CC BY
7
ISSN 2226-2830 В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНЮЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОПЯ, 2015, ВИП. 13-14_
belonged to the most important functions of government. The first attempts to characterize newly created credit and financial system were made in the 60's - 70's. XIX century. The study of the opinions and views of contemporaries of these processes is the purpose of this article.
It was determined that the totality of all the literature on this subject can be divided into three groups: the first - work, discussion on the creation and development of banking and credit institutions and the state's role in these processes; second - works which provided description of credit institutions as independent financial institutions that have their own structure and outsourcing; and third - practical recommendations, instructions, manuals, etc. regarding the activities of credit and banking institutions. It was characterized works, which were explored in the Russian Empire (O. Yakovleva, V. Luginina, N. Kolyupanova, O. Vasyulchikova, O. Antsuferova, M. Katayeva, S. Prokopovicha, O. Gurjeva, P. Gurjeva, P. Morachevskogo, and others) and works that reveal the activity of credit and banking in Ukrainian lands (P. Chubinskogo, Y. Ivancheka, V. Domanitskogo, S. Borodayevskogo, Y. Krayevogo, F. Skorniakova, and others). It is noticed, that contemporary works of literature didn't have historiographical analysis and contained few references to the source. However, all authors expressed only one idea - demand of Russia is ordered lending, and then they polemic about the best system for the Russian empire, so that the state should influence and control the credit institutions. In this article were used the principles of historicism, objectivity and also problem-chronological, critically comparative and statistical methods. The results of this research can be used for training courses for history of Ukraine and Russia, historiography, source study, socio-economic history
Keywords: bank, historiography, credit unions, credit and financial system, savings banks, and small credit institutions.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Стяжкна О.В., дл.н, проф.; Задунайський В.В., дл.н., проф.
УДК 94(477.6-2Мар)''1917''(045)
В.М. Романцов
СТАНОВЛЕННЯ МАРГУПОЛЬСЬКОГО М1СЬКОГО ГРОМАДСЬКОГО ВИКОНАВЧОГО КОМИТЕТУ (БЕРЕЗЕНЬ 1917 р.)
В cmammi аналiзуються недо^джет в icторюграфи питания щодо poni Мюького Громадського Виконавчого комтету в процесах демократичного оновлення владних тституцт в Маpiупoлi на початку революци 1917р. Висвтлюються pi3rn аспекти полтичног дiяльнocтi комтету, його ршення у питаннях охорони правопорядку, екoнoмiчнoгo, сощального розвитку м^та, формування нових владних iнcтитуцiй. У poбoтi використан не залучен ранше до наукового об^у матеpiали газети «Мариупольская жизнь», що дозволило бшьш повно розглянути piзнi аспекти означеног теми.
Ключовi слова: Маpiупoльcький М^ький Громадський Виконавчий комтет, демократична револющя, сустльн процеси, полтичн перетворення, «Мариупольская жизнь».
Сучасна Украша переживае складний та суперечливий процес реформування владних шституцш, i це спонукае науковщв до студш юторичного досвщу здшснення реформ в добу демократично'1 революцп 1917 р. Уважне вивчення полгтико-правових аспеклв дiяльностi Марiупольського Мюького Громадського Виконавчого комгтету на
152
початку революци 1917 р. та сучасних спроб реформування оргашв мюцевого самоврядування дозволяе виявити юторичш паралелi у цих важливих питаннях, проаналiзувати витоки розвитку демократичних процесiв у сучасному Марiуполi, який е великим економiчним, адмiнiстративним та культурним, центром украшського Приазов'я, форпостом нашо'1 краши на ii твденно-схщних рубежах.
Зазначена наукова проблема неоднозначно висвгглювалася в юторюграфи. Радянськi щеологи протидiяли вивченню процесiв демократизаций яю вiдбувалися в крахш загалом та в Марiуполi зокрема, оскiльки пануюча комунiстична партократiя заперечувала демократичнi щнносп. Характерна для радянського постсталiнського часу оцшка Марiупольського Громадського Виконавчого комгтету була висловлена в статтi про м. Жданов у raroi «Iсторiя мiст i сiл УРСР. Донецька область», де зазначалося, що «т. зв. громадський комгтет», очолений комюаром Тимчасового уряду, був створений 5 березня за сприяння ради робгтничих депута^в, у якiй переважали меншовики та есери [3, с. 396].
У сучаснш юторюграфи дослiджувану проблему незначною мiрою висвiтлювали марiупольськi юторики. Науковi спiвробiтники Марiупольського краезнавчого музею у свош узагальнюючiй працi з ютори Марiуполя та Приазов'я обмежилися вщомостями про створення Марiупольського Мюького Громадського Виконавчого комiтету, перелiчили громадсью оргашзаци, якi його утворили та назвали голову комгтету М. Земцова [1, с. 133]. В «Иллюстрированной исторической хронике» зазначено, що новий орган мюького самоврядування був створений у Марiуполi 6 березня. Ця шформащя доповнена повщомленням про те, що його голова М. Земцов представляв партш каде^в, був колишшм депутатом 1-i Держдуми [2, с. 116].
Краезнавець П. Мазур у свош публшаци популярного характеру опублшував список члешв Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комгтету з посиланням на «Мариупольскую жизнь» вщ 12 березня 1917 р. Але зазначений список мав деяю неточности був неповний, мютив прiзвища 23-х членiв Громадського комгтету (в дiйсностi ix було 28) [4, с. 6].
В статп «Демократичш перетворення в Марiуполi на початку революцй 1917 р.» розглянуто деяю аспекти зазначено'1 теми в контексп аналiзу реформ, яю здiйснювалися в мiстi пiсля повалення самодержавства [16, с. 91, 92]. Загалом наукова проблема становлення Марiупольського Мюького Громадського Виконавчого комгтету в березш 1917 р. ще не отримала належного висвгтлення, а отже, потребуе дослщження, що i становить мету роботи. С необхщнють виправити допущеш в iснуючiй лiтературi похибки, уточнити деяю аспекти дiяльностi ще'1 установи.
На початку березня 1917 р. пюля отримання в Марiуполi повiдомлення про революцiю та вщречення вiд влади Миколи II - останнього росшського царя з династп Романових, мiсто охопила хвиля революцшно'1 ейфорй, i почалися очiкуванi демократичною громадськютю суспiльнi перетворення. Пiд впливом урядових реформаторських ршень в Марiуполi також розпочалася реорганiзацiя владних шституцш.
5 березня вiдбулися об'еднанi збори представниюв марiупольськиx мiськиx громадських оргашзацш, ради робiтничиx депутатiв, кооперативних, торпвельно-промислових та ремiсничиx союзiв. На цьому зiбраннi було створено Марiупольський Мiський Об'еднаний комiтет громадських оргашзацш на чолi з представником партп конституцiйниx демократiв, колишнiм депутатом I росшсько'1 Державно'1 Думи М. Земцовим «для найшвидшого подолання руйнацй, викликано'1 старою владою та для управлшня всiма справами мiста» [6].
Автори деяких праць саме вщ ще'1 подй ведуть початок дiяльностi Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комiтету. Це питання потрiбно уточнити. Можна
153
вважати, що Об'еднаний комгтет започаткував утворення в Марiуполi Громадського Виконавчого комiтeту, але це не була подiя одного дня, це був полгтичний процес, який тривав протягом 5 - 7 березня.
В шч з 6 на 7 березня в примщенш театру «Пгант» вщбулося об'еднане засщання понад 100 прeдставникiв [7] вщ Мюько'' думи, земства, громадських оргашзацш та ради робiтничих дeпутатiв [10]. Як зазначалося з цього приводу в газетному звт, там зiбралися «представники майже всiх верств населення, починаючи вiд робiтникiв у косоворотках i закiнчуючи представниками установ у вiзитках». Збори проходили пiд головуванням М. Земцова, який у сво'й промовi «закликав усiх сприяти порядку та спокою в мiстi не вiрити тим темним чуткам, яю продовжують поширювати нeчислeннi клеврети скинуто' влади». Засiдання закрилось близько 3-ï години ночi 7 березня. На завершення зборiв, пiсля пiвночi, згщно газетного звiту, було обрано члешв Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комгтету, який отримав владнi повноваження як новий орган мюького самоврядування [7].
До виконавчого комгтету увшшли представники 24-го запасного шхотного полку, кооперативних, торпвельно-промислових органiзацiй та члени ради робгтничих дeпутатiв. Члени громадського виконавчого комгтету були обранi одноголосно [1, с. 133]. Точний список члешв Марiупольського Громадського Виконавчого комгтету було офщшно оприлюднено наказом вшськового губернатора та начальника гарнiзону Марiуполя вiд 9 березня 1917 р., а також направлено телеграфом командуючому Чорноморським флотом.
Згщно з наказом, пщписаним головою мюького Громадського Виконавчого комгтету М. Земцовим та вшськовим губернатором, начальником гаршзону м. Марiуполя флоту генерал-майором Пименовим, до складу Мюького Громадського Виконавчого комгтету, який становив 28 члешв [13], увшшли трое представниюв вщ солда^в (1ванов, Сгофський, Ломаев) та вщ офiцeрiв - прапорщик Дружинш [11]. До складу Виконавчого комгтету серед iнших були обраш М. Земцов (голова), а також Андреев, В. Балясов, В. Бахалов I. Березський, С. Бехтеров, О. Бутенко, В. Пацинтов, М. Грieнко, I. Гуревич, I. Коваленко, Т. Коваленко, П. Кочеван, С. Новков, I. Павлов, I. Шчахч^ К. Шчахч^ Г. Псалт^ Д. Розенталь, П. Роскошинський, М. Савш, I. Синицин, I. Славкш, М. Хайкш [10]. Бiльшiсть 'х була прихильниками лiбeральних демократичних перетворень. Пiзнiшe пщшмалося питання про розширення складу Мюького Громадського Виконавчого комгтету [13].
Передбачалося, що Громадський Виконавчий комгтет вiзьмe на себе управлiння мiстом, буде займатися «справою громадсько'' безпеки, порядку та спокою мюта Марiуполя та пов'язаних з ним питань» [ 10]. Перше засщання цього органу влади вщбулося одразу ж тсля зборiв i продовжувалося до 6-ï години ранку [7]. На пропозицш I. Шчахч^ для фiнансових потреб громадського виконавчого комгтету було вщкрито кредит в розмiрi 5 тис. руб. [8].
На засщанш Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комiтeту 10 березня було визначено порядок прийняття його ршень. Було вказано, що комгтет мае право вирiшувати поточш питання незалежно вiд кiлькостi присутшх члeнiв, а принциповi питання могли виршуватися лише за наявностi 2/3 члешв комитету [11].
Дeлeгацiя Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комiтeту 11 березня взяла участь у створенш Повгтового Громадського Виконавчого комiтeту. Керував цим оргашзацшними зборами голова Мюького Виконавчого комгтету М. Земцов. Було уповноважено всьому його складу увшти до повгтового земського депутатського зiбрання [11].
Мiський Громадський Виконавчий комгтет активно взаемодiяв з Мiською думою. В середиш березня вона «постановила, з метою узгодження дiяльностi мюького
154
самоврядування з дiяльнiстю Виконавчого комитету», включити його в повному складi до Мюько! думи «з правами гласних» [14].
На першому засiданнi Мiський Громадський Виконавчий комгтет роз глянув питання про роззброення дискредитовано! в суспiльствi колишньо! царсько! полщп та створення народнох мшцп. На засiданнi Громадського Виконавчого комгтету 7 березня було вирiшено вщсторонити вiд служби марiупольського полiцмейстера Глинського, приставiв, ix помiчникiв, околоточних наглядачiв, городових староi полщп, та вщправити ix до вiйськового начальника, за виключенням тих, проти кого буде вщкрите судове переслiдування.
На клопотання голови Виконавчого Громадського комгтету Мюька дума надала кредит на суму 50 000 рублiв на утримання мшци. Для спiльного вирiшення вах питань щодо оргашзаци мшци, розробки Положення про мюьку мiлiцiю було виршено обрати чотирьох представникiв Громадського комитету (С. Бехтерева, Г. Псалт^ Славкiна та I. Пiчаxчi), а також чотирьох гласних Мюько! думи (I. Гофа, Д. Хараджаева, Х. Данилова та К. Шчахчи). Виршено подати клопотання перед урядом про поширення вщстрочки вiд вшськово! служби на члешв Виконавчого комiтету, мшщю [ 10].
Для керiвництва мшщею було запроваджено посаду головного комюара, на яку призначено присяжного повiреного П. Роскошинського. Його помiчником став земський службовець Т. Коваленко. Були також призначеш комюари та ix помiчники до трьох частин мшцп та заводу. До складу мшцп було виршено залучити «поранених вшськових чинiв», робiтникiв та iншиx добровольщв [7].
В цей час Мюький Громадський Виконавчий комiтет звернув увагу на проблему дотримання законносп представниками нових правоохоронних оргашв. В його ршенш було зазначено, що «з метою захисту безпеки та недоторканосп жител громадян» обшуки примiщень могли проводити лише головний комюар, дшьничий комiсар або ix помiчник з пред'явленням посвщчення та ордера на цей обшук. Були названi також конкретш особи, якi мали право здшснювати обшуки - головний комюар мшци П. Роскошинський, його помiчник Т. Коваленко, комiсар при головному управлшш мшцп Ф. Боровиков, комюар I частини тдпоручик М. Переславцев, помiчник коiсара прапорщик С. Колобродов, комюар II частини В. Бахалов, помiчники комюара К. Багненко, В. Кузнецов, I. Коваленко, комюар III частини А. Левицький, його помiчники П. Мелеков, М. Рождественський, комюар на заводi Ф. Романенко, йог помiчник Г. Белинкович, комюар на порту Занаревський, комюар, старший марiупольський комюар прапорщик Горковенко [10]. Було постановлено, щоб кожен член Виконавчого комгтету у випадку необхщносп м^ «розслщувати явища, яю не узгоджувалися з новим порядком речей» i повщомляти про це комiтету [11].
На засщанш Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комгтету 9 березня велику увагу придшили питанням роботи залiзничного транспорту. Було заслухано доповiдь про стан справ у транспортному вщомсга на станци Марiуполь, за тдсумками обговорення яко'1 прийнята постанова, що передбачала необхщнють вiдправляти без жодно'1 затримки потрiбнi для ремонту частини представником «служби тяги». Запропоновано прокласти додатково третю колш на дшьнищ, де знаходиться вугiльний склад на станцп Марiуполь, впорядкувати та прискорити рух по'здв та сприяти найбшьшому обороту перевезень. Запропоновано вiдрядити з особливими шструкщями Комiтету прапорщика Гарковенка на станщю Марiуполь в мю^ та порту, на пошту та телеграф для нагляду за ix роботою [10].
Нову владу в Марiуполi на початку революци тдтримувала бшьшють солда^в та офiцерiв 24-го запасного тхотного полку, якi були активними учасниками суспшьних демократичних процеав у мiстi. У зв'язку з дефщитом управлiнськиx кадрiв, який вщчувала нова влада, мiський Громадський Виконавчий комгтет звернувся до
155
Товариства офiцерiв 24-го запасного тхотного полку з проханням рекомендувати з числа офщерського складу оаб, яким можна було б доручити боротьбу проти шпигунства, завщування поштою та телеграфом, в'язницею, вшськовою цензурою [13].
На засщанш Мюького Громадського Виконавчого комiтету 26 березня було прийнято ршення: «просити командира 24-го тхотного запасного полку вщкомандирувати для несення мшщйно! служби солда^в нестройово'Х роти. Також звернулися з проханням до командира полку, щоб було встановлено «особливий караульний пост бшя кладово'1 марiупольськоi почтово-телеграфно! контори» [15].
Не зважаючи на революцшну ейфорiю, яка панувала серед вшськових та марiупольськоi громади, нова мюцева влада була стурбована ослабленням дисциплши у вiйськовиx частинах за умов «демократизаци» в арми, яка набувала анарxiчного спотворення. На засiданнi Мюького Громадського Виконавчого комгтету в середин березня було прийняте рiшення: «просити командира полку дозволити членам комгтету особисто та через уповноважених вести ствбесщи в полку з солдатами на тему про недопустимють самовшьних вщлучок солдатiв в iнтересаx державно'1 оборони - взагалi та зокрема - змщнення нового ладу держави» [12].
У зв'язку з складним продовольчим становищем було прийнято ршення про створення продовольчого комгтету з числа представниюв ради робiтничиx депута^в, кооперативiв, земства, Мюько'Х думи, Громадського Виконавчого комгтету, вiд солдатiв та кредитних товариств. До створення продовольчого комгтету не могли виршуватися питання щодо щн на продовольчi товари та ix вшьний продаж. Було вщкладено прохання риботорговцiв про вшьний вивiз риби з мiста. Було прийнято ршення про те, щоб у xлiбопекаря Потихонова, який попри юнуючу заборону збiльшив цiну на xлiб, вiдiбрати отриманий вiд цього прибуток у фонд допомоги збщншим мешканцям Марiуполя. Вирiшено також розглянути питання про придбання в сербського уряду ячменю за твердими щнами [11].
У Марiуполi було започатковано збирання благодшних кош^в для полгтичних в'язнiв та тих, хто перебував на засланш. Громадський Виконавчий комгтет створив для ix розподiлу спещальну комiсiю з двох представникiв ради робгтничих депутатiв та одного члена комгтету з повноваженнями касира. Прапорщику Дружиншу було доручено узгодити з робгтничими та вiйськовими органiзацiями питання про вщправку подарункiв воiнам [11].
Громадський Виконавчий комгтет придiлив увагу питанням збереження пам'яток революцiйноi доби, започаткування революцшних свят та шформування мешканцiв про дiяльнiсть ново'1 влади. На засщаннях 8, 9 березня було прийняте ршення «визнати 10-е березня нацюнальним святом свободи росшського народу та урочисто вiдсвяткувати його в Марiуполi». Висловлено також побажання створити «народний музей в Роси» Цю справу доручили Г. Псалт1 Було визнано за необxiдне оргашзувати правильне видання повiдомлень про дiяльнiсть комiтету, для чого створено було спещальну комiсiю [11].
Таким чином, суспшьш процеси в Марiуполi на початку демократичноi революцП 1917 р. вщображали загальнi полiтичнi тенденцП доби. Про це свiдчило створення Марiупольського Мiського Громадського Виконавчого комгтету. В березнi 1917 р. вш дiяв динамiчно, активно, працюючи iнодi навiть вночi, здiйснюючи реформи на мюцевому рiвнi. В сферi ршень нового органу самоврядування перебували рiзноманiтнi питання життедiяльностi мiста. Велику увагу Виконавчий комгтет придiлив реформуванню правоохоронних структур, виршенню полiтичниx, транспортних, продовольчих проблем, питань благодшност! На початку демократично! революцп Марiупольський Мiський Громадський Виконавчий комгтет, отримуючи пiдтримку громадськосп, мав можливiсть вирiшувати суспiльнi проблеми без конфронтаци.
Надалi необхiдно продовжити дослщження полiтичних процесiв у Марiуполi в добу демократично! революци на бшьш широкiй джерельнiй 6a3i, простежуючи еволюцiю ще! сфери в мют1
Список використано1 л1тератури
1. Божко Р. П. Мариуполь и его окрестности: взгляд из ХХ1 века / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашененко и др. - Мариуполь : Рената, 2006. - 355 с. ; Bozhko R. P. Mariupol i ego okrestnosti: vzglyad iz KhKhl veka / R. P. Bozhko, T. Yu. Buli, N. N. Gashenenko i dr. - Mariupol : Renata, 2006. - 355 s.
2. Весь Мариуполь : фотоальбом. Иллюстрированная историченская хроника / Р. П. Божко, Т. Ю. Були, Н. Н. Гашаненко, В. В. Маликов, Л. П. Морозов, Р. И. Саенко, Н. А. Тарасова. - Мариуполь : СПД Маликов, 2007. - 320 с., илл. ; Ves Mariupol : fotoalbom. Illyustrirovannaya istorichenskaya khronika / R. P. Bozhko, T. Yu. Buli, N. N. Gashanenko, V. V. Malikov, L. P. Morozov, R. I. Saenko, N. A. Tarasova. - Mariupol : SPD Malikov, 2007. - 320 s., ill..
3. Iсторiя мют i сш УРСР. В 26 т. Донецька область. - Кшв : Головна редакщя Укра'шсько! радянсько! енциклопедп АН УРСР, 1970. - 992 с. ; Istoriia mist i sil URSR. V 26 t. Donetska oblast. - Kyiv : Holovna redaktsiia Ukrainskoi radianskoi entsyklopedii AN URSR, 1970. - 992 s.
4. Мазур П. И. 1917 год. Мариуполь: от февраля до октября. Историческая хроника / П. И. Мазур. - Мариуполь : Азовье, 2007. - 40 с. ; Mazur P. I. 1917 god. Mariupol: ot
fevralya do oktyabrya. Istoricheskaya khronika / P. I. Mazur. - Mariupol : Azove, 2007. - 40 s
5. Мариупольская жизнь. - ■ 1917. - - 5 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
5 marta.
6. Мариупольская жизнь. - 1917. - - 7 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
7 marta.
7. Мариупольская жизнь. - 1917. - - 8 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
8 marta.
8. Мариупольская жизнь. - 1917. - - 9 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
9 marta.
9. Мариупольская жизнь. - 1917. - - 12 марта; Maryupolskaia zhyzn. - 1917. -
12 marta.
10. Мариупольская жизнь. - 1917. - 14 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
14 marta.
11. Мариупольская жизнь. - 1917. - 15 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
15 marta.
12. Мариупольская жизнь. - 1917. - 17 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
17 marta.
13. Мариупольская жизнь. - 1917. - 18 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
18 marta.
14. Мариупольская жизнь. - 1917. - 24 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
24 marta.
15. Мариупольская жизнь. - 1917. - 31 марта; Mariupolskaya zhizn. - 1917. -
31 marta.
16. Романцов В. М. Демократичш перетворення в Марiуполi на початку революцп 1917 р. / В. М. Романцов // Вюник Марiупольського державного ушверситету. Серiя: Iсторiя. Полгголопя. - 2015. - Вип. 12. - С. 88 - 95 ; Romantsov V. M. Demokratychni peretvorennia v Mariupoli na pochatku revoliutsii 1917 r. / V. M. Romantsov // Visnyk Mariupolskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Istoriia. Politolohiia. - 2015. - Vyp. 12. - S. 88 - 95.
Стаття надшшла до редакци 21.09.2015 р.
157
V. Romantsov
MARIUPOL MUNICIPAL PUBLIC EXECUTIVE COMMITTEE FORMATION
(MARCH, 1917)
The present-day Ukraine is undergoing a process of reforming governmental institutions which is complicated, debatable and full of unjustified hopes. It motivates the researchers to examine reforming historical experience at the time of the Democratic Revolution of 1917. A thorough study of Mariupol Public Executive Committee formation historical experience at the beginning of the Revolution of 1917 allows analyzing the origins of development of the democratic processes in Mariupol that is a significant economic, administrative and cultural center of Ukrainian Pryazovye, our country's outpost at its Southern-East borders.
The article analyzes historiographically unexamined issues of Mariupol Municipal Public Executive Committee function in the processes of the democratic modernization of the governmental institutions in Mariupol. It elucidates various aspects of the Committee's political activity, its decisions as to the city's economic and social development and the new governmental institutions ' formation. The analysis studies the newspaper "Mariupolskaya Zhizn" materials that were not used for the scientific purposes before. It allowed a more thorough examination of various aspects of the given issue.
The social processes in Mariupol at the beginning of the Democratic Revolution of 1917 reflected the general political trends of the time. The foundation of Mariupol Municipal Public Executive Committee evidenced that. In March of 1917 it functioned dynamically and actively, sometimes its members worked on implementing the local reforms even at night. The sphere of decisions of the new self-government body included the various issues concerning the city's social and economic stability. The Executive Committee paid the particular attention to reforming law-enforcement bodies, solving political, transport and food problems as well as to charity issues. At the beginning of the Democratic Revolution Mariupol Municipal Public Executive Committee sustained by the public was able to solve the social problems unconfrontationally.
Key words: Mariupol Municipal Public Executive Committee, the Democratic Revolution, political transformations, "Mariupolskaya Zhizn".
РЕЦЕНЗЕНТИ: Стяжкна О.В., дл.н, проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
