Научная статья на тему 'Унормованість термінів терапевтичної стоматології'

Унормованість термінів терапевтичної стоматології Текст научной статьи по специальности «Ветеринарные науки»

CC BY
1108
162
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
унормированность медицинских терминов / термины терапевтической стоматологии / medical terms rationing / terms of therapeutic dentistry

Аннотация научной статьи по ветеринарным наукам, автор научной работы — Т.О. Лещенко, Т.В. Шарбенко, О.С. Павленкова

Проанализированы языковые особенности терминов терапевтической стоматологии и распространенные ошибки их употребления в научном стиле.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Linguistic features of terms of therapeutic dentistry and common mistakes of their use in scientific style are analyzed. The difficulties of translation from Russian are indentified.

Текст научной работы на тему «Унормованість термінів терапевтичної стоматології»

УДК 616.31-08 (038)

УНОРМОВАНІСТЬ ТЕРМІНІВ ТЕРАПЕВТИЧНОЇ СТОМАТОЛОГІЇ Т.О. Лещенко, Т.В. Шарбенко, О.С. Павленкова

Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія»

Резюме

Проанализированы языковые особенности терминов терапевтической стоматологии и распространенные ошибки их употребления в научном стиле.

Ключевые слова: унормированность медицинских терминов,

термины терапевтической стоматологии.

Summary

Linguistic features of terms of therapeutic dentistry and common mistakes of their use in scientific style are analyzed. The difficulties of translation from Russian are indentified.

Key words: medical terms rationing, terms of therapeutic dentistry. Література

1. Крыжановская А.В. Актуальные проблемы упорядочения научной терминологии / А.В. Крыжановская, Л.А.Симоненко.- К.,1987.- С.4.

2. Лабунец В. А. Основы научного планирования и организации ортопедической стоматологической помощи на современном этапе развития / А.В. Лабунец. - Одесса, 2006. - 428 с.

3. Лещенко Т.О. Мовно-жанрова специфіка наукової статті зі стоматології як цілісного наукового твору / Т.О. Лещенко, Т.В.Шарбенко // Український стоматологічний альманах. - 2012. -№1.- С.3-11.

4. Лещенко Т.О. Професійна мова медика / Т.О. Лещенко.- Полтава,

2004.- 140 с.

5. Лещенко Т.О. Українська мова за професійним спрямуванням / Т.О. Лещенко, Т.В.Шарбенко.- Полтава, 2010.- 234 с.

6. Лещенко Т.О. Унормованість термінів з ортопедичної стоматології /

Т.О.Лещенко, Т.В.Шарбенко //Український стоматологічний

альманах.- 2012.- №2.- С.93-99.

7. Місник Н.В. Медичний словник як основне джерело систематизації та унормування галузевої термінології / Н.В. Місник // Українська термінологія і сучасність: матеріали ІІ Всеукр. наук. конф. - К., 1997.- С.197-199.

8. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х т.- К.: Аконіт,

2001.

9. Новітній російсько-український словник / Укладач Коврига Л.П.; за ред. проф. Степаненка М.І.- Харків: Белкар-книга, 2006.- 1072 с.

10. Орфографічний словник української мови.- К.: Довіра, 1994.- 864 с.

11. Російсько-український словник наукової термінології: Біологія. Хімія. Медицина.- К.: Наук.думка, 1996.- 660 с.

12. Словник іншомовних слів/ Уклад.: С.М.Морозов, Л.М.Шкарапута.-

К.: Наук.думка, 2000.- 680 с.

13. Терапевтична стоматологія: підручн. для студ. стом. ф-ту вищ. мед. навч. закл. ІУ рівня акред.; за ред. А.К. Ніколішина.- Вид.2-ге, випр. і доп.- Вінниця: Нова Книга, 2012. -680 с.

14. Український правопис.- К.: Наук. думка, 1993. -240 с.

15. Усатенко О.К. Російсько-український словник медичної термінології / О.К.Усатенко.- К.: Наук. думка, 1996.- 463 с.

Термінологічна система терапевтичної стоматології - одна з найскладніших і найфункціональніших у теоретичній сфері та практичній

стоматології, бо обслуговує її широку галузь. З іншого боку, загальновідомо, що підготовка висококваліфікованих національних медичних кадрів із вищою освітою неможлива без опанування фаховою мовою, зокрема і вузькоспеціальною [7]. Крім того, наш досвід показує, що молоді науковці, дослідники в галузі терапевтичної стоматології, автори дисертацій і наукових статей, як і лікарі стоматологи-терапевти, досі повною мірою не засвоїли українськомовні норми термінологічної системи цієї галузі, не опанували практичними навичками їх правильного використання. Високий рівень інтернаціоналізації медичної комунікації та утворення великої кількості нових термінів спонукають лінгвістів до вивчення медичної стоматологічної термінолексики. Цими положеннями і зумовлюється актуальність нашого дослідження, яким ми продовжуємо цикл власних статей, присвячених функціонуванню наукового стилю в мові стоматологічної галузі [3, 6].

Мета дослідження - висвітлити лексико-граматичні особливості термінів терапевтичної стоматології; проаналізувати найпоширеніші помилки їх застосування в науковому стилі української мови; сприяти формуванню термінологічної компетенції в стоматологів-терапевтів, мовного смаку і мовного чуття, критичного ставлення до ненормативної наукової лексики; вдосконалювати навички використання основних засобів кодифікації (словники, довідники), створення нормативних наукових текстів із терапевтичної стоматології.

Матеріали дослідження - наукові тексти з терапевтичної стоматології (дисертації, журнальні статті).

Результати дослідження та їх обговорення. Лінгвістичний аналіз термінів щодо дотримання відповідних мовних норм зумовлений практичними потребами в щоденному фаховому спілкуванні, спеціальній освіті, документації, друкованій продукції. Проблема внормованості

термінів фахових терміносистем помітно загострюється при підготовці майбутніх спеціалістів, особливо здобувачів наукового ступеня.

Наші дослідження внормування медичної термінології, зокрема галузі терапевтичної стоматології, ґрунтуються на тому, що «вивчення наукової термінології характеризується тісним переплетенням теоретичного і методичного (прикладного) аспектів» [1].

Унормування і правильне застосування терміносистеми терапевичної стоматології безпосередньо залежить від розв’язання низки проблем: порушення лексичних, стилістичних, правописних норм; неточне лексичне позначення наукових понять; уживання слів, не властивих українській мові, зокрема її науковому стилю; наявність термінологічної полісемії (багатозначності).

Щоб допомогти розв’язанню цих проблем, які, безсумнівно, стосуються і теоретичної, і практичної терапевтичної стоматології, зупинимося на характеристиці основних лексико-граматичних труднощів уживання відповідних термінів.

Базовою термінологічною структурою для стоматології виступає терміносистема назв анатомічних утворів щелепно-лицевої ділянки.

Характеристику труднощів уживання медичної лексики на означення утворів ЩЛД ми розподілили за відповідними групами згідно з анатомічним призначенням і топографією: кістки, м’язи, нерви, власне порожнина рота, ясна, кровоносні судини, залози.

У назвах кісток ЩЛД маємо такі труднощі терміновживання (в

г

перекладі з російської мови): слезная кость - слізна кістка (непр.

г

“сльозна”); сошник - леміш (із наголосом на другому складі; на жаль, найчастіше і в українськомовних текстах зустрічаємо “сошник”); небная кость - піднебінна кістка; скуловая кость - вилична кістка (а не “вилицева”).

Часто в мові стоматологів зустрічаємо термін “альвеолярний паросток”, а має бути “відросток”, адже паросток - це “ молоде стебло рослини; парость, паріст, пагін, зеленець” [8, т.2, с.537], а відросток - це “3.анат. відгалуження якогось органа в організмі. Червоподібний відрОсток сліпої кишки; відрОстки шийних хребців ” [8, т.1, с.323].

Підкреслимо, що з рос. мови термін «надкостница» перекладаємо як

г

«окістя»: окістя альвеоли; окістя очної ямки; окістя зуба. Прикметник

г

- окісний (напр., у імплантології: розрізали слизову оболонку окістя по гребеню альвеолярного відростка і відшарували слизово-окісні клапті).

Щодо характеристики кісток нижньої щелепи маємо теж низку проблемних питань і труднощів слововживання, пов’язаних насамперед із білінгвізмом місцевого мовного середовища. Так, “подъязыковая ямка» має перекладатися як “під’язикова ямка”, а не “під’язична”, так само -“під’язикова кістка”. Натомість у найвідомішому перекладному словнику медичної лексики О.К.Усатенка зафіксована розбіжність такого характеру: термін “подъязычно-язычный» перекладається як «під’язиково-язиковий», а наступне слово «подъязычный» - як «під’язиковий» і «під’язичний» [15, 290].

“Межальвеолярные перегородки» слід перекладати як

“міжальвеолярні перегородки", а не “перетинки”, бо останній термін стосується шкірних утворів між кістками на лапках птахів. “Ветвь нижней челюсти ” перекладається як “гілка нижньої щелепи ”, хоча нерідко можна зустріти неправильну форму “вітка” - кальку з російської мови. Ямки мають такий правильний варіант перекладу: височная - скронева; подвисочная - підскронева; крылонебная - крилопіднебінна; костное небо

- кісткове піднебіння; височно- нижнечелюстной сустав перекладаємо як скронево-нижньощелепний суглоб (увага до наголосу і правопису!).

Дуже поширеним в усній мові стоматологів є помилкове наголошування іменника «щелепа». Правильно - наголос на першому складі, так само, як іменника «слина».

Для характеристики м’язів ЩЛД уживаємо терміни, щодо яких теж виникають певні правописні, словотворчі та стилістичні труднощі. Так,

г

«щечная мышца» - «щічний м ’яз» згідно із чергуванням голосних о, е з і у відкритому і закритому складі. «Крыловидная мышца» - «крилоподібний м ’яз»; «подбородочная мышца» - «підборідний м ’яз» (часто зустрічаємо неправильні форми «підборідковий» і «підборідочний»). Складний варіант перекладу має рос. термін «глазница» - «очна ямка», звідси: «глазничная мышца» - «очноямковий м’яз». Правильний переклад терміна «ресничная

г

мышца» - «війковий м ’яз», тоді як часто вживається неправильне «війчастий».

Далі охарактеризуємо труднощі терміновживання щодо нервів ЩЛД: глазодвигательный нерв - окоруховий нерв; лицевой - лицевий (лицьовий); обонятельный - нюховий; подглазничный - підочноямковий; языкоглоточный - язикоглотковий.

Нагадаємо правильні форми окремих назв зубів і зубних поверхонь: артикулюючі, жувальні, зуби мудрості, кутні, конвергуючі, різцеподібні, шипуваті; жувальна поверхня зуба, різальний край.

Окремо виділимо норму перекладу терміносполучення «опорные зубы» з російської українською мовою. Правильно - «опорні зуби», а не «опірні», бо іменник «опора» має лексичне значення «те, на що спираються або на що можна спертися» [8, т.2, с.472], тоді як іменник «опір», від якого походить прикметник «опірний», означає «2. здатність протистояти, протидіяти» [8, т.2, с.468]. Слід пам’ятати, що іменник «зуб» у називному відмінку множини має закінчення -и: два зуби і т. д. (помилка також унаслідок білінгвізму, бо рос. - два зуба).

г г

Іменник «ікло» в Н.в. множини має форму «іклів» [10, с.285], а часто вживають неправильну форму «ікол».

Слід особливо підкреслити, що іменник «ясна» вживається в українській мові тільки у формі множини, тому, скажімо, речення «На десне верхней челюсти сужены сосуды» перекладаємо так: «На яснах верхньої щелепи звужені судини». Прикметник від «ясна» - «ясенний» (наголос на другому складі!), натомість у навчально-науковій літературі та мовленні стоматологів зустрічаємо найнеймовірніші неправильні форми.

На особливу увагу заслуговує вживання термінів «пародонт» (тканина, що оточує корінь зуба) і «періодонт» (зв’язки, на яких тримається зуб), які в родовому відмінку однини мають закінчення -а (пародонта, періодонта), як і більшість іменників на позначення анатомічних утворів ЩЛД: лоба, носа, рота, язика, відростка, скелета, черепа (але назви хвороб - пародонтиту, періодонтиту).

Іменник «періодонт» має префікс пері-. Такий варіант правопису регламентується правилом, за яким префікс пери- з російської мови в українській мові вживаємо з буквою и перед приголосними (перибронхіт, перикард, перипроктит) і з буквою і - перед голосними (періодонт, періодонтит, періапікальний (кюретаж), періаденіт, періартрит, перимплантит, періостит).

Особливі труднощі виникають у вживанні терміна «миндалина» (рос.). Як правило, перекладають його як «мигдалина», тоді як правильний переклад назви цього утвору як частки парного органа лімфатичної системи - «мигдалик»: глотковий мигдалик, піднебінний мигдалик,

язиковий мигдалик.

Проблемним, на наш погляд, є переклад терміна «щитовидные вены» як «щитовидні вени», зафіксований практично у всіх перекладних словниках [15; 11]. Причиною такого калькування з російської є назва залози - «щитовидна», яка не відповідає словотворчим нормам української

мови, за якими продуктивнішою є морфема «-подібний»: крилоподібний м ’яз, груднино-ключично-соскоподібний м ’яз, дзьобоподібний м ’яз, келихоподібні клітини і т.д.

Префікс при- вживаємо на позначення слинної залози: привушна слинна залоза, а в популярному словнику О.К.Усатенка знову зустрічаємо недоречність. Так, термін «околоушно-жевательный» перекладається як «навколовушно-жувальний», а наступне слово «околоушный» - як «привушний» [15, с.245].

Окремої уваги потребує один із ключових у стоматології анатомічних термінів - рос. «преддверье рта». За найсучаснішими компетентними поглядами дослідників-філологів, замість поширеного в анатомії «присінок рота» згідно з нормами українського словотворення слід уживати «переддвер’я рота» [9, с.697]. Ми цілковито підтримуємо це нововведення. По-перше, така назва адекватно і повністю розкриває особливості анатомічних подробиць цього утвору: те, що перед «дверима» - зімкнутими зубними рядами; по-друге, не порушує норм українського правопису; по-третє, вона зрозуміліша сучасникам більше, ніж архаїзм «присінки» - атрибут, застаріла архітектурна подробиця української хати: «1. Ґанок з накриттям, піддашшям на двох стовпцях. 2. Прибудова перед входом до якого-небудь приміщення; невеликі сіни» [8, т.2, с.908].

Далі висвітлимо найгостріші проблеми правописного аспекту вузькоспеціалізованих термінів терапевтичної стоматології.

Апостроф. Згідно з нормами українського правопису [14, с.8-9] з апострофом пишемо такі слова і їхні граматичні форми, які використовуються в лексиці терапевтичної стоматології: глазур’ю (захист від агресивного середовища), в ’ялий (перебіг виразково-некротичного гінгівіту), з’єднання (емалево-дентинне), з’їденість (верхівки),

кальційзв 'язувальний (білок), кератокон ’юнктивіт, комп 'ютерна

(томографія), кров'яний (згусток), миш’яковиста (кислота; токсичний

періодонтит), міні-п ’єзон; м ’який (зубний наліт; уміст каналу), над ’ясенний, під ’ясенний (зубний камінь); м 'якоеластичний (консистенція лімфатичного вузла); об'єктивне (обстеження); під'язикова (залоза); пов 'язка (герметична); п ’єзоелектричний, п 'єзоример, п ’єзоскейлер;

розм ’якшений (дентин); Ст 'юдент.

Без апострофа пишемо: бюгель; кюретаж; люмінесцентна

(діагностика); морквяний (сік, корисний при гострому афтозному стоматиті); тьмяний (емаль, цемент); флюоресценція.

Подвоєння приголосних відбувається в таких словах: гамма-глобулін; голка Міллера (іншомовні слова); іннервація, іррадіація,

іррегулярний (третинний дентин) (збіг приголосних префікса і кореня); життєдіяльність (мікрофлори) (приголосні д,т,з,с,л,н,ж,ш,ц,ч

подовжуються (а на письмі позначаються двома літерами), коли вони стоять після голосного перед я,ю,і,є в усіх відмінках іменників середнього роду 2 відміни (крім родового множини); пломбування; препарування; сплетення; прогресування (процесу) (подвоєння приголосних у суфіксах).

Не подвоюються приголосні (в порівнянні з російською мовою) в таких термінах іншомовного походження, які широко вживаються в терапевтичній стоматології (укр.- рос.): абсцес - абсцесс; аксесуари

(ендодонтичні) - аксессуары ; апарат - аппарат; аплікація -аппликация;

глосит - глоссит; глосалгія - глоссалгия; гума - гумма; гутаперча -гуттаперча; верукозний - веррукозный; іригація (кореневих каналів) -ирригация; дифузний (пульпіт) - диффузный; ексудат - экссудат; капи -каппы; кламер - кламмер; колаген - коллаген; кок - кокк; колатералі коллатерали; кореляція - корреляция; кофердам - коффердам; ламела -ламелла; маноза - манноза; металокераміка - металлокерамика;

г

оклюзія - окклюзия; папіла - пашлла; папіліт - папиллит; перкусія -перкуссия; пластмаса - пластмасса; рабердам - раббердам;

рентгенограма - рентгенограмма; стопер - стоппер; перкусія -

перкуссия; тонзиліт -тонзиллит; фісури - фиссуры; флос - флосс; фолікул - фолликул.

Підкреслимо, що подвоєння відбувається за збігу приголосних префікса і кореня: іннервація (пульпи зуба); іррадіація болю трійчастим нервом; іррегулярний дентин; тримірне пломбування кореневих каналів комплексами «BeeFill», «BeeFill pack» - інноваційна технологія ендодонтичного лікування .

До правописних труднощів терміносистеми терапевтичної

стоматології належить написання складних слів.

Разом пишуться складні іменники: амелогенез, ампліпульсфорез,

антибіотикотерапія, апекслокатор, аутоінфекція, аутомасаж, біосумісність, бормашина, вакуумкюретаж, вібро-, гідро-, вакууммасаж вітамінотерапія, вестибулопластика, гідроксиапатит, гідротерапія,

гінгівоектомія, гінгівостоматит, гіперестезія, гіперкератоз, гіпоплазія, губотримач, дентиногенез, діатермокоагулятор, діатермокоагуляція, діркопробивач, електроодонтодіагностика, енамелобласт,

ехоостеотомія, життєздатність, каналонаповнювач, кислотостійкість, кістогранульома, кріокюретаж, кровоточивість, мікрофлора,

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

некректомія, ортопантомографія, остеоінтеграція, пульпекстрактор, пульпотомія, радіовізіографія, реопародонтографія, сенсигель,

слиновідсмоктувач, ультрафонофорез, флексофайл, фотоплетизмографія, фотополімеризатор, френулопластика, термодіагностика,

тортоаномалія, хроніоінтоксикація, цинкоксидевгенол, цистоектомія і под.

Через дефіс пишуться іменники: апекс-локатор, бонд-агент, генціан-віолет, експрес-діагностика, зуб-антагоніст, К-ример, К-файл, кюретаж-зіскріб, нітіфлекс-файл, пайлер-світло, паста-герметик, резорцин-формалін, смужка-матриця, УФ-промені, фірма-виробник, флексикат-

файл, фосфат-цемент, хіт-карієр-носій (тепла), шина-протез, штифтконус і под.

Разом пишуться складні прикметники: багатокореневий,

валикоподібний, виннокам ’яна (кислота), вільнорадикальна (реакція), внутрішньоротовий, близькофокусний, грамнегативний, грампозитивний, дентоальвеолярний, зубоясенний (сосочок), загальноприйнята (методика), зубощелепна (система), імунокорегувальна (терапія), іонообмінний

(процес), кістковопластичний, конусоподібний, магнітострикційний ультразвуковий (скейлер), мікрорентгеноспектральний (аналіз),

навколопульпарний (дентин), нейрогуморальний, низькоінтенсивне (світло гелій-неонового лазера), низькочастотний (скейлер),

періодонтомускулярний (рефлекс), піднижньощелепна (ямка),

протизапальний, псевдомембранозний (кандидоз), світлотвердіючий, склоіономерний (цемент).

Через дефіс пишуться такі складні прикметники: білувато-сірий (наліт), гнійно-запальні (ускладнення), губно-щічний, емалево-дентинне (з'єднання), ерозивно-виразковий, кислотно-лужний, клініко-анатомічний, крейдяно-крапчаста (форма флюорозу), медико-інструментальна

(обробка), папілярно-маргінальний, повітряно-абразивна (система),

токсико-алергічний (стоматит), циліндрично-конічна (форма штифта),

цинк-фосфатний (цемент), темно-коричневі (плями), щелепно-лицевий, яскраво-блакитне, світло-жовте (світіння емалі), яскраво-червона

(облямівка).

Назви цементів, прокладкових матеріалів, лаків, пластмас, композитів, компомерів, оркомерів, аерозолів, апаратів, борів беруться в

лапки: “Vivadent”, “Contrasil”, «Кальцевіт», «Лателюкс», «Уніцем», «Силіцин», «Силідонт», «Цеміон», «Карбодент», «Евікрол», «Харизма», «Призмафіл», «Міні-п’єзон», «Гіпозоль», «Core Paste», «Canal Finder», «Microdebrider», «Endo Extractor», «Cancellier», «EndoRetriver», «Largo»,

«Gates Glidden»; так само - назви фірм: «ВладМиВа», « Dentsply», «Ivoclar», «Ultradent» і т.п.

Особливі труднощі в терміносистемі терапевтичної стоматології, як і загалом в українському правописі, викликає вживання родового відмінка однини іменників чоловічого роду 2 відміни, які залежно від їхнього значення мають закінчення -а, -я або -у, -ю.

Наведемо власну класифікацію відмінкових закінчень найпоширеніших термінів терапевтичної стоматології, які є вищевказаними іменниками.

Іменники чоловічого роду 2 відміни в родовому відмінку однини мають закінчення -а (у твердій і мішаній групах), -я (в м’якій групі), коли вони означають:

а) назви конкретних предметів - стоматологічних інструментів,

пристроїв, елементів облицювання: амальгамтреґера, бора, бранша, вазоконстриктора, верифікатора, вініра, глибиноміра, десенситайзера, дрильбора, екскаватора, екстрактора, електрода, зонда, інструмента (але інструментарію), каналонаповнювача, контейнера, кламера, Кримера, К-файла, лазера, мастеркоума, мікромотора, мітчика,

наконечника, пасфіндера, пінцета, поліра, пустера, рашпіля, рутфейсера, скейлера, слиновідсмоктувача, спредера, стопера, тампона, термоаплікатора, упора, файла, філера (як штифт), фініра, флоса, шаблона (пристрій, креслення), але шаблону (зразок); шпателя, штифта, штопфера;

б) назви зубів і власне іменник «зуб»: зуба, моляра, премоляра, різця;

в) назви видів клітин, анатомічних утворів, окремих тканин:

відламка, вузлика, енамелобласта, епітеліоцита, еритроцита, гістіоцита, горбика, гранулоцита, дентикля, зачатка, каменя (одиничне значення), лейкоцита, перикімата, петрифіката, одонтобласта, пародонта,

періодонта, пухирця, пухиря, рога, рубця, сосочка, фолікула, цементоцита,

язика.

Закінчення -у, -ю мають іменники чоловічого роду 2 відміни в родовому відмінку однини, коли вони означають:

а) назви переважної більшості хвороб, зокрема хвороб зубів і

щелепно-лицевої ділянки: абсцесу, авітамінозу, альвеоліту, артриту, артрозу, гальванозу, герпесу, гінгівіту, гіперкератозу, глоситу,

дисколориту, епулісу, забою, інфільтрату, каменю (збірне значення), кандидозу, карієсу, кератозу, мікозу, некрозу, остеомієліту, отеопорозу, оститу, папіліту, папіломатозу, пародонтиту, пародонтозу, перелому, періодонтиту, періоститу, пульпіту, стоматиту, флюорозу, хейліту, шоку.

Окрему групу складають назви хвороб, які своїми зовнішніми проявами є свого роду анатомічними утворами, переважно на шкірі чи слизових оболонках: вовчака, гноячка, пемфігоїда, свища, сипа, фурункула, ячменя та іменник правця [5, с.214]; за цим же принципом має бути екхімоза, проте словники, на наш погляд, неправильно фіксують закінчення -у [11, с.632; 15,с.445].

б) назви тканин зуба, окремих його елементів, сукупність органів у системі: апарату (жувального, зубощелепного), дентину, епітелію, каналу (але канальця), предентину, пункту (ретенційного), рогу (пульпи), уступу, фолікула, цементу, шару; іменник прикусу;

в) назви процесів, лікувальних технологій, препаратів, речовин: абразиву, адгезиву, аерозолю, акантолізу, акрилату, актиномікозу, амелогенезу, аналізу, анамнезу, біоценозу, бондингу, гальванозу, герметику, гістогенезу, дезінфектанту, дентиногенезу, депофорезу, доступу, евгенолу, ексудату, ембріогенезу, кальмецину, кальцеміну, композиту, компомеру, кондиціонеру (гель ортофосфорної кислоти), кофердаму, кюретажу, лаку, ліквору, макро-, мікрофілу, мінідаму, нальоту, ормокеру,

оротату калію, патогенезу, пігменту, порошку, прикусу, проколу, прополісу, наркозу, поліметилметакрилату, праймеру, ротокану, силеру, силікату, спонгіозу, стоматидину, токоферолу, убістезину, ультракаїну, філеру (як речовина), фторапатиту, фтор-гелю, цементу; але: активатора, бондинг-агента, інгібітора, ініціатора (фотополімеризації), каталізатора, наповнювача, окислювача, стабілізатора.

Окремих коментарів, на наш погляд, потребують іменники «орган» і «апарат», які широко вживаються в мові медицини.

Іменник «орган» має два значення: 1) частина організму; 2)

установа; друковане видання; засіб [10, с.470]. Підкреслимо, що з першим значенням, яке визначальне в медицині, цей іменник у родовому відмінку

однини має закінчення -а: емалевого органа; будова зуба як органа і т.д.

Іменник «апарат» також має два значення: 1) пристрій; 2) установа; сукупність органів [10, с.25]. Звідси особливості вживання відмінкових закінчень такі:

- у значенні «пристрій» - закінчення -а: вивчали будову системи «Вектор» (фірма «Durr-Dental») як стоматологічного апарата;

- у значенні «сукупність органів» - закінчення -у: досліджували особливості функціонування зубощелепного апарату і под. Необхідно підкреслити, що до неузгоджених правописних питань

належать закінчення родового відмінка таких іменників: пародонт, періодонт, кондиціонер. Розглянемо їх докладніше. Оскільки «пародонт -це комплекс тканин, що оточують зуб. До нього входять ясна, цемент кореня, періодонтальна зв’язка (періодонт) і альвеолярна кістка» [13, с.75], то за семантичними ознаками іменники пародонт, періодонт явно підпадають під категорію, яка в правописі визначена як «речовина, маса, матеріал» [14, с. 69], а отже, мають уживатися із закінченням -у - так само, як назви інших тканин зуба: цементу, дентину. Натомість відомі

натепер авторитетні термінологічні словники фіксують ці іменники із закінченням -а [11, с.364; 14, с.269].

Іменник «кондиціонер» донедавна мав значення конкретного предмета - апарата, «за допомогою якого досягаються потрібна

температура, вологість повітря тощо в закритих приміщеннях» [12, с.287]. Із таким значенням цей іменник уживається в родовому відмінку із закінченням -а: кондиціонера. Проте сучасна мова, як і загалом суспільство, дуже динамічна. Із розвитком новітніх технологій у різних галузях науки, техніки, виробництва розширюється семантика багатьох слів. Так, нині в побуті широко відомий кондиціонер як косметичний засіб для догляду за волоссям - із таким значенням іменник має вживатися із закінченням -у: кондиціонеру. Незамінним атрибутом сучасних

терапевтичних лікувальних технологій став кондиціонер -протравлювальна рідина. Безперечно, що з таким значенням теж має бути кондиціонеру. Проте словники поки що неправомірно фіксують тільки закінчення -а.

Неправильно і парадоксально, на наш погляд, зафіксоване закінчення -а родового відмінка іменника «мономер» [10, с.380]

(«низькомолекулярна хімічна сполука, яка є первісним матеріалом для синтезу полімерів» [12, с.369]). Адже в цьому ж авторитетному джерелі [10, с.555] для іменника «полімер» цілком правильно як назви, що підпадає під категорію речовини, матеріалу, вказується закінчення

родового відмінка -у. Цілком очевидно, що за українським правописом [14, с.69] має бути: мономеру, полімеру: Деякі виробники вводять

каталізатори, що сприяє перебігу вільнорадикальної реакції, підвищуючи ступінь полімеризації мономеру і зменшуючи поглинання води; До складу порошку полімеровмісних СІЦ входять часточки волокон чи затверділого полімеру [13, с.153].

Двомовне (російсько-українське) середовище, яке досі збереглося в певних регіонах України, накладає помітний відбиток і на мовну систему, яка обслуговує стоматологічну галузь, призводячи до труднощів уживання багатьох термінологічних слів і словосполучень, створюючи мовні одиниці, які не є нормою ні в російській, ні в українській мовах.

За результатами власних текстологічних досліджень наукових джерел у галузі терапевтичної стоматології (монографії, наукові статті, навчальні видання), ми виокремили і пропонуємо читачам-стоматологам звернути увагу на групу лексичних одиниць (слів і словосполучень), переклад яких із російської мови українською викликає труднощі в науковців-стоматологів, лікарів.

Труднощі перекладу:

аномальный прикус - аномальний (а не аномалійний!!!) прикус [10, с.23;

11,с.44; 15, с.26]

биосовместимость - біосумісність [11, с.494]

болезненное зондирование, перкуссия - болюче зондування, перкусія [5, с.55]

бороздка - борозенка (прикм. - борозенковий, борозенчастий) [15, с.50] бугорок зуба - горбик (горбок) зуба [5, с.19; 15, с.54] воронкообразные углубления - лійкоподібні [11, с.103] заглиблення выяснить этиологию заболевания - з’ясувати етіологію захворювання [5, с.13]

головка нижней челюсти - голівка нижньої щелепи [10, с.154] головка штифта - головка штифта [10, с.155] головка зубной щетки - головка [13, с.201] зубної щітки гранулёма - гранульома [15, с.102] гранулематоз - гранулематоз [15, с.103]

десна покрыты многослойным плоским эпителием - ясна покриті

багатошаровим плескатим [15, с.456; 11, с.646]

епітелієм

дольчатые образования - часточкові утвори [9, с.495]

дрожжевой микоз - дріжджовий [10, с. 199] мікоз

жжение (слизистой оболочки, языка) - пекучість [10, с. 487]

заключительная обработка - завершальна обробка [5, с.218]

заместительный дентин - замісшй [11, с.182; 15, с.130] дентин

зондирование болезненное (неболезненное) - зондування болюче

(неболюче) [5, с.55]

зуд - свербіж (свербежу) [15, с. 135]

измененный в цвете зуб - зуб зміненого кольору

изолирующая прокладка - ізоляційна [15, с.138] прокладка

кальцийсвязывающий белок - кальційзв’язувальний білок [5, с.218; 11,

с.473]

г

кальцийсодержащий - кальцієвмісний [11, с.209] кариес в стадии - карієс на стадії

квасцьі - галун [11, с.219] (в українській мові вживається тільки в однині;

в російській - тільки в множині!) краситель - барвник [9, с.334] культя зуба - кукса [11, с.251; 15, с.184] зуба

линия совпадения зубов - лінія збіжності [9, с.879] ( а не «співпадіння»!)

зубів

ложный дёсенный (десневой) карман - несправжній ясенний карман [9,

с.306; 11, с.216; 15, с.159] мазок-соскоб - мазок-зіскріб (зскрібок) [11, с.499] мерцательный эпителий - миготливий епітелій [15, с.209, 456] многослойный плоский ороговевший эпителий - багатошаровий

плескатий [15, с.456; 11, с.646] зроговілий [15, с.252] епітелій

моющие средства - мийні [9, с.389] засоби

нависающие края эмали - навислі [10, с.388] краї емалі накусочная площадка - накушувальна [5, с.218] площадка обезболивание - знеболювання [9, с.479] обезболивающие средства - знеболювальні [15, с.240] засоби обезвоженная кислота - зневоднена [5, с.21; 13, с.152] кислота обеззараживание - знезараження [15, с.240] обширные реставрации - широкі [9, с.503] реставрації

г г

обызвествление - звапніння; обызвествлённый - звапнілий [15, с.243] ограничитель - обмежувач, обмежник [9, с.510] окислитель -окислювач, окисник [9, с.518; 11, с.333] окончательная обработка - остаточна [9, с.519] обробка окрашенная эмаль - забарвлена [11, с.334] емаль окружающие ткани - прилеглі ( а не оточуючі!) тканини опоясывающий лишай - оперізувальний [11, с.342] лишай

отбеливание зубов - вибілювання [9, с.543; 11, с.351] зубів

отбеливающая смесь - вибілювальна [13, с.198] суміш ответвление канала - відгалуження [11, с.352] каналу

периапикальный абсцесс - періапікальний [5, с.7] абсцес

перегородка - перегородка (міжальвеолярна, міжзубна, язика) [15, с.272]

перитубулярный дентин - перИтубулярний [5, с.7] дентин

пескоструйная технология - піскоструминна [11, с.378] технологія пищеварительный- травний [11, с.383] пищевой комок - харчова грудка [13, с.178]

пломбировочные материалы - пломбувальні [11, с.389] матеріали податливая слизистая оболочка -піддатлива, податлива [9, с.631] слизова

оболонка

подвижная слизистая оболочка -рухома [5, с.63] слизова оболонка

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

подвижность зубов - рухомість [5, с.63] ( а не рухливість!) зубів подвижные лимфатические узлы - рухомі (а не рухливі!) лімфатичні вузли повреждающее действие - ушкоджувальна (пошкоджувальна - для

неживої матерії ) [5, с.22] дія

поднутрение - підтікання [13, с.152]

полость І класса по Блэку - порожнина І класу За Блеком

прием пищи - в(у)живання їжі; їда (їда - це процес уживання їжі) [5, с.57]

пришейковая область - пришіїйкова ділянка прижигающие вещества - припікальні [11, с.416] речовини проницаемость эпителия - проникність ( а не проникливість -

рос. проницательность) [5, с.62] епітелію

профессиональная гигиена - професійна (від професія)

(професіональність

(від професіонал) - це вищий рівень професійності) [9, с.759] гігієна раздражающий - подразнювальний [9, с.781]; подразливий [11, с.442] разрыхленная десна - розпушені [11, с.444] ясна расширитель устья канала - розширювач устя [11, с.573] каналу

г

режущий край зубов - різальний [5, с.218] (а не ріжучий!) край зубів рыхлая ткань - пухка [9, с.826] тканина

г

санирование полости рта - санірування [5, с.84-85; 10, с.679; 11, с.468] (санація) порожнини рота;так само - маркірування (а не маркування!) (К-римерів, К-файлів, рашпілів, пульпекстракторів) санированная полость рта - санірувана (а не санована!) порожнина рота сверхкомплектные зубы - надкомплектні [10, с. 393] зуби светотвердеющий - світлотвердіючий [11, с.528] сетчатый - сітчастий [11, с.481]

силер - силер

г

слизисто-надкостничный лоскут - слизово-окісний клапоть [9, с.358];

шматок [11, с.265; 15, с.197]

слой, ингибированный кислородом - шар, інгібований [5, с.84-85]

киснем

слюноотсос - слиновідсмоктувач [11, с.355] слюноотделение - слиновиділення [15, с.365] слюнотечение - слинотеча [11, с.492] слюнявый - слинявий [9, с.866] совместимость - сумісність [15, с.365]

специальные приспособления - спеціальні пристрої [9, с.730]

(а не пристосування), напр., пристрій для

припасування

гутаперчевих штифтів

стеклоиономерный цемент - склоіономерний цемент тройничный нерв - трійчастий [11, с. 316] нерв устевая часть корня - устева частина кореня ушиб зуба - забій зуба филер - філер

фирма-производитель - фірма-виробник фторосодержащий - фторовмісний [11, с. 593]

цветовая шкала «Vita» - колірна [11, с. 607] (а не кольорова!!!) шкала « Vita»

(критерій колірної (а не кольорової !) відповідності при флюорозі зубів; колірний код ендодонтичних інструментів; колірні (а не кольорові!) тести з барвниками чешуйчатый - лускатий [11, с.619; 15, с.434] чистка зубов - чищення зубів [9, с. 1043] шинирующая лента - шинувальна стрічка

Окремо нагадаємо, що морфема -видный українською мовою

перекладається -подібний. Тому в терапевтичній стоматології: вісімкоподібний (кореневий канал); гелеподібна (суміш); клиноподібний (дефект); крихтоподібний (гній); куполоподібні (ясенні сосочки); списоподібний (фінішний бор); ромбоподібний (глосит); тістоподібна (консистенція); чашоподібні, конусоподібні, дископодібні головки; щілиноподібний простір і т.п. Бувають і спрощені форми: ґудзикуватий (зонд); жолобуваті (рос. «жёлобовидные») (сосочки); крейдисті (плями); кулястий бор (рос. «шаровидный»); остистий (рос. «шиповидный») (шар епітелію); серпасті клітини (рос. «серповидные»); шипуватий еритроцит (рос. «шиповидный»); шипуваті зуби. Ці форми здебільшого утворюються за законом милозвучності української мови задля уникнення немилозвучного повторення окремих складів (неправильно, бо немилозвучно: шипоподібний, серпоподібний).

Окремих коментарів потребує також переклад українською мовою іменника «образование», який дуже поширений у анатомії, а отже, в медицині загалом і в терапевтичній стоматології зокрема. Підкреслимо, що за новітніми уявленнями науковців, «образование - 1. (действие) утворення, утворювання, створення, формування... 2. (результат

действия) утвір» [ 9, с.495]. Отже, згідно з цим сучасним трактуванням значення слова, правильно: емалеві пластинки нагадують тонкі, довгі, листоподібні утвори; пульпа зуба - це сполучнотканинний утвір; великі слинні залози - це часточкові утвори; судини періодонта мають клубочкові утвори; утворення веретен пов ’язують із взаємопроникненням відростків одонтобластів у шар енамелобластів.

Багатоваріантним залежно від нюансів лексичного значення є і переклад прикметника «подвижный». Оскільки він стосується однієї з визначальних категорій у терапевтичній стоматології, коли йдеться про певну патологію зубів, то підкреслимо, що «подвижный - І.(двигающийся)

рухомий... рухома рівновага; рухомий наголос; 2. (легкий в движении, живой) рухливий, жвавий, моторний - рухлива (жвава) дитина» [ 9, с.633]. Отже, зуби рухомі (або нерухомі) (а не рухливі!); так само - і щодо всіх інших органів: верхня щелепа нерухома, а нижня рухома і т.д.

Ономастика в терапевтичній стоматології. Ономастика - це розділ мовознавства, що вивчає власні назви. Оскільки в медицині загалом і в стоматології зокрема ці назви дуже поширені, вважаємо за необхідне в цій статті навести правописно внормований перелік тих, які, за нашими спостереженнями, викликають правописні труднощі в текстах зі стоматології: ангіна Симановського-Плаута-Венсана; апарат Гольджі; вірус Епштейна-Барра; волокна Корфа; волокна Томса; залози Фордайса; зуб Турнера; зуби Гетчинсона-Фурньє; індекс гінгівіту Сілнес-Лое; індекс Гріна-Верміліона; індекс Рассела; лінії Ретціуса; метод Романовського-Гімзи; проби: Олдрича; Ротгера; Шіллера-Писарева; різці Гетчинсона; симптом Дюпюїтрена; синдроми: Аддісона, Верльгофа, Дюринга, Лайєлла, Папійона-Лефевра, Россолімо-Бехтерева, Гангарта; смуги Гунтера-Шрегера; стоматит Септона; струм д ’Арсонваля; тангенціальні волокна Ебнера; тільця Меркеля.

Висновок. Кожному досліднику, лікарю, зокрема і стоматологу, необхідні розвинуті чуття наукової мови, мовний смак, володіння науковим стилем мовлення і письма, мовними засобами наукового, насамперед вузькоспеціалізованого тексту. Ці якості є результатом цілеспрямованої роботи над собою, можливості для якої відкриває пропонована стаття.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.