CC BY
76
УДК 57.012.4:616.428:[616.381+616.411]:616.149-008.341.1:612.08
УЛЬТРАСТРУКТУРА МЕЗЕНТЕР1АЛЬНИХ Л1МФАТИЧНИХ ВУЗЛ1В ТА СЕЛЕЗ1НКИ У ЩУР1В ПРИ ДОПЕЧ1НКОВ1Й ФОРМ1 ПОРТАЛЬНО! ГШЕРТЕНЗП
В робой представлен результати электрономикроскопического дослiдження тканин селезшки i мезентерiальних лiмфатичних вузлiв у щурiв через мiсяць тсля моделювання допеченочной форми портально! гшертензп. Було встановл розвиток дегенеративно-дистрофiчних процеав у вiдповiдь на iнвазiю кишкових бактерiй з вогнищами периваскулярного запалення i разрастаниями колагену. 1нтенсивно проходять процеси антигенно! презентацп' дендритними клтнами з подальшою трансформацieю В-лiмфоцитiв у плазматичш клiтини. Вiдзначаeться накопичення велико! юлькост iмунних комплексiв в базальних мембранах судин гемомiкроциркуляторного русла i в ендотелюцитах, якi беруть на себе функщю фагоцитозу у зв'язку з неповноцшшстю iнтердигiтантних i берегових макрофапв. Таким чином, ДФПГ супроводжуеться значними морфологiчними змiнами в органах iмунноl системи у щурiв, що вимагае подальшого вивчення в динамщ.
Ключов! слова: селезшка, л1мфатичш вузли, гшертенз1я.
Синдром портально! гшертензп - це група симптом1в обумовлених шдвищенням пдростатичного тиску у систем! вор1тно! вени. У дггей часпше зустр1чаеться допечшкова форма портально! гшертензп (ДФПГ), як наслщок вад розвитку вор1тно! вени { п гшок, тромбозу вор1тно! вени, омфатту, пупочного сепсису, катетеризацп пупочно! вени, ятрогенних штраоперацшних травм вор1тно! вени [1, 6, 7, 11]. Одним з ускладнень синдрому портально! гшертензп е розвиток спленомегалп та гшерсплешзму, з основним проявом - панцитопешею, та шшими ¿мунолопчними ускладненнями, що проявляються частими рецидивуючими в1русними та бактер1альними шфекщями у ц1е! групи пащенпв [2, 3, 4, 8, 9].
Вщсутшсть даних щодо морфо-функцюнальних змш в органах ¿мунно! системи, як залучеш в патолопчний процес при ДФПГ, зокрема мезентер1альних л1мфатичних вузлах { селезшщ та теоретичних основ попередження ¿мунолопчних ускладнень, що мають мюце при ДФПГ, а також з метою визначення ключових ознак порушення компенсаторних та пристосувальних властивостей цих оргашв та з метою оптишзацп шлях1в !х вщновлення нами було проведено експериментальне дослщження на лабораторних тваринах.
Метою роботи було дослщження ультраструктурних змш в мезентер1альних л1мфатичних вузлах та селезшщ при ДФПГ у щур1в.
Матерiал та методи дослщження. Об'ектом дослщження стали селезшка та мезентер1альний л1мфатичний вузол вщ 15 ювеншьних бших щур1в-самиць, вагою 200-300 г, як були подшеш на дв1 групи: 1 група (10 щур1в) - тварини яким у вщ1 2 мюящв х1рурпчно моделювали допечшкову форму портально! гшертензп, за розробленою нами методикою (патент Укра!ни на корисну модель № 69539 вщ 25.04.2012р.) [5], 2 група (5 щур1в) - в1варшний контроль. Фрагменти селезшки та л1мфатичного вузла фшсували у 2,5% розчиш глютарового альдегщу на фосфатному буфер! з дофшсащею в 1% розчиш чотирьох окису осм1я за Мшлошгом. Зневоднювали у спиртах 70%, 80%, 90%, 100% концентрацп та ацетон!. Заливали в сумш епон -аралдит, згщно загальноприйнят!й методиц! . Нашвтоню та ультратонк! зр1зи з отриманих блоюв виготовляли на ультратомах ЬКБ III (Швещя). Нашвтоню зр1зи забарвлювали метиленовим сишм, толу!диновим сишм, основним фуксином за методом Науа1. Ультратонк! зр1зи контрастували 2% розчином ураншацетату та цитратом свинцю. Для електронномшроскошчного дослщження вщбиралися дшянки бшо! пульпи селезшки та юрково! речовини мезентер1ального л1мфатичного вузла. Препарати дослщжували тд електронним мшроскопом ПЕМ -125К.
Результати дослщження та !х обговорення. Через мюяць тсля моделювання ДФПГ макроскотчно вщм1чаються збшьшеш в розм1рах мезентер!алш л1мфатичш вузли, щшьно! консистенцп, ¿з збшьшеною кшьюстю ! розм1рами л1мфо!дних фолшул1в юрково! речовини. При ультраструктурному дослщженш юрково! речовини в просвт крайових синушв, куди впадають приносш л!мфатичш судини виявляються бактерп ¿з кттинною стшкою та без не!. В л1мфо!дних фолшулах, що знаходяться в зон! крайових синус1в розташоваш збережен! ! зруйнован! макрофаги, що мютять бактер!! на р1зних ставдях л1зису, частина ¿з них з множинними перфоращями кттинно! стшки та цитоплазми, вщм1чаються також явища адгез!! бактерш м1ж собою. В зон! кттинного запалення л1мфо!дного фолшулу внаслщок швазп, вщм1чаються зруйнован! кттини з розширенням перинуклеарного простору, випинанням оболонки ядра з гетерохроматином, розростання колагенових волокон (рис 1).
Рис.1. Зона клшшного запалення л1мфо!дного фсшкулу Рис.2 а, б Гермшативний центр л1мфо!дного фолжулу MJIB щура
МЛВ щура через мкяць пiсля ДФПГ. Електронограма. через мюяць пiсля ДФПГ. Електронограма. Ядро бластно! клiтини (1). Збiльшення х12000. Випинання ядерно! оболонки (2). Мггохондрн (3). Пошкоджена клiтина в
просвт судини (4). Ядерця (5). Субодинищ рибосом (6). Ретикулоендотелiальна клiтина (7) Збшьшення х12000.
Bei щ змши свщчать про наявшсть запального процесу викликаного кишковими бактер1ями, якi з найбшьшою вiрогiднiстю, потрапляють через змшену слизову оболонку кишкiвника в мезентерiальне лiмфатичне русло. Гермiнативний центр лiмфоlдного фолiкулу представлений бластними клiтинами, в ядрах яких утворюються випинання ядерно! оболонки, що мютять гетерохроматин. Ц клiтини знаходяться в оточеннi ретикулоендотелiальних клiтин. Звертае на себе увагу неповноцшнють бластних клiтин: просвiтлення цитоплазми з поодинокими м^охоц^ями, розширення перинуклеарного простору, випинання хроматину, змiнення ядер. У просвт судини спостерпаються пошкодженш клiтини (рис 2 а). Водночас е бластш клiтини з ознаками штенсивного бiлкового синтезу, активними ядерцями, синтезом субодиниць рибосом (рис 2 б). Активоваш гермiнативнi центри е свщченням антигенно! стимуляцп iмунокомпетентних кл^ин.
Дендритнi клiтин лiмфоlдних вузликiв мютять велику кшькють iмунних депозитiв, що мають вигляд електроннощiльних вiдкладень на поверхш клiтинних мембран та в цитоплазму водночас наявнi дегранульованi i частково зруйнованi дендритнi клiтини. Поряд iз ними розташовуються B-лiмфоцити, що перетворюються на плазматичнi клiтини, для яких характерний виражений розвиток гранулярного ендоплазматичного ретикулуму, наявнiсть ядер з кшькома ядерцями. Спостерiгаються залишковi тшьця плазматичних клiтин, якi вже видшили iмуноглобулiни, або переповненi ними так зваш тiльця Русселя. Така картина свщчить про збереження антигенпрезентуючо! функцп макрофагiв лiмфоlдних фолiкулiв - тд час контакту з дендритними кттинами, стимулюеться перетворення в-лiмфоцитiв на плазматичш клiтини, якi синтезують антитiла, останш в подальшому з'еднуються з антигенами i утворюють циркулюючi iмуннi комплекси, яю поглинаються макрофагами i осщають на !х клiтинних мембранах та базальних мембранах судин. Така ультраструктурна картина е тдтвердженням наших результапв серологiчного дослiдження, якi показали шдвищення кiлькостi циркулюючих iмунних комплексiв у кровi щурiв через мiсяць шсля моделювання ДФПГ.
В паракортикальнiй Т-залежнш зонi мiстяться скупчення Т-лiмфоцитиiв i поодинокi В-лiмфоцитiв, з електроннощшьною цитоплазмою, пiкнотичними та фрагментованими ядрами, що е ознаками 1х загибелi шляхом апоптозу. Бiля них периваскулярно розташовуеться кттинний детрит, що мютить залишковi тiльця макрофагiв, якi мають вигляд пухирiв iз набряковою рщиною, що свiдчить про недостатнiсть лiзосомальних ферментiв у цитоплазмi. Biдсутнi також вщростки цитоплазми пальцеподiбноl форми, характерш для iнтердигiтантних клiтин -макрофапв паракортикально! зони, якими вони контактують мiж собою. Зустрiчаються тiльця Русселя, що являють собою плазматичш кл^ини без ядер iз набряклим зруйнованим ендоплазматичним ретикулумом, який, вочевидь, не виконуе свое! функцп' синтезу iмуноглобулiнiв. Присутнi i пiкнотичнi ядра без цитоплазми, що вшьно розташовуються серед кл^инного детриту (рис 3).
Щ змiни е ознаками порушення процешв хоумiнгу лiмфоцитiв, !х пролiферацil, дозрiвання та перетворення на ефекторнi кттини (Т-кiлери), що в нормi вщбуваються в паракортикальнiй зонi i iндукуеться бiологiчно активними речовинами, якi синтезуються штердиптантними клiтинами. Натомiсть наявнi ознаки загибелi Т i B-лiмфоцитiв. Щ даннi корелюють iз нашими
результатами серолопчного дослщження наведеними нижче, яю показують зниження кшькост Т-кiлерiв у KpoBi щурiв через мiсяць тсля моделювання допечшково! форми портально! гшертензп.
В шдкапсульнш зонi спостерiгаються лiмфоцити, бластнi клiтини та змiненi макрофаги з ущшьненими пiкноморфними ядрами, гшерхромною цитоплазмою, якi знаходяться в передапоптозному та в апоптозному стат.
Гемомшроциркуляторне русло лiмфатичного вузла також зазнало патолопчних змiн за умов ДФПГ. В капшярах спостерiгаються ендотелiальнi клггини, плазмолема яких мае велику кшьюсть мiкровиростiв, що свiдчать про виражеш реактивнi змiни та гiперхромнi ядра витягнуто! форми. Базальна мембрана капшяра частково зруйнована, а перикапiлярно вiдмiчаеться клiтинний детрит та розростання колагенових волокон. Вказаш вище змiни можуть бути ознаками вогнищевого запалення.
В ендотелюцитах прекапшярно! венули вiдмiчаеться накопичення велико! кiлькостi електронощiльних депозитiв, що являють собою iмуннi комплекси, особливо в област мiжклiтинних контактiв та базально! мембрани. В цитоплазмi розташовуються збiльшенi у кiлькостi та розмiрах лiзосоми, натомiсть iншi органели мютяться у зменшенiй кiлькостi, зокрема м^охондрп. Все це е свiдченням того, що ендотелш судин бере на себе функщю елiмiнацiï циркулюючих iмунних комплексiв, джерелом яких е антигени бактерш та чужорщних бiлкiв з кишювника. Периваскулярно спостерiгаються макрофаги на рiзних стадiях накопичення та руйнування (рис 4). З найбiльшою вiрогiднiсть цi клiтини е береговими макрофагами, що першими фагоцитують стороннi частинки, при цьому за участ лiзосомних ферментiв здiйснюють перетворення антигенiв фагоцитованих частинок з корпускулярнï форми в молекулярну, здатну викликати iмунну вщповщь - пролiферацiю лiмфоцитiв, перетворення В^мфоципв в плазмотичнi клiтини, Т-лiмфоцитiв в ефектори та клггини пам'ятi. В подальшому цi молекулярнi антигени зв'язуються iз синтезованими антитiлами i утворюють iмуннi комплекси, якi ми спостерпаемо у великiй кiлькостi в гемомшроциркуляторному руслi.
В ендотелiоцитах посткапiлярноï венули звертае на себе увагу шдвищена кшьюсть лiзосом, навколо судини спостерпаються скупчення колагенових волокон та плазматичних клiтин, макрофагiв. Окремi ендотелiальнi клггини зруйнованi. Такi змiни говорять про реакщю судин на iнвазiю та активну участь ендотелiальних клiтин у фагоцитоз^ про що зазначалось вище.
Аналопчш змiни ми спостерiгаемо i в бшш пульпi селезiнки. Зокрема, периваскулярно вiдмiчаються вогнища запалення з ретикулоендотелiальними клiтинами, якi беруть на себе функщю фагоцитозу, про це свщчить велика кшьюсть гранул в ïx цитоплазмi з iмунологiчно активними речовинами, такими як цитокiни. Поряд з якими розташовуються еозинофши, що е ознакою бактершно].' iнвазiï, наявш i активнi нейтрофiли (рис 5 а,б,в,г). Крiм того, в периваскулярнш зон! спостер!гаються макрофаги на р!зних стад!ях активацн.
ШШШ
жж
Рис.3 Кштинний детрит пара корти-кально" зони МЛВ щура через мкяць пiсля ДФПГ. Електронограма. Залишкове тшьце макрофага у виглядi мixура (1) Тшьце Русселя (2). Фрагментований макрофаг (3). Збшьшення х12000.
Рис.4 Прекашлярна венула МЛВ щура через мюяць шсля ДФПГ. Електронограма. Ендотелiоцит (1). 1мунш депозити (2). Дегранульований макрофаг (3). Збшьшення х12000.
Рис.5 а,б, в, г. селезшки щура через ДФПГ. електронограма.
ретикулоендотелiальнi клггини (1). еозинофiли (2). нейтрофши (3). судини (4). збiльшення х6000.
На вiдмiну вiд лiмфатичного вузла в бшш пульт спостерпаються бшьш активнi бiлоксинтетичнi процеси в плазматичних кл^инах, якi характеризуються добре розвиненим канальцями ендоплазматичноï сiтки, що е свщченням бiльш високого синтезу iмуноглобулiнiв.
Характерною особливютю бшо! пульпи е наявнiсть гемосидерину в просвт судин, в цитоплазмi макрофапв та периваскулярно. Так просвгт прекапiлярiв обтурований гранулами гемосидерину i3 пошкоджених зруйнованих еритроцитiв, та форменними елементами крову таю самi гранули розташовуються периваскулярно. В ендотелiï судин мютиться велика кiлькiсть лiзосом. Периваскулярно звертае на себе увагу залишки кттинного детриту.
В капiлярах i посткапшярних венулах розташовуються скупчення еритроципв, деформованi тромбоцити в оточеннi плазматичних клiтин з активними клiтинними центрами, що також свщчить про високий рiвень синтетичних процесiв.
1. Через мюяць пiсля моделювання допечiнковоï форми портальноï гiпертензiï в мезентерiальному лiмфатичному вузлi та селезiнцi розвиваються дегенеративно-дистрофiчнi процеси, а саме загибель лiмфоцитiв, макрофагiв та ретикулоендотелiальних клттин шляхом апоптозу, а iнколи некрозу, у вщповщь на iнвазiю кишкових бактерiй, з вогнищами периваскулярного запалення та розростанням колагену.
2. Спостернаетъся пролiферативнi процеси в лiмфоïдних фолшулах селезiнки та мезентерiальних лiмфатичних вузлах як реакщя на антигенну стимулящю.
3. 1нтенсивно проходять процеси антигенно1' презентацiï дендритними клiтинами з трансформащею В- лiмфоцитiв у плазматичнi кл^ини, якi синтезують антитiла, однак в подальшому бiльшiсть з них також зазнають дегенеративних змiн.
4. Вiдмiчаеться вiдкладання велико1' кiлькостi iмунних комплекшв як в базальних мембранах судин гемомшроциркуляторного русла, так i в ендотелюцитах, що беруть на себе функщю фагоцитозу, у зв'язку з неповноцшшстю iнтердигiтантних та берегових макрофапв.
5. ДФПГ супроводжуеться значними морфолопчними змшами в органах iмунноï системи у щурiв, якi потребують подальшого вивчення в динамiцi.
Перспективи подальших дослгджень. Враховуючи виразшстъ nеребiгу ÎMyHonamoÂOsiuHux процеав в тканинах селезтки та Me3eHmepianbHux лжфатичних вузлах через мiсяцъ тсля моделювання допечтково'1 форми порталъно'1 гтертензи з метою ïx бшъш глибокого вивчення плануетъся вивчення улътраструктури оргатв жунно'1 системи в динамщ через 3 мкящ, а також тсля застосування iмунокорегуючоï терапи.
1. Гафаров О. А. Иммунный статус детей с внепечёночной портальной гипертензией после спленэктомии / О.А. Гафаров, А.Ф. Леонтьев, В. М. Сенякович // Хирургия -2002. -№11-С. 68-72.
2. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и алерголопя / Г.Н. Дранник // - К.:000 «Полиграф плюс», - 2006 - 482 с.
3. Калита Н.Я. Патогенез вторичного гиперспленизма при портальной гипертензии / Н.Я. Калита, К.И. Буланов, О.Г. Котенко // Врачебное дело.- 1990, №11.- С.60-63.
4. Павлова И. Е Влияние спленектомии на состояние иммунной системы у больных с синдромом портальной гипертензии: отдаленные результаты / И.Е. Павлова// Хирургия.- 2008, №6.- С.136-141.
5. Пат. 69539 U, Украша(иА), МПК А61В17/00. Споаб моделювання допечшково! форми портально! гшертензп у щурiв / Дубровш О.Г., Бик П.Л, Джума К.А., Довгань Р.С., Притула В.П., Годк О.С., Лiходieвський В.М., Чухрай С.М.; заявник i власник патенту Нащональний медичний ушверситет iменi О.О. Богомольця. - № u201115638; заявл. 30.12.2011 ; опубл. 25.04.2012, Бюл.№8, 2012р.
6. Eibl M. Immunological consequences of splenectomy / M. Eibl // Prog Pediatr Surg. - 2000; Vol. 4 №18. Р.139-145.
7. Holschneider A. M. Complications of splenectomy in childhood[Text]/, A. M. Holschneider, Н. Kricz-Klimeck, B. Strasser [et. al.] // Z Kinderchir. - 2004 Apr, Vol.35, №4 Р.130-139.
8. Harmanci O. Clinical characteristics of idiopathic portal hypertension / O. Harmanci, Y. Bayraktar // World J. Gastroenterol. -2007. - Vol. 13, №13 - P. 1906-1911.
9. Koval'chuk L. V. Participation of spleen cells in regulating the production of macrophage migration inhibitory factor in mice / L.V. Koval'chuk, N.U. Sotnikova // Biull Eksp Biol Med. - 1999 Mar; Vol.91, №3, P. 336-338.
10. Robak T. Role of the spleen in immunological processes / T. Robak, A. Pluzanska // Postepy Hig Med Dosw. - 2000 Nov-Dec; Vol. 33, №6, P. 625-640.
11. Sanyal A.J. Portal Hypertension / A. J. Sanyal, V. H. Shah- New Jersey // - Humana Press, - 2005. -515 p.
УЛЬТРАСТРУКТУРА МЕЗЕНТЕРИАЛЬНЫХ ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ И СЕЛЕЗЕНКИ У КРЫС ПРИ ДОПЕЧЕНОЧНОЙ ФОРМЕ ПОРТАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ Джума К.А., Стеченко Л.А., Притула В.П., Чухрай С.Н., Трофимова И.Н. В работе представлены результаты электрономикроско-
ULTRASTRUCTURE OF MESENTERIAL LYMPHATIC NODES AND SPLEEN IN RATS WITH EXTRAHEPATIC PORTAL HYPERTENSION Dzhuma K., Stechenko L., Prytula V., Chuhra S., Trofimova I. The paper presents the results of electron
пического исследования тканей селезенки и мезентериальных лимфатических узлов у крыс через месяц после моделирования допеченочной формы портальной гипертензии. Было встановлено развитие дегенеративно-дистрофических процессов в ответ на инвазию кишечных бактерий с очагами периваскулярного воспаления и разрастаниями коллагена. Интенсивно проходят процессы антигенной презентации дендритными клетками с последующей трансформацией В-лимфоцитов в плазматические клетки. Отмечается накопление большого количества иммунных комплексов в базальных мембранах сосудов гемомикроциркуляторного русла и в эндотелиоцитах, которые берут на себя функцию фагоцитоза в связи с неполноценностью интердигитантных и береговых макрофагов. Таким образом, ДФПГ сопровождается значительными морфологическими изменениями в органах иммунной системы у крыс, что требует дальнейшего изучения в динамике.
Ключевые слова: селезенка, лимфатические узлы, гипертензия.
Стаття надшшла 3.10.2014 р.
microscopic research of tissues of spleen and mesenteric lymphatic nodes of rats in one month after the modeling of the extrahepatic portal hypertension. It was determined the development of degenerative and dystrophic processes in response to the invasion of intestinal bacteria with areas of perivascular inflammation and collagen growth. The process of intensive antigen presentation by dendritic cells with further transformation of B lymphocytes into plasma cells take place. It is noted the adhesion of a large number of immune complexes in basement membrane of blood vessels of microcirculatory chain and endothelial cells, which play the role of phagocytosis, due to deficiency of interdigitant and coastal macrophages. Thus, extrahepatic portal hypertension is accompanied by significant morphological changes in the organs of the immune system in rats that need further study in dynamics.
Key words: spleen, lymph nodes, hypertension.
Рецензент Срошенко Г.А.
УДК 615.214:612.7-092.9:616.379-008-64-092.4
ОЦ1НКА ВПЛИВУ ЗАСОБ1В З HOOTPOnHOÏ АКТИВН1СТЮ НА ОР16НТОВНО-ДОСЛ1ДНИЦЬКУ АКТИВН1СТЬ У ЩУР1В З ТРИВАЛОЮ Г1ПЕРГЛ1КЕМ1еЮ
Метою дано1 роботи було проведення аналiзу впливу низки ноотропних засобiв на показники безумовно-рефлекторно1 активност тварин за умов хрошчно1 пперглкемп в тест «вщкрите поле». Встановлено, що курсове введення К-фешлацетил-Ь-пролш глщину (ноопепту), прамiрацетаму, фешлтрацетаму (ентропу), цитиколшу та цереброкурину, але не трацетаму та екстракту гшкго бшоба спроможне посилювати локомоторну та дослщницьку актившсть у тварин з тривалою алоксан-шдукованою гiперглiкемiею. Здатшсть нормалiзувати рухову актившсть тварин за умов хрошчно1 пперглкемп зменшуеться в ряду ентроп > прамiрацетам > цитиколш > ноопепт = цереброкурин >> трацетам = екстракт гшкго бшоба.
Ключов1 слова: алоксан-шдукована гшерппкем1я, ноотропш засоби, тест «вщкрите поле».
Робота е фрагментом НДР «Експериментально-теоретичне обгрунтування особливостей знеболюючоХ та нейропротективно'1 медикаментозное терапн за умов модельованоХ патологи» (номер державно! реестраци 0104U006269).
Цукровий дiабет (ЦД) залишаеться серйозною медико-сощальною проблемою, яка носить характер глобальноï ешдемн неiнфекцiйноï етюлоги [8]. Важливим патогенетичним фактором у розвитку ускладнень ЦД i, зокрема, анпопатш визнаеться окислювальний стрес [1], а основним iндуктором процешв вiльнорадикального окисления - стан xронiчноï гiперглiкемiï [4]. Гiперпродукцiя активних форм кисню та азоту, що виникае внаслщок цього, сприяе окиснiй модифшацн лiпiдiв i бiлкiв, а також активацп прозапальних молекул, що насамкшець призводить до ушкодження ДНК та апоптозу ендотелiальниx клiтин [14].
Першою мшенню, яка зазнае впливу гшерглшемн, е ендотелiй судин. Оскiльки судинна капшярна сiтка досить розвинена в мiелiновиx оболонках периферичних нервiв, в шрш та бiлiй речовинi головного мозку, то метаболiчнi та судинш розлади при ЦД швидко приводять до розладiв нейронального та ендоневрального кровотоку, тим самим провокуючи порушення функцiональноï активностi, а також структурно-морфологiчноï цiлiсностi центральноï i периферичноï нервовоï системи, в основi якоï лежать м^охон^альна дисфункцiя, енергетичний дефiцит та апоптоз нейрошв [8, 11].
Експериментально та клшчно встановлено, що адекватний контроль рiвия глюкози не попереджуе розвитку асоцшованих з ЦД порушень тзнавальних функцiй [16]. Враховуючи зазначене, актуальним е пошук нових стратегiй в дiагностицi, терапiï та профшактищ неврологiчниx ускладнень ЦД [17]. Вщповщно, оптимiзацiя специфiчноï фармакотерапiï з метою попередження порушень когнiтивноï сфери може бути досягнута шляхом включення у лшування ЦД ноотропних та нейропротекторних засобiв [7]. Однак натепер вщсутш чiткi рекомендацiï та обгрунтування щодо призначення цiеï групи препара^в у хворих на ЦД.
