CC BY
48
О. Podobied
THE DAILY MOBILITY OF DISPLACED UKRAINIANS OF POST-WAR
WEST GERMANY
The author aims to analyzed what factors influenced and complicated the daily mobility of displaced Ukrainians of post-war West Germany. We also need to pay attention to the problem of inequality in access to mobility. We can distinguish two types of everyday mobility - physical and virtual-communication displacements.
The absolute majority among the displaced persons were physical displacements. Among the factors that complicated the physical mobility of displaced persons, one should mention the destruction of the transport infrastructure of West Germany during the World War II. Another factor that influenced everyday mobility - the living of displaced Ukrainians in the camp of the DP or outside it. Everyday mobility depended on the remoteness of the work from the place of residence. The movement of Ukrainians over significant distances was carried out mainly with the help of the railway, as well as by truck, bicycle and on foot. The factor that complicated the mobility of Ukrainians between the occupation zones of West Germany is the access system. Civilians had to get a special permit to cross the administrative border, which sometimes had to wait several months.
Not all displaced Ukrainians had equal opportunities to realize physical mobility. Speaking of inequality in access to mobility, first of all we mean individuals who had limited physical health capabilities. They experienced considerable difficulties in their daily movements, and accordingly their access to mobility was limited.
To virtual-communication movements of Ukrainians of post-war West Germany should include telephone conversations and correspondence. The total cost of telephone communication was too expensive for displaced Ukrainians, therefore, as a rule, they did not use it. But such a method of communication, as the correspondence of displaced Ukrainians, especially the intelligentsia, used very actively. In the first post-war months, mail in the destroyed countries of Europe did not work very quickly. Another factor that influenced the correspondence was financial. Displaced persons lacked the means to purchase stamps, paper and ink.
Key words: Ukrainian displaced persons, Western Germany, everyday mobility, transport, mail.
УДК 94(477.62-2Мар) «1917»
В.М. Романцов
УКРАШСЬКА РЕВОЛЮЦ1Я. ПОД11 1917 р. В МАР1УПОЛ1
У cmammi висвтлюються питания щодо подт Украгнськог революцп 1917 р. в Mapiynoni. Аналiзуeться проблема визнання влади Украгнськог Народног Республжи Mapiynoльськoю м^ькою думою. Розглядаеться спроба утвердження в адмтстративному центpi Mapiynoльськoгo повту владних тституцт УНР.
Ключовi слова: Украгнська револющя, утверсали Украгнськог Центральног Ради, Украгнська Народна Республта, влада УНР, украгнський нацюнальний рух у Mapiynoлi, Mapiynoльськa м^ька дума.
У 2017 р. вщзначаеться ювшей 100^ччя початку Украшсько'1 революцп 1917 -1921 рр., яка була поворотною подieю в icTopii нашо'1 краши, оскшьки вона, продовжуючи багатовшову традищю державотворення, вщкрила шлях до вщродження
украшсько" державностi. Ця ювшейна дата надае мотивацiю щодо дослщження загальноукра"нського революцiйного процесу 1917 р. та його регюнальних проявiв, зокрема, на твденному сходi Укра"ни, в Марiуполi.
У статтi розглядаеться спроба утвердження владних iнституцiй УНР в адмшютративному центрi Марiупольського повiту. Висв^лення питання про подп Украшсько" революцп 1917 р. в Марiуполi дае можливють донести до сучасних мешканщв мiста правду про т складш суспiльнi процеси, щоб успiшно долати iснуючi iсторичнi мiфи радянського часу. Це дае можливють проаналiзувати мюце Приазовського краю в юторп Укра"ни, в """ суспiльному розвитку, показуе, що Марiуполь - це невщ'емна частка Укра"ни.
У працях укра"нських iсторикiв, марiупольських краезнавцiв зазначена тема висв^лювалася лише фрагментарно. Протягом 20 - 80-х роюв ХХ ст. питання щодо подш Украшсько" революцп загалом та """ здiйснення на теренах Марiупольського повiту зокрема, тд тиском компартшно" цензури не висв^лювалися, джерела, якi мiстили фактичний матерiал з теми в Марiупольському краезнавчому музе" майже не збереглися, за виключенням не досить повних пщшивок мюцевих газет. У пострадянський час деяю аспекти зазначено" теми отримали певне висвiтлення в працях наукових спiвробiтникiв Марiупольського краезнавчого музею [1], П. Мазура [8], В. Романцова [48; 49]. Питання щодо розвитку подш Украшсько" революцп 1917 р. у Марiуполi потребуе грунтовного дослщження. Метою статп е висв^лення питань щодо здшснення суспiльно-полiтичних процесiв Украшсько" революцп в Марiуполi протягом березня-листопада1917 р.
Наслiдком Лютнево" революцп 1917 р. в Росп було падшня самодержавства та початок демократичних перетворень. Це спричинило також Укра"нську револющю, в ходi яко" розгорнулася боротьба за утвердження нацюнально" iдентичностi та вщродження украшсько" державностi. За словами В. Смолiя, «у надрах росшсько" Лютнево" революцп» розвинувся «феномен Украшсько'" революцп як юторичне явище», яке «набуло самодостатнiх рис, реалiзувало власну пол^ичну програму» [4, с. 5].
Початком цього руху стало створення 3 - 4 березня 1917 р. (за старим стилем) в Киевi Украшсько" Центрально" Ради. Газета «Киевская мысль», повщомляючи про цю под^, вказала, що вщ iменi цього зiбрання «посланы приветственные телеграммы председателю сонета министров кн. Львову и министру юстиции Керенскому с выражением надежды, что в свободной России будут удовлетворены все законне права украинского народа» [2, с. 37].
В укра"нському Приазов'" з його строкатою полiетнiчною та соцiальною структурою населення, рiзноманiтними мiжкультурними впливами, на украшсько-росiйському прикордоннi своерiдно перепшталися мiжнацiональнi, соцiальнi та полiтичнi вщносини.
На початку березня 1917 р., коли в Марiуполi було опублшовано офiцiйне повiдомлення про зречення з престолу росшського царя Миколи II, громадсьюсть мiста охопила небачена хвиля революцшно" ейфорп й почався активний процес демократичних перетворень [49].
Пщ впливом цих подiй у Марiуполi активiзувався укра"нський рух, що був важливою складовою нацюнально" революцп i грунтувався на демократичних засадах. 10 березня 1917 р. у мют вщбулася масова демонстрацiя демократично" громадськосп на пiдтримку революцп та суспшьних реформ. Вперше поряд з росшськомовними гаслами на мiтингу були представлеш також транспаранти укра"нською мовою [9].
Найбшьш вiдомими дiячами украшського руху в Марiуполi того часу були викладач епархiального училища С. Липювський та член повiтового земського зiбрання, член мiського громадського виконавчого ком^ету I. Коваленко [8, с. 17]. В мст1 було створене украшське товариство, активними дiячами якого були I. Маркович на заводi
«Икополь» та Безуглий у мшютерськш школi [15]. Осередки цього товариства дiяли на заводах «Икополь» i «Провiданс», в Олександрiвськiй чоловiчiй пмназп, в пмназп Лобачевського, в мшютерськш школi, у земському швалщному домi. Там проводився запис до укра'нського товариства [8, с. 9].
Газета «Мариупольская жизнь» у березш 1917 р. шформувала про активiзацiю в кра'ш укра'нського руху. 15 березня з'явилося повщомлення про те, що в Харковi «зiбрання укра'нщв висловилося за скликання установчих зборiв, встановлення демократично'!' республiки, автономiю Укра'ни, введення в народних школах та судах укра'нсько' мови та видання радою роб^ничих депутатiв газети укра'нською мовою» [10].
Вслiд за цим у Марiуполi було опублiковано запрошення до укра'нщв, а також оаб, «якi спiвчувають укра'нському руховi» прибути 19 березня в примщення пмназп Лобачевського, щоб «з'ясувати свое ставлення до подш, якi вiдбуваються» [11]. На 25 березня було призначено загальш збори украшського товариства, яке дiяло на заводах «Икополь» i «Провiданс». Передбачалося розглянути питання про прийом нових членiв товариства та поточш питання [12]. 21 березня в примщенш жшочо' пмназп Н. Дарш вiдбувся вечiр, присвячений творчосп I. Котляревського та Т. Шевченка [3, с. 116].
Протягом кв^ня - жовтня 1917 р. в ходi Укра'нсько' революци Центральна Рада активiзувала боротьбу за нацiонально-територiальну автономш Укра'ни у складi Росшсько' демократично' федеративно' республши. Пiд такими гаслами 6 - 8 кв^ня 1917 р. в Киевi вiдбувся Перший Укра'нський Нацiональний з''зд, в резолющях якого була сформульована полiтична програма революци цього перiоду. Вона передбачала, що необхщно «негайно творити пщстави ii автономного життя», за шщативою Укра'нсько' Центрально' Ради потрiбно, не очшуючи, органiзувати Крайову раду [41, с. 58], створити комггет для розробки проекту автономного статуту Украши [41, с. 61].
Повщомлення про загальноукра'нський конгрес, який вщбувся в Киевi 6 - 8 кв^ня було опублiковане укра'нською мовою в газет «Мариупольское слово» 18 травня у зверненш Катеринославсько' укра'нсько' губернсько' Ради «До укра'нського громадянства». Там зазначалося, що на конгрес об'едналися украшсью партп та оргашзацп «на пiдставi вимагань автономп Укра'ни i федеративно' республiки Росп»
[17].
Протягом кв^ня в Марiуполi, як i в усiй кра'ш, активiзувався укра'нський нацiональний рух. 8 квiтня в примщенш мшютерсько' школи на заводi «Нiкополь» було скликано загальнi збори укра'нського товариства для виборiв його ради та прийому нових члешв. Зазначалося, що воно «працюватиме для просв^и, добробуту та полiтичного виховання народу» [13].
У квiтнi 1917 р. «Мариупольское слово» повщомило, що Укра'нська Центральна Рада iнiцiювала благодшну акцiю для допомоги укра'нцям-галичанам, яю пiд час вiйни опинилися не з власного бажання далеко вщ рщно' землi. УЦР доручила правничш комюп зiбрати необхiдний матерiал, який передбачали передати Тимчасовому уряду. Рада укра'нського товариства на заводах «Ншополь» i «Провщанс» взяла цю шщативу до дп. Активiстам товариства I. Марковичу на заводi «Нiкополь» та Безуглому у Мшютерськш школi було доручено збирати необхщш вiдомостi про укра'нщв-галичан, щоб потiм передати Центральнш Радi [16].
Напередоднi святкування I Травня тимчасовий ком^ет укра'нського товариства закликав укра'нщв Марiуполя взяти участь у цьому свят! За ршенням ново' влади в 1917 р. першотравнева демонстрацiя проходила за григорiанським календарем 18 квiтня. Мiсце збору було призначене бшя блакитно-жовтого прапора [14]. У першотравневш колонi демонстранпв пройшли марiупольськi просвiтяни пiд прапором «Вшьна Укра'на» [15].
За постановою Укра"нського Нацюнального з'"зду була створена Катеринославська укра"нська губернська рада, «яка повинна об'еднувати вс украшсью оргашзацГ" та гуртки нашо" губернп, повинна керувати "хньою дiяльнiстю згiдно з тими вказiвками, якi "й дае Центральна Рада» [17].
У зверненш Катеринославсько" укра"нсько" губернсько" Ради «До укра"нського громадянства» оголошувалося, що на 21 - 22 травня було призначено укра"нський губернський з'"зд, «маючи на метi ... об'еднання всього свщомого укра"нства нашо" губернп». На з'"зд запрошувалися представники вах укра"нських органiзацiй, неорганiзованих украшщв та представниюв iнших нацiй, «якi бажають познайомитись з з нашими нацюнальними домаганнями». Зазначалося, що 20 та 21 травня на вокзалi та присташ для зустрiчi делегатiв з'"зду будуть стояти комiсари губернсько" ради з блакитно-жовтими стрiчками на рукавах [17]. На цьому з'"здГ Марiупольське укра"нське товариство представляв викладач епархiального училища Сергiй Липкiвський [8, с. 17].
27 травня в примщенш пмназп В. Остославсько" було заплановане загальне зiбрання укра"нського товариства «ПросвГта» в Марiуполi, на якому передбачалося заслухати доповвд голови товариства С. Липювського, а також солдата-фронтовика про оргашзащю укра"нського вiйська; доповiдi щодо дiяльностi театрально" комюп та про бГженщв-украшщв [8, с. 17].
11 травня на засщанш Центрально" Ради було ухвалено складенi М. Грушевським «декларацГ" вiд iменi Центрального уряду (якщо вш згодиться)» в справi автономГ" Укра"ни та в питанш утворення Крайово" ради та крайового комюарства [47, с. 86]. 13 травня на переговори з Тимчасовим урядом до Петрограда вирушила делегащя Центрально" Ради та Генерального вшськового ком^ету на чолi з В. Винниченком. Цш делегац^" було доручено «домагатися вiд Тимчасового уряду видання акту з принцитальною згодою на право Укра"ни мати нацiонально-територiальну автоном^, призначення комiсара по справах Укра"ни при Тимчасовому правительствi i правительственного комюара на всю Укра"ну з крайовою при ньому радою, асигновки грошей на культурно-нацюнальш потреби укра"нського народу i iншi справи». Але тсля переговорiв «урядова комiсiя заявила, що задовольнити вимоги Украхнсько" Центрально" ради неможливо» [47, с. 93].
Марiупольська громадськiсть виявляла все бшьш зростаючий iнтерес до розгортання подш Украхнсько" революцГ". 30 травня «Мариупольское слово» в рубрищ «Русская жизнь» опублшувало Декларацiю, представлену укра"нською делегащею до Тимчасового Уряду та Виконкому Ради роб^ничих та солдатських депута^в з редакцiйними коментарями [18]. 11 червня марiупольська газета надрукувала промову В. Винниченка на засщанш Центрально" Ради, де вш доповщав про невтшш результати петроградських переговорiв укртнсько" делегац^", яку вГн очолював, з мшютрами Тимчасового уряду з питань нацГонально-територГально" автономГ" Укра"ни. Володимир Кирилович, який був вкрай розчарований деструктивною позищею росшських мГнГстрГв, критично аналГзував становище в РосГ", вГдсутнГсть урядово" програми вирГшення кризових питань i аргументував перспективи розвитку укра"нського руху [21].
ВказанГ подГ" виразно засвщчили, що серед укра"нцГв, якГ мешкали в МарГуполГ, на веснГ 1917 р. поширювалися Где" нацюнально-культурного та державного вщродження. Укра"нське товариство в цей час уже не обмежувалося культурно-просвГтницькою дГяльнютю, але також включилося до громадсько-полГтичного руху на полГ Украхнсько" революцГ". Цьому сприяли процеси демократизацп суспГльного життя, якГ вщбувалися в цей час у мют!
В ходГ Украхнсько" революцГ" влГтку1917 р. активГзувалася боротьба за автономш Укра"ни. Великий вплив на полГтичний процес в кра"нГ мали Всеукрашсью селянський та вГйськовий з'"зди, яю вГдбувалися в першГй половинГ червня i заявили про безумовну
пщтримку вимог Центрально' Ради щодо нацiонально-територiальноi автономп Укра'ни. 9 червня «Мариупольское слово» опублшувало повiдомлення про Всеукра'нський вiйськовий з''зд, резолюцiя якого пiддавала критицi незаконну заборону росшського мiнiстра юстицп О. Керенського щодо цього з''зду i наполягала на тому, що укра'нський народ пiсля повалення царату мае права вшьного народу на зiбрання та з''зди [20].
Пiд впливом ршень Всеукра'нського вiйськового з''зду розгорнувся процес укра'шзацп вiйськових частин, до чого долучилися також вшськовослужбовщ 24-го тхотного запасного полку, який дислокувався в Марiуполi. 8 червня на фронт проводжали солдатв-укра'нщв, про що шформувала марiупольська газета. Провести 'х прийшли члени марiупольськоi оргашзацп «Просв^а», якi влаштували на вокзалi урочистий м^инг з виголошеними укра'нською мовою промовами. Солдатам, яких проводжали, вручили укра'нський нащональний прапор, а марiупольський просвiтянський хор спiвав «Заповiт» Тараса Шевченка, «Ще не вмерла Укра'на» та деякi народнi пiснi [21].
Вщмова Тимчасового уряду визнати право Укра'ни на нацiонально-територiальну автономiю обурило укра'нську громадськiсть. Це спонукало Центральну Раду дiяти бiльш рiшуче, захищаючи нацiональнi iнтереси, прагнучи до реалiзацii пол^ично' програми Укра'нсько' революцп. На початку червня в резолюцп загальних зборiв Центрально' Ради було зазначено: «Центральна Рада вважае потрiбним негайно видати до укра'нського народу Ушверсал, в якому мае вияснити суть домагань укра'нсько' демократа, представлено' Центральною Радою, а також т завдання, яю стоять перед нею в творенш автономного ладу на Укра'ш разом з шшими нацiональностями укра'нсько' землЬ» [7, с. 101].
У контекст цього рiшення 10 червня був ухвалений I Ушверсал Укра'нсько' Центрально' Ради, який проголосив: «Вс ... домагання нашi Центральне росшське правительство одкинуло. ... I тепер, народе укра'нський нас приневолено, щоб ми самi творили нашу долю. ... Центральна Рада покладае над^, що народи неукра'нсью, що живуть на нашш земл^ також дбатимуть про лад i спокш в нашiм краю i в сей тяжкий час вседержавного безладдя дружно, одностайно з нами стануть до пращ коло оргашзацп автономи Укра'ни» [42].
Наступним лопчним кроком для впровадження в Укра'ш нащонально-територiальноi автономп стало створення 17 червня Генерального секретарiату, «який мае завщувати справами внутрiшнiми, фiнансовими, продовольчими, земельними, хлiборобськими, мiжнацiональними i iншими, в межах Укра'ни i виконувати ва постанови Центрально' Ради, якi цих справ торкаються» [43, с. 105].
Тимчасовий уряд був надзвичайно стурбований ухваленням I Ушверсалу i проголошенням автономп' Укра'ни. У зв'язку з цим було прийнято «Воззвание Временного правительства к украинскому народу». Воно було опублшоване 22 червня в «Мариупольском слове». Це «Воззвание» закликало укра'нщв вщмовитися вщ одностороннього проголошення автономп та чекати виршення цього питання Установчими зборами [22].
29 червня в Киевi вщбувалися переговори представниюв Генерального секретарiату з мшютрами Тимчасового уряду I. Церетелi та М. Терещенком, в результат чого сторони досягнули поличного компромюу [44, с. 160-163]. 3 липня Генеральний секретар по внутршшх справах В. Винниченко отримав з Петрограду «Постанову Тимчасового уряду про затвердження Генерального секретарiату» [45, с. 163-164]. Того ж дня Центральна Рада ухвалила II Ушверсал, який мютив положення досягнуто' з Тимчасовим урядом компромюно' угоди [5, с. 164-168]. Вш поав важливе мюце в укра'нському револющйному процеа.
7 липня «Мариупольское слово» опублГкувало повГдомлення про II Ушверсал Укра"нсько" Центрально" Ради. Газета цитувала пафоснГ слова з виступу голови Укра"нсько" Ради солдатських депутатГв Березняка, якГ були зустрГнутГ бурхливими аплодисментами: «Недавно лучшие сыны украинцы были далеко на чужбине или в темных углах. Нас не видели, не слышали и не хотели знать. Как гром раздалась революция, пал трон и пали министры. Украинская демократия поняла, что первый удар надо ей сделать вместе со всеми, и сделала. Теперь министры-социалисты пришли и сказали: демократия украинская, наша работа была и будет одна. Мы будем творить великое дело в России, а вам поручаем дела Украины. Эту ношу мы взяли и понесем»
[23].
ЧитачГ марГупольсько" газети були також пошформоваш про засщання Центрально" Ради. Було надруковано виступ ii голови М. Грушевського. Вш оголосив телеграму вщ Тимчасового уряду та виступив з великою промовою. Газета процитувала слова Михайла Сергшовича, яю вщображали досягнутий на переговорах з представниками Тимчасового Уряду полГтичний компромю: «Мы, Центральная Рада, всегда стояли за то, чтобы не отделять Украину от России, чтобы вместе со всеми народами ее стремиться к благоустройству и развитию всей России, к единству всех ее демократических сил . оповещаем всех граждан Украины, что Рада, избранная украинским народом, в лице его революционных организаций, вскоре будет пополнена на справедливых основаниях представителями других народов, живущих на Украине ...» [23].
Голова Центрально" Ради також зазначив, що створюеться Генеральний секретарГат як носш вищо" крайово" влади Тимчасового уряду в УкрашГ М. Грушевський вказав, що досягнута угода створюе РадГ можливють готувати проекти закошв про автономний устрш Укра"ни для подання "х на затвердження Установчих ЗборГв. Михайло Сергшович звернув увагу на те, що у зв'язку з питанням комплектування укра"нських вшськових частин Центральна Рада буде мати сво"х представниюв при кабшетГ вшськового мГнГстра, при генеральному штабГ та верховному головнокомандувачГ [23].
Протягом липня переговорний процес продовжувався. 16 липня на засщанш Мало" ради було затверджено Статут Генерального секретарГату, який визначав повноваження ще" владно" шституцГ". Цей документ ГнодГ називали конститущею Укра"ни [6, с. 180182].
18 липня «Мариупольское слово» повщомляло, що до Петрограду вирушили на переговори з Тимчасовим урядом 5 генеральних секретарГв на чолГ з В. Винниченком
[24]. Мариупольська газета у своему повщомленш вщ 23 липня зазначала, що «генеральный секретарь по межнациональным делам передал по телеграфу в Петроград Винниченке для утверждения Правительства украинскую конституцию; ожидается утверждение ее». З росшсько" столищ повщомляли, що, мшютр I. ЦеретелГ запевнив: змши складу мГнГстрГв у Тимчасовому урядГ не змГнять його ставлення до укра"нського питання. Не зважаючи на урядову кризу, укра"нська делегащя могла сподГватися на визначеннГ компетенцп Генерального секретарГату, на його затвердження в якосп органу крайово" влади [26].
ВлГтку 1917 р. укршшзащя проникала в освГтню сферу. Ще з 5 червня для члешв «ПросвГти» було вГдкрито двотижневГ курси укртнсько" мови та коротко" ГсторГ" Укра"ни [19]. НаприкГнцГ липня Катеринославська губернська управа прийняла рГшення про створення початкових шкш з укра"нською мовою навчання. У зв'язку з цим почалося анкетування населення [27]. Це стосувалося також i МарГуполя як одного з повГтових адмшютративних центрГв Катеринославсько" губернГ".
За цих полГтичних умов у МарГуполГ вщбувалося формування укра"нських полГтичних сил. Ыщативу в цьому питаннГ взяло на себе марГупольське товариство «ПросвГта». 22 липня в «Мариупольском слове» було опублГковане оголошення, в якому
рада товариства запрошувала уах членiв «Просвiти» 22 липня на загальш збори. У порядку денному стояли питання про вибори до мюько' думи та пов^ово' ради. В оголошенш зазначалося: «Прибуть необхщно - час не чекае!» [25].
У серпш 1917 р. посилилася протидiя укра'нському руховi з боку росшських iнституцiй. 4 серпня «Мариупольское слово» повщомляло про заборону всеукра'нського з''зду духовенства обер-прокурором священного синоду [28]. В той же час Тимчасовий уряд вщмовлявся визнати на вимогу Центрально' Ради в межах територп Укра'ни поряд з Ки'вською, Черншвською, Полтавською, Харкiвською, Волинською та Подшьською губернiями також Катеринославську, Херсонську та Тавршську губернп [29].
Особливо гостре протистояння мiж Центральною Радою та Тимчасовим урядом розгоршося з питання про «Тимчасову iнструкцiю Генеральному секретарiатовi Тимчасового уряду на Укра'ш», яку було опублiковано 4 серпня 1917 р. Вона означала фактичну вщмову петроградського уряду вщ досягнутого в Киевi компромiсу, який знайшов вщображення в II Унiверсалi Центрально' Ради i проголошувала повернення росшських мшс^в до iмперсько-шовiнiстичноi позицп [51]. 5 серпня на засщанш Мало' ради виступив зi звiтом про переговори з Тимчасовим урядом генеральний секретар В. Винниченко.
Марiупольська громадськють уважно стежила за цими подiями. У зв'язку з цим «Мариупольское слово» опублшувало досить широку шформащю про зазначене засщання Мало' ради. Газета звернула увагу на те, що тривалi переговори не переконали уряд. При обговоренш цього питання на засщанш Мало' ради було зазначено, що шхто з секретарiв Ради не давав згоди на прийняття Тимчасово' шструкцп уряду, яка означала «изменение курса правительственной политики» [30]. 10 серпня марiупольська газета опублшувала новi повщомлення про гострi дискусп на засщаннях Мало' ради, якi продовжувалися 7 та 8 серпня. Повщомлялося також про заяву В. Винниченка щодо його вщставки [31]. «Мариупольское слово» пошформувало також про те, що Центральна Рада вщмовилася послати сво'х представниюв для участi в Московськш нарадi [32], що свiдчило про загострення поличного протистояння мiж Тимчасовим урядом та Центральною Радою.
На початку серпня 1917 р. у Мос^ було сформовано укра'нський запорозький полк, командиром якого призначили укра'нця з Волиш штабс-каттана Захарчука [50]. Наприкшщ лiта постало питання про переведення цього полку з Москви до Марiуполя Але у зв'язку з цим Марiупольська мюька управа 26 серпня повщомила в штаб Московського вшськового округу, що в мют вiдсутнi примiщення для нього [33]. Очевидно, для справи Укра'нсько' революцп в Марiуполi передислокацiя цього полку була б важливою i змщнила украiнськi сили в мют, але цього не сталося.
Наприкшщ серпня 1917 р. Марiуполь, як i вся кра'на, був стривожений повщомленнями про «контрреволюционный заговор командного состава» Росшсько' армй. Украiнцi не пщтримали заколотникiв. В цей час марiупольська газета повiдомляла про спшьну заяву Генерального секретарiату Центрально' Ради, командуючого вшськами округу, Ради роб^ничих та солдатських депутатiв та представниюв партiй вiд 28 серпня, видану в Киев^ в якiй наголошувалося, що «покушения на завоевания революции будут подавлены» [34].
У серпш - на початку вересня у Марiуполi вщбувався процес пщготовки виборiв до мiськоi думи за новим виборчим законом. Укра'нська Центральна Рада виявила штерес до питання пщготовки думських виборiв у Марiуполi. У зв'язку з цим з Киева до Марiупольськоi мiськоi управи було направлено запит про склад населення в мют, яке могло взяти участь у виборах, а також ва матерiали щодо виборiв гласних думи [33].
Осшь 1917 р. у Марiуполi, як i загалом в Украiнi, виявилася дуже сощально-напруженим часом. У цей перюд вiдбувалося кiлька виборчих кампанш, насичених
гострою полГтичною боротьбою, до яко" активно долучилися укра"нськГ громадськГ та полГтичнГ сили. 8 вересня в мстГ вперше на демократичних засадах вГдбулися вибори до МарГупольсько" мГсько" думи. ВнаслГдок цих виборГв до думи ii склад кардинально змшився на користь есерГв та меншовикГв. На цих виборах укра"нськГ полГтичнГ сили блокувалися з росшською партГею есерГв [40]. Гласними ново" мГсько" думи були обранГ представники укра"нських партГй I. Коваленко, Т. Коваленко та С. ЛипкГвський [8, с. 32].
У жовтш посилилося протистояння мГж Укра"нською Центральною Радою та Тимчасовим урядом щодо плашв скликання Укра"нських Установчих ЗборГв (Укра"нсько" Установчо" Ради). «Мариупольское слово» у зв'язку з цим шформувало, що на засщанш Тимчасового уряду 16 жовтня обговорювалося питання про становище в Укршш тсля отримання повщомлення щодо оргашзацГ" скликання Укра"нських Установчих ЗборГв. Уряд заявив про свою незгоду з такими дГями й ухвалив викликати до Петрограду представникГв Генерального секретарГату, призупинивши видшення кредиту на 300 тис. руб. для його утримання [35]. Але цим погрозам не судилося здшснитися.
ВнаслГдок бшьшовицького жовтневого перевороту в ПетроградГ Тимчасовий уряд було усунуто вщ влади. Важливим етапом у розвитку Укра"нсько" революцГ" та процесГ вщродження державностГ в Укра"ш став III Ушверсал Укра"нсько" Центрально" Ради (УЦР), проголошений 7 (20) листопада 1917 р. [55]. Вш задекларував створення Укра"нсько" Народно" РеспублГки (УНР), що означало вщродження укра"нсько" державностГ. Саме з цього моменту ii влада офщшно поширилася на територГю Катеринославсько" губернп, в тому числГ й на МарГуполь з повГтом [55, с. 400]. У Третьому УшверсалГ УЦР наголошувалося, що укра"нський народ, який «довп лГта боровшися за свою нащональну волю й ниш ii здобувши, буде твердо охороняти волю нащонального розвитку всГх народностей на Укра"ш сущих» [55, с. 401].
15 листопада газета «Мариупольское слово» опублГкувала повний текст Третього Ушверсалу укра"нською мовою. В публГкацГ" було видГлено основнГ положення Ушверсалу - про владу в Укра"ш, ii територГю, вГдмГну земельно" власносп, робГтниче питання, про мир, вщмшу смертно" кари, про суд, про самоврядування та громадянськГ свободи, про продовольство, УстановчГ Збори.
Незабаром тсля прийняття III УнГверсалу Укра"нська Центральна Рада ухвалила закон про вибори до Установчих ЗборГв Украхнсько" Народно" РеспублГки. «Мариупольское слово» одразу пошформувало про це громадськють мГста [35].
На основГ законодавчих положень III УнГверсалу Генеральний секретарГат розпочав поширення сво"х владних повноважень у МарГуполГ та повГтГ. КомГсаром Генерального секретарГату з освГтшх справ на МарГупольщиш був призначений I. Коваленко [38]. За його свщченням, владу Центрально" Ради визнали також марГупольськГ поштово-телеграфнГ службовцГ та працГвники залГзнищ [40].
10 листопада 1917 р. на засщанш МарГупольсько" мГсько" думи першим було поставлено питання про ii ставлення до Укртнсько" Центрально" Ради. З доповщдю по цьому питанню виступив комюар Генерального секретарГату з освГтшх справ, гласний думи I. Коваленко. Вш аргументовано переконував думщв визнати владу УЦР. Проте останш, навГть не пГдтримуючи бшьшовицький переворот у ПетроградГ, не готовГ були одразу визнати укра"нську владу [40].
12, 13, 14 листопада 1917 р. у МарГупольському повт вщбувалися вибори до ВсеросГйських Установчих ЗборГв [1, с. 135]. Украшщ МарГуполя певною мГрою використали полГтичнГ можливосп цих виборГв. На них представники укртнсько" полГтично" спГльноти йшли окремим списком № 5 [40]. У цьому списку пщ № 1 значився пщпоручик Костянтин Павлович Величко [36]. На виборах до ВсеросГйських Установчих ЗборГв украшщ отримали понад 3000 голосГв i за результатами виборчого процесу в мютГ
посши III мiсце тсля бiльшовикiв та росiйських ecepiB [40]. Загалом, вплив украшських ecepiB у Марiуполi виявивився недостатнiм, щоб закршити досягнутi результати Укра'1нсько1 революцп й утверджувати владу УНР.
Таким чином, аналiз революцiйних подiй 1917 р. засвщчуе, що не зважаючи на вщдалешсть вiд революцiйного центру Украши, Марiуполь у цей перiод перебував у сферi впливу Укра'1нсько'1 революцп. Íí подп отримали досить повне i позитивне висв^лення на сторшках мiських газет. Цi публшацп шформували всю демократичну громадськiсть Марiуполя про напружену боротьбу Украшсь^' Центральноí Ради за широку нацiонально-територiальну автономiю Украши.
Революцшш процеси 1917 р. виразно засвщчили, що серед украшщв, яю мешкали в Марiуполi, поширювалися ^í нацiонально-культурного та державного вiдродження. Украшське товариство «Просв^а» в цей час уже не обмежувалося культурно-просв^ницькою дiяльнiстю, але також включилося до громадсько-пол^ичного руху на полi Украшсько'1' революцп. Цьому сприяли процеси демократизаци суспiльного життя, якi вiдбувалися в мють
Украшська революцiя як i Росшська Лютнева розвивалася на демократичних засадах, i через це загалом не зус^чала перепон з боку провщних громадських та пол^ичних кш Марiуполя, за виключенням бiльшовикiв. Протягом листопада 1917 р. у мст демократичним шляхом, вщбувалося утвердження влади УНР. Важливе мюце в революцшному процесi посiв III Унiверсал Центрально'!' Ради, який проголосив створення Укра'нсько! Народно'! Республши та поширив íí владу на територ^ Катеринославсько'! губернп, в тому числi, й на Марiупольський повiт.
Але мiська дума в цей час втрачала свш пол^ичний вплив. Натомiсть, у Марiуполi посилювали свою дiяльнiсть бiльшовики, яю пiсля жовтневого перевороту в Петроградi зайняли вiдверто антиукрашську позицiю в поличному життi крайни загалом та Марiуполя зокрема. Подальшi подп показали, що процес Украись^ революцп в Марiуполi, як i загалом в Укршш, виявився незавершеним.
Надалi висв^лення питання щодо подiй Украись^ революцп в Марiуполi потребуе залучення архiвних матерiалiв, що дозволить бiльш повно проаналiзувати цю актуальну тему.
Список використано1 л1тератури
1. Божко Р. П. Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко и др. - Мариуполь: Изд-во Рената, 2006. - С. 135 - 136; Bozhko R. P. Mariupol i ego okrestnosti: vzglyad iz KhKhI veka / R. P. Bozhko, T. Yu. Buli, N. N. Gashenenko i dr. - Mariupol: Izd-vo Renata, 2006. - S. 135 - 136.
2. В украинских организациях. 5 березня 1917 р. // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - Кшв: Наукова думка,1997. - С. 37; V ukrainskikh organizatsiyakh. 5 bereznya 1917 r. // Ukraínska Tsentralna Rada. Dokumenti i materiali u dvokh tomakh. - T1. - Kiív: Naukova dumka,1997. - S. 37.
3. Весь Мариуполь. Фотоальбом. Иллюстрированная историченская хроника. -Мариуполь: СПД Маликов, 2008. - 320 с. с иллюстрациями; Ves Mariupol. Fotoalbom. Illyustrirovannaya istorichenskaya khronika. - Mariupol: SPD Malikov, 2008. - 320 s. s illyustratsiyami.
4. Виступ академша В.А.Смолiя на Мiжнароднiй науковш конференцп «Револющя, державшсть, нацiя: Украша на шляху самоствердження (1917-1921 рр.)» (Кшвський нацiональний ушверситет iменi Тараса Шевченка, 1 червня 2017 р.) // Украшський юторичний журнал. - 2017. - № 3. - С. 4-7; Vystup akademika V.A.Smoliia na Mizhnarodnii naukovii konferentsii «Revoliutsiia, derzhavnist, natsiia: Ukraina na shliakhu samostverdzhennia (1917-1921 rr.)» (Kyivskyi natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenka, 1 chervnia 2017 r.) // Ukrainskyi istorychnyi zhurnal. - 2017. - № 3. - S. 4 - 7.
5. Другий Унiверсал Центрально! Ради. 3 липня 1917 р. // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - Ки!в: Наукова думка, 1997. - С. 164 -168; Druhyi Universal Tsentralnoi Rady. 3 lypnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. - Kyiv: Naukova dumka, 1997. - S. 164 - 168.
6. З матерiалiв засщань Мало! Ради. 9 липня - 2 серпня 1917 р. // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - С. 173 - 184; Z materialiv zasidan Maloi Rady. 9 lypnia - 2 serpnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. - S. 173 - 184.
7. Загальш збори Центрально! Ради 1 - 3 червня 1917 р. // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. -С. 99 - 101; Zahalni zbory Tsentralnoi Rady 1 - 3 chervnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. -S. 99 - 101.
8. Мазур П. И. 1917 год. Мариуполь: От февраля до октября. Историческая хроника / П. И. Мазур. - Мариуполь: Издательство «Азовье», 2007. - 40 с.; Mazur P. I. 1917 god. Mariupol: Ot fevralya do oktyabrya. Istoricheskaya khronika / P. I. Mazur. - Mariupol: Izdatelstvo «Azove», 2007. - 40 s.
9. Мариупольская жизнь. - 1917. - 12 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. - 12 marta.
10. Мариупольская жизнь. - 1917.- 15 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. - 15 marta.
11. Мариупольская жизнь. - 1917. - 16 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -16 marta.
12. Мариупольская жизнь. - 1917.- 18 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. - 18 marta.
13. Мариупольськое слово. - 1917. - 7 апреля; Mariupolskoe slovo. - 1917. -7 aprelya.
14. Мариупольськое слово. - 1917. - 18 апреля; Mariupolskoe slovo. - 1917. -18 aprelya.
15. Мариупольськое слово. - 1917. - 20 апреля; Mariupolskoe slovo. - 1917. -
20 aprelya.
16. Мариупольськое слово. - 1917. - 21 апреля; Mariupolskoe slovo. - 1917. -
21 aprelya.
17. Мариупольское слово. - 1917. - 18 мая; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 18 maya.
18. Мариупольское слово. - 1917. - 30 мая; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 30 maya.
19. Мариупольское слово. - 1917. - 31 мая; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 31 maya.
20. Мариупольское слово. - 1917. - 9 июня; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 9 iyunya.
21. Мариупольское слово. - 1917. - 11 июня; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 11 iyunya.
22. Мариупольское слово. - 1917. - 22 июня; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 22 iyunya.
23. Мариупольское слово. - 1917. - 7 июля; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 7 iyulya.
24. Мариупольское слово. - 1917. - 18 июля; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 18 iyulya.
25. Мариупольское слово. - 1917. - 22 июля; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 22 iyulya.
26. Мариупольское слово. - 1917. - 23 июля; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 23 iyulya.
27. Мариупольское слово. - 1917. - 28 июля; Mariupolskoe slovo. - 1917. - 28 iyulya.
28. Мариупольское слово. - 1917. - 4 августа; Mariupolskoe slovo. - 1917. -
4 avgusta.
29. Мариупольское слово. - 1917. - 5 августа; Mariupolskoe slovo. - 1917. -
5 avgusta.
30. Мариупольское слово. - 1917. - 6 августа; Mariupolskoe slovo. - 1917. -
6 avgusta.
31. Мариупольское слово. - 1917. - 10 августа; Mariupolskoe slovo. - 1917. -10 avgusta.
32. Мариупольское слово. - 1917. - 12 августа; Mariupolskoe slovo. - 1917. -12 avgusta.
33. Мариупольское слово. - 1917. - 29 августа; Мапироккое slovo. - 1917
29 avgusta.
34. Мариупольское слово. - 1917. -31 августа; Мапироккое slovo. - 1917
31 avgusta.
35. Мариупольское слово. - 1917. - 20 октября; Мапироккое slovo. - 1917
20 оЙуаЬгуа.
36. Мариупольское слово. - 1917. - 21 октября; Мапироккое slovo. - 1917
21 оЙуаЬгуа.
37. Мариупольское слово. - 1917. - 22 октября; Мапироккое slovo. - 1917
22 оЙуаЬгуа.
38. Мариупольское слово. - 1917. - 14 ноября; Мапироккое slovo. - 1917
14 поуаЬгуа.
39. Мариупольское слово. - 1917. - 15 ноября; Мапироккое slovo. - 1917
15 поуаЬгуа.
40. Мариупольское слово. - 1917. - 16 ноября; Мапироккое slovo. - 1917
16 noyabrya.
41. Матерiали Укра!нського Нацiонального з'!зду. 6 - 8 кв^ня 1917 р. // Укра!нська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. -С. 52 - 63; Materialy Ukrainskoho Natsionalnoho zizdu. 6 - 8 kvitnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. -S. 52 - 63.
42. Перший Ушверсал Центрально! Ради 10 червня 1917 р. // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. -С. 101 - 105; Pershyi Universal Tsentralnoi Rady 10 chervnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. -S. 101 - 105.
43. Повщомлення ком^ету Центрально! Ради про оргашзащю Генерального секретарiату. 17 червня 1917 р. // Укра!нська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - С. 105; Povidomlennia komitetu Tsentralnoi Rady pro orhanizatsiiu Heneralnoho sekretariatu. 17 chervnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. -S. 105.
44. Повщомлення Центрально! Ради про хщ переговорiв з Тимчасовим урядом Роси. 30 травня 1917 р. // Укра!нська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - С. 92 - 93; Povidomlennia Tsentralnoi Rady pro khid perehovoriv z Tymchasovym uriadom Rosii. 30 travnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. - S. 92 - 93.
45. Постанова Тимчасового уряду про затвердження Генерального секретарiату 3 липня 1917 р. // Укра!нська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. -Т1. -С. 163 - 164; Postanova Tymchasovoho uriadu pro zatverdzhennia Heneralnoho sekretariatu 3 lypnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. -S. 163 - 164.
46. Протокол засщання Генерального секретарiату. 29 червня 1917 р. // Укра!нська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - С. 160 - 163; Protokol zasidannia Heneralnoho sekretariatu. 29 chervnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. - S. 160 - 163.
47. Протоколи засщань ком^ету Центрально! Ради. 10 - 19 травня 1917 р. // Укра!нська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - С. 84 - 92; Protokoly zasidan komitetu Tsentralnoi Rady. 10 - 19 travnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. - S. 84 - 92.
48. Романцов В. М. Грецью села Швшчного Приазовья в перший перюд Укра!нсько! нащонально-демократично! революцп / В. М. Романцов // 1сторичш та пол^олопчш дослщження. - 2010. - № 3 - 4 (45 - 46). - С. 146 - 151; Romantsov V. M. Hretski sela
Pivnichnoho Pryazov'ia v pershyi period Ukrainskoi natsionalno-demokratychnoi revoliutsii / V. M. Romantsov // Istorychni ta politolohichni doslidzhennia. - 2010. - № 3 - 4 (45 - 46). -S. 146 - 151.
49. Романцов В. М. Демократичш перетворення в Марiуполi на початку революцп 1917 р. / В.М.Романцов // Вюник Марiупольського державного унiверситету. Серiя: Iсторiя. Полiтологiя. - 2015. - Вип. 12. С. 88 - 94; Romantsov V. M. Demokratychni peretvorennia v Mariupoli na pochatku revoliutsii 1917 r. / V.M.Romantsov // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia. - 2015. - Vyp. 12. S. 88 -94.
50. Сергшчук Г. Укра'нське нащональне вiдродження у Москвi в 1917 рощ [Електронний ресурс] / Г. Сергшчук. - Режим доступу:file:///C:/Users/user/Downloads/dkz_2015_Spets.vip.2_6.pdf; Serhiichuk H. Ukrainske natsionalne vidrodzhennia u Moskvi v 1917 rotsi [Elektronnyi resurs] / H. Serhiichuk. - Rezhym dostupu: file:///C:/Users/user/Downloads/dkz_2015_Spets.vip.2_6.pdf
51. Тимчасова шструкщя Генеральному секретарiатовi Тимчасового уряду на Укрш'ш. 4 серпня 1917 р. // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т1. - С. 213 - 214; Tymchasova instruktsiia Heneralnomu sekretariatovi Tymchasovoho uriadu na Ukraini. 4 serpnia 1917 r. // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. - T1. - S. 213 - 214.
52. Третш ушверсал Украшсько1 Центрально! Ради // Украшська Центральна Рада. Документи i матерiали у двох томах. - Т.1. -С. 398 - 401; Tretii universal Ukrainskoi Tsentralnoi Rady // Ukrainska Tsentralna Rada. Dokumenty i materialy u dvokh tomakh. -T.1. -S. 398 - 401.
Стаття надшшла до редакцп 10.10.2017 р.
V. Romantsov
UKRAINIAN REVOLUTION. EVENTS OF 1917 IN MARIUPOL
In 2017 100th anniversary of the beginning of the Ukrainian Revolution of 1917-1921is celebrated. It was a transformative event in the history of our state as continuing a centuries-old tradition of state creation after the long-term period of being under the reign of the foreign states it paved the way to the revival of the Ukrainian statehood. III Universal of the Central Council of Ukraine proclaiming creation of the Ukrainian People's Republic and expanding its rule into the territory of Katerynoslavska province including Mariupol uyezd occupied an important place in its process.
The analysis of the events of the Revolution of 1917 indicates that regardless of the fact that Mariupol was in a distance from the revolutionary center of Ukraine it was influenced by the Ukrainian Revolution. The Ukrainian Revolution events were covered sufficiently fully and positively by the city's newspapers. These articles informed Mariupol democratic community about the tense struggle of the Central Council of Ukraine for broad national and territorial autonomy of Ukraine.
The events of the Revolution of 1917 distinctly indicated that among the Ukrainians who lived in Mariupol the ideas of the national and cultural as well as the state revival were promoted. Functioning of Ukrainian society "Prosvita" at that time was not limited to cultural and educational activity but it also joined the social and political movement within the Ukrainian Revolution. The process of public life democratization taking place in the city facilitated this.
The Ukrainian Revolution as well as the February Revolution in Russia was developed on the democratic basis and due to this was unhindered by the leading public and political circles of Mariupol except for the Bolsheviks. In the course of November 1917 in Mariupol the establishment of the Ukrainian People's Republic's authority was taking place democratically. The important place in the revolutionary process was taken by the III Universal of the Central
Council that proclaimed the establishment of the Ukrainian People's Republic and expanded its authority to the territory ofKaterynoslavska province including Mariupol uyezd. But further events showed that the process of the Ukrainian Revolution in Mariupol as in Ukraine in general appeared to be inconclusive.
Examining the issue of the Ukrainian Revolution of 1917 events in Mariupol enables to convey truthful information about that hard decisive period to the contemporary residents of the city in order to overcome conventional historical myths of the Soviet times. It affords the opportunity of analyzing the role of Pryazovye in the history of Ukraine, in its social development and decisively proves that Mariupol is an integral part of Ukraine.
Key words: Ukrainian Revolution, Universals of the Central Council of Ukraine, Ukrainian People's Republic, aut hority of UPR, Ukrainian national movementin Mariupol, Mariupol City Council.
УДК 94(477)"14/17
1.С. Стороженко
Г1ПОТЕЗА ГЕНЕЗИСУ ТА ЕВОЛЮЦП УКРАШСЬКОГО КОЗАЦТВА В АСПЕКТЕ ПАС1ОНАРНО1 ТЕОРП ЕТНОГЕНЕЗУ (К1НЕЦЬ XV - СЕРЕДИНА XVII ст.)
Стаття, яка е вступом до рукпису монографгг, що мае iдентичну iз статею назву1, в загальному виглядi знайомить читача з мехатзмом народження украгнського козацтва як нацюнального еттчного утворення - субетносу, що протягом юнця XV -середини XVII ст. еволюцюнував за еттчними фазами та етапами, виконуючи функцгг домтанти украгнського етносу, його збройних сил i державностi.
Ключовi слова: украгнське козацтво, еттчне утворення - субетнос, фази та етапи, домтанта украгнського етносу.
За висновками Л. Гумшьова, «консорщя» переростае за певних умов у «етнос», але якщо вона довго збер^аеться (у нашому випадку понад 70 роюв), то переростае спочатку в «конвшаю»,2 а потм в субетнос. Водночас ситуащя з козацькою «консорщею» свщчила, що без зовшшнього поштовху вона не переросте в «конвшсш». Бажаний вплив на етногенез консорцп розпочався в 60-х роках XVI ст. Козаки були запрошеш для участ в Лiвонськiй (1561-1569 рр.), Московськш (1578-1580 рр.) та Псковськш (1582 р.) кампашях у складi польсько! армп як тхотинщ. Водночас були проведет урядовi козацью реформи Сипзмундом II Августом (1570-1572 рр.) та Стефаном Баторiем (15781582 рр.), вщповщно до яких козацтво було оголошено прившейованим збройним станом в Речi Посполитш з вщповщними правами й вольностями. Це сприяло зростанню кшьюсного складу козацтва за рахунок ветерашв вшн та збщншо! шляхти. А головне, козаки почали з 1570 р. закладати основи «конвшсп»: осаджувати (будувати) хутори та села, створювати сво! господарства та ам% а оргашзацшно проживати територiальними десятками.
1 Затверджена до видання Вченою радою Дшпровського нацюнального ушверситету 1м. Олеся Гончара, протокол № 6 ввд 27.12.2012 р., але через брак кошлв до цього часу не видана.
2 «Конвшая» (в1д лат. "сопук^о" - спшьне проживання, постшне спшкування) - група людей з однохарактерним побутом 1 с1мейними зв'язками, а з не! - шлях в «субетнос» [5, с.22].
