CC BY
16
Практична медицина
БОЛЬ. <;у< ТАБЫ. 1КМВ01ЮЧ] шк
ГРИГОР'€ВА Н.В., ПОВОРОЗНЮКВ.В., ПОВОРОЗНЮКВАС.В.
ДУ«1нститут геронтологи НАМНУкрани», Biddrn кл'ш'чног ф'зюлоги та патологи опорно-рухового апарату, Укранський науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Кив
ШФОРМАТИВШСТЬ РЕНТГЕНОСТЕОДЕНСИТОМЕТРП КИСТ ТА АЛГОРИТМУ FRAX® В ОЦ1НЦ1 СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬНОГО СТАНУ К1СТКОВО1 ТКАНИНИ В Ж1НОК У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНОМУ ПЕР1ОД1
Резюме. З метою вивчення шформативносл рентгеностеоденситометрп ккток кист та алгоритму FRAX® в оцшц структурно-функцiонального стану кктково''' тканини в жшок у постменопаузальному nep^i обстежено 247 пацieнток вiком 45-89 ро^в. Використовували такi методики: двофотонна рентгешвська дeнситомeтpiя стегново''' кiстки та и шийки, поперекового вiддiлу хребта й усього скелета (Prodigy), peнтгeностeодeнситомeтpiя кист («АРМ-Остеолог»). Встановлено, що в жшок у постменопаузальному пepiодi peнтгeностeодeнситомeтpiя кистi е iнфоpмативним методом оцшки стpуктуpно-функцiонального стану кктково''' тканини. Чутливкть i спeцифiчнiсть показникiв рентгеностеоденситометрп при комбшаци з FRAX® пiдвищувалася з 56 i 18 % до 95 i 81 % вщповщно. У хворих i3 низькоенергетичними переломами в анамнeзi чутливiсть i спeцифiчнiсть показникiв рентгеностеоденситометрп при поеднаннi з FRAX® пщвищувалася до 100 i 60 % вiдповiдно, у жшок без пepeломiв чутливiсть не змшювалася, а спeцифiчнiсть пiдвищувалася до 89 %.
Каючнв1 санва: мiнepальна щшьшсть кктково''' тканини, остeопоpотичнi переломи, peнтгeностeодeнситомeтpiя, FRAX®, постменопаузальний пepiод.
Актуальнiсть
Остеопороз — найбшьш поширене системне захво-рювання скелета, що характеризуеться зниженням мщносл шстково! тканини та зростанням ризику пе-реломiв. В останш роки проблема остеопорозу набу-ла в Укра1ш та свiтi особливого звучання, що зумов-лено суттевим постаршням населення та збiльшенням кшькосп жiнок у постменопаузальному перiодi [4, 5]. Майже в кожно! третьо! жiнки вiком понад 65 рошв спостерiгаеться як мiнiмум один остеопоротичний перелом [1, 5]. За даними ВООЗ, кшьюсть лiжко-днiв на рш у жiнок у постменопаузальному перiодi з остеопо-ротичними переломами проксимального вщдшу стег-
ново! шстки перевищуе даний показник для таких за-хворювань, як рак молочно! залози, гострий iнфаркт мiокарда, хрошчш захворювання легень, цукровий дiабет тощо [1, 4—6]. Усе вищезазначене свщчить про те, що надзвичайно важливо дiагностувати остеопороз до виникнення перелому, тому в усьому свт ведеться постiйний пошук нових дiагностичних технологш для оцiнки структурно-функцiонального стану кютково! тканини та визначення пацieнтiв iз груп ризику остеопорозу та його ускладнень.
Сьогодш для дiагностики остеопорозу та оцш-ки структурно-функщонального стану юстково! тканини використовують рiзнi методи: одно- та двофо-
тонну рентгешвську абсорбщометрш (ДРА), кшькь сну комп'ютерну томографiю, ультразвукову денси-тометрiю, радiограмметрiю, антропометричнi, мор-фометричнi, гiстоморфометричнi методи тощо. KpiM того, в останнi роки для оцшки 10-рiчного ризику остеопоротичних переломiв використовують методику FRAX® (fracture risk assessment), що дозволяе шдивь дуально в кожно! людини розрахувати стушнь ризику переломiв.
Золотим стандартом для визначення мшерально! щшьносп кютково! тканини (МЩКТ) шийки стегново! кiстки, хребта й усього скелета е двофотонна рен-тгешвська абсорбцiометрiя [13], проте нинi даний метод використовуеться недостатньо через високу вар-тють.
У 2001 рощ в 1нституп геронтологи НАМНУ шд керiвництвом проф. В.В. Поворознюка розроблена й широко використовуеться у практичнш дiяльностi ба-гатьох обласних та районних центрГв Укра!ни методика рентгеностеоденситометрГ! (РОД) кiсток кист [3]. Дана методика базуеться на комплексному застосу-ваннi стандартизовано! рентгенографГ! периферич-них кiсток скелета, зокрема, метакарпальних исток, i комп'ютерно! денситометрГ! рентгенограм. Проведет авторами методики дослГдження довели сильний кореляцшний зв'язок мiж показниками РОД кистi та ультразвуково! денситометрГ! в людей рiзних вшових груп, проте подiбнi данi щодо ймовiрного зв'язку по-казникiв РОД кист та двофотонно! рентгешвсько! денситометрГ! до цього часу вГдсутш [8].
В останш роки для розширення можливостей щодо лiкування хворих на остеопороз широко використовуеться алгоритм FRAX®, розроблений спещаль стами ВООЗ та МГжнародно! асощацГ! остеопоро-зу, що дае змогу розрахувати в пащенлв вшом по-над 40 рошв 10-рГчний ризик усГх остеопоротичних переломiв та окремо переломiв стегново! кют-ки з вимiрюванням показникiв МЩКТ та без такого (www.shef.ac.uk/FRAX®). 1нструмент FRAX® засно-ваний на оцшщ клшчних факторiв ризику та по-казника МЩКТ шийки стегново! кютки (проте на-явнють останнього не обов'язкова). За допомогою комп'ютеризовано! програми вираховуеться 10-рГч-ний ризик переломiв вГдповГдно до наявних факторiв ризику в кожного пащента iндивiдуально. На сьогод-ш результати анкети FRAX® можуть бути тдставою для початку терапГ! навГть без вимiрювання показни-шв МЩКТ. Так, у рекомендацiях IOF (International Osteoporosis Foundation, 2011) наявнють високого ризику переломiв за показниками FRAX® е тдставою до призначення лшування, а за рекомендацiями NOF (National Osteoporosis Foundation) лшування повин-m отримувати жшки у постменопаузальному перюдГ та чоловГки вшом понад 50 рошв при наявност остеопенГ! за даними рентгенГвсько! денситометрГ! та показниках 10-рГчного ризику переломГв > 20 % для усГх остеопоро-
тичних переломiв i > 3 % для переломiв стегново! истки (www.nof.org/professionals/Clinicians_Guide.htm).
Сл!д зазначити, що будь-яш тести, що використовують у клШчному обстеженнi, в тому числ! й пащен-та з остеопорозом, не ГдеальнГ Завжди залишаеть-ся вiрогiднiсть того, що результати дiагностичного дослiдження об'ективно не вiдображають наявнють або вiдсутнiсть захворювання. Важливою характеристикою ощнюючих тестiв е чутливють, що визначае придатнiсть тесту для оцшки динам!ки стану пащен-та. Для розрахунку чутливост! тесту можливе застосу-вання рiзних математичних процедур. Одна з таких — розрахунок частки пащенпв iз нормальним i патоло-гiчним результатом, що правильно встановлена за допомогою цього тесту. Термши «позитивний результат» i «негативний результат» тесту використовують у !х звичайному значеннi — для визначення наявно-стi чи вщсутносп захворювання вiдповiдно. Отже, чутливють — частка позитивних результапв у груш хворих, а специфiчнiсть — частка негативних результапв у груш практично здорових пащенпв.
Незважаючи на використання рiзних дiагностичних методик в оцiнцi структурно-функцiонального стану кютково! тканини, на сьогодш у свiтовiй лiтературi недостатньо даних щодо шформативносл методики РОД кист! в пацiентiв рiзного вiку та стаи, зв'язку мiж показниками РОД та ДРА, а також можливостей ком-бшованого використання РОД iз алгоритмом FRAX® у пацiентiв рiзного вiку та статi, зокрема в жшок у постменопаузальному пертдГ
Мета роботи — вивчити шформативнють рентгеностеоденситометрГ! кистi та !! комбiнацi! з показниками алгоритму FRAX® в оцшщ структурно-функщо-нального стану кютково! тканини в жшок у постменопаузальному перюдГ
Матерiал i методи дослщження
На базi вiддiлу клiнiчно! фiзiологi! та патолог!! опор-но-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологй' НАМН Укра!ни» нами обстежено 247 жшок у постменопаузальному перюд! вшом 45—89 рок!в. Середнш в!к становив 65,0 ± 0,6 року, в!к менопаузи — 49,0 ± 0,4 року, три-валють постменопаузального пер!оду — 16,0 ± 0,6 року.
Структурно-функц!ональний стан кютково! тканини ощнено за допомогою двофотонного рентгешвсь-кого денситометра Prodigy (GE Medical systems, Lunar, model 8743, 2005) та РОД кист! з використанням програми «АРМ-Остеолог» для визначення !ндекс!в Barnett — Nordin на метакарпальному вщдш кист!. 10-р!чний ризик остеопоротичних перелом!в розраховували за допомогою алгоритму FRAX®.
Статистичний анал!з проводили з визначенням параметричних та непараметричних критер!!в. При анал!з! використовували пакети програм Statisttea 6.0, Exсel. Розб!жн!сть показнишв вважали в!рог!дною при р < 0,05.
Рисунок 1. Частота остеопорозу та остеопеннза да-ними рентгеностеоденситометрн кист'1 та двофо-тонно)' рентген'шсько' абсорбц'юметри. РОД — рен-тгеностеоденситометр'/я; ШСК — шийка стегново) к'ктки; СК — стегнова к'ктка; ПВХ — поперековий вiд-длхребта; ВС — весь скелет; ДВКП — дистальний вiд-дл к'ктокпередпл'ччя
Результати дослщження та IX обговорення
Аналiз показниюв структурно-функщонально-го стану кютково! тканини виявив вщмшносп що-до розподшу показниюв у групах (норма — остеопе-шя — остеопороз) залежно вщ методу, що використо-вуеться, i дiлянки вимiрювання. Встановлено, що по-казники частоти остеопорозу при використанш методу РОД кистi були вищими порiвняно з вщповщни-ми при ощнщ МЩКТ стегново! истки, Г! шийки, по-перекового вщдшу хребта та всього скелета при про-веденнi двофотонно! рентгенiвсько! абсорбщометри (рис. 1).
Крiм того, встановлено, що серед жшок iз остеопо-розом (Т-критерiй < —2,5 SD) на рiвнi шийки стегново! шстки за даними ДРА, за результатами РОД исток кист остеопороз виявлено лише у 73 %. У 24 % пащен-ток була виявлена остеопенiя, у 3 % — нормальш по-
г/см2 1,5
1
ф 1 ц
181
о
о
¡51
.о
о
са 1
г = 0,58; р = 0,0001
• • • •
• • • . * • • • - •. •
• ••.л .;. •й-Ч*"^.......¿V • М* ••• ш л ••Эг*..* • • : •
• • г
# .*......а> ••••••• .
• • • • •
1
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 1нтегральний кортикальний ¡ндекс
0,7 0,8 ум.од.
г/см2 1,6
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0, В 1нтегральний кортикальний ¡ндекс ум.од.
г/см2 1,4
1,2 1,0 0,8 0,6 0,4 0,2 0,0
•
• • • | г = 0,30; р = 0,0002 |
• •
• • • •
• • • • • • . »,•.......... • V • •.* • • ----- •
•• . 7 Ли
- *
—-в— • • •
•• • •
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 1нтегральний кортикальний ¡ндекс ум.од.
г/см2 1,
я н
ю ф
& 1,6
3 1,4
3
'со
2 1,2
о
са
§ 1,0
ф ^
£ 0,8 Н 0,6
0,4
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 Г ¡нтегральний кортикальний ¡ндекс ум.од.
Рисунок2. Кореляцйнийзв'язокм'жпоказниками нтегрального кортикального ндексутам'шерально)'щ'льност!ккт-ково)'тканини р'>знихрег'юн'в скелета. Зв'язокм'жнтегральним кортикальним ндексом та: А — МЩКТусього скелета; Б — МЩКТ шийки стегново'/' к'ктки; В — МЩКТ стегново'/' к'ктки; Г — МЩКТ поперекового в'дд'лу хребта
казники истково! тканини. У хворих iз показником Т-критерш < —2,5 SD на рiвнi уше! стегново! кiстки за даними ДРА, за результатами РОД кист в 80 % ви-явлено остеопороз, у 20 % — остеопенш. При аналiзi показникiв рентгеностеоденситометрп исток кист в хворих на остеопороз поперекового вщдшу хребта за результатами ДРА у 52 % виявлено остеопороз, у 42 % — остеопенш, у 6 % — нормальш показники стану истково! тканини.
При аналiзi взаемозв'язку мiж показниками ДРА та РОД исток кист в жшок у постменопаузальному пе-рiодi отримано вiрогiдний помiрний позитивний ко-реляцiйний зв'язок мiж показниками штегрально-го кортикального шдексу (1К1) та МЩКТ усього скелета (г = 0,58; р = 0,0000001). Кореляцшний зв'язок мiж показниками 1К1 i МЩКТ шийки стегново! истки (г = 0,30; р = 0,000002), стегново! истки (г = 0,32; р = 0,0000004), поперекового вщдшу хребта (г = 0,16; р = 0,01) та дистального вщдшу исток передплiччя
(г = 0,28; р = 0,00001) був вiрогiдним, проте слабшим (рис. 2).
Сила кореляцшного зв'язку зменшувалася з вшом (табл. 1) та тривалютю постменопаузального пертду (табл. 2) на рiвнi шийки стегново! истки, стегново! истки та поперекового вщдшу хребта, а на рiвнi всьо-го скелета не змшювалася.
Чутливють показниив рентгеностеоденситометрГ! i показниив ДРА була вщ 56 до 78 %, а специфiчнiсть — вiд 18 до 38 %.
Для пщвищення шформативносп методики РОД результати останньо! були поеднаш з даними алгоритму FRAX®. Результати були проаналiзованi в двох трупах пащенпв:
1. Група остеопорозу. До не! увшшли хвор^ у яких дiагностовано остеопороз за даними РОД, та пащен-тки, в яких за даними РОД встановлено остеопенш, а 10^чний ризик переломiв без урахування показниив МЩКТ шийки стегново! истки ^г!) був бшьше 20,
Таблиця 1. Кореляцшний зв'язокм'жпоказниками МЩКТр'>знихрег'юн'в скелета та нтегральним кортикальним ндек-
сом у жшок залежно вiд в'жу
Дтянка ви1^рювання Втова група (рошв) Шийка стегново! кютки Стегнова кютка Весь скелет Поперековий вщдш хребта
г Р г Р г Р г Р
50-59 0,44 0,0002 0,42 0,0004 0,55 0,0002 0,41 0,0005
60-69 0,34 0,001 0,36 0,0004 0,61 0,0001 0,22 0,04
70-79 0,11 0,33 0,14 0,19 0,45 0,0001 0,20 0,07
80-89 -0,14 0,65 -0,14 0,65 0,39 0,17 0,33 0,25
Таблиця 2. Кореляцшний зв'язок м'ж показниками МЩКТ та нтегральним кортикальним '¡ндексом у пацкнток залежно
вiд тривалост'1 постменопаузального пер'юду
Дтянка ви1^рювання Тривалють постменопаузи (рошв) ^^^^^^ Шийка стегново! кютки Стегнова кютка Весь скелет Поперековий вщш хребта
г р г Р г р г Р
0-9 0,33 0,0054 0,29 0,02 0,44 0,0001 0,25 0,04
10-19 0,32 0,006 0,37 0,001 0,54 0,0000008 0,23 0,05
20-29 0,14 0,23 0,14 0,25 0,47 0,0003 0,001 0,99
Понад30 0,17 0,44 0,25 0,45 0,45 0,03 0,10 0,62
Таблиця 3. Чутливкть таспециф'мнкть показник'врентгеностеоденситометрпкктоккист'1 тапоказник'в двофо-
тонно'1 рентген'шсько! абсорбц'юметрП
^^^^^^^^ Показники МЩКТ Чутливють та специф!чн]стБ^^^^^ ЧВ ЧВ + И ЧВ + В-2 СП СП + и СП + В-2
Весь скелет 68 79 89 24 69 53
Стегнова гастка 78 89 89 22 72 54
Шийка стегново!' гастки 73 82 86 38 75 63
Поперековий вщдш хребта 56 64 84 18 58 50
Дистальний вщдш гасток передплiччя 67 83 95 35 81 70
Примтки: ЧВ — чутливкть; СП — специф'мнкть; ЧВ + Fr1 — чутливкть групи остеопорозуз FRAXs-1-ризиком; ЧВ + Fr2 — чутливкть групи остеопорозуз FRAX'-2-ризиком; СП + Fr1 — специф'мнкть групи нормиз FRAX®-1-ризиком;
СП + Fr-2 — специф'мнкть групи норми з FRAX®-2-ризиком.
або 10^чний ризик переломiв шийки стегново! кют-ки без урахування значень МЩКТ шийки стегново! истки ^г2) був бiльше 3.
2. Група норми. До не! увшшли вс хворi, якi мали нормальш показники МЩКТ за даними РОД, та па-цieнтки, в яких за даними РОД виявлено остеопенш та Fr1-ризик менше 20 або Fr2-ризик менше 3.
Як результат даного кроку, чутливють та специфiч-нiсть показникiв РОД значно пщвищувалася (табл. 3).
При аналiзi взаeмозв'язкiв мiж даними ДРА та РОД у пащенток iз низькоенергетичними переломами в анамнезi отримано вiрогiдний позитивний, помiр-но виражений кореляцшний зв'язок мiж показника-ми МЩКТ усього скелета й штегрального кортикаль-
Таблиця 4. Кореляцшний зв'язок м'ж МЩКТ та показниками 1К1 у пацкнток залежно вiд наявност'1 низькоенергетичних
перелом'в в анамнез!
Групи Шийка стегново!' кютки Стегнова кютка Весь скелет Поперековий вщдш хребта
Показники г Р г Р г Р г Р
Без переломiв 0,34 0,00002 0,34 0,00004 0,53 0,0000001 0,17 0,04
З переломами в анамнезi 0,14 0,19 0,22 0,04 0,52 0,0000002 0,04 0,72
Таблиця 5. Чутлив'кть показник'врентгеностеоденситометрПк'ктоккист'! та показник'в двофотонноI рентген'шсько! абсорбц'юметрПзалежно вiднаявност'1 низькоенергетичнихперелом'в в анамнез!
———^^^^ Чутливють та специф1чнють Показники МЩКТ —— Пац1енти з переломами Пац1енти без перелом1в
ЧВ ЧВ + и ЧВ + В-2 ЧВ ЧВ + И ЧВ + В-2
Весь скелет 82 100 100 50 50 75
Стегнова гастка 80 100 100 75 75 75
Шийка стегново!' гастки 82 91 91 64 73 82
Поперековий вщдш хребта 82 100 100 56 56 89
Дистальний вщдш гасток передплiччя 63 89 95 70 78 96
Таблиця 6. Специф'мшсть показник'в рентгеностеоденситометрП'к'ктоккистiта показники двофотонноI рентген'всько'/'абсорбц'юметрПзалежно вiднаявност'1 низькоенергетичнихперелом'в в анамнез'!
——_^_^_Чутлив1сть та специф1чнють Показники МЩКТ —— Пац1енти з переломами Пац1енти без перелом1в
СП СП + и СП + Рг2 СП СП + И СП + В-2
Весь скелет 23 46 23 24 76 62
Стегнова гастка 11 33 11 24 81 65
Шийка стегново! гастки 25 50 25 40 80 70
Поперековий вщдш хребта 23 46 23 17 66 59
Дистальний вщдш гасток передплiччя 30 60 40 37 89 81
г/см2 н 90 ^ 80 * 70
I 60 ! 50
! 40
ф
т 30 1 20 I 10
ф
0
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,
1нтегральний кортикальний ¡ндекс
ум.од
¡■I
X
са _
^ <° К X X
ге ш
>, X га
¡5 & 2 « О ф
Ц ю ф
а
ф
с
г/см2 90 80 70 ' 60 50 40 30 20 10 0 -10
г = -0,37; р = 0,0003
•
•
■ • • • I а • • •
• • • V " щ Г»"?..
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 1нтегральний кортикальний ¡ндекс ум.од.
Рисунок3. Кореляцшний зв'язокм'ж нтегральним кортикальним ндексом та 10-рiчним ризиком уахостеопоротичних
перелом'в (А) та перелом'в ШСК(Б) без урахування МЩКТШСК
ного шдексу та слабкий кореляцшний зв'язок мiж по-казниками МЩКТ стегново! кiстки та 1К1, проте не отримано вiрогiдного кореляцiйного зв'язку мiж 1К1 та МЩКТ шийки стегново'1 кiстки й поперекового вщдшу хребта на вщмшу вщ групи пацieнтiв без перело-мiв (табл. 4).
Встановлено вiрогiдний кореляцiйний зв'язок мiж iнтегральним кортикальним шдексом та 10-рiчним ризиком переломiв без урахування показника МЩКТ ШСК: зi збiльшенням кортикальних iндексiв ризик переломiв знижувався (рис. 3).
У груш пащенток iз переломами в анамнезi чут-ливiсть показникiв РОД i показникiв ДРА була висо-кою та перевищувала показники в груш пащенпв без переломiв з шийкою стегново'1 кiстки, стегновою истки, поперековим вщдшом хребта та ушм скелетом, але була нижчою з дистальним вщдшом кiсток пере-дплiччя. Специфiчнiсть показникiв була низькою в обох групах.
При аналiзi груп остеопорозу та норми у пащенток iз переломами в анамнезi чутливiсть показникiв РОД значно пщвищувалася, а специфiчнiсть залишалася незмiнною у пащенток iз FRAX®-2-ризиком i пщвищувалася в груш хворих iз FRAX®-1-ризиком.
У хворих без переломiв в анамнезi у групi пащенлв iз остеопорозом чутливiсть показникiв РОД i показни-кiв ДРА пщвищувалася з шийкою стегново'1 кiстки та дистальним вщдшом исток передплiччя, зi стегновою кiсткою залишалася без змш, а з поперековим вщдд-
лом хребта та ушм скелетом чутливють пщвищувала-ся лише в груш пащенток iз FRAX®-2-ризиком. Спе-цифiчнiсть показникiв у даних групах значно пщвищувалася (табл. 5 i 6).
Висновки
У жiнок у постменопаузальному перiодi рентгеностео-денситометрiя кист е iнформативним методом оцiнки структурно-функщонального стану кютково! тканини. Кореляцшний зв'язок мiж показниками рентгеностеоденситометр!! кюток кистi та двофотонно! рентгешвсь-ко! абсорбцiометрi! е вiрогiдним, що свщчить про висо-ку шформатившсть РОД в оцiнцi структурно-функцю-нального стану кютково! тканини. В жшок у постменопаузальному перiодi чутливють i специфiчнiсть показни-кiв рентгеностеоденситометр!! при комбiнацi! з FRAX® пщвищуеться з 56 i 18 % до 95 i 81 % вщповщно. У па-цiенток без переломiв в анамнезi кореляцiйний зв'язок е бшьш сильний порiвняно з хворими, яш мали переломи. У груш пащенток iз переломами в анамнезi чутливiсть показникiв рентгеностеоденситометр!! кист i показни-кiв двофотонно! рентгешвсько! абсорбцiометрi! е висо-кою й перевищуе подiбну в групi без переломiв, а спе-цифiчнiсть е низькою в обох групах. У пащенток iз низь-коенергетичними переломами в анамнезi чутливiсть i специфiчнiсть показникiв рентгеностеоденситометр!! при поеднаннi з FRAX® пiдвищуеться до 100 i 60 % вщ-повiдно, у жшок без переломiв чутливiсть не змшюеть-ся, а специфiчнiсть пщвищуеться до 89 %.
Список лггератури
1. Корж Н.А., Поворознюк В.В., Дедух Н.В., Зупанец И.А. Остеопороз: клиника, диагностика, профилактика и лечение. — Х.: Золотые страницы, 2002. — 468.
2. Косянчук В.М. Комп'ютерна рентгенограмденсито-метр1я у д1агностищ остеопорозу // Проблеми остеологи. — 1999. — 2, № 2. — С. 60-61.
3. Пат. № 45011 Украша, МПК A61B6/00. Спомб оцшки стану шстково! тканини та пристрш для його виконання. 1н-ститут геронтологй' АМН Украши. Заявка № 2001010215. За-явл. 11.01.2001. Опубл. 15.07.2005.
4. Поворознюк В.В. Захворювання шстково-м'язово! си-стеми в людей р1зного вшу (вибраш лекцй', огляди, стати): У 3 т. — К., 2009. — С. 480.
5. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и кост-но-мышечная система. — К., 2004. — 512 с.
6. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Сучасш принципи профшактики та лшування постменопаузального й сешль-ного остеопорозу // Проблеми остеологи. — 2004. — Т. 7, № 3-4. — С. 64-80.
7. Поворознюк В.В., Дзерович Н.1. Остеопороз: ешдемю-лопя, медико-сощальне значення, д1агностика // Проблеми остеологи. — 2007. — № 3-4.
8. Поворознюк В.В., Дмитренко О.П. Можливоси рен-тгеностеоденситометричного методу в прогнозуванш остео-поротичних перелом1в // Тези доповщей IC конгресу свгго-во! федерацй' Укра!нських лшарських товариств. — Луганськ, 2002. — С. 451.
9. Поворознюк В.В., Шалаев В.О., Чабанний В.М., Дмитренко О.П. Комп'ютерна рентгенограмостеоденситомет-р1я — новий метод д1агностики порушень структурно-фун-кц1она^ьного стану к1стково1 тканини // Проблеми остеологи. — 2000. — 3, № 2-3. — С. 48-51.
10. Сучасш принципи дiагностики, профшактики та лшу-вання захворювань шстково-м'язово! системи в людей pi3HO-го вшу / Шд ред. В.В. Поворознюка. — К., 2008. — 276 с.
11. Франке Ю., Рунге Г. Остеопороз: Пер. с нем. — М.: Медицина, 1995. — С. 113.
12. Adami S., Zamberlan N., Gatti D. et al. Computed radiographic absorptiometry and morphometry in the assessment of post-menopausal bone loss // Osteoporos. Int. — 1996. — 6. — P. 8-13.
13. Blake G.M., Fogelman I. Role of dual-energy X-ray absorptiometry in the diagnosis and treatment of osteoporosis // J. Clin. Densitom. — 2007. — 10(1). — Р. 102-110.
14. Damilakis J., Maris T.G., Karantanas A.H. An update on the assessment of osteoporosis using radiologic techniques // Eur. Radiol. — 2007. — 17(6). — P. 1591-602.
15. Genant H.K., Engelke K., Fuerst T. et al. Noninvasive assessment of bone mineral and structure — State of the art // J. Bone Miner. Res. — 1996. — 11. — P. 707-730.
16. Grampp S., Genant H.K., Mathur A. et al. Comparisons of noninvasive bone mineral measurements in assessing age-related loss, fracture discrimination, and diagnostic classification // J. Bone Miner. Res. — 1997. — 12. — P. 697-711.
17. Jergas M., Schmid G. Conventional radiology of osteoporosis and radiographic absorptiometry // Radiologe. — 1999. — 39, № 3. — Р. 174-85.
18. Versluis R.G., Petri H., Vismans F.J. et al. The relationship between phalangeal bone density and vertebral deformities // Calcif. Tissue Int. — 2000. — 66. — P. 1-4.
19. Versluis R.G., Vismans F.J., van de Ven C.M. Radiographic absorptiometry of the phalanges as a screening instrument to detect osteoporosis of the hip // Acta Radiol. — 1999. — 40. — № 4. — P. 418-421.
Отримано 29.11.11 ■
Григорьева Н.В., Поворознюк В.В., Поворознюк Вас.В. ГУ «Институт геронтологии НАМН Украины», отдел клинической физиологии и патологии опорно-двигательного аппарата, Украинский научно-медицинский центр проблем остеопороза, г. Киев
Информативность рентгеностеоденситометрии кисти и алгоритма frax® в оценке структурно-функционального состояния костной ткани у женщин в постменопаузальном периоде
Резюме. С целью изучения информативности рентгеностеоденситометрии костей кисти и алгоритма FRAX® в оценке структурно-функционального состояния костной ткани у женщин в постменопаузальном периоде обследовано 247 пациенток в возрасте 45—89 лет. Использовали следующие методики: двухфотон-ная рентгеновская денситометрия бедренной кости и ее шейки, поясничного отдела позвоночника и всего скелета (Prodigy), рентгеностеоденситометрия кисти («Арм-Остеолог»). Установлено, что у женщин в постменопаузальном периоде рентгеностеоденситоме-трия кисти является информативным методом оценки структурно-функционального состояния костной ткани. Чувствительность и специфичность показателей рентгеностеоденситометрии при комбинации с FRAX® повышалась с 56 и 18 % до 95 и 81 % соответственно. У больных с низкоэнергетическими переломами в анамнезе чувствительность и специфичность показателей рентгеностеоденситометрии при сочетании с FRAX® повышалась до 100 и 60 % соответственно, у женщин без переломов чувствительность не изменялась, а специфичность повышалась до 89 %.
Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани, остеопоротические переломы, рентгеностеоденсито-метрия, FRAX®, постменопаузальный период.
Grygoryeva N.V., Povoroznyuk V.V., Povoroznyuk Vas.V. State Institution «Institute of Gerontology of National Academy of Medical Sciences», Department of Clinical Physiology and Musculoskeletal Disorders, Ukrainian Scientific Medical Center of Osteoporosis Problems, Kyiv, Ukraine
Information Value of X-ray Osteodensitometry of Hand and FRAX® Algorithm in Assessment of Structural and Functional Status of Bone Tissue in Postmenopausal Women
Summary. To study the information value of X-ray osteodensitometry of metacarpal bones and FRAX® algorithm in assessment of structural and functional status of bone tissue in postmenopausal women there were examined 247 patients aged 45—89 years. The following techniques were used: dual-energy X-ray densitometry of femur and femoral neck, lumbar spine, and the whole skeleton (Prodigy), X-ray osteodensitometry («Arm-Osteolog»). It was established that in postmenopausal women X-ray osteodensito-metry of hand is informative method of assessment of structural and functional status of bone tissue. Sensitivity and specificity of X-ray osteodensitometry indices at combination with FRAX® increased respectively from 56 and 18 % to 95 and 81 %. In patients with low-energy fractures in anamnesis sensitivity and specificity of X-ray osteodensitometry indices at combination with FRAX® increased to 100 and 60 % respectively, in women without fractures sensitivity hadn't changed, and specificity increased to 89 %.
Key words: bone mineral density, osteoporotic fractures, X-ray osteodensitometry, FRAX®, postmenopausal women.
