки повнИстю належать польським влас-никам i державИ, у статутних фондах рештi банкИв бИль-шою чи меншою мИрою присутнИй шоземний капИтал.
ПИсля невдало1 спроби уряду Угорщини зберегти нацИональний банкИвський сектор, забезпечивши його конкурентоспроможшстю за рахунок значних бюджет-них Ин'екцИй (на такИ цИлИ щорИчно витрачалося до 7% ВВП), курс було змИнено у напрямИ прискорено1 прива-тизаци банкИвського сектору. ВнаслИдок такоí политики
45
зараз бИльше половини угорських банкхв належать Ино-земцям, причому рИвень гхньо! кашталИзацп i рентабельности значно вищий порИвняно з вИтчизняними банками. Водночас експаная шоземних банкхв в Угорщиш супроводжувалася привнесенням сучасних банкхвських технологий, захИдних стандартИв корпоративного управ-лИння. забезпеченням прозоросп структури власностИ.
БанкХвська система Естони вважаетъся однИею з най-стабшьшших серед банкхвських систем балтшських республИк колишнього СРСР. Це не останню чергу це було дося-гнуто за рахунок консолвдаци банкхвського сектору, захисту його на початковому станИ вИд шоземних конкурента.
Доля Иноземного катталу в банкхвсько! системИ Украши значно нижча, чим в Инших кранах СхИдно! Свропи X Прибалтики (табл. 1)
Таблиця 1
Доля шоземного капiталу в башавсько'Х системi на 01.10. 2013 р.
ОсобливИстю баншвсько! системи Китаю е незнач-на частка шоземних банкхв - на !х балансах лише 12% сукупних активИв банкхвського сектору. На початку 2006 в Кита! дИяло 234 представництва, 157 фшй i 13 дочИршх структур шоземних банив. ВИдкриття банкхвського сектору Китаю для Иноземного катталу вИдбува-лося поступово (цей процес тривав понад 30 рокхв), кИ-лькома етапами: спочатку шоземним банкам дозволялось вИдкривати лише представництва, потИм - фiлií, але тИльки на територи СЕЗ, ще згодом було розширено пе-релИк мИст, у яких можна було вИдкривати фiлií. Лише з 1996 року шоземним банкам дозволено вИдкривати фш! на усiй територи Китаю.
ПИсля вступу Китаю до СОТ банки-резиденти з шоземним капИталом отримали дозвИл здИйснювати ва-лютнИ операцп з Иноземними компанiями. Через певний час плануеться дозволити валютнИ та юаневИ операцп з китайськими компашями, i лише через 5 рокхв щ банки зможуть, здИйснювати yci види операцИй, у тому числИ i з фИзичними особами.
УнаслХдок хвилИ банкхвських криз у середин 90-х рокхв у латиноамериканських кранах вИдбувався переххд пад контроль Иноземного катталу не лише дабних спецИалИзо-ваних кредитних установ, а й великих банкхв регюну. Такх процеси всИляко стимулювалися урядом з метою вИдро-дження финансового ринку. При цьому вИдкриття внутрИ-шнИх ринкхв для Иноземного банкхвського капталу супро-воджувалося «знИманням вершкхв»: насамперед шоземт банки захопили найдоххдтшу частину ринку.
У цИлому аналИз численних випадкИв проникнення банкхв з шоземним катталом у кра!ни Латинсько! Америки свИдчить про динамИчний вплив Иноземного капиталу на ефектившстъ Х конкурентоспроможшстъ мИсце-вих банкхвських систем. Досвщ Аргентини засвИдчив, що не справдилися численш побоювання шби присут-тсть шоземних банкхв може дестабшзувати потоки капиталу. Ид час останньо! кризи в Аргентит банки з шоземним капИталом знИмали кошти зХ сво!х зовшшшх
кредитних лшш для покриття безпрецедентного ввдп-ливу депозипв. У цiлому, на думку бшьшосп eKcnepTiB, досвiд останшх фшансових криз у Мексицi та Аргенти-m засввдчив, що банки з шоземним капиталом виявили-ся стабшзуючою силою,
Щдбиваючи тдсумки светового досвщу розши-рення присутносл банкхв з шоземним капиталом. треба виокремити наступне:
- за остант п'ять рошв частка баншвських активив, яки контролюються иноземними банками, стабильно зро-стае (особливо в крахнах Центральнох та Схвднох £вро-пи, Латинськох Америки);
- банки з иноземним капиталом, як правило, на поча-тковому етапi дальности на нацюнальних ринках конце-нтрують свою дiяльнiсть на окремш ринковш нiшi;
- обслуговують iноземнi компани та мiжнародну торгивлю, проте ця тенденция мае тимчасовий характер -у миру закршлення на фшансових ринках банки з шозе-мним капиталом;
- дедали актившше займаються роздрибним банкив-ським бизнесом;
- здебiльшого активне проникнення шоземного баншвського капиталу на нацюнальш фiнансовi ринки справило динамичний вилив на ефектившсть i конкуре-нтоспроможпiстьмiсцево'} банкгвсько] системи;
- прихщ шоземних банив пов'язаний з привнесен-ням i впровадженням новитних банкивських технологий, захидних стандартив менеджменту, то сприяе якiснiшому i комплексному задоволенню потреб кл1ен-тив у банкивських продуктах.
У цшому ва вищенаведен тенденцй' лею чи шшою мирою простежуються i в Украхт: банки з шоземним капиталом демонструють за багатьма ознаками вишу кон-курентоспроможнисть поривняно з витчизняними, ввдбирають найвипдтших ктенпв, здшснюють геогра-фичну експансцш у найпривабливiшi региони, на почат-кових етапах мало працюють iз физичними особами (хо-ча останним часом низка банкив з иноземним капиталом активно просуваються на ринок вкладив населення).
Стосовно надшносп та ефективности, то тут, безпе-речно, прiоритет належить банкам з шоземним капиталом. Причина такох сигуацп у тому, що у структури национального банкивського сектору доминують дрiбнi «ки-шенькови» банки ^з 160 диючих до перел1ку малих НБУ вИдносить 91 банк). Окрим хроничних проблем i катталь зациею, мал1 банки мають найвищу витратнисть за проце-нтними зобов'язаннями - 9.5% (за системою 7,5%). Вщ-ношення сукупного банкивського капиталу до ВВП в Украши не перевищуе: 5%, тодИ як у свгговш практици вважаеться, то капитал банкивського сектору достатний для обслуговування нормального видтворювалього про-цесу, повинен становити, як минимум, 6-7% по ВВП.
За станом на 01.10. 2013 року из загальнох суми депозитив населення (420 млрд. грн..) 75% знаходиться в локальних финустановах и лише 15% - в банках з ев-ропейським капиталом, в той час як хх доля в 2008 рот складала 26%. За остант 5 рошв обсяг вкладив, довире-них росийським банкам, зрис з 7% до 10%.
Цд цифри вддображають трансформацию банк1вського сектору Украши останшх рокив - вихид з ринку ряду шоземних фшустанов, яки продали свох украхнськи «дочки». Так даяльшсть В Украх'ни звернули, н1дерландський «ING Bank^>, чеський «Home Credit Bank», британський «HSBC», тмецью ^«Bayerische i Landesbank» i «Commerzbank», твденнокорейський «Kookmin Bank», шведсью «Swedbank и SEB Group», французький «Societe Generale», австрал1йський ^<Erste Bank», грецький «Alpha Bank».
Таким чином доля иноземного капиталу в статутному каппат банив Украхни скоротилась з 42% в шнш 2011 року до 34% в серпш 2013 року - з врахуванням того, що ряд оборудок ще не завершено цей показник продовжуе знищуватись.
Назва краши Доля иноземного капиталу,%
ЕстонИя 96,4
Литва 94,5
РумунИя 89,3
БолгарИя 73,6
Польща 61,9
ЛатвИя 61,3
Угорщина 58,1
Укра!на 34,0
РосИя 27,0
БИлорусь 19,6
46
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО! НАУКИ yKPAÏHM
Основш причини покидания ринку Украни евро-пейськими фiнустаиовами - проблеми в !х материнських банках i домашнiх економiках захвдних кран та стагнация укранського ринку i специфiка вiтчизияного б!знес-середовища. Здорова конкуренцiя з iншими шоземними групами надае позитивний вплив на украшський ринок.
З iншого боку, вщток захiдних фiнустаиов ввдчут-но оживив вичизняний бапк1вський сектор,на ринку з'явились новi нiшi, в яких конкурують украшсьш i ро-сшсьш гравцi. За нiшу яку покинули захвдт банки конкурують велик! украшсьш i росiйськi гравцi. 1х головна перевага - готовнiсть приймати правила в рамках яких дiе украшський ринок, розумiния його специфiки та менталiтету мiсцевих клiентiв.
Разом с необхвдшстю виживання в надзвичайно складному становищi, броунiвський рух на укрансько-му банк1вському ринку дав поштовх щло! хвилi укруп-нень та злиття банкiв. Плодом такого злиття став «Дельта Банк», який пiдиявся з 31-го мюця по об'ему акти-вiв (5,5 млрд. грн. в кiнцi 2008 р.) до 4-го (47,6 млрд. грн. в червш 2013 р.). При цьому за перше пiврiччя 2013 р. банк збiльшив портфель депозипв на 60%. Не менш активно в боротьбу за грошi украшських грома-дян включився «Сбербанк» Росп, який за першi 2 квар-тали 2013 р. наростив депозити на 33% , також ця уста-нова викупила австршську фiнустаиову «Фольксбанк».
Ринковою долею шоземних банков зацiкавленi велик! украшсьш бiзнес-структури, як1 зд!бш переор!ен-тувати викупленi ф!ну станови тд визначений сектор економiки, зокрема на кредитування агросектору. Але рiвень конкуренцп в баншвському секторi Украни був значно вищим за участi захiдних банков.
Захiднi банки запровадили в Укра'т нов! стандарта бiзнес-етики, та специф!чш технолог!!, якраз захвдш гра-вщ завдавали тон стандарта обслуговування, дшово! етики, ввдносин з проблемними ктентами, а також пове-данки в випадку виникнення проблем у самих банков. 1ноземш банки дшсно змшили банк1вське середовище Украни. Вже зараз прийшов час боротьби за ктента не щновими методами, а за рахунок якосп обслуговування - оперативносп ! точности надання послуг, професюна-льного консультування, прозоросп умов обслуговування, а також широкого вибору продукпв та послуг.
В свою чергу зростае вимогливють ктенпв, укра!-нщ б!льш вимогливо вщносяться до вибору фшансово-го партнера, звертають все бшьше уваги на швидшсть обслуговування. Найбшьший за активами «Приват-банк» перейшов на цшодобове обслуговування ктенпв.
Хоча головш причини виходу з ринку заруб!жних банков пов'язаш зовам не з! сферою обслуговування. Установи з захщним капталом е важливою частиною
стшкосп вичизняного баншвського сектора, п'ять ро-к1в тому 40% капталу банк1всько1 системи припадало на европейськ банки ! якраз !х материнськ1 структури с появою кризи забезпечували фшансову тдтримку сво-1м украшським «дочкам». Укра1нськ1 швестори мають б!льш скромш ресурси для поповнення катталу на ви-падок кризи ткшдносп ! шших проблем.
Розраховувати на повернення заруб1жних швестор!в не сл!д очшувати, як мшмум до покращення економ!ч-но! ситуаци в Украш. Спад економши веде за собою по-пршення якосл кредитних портфел!в, а значить змен-шення капталв ! збшьшення ризишв банкрутства.
Не сприяе 1х даяльносп в Укра'ш ! проблема з про-зорютю вичизняного б!знес-середовища. Так багатьом шоземним банкам прийшлось зштовхнутись з неможли-вютю повернення застави через укранську судову систему. Але навряд чи доля захвдного катталу опуститься нижче 20%. При умов! виршення ключових проблем вь тчизняний ринок залишаеться щкавим для шоземного капталу. До того ж залишаючись розвиваючою ся кра!-ною буде розраховувати на баншвське фшансування для реал!заци необхвдних шфраструктур ! б!знес-проекпв, що стане особливо актуальним шсля рецеси.
Список джерел
1. 1ноземш банки на фiиаисових ринках Центрально-Сходно! Свропи // www.economix.com.ua.
2. Формування ф^а^ово-кредитно! системи в умовах свгго-во! глобал!зацп // www.economix.com.ua.
3. Фшансова глобал!зацш // www.vizlub.nеt.
4. М!жнародний кредит у свгтовий валютно-фшансовш систем! // www.economix.com.ua.
5. Матенко П. До питання фшансово! незалежност! Украгни // www.economix.com.ua.
6. Плоттков О. Фшансова глобал!зацш: ризики для Украши // www.politdumka.kiev.ua.
7. Прасад Е., Рогофф К., Коуз М.А. Реали фшансово! глобаль зацп для кра!н, що розвиваються // www.ufin.com.ua.
8. Хмиз О. Каптал як «провокатор». Вплив потокгв катталу на виникнення i розвиток економ!чних криз // www.dt.uа.
9. Древаль Ю.Д. Глобал!защя i глобалютика: проблеми м!ж-народного сп!вробитництва i иадиацiоиальиi корпорац!! // http://korolenko.kharkiv.com.
10. Зимовець В. Про iитеграцiйиi процеси у световому фгнансо-вому сектор! // Економша Украгни. - №9. - 2012. - С. 80-88.
11. Зимовець В. Тенденци i насл!дки експанс!! захвдного ф!-нансового кап!талу у Сх!дн!й Свроп! // Економжа Украгни. - №2. - 2011. - С. 74-83.
12. Шелудько Я.М. 1ноземний кап!тал у банкгвському сектор! Украгни: проблеми i насл!дки // Фгнанси Укра!ни. - №7. -2012. - С. 79-86.
13. Кузнецов Н. С. Анал!з тенденцш м1жнародного ринку ба-икiвських послуг на сучасному етат // www.pdaa.com.ua.
14. www.sсm.соm.ua.
О. Кендюхов К. Ягельська
м. Донецьк
ЧИННИКИ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Новпш масштабн! перетворення у св!т! без зупину поширюють коло досл!дник!в, яких щкавить проблематика швидких яшсних трансформац!й соц!ально-економ!чних систем. Однак дефщит знань у дан!й сфер! не зменшуеться, а спроби вир!шити одн! питання пог-либлюють наявш та нер!дко окреслюють нов!, тим самим тдкреслюючи глобальн!сть проблеми. Швидкоп-линн!сть под!й в уах сферах життя змушуе концентру-вати увагу на особливостях економ!чного прискорення з метою винайдення нових мехашзм!в розвитку нац!о-нального господарства, яш б в!дпов!дали сучасност!.
Ф 2013/№2
Прискорений розвиток в!дбуваеться в р!зних кра!нах за неоднаковим алгоритмом, причиною чого е р!зт стартов! позицИ', з яких починаеться розвиток: для одних це агра-рне сустльство, для !нших - шдустр!альна економ1ка. Прямий чи опосередкований вплив географ!чних, кл!мати-чних фактор1в, р!вня забезпеченост! природними ресурсами, чисельносп населення тощо також позначаються на швидкосп розвитку [1, с. 63]. Проте, як доводить практика, прискорений розвиток в р!зних крашах ввдбуваеться ! не-однаковими темпами, адже стратег1я на випередження, що оперуе яюсним поеднанням р!зних пол!тичних, економч-
47
