CC BY
58
Проблема номера / Problem of This Issue
[ЮЛЬ.
СУСТАВЫ.
позвоночник
ПОВОРОЗНЮКВ.В., ГРИГОР'еВА Н.В., ПОВОРОЗНЮКВАС.В.
ДУ«1нститут геронтологи тен! Д.Ф. Чеботарьова НАМН Украни», м. Ки/в
УЛЬТРАЗВУКОВА ДЕНСИТОМЕТР1Я В ОЦ1НЦ1 СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ
Вступ
Остеопороз — найбтьш поширене системне захво-рювання скелета, що характеризуеться зниженням юст-ково! маси та структурними зм1нами юстково! тканини, яю виражеш настльки, що нав1ть при незначнш трав-м1 можуть виникати переломи. Проблема остеопорозу набула особливого значення за останш роки, що зумов-лено суттевим постар1нням населення та збтьшенням юлькосл жшок у постменопаузальному пер1од1.
У багатьох европейських кра!нах остеопороз е од-н1ею з основних проблем охорони здоров'я. Заруб1жн1 та вггчизняш фах1вц1 вважають, що захворювання вже набуло характеру ешдеми. Найголовн1ше, що в1др1з-няе остеопороз вщ 1нших захворювань опорно-рухово! системи, — майже повна вщсутшсть кшшчних симп-том1в до моменту виникнення остеопоротичних пере-лом1в. Хвор1 не можуть знати про наявнють у них остеопорозу до того часу, поки незначне навантаження, удар чи падшня не спричинять перелом исток чи де-формацш тта хребця.
Остеопороз зустр1чаеться в будь-якому вщ1 як у чо-ловшв, так 1 в жшок. Захворювання вражае переваж-но жшок старшого в1ку, що значною м1рою зумовлено втратою юстково'! маси внаслщок дефщиту естроген1в у постменопауз1. Майже в кожно! третьо! жшки в1ком старше 65 роив спостер1гаеться як мшмум один осте-опоротичний перелом исток. Остеопоротичш переломи 1стотно впливають на захворюван1сть та летальн1сть, зокрема, середня тривалють життя внаслщок перело-м1в стегново! кустки зменшуеться на 12—15 %. Сумар-ний ризик остеопоротичних перелом1в у ж1нок вюэм 50 рок1в становить 39,7 %, у чоловшв — 13,1 %. Ця оцш-ка е не зовшм точною, бо включае лише переломи хреб-ц1в, що були д1агностоваш. Насправд1 ж ризик перело-м1в е значно вищим. Для пор1вняння: ризик розвитку в жшок в1ком 50 рок1в таких поширених захворювань, як рак молочно! залози, становить 9 %, серцево-судинно!
патологи — 40 %. За даними ВООЗ, кльюсть лiжко-днiв на piK для жiнок у постменопаузальному перюд з ос-теопоротичними переломами проксимального вщдту стегново! истки перевищуе даний показник для таких захворювань, як рак молочно! залози, гострий шфаркт мюкарда, хpонiчнi захворювання легень, цукровий диабет тощо. Данi, викладеш вище, свiдчать про значну поширенють остеопорозу, у зв'язку з чим надзвичайно важливо дiагностувати остеопороз до виникнення перелому. Тому в усьому свт ведеться постiйний пошук но-вих дiагностичних технологiй для оцшки структурно-функцiонального стану юстково! тканини (СФСКТ) та виявлення пащентав iз груп ризику розвитку остеопоро-зу та його ускладнень.
Проведеш авторами дослiдження виконанi зпд-но з планом науково-дослiдних робгг Державно! установи «1нститут геронтологй' iм. Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» («Вертебральний больовий синдром при системному остеопоpозi в людей старших вшових груп: механiзми розвитку, дiагностика, про-ф1лактика та лшування», шифр 61.09, деpжpеестpацiя № 0109U001720).
У даному дослiдженнi показано, що специфiчнiсть показник1в ультразвуково! денситометрй' (УЗД) поpiв-няно з показниками piзних д1лянок вимipювання при викоpистаннi двофотонно! pентгенiвсько! абсорбцю-метрй' (ДРА) в жшок репродуктивного вшу становить 91—94 %, у постменопаузальних жiнок — 34—41 %, у чоловтв до 50 роыв — 86—89 %, старше 50 роыв — 53—73 %. Комбшоване використання показник1в УЗД з шструментом FRAX (fracture risk assessment) тдви-щуе piвень чутливост та специфiчностi показникiв у
© Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В.,
Поворознюк Вас.В., 2013 © «Бшь. Суглоби. Хребет», 2013 © Заславський О.Ю., 2013
жшок у постменопаузальному перюд! з 38 до 90 % та з 34 до 100 % в!дпов!дно. Чутливють та специф!чнють показниыв УЗД в комбшаци з шструментом FRAX по-р1вняно з показниками р1зних д1лянок вим1рювання при використанш ДРА у хворих з остеопоротичними переломами в анамнез! збтьшуеться з 37 до 95 % 1 з 23 до 60 %, у жшок без перелом1в — з 36 до 87 % та з 34 до 92 % в!дпов!дно.
На основ1 проведених дослщжень авторами створе-ний д1агностичний алгоритм оцшки СФСКТ та видь лення груп ризику щодо остеопорозу з використанням методу УЗД та шструменту FRAX.
У данш статт1 автори знайомлять читача з методом УЗД, показаннями щодо його використання, наводять власш дан1 щодо шформативноста, чутливост1 та специ-ф1чност1 даного методу.
Сучасн напрямки дiагностики структурно-функщонального стану кктковоТ тканини
З метою оцшки СФСКТ й д1агностики остеопорозу на даний час використовують р1зш методи: одно- й двофотонну рентгешвську абсорбц1ометр1ю, к1льк1сну комп'ютерну томографш, УЗД, рад1ограмметр1ю, ан-тропометричн1, морфометричш, гютоморфометрич-н1 методи тощо. Кр1м того, в останн1 роки для оцшки 10-р1чного ризику остеопоротичних перелом1в використовують 1нструмент FRAX, що дозволяе шдивщу-ально в кожно! людини розрахувати 10-р1чну ймов1р-нють перелом1в.
Двофотонна рентген1вська абсорбц1ометр1я е золотим стандартом для визначення мшерально! щтьнос-т1 кютково! тканини (МЩКТ) шийки стегново! к1стки, хребта й всього скелета. Своечасна д1агностика остео-порозу за допомогою цього методу дозволяе провести ефективш заходи щодо профилактики та л1кування за-хворювання, проте сучасний стан вггчизняно! медици-ни обмежуе широке !! використання в практичнш охо-рон1 здоров'я, тому ведеться пошук б1льш дешевих, але не менш 1нформативних метод1в оцшки СФСКТ. До таких метод1в вщносять УЗД.
Для розширення можливостей практичних л1кар1в у л1куванн1 хворих з остеопорозом спещалютами ВООЗ та М1жнародно! асощаци остеопорозу створено алгоритм FRAX, що дае змогу розрахувати в людей старше 40 роыв 10-р1чний ризик ус1х остеопоротичних пере-лом1в та перелом1в стегново! истки без вим1рювання показник1в МЩКТ, для чого необхщна ДРА. 1нстру-мент FRAX побудований на оц1нц1 клш1чних фактор1в ризику та показниках МЩКТ шийки стегново! истки (проте !х наявнють не обов'язкова). За допомогою комп'ютеризовано! програми прораховуеться 10-р1ч-ний ризик перелом1в в1дпов1дно до наявних фактор1в ризику в кожно! людини шдивщуально.
Сл!д зазначити, що методи, як! використовують у ктшчному обстеженш, не!деальн!. Завжди залиша-еться ймов!рнють того, що результати д!агностично-го досл!дження об'ективно не вщображають наявн!сть чи в!дсутн!сть захворювання. Зазвичай для будь-якого ктшчного тесту юнуе дек!лька (по-р!зному точних)
альтернатив. Вщмшносп в доступност!, вартост!, без-пещ (а також чинники часу й доцтьноста) обмежують широке застосування тих чи шших метод!в обстежен-ня. Для кожного захворювання юнуе золотий стандарт д!агностики — найбтьш точний д!агностичний метод, за допомогою якого можна встановити наявн!сть або вщсутнють цього захворювання. Як правило, застосування еталонного методу д!агностики обмежуеться йо-го незручностями — в!д високого ризику ускладнень до вартост!.
Чутливють е важливою характеристикою оцшю-ючих тест!в ! визначае придатнють тесту для оцш-ки динамши стану пац!ента. Для розрахунку чутли-вост! тесту можливе застосування р!зних математич-них процедур. Одна з них — розрахунок частки пащ-енпв ¡з нормальним ! патолопчним результатом, яку д!йсно правильно д!агностовано цим тестом. Терм!ни «позитивний результат тесту» ! «негативний результат тесту» використовують у !х звичайному значенш — для визначення наявност! чи вщсутност! захворювання в!дпов!дно. Чутливють — частка позитивних ре-зультапв у груп! хворих пац!ент!в, а специф!чнють — частка негативних результапв у груп! практично здо-рових пащенпв.
Мкце ультразвуковой денситометр^ в оцшщ структурно-функцiонального стану кктковоТ тканини
Ультразвукова денситометр!я — в!дносно доступ-ний та недорогий метод для оцшки СФСКТ. Зпдно з останшми рекомендац!ями М!жнародного товариства з ктшчно! денситометр!'!, на сьогодн! вона е шформа-тивним ! безпечним методом скриншгу для виявлення пац!ент!в з груп ризику остеопорозу, але не може бути використана для д!агностики остеопорозу й оцшки ефективност терапи, що проводиться. УЗД е простим, надшним та недорогим методом для оцшки ризику остеопоротичних перелом!в у пащенпв р!зного вшу, а також безпечним та ефективним методом скриншгу СФСКТ у вагггних.
Ультразвукова денситометр!я вим!рюе середню швидкють поширення ультразвуку через кюткову й м'яку тканини. Це зазвичай виконуеться в дтянщ п'ятково! к!стки або гом!лки. Широка доступнють, низька варт!сть, в!дсутн!сть юшзуючого випромшю-вання робить цей метод дослщження привабливим вибором для скриншгу остеопорозу. Важливо в!дзна-чити, що Т-показник, ¡з використанням якого д!аг-ностують остеопороз, в!др!зняеться залежно вщ тех-н!ки вим!ру.
Основн! переваги УЗД пор!вняно з шшими методами оцшки стану кютково! тканини:
— оцшка може бути проведена нешвазивним шляхом; пац!ент при цьому не тддаеться юшзуючому опромшюванню, що зб!льшуе його бажання брати участь у дослщженш;
— апаратура портативна та дешевша пор!вняно з приладами для рентген!всько! денситометр!!;
— д!агностика може використовуватися в ешдемю-лог!чних досл!дженнях.
При проведенш УЗД ощнюють таы показники:
1) швидысть поширення ультразвуку через KicTKy (ШПУ, м/с), що залежить вiд li щшьносл та еластич-ностi;
2) широкосмугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц), що вщображае не ттьки щть-нiсть кiстковоi' тканини, а й ыльысть, розмiри та про-сторову орiентацiю трабекул;
3) шдекс мiцностi ыстково! тканини (1МКТ, %), що вираховуеться комп'ютером на пiдставi показ-никiв ШПУ та ШОУ й вщображае стан губчасто! ыстково! тканини пацiента, який обстежуеться, порiвняно з показниками дорослих людей вшом 20 рокiв;
4) передбачувана мшеральна щiльнiсть п'ятково! кiстки;
5) Т-показник, що вщображае, на яку частку серед-нього квадратичного вiдхилення вiдрiзняеться 1МКТ пацiента, який обстежуеться, вщ показника умовно здорових дорослих людей вшом 20 рокiв;
6) Z-показник, що вiдображае, на яку частку серед-нього квадратичного вiдхилення вiдрiзняеться 1МКТ пацiента, який обстежуеться, вщ показника умовно здорових людей того ж вшу.
У жшок у постменопаузальному перiодi та в чоловшв старше 50 роыв остеопороз дiагностують за Т-критерiем при зниженнi щтьносп ыстково! тканини бтьше н1ж на 2,5 стандартних вщхилення вiд показниыв умовно здорових 20-рiчних молодих дорослих людей, а остео-пенiю — при зниженш щiльностi ыстково! тканини на 1,0—2,4 стандартних вщхилення.
Bíkobí та CTaTeBi особливостi iнформaтивностi ультразвуково'1' денситометрп в дiaгностицi порушень структурно-функцiонaльного стану кктковоТ тканини
З метою вивчення шформативносп, чутливостi та специфiчностi УЗД в оцiнцi СФСКТ нами у вщдш кшшчно! фiзiологii та патологи опорно-рухового апа-рату ДУ «1нститут геронтологй' iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра!ни» обстежено 507 пащентав iз викорис-танням УЗД та ДРА.
Структурно-функцюнальний стан ыстково! тканини ощнено за допомогою двофотонного рентге-нiвського денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005) та ыльысного ысткового ультрасонометра Sahara (Hologic Inc., model 04874, 2008). 10^чний ризик остеопоротичних переломiв розрахо-вували за допомогою питальника FRAX.
Статистичний аналiз проводили з визначенням па-раметричних та непараметричних критерй'в. При ана-лiзi використовували пакети програм Statistiсa 6.0, Exсel. Вiдмiнностi показникiв вважали вiрогiдними при р < 0,05.
Аналiз вiкових та статевих особливостей показниыв ДРА та УЗД виявив вiрогiднi вiдмiнностi стану ыстково! тканини (норма — остеопешя — остеопороз) за-лежно вiд методу, що використовуеться. Зокрема, в жь нок у постменопаузальному перiодi при використанш
методу УЗД показники частоти остеопени були вищи-ми порiвняно з даними ДРА (рис. 1).
Також встановлено вiрогiднi вщмшносп розподiлу показниюв СФСКТ залежно вiд дiлянки вимiрювання. Так, серед жiнок з остеопорозом шийки стегново! ыст-ки за даними ДРА остеопороз за результатами УЗД ви-явлено в 34 %, остеопенш — в 57 %, нормальш показники ыстково! тканини — в 9 %. У хворих з остеопорозом стегново! истки за результатами ДРА за даними УЗД у 51 % виявлено остеопороз, у 46 % — остеопенш та в 3 % — нормальш показники ыстково! тканини. У жшок з остеопорозом поперекового вщдту хребта за результатами ДРА за даними УЗД остеопороз встановлено в 35 %, остеопенш — в 53 %, нормальш показники ыстково! тканини — в 12 % жшок.
Кореляцшний зв'язок мiж показником МЩКТ поперекового вщдту хребта та 1МКТ у жшок був вiрогiд-ним у вшх вшових групах, а в чоловшв — лише у вшо-вш груш 60—69 роыв. У чоловшв виявлено вiрогiдний кореляцшний зв'язок мiж показниками МЩКТ стегново! ыстки, Г! шийки та 1МКТ лише у вшових групах 50—59 та 60—69 роыв, а в жшок — в ушх вшових групах, о^м групи 40—49 роыв.
При аналiзi взаемозв'язку мiж показниками ДРА та УЗД в жшок у постменопаузальному перiодi отри-мано вiрогiдний помiрний позитивний кореляцшний зв'язок мiж показником МЩКТ усього скелета та 1МКТ (г = 0,60; р = 0,0001). Кореляцшний зв'язок мiж показником 1МКТ i МЩКТ шийки стегново! ыстки (г = 0,38; р = 0,0001), стегново! ыстки (г = 0,42; р = 0,0001), поперекового вщдту хребта (г = 0,31; р = 0,0002) та дистального вщдту ысток передплiччя (г = 0,34; р = 0,0001) був слабшим (рис. 2).
Сила кореляцшного зв'язку мiж показниками УЗД та ДРА зменшувалася з тривалютю постменопаузаль-ного перiоду (табл. 1).
%
ШСК СК ПВХ ВС ДВКП УЗД I Норма СЮстеопент ■ Остеопороз
Рисунок 1. Частота остеопорозу за даними ДРА та УЗД: ШСК — шийка стегново)' к'ктки; СК — стегнова к'ктка; ПВХ — поперековий BÍddrn хребта; ВС — весь скелет; ДВКП — дистальний вiддiл к'кток передпл'ччя
При аналiзi шформативносп УЗД у жшок у постме-нопаузальному перiодi встановлено, що чутливiсть и показникiв порiвняно з показниками ДРА для рiзних дiлянок вимiрювання становила вiд 38 до 63 %, а спе-цифiчнiсть — вщ 34 до 41 % (табл. 2).
Специфiчнiсть показникiв УЗД порiвняно з ДРА в жшок репродуктивного вшу становила вщ 91 до 94 %. Подiбнi показники специфiчностi отриманi й у чоло-вшв вiком до 50 рокiв— вщ 86 до 89 %. У чоловшв вь ком 50 роив i старше специфiчнiсть становила вiд 53 до 73 % (табл. 3).
1нформативнкть, чутливiсть та специфiчнiсть ультразвукових показникiв у хворих з остеопоротичними переломами в анамнезi
З метою визначення шформативносп, чутливос-т й специфiчностi УЗД в пацieнтiв залежно вiд наяв-ностi низькоенергетичних переломiв в анамнезi було обстежено 134 жшки та 9 чоловтв iз переломами та 275 жшок й 76 чоловтв без переломiв. Усi пашен-ти були розподтеш на чотири групи: жiнки репро-
Таблиця 1. Кореляцйний зв'язокм'жпоказникамиМЩКТта 1МКТв пацЫнтокзалежно eid тривалост'1
постменопаузального перюду
Тривалють постмено-паузи МЩКТ
Шийка стегново! к1стки Стегнова кютка Весь скелет Поперековий вщдш хребта
r Р r Р r Р r Р
До 10 рогав 0,44 0,0003 0,50 0,0005 0,70 0,0001 0,43 0,0006
10-19 рошв 0,46 0,0004 0,50 0,0003 0,55 0,0001 0,41 0,0008
20-29 рошв 0,24 0,02 0,25 0,01 0,53 0,0001 0,14 0,16
Понад 30 рокiв 0,09 0,59 0,19 0,28 0,17 0,33 0,07 0,7
r = 0,60; p = 0,0001
1,5
CN м 1,4
с
1,3
а,
т е 1,2
^
е к 1,1
с
О г 1,0
о
-U с 0,9
>
1— V 0, 8
Н 0,7
0, 6
•
••и',
•
• '5 Ш • 'S»» • • •
■ XV' • JL • •
ж .5 ® •. • *
• *
а)
20 40 60 80 100 120 140 160 1ндекс мщност юстково! тканини, %
Е?
б)
1,4 1,2 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0,0
r = 0,38; p = 0,0001
■ •
• • • • •
• • 1 .г. 'Л* ^¿pji 'г. •.»; . г....... •..........." *. •
• ■—.•.....Д» • л* *?v i ''' У • .
• "
• • •
20 40 60 80 100 120 140 160 1ндекс мщносп ЮСТкОВО!' тканини, %
к
н
с
1,6 1,4 1,2
r = 0,42; p = 0,0001
1,0
о в
i 0,8 е
н
с
3
•
• • •
о • # 1 V ■ к?'*' ч.. •< st?,.' • ...................'..................
•V • .%• -у , • о •
..........................Йй ____: . • • • « ■ о •
%
• •
0,6 0,4 0,2
20 40 60 80 100 120 140 160 в) 1ндекс мщносп KiCTKOBO! тканини, %
■Я 1,
I_
а,
б е а
х >
Б
'et д
1,6 1,4 1,2 1,0 0,8 0,6
Н 0,4
г)
r = 0,31; p = 0,0002
• •
• • • ••• ¿•л. • •
о • ' f J- V .-.•:».......• Не о ф» о
• о*"» . вое ■ и • • ■■ • . •• • •
S • ■. • • т ■ •
•
20 40 60 80 100 120 140 160 1ндекс мщност кiстковоí тканини, %
Рисунок2. Кореляцйнийзв'язокм'ж 1МКТта показниками МЩКТр'>знихрегюн'в скелета: а) всього скелета; б) шийки стегновоЧ к'ктки; в) стегновоЧ к'ктки; г) поперекового вiддiлу хребта
дуктивного BiKy, MOЛOДi чоловши (BiKOM до 50 pOKiB), чоловши старших вiкових груп (50 рошв i старше) та жiнки в постменопаузальному перiодi.
У жiнок i3 низькоенергетичними переломами в анамнезi yd показники УЗД були вiрогiдно нижчи-
Таблиця2. Чутливктьтаспециф'мнктьпоказникв УЗД пор'вняноз показниками ДРА вжшоку постменопаузальному nepiodi
Дшянка пор1вняння Показники
Чутливють Специф1чжсть
Весь скелет 56 34
Стегнова гастка 63 34
Шийка стегново!' кiстки 38 39
Поперековий вщдш хребта 45 34
Дистальний вiддiл гасток пе-редплiччя 41 41
Таблиця3. Специф'чн'кть показник'в УЗДпор'вняно з показниками ДРА
Дшянка пор1вняння Групи
Жшки репродуктивного в1ку Чолов1ки молодше 50 рок1в Чолов1ки в1ком 50 рошв i старше
Весь скелет 91 88 54
Стегнова кiстка 94 89 63
Шийка стегново! гастки 91 89 73
Поперековий вщдш хребта 94 86 53
Дистальний вщдш гасток передплiччя 91 86 57
Таблиця 4. Показники УЗД в пацкнток залежно Bid наявност'1 низькоенергетичних перелом'ш в анамнез!
Показники Групи
Жшки з переломами Жiнки без переломiв
1ндекс мщносл кiстковоí тканини 68,90 ± 1,56* 77,70 ± 1,12
Передбачувана мшераль-на щшьнють п'ятково! кiстки 0,36 ± 0,01* 0,415 ± 0,010
Широкосмугове осла-блення ультразвуку 51,70 ± 1,54* 59,20 ± 1,07
Швидкiсть поширення ультразвуку 1509,10 ± 1,54* 1522,00 ± 1,78
Примтка: *— в'рог'днктьр'мниц показника, p < 0,05.
ми порiвняно з групою жшок без остеопоротичних переломiв (табл. 4).
При аналiзi взаемозв'язшв мiж показниками ДРА та УЗД у жшок у постменопаузальному перь одi з низькоенергетичними переломами в анамнезi отримано вiрогiдний позитивний помiрно вираже-ний кореляцiйний зв'язок мiж показниками МЩКТ всього скелета та 1МКТ i слабкий кореляцшний зв'язок мiж показниками МЩКТ стегново! кiстки та 1МКТ. Проте не отримано вiрогiдного кореля-цiйного зв'язку мiж 1МКТ та МЩКТ шийки стегново! кiстки й поперекового вщдту хребта на вiдмiнy вiд групи пацiентiв без остеопоротичних переломiв (табл. 5).
У грyпi пащенток iз низькоенергетичними переломами в анамнез^ як i в груш без остеопоротичних переломiв, чyтливiсть показниыв УЗД порiвняно з показниками рiзних дiлянок вимiрювання ДРА бу-ла помiрною, а специфiчнiсть — низькою (табл. 6).
Чутливiсть та специфiчнiсть ультразвуковой денситометрп при посднанш з шструментом FRAX
Як було зазначено вище, у жiнок у постменопаузальному перiодi чyтливiсть показникiв УЗД по-рiвняно з ДРА була помiрною й становила вiд 38 до 63 %, а специфiчнiсть — вщ 34 до 41 %.
Для досягнення бтьш високих показнитв чутливос-т та специфiчностi було видiлено двi групи пащентав:
1) група остеопорозу. До не! увшшли всi хворi, якi мали остеопороз за даними УЗД п'ятково! кют-ки, та пацiенти, яы за даними УЗД мали остеопенш та 10-рiчний ризик yсiх остеопоротичних перело-мiв без урахування МЩКТ шийки стегново! кютки (Fr-1) понад 20 або 10^чний ризик переломiв шийки стегново! кiстки без урахування МЩКТ шийки стегново! ыстки (Fr-2) понад 3;
2) група норми. До не! увшшли вш хвор^ якi мали нормальш показники МЩКТ за даними УЗД, та пашенти, якi за даними УЗД мали остеопенш та 10^чний ризик ушх остеопоротичних переломiв без урахування МЩКТ шийки стегново! ыстки менше 20 або 10^чний ризик переломiв шийки стегново! кiстки без урахування МЩКТ шийки стегново! ыст-ки менше 3.
У результата даного кроку чутливють та специфiчнiсть показниыв УЗД вiрогiдно пiдвищyвалася (табл. 7).
При аналiзi груп остеопорозу та норми в пашен-ток iз переломами в анамнезi значно пiдвищyвалася
Таблиця 5. Кореляцйний зв'язок м'ж показниками МЩКТ та 1МКТ в пащенток у постменопаузальному пер'юдi залежно
Bid наявност'1 низькоенергетичних перелом'в в анамнез'1
Групи Дшянки вимiрювання МЩКТ
Шийка стегново! кiстки Стегнова кiстка Весь скелет Поперековий вщдш хребта
r Р r Р r Р r Р
Пафенти без переломiв 0,42 0,0001 0,47 0,0001 0,60 0,0001 0,33 0,0005
Хворi з переломами 0,17 0,06 0,21 0,02 0,50 0,0003 0,16 0,07
чутливкть показнишв УЗД, а ix специфiчнiсть шд-вищувалася на Bcix дiлянкаx вимiрювання, KpiM по-перекового вщдту хребта, де вона залишалася без
3MiH.
У групах хворих без низькоенергетичних перело-MiB в анамнезi чутливiсть та специфiчнiсть показни-
кiв УЗД порiвняно з показниками ДРА шдвищувала-ся на вах дiлянкаx вимiрювання (табл. 8, 9).
У груш чоловтв вшом понад 50 рокiв чутливiсть показниыв УЗД п'ятковоi кiстки порiвняно з показниками ДРА була нешформативною, а специфiчнiсть значно пiдвищувалася в груш норми (табл. 10).
Таблиця 6. Чутливкть та специф'чнкть показникв УЗД пор'вняно '¡з показниками ДРА залежно Bid наявност'1
низькоенергетичних перелом'в в анамнез!
Дшянка пор1вняння Групи
Пац1енти з переломами Пац1енти без перелом1в
Чутливють Специф1чнють Чутливють Специф1чнють
Весь скелет 59 37 52 34
Стегнова гастка 60 23 67 36
Шийка стегновоУ гастки 37 40 41 39
Поперековий вщдт хребта 41 33 50 34
Дистальний вщдт гасток передплiччя 49 36 36 43
Таблиця 7. Чутливкть та специф'тнкть показникв УЗД пор'вняно з показниками ДРА в ж'шок у постменопаузальному
пер'юд!
Дшянка пор1вняння Показники
ЧВ ЧВ + Fr-1 ЧВ + Fr-2 СП СП + Fr-1 СП + Fr-2
Весь скелет 56 79 81 34 91 70
Стегнова гастка 63 90 78 34 100 67
Шийка стегновоУ гастки 38 71 81 39 87 74
Поперековий вщдт хребта 45 72 73 34 83 63
Дистальний вщдт гасток передплiччя 41 68 84 41 85 77
Примтки: тут i в табл. 8-10: ЧВ — чутливкть методу; ЧВ + Fr-1 — чутливкть показника з урахуванням Fr-1-ризику; ЧВ + Fr-2 — чутливкть показниказурахуванням Fr-2-ризику; СП — специф'чнкть методу; СП + Fr-1 — специф'мнкть показника з урахуванням Fr-1-ризику; СП + Fr-2 — специф'чнкть показника з урахуванням Fr-2-ризику.
Таблиця 8. Чутливкть показник'в УЗД пор'вняно з показниками ДРА залежно в!д наявност'1 низькоенергетичних перелом'в в анамнезi в ж'шок у постменопаузальному пер'юд'!
Дшянка пор1вняння Групи
Пац1енти з переломами Пац1енти без перелом1в
ЧВ ЧВ + Fr-1 ЧВ + Fr-2 ЧВ ЧВ + Fr-1 ЧВ + Fr-2
Весь скелет 59 95 100 52 62 81
Стегнова гастка 60 93 100 67 87 100
Шийка стегновоУ гастки 37 81 96 41 63 89
Поперековий вщдт хребта 41 79 88 50 62 77
Дистальний вщдт гасток передплiччя 49 87 92 36 55 79
Таблиця 9. Специф'чнкть показникв УЗД пор'вняно з показниками ДРА залежно в!д наявност'1 низькоенергетичних перелом'в в анамнезi в ж'шок у постменопаузальному пер'юд'!
Дшянка пор1вняння Групи
Пац1енти з переломами Пац1енти без перелом1в
СП СП + Fr-1 СП + Fr-2 СП СП + Fr-1 СП + Fr-2
Весь скелет 37 53 47 34 87 75
Стегнова гастка 23 38 31 36 85 73
Шийка стегновоУ гастки 40 60 60 39 84 76
Поперековий вщдт хребта 33 33 33 34 79 68
Дистальний вщдт гасток передплiччя 36 50 50 43 92 84
Таблиця 10. Специф'мнкть показниквУЗДпор'вняно з показниками ДРА у чоловкв старше 50 рокв
Дшянка пор1вняння Показники
СП СП + Fr-1 СП + Fr-2
Весь скелет 54 89 77
Стегнова гастка 63 89 81
Шийка стегновоУ кiстки 73 93 87
Поперековий вщдт хребта 53 91 79
Дистальний вiддiл кiсток передплiччя 57 90 80
Алгоритм оцшки структурно-функщонального стану кктковоТ тканини та видтення груп ризику остеопорозу з використанням ультразвуковой' денситометрм та iнструменту FRAX
На основi проведеного дослiдження нами розробле-но алгоритм оцiнки СФСКТ та видтення груп ризику остеопорозу з використанням методу УЗД, а також йо-го поеднання з шструментом FRAX (рис. 3). На пер-шому етапi дослiдження проводять УЗД й вирахову-ють 10-рiчну ймовiрнiсть переломiв, використовую-чи iнструмент FRAX. При виявленш нормальних по-казниыв стану кiстковоi тканини або остеопени за да-ними УЗД та низько' 10-рiчноi ймовiрностi переломiв (10^чна ймовiрнiсть усix остеопоротичних переломiв без урахування МЩКТ шийки стегново' ыстки < 20 або 10-рiчна ймовiрнiсть переломiв шийки стегново' кiстки без урахування МЩКТ шийки стегново' истки < 3) у пащенпв молодше 65 рокiв рекомендовано про-водити монггорування СФСКТ, а в пащентав старше 65 роыв — розпочати комплекс профтактичних захо-дiв щодо остеопорозу. При встановленнi дiагнозу остеопорозу за результатами УЗД та при низьких показ-никах 10^чно'' ймовiрностi переломiв рекомендовано проведення ДРА, на пiдставi результатiв яко' прийма-еться рiшення про подальшу тактику ведення.
Апробащя розробленого алгоритму оцшки СФСКТ у жшок у постменопаузi та чоловiкiв старше 50 роыв
довела його високу iнформативнiсть, що дозволяе ре-комендувати його для впровадження в практику охо-рони здоров'я.
Запропонований алгоритм дозволяе оптимiзувати систему дiагностики СФСКТ та видтення груп ризику остеопорозу з використанням комбшаци УЗД та ш-струмента FRAX.
Висновки
Кореляцшний зв'язок мiж показником мшераль-но' щiльностi кiстковоi тканини поперекового вщщлу хребта та шдексом мiцностi ыстково' тканини в жшок е вiрогiдним у всix вшових групах, а у чоловiкiв — лише у вшовш групi 60—69 роыв. У чоловшв виявлено вiро-гiдний кореляцiйний зв'язок мiж показниками мше-рально' щiльностi кiстковоi тканини стегново' кустки, ii шийки та шдексом мщноста кiстковоi тканини лише у вшових групах 50—59 та 60—69 роыв, а в жшок — в ушх вшових групах, о^м групи 40—49 роыв.
Специфiчнiсть показниыв ультразвуково' денси-тометрй' порiвняно з показниками рiзниx дтянок ви-мiрювання при використаннi двофотонно' рентгешв-сько' абсорбцiометрii в жшок репродуктивного вшу становить 91—94 %, у жшок у постменопаузальному перiодi — 34—41 %, у чоловтв вшом до 50 роыв — 86— 89 %, старше 50 роыв — 53-73 %.
У жшок у постменопаузальному перiодi юнують вь рогiднi вiдмiнностi в розподш показникiв структурно-функцiонального стану ыстково' тканини залежно вiд вибору методу оцшки та дтянки вимiрювання. У хво-рих з остеопорозом на рiвнi шийки стегново' кiстки за даними двофотонно' рентгенiвськоi абсорбцiометрii остеопороз за результатами ультразвуково' денситоме-трй' встановлено в 34 %, остеопенш — в 57 %, нормаль-нi показники ыстково' тканини — в 9 % пащенток. У жшок з остеопорозом поперекового вщщлу хребта за результатами двофотонно' рентгешвсько' абсорбцю-метрй' остеопороз за даними ультразвуково' денсито-метрй' встановлено в 35 %, остеопенш — в 53 %, нор-мальш показники ыстково' тканини — в 12 % жшок. Чутливють показниыв ультразвуково' денситометрй'
(Ультразвукова денситометрiя j
BiK до 65 роюв
Гспостёрёжёння)
BiK 65 рокiв i старше Г Профтактика -Г Формування груп ризику!
Рисунок 3. Алгоритм оцшки СФСКТ та видлення груп ризику розвитку остеопорозу з використанням методу УЗД
порiвняно з показниками рiзниx дтянок вимiрювання при використаннi двофотонно'! рентгенiвськоï абсорб-цiометрiï становить 38—63 %.
У постменопаyзальниx жшок з остеопоротични-ми переломами в анамнезi показники yльтразвyковоï денситометрй' вiрогiдно нижчi порiвняно з mmem^-ми без переломiв. У жшок без низькоенергетичния пе-реломiв в анамнезi виявлеш бтьш сильнi кореляцш-нi зв'язки мiж показниками двофотонно'! рентгешв-сько1 абсорбцiометрiï та yльтразвyковоï денситометрй'. Не виявлено вiрогiдниx вiдмiнностей мiж показниками чутливосг yльтразвyковоï денситометрй' в падан-ток залежно вiд наявност остеопоротичниx переломiв в анамнезi.
Комбшоване використання показниыв ультраз-вуково'! денситометрй' та шструменту FRAX шдви-щye рiвень чyтливостi та специфiчностi показни-
Список лiтератури
1. Поворознюк В.В. Захворювання юстково-м'язово'1 сис-теми в людей р1зного вшу: У 3 т. / Поворознюк В. В. — Т. 1. — К.: Експрес, 2009. — 480 с.
2. Поворознюк В.В. Захворювання юстково-м'язово'1 сис-теми в людей р1зного вшу: У 3 т. / Поворознюк В. В. — Т. 2. — К.: Експрес, 2009. — 520 с.
3. Поворознюк В.В. Захворювання юстково-м'язово'1 сис-теми в людей р1зного вшу: У 3 т. / Поворознюк В.В. — Т. 3. — К.: Експрес, 2009. — 664 с.
4. Поворознюк В.В. Роль FRAX в прогнозировании риска переломов / Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2011. — № 2. — С. 19-28.
5. Поворознюк Вас.В. Сравнительная оценка различных методов диагностики остеопороза у женщин в постменопау-зальном периоде / Поворознюк Вас.В. // Проблеми остеоло-riï. — 2008. — № 3-4. — С. 56-59.
6. Поворознюк В.В. Сучасш принципи д1агностики, профилактики та лшування захворювань шстково-м'язово'! сис-теми в людей р1зного вшу / Поворознюк В.В. — К., 2008. — 276 с.
7. Поворознюк Вас.В. Пор1вняльна оцшка р1зних ме-тод1в оцшки структурно-функцюнального стану шстково'! тканини в жшок у постменопаузальному перюд1 / Поворознюк Вас.В. // Проблеми остеологи. — 2010. — Т. 13, № 1. — С. 40-44.
8. Поворознюк В.В. Ультразвукова денситометры в оцшщ структурно-функцюнального стану юстково'! тканини в жь нок у постменопаузальному перюдк шформацшний лист / Поворознюк В.В., Григор'ева Н.В., Поворознюк Вас.В. — К., 2010.
9. Albanese C.V. Quantitative ultrasound of the phalanges and DXA of the lumbar spine and proximal femur in evaluating the risk of osteoporotic vertebral fracture in postmenopausal women / Albanese C.V., De Terlizzi F., Passariello R. // Radiol. Med. — 2011. — 116(1). — P. 92-101.
10. Assess the discrimination of Achilles InSight calcaneus quantitative ultrasound device for osteoporosis in Chinese women: Compared with dual energy X-ray absorptiometry measurements / Jin N., Lin S., Zhang Y. [et al.] // Eur. J. Radiol. — 2009. — P. 20.
11. Assessment of Individual Fracture Risk: FRAX and Beyond / Van den Bergh J.P.W., van Geel T.A.C.M., Lems W.F. [et al.] // Curr. Osteoporos. Rep. — 2010. — 8(3). —P. 131-137.
12. Bittar C.K. Utility of quantitative ultrasound of the calcaneus in diagnosing osteoporosis in spinal cord injury patients / Bittar C.K., Cliquet A.Jr., Dos Santos Flöter M. // Am. J. Phys. Med. Rehabil. — 2011. — 90(6). — P. 477-481.
13. Comparison of Quantitative Ultrasound of the Calcaneus With Dual-Energy X-ray Absorptiometry in Hospitalized Ortho-
ыв до 9G та 1GG % вщповщно. Чутливють та специ-фiчнiсть показниыв ультразвуково'! денситометрй' в комбшацп' з шструментом FRAX y xвориx з остеопо-ротичними переломами в анамнезi збiльшyeться до 95 i 6G %, y жшок без переломiв — до 87 та 92 % вщ-повщно.
У груш чоловтв вшом старше 5G роыв комбшоване використання показниыв ультразвуково'! денситометрй' з шструментом FRAX призводить до збтьшен-ня ïx специфiчностi порiвняно з показниками рiзниx дтянок вимiрювання при використанш двофотонно'! рентгешвсько'! абсорбцюметрй' — до 1GG та 93 % вщпо-вщно.
Отримаш результати дозволяють рекомендувати ультразвукову денситометрш для оцшки порушень структурно-функцюнального стану ыстково'1 тканини та прогнозування ризику переломiв.
paedic Trauma Patients / Collinge C.A., Lebus G., Gardner M.J. [et al.] // J. Orthop. Trauma. — 2010. — 24(3). — P. 176-180.
14. Defining risk thresholds for a 10-year probability of hip fracture model that combines clinical risk factors and quantitative ultrasound: results using the EPISEM cohort / Durosier C., Hans D., Krieg M.A. [et al.] // J. Clin. Densitom. — 2008. — 11(3). — P. 397-403.
15. Hans D. The clinical use of quantitative ultrasound (QUS) in the detection and management of osteoporosis / Hans D., Krieg M.A. // IEEE. Trans. Ultrason. Ferroelectr. Freq. Control. — 2008. — 55 (7). — P. 1529-538.
16. High correlation between quantitative ultrasound and DXA during 7 years of follow-up / Trimpou P., Bosaeus I., Bengts-son B.A. [et al.] // J. Radiol. — 2010. — 73(2). — P. 360-364.
17. Is QUS or DXA better for predicting the 10-year absolute risk of fracture? / Moayyeri A., Kaptoge S., Dalzell N. [et al.] // J. Bone Miner. Res. — 2009. — 24. — P. 1319-25.
18. Kanis J.A., on behalf ofthe World Health Organization Scientific Group: Assessment of Osteoporosis at the Primary HealthCare Level. Technical report. — University of Sheffield, UK: WHO Collaborating Centre, 2008.
19. Lee H.D. Use of quantitative ultrasound for identifying low bone density in older people / Lee H.D., Hwang H.F., Lin M.R. // J. Ultrasound. Med. — 2010. — 29(7). — P. 1083-1092.
20. Lektrakul S. Quantitative ultrasound capably predicts osteoporosis / Lektrakul S. // J. Med. Assoc. Thai. — 2009. — 92. — P. 42-44.
21. New NOF Guidelines and the WHO Fracture Assessment Tool or FRAX, March 18, 2008. — http://www.rheumatology. org/publications/hotline/03_18_flax.asp.
22. Performance of calcaneus quantitative ultrasound and dual-energy X-ray absorptiometry in the discrimination of prevalent asymptomatic osteoporotic fractures in postmenopausal women / El Maghraoui A., Morjane F., Mounach A. [et al.] // Rheumatol. Int. — 2009. — 29(5). — P. 551-556.
23. Role of quantitative ultrasound to predict fracture among institutionalised older people with a history of fracture / Chen J.S., March L.M., Cumming R.G. [et al.] // Osteoporos. Int. — 2009. — 20(1). — P. 105-112.
24. Silverman S.L. The Utility and Limitations of FRAX: A US Perspective / Silverman S.L., Calderon A.D. // Curr. Osteoporos. Rep. — 2010. — 8(4). — P. 192-197.
25. The role of quantitative ultrasound in predicting osteoporosis defined by dual-energy X-ray absorptiometry in pre- and postmenopausal women / Dane C., Dane B., Cetin A. [et al.] // Climacteric. — 2008. — 11(4). — P. 296-303.
26. Using risk factors and quantitative ultrasound to identify postmenopausal caucasian women at risk of osteoporosis / Minnock E., Cook R., Collins D. [et al.] // J. Clin. Densitom. — 2008. — 11(4). — P. 485-493.
OTpUMQHO 16.12.13 ■
