CC BY
19
УДК 615.036.8
МорфолоНчш змши внутршшх оргашв щурiв за умов впливу соку «Ta6api Нош»
Мамотюк €.M.f, Кравченко В.ГД Гусакова B.Ä.f, Ненюхова O.B.f
f 1нститут медичног радюлогИ 1м. С.П. Григор'ева АМНУ, Харшв хПолтавський обласний осередок УАЛДВК
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ ИЗМЕНЕНИЯ ВНУТРЕННИХ ОРГАНОВ КРЫС В УСЛОВИЯХ ВЛИЯНИЯ СОКА «ТАБАРИ НОНИ» Мамотюк Е.М., Кравченко В.Г., Гусакова В.А., Ненюхова О.В.
Исследовались морфологические изменения в тканях тимуса, селезенки и печени крыс, получавших сок «Табари Нони» производства JOY PRODUCTS, S.A. Работа выполнена на 22 крысах-самцах линии Вис-тар, весом 160-190 г, в трех группах: первой - контрольной и двух опытных. Крысы получали в течение 15 дней с кормом 100-проценый сок «Табари Нони» в двух разных дозах: во 2-й группе - в дозе 2,5 мл/ кг, в 3-й - 5 мл/кг. Гистологическими исследованиями установлено, что через 30 дней после начала введения сок «Табари Нони», не вызывая у крыс изменений в поведении и в общем состоянии животных, вызывает в иммунокомпетентных органах (тимус, селезенка) и в печени морфологические изменения тканей стимулирующего характера (доза 2,5 мл/кг) и с проявлением деструктивных признаков (доза 5 мл/кг).
THE MORPHOLOGICAL CHANGES IN RATS' INTERNAL UNDER CONDITIONS OF INFLUENCE OF TABARI NONI JUICE Mamotyuk Ye.M, Kravchenko V.G., Gusa-kova V.A., Nenyukhova O.V.
The morphological changes in the tissue of the thymus, spleen and liver of the rats receiving Tabari Noni juice (JOY PRODUCTS, S.A) have been investigated. The study involves 22 Wistar male rats weighing 160-190 g distributed into 3 groups: control and two experimental ones. For 15 days the rats received with the fodder totallot Tabari Noni juice at different doses: group 2 received 2.5 ml/kg and group 3 - 5 ml/kg. By histological examination it has been established that in 30 days after initiation of administration of the juice, Tabari Noni juice, while not changing the behavior and general condition of the rats, causes morphological changes of stimulating character (dose - 2.5 ml/kg) and destructive signs (dose - 5 ml/kg) in the immunocompetent organs (thymus, spleen) and liver of the rats.
ЗпднозданимисучасноШтератури,препарати з плодiв трошчного чагарнику Morinda ctiri-folia («Нош») досить широко використовують у терапевтичних схемах при лшуванш pi3H^ захворювань [1]. Особливий штерес становлять даш про усшшне застосування препарата i сумшей, що мютять сш «Нош», для стимуляци iмунноl активност в онколопчних хворих при проведенш 1м хемо- i променево! терапи [2, 3].
В експериментальних дослщженнях, виконаних у цьому напрямку, вказусться на iмуномодулюючу та антиоксидантну актившсть речовин препарата з «Нош» та повну вщсутшсть токсичних проявiв при прийомi !х внутршньо [4]; доведет антитоксичш властивосп соку «Табарi Нош» в експериментальних умовах при гострих штоксикащях доксорубщином i натрда фторидом (Чекман 1.С, Горчакова Н.А. Дослщження гостро! токсичносп та антитоксичних властивостей порошку та 100 % 1-2 (11)' 2008 Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
соку Ta6api Нош. - Звгг наукового дослщження. - К., 2006.). В умовах ктшчного використання встановлена висока терапевтична ефектившсть соку «Табарi Нош» при захворюваннях оргашв гепато-бшарно! системи (Харченко Н.В, Анохина Г.А. Отчет клинических испытаний сока Нони. - К., 2002. - 11 с.). Викладене зумовлюе актуальшсть дослщжень, спрямованих на бшьш детальне вивчення ефекпв використання препарата, виготовлених з соку «Нош», що з'явилися на фармацевтичному ринку Укра!ни в останш роки.
У зв'язку з цим, метою даноТ роботи
було випробувати в експеримент вплив 100-вщсоткового соку «Табарi Нош» (виробництва JOY PRODUCTS, S.A) на морфо-логда фiзiологiчно важливих оргашв тимусу, селезшки i печшки щурiв, що одержували його з !жею у двох рiзних дозах.
Методика дослщження. Дослщи були проведет на 22 бших безпородних щурах-самцях масою 160-190 г, яких утримували на стандартному харчуванш i водному режимi в умовах в> варiю ДУ 1нститут медично! радюлогп iм. С.П. Григор'ева АМНУ. Щури були розподiленi по трьом групам:
- першу групу (контрольну) складали штактш тварини - 10 шт.;
- другу (дослщну) групу складали тварини - 6 шт., яким протягом 15 дшв щодня з кормом давали 100-вщсотковий сш «Табарi Нош» у дозi 2,5 мл/кг;
- третю (дослщну) групу складали тварини - 6 шт., яю протягом того ж термiну одержували сш «Табарi Нош» у дозi 5 мл/кг.
У робот використовували 100-вiдсотковий сiк «Табарi Нош» виробництва JOY PRODUCTS, S.A., який не мютив додаткових компонентiв.
Спостереження проводили протягом мюяця. Через 30 дшв тварини вшх трьох груп були декапiтованi згiдно з правилами евтанази за методичними рекомендацiями [5]. Для проведенняморфолопчнихдослщженьзабирали зразки тканин тимусу, селезшки, лiвоl бiчноl частки печшки, якi фiксували в 10-вiдсотковому нейтральному формалш, приготованому на водному iзотонiчному розчинi з фосфатним буфером. Забраш зразки тканин зневоднювали в етилових спиртах висхщно! концентраций проводили через спирт-ксилол, ксилол-парафш i заливали в парафш. Зрiзи товщиною 8-10 мкм робили на санному мiкротомi та забарвлювали гематоксилiн-еозином вiдповiдно до методичних рекомендацiй [5]. Дослiдження проводили за допомогою мiкроскопа Axiolab-Zeiss при збшьшенню 100-500 разiв.
Результати та Тх обговорення. Як показали отриманi даш дослiдiв, морфологiчна структура дослiджених оргашв у групi контрольних щурiв вщповщала нормi для даного вiку тварин, i наприкiнцi дослiджень вiдхилень вщ норми не спостерiгалося.
Тимус. У штактних щурiв сполучнотканин-на капсула залози - тонка, сполучнотканинш прошарки мiж часточками - вузькi, часточко-ва будова залозисто! тканини виразна. Часточ-ки - помiрного розмiру, в них чiтко диферен-щювалися кiркова та мозкова речовини. У корi можна побачити вузьку субкапсулярну та внут-рiшню зони, мозкова зона займала центральну дiлянку часточки. Кттинний склад усiх зон за-
лози характеризувався помфним вм1стом лш-фоципв. Зорово об'ем кори значно бшьший за мозкову. У частини щур1в ще! групи у кор1 спостериаеться певна вар1абельшсть. Мозкова частина тимусу видшялася бшьш св1тлим забарвленням, мютила, пор1вняно з юрковими вщдшами, меншу кшьюсть л1мфоцит1в { мала ч1тко виражену с1тчасту основу. Сшввщношен-ня м1ж юрковою та мозковою речовиною у тимус контрольних тварин вщповщало норм1 для даного вшового перюду.
У дослщнш груш щур1в, що одержували с1к «Нош» у доз1 2,5 мл/кг, мшроскошчно в тканиш тимусу спостерпалася:
- слабко виражена тенденщя до переважання площ1 юрково! речовини над мозковою;
- бшьше накопичення в юрковш { мозковш речовиш л1мфоцит1в, що маскували с1тчасп структури строми.
У мозковш речовиш, серед виражено шфшь-трованих л1мфоцитами стромальних структур, виявлялися одиничш макрофаги, тшьця Гасса-ля, плазматичш кттини, свгт, округло! форми. М1жчасточков1 сполучнотканинш структури були забарвлеш пом1рно.
Поряд з цим, у третьо! групи щур1в, що одержували сш «Нош» в доз1 5 мл/кг, мшроскошчно сшввщношення м1ж юрковою 1 мозковою зонами у багатьох дшянках тимусу вщр1знялося вщ контролю, спостериалося помггне розширення площ1 мозкових структур, виражено шфшьтрованих л1мфоцитами. У кттинному склад! мозково! речовини, кр1м др1бних л1мфоцит1в з характерною будовою, визначалися поодиною макрофаги I середш л1мфоцити, а також збшьшення кшькосп плазматичних кттин, тшець Гассаля { пухких сполучнотканинних структур. Тшьця Гассаля виглядали, як др1бш утворення, оточеш шаром ештел1альних кттин; по периферп часточок були виражеш дшянки пухко! сполучно! тканини. Тобто, пор1вняно з другою групою, у тварин третьо! групи спостерпалися елементи структури, характерш для посилено! активацп ф1зюлопчно! д1яльносп тимусу. Под1бш змши тканини тимусу при шдвищенш ф1зюлопчнш напруженост оргашзму описаш в працях окремих дослщниюв [6, 7].
У селезшщ контрольних щур1в мшроскошч-на будова вщповщала нормальному стану тварин. На поперечних зр1зах тканини органа виз-началася вузька сполучнотканинна капсула й основш компоненти паренх1ми, тобто червона 1
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
1-2 (11)' 2008
бша пульпа. Площа зр1з1в селезшки була зайня-та червоною пульпою, у масив1 яко! визначала-ся р1вном1рно розмщена тканина бшо! пульпи у форм! л1мфатичних вузлиюв навколо цент-ральних вен { л1мфо!дних скупчень подовжено! форми, прилеглих до адвентици пульпарних ар-терш. У л1мфатичних вузликах визначалися !х структурш зони: вузью пер!артер!альш дшянки переходили в бшьш св1тл1 1 розширеш - гермша-тивш. Мантшш зони були обмежеш маргшаль-ними, що межували з л1мфо!дними вузликами { червоною пульпою.
На вщмшу вщ цього, у тварин друго! дослщ-но! груш на всьому протяз! поперечних зр1з1в селезшок вщзначалася пом1рно збшьшена кл> тиншсть червоно! 1 бшо! пульпи. У пор!внянш з контрольною групою, особливо привертала увагу виражено збшьшена кттиншсть червоно! пульпи. Спостериалася значна кшьюсть л!мфо!дних вузлик!в з розширеними крайови-ми зонами ! л!мфатичними пер!артер!альними муфтами, виповненими пор!вняно св!тлими л!мфатичними кл!тинами. Останн! були розта-шоваш переважно р!вном!рно ! з'еднувалися з полями аналопчних кл!тин прилеглих структур бшо! пульпи.
У селез!нках щур!в третьо! групи серед структурних компонента, аналопчних вище-описаним, м!кроскоп!чно визначалася р!зко зб!льшена кл!тинн!сть червоно! та бшо! пульпи; спостерпалися л!мфатичн! вузлики з штенсивно забарвленими л!мфоцитами. У тканин! червоно! пульпи, кр!м велико! кшькост л!мфо!дних еле-мент!в, р!вном!рно розташованих серед еритро-цит!в венозних синус!в, на всьому протяз! поля зору виявлялися дифузш скупчення др!бних л!мфоцит!в, к!льк!сть яких перевищувала кшь-к!сть таких у груп! тварин, що одержували препарат у меншш доз!. Зазначеш зм!ни свщчили про зм!ни реактивност! системи л!мфоцит!в у селез!нц! експериментальних тварин, яким давали сш «Табар! Нон!». При цьому в щур!в, як! отримували препарат у доз! 2,5 мг/кг, щ зм!ни характеризували пом!рну активац!ю функц!о-нального стану органа, тод! як у тварин, яким вводили препарат у доз! 5 мг/кг, значний розви-ток структур пульпи та дшянки гшерплазп л!м-фоцит!в можна розц!нювати, як перевищення ф!з!олог!чного р!вня адаптац!!, що може мати негативний наслщок.
Печiнка у щур!в контрольно! групи м!кроскоп!чно вщповщала характерн!й г!сто-арх!тектон!ц! з наявнютю часточок ! балочок,
спрямованих до центральних вен ! венул. Гепа-тоцити - пол!гонально! форми, !х цитоплазма нормохромна ! прилягала до перинуклеарно! поверхн! нормального розм!ру округлих ядер з базофшьно забарвленими одним-двома ядерця-ми. Двоядерн! гепатоцити виявлялися пом!рно, купфер!вськ! кл!тини розм!щувалися р!вном!р-но, забарвлен! базоф!льно, неактивован! .
У тканин! печшки щур!в друго! дослщно! групи, що одержували сш «Табар! Нон!» у доз! 2,5 мл/кг, мшроскошчно на поперечних зр!зах на всьому протяз! поля зору збериалася балко-ва будова тканини. Гепатоцити, що утворювали балочки, зберпали нормальну структуру та нор-мальне цитоплазматичне сп!вв!дношення, але привертала увагу помина активац!я кл!тинних елемент!в печшки. Так, балочки, що рад!аль-но сходилися до центральних вен, пор!вняно з штактною групою, нер!дко мютили зб!льшену к!льк!сть гепатоцит!в з двома ядрами. У м!жба-лочкових просторах, серед р!вном!рно розпод!-лених ендотел!альних кл!тин була зб!льшена к!льк!сть базофшьних з!рчастих ретикулоендо-тел!оцит!в та л!мфо!дних кл!тин. Кровоносн! та л!мфатичн! судини портальних тракт!в не зм!нен!, визначалася невелика кшьюсть еритро-цит!в.
Разом з тим, у щур!в третьо! групи, що одержували сш «Табар! Нон!» у доз! 5 мл/кг, визначалися окрем! елементи негативного впливу препарату на мшроструктуру тканини. Серед гепатоцит!в виявлялися двоядерн! клггини з ви-раженою пол!морфшстю. К!льк!сть з!рчастих ретикулоендотел!оцит!в зменшена, останн! були з порушеною формою ! м!сцями знаходилися в лакунах. Серед балково! будови тканини була значна кшьюсть балочок, утворених «набряк-лими» гепатоцитами !з с!тчастою розширеною цитоплазмою, що обмежували гемокап!лярн! порожнини.
Таким чином, анал!з морфолог!чного стану орган!в щур!в на 30-ту добу в!д початку експе-рименту п!сля 15 дшв вживання соку «Табар! Нон!» виявив його вплив на досл!джен! органи тварин. Встановлеш зм!ни залежали вщ дози щоденного прийому соку - при його застосу-ванн! у доз! 2,5 мл/кг у дослщних щур!в спо-стер!галися характерн! ознаки п!двищення фун-кц!онально! активност! тканин; про це свщчи-ло:
- посилення продукци л!мфо!дних кл!тин у тимус!;
- пом!рне зб!льшення кл!тинност! червоно!,
1-2 (11)' 2008
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
бшо1 пульпи та лiмфоцитiв у селезшщ;
- поява гепатоципв i3 двома ядрами та 3ip-частих ретикулоендотелiальних клiтин у печш-цi експериментальних тварин друго! групи.
Отриманi результати узгоджувалися з да-ними експериментальних дослiджень iмуно-модулюючо! активностi препаратiв i3 соку «Нош» виробництва шших фiрм [8-10]. Разом з тим, бшьш висока доза (5 мл/кг щодня) соку «Табарi Нонi» викликала у щурiв появи ознак
Ви<
1. Стовiдсотковий сiк «Табарi Нонi» у дозах 2,5 i 5,0 мл/кг, що вводили per os щодня 15 дшв, не викликае протягом 30 дшв тсля початку вве-дення вщхилень у зовнiшнiй поведiнцi та сташ щурiв.
2. Вживання протягом 15 дшв 100-вщсо-ткового соку «Табарi Нонi» (виробництво JOY PRODUCTS, S.A.) у дозах 2,5 i 5,0 мл/кг викликае морфолопчш змши у тимусi, селезiнцi та печшщ щурiв, що асоцiюються з iмунним впли-
перевищення фiзiологiчного рiвня стимуляци в дослщжуваних тканинах органiв. Це просте-жувалося у поширеннi шфшьтраци лiмфоци-тами мозково! речовини тимусу та розширення стромальних сполучнотканинних дшянок. Така доза у тканинi селезшки викликала дифузне та осередкове збшьшення лiмфоцитiв, а у печш-щ - збiльшення кiлькостi «набряклих», дво-ядерних гепатоцитiв та зменшення зiрчастих ретикулоендотелiальних клiтин.
5КИ
вом; це може свщчити про iмуномодулювальний ефект дослщжуваного соку. Встановленi змiни морфолопчних характеристик дослiджуваних тканин залежали вщ дози щоденного вживання соку «Табарi Нонi».
3. Для вирiшення питання про характер iму-нотропного впливу соку «Табарi Нонi» та вико-ристання його у клiнiчнiй практищ необхiдне проведення подальших дослiджень iз залучен-ням загальноприйнятих iмунологiчних метсдов.
Л1ТЕРАТУРА
1. Биологически активные добавки Neways
- альтернативные средства для укрепления здоровья / Под ред. В. Рябой, Л. Ябанджи. -Кишинев: AGEPJ, 2002. - 318 с.
2. Ann N.J. // Acad. Sci. - 2001. - Vol. 952. -P. 161-168.
3. Hirazumi A., Furusavia E. // Phytother. Res.
- 1999. - Vol. 13. - P. 380-387.
4. Determination of antioxidation of the extract
from Chinese medicine Morinda officinalis How by flow injection chemiluminescence and spectroscopy / Wu Y.J., Shi J., Qu L.B. et al. // Guang Pu Xue Yu Guang Pu Fen Xi. - 2006.
- Vol. 26, No 9. - P. 1688-1691.
5. Матв1енкоА.В., СтепановаЛ.В. Морфолопчш
дослщження на еташ доктшчного вивчення лшарських засобiв: Метод. рекоменд!. - К., 2001. - 19 с.
6. Сапин М.Р, Юдина Н.А, Этинген Л.Е. Лимфатический узел. - М.: Медицина, 1987. -272 с.
7. Ройт А., Бростофф Дж, Мейл Д. Основы
иммунологии. - М.: Мир, 2000. - 592 с.
8. Жарикова Н.А. Периферические органы сис-
темы иммунитета - Минск: Беларусь, 1979.
- 205 с.
9. Быков В.Л. Цитология и общая гистология. -
СПб.: СОТИС, 2002. - 520 с.
10. Быков В.Л. Частная гистология человека.
- СПб.: СОТИС, 2002. - 304 с.
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-2 (11)' 2008
