УНІВЕРСИТЕТИ ШВЕЦІЇ: ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЯКОСТІ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

References

1. Tarallo V.L. The law of population survival / V.L.Tarallo, P.V.Gorsky, Yu.A.Timofeev / International Register of Global Information Systems. Reference number 000324. Press mark 00005. Code 00015. Certificate-license of the International Registration Chamber of information and intellectual novelty IIA BSoD UN. - Moscow.4.06.1998.

2. Tarallo V.L. Reference model of survival / V.L.Tarallo, P.V.Gorsky // International Register of Global Information Systems. Ref. N° 000324. Press mark

00005. Code 00015. Certificate-license of the International Registration Chamber of information and intellectual novelty IIA BSoD UN - Moscow - 4.06. 1988.

3. Tarallo V.L. The method of constructing mortality tables / V.L.Tarallo, P.V. Gorsky / International Register of Global Information Systems. Reference number 000323. Press mark 00012. Code 00015. Certificate-license of the International Registration Chamber of information and intellectual novelty IIA BSoD UN. - Moscow. 4.06.1998.

4. Strehler B.L. General theory of mortality and aging / B.L.Strehler, S.S.Mildvan - Science, 1960. -132 (3418). - P. 14-21.

УН1ВЕРСИТЕТИ ШВЕЦП: ОСОБЛИВОСТ1 ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ BHyTP^HbOÏ СИСТЕМИ

ЯКОСТ1

Цюк О.А.

Львiвський торговельно-економiчний ynieepcumem викладач кафедри iHO-земних мов

THE UNIVERSITIES OF SWEDEN: THE FEATURES OF INTERNAL QUALITY ASSURANCE

SYSTEM

Tsyuk O.A.

Lviv Trade and Economic University teacher of the department offoreign languages

Анотащя

У статп проаналiзовано особливосп побудови внутршньо! системи забезпечення якост освгга в уш-верситетах Швеци. Автор, на прнклащ Ушверситету Лунда, внзначае основш завдання побудови внутрь шньо! системи якосп освгга, характеризуе провщш напрями побудови дiяльностi ушверситепв, визначае органiзацiйну структуру членiв ради з дослвдницьких програм. Зазначено, що вагому роль у створеннi вну-трiшньоi системи якостi, надаеться студентському самоврядуванню.

Abstract

The peculiarities of the construction of an internal quality assurance system in the universities of Sweden are analyzed in the article. The author, on the example of the University of Lund, defines the main tasks of constructing the internal system of quality education, characterizes the leading directions of building the universities' activities, defines the organizational structure of the board members for research programs. A significant role in creating the internal quality system is provided to student self-government that is indicated.

Ключов1 слова: якють освгги, автономiя ушверситепв, система вищоi освгги, валщшстъ ощнювання.

Keywords: the quality of education, the autonomy of universities, the system of higher education, the validity of assessment.

Глобальш тенденцп розвитку сучасно1 вищо1 школи позначен зб№шенням автономи заклащв вищо1 освгги - як у визначенш змюту освгги, так i управлшш дiяльнiстю ушверситету; переходом ввд патерналютсько1 моделi прямого контролю дер-жави за академiчними шститущями до практики незалежно1' експертно1' оцшки 1хньо1 дiяльностi й управлiння фшансовими стимулами забезпечення якостi; пошуком способiв диверсифiкацiï фшансо-вих джерел i розвитку щдприемницько1' ментально-стi щд впливом конкуренцiï на ринку освпшх пос-луг; зростанням суспiльних оч^вань щодо соща-льноï вiдповiдальностi ушверситету; пошуком бшьш продуктивного синтезу мiж освiтою, досль дженнями та шноващями в унiверситетських стiнах [1].

Мета статп: схарактеризувати особливостi побудови внутрiшньоï системи забезпечення якостi освгга в унiверситетах Швеци (на приклащ одного

унiверситету), визначити можливостi iмплемента-ци досвiду Швецiï у вичизняну систему вищо1 освiти.

У Швеци вщповщальшсть за вищу освiту i на-уковi дослiдження покладено на парламент та уряд, яш приймають рiшення щодо правил органiзацiï да-яльностi мережi закладiв вищо1' освгга. Зокрема, у повноваження шведського уряду входить: надання статусу унiверситету; прийняття законодавства, що регулюе сектор вищо1' освiти; фiнансування курсiв вищо1' освгга та навчальних програм; фiнансування високо1' частки дослiджень; призначення вще-канц-лерiв закладiв вищо1' освгга; регулювання оргашв, задiяних у секторi вищо1' освгга.

Однiею з особливютю побудови системи ви-що1' освгга Швецй' е чгтко визначенi i широкГ права студенлв у сферi забезпечення i покращення якосл освгга, якГ активно дшть ще вГд 60-их рошв ХХ сто-

литя. Студентсьш права щодо ощнки KypciB регу-люються Актами i Постановою про вищу освиу. Обговорення рiвня i масштабiв студентського залу-чення тривае i надалi. Не дивлячись на тривал1сть цього процесу, студенти вже сьогоднi мають широк! права у сферi тдвищення якосп, ощнки i прийняття ршень. У зазначенш Постанов! чгтко прописано, що студенти повинш бути представлен! у вах нарадах та робочих групах, як1 приймають рь шення, i дГяльшсть яких стосуеться навчальних програм i рГзних студентських справ. Це означае, що студенти мають сво!х представнишв у вчених радах ушверситету i факультета, а також у рГзних комьях та робочих групах (наприклад, стосовно змш у розклад! чи в екзаменацшних процедурах). Так само студенти е завжди представлен! у рГзних перевГрочних комьях, як1 проводить опитування щодо процедури ощнювання курав, перевГрки предмета i програм.

Заклади вищо! освгти Швец!! користуються великою свободою в рамках статута, постанов i правил, установлених урядом. ЗВО можуть приймати ршення у реалГзаци рГзних напрямГв, зокрема:

• оргашзащя закладу вищо! освгти в шдроздши та органи прийняття ршень;

• розподш державного фшансування в рамках оргашзацп;

• процедура забезпечення якостц

• змют та розробка курав та навчальних про-грам;

• шльшсть доступних мюць на курсах i навчальних програмах;

• процедура прийому та зарахування;

• зосередження на досл1дженнях;

• контрактна освГта.

Самоврядш i незалежш заклади вищо! освгти мають велику свободу щодо керГвництва та управ-л1ння сво!ми справами [11].

Заслуговуе на увагу внутршня система забезпечення якосп вищо! освгти в Ушверситеп Лунда (Швещя). Саме в контекст! нашого дослгдження ми проаналГзуемо цю систему бГльш грунтовно.

Ушверситет Лунда е одним з найстарших навчальних закладГв Скандинави. Офщшно заснова-ний у 1666 рощ, а ще до 1436 року був визнаний як Studiumgenerale, шститутом м1жнародного досвгду, на сьогодш вважаеться одним з найвидатшших уш-верситета Скандинави.

В ушверситеп юнуе один з найширших асор-тимента мГжнародних навчальних програм, а також калька ушкальних мГждисциплшарних програм (понад 100 навчальних програм, обмшних курав та 1 000 окремих курав у вах предметних областях, що викладаються англшською мовою, що i приваб-люе студента з усього свгту). Ушверситет Лунда

спiвпрацюe з уама унiверситетами по всьому свiту i е единим шведським унiверситетом - членом пре-стижних мiжнародних дослщницьких мереж Лiги европейських унiверситетiв (LERU) i Universitas 21 (и21). Студенти мають велик! можливостГ для нав-чання або стажування за кордоном [7, 42].

В Ушверситеп Лунда е широкий спектр факультета, шкгл i вiддiлiв, а також спецiалiзованi до-сл1дницьк1 центри та шститути, багато з яких е му-льтидисциплiнарними i в партнерствi з iншими ор-ганiзацiями[7, 9].

Забезпечення та пвдвищення якостi освгти унг-веристету включае ва види дГяльносп, спрямованi на розвиток та тдвищення якосп першого, другого та третього циктв курав та програм, якг викладаються в ушверситетг Забезпечення та пiдвищення якосп в ушверситеп Лунда базуеться на стратепч-ному планi унiверситету.

Основна вадповадальшсть за забезпечення яко-стг та удосконалення в навчальних програмах та курсах ушверситету лежить на кожному факультета Орiентиром для тдвищення якосп е навчання студента г докторантiв. Забезпечення та вдоскона-лення якостГ розроблено таким чином, що вони уз-годжуються з, Г надають документацгю для учасп, в зовшшшх системах ощнки, як на нацюналъному, так Г на мГжнародному рГвнях [10].

ВГдповгдно до Правил процедури Ушверситету Лунда у 2012 рощ була створена Ушверситет-ська рада з питань освГти, яка займаеться питаниями стратепчно! освгти в першому Г другому циклах, коли ршення на рГвш факультету е неприйнятним через 1хнш загальноушверситетсь-кий характер. Сфера компетенцп також включае в себе принципи забезпечення якостГ Г тдвищення якосп. Утверситетська рада з питань освгти - це перш за все тдготовчий Г дорадчий орган. Вще-ка-нцлер може делегувати ршення з деяких питань до Ушверситетсько! ради з питань освгти [4].

ВГдповгдно до Правил процедури Лундського ушверситету, у 2015 рощ було створено ВсесвГтню раду з дослгдницьких програм. Рада з дослгдниць-ких програм займаеться питаннями стратепчного розвитку освгти в галузГ освгти на рГвш докторан-тури, де ршення на рГвш факультету недощлъне через !х загальноушверситетський характер. Сфера компетенцп також включае в себе принципи забезпечення якостг Г тдвищення якостг Рада з дослвд-ницьких програм е перш за все шдготовчим та до-радчим органом. Вще-канцлер може делегувати РадГ ршення з певних питань. Склад Ради з дослщ-ницьких програм регулюеться Правилами проце-дури[12]. На рис.1 наведено оргашзацшну структуру члешв ради з дослгдницьких програм.

Рис. 1. Оргамзацшна структура члетв ради з до^дницьких програм

Офк з якост та оцшки, у шдроздш у справах студенпв, пропонуе консультацп та пiдтримку щодо забезпечення якостi в освт, а також розроб-ляе методи та шструменти в цiй галузi. Офю також вiдповiдае за мережу тдвищення якостi Лундсь-кого унiверситету, що складаеться з координаторiв щодо забезпечення якосп рiзних факультетiв [10].

Основш завдання щодо забезпечення та покра-щення якостi в Унiверситетi Лунда:

1. Оцiнка вищо! освiти.

2. Валщащя - забезпечення якостi нових програм i курсiв.

Нацюнальна система оцiнки якостi. Опитування.

Оцiнки курав та звiти про оцiнку курсу. Публшаци - звiти про опитування та досль

3.

4.

5.

6.

дження.

7. SunetSurvey.

8. Ввдносини випускникiв. Схарактеризуемо наведенi завдання.

1. Оцтка вищо'1 освти: оцшка курав та програм пов'язана з !х забезпеченням якостi реалiзу-еться за допомогою ряду рiзниx iнструментiв i про-цесiв. Оцшювання вищо! освiти може проводитися кшькома рiзними способами - за допомогою зовш-

шнix оцiнок, а також внутршньо. Внутрiшня оць нка е важливою частиною забезпечення якостi у Лундському унiверситетi i здiйснюеться за допомогою рiзниx процесiв оцшки.

Забезпечення якосп базуеться на стратепч-ному планi Унiверситету Лунда та европейських ке-рiвниx принципах - Стандартах та Керiвниx принципах забезпечення якосп в Свропейському прос-торi вищо! освiти (ESG), яш були встановленi для програм навчання вищо! освiти. Оцiнка курсiв i програм також базуеться на нацюнальнш системi забезпечення якостi, що ввдповвдае Шведському органу вищо! освгти[5].

2. Валiдацiя - забезпечення якостi нових програм i курав: процес валiдацii/перевiрки передба-чае перегляд та оцшку якостi нових програм, перш шж вони будуть включеш в дiапазон унiверситету. Аналогiчним чином повинш бути затвердженi також окремi курси, як1 можуть призвести до певно! квалiфiкацil або ступеня.

Перевiрка нових програм е основним елемен-том роботи по забезпеченню якостi в Унiверситетi Лунда i проводиться в рамках планування освгти на факультетах:

• nepeBipKa здшснюеться на ochobî критерiïв огляду якiсних умов для реалГзацп i проведения пе-bhoï програми;

• валiдацiя повинна забезпечити умови для програм, що щдтримують високий стандарт, як на нацюнальному, так i на м1жнародному рiвнi, перш шж вони будуть прийнятц

• валiдацiя - це застосування мiжнародних ке-рiвних принципiв, представлених у Стандартах та керiвних принципах для £вропейського простору вищоï освгги (ENQA 2015) [15].

3. Нацюнальна система оцтки якостг: Швед-ський орган вищоï освiти (UKÄ) вщповвдае за ощнювання якостi навчальних програм та курсiв ви-що1 освiти Швецiï. У 2016 рощ UKÄ запровадила нову систему забезпечення якостi для перегляду та щдвищення якостi вищо1' освiти Швецiï. Робота, ви-конана за новою системою, розпочалася у 2017 рощ. Офю з якосп та оцiнки надае консультацiï та координуе пiдтримку у зв'язку з нацiональними оцi-нками.

Нацюнальна система оцiнки якостi склада-еться з чотирьох компонентiв:

- ощнка заявок на повноваження на здобуття ступеня;

- огляд процесiв забезпечення якосп закла-дiв вищо1' освiти;

- ощнка програм;

- тематичш ощнки.

У 2017 роцi було проведено тематичну оцiнку зусиль закладiв вищо1' освiти з метою сприяння ста-лому розвитку. В Унiверситетi Лунда iнiцiатором проекту з забезпечення якосп е унiверситетська рада з питань освгги, що вiдповiдае цим новим ви-могам.У 2017 рощ низка програм третього циклу в Ушверситеп Лунда оцiиюеться Шведським органом вищо1' освети (UKÄ) [8].

4. Опитування: внутршня оцiнка е важливою частиною забезпечення якосп у Лундському ушве-рситетi i здшснюеться за допомогою рГзних проце-ав ощнки. Зокрема: опитування студенев першого курсу е типом опитування, проведеного упродовж першого семестру, мета якого полягае в тому, щоб врахувати досвщ студентiв, як1 тшьки що почали навчання, та 1'хтй шлях до унiверситету та вищо1' освети; опитування студентiв першого курсу прово-дяться в режимi он-лайн i адресован студентам уах факультета. Результати можуть бути представленi в рамках факультета, так i в усьому ушверситеп. Опитування студентiв першого курсу проводяться та координуються Офюом з якосп та ощнки (Quality and Evaluation office) у сшвпращ з факультетами.

Тематичнi опитування стосуються конкретного напрямку навчання або перспективи освети. Ц досладження проводяться на регулярнш основГ i метод варшеться в залежностГ вГд спрямованосп опитування; отримаш результати спрямоваш на удо-сконалення рГзних рГвшв та напрямГв освети в межах ушверситету.

Опитування випускнишв здшснюеться у рамках документаци, необхГдно1' в комплекснш системГ забезпечення якосп, дощльно враховувати досвГд

колишшх студента Г докторанта. Дослгдження випускнишв Ушверситету Лунда мають на мет опи-сати вимоги ринку пращ щодо курав Г програм ушверситету, а також досвщ !х випускникгв про сво! дослвдження[14].

5. Оцтки курав та звiти про оцтку курсу: ощ-нювання курав та звГти з ощнювання курсу е важ-ливими для розвитку курав в Ушверситеп Лунда. Саме через звГти про ощнку курсу можна врахувати досвщ студента окремих курав.

• Ушверситет вГдповгдае за проведення ощ-нки курсу: положення про те, хто несе вгдповГдаль-шсть, не перешкоджае студентам Г студентським оргашзащям з повним правом вщгравати активну участь у його виконанш Це включае в себе переко-нання, що питання, якг студенти вважають най-бГльш актуальними, тдшмаються шд час ощню-вання курсу.

• Складеш результати ощнювання курсу: постанова визначае, що результати ощнювання курсу повинш бути зГбраш та доступш для студента. Ушверситет несе вГдповгдалъшсть за шформування про результати та ршення щодо заходГв, що вини-кли внаслгдок звтв про ощнку курсу. ЗвГти з ощ-нювання курсу включають не тшьки досвгд студента, а й професорсько-викладацький склад. Результати юпиту та !х коливання упродовж семестрГв також можуть внести свш вклад в загальну допо-вгдь про ощнку курсу.

• Ощнки курсу повинш бути аношмними: вгдповГдно до ПерелГку прав, студенти, якг беруть участь в ощнюванш курсу, повинш залишатися аношмними по вщношенню до викладачГв Г екзаме-наторГв. Ощнювання курсу здшснюеться у письмо-вш формг

• Ощнки онлайн-курав: у Лундському ушверситеп е можливють безкоштовно користуватися шструментом цифрового обстеження, SunetSurvey, для ощнювання курсу. Програма може обробляти рГзш етапи роботи з ощнювання курсу та звтв про ощнку курсу, полегшуе Г спрощуе розробку анкети, збГр вгдповГдей, надае студентам шформащю про результати, а також дозволяе здшснювати монето-ринг результата з плином часу[3].

6. Публжаци: тут можна знайти ва звГти, опу-блжоваш офГсом з якосп та ощнки, включаючи ба-рометричш опитування, тематичш опитування, опитування випускникгв тощо[9].

7. 8ипв(8игуву - це шструмент дослгдження, який використовуеться в Ушверситеп Лунда для онлайн-опитувань в рамках забезпечення якосп та дослвджень; використовуеться для ощнювання курав та шших тишв обстежень; полегшуе створення анкет та розповсюдження опитувань за допомогою посиланнь або електронно! пошти; е безкоштовною для сшвробгтнишв та студентГв УнГверситету Лунд [13].

8. Вiдносини випускнишв: випускники е важли-вими послами освГти в Ушверситеп Лунда, а також джерелом цГнно! Гнформацй', яка е активом для сис-теми забезпечення якосп ушверситету. Вони беруть участь в опитуваннях випускнишв та випуск-них заходГв, проводячи гостьовГ лекци або даючи

студентам керiвництво за програмами наставниц-тва. Дiяльнiсть випускник1в вiдрiзняеться мiж факультетами унiверситету та рiзними центрами.

• Центральна органiзацiя випускниюв - мережа випускниюв: центральш вщносини випускни-к1в координуються зовшшшми зв'язками i спрямо-ванi на забезпечення основного спектру послуг для вах випускник1в унiверситету, а також у наданнi шдтримки дiяльностi випускниюв на факультетах, кафедрах i програмах. Випускники не можуть автоматично стати членами Мереж1 випускник1в. Вони повинш зарееструватися та погодитися з умовами членства. Колишш студенти i спiвробiтники запро-шуються стати членами Мережi випускник1в.

• База даних випускниюв: Мережа випускниюв Ушверситету Лунда наразi налiчуе близько 40 000 члешв. База даних випускниюв е сшльною за-купленою системою для всього Лундського ушверситету i рекомендована для управлшня мережами мюцевих випускник1в на кожному факультета Вона адмiнiструеться вiддiлом випускник1в зовтшшх зв'язк1в.

• Всi члени Мереж1 випускниюв отримують щоквартальнi електроннi бюлетеш випускник1в (Lundensaren), в яких розмщеш новини про поточнi дослщження, освиу, дiяльнiсть випускник1в та ба-гато iншого. Загальноунiверситетська команда вщ-носин випускниюв оргашзовуе калька нащональ-них та мiжнародних заходiв для випускниюв ушверситету. £ юлька конференцш i мереж, як1 можуть бути корисними для тих, хто займаеться питаннями випускниюв. CASE - американська оргашзащя з европейським пiдроздiлом, що органiзовуе щорiчну конференцш, як правило, у серпш. Конференцiя призначена для спiвробiтникiв в рамках ввдносин випускникiв, збору кошпв, маркетингу та комуш-кацп. Сайт CASE мютить багато матерiалiв про роботу в рамках випускниюв. Ушверситет Лунда е членом CASE, це означае, що сшвробггаики Ушверситету Лунда мають доступ до цього матерiалу i знижки на конференций Пiвнiчний самiт CASE (CASE Nordic Summit) - ця конференщя також ор-ганiзована CASE, але в основному спрямована на швшчш унiверситети [2].

Освiта Ушверситету Лунда визнана на мiжна-родному рiвнi. Заклад вищоi освiти зарахований до 100 кращих унiверситетiв свиу. В Унiверситетi Лунда, юнуе п'ять рiзних оцiночних шкал. Вщповщна Рада Факультету вирiшуе, яка шкала ощнювання буде використовуватися для якого курсу. Це означае, що один стушнь або транскрипт може вклю-чати в себе курси з рiзними оцiночними шкалами. Загальна оцiнка не даеться за ступенем.

Усi оцiнювання в Унiверситетi Лунд посила-ються на критерп, тобто присуджуються по вщно-шенню до усшшносп студента щодо цiлей нав-чання, викладених у програмi курсу. Вони (ощнювання) не ощнюють, насюльки добре студент поводиться по ввдношенню до iнших студентiв, але насюльки добре вш або вона виконуе цiлi курсу.

При певних обставинах, студенти мають право на висування iншого екзаменатора або зажадати перегляду ршення про оцiнку. Студенти, яю двiчi

проходили опитування з курсу або частини курсу, не маючи пропускно1' ощнки, мають право на висування шшого екзаменатора, за винятком випадк1в, коли Гснують особливГ причини для протилежного (Указ про вищу освпу 6:22). Студенти можуть звер-нутися до свого студентського союзу або координатора курсу / програми, щоб подати запит на висування шшого екзаменатора. Студенти не можуть оскаржити ршення про ощнку, але можуть вима-гати перегляду рiшення про оцшку. Якщо екзаме-натор вважае, що ршення про ощнку явно непра-вильне внаслГдок нових обставин або з яко1'сь шшо1" причини, вш або вона змiнюе рiшення, якщо це можна зробити швидко i легко, i якщо це не означае зниження ощнки [6].

Шведська нащональна система забезпечення i розвитку якосп вищо1' освгга сввдчить про те, що велика вГдповГдальшсть щодо створення умов для отримання студентами яюсно1' освгга покаладеться на ушверситети. Саме тому критерiï добору та ощнювання рейтинпв ушверситету е досить високими та перебувають у зош постшного нагляду рГзних громадських шституцш.

Висновки. АналГз нормативно-правово1' бази та матерГалГв офщшних сайпв закладГв вищо1' освгга ушверситепв Швеци дають можливють констату-вати: внутршня система якосп кожного ушверси-тету - складна динамГчна структура, яка вгдповГдае чпко визначеним критерГям та задовольняе вимоги як студенпв, так i роботодавщв. Одним Гз аспекпв внутршно1' системи якосп - активне залучення до системи ощнювання студенпв, що дощльно запро-вадити i у впчизняш заклади вищо1' освгга. Ми вва-жаемо, що у такий споаб студенти зможуть не пльки контролювати оргашзацш освггаього про-цесу у конкретному вишГ, але й бути активними учасниками оновлення змюту освгтшх програм, добору найбшьш оптимальних форм i методГв нав-чання, створення програм практично!' шдготовки.

Список лiтератури

1. Забезпечення якосп вищо1' освгга: европейсью кращГ практики для Украïни / упоряд. Тарас Добко. - Режим доступу : http://education-ua. org/ua/analytics/305-zabezpechennya-yakosti-vishchoji-osviti-evropejski-krashchi-praktiki-dlya-ukrajini.

2. Alumni Relations [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-assurance-and-enhancement/alumni-relations.

3. Course evaluations and course evaluation reports [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. -Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-enhancement/evaluation-of-higher-education/course-evaluations-and-course-evaluation-reports.

4. Education Board [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/education-boardEducationBoard.

5. Evaluation of higher education [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-assurance-and-enhancement/evaluation-of-higher-education.

6. Grading system [Electronic resource] // Lund university. - 2019. - Access mode :https://www. lunduniversity.lu. se/current-students/academic-matters-support/grading-system.

7. Lund University The .№1 choice in Sweden for international students [Electronic resource] //Access mode : https://www.lund_university-international-prospectus-2019-20.pdf.

8. National evaluations [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-enhancement/evaluation-of-higher-education/national-evaluations.

9. Publications. Reports from surveys and studies [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. -Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-enhancement/publications.

10. Quality assurance and enhancemen [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode : https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-assurance-and-enhancement.

11. QualityAssurance in Higher Education [Electronic resource] // Eurydice. - 2018. - Access mode : https://eacea.ec.europa.eu/national-policies/eurydice/content/quality-assurance-higher-education-71_en.

12. Research Programmes Board [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/research-support/research-programmes-board.

13. Sunet Survey - a survey tool [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-enhancement/sunet-survey-a-survey-tool.

14. Surveys [Electronic resource] // Staff pages. -2019. - Access mode :https://www.staff.lu.se/research-and-education/education-support/quality-enhancement/evaluation-of-higher-education/freshers-surveys.

15. Validation - quality assurance of new programmes and courses [Electronic resource] // Staff pages. - 2019. - Access mode : https://www. staff.lu. se/research-and-education/education-support/quality-enhancement/validation-quality-assurance-of-new-courses-and-programmes.

INCLUSIVE COMPETENCE IN THE FUTURE TEACHER TRAINING SYSTEM OF PHYSICAL CULTURE TO WORK IN THE INCLUSIVE EDUCATIONAL ENVIRONMENT

Shchekotylina N.

Postgraduate Student of the Department of Pedagogy State Institution "South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky", Odesa, Ukraine

Abstract

The article reveals the problem of the professional training of future teachers of physical culture for work in an inclusive educational environment in the coordinates of a competence-based approach. The aim of this research was to specification of the competence-based approach as an adequate scientific platform for professional development of the future specialist of physical culture and upbringing to work in the conditions of inclusion. The preconditions of preparation of future teachers of physical culture for work in the inclusive educational environment are determined: reflection in the content of normative disciplines of the essence of the phenomenon of "inclusion"; concentration of research attention of students on the health-saving segment of individual work with students in conditions of inclusion; involvement of future teachers of physical culture to development of variational models of individual work with pupils in conditions of inclusion.

Keywords: inclusion, inclusive competence of the teacher of physical culture, inclusive educational environment.

Introduction. The training of future teachers of physical culture for physical and healthy work with pupils in secondary schools has become particularly relevant in connection with the sharp deterioration of schoolchildren's health, the necessity to increase the function of health-improvement of physical culture, the education of a responsible attitude towards their own health and the health of others , as to the highest individual and social value; intensification of physical and healthy and sports work in all levels of the education system. The search of new, more effective, diversified,

open and mobile learning systems has caused the formation of a new educational paradigm, the essence of which is determined by humanity and the orientation to the satisfaction of the needs of each person. The problem of preparing future teachers of physical culture for work in an inclusive educational environment is actualized by an appeal to the regulatory and legal base of Ukraine, in particular in state documents are indicated that the development of the system of inclusive education is an innovative vector of modernization of the education system, and preparation of future teachers for the use of special methods of mutual education and the