CC BY
127
С О Ц1 АЛЬ НА ПЕДАГОГ1КА
Людмила КОВАЛЬЧУК-ДЕХТЯРЕНКО
УМОВИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПЕДАГОГ1ЧНО ДОЦ1ЛЬНИХ ВПЛИВ1В НА ДИТИНУ В Р13НИХ ТИПАХ НЕПОВНИХ СШЕЙ У ПЕДАГОГ1ЧН1Й СПАДЩИН1 А.С.МА1САРЕНКА
У сьогодшшшх умовах надзвичайно важливою справою постае завдання збереження наци, збереження генофонду Украши. В умовах наявнсн в Укра!ш кризи амсйних вщносин (велико! кшькосп розлучень, м1грацн батыав за кордон, негативних тенденцш у розвитку пропса в народжуваносп 1 смертносп, мал од ¡т ноет 1 амей. 1х конфл1ктогенност1 тощо) проблеми амсйних взаемовщносин, амейного формування шдростаючого поколшня набувають загальнодержавного значения.
3 того часу, як радянська педагопчна наука була визнана авторитарною, а численш II теорп стали предметом гостро! критики, ставлення науковщв 1 практиков до спадщини А.Макаренка зазнало ютотних змш. Вщ загального 1 незаперечного визнання до щлковитого знецшення та шгшзму стосовно його твор1в, а пот1м поступове повернення до вивчення спадщини видатного педагога - така д1алектика погляд1в значно! частини осв1тян.
М1ж тим, коли пор1вняти здобутки заруб1жно! та в1тчизняно! юторико-педагопчно! науки, то стае очевидним наше пом1тне вщетавання у вивченш спадщини Антона Макаренка.
Особливо актуального звучания набувають твори А. Макаренка як одного ¡з ос но во по ложн ик \ в амсйно'У педагопки, що надзвичайно мало розглянуто у наций психолого-педагопчнш л1тератур1. У цьому плаш можна назвати тшьки окрем1 стагп I. Гребеншкова, Л. Горд ¡на. Д. Дмитренка, О. Киричука, В. Коспва, М. Ярмаченка.
Сощальш, осв1тш й педагопчш вимоги до виховання молодого поколшня зумовлюють актуальшеть шднято! проблеми 1 потребують II розв'язання у сучасних умовах.
Мета ста 1111111: розкрити умови, яи забезпечать педагопчно обгрунтований вплив на дитину в рпних типах неповно! ам'У.
Досягненню поставлено! мети послужить розв'язання таких завдань:
- з'ясувати особливосп амейного виховання д1тей у позашлюбнш ам'У:
- розкрити специфшу виховання д1тей в осиротшш ам'У:
- обгрунтувати особливосп взаемин дорослих 1 д1тей у амях з р1зною структурою (повнш змшенш, ам'У з прийомними дпъми, ошкунськш ам'У).
Одшею з найактуальшших проблем тсорй' 1 практики амейного виховання А.Макаренко вважав врахування особливостей формування дитини в умовах рпного типу елмей. особливу увагу звернувши на життед1яльшсть неповних амей - осиротиоУ. позашлюбноУ. розлучсно'У. утворсно'У внаслщок тривалого тюремного ув'язнення батька.
Детальний анал1з педагопчних праць А. Макаренка дозволяе видшити рпномаштш сторони виховного процесу у неповнш ам 'У: розкриття специфши розвитку особи в умовах неповно! слм'У: усунення труднопцв у вихованш дитини в перюд м1жусобних з1ткнень штсрсслв сшльно та окремо проживаючих батьклв: важливють правильного прояву батьклвськоУ любов1 та авторитету матер1 як единого вихователя; доцшьшеть учасп окремо проживаючого батька у епшкуванш та вихованш дитини; формування психолопчних установок, комплексов у психщ11 поведшщ дитини теля розлучення батьклв: побудова взаемовщносин д1тей з родичами "колишнього" батька (\iaTcpi). розв'язання сощально! допомоги, полшшення матер1ально! сторони життедяльносп неповно! ам'У: розвиток взаемин у структуршй неоднор1дност1 амей тощо.
Розглянемо коротко з деяю вказаних аспектов. Педагопчна спадщина А. Макаренка переконуе: осиротша амя - найменш вразлива у виховному плат серед неповних амсй. "Мехашчний" тип утворення осиротшо! ам!' надае можливосп дотримання цшсносп1 едносп с1мейно! групи, збереження колективютських стосунклв ще у початковий перюд функцюнування а\м. А. Макаренко видшяе два суперечлив1 моменти виховання д1тей у такш с1м'1: з одного боку, "у цьому випадку важка утрата або безумовне переживания самотносп з великою силою мобЫзують 1 любов, 1 турботу д1тей, гальмують розвиток его!зму", а з ¡ншого. все-таки "щ випадки породжують обстановку горя, вони са\п по соб1 ботсш 1 ш в якш \iipi не розв'язують проблеми..." [2, 75].
На думку А. Макаренка, важливо, щоб в осиротшй ам!' пригшчеш горем батьки та родич1 не випустили з уваги дитини, щоб не порушувався встановлений рашше ритм життя. Головне, щоб дитина вщчувала, що вона потр1бна амк II чекають, нею щкавляться, що вщ II посильно! допомоги, вщ II поведшки залежить майбутне амк а вщ с1м'1 взаемно залежить 1 II майбутне. ГПсля прочитання лекцп "Слмя та виховання д1тсй у редакцп журналу "Общественница" у 1938 рощ А.Макаренка попросили проконсультувати ситуашю, яка виникла в одшй осиротЫй а\м. ГПсля смери батька з хорошого дванадцятир1 много хлопчика раптом вийшов грубий зухвалий 1±пстнадцятир1чний хлопець. I незважаючи на те, що "мати дуже любила д1тсй. останне 1м в1ддавала. вона I сама не з'1сть, а сина нагодуе", Макаренко вщповщае, що мати у цьому випадку допустила не тшьки педагопчну помилку, а "найбшыпий злочин". Вш був глибоко переконаний у тому, що "в а\м все краще необхщне насамперед батькам..." [1, 427]. Це звичайно, не означае, - говорить педагог, що "ви про д1тсй перестанете шклуватися. Ви можете за них турбуватися, але так, щоб вони були переконаш, що насамперед повинна бути турбота про батьклв.
У наведеному випадку важливу роль 'Играло 1 те, що батьки до смсрт1 тата - однаковою м1рою брали участь у вихованш хлопчика. Авторитет батька для нього був вищим. У таких випадках змша материнського ставлення сприймаеться дитиною з великим напруженням, як щось незвичайне.
Здшснений А.Макаренком аналп взаемин позашлюбно! ам!' дозволяе зробити таю висновки: найважлившим тут е розумне задоволення виникаючих у ам!' потреб 1 бажань дитини з метою попередження грубого ¡ндив1дуалпму [ викривлень у розвитку особистостк формування свщомост1 1 почуття \iipH у домаганнях особи, сшвставлення 1х з можливостями сусшльства. За переконанням педагога, у вихованщв з таких амсй формуються аномалы-п з сусшльно!' точки зору уявлення та звички у випадку порушення у виховному дозуванш мапр'ю любов! 1 строгость тклування [ вимогливостк близькосп та выдали нсстатклв [ забсзпсчсностк шдпорядкування чужлй вол! 1 самоспйносп дитини. Аналпуючи минуле двадцятир1чного Кол! (позашлюбна ам'я). педагог зауважуе, що потреби сина зростали за особливою кривою, що шчого сшльного не мае ш з материнською боротьбою, ш з II усшхами та над ¡я ми. А.Макаренко вказуе, що з таких змашжених хлопчиклв "р1дко виходить якийсь толк".
Антон Семенович вважав, що у такш ам! особливо важко розумно задовольнити "кожну групу бажань, що вшьно виникають". На його думку, така дитина потребуе ¿ндивщуально! роботи, називаючи II "боротьбою" "з уама вщповщними насл1дками . Найголовшший з них -"кал¡цтво особистосп [ крах II надш.
Розрив амсйних в1дносин 1 утворення розлучено! ам!' А.Макаренко сприймае не тшьки як шдвищену можливють руйнування амсйного колективу, а й вказуе на усунення труднопцв у вихованш дитини, на дощльшсть учасп окремо проживаючого батька у спшкуванш з дитиною, налагодження взаемин з родичами "колишнього" батька (\iaTcpi).
Тонкий психолог А.Макаренко особливо майстерно описуе внутршнш свп" 1 повед1нку д1тей в момент утворення розлучено! ам'! (приклад с!м'! Жукових, яку залишае батько) [2, 78-100].
Поступово, крок за кроком д1ти починають звикати до свого становища в амк але ледве до появи певних комплексов: замкнутое^, р1знищ, неповноцшносп пор1вняно з ¡ншими д1тьми тощо. Важко переживають д1ти несправедливе ставлення до них з боку батьклв у таких випадках. Це викликае у дитини нервов1 стани, невр1вноважешсть, образливють, озлобленють, страх, жорстоклсть. що часто веде за собою огрубления почутпв, яке проявляеться у вщносинах з ¿ншими людьми. Часто такл д1ти стають педагопчно занедбаними, важкими, не шддаються впливу виховател1в, тому що втратили в1ру в авторитет батьклв як виховател1в. Саме тому
А.Макаренко шдкреслював, що становище покинутих д1тей складшше 1 небезпечшше, шж становище сир1т" [2, 78].
У розв'язанш питания про участь окремо проживаючого батька у вихованш дитини А. Макаренко висувае таю основш вимоги:
- вш не повинен шшому якось перешкоджати, порушуючи едшсть виховного процесу;
- батьки не повинш прагнути, щоб дитина стала учасником 1х боротьби;
- батько, який проживае окремо, повинен мужньо вщмовитися вщ батьювських радостей, залишивши за собою тшьки батьювський обов'язок;
- якщо можна зу\ити зберегти деяку близьюсть до дитини - добре, якщо ш - потр1бно 1 вщ ще! близькост1 тимчасово вщмовитись [5, 82-83];
- повинна наступите правова вщповщальнють батька у випадку його вщмови вщ учасп у спшкуванш1 вихованш дитини.
Окреме питания, на думку А.Макаренка, яке вимагае особливо! уваги, чуйностк такту, -це питания про ал1менти. Педагог вважав, що "коли в здоровш хороний слм ! питания про засоби просте 1 д1ти повинш знати його, то в а\м. де живуть на атменти, позовна сторона ще! справи ... повинна бути скрита вщ д1тей" [2, 304].
Вш був переконаний, що "атментш справи - це вщносини \пж дорослими людьми, з яких д1ти не можуть почерпнута шчого для себе доброго 1 повчального" [2, 304-305].
Аналп практики отримання ал1 ментних грошей, проведений ним, показав р1зш наслщки: в одних випадках "невмша установка ... веде до того, що д1ти вважають щ гропи сво!ми" [2, 304-305], а це призводить до мщанства, бездушносп, его!зму. Так бувае тод1, "коли м1ж дпъми 1 батьком, який платить атменти, ¡снують погано зоргашзоваш "дружш" стосунки. Напевно, тод1 це вплив батька" [2, 304-305]. В шших випадках (приклад елм! Свгени Олскспвни [2, 78-100]) д1ти не приймають батьювських подарунюв, книг та ¡грашок. засуджують мапр за те, з якою легюстю вона приймае гропи вщ батька, котрий став раптово чужим.
Як вказуе педагог, в тому 1 в тому випадку "ображеш 1 скривджеш матер1 та д1ти за будь-яко! можливосп повинш перетворювати "х1м1чну" фигуру такого атментника в "мехашчний 1 простий нуль". Не потр1бно дозволяти цим людям кокетувати з покинутими ними дпъми" [2, 102]. Ц1 положения особливо сшвзвучш з нишшньою практикою отримання ал1ментних грошей у нашш кра!ш: тепер батьюв, яю втекли вщ сплати ал ¡мент ¡в. не розшукують для того, щоб змусити !х виконувати свш обов'язок, а користуються шклуванням сусшльства; проте, коли знаходяться таю горе-батьки, то свш борг змушеш повернута сповна, ще й внести певний вщ соток у державну казну.
Вирппення проблем неповно! елм! А.Макаренко пов'язуе також з появою ново! елм! (нового батька чи матср1). наголошуючи на поеднанш двох овдовших елмей. включенш до не! дней-сири близького родича, кооперацн та сшвробиництв! члешв тако! рпнорщно! елм ! з метою здшенення компенсаторно! д1яльност1 дорослих у передач! дтш умшня жита без сварок, чвар, заздрост1, у створенш наступност! позитивних характер!в як необхщних чинниках результативносп семейного виховання. Важливу роль А.Макаренко надае у цьому полшшенш матер1ально! сторони життед!яльносп елм ! сощальнш допомоз! елм ! з боку сусшльства.
Розкриття видатним педагогом методики виховного впливу на особу, здшенювано! в родинних умовах, показало доцшьшеть використання таких методичних засоб1в: уевщомлення батьками мети 1 завдань елмейного виховання, свого громадянського обов'язку перед суспшьством; розумне використання часу реального сшлкування з диьми; постшний шдивщуальний коректив здшенення виховно! програми; виховання радютю завтршнього дня, оптимзм, постановка батьками життерадюних перспектив майбутньо! д1яльност1: правильна оргашзащя життя слм!. розумне сшввщношення метод ¡в словесного впливу з практичною д1яльшстю вихованщв; безмежна повага до особистосп у поеднанш з вимогливютю до не!; розгляд особи вихованця як об'екта 1 суб'екта виховання та ш.
Нам1чеш видатним педагогом шляхи удосконалення елмейних вщносин, глибина розкриття проблемних питань взаемостосунюв у рпних типах неповних елмей значно випередили епоху, в умовах яко! творив А.Макаренко. Вш зу\пв шдмпити майбутне с1м'!, значимють побудови нормальних взаемовщносин для кожного !! члена, реальним чином
торкнувся тих проблем, яю ще 1 сьогодш не тшыси виршуються, але й, напевно, довгий час будуть хвилювати не одне поколшня батьюв 1 д1тей, вчител1в та виховател1в, все сусшльство в цшому.
Ще в т1 далею вщ нишшшх часов роки А.Макаренко показав, як необхщно розв'язувати проблеми життедяльносп не по в но!' сом!': з окремих випадюв, що зустр1чались у його практищ, створив цшений пщхщ щодо функцюнування такого складного типу сом !', як сомя неповна. Ряд його педагопчних ¡дей чекають ще й сьогодш втшення у практику.
Вказуючи на щ положения педагопчно! спадщини А.Макаренка щодо виховання д1тей ¡з неповних сомсй. необхщно зазначити, що до нього цього не вдалось зробити шкому. Частково це можна пояснити вщеутшетю тако! необхщносп на початок 20-30-х роклв. а бшыпе вщеутшетю спещальних дослщжень - у цей час перевагу вщдавали суспшьному вихованню, а не сомсйному. тому увага науковщв була зосереджена на шшому.
Три принципов! положения (цЫсний пщхщ до вивчення вихованщв, вивчення сощального оточення дитини 1 синтетичне вивчення заради "вдосконалення особистост! в цшому") стали основою його педагопчного доевщу. Грунтуючись на них, А.Макаренко висувае робочу тишзащю, умовно подшяючи вихованщв на п'ять основних тишв: а) твердо визначили свш шлях у жита; б) евщомо вже шукають свого покликання, але ще не визначилися; в) не визначилися 1 поки що шкуди не прагнуть; г) активно опираються позитивному впливу; д) псих1чно уражеш.
В основ1 тако! робочо! тишзац11 вихованщв А.Макаренко не клав конкретно! ознаки чи !х суми, в1н брав особистють як щле з II "со шаль ним досв1дом 1 мотивац1ею вчинку", орган1зовуючи д!яльшсть за системою перспективних лшш. Як проникливий психолог-дослщник, в1н глибоко анал1зуе причини, що ведуть до правопорушень д1тсй ¡з неповних сомсй. У рецензИ на рукопис "Кср1вництво для ком ¡сой у справах неповнолтошх правопорушниклв (1929 рп<) в1н критикуе викладеш у н\й причини зб1льшсння кллькост1 справ дтоей ¡з сомсй [ вказуе, що сучасна сом я перестала бути виховним середовищем 1 не може дати дитиш старо! морально! норми, в той же час протиддачи новш. Тому випадання неповнолтонього з тако! с!м'! -явище щлком природне, хоча в окремих випадках (мати торгуе, вдова тощо) ! веде до правопорушень [2, 44-58].
Результата проведеного дослщження евщчать, що педагопчш ¡дс! А.Макаренка (як теоретичн! шдходи, так ! практична !х рсалпащя) трансформуються в1д елемент!в авторитарно! педагог!ки до розвитку демократичних форм ! метод ¡в виховання, вершиною яких стали його пращ 30-х роклв. присвячеш основам сомсйного виховання. Педагопчний доевщ А.Макаренка стае ще вагом!шим, коли врахувати, що краша в цей перюд рухалась у зворотному напрямку -вщ демократизму перших шеляреволюцшних роклв до бюрократизму. Централ!зац!!, жорстокосп силових метод!в, в тому числ1! в педагог!щ друго! половини 30-х роклв.
Таким чином, можна зробити висновок. продемонстрований А.Макаренком пщхщ до виховання д1тей ¡з неповних сомсй включае таю риси розумшня ним особистост! вихованц!в: поеднання здатност! до анал!зу особистост! з цшешетю !! сприйняття; вм!ння вид!ляти стшю ¿нтегративш якост1, що розглядались ним як результат активно! взаемодн з обставинами життя; взаемопроникнення типового та ¡ндив1 дуального в характер!; анал1з сприйнятливост! вихованця до виховних вплив!в (!х результативност!); сшвставлення актуального ! потенцшного у розвитку, ор!ентац1я на "зону найближчого розвитку".
Сьогодш слщ глибше вивчати доевщ А. Макаренка з означено! проблеми задля уешшного використання його в практищ сучасно! с!м'! та школи, осюлыси педагопчна творчють А.Макаренка з питань сомсйних взаемовщносин була ! залишаеться принципово новим явищем у педагопчнш теор1! ! практищ. Це була перша ! досить вдала спроба створити своерщну енциклопед1ю сомсйного виховання. До нього цього не вдалося створити шкому. Як ! будь-яке масштабне вщкриття, система педагопчних щей А.Макаренка з основ сомсйних взаемовщносин значно випередила свш час. Серед вагомих праць послщовниюв видатного педагога з означених питань можна назвати т1лыси ¿мена В.Сухомлинського та М.Стельмаховича.
Не претендуючи на повне виевтолення проблеми, ми вважаемо дану працю початком велико! робота, яка ще чекае сво!х дослщниюв, осюльки твори А.Макаренка е шдгрунтям для розробки ! методолопчних засад у вихованш д1тей ¡з неповних сомсй в практищ сучасно! с!м'!! школи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Макаренко A.C. Педагогическая поэма // Педагогические сочинения: В 8-ми т. - М.: Педагогика,
1984.-Т.З.-С.8-450.
2. Макаренко A.C. Книга для родителей // Педагогические сочинения: В 8-ми т. - М.: Педагогика,
1985. - Т.5. - С.5-261.
3. Макаренко A.C. Материалы подготовленные с. Г.С.Макаренко// Педагогические сочинения: В 8-
ми т. - М.: Педагогика, 1985.-Т.5. - С.281-310.
4. Макаренко A.C. О "Книге для родителей".// Педагогические сочинения: В 8-ми т. - М.:
Педагогика, 1986. - Т.7. - С. 145-157.
5. Макаренко A.C. Письмо Дмитриеву// Педагогические сочинения: В 8 - ми т. - М.: Педагогика,
1986.-Т.8.-С.81-83.
1ван СЕГ
ВЗА6МОД1Я ПОЗАШК1АЬНИХ НАВЧААЬНИХ ЗАКЛАДIВ I МОАОД1ЖНИХ ОРГАН13АЦIЙ У ДОЗВ1ЛЕВ1Й ДШЛЬНОСП СТАРШОКЛАСНИК1В
Формування особистосп нового типу-одна з важливих проблем сучасно! Teopii' та практики виховання. Не секрет, що в молод1жному середовипц сьогодш накопичилось чимало проблем р1зних pißHiß: державного, регюнального, viicucBoro.
Все часпшими стають прояви дев1антно! поведшки серед стар ш о к л ас н и к i в. тому що вони е найбшып вразливим прошарком суспшьства. Головний змют даного в1ку складае перехщ вщ дитинства до дорослостг У цей перюд в учшв виникае новий р1вень самосвщомостг Це породжуе прагнення старшокласника до самоутвердження i самовиявлення. Сукупшсть цих потреб i складае основу кризи дано! кате гор ii учшвсько! молодг Становления характеру в даний перюд загострюе слабкл сторони особистосп, робить II особливо шддатливою несприятливим впливам середовища. В результат! цього явища i негативного впливу середовища кожен четвертий злочин в Укра1ш здшснюеться неповнолишми. На облп<\ в шепекщях у справах неповшштшх перебувае понад 70000 oci6 шильного вшу, серед яких 92% -учш-старшокласники.
Серйозну проблему в молод1жному середовипц зумовлюе бсзроб1ття. суттев1 фшансов1 обмеження багатьох молодих людей щодо яюсного профса иного навчання та здобуття вищо! OCBiTH тощо.
1ншою проблемою е вживання тютюну, наркотиклв. алкоголю. Це, в свою чергу, зумовлено як сощальними факторами, так i бажанням шдлика бути cboIm у Koni однол1тклв. страх, що його будуть зневажати у rpyni. Як правило в тдлт<ов1 борються два суперечливих бажання - бути схожим на когось i бути особливим, щоб видктятися. Статистика св1дчить. що юльюсть шдл1тюв, яю палять, становить близько 30-35%, багато шдлптав вживають алкогольш напо!, а наркотична залсжн1сть збшыпилася в кллька раз1в. Серед шдлиюв спостср1гаеться зниження уваги до власного здоров'я, знецшення загальнолюдських ц1нностсй. низький р1вснь толерантност! та гуманност1 до ¡нших людей. Б1льшс 90% школяр1в мають хрон!чш захворювання, ncnxi4Hi вщхилення.
За даними Державного ¡нституту проблем ciM'i та молод! 43% дней в Укра!ш в ¡ком в1д 14 до 17 роюв однозначно заявляють про жорстоке поводження з ними. Водночас 18% опитаних дней заперечили юнування цього явища, а 39% учшв було важко вщповюти на дане запитання. Бшышсть учн1в в ¡ком вщ 14 до 17 роклв зазначили, що найбшыпе жорстокост1 вони зазнають саме в школг
Сьогодш молодь Украши проходить тяжке випробовування-випробовування необмеженою свободою. I все це вщбуваеться в той час, коли зростають вимоги до шдготовки учшвсько! молод1 до життя в нових умовах - ринково! економ1ки, зм1ни форм господарювання.
Перетворення, якл в1дбуваються в нишшньому сусп1льств1, ставлять перед наукою яклено нов1 проблеми щодо шдготовки учшв до самост1йно! трудово! д1яльносп, яка мае стати фундаментом скономпчи перехщного пер1оду.
Наш in молод1 необх1дна висока патр1отична самосвщом1сть i мщна громадянська позиц1я, т1сна консол1дац1я навколо iдс! незалежност1 i розбудови украшсько! держави.
