CC BY
7Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 22 (61). № 2. 2009 г. С. 362-369.
УДК 340.15:349.41
УКРАТНСЬК ЗЕМЕЛЬН1 УН1ВЕРСАЛИ КОЗАЦЬКО-ГЕТЬМАНСЬКОТ ДОБИ
Нюхна П. О.
1нститут держави i права ¡м. В. М. Корецького НАН УкраУни, Ки/в, УкраУна
У статт здшснюеться дослвдження укра1нських земельних ушверсалш козацько-гетмансько! до-би. Робляться висновки про юридичне значення земельних унiверсалiв у зазначених перюд, а також про 1х iсторичне значення сьогодт.
Krn4oei слова регулювання земельних в1дносин, земельш ушверсали, козацько-гетманська до-
ба.
Розгляд регулювання земельних вщносин в юторичнш ретроспектив1 свщчить, що упродовж столггь надання права володшня, користування та розпорядження зе-мельними ресурсами належало до компетенци суб'екпв владних повноважень.
В Украш 17-18 столггтя врегулювання прав на землю здшснювалося здебшь-шого за допомогою ун1версал1в - офщшних письмових документа (акпв), що вида-валися суб'ектами владних повноважень Гетьманщини та були обов'язковими для виконання особами, на яких вони поширювали свою дда.
Багато козацьких ун1версал1в збереглося до нашого часу i зараз вже опублшо-вано у вщомих збiркаx, що були шдготовлеш до друку Бутичем I. Л. , Та'ровою-Яковлевою Т. Г. та деякими шшими дослiдниками. Проте робгг, що присвячувалися б юторико-правовому аналiзу земельних унiверсалiв козацько-гетьмансько! доби вкрай небагато. Тому 1х дослщження е актуальним завданням юридично! науки, спроба здшснити яке е метою дано! статп.
Мало не единим автором, який дослщжував регулювання земельних вщносин за допомогою унiверсалiв був ствробггник Всеукра'нсько! Академи наук Грушев-ський О. С. - юторик, учень Антоновича В. Б., автор понад ста праць, присвячених юторп Укра'ни та етнографи, в т. ч. дослщжень «Унiверсали та грамоти в земельних справах з 16501660 роюв» (1925), «Першi гетьманськi земельш ушверсали» (1926), «Гетьманськi земельнi ушверсали 16601670 рр.» (1927). У першш iз зазначених ро-бiт Грушевський О. С. запропонував таку класифшащю земель тогочасно! Гетьманщини: приватш маетностi, що були наданi королiвськими привiлеями; приватнi мае-тностi шляхти та старшини, що надавалися безпосередньо гетьманом та тдтвер-джувалися московським урядом; «ранговi маетностi, як окремий тип землеволодш-ня, зв'язаного з вшськовою службою» [1, с. 113]; монастирське землеволодшня; ра-тушне землеволодшня. Вчений звернув увагу, що тсля смерт Богдана Хмельниць-кого починаеться шукання царських пiдтверджень наданих в ушверсалах прав [1, с. 129]. При цьому царсью пiдтвердження права на маетки час вщ часу випереджували гетьмансью надання на т самi землi. Крiм того, в царських грамотах нерщко були певш уточнення порiвняно з унiверсалами, зокрема зазначався титул володшня (на-
362
приклад: вотчина) та час, на яке це володшня надавалося (наприклад: «ему и потом-
комъ его...влад"Ъти») [1, с. 135-136].
У статп «Першi гетьмансью земельнi унiверсали» розглядаються пiдстави ви-дання унiверсалiв щодо володiння, користування та розпорядження землею, зокрема скарги, заяви, наявнють попередшх привше!в, наданих польськими королями. За шдставами видання та змiстом вчений виокремлюе такi групи унiверсалiв: охоронш унiверсали; унiверсали, що закрiплювали «послушенство» селян на певних землях та забороняли чи обмежували перехщ до козацтва; ушверсали, що пiдтверджували попередш надання маетностей монастирям, шляхтi та ратушам [2, с. 209-224]. Основною дослщницькою проблемою статп «Гетьмансью земельнi унiверсали 16601670 роюв» е визначення спiввiдношення гетьманських унiверсалiв з царськими грамотами. Вчений шдкреслюе, що московський уряд, визнаючи за собою право розпоряджатися укра!нськими землями, спочатку виявляв певну обережнють, задля уникнення «якихсь загострень чи непорозумшь з гетьманським урядом на цим грун-тi», а згодом «сам на свою власну руку провадив роздавання маетюв на територи Гетьманщини, навiть не членам укра1нсько1 старшини, вступаючи тим самим у кон-флiкт з гетьманською владою та тою полггикою, що ця влада провадила в цих справах» [3, с. 53-54]. Вим, вчений дшшов висновку, що «гетьманський уряд уважав за свое право надання маетюв на умовах вшськово! служби, дивився на царсью шдтве-рдження, як на втручання, i за нормальне вважав, щоб царський уряд лише тдтвер-джував - без змш - гетьманськi унiверсали» [3, с. 57].
Вчений також защкавився сшввщношенням гетьмансько! та полковницько! влади в справi надання маеткiв старшиш. Адмiнiстративнi земельнi вiдносини, якi поступово оформилися, на його думку, виглядали наступним чином: гетьманський ушверсал на землi подавався його власником до мюцевого полковника, а той вида-вав «реестрацiйне пiдтвердження», яке не змшювало гетьманський унiверсал [3, с. 61-63]. Взагал^ говорячи про юридичну силу гетьманських земельних унiверсалiв вчений зазначае: «Але все ж таки треба визнати, що в 1660-1670 рр. нормальна практика, це гетьмансью ушверсали на землi та маетки, по яких по^м давали i цар-сью грамоти - шдтвердження i полковницькi листи» [3, с. 63]. В статп докладно розглядаеться надання маетюв за вшськову службу, повернення маеткiв панам з ко-лишньо! шляхти, закрiплення «послушенства» селян на окремих землях. У зв'язку з темою нашого дослщження варто також звернути увагу на статп Грушевсько-го О. С. «З побуту старшини XVIII в.» (1926) [4, с. 125-131], «Ушверсали та грамоти лiвобережним ратушам» (1928) [5, с. 217-224] та статтю його дружини Грушевсь-ко! О. О. «Гетьманськi унiверсали м. Киеву» (1928) [6, с. 23-34], в яких е посилання на ряд першоджерел, що иею чи шшою мiрою стосувалися земельних вщносин у Гетьманщиш. Таким чином бачимо, що у наявних працях досить докладно аналiзу-ються земельш ушверсали, але виключно за перюд до 1670 року. Тому ми спробуе-мо розглянути козацью унiверсали, яю тим чи iншим способом врегульовували земельш вщносини, у бшьш широкому часовому вимiрi, акцентуючи увагу передуем не недослiджених або малодослщжених проблемах.
363
Пюля Нацюнально-визвольно! вiйни укра!нського народу правовий режим земель зазнав значних змш. До цього часу в Украш iснували таю суб'екти землево-лодiння: монастирi (епископства), магнати та шляхта. Щц час нацюнально-визвольного руху з'являеться новий суб'ект - козацтво, яке поступово перетворю-еться на окремий стан суспшьства. З укладенням мiжцержавноl угоди 1654 року, яка отримала назву Березневi статп, гетьман Укра!ни отримав статус вщносно автономного володаря Укра!ни, який мав право розпоряджатися внутршшми справами, в тому чи^ й земельними, а козацтво - легальш права та обов'язки в рiзних сферах суспiльних вiдносин. З 1654 року земельш унiверсали становлять значну частину правотворчосп гетьманiв та козацько! старшини. Об'ектом земельних унiверсалiв
були як безпосередньо «грунти», так i сiла, слободи «зо всЪма грунтами», «зо всЪми до них здавна належитостями и пожитками». Подекуди земельними ушверсалами, ^м пiдтвердження права на землю, закршлювалося «подданство» та «послушенст-
во» селян, якi мешкали на цих територiях: «Суворо напоминаем, приказавши всЪм тамошним мешканцом и подданым, жебы вшелякую повинност и послушенство без спреки отдавали» [7, с. 554]. Деякими ушверсалами заборонявся перехщ селян на шше мюце та запис !х у козаки. Наприклад, «Ушверсал Богдана Хмельницького про шдтвердження прав Прилуцького Густинського Трощького монастиря на його володшня i про заборону записувати в козаки монастирських шдданих» [8, с. 77].
Суб'ектами, на користь яких видавалися земельш ушверсали, були монастир^ шляхта й козаки. Нагадаемо, що монастирське та велике приватне землеволодшня було усталене в Украш ще до початку Нацюнально-Визвольно! вшш. Так, вiдомi нам гетьмансью земельш ушверсали, що видаш до 1654 р., мали охоронний характер та адресувалися монастирям або ж великим землеволодшьцям. Серед опублшо-ваних унiверсалiв Б. Хмельницького того часу знаходимо: «Ушверсал Богдана Хмельницького про заборону порушувати земельш володшня шляхтича Себаспана Снетинського у Коростишевi i Городську» [8, с. 86], «Ушверсал Богдана Хмельницького шжинському полковниковi i старшиш про припинення захоплень шляхетсь-ких маетностей» [8, с. 111], «Ушверсал Богдана Хмельницького про передачу Ки!в-ському Богоявленському Братському монастиревi села Мостище, що рашше належало кшвським домшканцям» [8, с. 116], «Унiверсал Богдана Хмельницького про надання Кшвському Межипрському монастиревi села Чернин» [8, с. 137].
З 1654 року i до закшчення перiоду iснування козацько-гетьмансько! держави суб'ектом землеволодiння став козацький стан населення. Козаки отримали закрш-лене нормативно право володшня, користування та розпорядження землею, право купувати землю, отримувати И «до ласки войсковой» за вiрну службу, передавати и у спадок тощо. Право на землю залишалося навггь за родинами померлих чи загиб-лих в бою козаюв, таке право шдтверджувалося окремим ушверсалом ^ як правило, було безстроковим. Суб'ектом земельних унiверсалiв шсля 1654 року також стали мюта та окремi громади. При цьому землi вiд гетьмана отримували не тшьки мiста, яю вже мали магдебурзьке право. Так, магдебурзьке право мiсту Нiжину було нада-но унiверсалом 1вана Брюховецького у березш 1664 року, проте у унiверсалi Юрiя Хмельницького 1660 року згадуеться ще про документи Богдана Хмельницького та
364
царсью грамоти на маетносп, надаш цьому мiсту: «...надання грамот од его царского величества мЪсту НЪжину...интерцизы небожчика пана родича нашего тому ж
мЪсту на млини, села, скапчизну, сиценя медовъ, обЪсток i iншихъ до пожитку на-лежачихъ приходовъ...» [8, с. 156]. Подекуди, суб'ектами володшь ставали громади мют (ратушi): «Унiверсал 1вана Самойловича про пiдтвердження прав мюта Черни-гiва та урядовцiв мапстрату на села Петрушин, Свин, Киселiвка, Березянка та Хме-льниця, на перевiз через рiчку Десну, на озера, млини та iншi мюью володшня» [7, с. 644], «Ушверсал 1вана Мазепи про пiдтвердження права громади села Кире!вки на млинове коло, залишене !м за заповггом односельця на будiвництво церкви» [9, с. 237], «Универсал И. С. Мазепы обывателям места Остра на село Виповзов» [10, с. 164].
Козацью земельш ушверсали перюду 17-18 сторiччя, за правовим змютом мо-жна умовно подшити на: шдтверджувальш (стверджувальнi) унiверсали; унiверсали про надання земель у власнють, володiння та користування; оборонш унiверсали; унiверсали, якими закршлювався розподiл земель; унiверсали, що дозволяли бущв-ництво на певних територiях; унiверсали якими пiдтверджувалося право спадщини та угоди купiвлi-продажу земель; ушверсали, що видавалися на виконання судових ршень. Умовнють такого подшу зумовлюеться тим, що окремий ушверсал м^ регу-лювати рiзнi за змютом правовщносини. Наприклад, «Унiверсал Дем'яна Много-грiшного вiйськовому товаришевi Юрда Борковському на село Борковку» [7, с. 449] шдтверджував не лише право козака на земл^ як вiн успадкував вiд батька, але й право на село, яке рашше не було у його власносп; «Ушверсал 1вана Самойловича про прилучення заслуженого вiйськового товариша Прокопа Левенця та його сина 1вана тд гетьманську протекцiю та про шдтвердження !х прав на спадков^ набутi власним коштом та отримаш вiд гетьмана володiння» [7, с. 806] шдтверджував право на спадщину та на куплеш земельш упддя, а також надавав представникам коза-цького стану право на володшня землею. Зус^чаються також оборонш ушверсали, якими одночасно закршлюеться право на спадщину - «Оборонний ушверсал 1вана Брюховецького вдовi чернiгiвського полковника Мартина Небаби та «зрадника» Курбацького i И дiтям на маетносп у Борзнi та Шаповалiвцi» [7, с. 315].
Значну частину земельних унiверсалiв становили шдтверджувальш ушверсали. В них шдтверджувалося право суб'екта на земл^ що вже перебували в його воло-дшш. Такими ушверсалами пiдтверджувалися («заховувалися») унiверсали польсь-ких королiв, царськi урядовi грамоти, ушверсали попередшх гетьманiв. Головним критерiем виокремлення такого виду земельних унiверсалiв е юнування вiдповiдно-го попереднього владного розпорядження. Другою ознакою е те, що права на землю пiдтверджувалися безстроково. В деяких ушверсалах про це згадуеться окремо:
«...все тои кгрунта ствержаемъ и лЪнЪю того ограничения укрепляемъ, вЪчне стве-ржаемъ...» [7, с. 767], «... и нихто в пожитки якож колвекъ не втручался...» [7, с. 143]. В бшьшосп ж унiверсалiв строк шдтвердження права на землю не вказуеться, проте сам факт визнання владною особою права, наданого попередником, дае шдс-тави вважати, що це право надавалося безстроково. Щцтверджувальш земельш уш-
365
версали мали спшьш риси з ушверсалами оборонними. Так, наприкшщ кожного ушверсала, яким шдтверджувалося право на землю, знаходимо заборону чинити перешкоди встановленому праву тд страхом вшськово1 кари. Наприклад: «...а кот-рые бы своволники в пожитки втручалис и перешкоду...чинили, таковые...од нас срокгого караня не уидут...» [8, с. 154], «... найменшое перешкоды чинити под войс-ковимъ каранемъ не важилися...» [7, с. 364]. Метою оборонних (охоронних) ушвер-салiв був захист права суб'eктiв на землю. Вони, як правило, видавалися стосовно таких мастностей, право суб'екта на яю було вже встановлено и не мало нормативно тдтверджуватися. Слщ зауважити, що бiльшiсть оборонних унiверсалiв видавалися на прохання власника. Таким чином, влада брала тд свш захист вже iснуюче право власносп на землю. Звичайно, гетьман, який мав значш владнi повноваження на територи Украши, особисто займався розподшом iснуючих земель. Численними е унiверсали про надання земель в «посесда» (володiння) чи в користування. У володшня землi надавалися за добру вшськову службу («до ласки войсковой»), iншi заслуги перед гетьманською владою. Зауважимо, що тшьки окремi унiверсали мiстять термш посесiя чи володiння. В бшьшосп з них «кгрунти» та «маетносп» «надають-ся» чи «заховуються». Проте, застереження наприкшщ кожного такого ушверсалу проти будь-яких перешкод здшснення суб'ектом свого права, дае тдстави вважати таке надання саме наданням права власносп, яке охоронялося державою.
Лише окремi унiверсалi за правовою природою можна вщнести до права тимча-сового користування. Так, в «Унiверсалi 1вана Самойловича про надання у викорис-тання Кшвському Печерському жшочому монастиревi сiл Буга1вки i Беркова, роз-ташованих на рiчцi Стугш» знаходимо наступне формулювання: «...позволяемъ до
часу завЪдувати...» [9, с. 504]. Ушверсалом Хмельницького Б. 1655 року було нада-но Павловi Хмельницькому села «...за...суму...» [8, с. 169], тобто гетьман, позичав готiвковi кошти у тдданих, надаючи в обмш землi. До речi, в зазначеному ушвер-салi Б. Хмельницького не йдеться про конкретний строк користування землею, проте наявнють «Ушверсала Юрiя Хмельницького Павловi Хмельницькому на села Бу-га1вку, Берки, Масани i Борщiвку за позиченi Богданом Хмельницьким на вiйськовi потреби 8 тисяч золотих», яким пiдтверджуеться надання вшх маетностей «вечне до уживання» [7, с. 149], наводить на думку, що зi змiсту попереднього ушверсалу не випливав довiчний необмежений строк надання земель, отже суб'ект володшня зве-рнувся за тдтвердженням свого права до владних оргашв держави.
Крiм пiдтвердження права власносп на iснуючи земельнi володiння та надання безхазяйних земель («пустих плащв»), унiверсалами гетьмана розподiлялися землi, що вже мали господарiв. Подекуди, шдставою таких унiверсалiв слугували судовi ршення, наприклад: «Унiверсал Богдана Хмельницького кшвському полковниковi про повернення згiдно з судовим ршенням Ки1вському Тро1цькому больницькому монастиревi села Бровари» [8, с. 178], «Ушверсал 1вана Самойловича про повернення за судовим вироком лубенському писаревi Хомi Тризнi маетюв, що були ранiше захопленi лубенським жителем Плисом та шшими лубенцями» [7, с. 648].
В шших випадках перерозподiл земель залежав безпосередньо вщ волi гетьмана: «Ушверсал 1вана Мазепи про вiдiбрання з-шд влади 1вана Курочки села Домаш-
366
лин i шдпорядкування його Батуринському замку» [9, с. 311], «Ушверсал 1вана Ма-зепи про вщнесення сiл Стахорщина i Блистова, що залишилися по смерт Фея, до гетьманського управлшня, видiливши вдовi покiйного Юстинiï, дружинi Андрiя 3i-новича, двору в Новгородку з винним майданом, хутора на Ушищ i дозволом засну-вати слобщку i користуватися трьома млинами» [9, с. 395].
Iншi землi розподшялися на прохання старшини та «значковиих товаришiв вой-скових». Також на прохання пщданих видавалися унiверсали, як за своïм правовим змiстом були дозволом на бущвництво. Наприклад, «Ушверсалом Богдана Хмель-ницького про дозвш побудувати монастир на Iрденi i про надання йому земель» [8,
с. 211] дозволялося на «способном мЪстщ на ИрденЪ» «монастиръ Божый будова-ти», напрiкiнцi ж ушверсалу зазначалося, «...симъ нашимъ писанемъ теперъ и на
потомше часы, абы въ наданю нашомъ нЪхто з войска нашого не важился тому
мЪстцу святому найменшой кривди чинити... » [8, с. 212], тобто в даному випадку дозвш на бущвництво та на володшня тим, що буде побудовано, надавався безстроково. Дозволи на бущвництво надавалися також тд умовою: «Ушверсал 1вана Самойловича про дозвш Макошинському Микшьському монастиревi насипати греблю i побудувати млин на рiчцi Братовш, на землi, подарованiй монастиревi сосницьким жителем 1ваном Поручкою» дозволяв «греблю заняти и млынок побудовати, тое од-
нак варуючи, если оное мЪсце не ест кому в чом пенное заняте греблЪ не будет лю-дем яким перешкодою в кгрунтахъ» [7, с. 746].
Самовшьне будiвництво «без гетьманського фундушу» як правило пiдлягало знесенню, про це видавався окремий ушверсал, наприклад «Ушверсал 1вана Мазепи про надання Григорда Павловичу права побудувати млини на Ворскт, з наказом Леонтда Черняку знести млини, побудоваш ним без дозволу» [9, с. 262].
Окрему групу складали ушверсали, якими дозволялося заселяти пустуючi землi селянами: «Ушверсал 1вана Мазепи бакланiвському сотниковi Терентiю Шираю з дозволом бшя млина осадити слобiдку» [9, с. 149], «Ушверсал 1вана Мазепи старо-дубiвському полковому хорунжому Iвановi Юркевичу про дозвiл осадити слобiдку бшя свого хутора i побудувати млин на рiчцi Свизь» [9, с. 399], «Ушверсал 1вана Мазепи значному товаришевi Стародубiвського полку Офанасieвi Ссимонтовському i його братовi Олексieвi з дозволом на власному грунт осадити слобщку i хупр, а на рiчцi Осинка - насипати греблю i побудувати млин» [9, с. 480].
Ще одним видом козацьких земельних унiверсалiв були акти, якими шдтвер-джувалися укладеш земельнi угоди. Невелика чисельнють таких унiверсалiв, видан-ня ï^ виключно на прохання окремих ошб дае пiдстави стверджувати, що шдтвердження угод окремим ушверсалом не було обов'язковим. Таю ушверсали вмщува-ли в себе ознаки шдтверджувальних та оборонних: по-перше, вони шдтверджували законш пiдстави набуття права власностi на землю («запис», «лист купнiй»), подруге, наприкшщ кожен з таких унiверсалiв мютив застереження проти перешко-джання власниковi у здiйсненнi ним свого законно набутого права. Подiбними до них за своïм правовим змiстом були ушверсали про шдтвердження права на спадщину. ïх також налiчуеться невелика кшьюсть i вiд попередньоï групи унiверсалiв ï^
367
в^^зняе тдстава набуття права власносп на землю та маетносп: отримання 1х у спадок. Другою 1х вiдмiннiстю було те, що вони могли видаватися на користь не окремо1 особи, а цшо1 без видiлення долей кожному спадкоемцев^ Наприклад, в «Унiверсалi Богдана Хмельницького про повернення дггям колишнього паволоць-кого полковника 1вана Минювського села Верхiвня» зазначаеться про таке: «...село Верховню, его власное, потомкам позосталим приворочаем... » [8, с. 228]. «Ушвер-салом Дем'яна Многогршного про шдтвердження прав за вдовою Авдопею Крас-ненською та ïï синами Захарiем i Костем 1вановичами на залишенi пiсля смертi чо-ловiка млини» [7, с. 512-513] спадковi грунти та маетностi тдтверджуються також цiлiй родинi померлого. Земельш ушверсали козаць^' старшини, якi видавалися протягом 17-18 ст. в Украш, в основному мали таку ж саму правову природу та змют, як i ушверсали гетьмансью. Ушверсали полковниюв видавалися як на волю гетьмана, так i особисто, на земл^ що належали до вщання того чи шшого полку. Зус^чаються й полковницью ушверсали, яю шдтверджують унiверсали гетьмансь-кi: «Унiверсал кшвського полковника Василя Дворецького про шдтвердження ушверсалу гетьмана Богдана Хмельницького Кшвському Братському монастиревi на колишш домшкансью маетностi» [7, с. 868-869], а також царсью грамоти: «Ушверсал бшоцерювського полковника Михайла Смельяновича Киïвському Золотоверхому монастиревi про шдтвердження наданих йому маетностей» [9, с. 610]. Судд^ крiм наказiв та листiв, також видавали ушверсали, в тому чи^ i ri, що стосувалися пiдтвердження судових ршень вiдносно земель та маеткiв, що на таких землях роз-ташовувалися: «Ушверсал генерального суддi Петра Забши у справi захисту rрунтiв, успадкованих Максаювським Киселiвським монастирем» [7, с. 854], «Ушверсал генерального суддi та наказного гетьмана Михайла Вуяхевича про недоторканнють маетностей i прибутюв з них шляхтича, значного вшськового товариша, Афанашя Григоровича» [9, с. 536].
Таким чином, ушверсалами встановлювалося постшне та тимчасове право володшня, користування та розпорядження землею, право на забудову пустинних земель. З приводу права власносп на землю видавалися судовi ршення, яю подекуди також шдтверджувалися ушверсалами. ^ею чи шшою мiрою ушверсалами врегу-льовувалися вiдносини з приводу кушвл^продажу та спадкування земель та маетностей. Козацью унiверсали в Украш 17-18 ст. були важливим джерелом права, а сьо-годш залишаються цшними iсторичними документами, знати яю слiд всiм дослщ-никам земельних правовщносин у Гетьманщинi.
Перелж лiтератури
1. Грушевський О. С. Ушверсали та грамоти в земельних справах з 1650-1660 роюв / О. С. Гру-шевський // Записки 1сторично-фшолопчного ввддшу ВУАН. Науковий зб1рник за рш 1925. - К., 1926. - С. 145-176.
2. Грушевський О. С. Перш1 гетьмансью земельш ушверсали / О. С. Грушевський // Записки 1с-торично-фшолопчного ввддшу ВУАН. - К., 1926. - Кн.7-8. - С. 209-224.
3. Грушевський О. С. Гетьмансью земельш ушверсали 1660-1670 роюв / О. С. Грушевський // 1сторико-географ1чний зб1рник. - К., 1927. - Т. 1. - С. 53-54.
4. Грушевський О. С. З побуту старшини XVIII в. / О. С. Грушевський // Записки 1сторично-фшолопчного ввддшу ВУАН. Науковий зб1рник за рш 1926. - К., 1926. - С. 125-131.
368
5. Грушевський О. С. Ушверсали та грамоти лiвобережним ратушам / О. С. Грушевський // Юв. 36iprnK на пошану М. С. Грушевського. - К., 1928. - Т. 1. - С. 217-224.
6. Грушевська О. О. Гетьмансью ушверсали м. Киеву / О. О. Грушевська // Ьторично-географiчний збiрник. - К., 1928. - Т. 2. - С. 23-34.
7. Ушверсали укра1нських гетьмашв ввд I. Виговського до I. Самойловича (1657-1687). / [I. Бутич та ш.]. - К.; Л. : НТШ, 2004. - 1200 с.
8. Ушверсали Богдана Хмельницького. 1648-1657 / [I. Крш'якевич, I. Бутич]. - К. : НАН Украши, 1нститут ютори Укра1ни., 1998. - 324 с.
9. Ушверсали Ьана Мазепи 1687-1709 / [П. Сохань]. - К., Л. : НТШ, 2006. - 824 с.
10. Гетман Иван Мазепа: Документы из архивных собраний Санкт-Петербурга: в 2 вып. / [сост. Т. Г. Таирова-Яковлева]. - Спб. : Изд-во С.-Петерб. ун-та, 2007. -
Вып. 1. 1687-1705 гг. - 258 с.
Нюхина П. О. Украинские земельные универсалы козацко-гетманского периода / П. А. Нюхина // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. -Серия: Юридические науки. - 2009. - Т. 22 (62), № 2. - С. 362-369.
В статье осуществляется исследование украинских земельных универсалов казацко-гетманского периода. Делаются выводы о юридическом значении земельных универсалов в указанный период, а також об их историческом значении.
Ключевые слова: регулирование земельных отношений, земельные универсалы, казацко-гетманский период.
Nukhina P. Ukrainian ground universals of the kozatsko-hetman period / Р. Nukhina // Scientific Notes of Tavrida National V. I. Vernadsky University. - Series: Juridical sciences. - 2009. - Vol. 22 (62), № 2. - Р. 362-369.
In article research of the Ukrainian ground universales of the kazatsko-hetman period is carried out. Conclusions about legal value of ground universales during the specified period, and також about their historical value become.
Keywords: regulation of ground relations, ground universales, the kazatsko-hetman period.
НадШшла до редакцИ 09.11.2009 р.
369
