CC BY
27
УДК 94(477): 35207м1892м
В.М. Коробка
М1СЬКИЙ ВИБОРЧИЙ ПРОЦЕС У КАТЕРИНОСЛАВСЬКШ ГУБЕРНП ЗА ГОРОДОВИМ ПОЛОЖЕННЯМ 1892 Р.
Висвтлюеться мгський виборчий процес - визначення персонального кола виборщв, проведення голосування у виборчих з1браннях, а також обрання посадових ос1б громадських управл1нь - у Катеринославськт губерни за мунщипальним законом 1892 р. 1з його застосуванням число виборщв скоротилося пор1вняно з остантми виборами за законом в1д 1870р. в1д 4-х у Мар1упол1, Павлоград1 та Слов 'яносербську до 9-ти раз1в - у Луганську. Ур1зання м1ського електорального поля в1дбулося й завдяки запровадженню в1дносно високого майнового цензу та позбавленню виборчих прав еврегв.
Ключовi слова: Катеринославська губертя, Городове положення 1892 р,. м1ський виборчий процес, мгська дума, згбрання мгських уповноважених, мгський гласний, мгський голова, мгський староста.
Вивчення заходiв царату з трансформаци мюького самоврядування та !х результат сприяе збагаченню загально! картини модершзацшних процеав у Швденно-Схщнш Укра'ш наприкшщ Х1Х - на початку ХХ ст.
Мюький виборчий процес у Катеринославськт губерни за законом 1892 р. не отримав вичерпного висвгтлення. Головним предметом вивчення науковщв до нашого часу залишасться формування та дiяльнiсть мюьких громадських установ губернського Катеринослава. Мюький виборчий процес за законом 1892 р. в губернському мют вщображено в дослщницькому доробку В. Лазебник, що в насиченому виглядi зiбраний до купи у вщповщнш главi колективно! монографи «Iсторiя мюта Дншропетровська» (Днiпропетровськ, 2006), а також у монографи та дисертаци О. Двуреченсько! [3; 4]. В^м, елементи правознавчого та краезнавчого розгляду предмету нашого дослщження, що торкаеться й повгшвих мiст краю, мютиться в статтях Ю. Медведева [15], В. Стойчева [25], науково-популярному виданш - «Мариуполь и его окрестности: взгляд из XXI века» (Марiуполь, 2008).
Метою дано! статл е висвгтлення мюького виборчого процесу - визначення персонального кола виборщв, проведення голосування у виборчих зiбраннях, а також обрання посадових оаб громадських управлшь - у Катеринославськт губерни за мунщипальним законом 1892 р.
Змшивши курс внутршньо! полгтики у напрямку змщнення основ самодержавства, з помiж шшого Олександр III запровадив новий закон про мюьке самоврядування. У першу чергу, змши стосувалися тих норм, якими визначався порядок виборiв. Уряд розраховував забезпечити такий склад виборщв, що м^ би обрати гласних, яю налагодили б результатившшу працю громадського управлiння й менше викликали сумнiвiв щодо политично! благонадiйностi. З цiею метою вводилися висок майновi умови, якими коло виборщв звужувалося настшьки, що право голосу отримувала лише найбшьш заможна частина жителiв мiста.
Право брати участь у виборах мали: а) власники нерухомосп, ощнено! для стягнення на користь мюта збору в розмiрi: у столицях не менше 3000 руб., у мютах бшьше 100000 населення - не менше 1500 руб., у мютах губернських - не менше 1000 руб., а в шших - не менше 300 руб.; власники (особи та товариства) торговельних
39
i промислових пiдприeмств, яю вимагали вибiрки свiдоцтв: у столицях - 1-1 гшьдп, в iнших мiстах - 1-1 i 2-1 гшьдш (ст. 24) [1, с. 437]. З виданням Положення про державний промисловий податок вибiрку гшьдшських свщоцтв замiнено вибiркою промислових свщоцтв.
Закон позбавив виборчих прав евре!в, навггь якщо розмiр 1хнього майна вщповщав вимогам майнового цензу (ст. 32 - 33) [1, с. 438]. В еврейськш межi осшосп з евре!в укладався «особливий» список, з якого губернське в земських i мюьких справах присутствie (воно замшило губернське в мюьких справах присутсгае) обирало гласних (уповноважених) у кшькосп, визначенш мiнiстром внутрiшнiх справ, не бшьше одше! десято! загального складу думи (вщ. XIV) [1, с. 432].
Нове Положення скасувало трикласну систему. Для виборiв гласних утворювалися едиш виборчi збори, в яких обиралася належна кшькють гласних вщповщно до числа виборцiв (ст. 34) [1, с. 438].
Вщповщно до ст. 22 одночасно з Городовим положенням 1892 р. набирали чинносп правила про спрощене мюьке громадське управлшня у дрiбних i другорядних мiстах [1, с. 436]. Там, де вводилось спрощене управлшня, створювались зiбрання мiських уповноважених у кшькосп вiд 12 до 15 оаб. 1х обирав схiд власниюв, нерухомiсть яких оцiнювалася не менше, нiж у 100 руб. Зiбрання уповноважених обирало мiського старосту з одним або двома помiчниками. На старосту покладалось головування у зiбраннi уповноважених та виконання його ршень, а також безпосередне завщування поточними господарськими справами мюького поселення [2].
Функци мiського управлiння залишилися за законом 1892 р. т ж сам^ що i за Положенням 1870 р. Майже не змшився перелш як мiських зборiв, так i першочергових видаткiв.
Стаття 56 закону встановлювала залежнiсть чисельного складу розпорядчих оргашв громадських управлiнь вщ кiлькостi виборцiв. У тих мютах, де нараховувалося не бiльше ста виборщв, дума складалася з 20 гласних. Якщо виборщв було бшьше ста, на кожш додатковi п'ятдесят додавалося 3 гласних, поки кшькють 1х не сягала 80-ти в губернських мютах з населенням понад 100 тисяч, 60-ти - в шших губернських i повггових, прирiвняних стосовно майнового цензу до губернських, 40 - в решть У випадку обрання меншого числа гласних, шж вимагалося законом, призначалися новi вибори (ст. 53).
У вщповщносп до указу про введення нового Городового положення мшютр внутршшх справ I. Дурново 24 липня 1892 р. видав циркуляр № 7157, в якому повщомив губернаторiв про термшове запровадження нового Городового положення в столицях, Одеа, Керч^ Севастополi, Кронштадтi, Миколаевi, а також у губернських мютах европейсько! частини iмперii (крiм Царства Польського), з утворенням у них «присутствш у мюьких справах». Ця вказiвка стала вщправним моментом у запровадженнi, помiж iнших, i в Катеринославськiй губернп ново! мiськоi реформи.
Водночас циркуляр вимагав обов'язкового обговорення в цих установах вiдомостей про розмiр коштiв повiтових i заштатних мiст, показникiв 1х торговельно-промислового розвитку, на основi яких можна дшти висновку про введення громадського управлшня в повному чи спрощеному обсязь Разом з тим, розпорядження мшютра окреслювало темп (у вщповщносп до iмператорського указу) i термш цього процесу - поступово, протягом 1893 р. У той же час «губернським у мюьких справах присутсвiям» пропонувалося визначитися: чи не корисно було б прирiвняти деям повiтовi мiста до губернських щодо майнового цензу виборцiв [20, арк. 1].
У вщповщносп до цього начальник Катеринославсько! губернп, у свою чергу, запросив необхщш вщомосп вщ мiських голiв. Згiдно iз циркуляром мшютерства
40
внутрiшнiх справ (далi - МВС), про який йшлося вище, 15 грудня 1892 р. Катеринославське губернське в земських i мюьких справах присутствiе розглянуло подання мюьких голiв, у яких мiстилися обгрунтування введення нового Городового положення в повному обсязь
Обговоривши отриманi вщомосп, губернське в земських та мюьких справах присутсгае, на пiдставi доходносп мiст, ступеня розвитку торгiвлi i промислiв та 1х щорiчного зростання, визнало за можливе ввести нове Городове положення в повному обсязi в Бахмут^ Верхньодншровську, Луганську, Марiуполi, Новомосковську, Олександрiвську та Павлоградi.
Що стосуеться мiста Слов'яносербська й мютечка Нiкополя, то в них, на пiдставi низько! доходностi, незначно! чисельносп жителiв та через нежваву торпвлю, визнавалося за доцiльне запровадити спрощене мiське управлiння, яке надало б можливють уникати зайвих видаткiв [21, арк. 5 зв.].
17 грудня 1892 р. щ вiдомостi разом iз попереднiми висновками губернського в земських i мiських справах присутствiя, завiренi пiдписом начальника губернп В. Шлшпе, були надiсланi до МВС для остаточного встановлення форми громадського управлшня. Помiж iншим подання мютило висновок про те, що в губернп немае мiст, якi стосовно розмiру майна виборцiв можна прирiвняти до статусу губернських [20, арк. 269 - 270].
В окремш доповвд губернатора до МВС також попередньо визначалося коло виборщв та кшькюний склад мiських дум i вносилися пропозици щодо числа евре'хв, яких планувалося допустити до виконання обов'язюв мiських гласних (уповноважених). Однак вони були хибними через те, що евре'хв, яю вiдповiдали цензовим ознакам, всупереч новому закону, зарахували до кшькюного складу списку виборщв. Унаслщок цього в Катеринослав iз МВС було надiслано низку директив з вимогами привести передвиборчi розрахунки у вщповщнють до закону.
В однш iз них, пiдписанiй 16 ачня 1893 р. товаришем мшютра, сенатором В. Плеве, докладно розписано, яким у мютах губернп мае бути число виборщв, кшькють гласних i число еврехв помiж них, що призначалися губернським у земських i мюьких справах присутсгаем (далi - ГВЗ1МСП), а також число гласних, яких належало обрати виборчими зiбраннями [22, арк. 6 - 7]. За розрахунками МВС кшькють гласних (уповноважених) з евре'хв у мюьких громадських управлшнях, як бачимо з табл. 1, становила в Катеринославi - чотири, в Марiуполi - три, Бахмул, Верхньодншровську, Новомосковську, Олександрiвську, Павлоградi - по дв^ в Луганську, Слов'яносербську та Нiкополi по однш особь
Важливим чинником у запровадженш Городового положення 1892 р. у мюьких поселеннях губернп i розгортанш по-новому унормованого виборчого процесу, стало принципове з'ясування урядом форми громадського управлшня. Так, 6 травня 1893 р. Олександр III затвердив пщготовлений МВС список мют, у яких запроваджувалося спрощене громадське управлшня. В нього було включено Слов'яносербськ i Ншополь [21, арк. 91]. А 5 червня того ж року I. Дурново надiслав катеринославському губернатору розпорядження, яким приписував увести в Слов'яносербську i Нiкополi цю нову форму громадського управлшня. Разом з тим, мшютр внутршшх справ розпорядився запровадити протягом поточного року нове Положення в повному обсязi в Новомосковську, Верхньодншровську, Павлоград^ Олександрiвську, Бахмут^ Марiу-полi та Луганську [22, арк. 12 - 12 зв.].
Таблиця 1
Формування кчлькчсного складу мiських дум (зiбрань уповноважених) КатеринославськоТ губернн за законом 1892 р. на 1-е чотирирiччя [22, арк. 19, 19 зв.; 23, арк. 28 зв. - 29, 37 зв. - 38, 44 зв. - 45, 68 зв. - 69, 73 зв. - 74, 75 зв. - 75]
Мюто Кшькюний склад Число гласних Число гласних
громадських (уповноважених) за (уповноважених) з
управлiнь вибором виборчого зiбрання евре'в за вибором ГВЗ1МСП
за за визначене за визна- за
нормою фактом МВС фактом чене фактом
закону МВС
Катеринослав 47 45 43 41 4 4
Бахмут 23 23 21 21 2 2
Верхньоднiпровськ 20 20 18 18 2 2
Луганськ 26 26 25 25 1 1
Марiуполь 41 37 38 34 3 3
Нiкополь 12 11 11 11 1 1
Новомосковськ 23 23 21 21 2 2
Олександрiвськ 23 20 19 21 2 2
Павлоград 26 26 24 24 2 2
Слов'яносербськ 12 12 11 11 1 1
Завдяки цим дiям iмперськоi адмшютраци чинш мюью громадсью управлiння отримали можливють довести до ладу списки виборщв. Завершення ще' процедури надало можливють остаточно визначити персональний i чисельний склад виборчого зiбрання, якому належало обрати переважну бшьшють мюьких гласних чи уповноважених, крiм евре'в.
Як бачимо з табл. 2 у результат застосування норм закону 1892 р. необхщний майновий ценз для учасп у виборах став настшьки високим, що кiлькiсть виборщв зменшилась у декiлька разiв i в переважнiй бiльшостi мiст не становила 2% мюьких жшешв.
Тут бачимо, що серед мют, де нове громадське управлшня запроваджувалося у повному обсяз^ лише у Марiуполi цей показник перевищив двовiдсоткову вщмггку i становив 2,7%. У Нiкополi та Слов'яносербську, що отримали спрощену форму мiського самоврядування i нижчий майновий ценз, частина оаб, яю мали право голосу, охоплювала за вщповщним порядком 2,4 та 2,2% населення.
При зютавленш вiдомостей табл. 2 про городян Катеринославсько'' губернп, що мали право голосу на останшх виборах за законом 1870 р., з даними про тих, хто одержав виборчi права за законом 1892 р., отримуемо нищезазначеш вщомосп. Найбiльше скорочення числа виборщв спостер^алося в Луганську (у 9,3 разiв), Новомосковську (у 8,7 разiв) та Катеринославi (у 7,6 разiв), а найменше - в Марiуполi (у 3,9 рази), Слов'яносербську (у 4 рази) i Павлоградi (у 4,1 разiв). До того ж, обмеження числа городян, що до реформи мали статус виборщв, вщбулося також i за рахунок позбавлення евре'в, попри 'х статки, права голосу. Так, за вщомостями табл. 2 за межами кола виборщв опинилася значна частина жшешв iудейського вiросповiдання, що мали майновий стан, який м^ би задовольнити вимогам закону для надання виборчого права. У Катеринослав^ Верхньодншровську, Павлоградi,
Олександрiвську, Нiкополi та Бахмут цi показники становили вiдповiдно - 53,6, 52, 51,4, 39,2, 39, 37,2 процешив вщ числа оаб, включених у списки виборцiв.
Таблиця 2
Питома вага городян КатеринославськоТ губернн, що отримали виборч1 права за законом 1870 р. (останне чотирир1ччя) та законом 1892 р. (1-е чотирир1ччя) [19, арк. 244 зв. - 245; 21, арк. 41; 22, арк. 18; 23, арк. 18 зв., 29 зв., 32 зв., 38 зв., 46 зв., 51 зв., 63 зв., 69 зв., 75 зв.; 17, с. 33]
Мюто Число Мали виборчi Отримали У скшьки Число
жителiв права на виборчi разш евре'хв за
напере- останшх права за знизилася «особли-
додш виборах за законом кшькють вими»
реформи законом 1870 р. 1892 р. виборщв списками / % до числа виборщв
абс. / % абс. / % абс. / %
Катеринослав 70384 4236/6 558 / 0,8 7,6 299 / 53,6
Бахмут 14630 960 / 6,6 196 / 1,3 4,9 73 / 37,2
Верхньодншровськ 7750 675 / 8,7 100 / 1,3 6,8 52 / 52,0
Луганськ 15505 2131/13,7 228 / 1,5 9,3 22 / 9,6
Марiуполь 17331 1796 / 10,4 464 / 2,7 3,9 88 / 19,0
Новомосковськ 18285 1537 / 8,4 176 / 0,9 8,7 48 / 27,3
Олександрiвськ 15000 844 / 5,6 166 / 1,1 5,1 65 / 39,2
Павлоград 22268 842 / 3,8 205 / 0,9 4,1 106 / 51,4
Слов'яносербськ 5049 570 / 11,3 110 / 2,2 4,0 8 / 7,3
Нжополь 8144 - 197 / 2,4 - 80 / 39,0
Завершення упорядкування списюв виборщв надало можливють розрахувати кшькюний склад розпорядчих органiв громадських управлшь у вiдповiдностi до ст. 56 Городового положення. За вщомостями табл. 1 бачимо, що найбшьшими за чисельнютю в губернп були Катеринославська i Марiупольська мiськi думи. У решт мiст, що отримали право формувати мюьке самоврядування у повному обсяз^ кiлькiсть гласних коливалась у межах вщ 20 до 26 оаб. Для Нiкополя та Слов'яносербська, яким було встановлено спрощене управлшня, чисельнють зiбрань уповноважених складала 12 оаб.
Наступним кроком пщготовчо! стадп виборчого процесу було з'ясування чисельносп гласних, яких належало обрати виборчим зiбранням. Вона встановлювалась таким чином: загальна кшькють повного комплекту думи (зборiв уповноважених) зменшувалась на число евре'хв, визначене МВС для призначення до думи (зборiв уповноважених). Ц цифровi вiдомостi вiдображено у табл. 1.
Звичайно, центральною процедурою всього виборчого процесу стали вибори мюьких гласних (уповноважених) у зiбраннях виборщв. Першi в губернп вибори за новим законом почалися 16 лютого 1893 р. у Катеринославь «Екатеринославские губернские ведомости» назвали 1х громадським «днем суду» над гласними попереднього скликання [12].
Особливють щс! стадп виборчого процесу в губернському мют полягала у тому, що за одним разом обрати належну кшькють гласних не вдалося. Вибори тривали чотири дш, i вдень, а школи до першо'х години ночь До виборчих урн з'явилося менше
половини виборцiв [13]. Врешт^решт остання порцiя складу катеринославсько'' думи була обрана 19 лютого. Остаточний результат - за вибором мюьких жшешв - 41 гласний та 5 кандидат [табл. 1; 14]. У решт мют губерни iз завершенням тдготовчо1 роботи формування закладiв мюького самоврядування тривало протягом осенi 1893 р. - весни 1894 р.
Особливютю оформлення персонального комплекту гласних мюьких дум було те, що до цього процесу безпосередньо долучалося губернське в земських i мюьких справах присутсгае. Саме ця колепальна установа у вщповщносл до нового закону (вщ. XIV) обрала персонально з так званого «особливого списку» визначене мшютром внутршшх справ число городян-евре'в, що отримували статус гласних (уповноважених) мюьких дум ^брань уповноважених) [табл. 1].
МВС вело облж мюьких поселень, де було введено Городове положення. Ознакою його запровадження iмперська адмшютращя обрала вщомосп про факт першого зiбрання наявного комплекту мюько'' думи. За вiдомостями табл. 3 введення нового закону в Катеринославськш губернп тривало вiд 13 квггня 1893 р. у Катеринославi до 26 квiтня 1894 р. у Верхньодншровську.
Таблиця 3
Введення Городового положення 1892 р. у мктах КатеринославськоТ губернн
[18, арк. 74 - 78 об.]
Мюта Введення Городового положення 1892 р.
Катеринослав 13 квгтня 1893 р.
Марiуполь 2 грудня 1893 р.
Бахмут 3 грудня 1893 р.
Олександрiвськ 21 грудня 1893 р.
Новомосковськ 18 листопада 1893 р.
Павлоград 24 листопада 1893 р.
Луганськ 16 ачня 1894 р.
Слов'яносербськ 16 ачня 1894 р.
Нжополь 23 лютого 1894 р.
Верхньодншровськ 26 квгтня 1894 р.
Аналiз вщомостей табл. 1 про кшькюний склад громадських управлiнь (проектований i фактичний) свiдчить, що в Катеринославi та Марiуполi склад дум не був укомплектований повнютю i вони дiяли з неповним кворумом. Труднощi при формуваннi установ громадського управлшня пояснюються дуже малою кiлькiстю оаб, на яких розповсюджувалося право участ у виборах, а також невеликим вщсотком тих, хто брав участь у виборах [16, с. 227].
У кожному мют виборчий процес завершився дещо тзшше вiд дати офiцiйного запровадження Городового положення. Такий розрив у час пояснюеться тим, що новоствореш думи (збори уповноважених) з дня першого свого зiбрання обирали посадових оаб громадського управлшня (члешв виконавчих органiв та мюького голову [табл. 4]) у подальшому тривало 'х затвердження на вщповщних щаблях iмперськоi адмiнiстрацii. Все це потребувало ще декшькох днiв або тижшв i навiть мiсяцiв.
Таблиця 4
Персональний склад мкьких гол1в (старост) КатеринославськоТ губернн, обраних за законом 1892 р. на 1-ше чотирир1ччя [23, арк. 3 - 17, 23]
Мюто Мюью голови
(старости)
Катеринослав Греков !ван Гаврилович
Бахмут Першин Василь Iларiонович
Верхньоднiпровськ Камшський Семен Григорович
Луганськ Вербовський Володимир !ванович
Марiуполь Попов Iван Олексiйович
Нiкополь Пiдгурський Олександр !ванович
Новомосковськ Жиров Корнiлiй Федорович
Олександрiвськ Махно Захарш Михайлович
Павлоград Парманiн Олександр Васильович
Слов'яносербськ Резшченко Степан Кирилович
У випадку вщмови вщ звання або смерт гласного та за вщсутнютю кандидатiв за ним дума функщонувала в тому чисельному складi, що залишався, додатковi вибори не проводилися. Проте, якщо були кандидати на звання гласного, то 1х запрошували в думу для поповнення й складу на мюце вибулих. Так, 24 листопада 1904 р. вщ обов'язюв гласного луганськох думи за власним бажанням було звшьнено купця Дворникова. За дорученням розпорядчого органу управа запросила кандидата на цю посаду, що був обраний пщчас загальних виборiв [8, арк. 24]. !ншим разом, 26 сiчня
1905 р., склад луганськоi думи був поповнений сшьським обивателем I. Ляпшим замiсть померлого Стрижаченкова [9, арк. 10].
У випадку виходу зi складу думи гласного-еврея на його мюце губернське в земських i мюьких справах присутствiе обирало нового члена розпорядчого органу громадського управлшня з числа городян iудейського вiросповiдання, занесених до «особливих спискiв». Такий випадок встановлений нами у практищ луганськоi думи, де
1906 р. замють гласного В. Львовича, що вщмовився вiд посади гласного, губернська установа нагляду за мюьким самоврядуванням обрала С. Ольховича-старшого [11, арк. 5].
Одшею з важливих процедур виборчого процесу було створення з числа гласних для завщування окремими галузями господарства i управлшня особливих виконавчих комiсiй. Цей порядок був унормований законом 1870 р., але значного поширення у практищ майже вах громадських управлшь губернп набув тшьки тсля реформи 1892 р. Звичайно, найбшьш розгалужену систему виконавчих комiсiй, що функцiонували на пiдставi iнструкцiй думи пiд проводом управи з дозволу губернатора, мало катеринославське управлшня. Проте, не менш щкавою видаеться система 1х створення, наприклад, в Олександрiвську.
Так, хоча перше засщання гласних Олександрiвськоi мюько! думи, обраноi 1912 р., вiдбулося 19 червня того ж року, формування виконавчих комiсiй вiдсунулося на бшьш пiзнiй час i розпочалося лише 8 серпня. Шляхом таемного голосування був обраний персональний склад ревiзiйноi, бюджетно-редакцiйноi, земельно", будiвельноi,
розкладково1, училищной водопроводно-електрично1, саштарно1, трактирно! та лжвщацшно1 комiсiй, а також ярмаркового комгтету [6, арк. 10; 7, арк. 4 - 6].
При повному комплект олександрiвськоi думи в 40 гласних 31 з них були членами одше1, двох або бшьшого числа комiсiй. Лише 9 мюьких представникiв не потрапили до жодно" з названих виконавчих структур. Гласш Г. Янцен (меношт, що мав в мют нерухомiсть, оцiнену в 28000 руб., - найбшьшу за розмiром вартосп серед iнших мiських представникiв) i дворянин М. Синицин були обраш, за вiдповiдним порядком, до складу 7 i 5 виконавчих комiсiй. Мiський голова К. Дмитренко очолював саштарну комiсiю, вочевидь, через те, що вона откувалася однiею з найпроблемшших сторiн мiського життя [24, арк. 229 - 230; 7, арк. 4 - 6].
Новащею Городового положення 1892 р. було запровадження посади головуючого в думi тдчас розгляду питань, що стосувалися обговорення i прийняття рiшення про призначення мюькому головi утримання, а також при розглядi звiтiв про дiяльнiсть управи та наслiдки ревiзiй. У журналах засiдань мюько1 думи Олександрiвська вiдбилися факти обрання на цю посаду з початком нових чотирирiч - 27 березня 1903 р., а також 19 червня 1912 р. - гласного Д. Гавришева [5, арк. 31; 43, арк. 11].
Пюля революци 1905 - 1907 рр. значно змшилися умови розгортання мюького виборчого процесу. Одшею з помгтних його особливостей стала можливють ведення аптаци i политичного впливу. В губернському мют вибори 1909 р. вiдбувалися за учасл полiтичних партiй. Тут перед виборами двома полгтичними силами було укладено два списки кандидатв, яких кожна бажала бачити гласними. Бшьшють голоав виборцiв набрали кандидати, що були пщтримаш угрупуваннями, якi були просякнул, як зазначав губернатор у таемнш доповiдi мiнiстру внутрiшнiх справ, «сознанием необходимости предоставить господство русскому племени» [24, арк. 163 -163 зв.].
У решт мют губерни агiтацiя i боротьба навколо виборiв точилася лише, за визначенням начальника губернп, на господарсько-побутовому грунт. Проте певним вiдлунням бурхливих подш в iмперii можна вважати полгтичш симпати гласних Марiупольськоi думи. За спостереженням губернатора - це здебшьшого особи, яких за поглядами можна вщнести до парти октябристiв, хоч й е в невеликш кiлькостi прибiчники конституцшних демократiв, а також Союзу руських людей [24, арк. 161 -163 зв.].
Пюля революци 1905 - 1907 рр. почаспшали випадки вщмови начальником губернп вщ затвердження провщниюв мюьких громадських управлшь. 1нколи на завадi затвердженню посадово1 особи ставали полгтичш мотиви. Так, ршенням вiд 19 грудня 1907 р. губернатор вщмовив у затвердженнi обраного 27 - 28 листопада 1907 р. мюьким головою Луганська чинного провщника мюта С. Лутовiнова через його участь у виборах до Державно1 думи в якосп виборця вщ крайнiх лiвих партiй [24, арк. 165; 53, арк. 8, 10].
Улм, траплялися й чисто прагматичш причини вщмови вщ юридичного схвалення результатв виборiв. Так, було незатверджено обраного 31 червня 1907 р. Олександрiвською думою на посаду мюького голови колезького секретаря О. Тихомирова. Губернатор у доповщ до МВС пояснював, що цей дiяч був защкавленою особою в судовому процеа мюта Олександрiвська з С. Лизловим з приводу розiрвання мюьким управлшням з останшм договору на водопровщне пiдприемство. До того ж, на думку начальника губернп, штереси обох цих оаб значною мiрою розходилися з iнтересами мiста [24, арк. 165].
Один за одним були обраш (30 серпня 1909 р. та 24 ачня 1910 р.) i незатверджеш на посадах мюького старости Слов'яносербська мщани Д. Корншовський та
46
А. Ломаченко внаслiдок того, що проти обох було порушено кримшальш справи [24, арк. 165].
Таким чином, реформування громадського управлшня та введення Городового положення 1892 р. в мютах Катеринославськоi губерни здшснювалося, в основному, у вщповщносп до закону та вказiвок МВС, пiд безпосереднiм керiвництвом губернськоi адмшютрацп та за настановами губернського в мюьких справах присутствiя. Введення нового закону про мюьке самоврядування визначило певну трансформацш виборчого процесу. Змшився принцип визначення кола осiб, що мали право голосу на мюьких виборах. По-шшому здшснювалося голосування - за новим законом в единому виборчому зiбраннi, яке могло збиратися неодноразово для утворення необхщного комплекту гласних мюько! думи, який зазнав вщчутного скорочення.
За встановленими фактами в Катеринославськш губерни разом iз черговими, так би мовити звичайними виборами, траплялися, через рiзнi обставини, й повторш, що стосувалися в основному мюьких голiв. У разi незатвердження iмперською адмiнiстрацiею новообраних, шщшвалися вибори нових - позачерговi або повторш.
У результат застосування норм закону 1892 р. число мюьких жшешв, ям отримали статус виборця значно скоротилося i складало мiзерну частину населення мiст. Урiзання мюького електорального поля вiдбулося й за рахунок позбавлення виборчих прав еврйв. Ще одшею особливiстю виборчого процесу за Городовим положенням 1892 р., що в повнш мiрi знайшла втшення на губернських теренах, було включення до складу дум ^брань уповноважених) гласних (уповноважених) в кшькосл, визначенш МВС, за персональним вибором губернського в земських та мюьких справах присутсгая з так званих «особливих списюв» евреев.
Негативний вплив на якють виборчого процесу виявився i в такiй характернiй його ознащ, як ухиляння вiд учасл у ньому значноi частини мюького електорату. Але попри все, формувався корпус городян, що набували навичок представни^^ демократа. Таке явище сприяло накопиченню демократичного потенщалу, який, щоправда, не отримав можливосп виявитися в повнш мiрi. Пюля революци 1905 -1907 рр. вибори набувають 6шьшо! змютовносп за рахунок ведення аптаци та частковоi польтизаци виборчих кампанш, а також персонального складу мюьких дум.
Наприкшщ XIX - на початку ХХ ст. виборчий процес у мютах губерни з найбшьш розвиненим мюьким господарством збагачуеться процедурою створення доволi розгалуженоi мережi рiзного роду виконавчих комiсiй для завщування його окремими галузями.
У практищ введення в Катеринославськiй губернП Городового положення 1892 р. вщбилася законодавча норма про спрощене мюьке громадське управлшня, що було запроваджене в Нiкополi та Слов'яносербську через недостатнють у них мюьких кош^в та нерозвиненють торгiвлi i промислiв.
Список використанот л1тератури
1. Городовое Положение: Высоч. утв. 11 июня 1892 г. // ПСЗ. - СПб., 1895. -Собр. 3-е. - Т. XII, № 8708. - С. 430 - 456.
2. Городовое Положение: Высоч. утв. 11 июня 1892 г. Приложение к ст. 22: Правила об упрощенном городском общественном управлении // ПСЗ. - СПб., 1895. -Собр. 3-е. - Т. XII, № 8708. - С. 170 - 171.
3. Двуреченська О. С. Органи мюького самоврядування Катеринослава: формування, структура та напрямки дiяльностi (кшець XVIII - початок XX ст.) / О. С. Двуреченська. - Дншропетровськ : Нацюнальний прничий ушверситет, 2006. -169 с.
4. Двуреченська О. С. Органи мюького самоврядування Катеринослава: формування, структура та напрями дiяльностi (кшець XVIII - початок XX ст.): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. ют. наук: 07.00.01 «Iсторiя Украши» / Олександра Сергивна Двуреченська; Нацiональний гiрничий унiверситет. - Дншропетровськ, 2007. - 20 с.
5. Державний архiв Запорiзькоi областi (далi - ДАЗО). - Ф. 24, оп. 4, спр. 30.
6. ДАЗО. - Ф. 24, оп. 4, спр. 47.
7. ДАЗО. - Ф. 24, оп. 4, спр. 50.
8. Державний архiв Лугансь^' обласл (далi - ДАЛО). - Ф. 60, оп. 1, спр. 1.
9. ДАЛО. - Ф. 60, оп. 1, спр. 7.
10. ДАЛО. - Ф. 60, оп. 1, спр. 9.
11. ДАЛО. - Ф. 60, оп. 1, спр. 10.
12. Екатеринославские губернские ведомости (далi - ЕГВ). - 1893. - №11. - 30 января.
13. ЕГВ. - 1893. - №21. - 25 февраля.
14. ЕГВ. - 1893. - №20. - 23 февраля.
15. Медведев Ю. Л. Особливосп правового статусу голови та члешв мюь^' управи в Росшськш iмперii за Мюьким положенням 1892 р. (на прикладi самоврядування Луганська) [Електронний ресурс] / Ю. Л. Медведев // Вюник Харювського нащонального ушверситету внутршшх справ. - 2005. - Вип. 31. - Режим доступу:
http://visnyk.univd.edu.ua/?controller=service&action=download&download=10343.
16. Нардова В. А. Первые выборы в городские думы по избирательному закону 1892 г. / В. А. Нардова // Проблемы социально-экономической истории России. - СПб. : Наука, 1991. - С. 224 - 236.
17. Обзор Екатеринославской губернии за 1891 год. - Екатеринослав : Типо-Лито Губ. прав., 1892. - 108, [110] с.
18. Росшський державний юторичний архiв (далi - РД1А). - Ф. 1287, оп. 38, спр.
2500.
19. РД1А. - Ф. 1287, оп. 38, спр. 2498.
20. РД1А. - Ф. 1287, оп. 38, спр. 2601.
21. РД1А. - Ф. 1287, оп. 38, спр. 2604.
22. РД1А. - Ф. 1287, оп. 38, спр. 2675.
23. РД1А. - Ф. 1287, оп. 38, спр. 3038.
24. РД1А. - Ф. 1288, оп. 5-1900, спр. 158.
25. Стойчев В. Выборы в Александровске в начале ХХ века [Электронный ресурс] / В. Стойчев // Миг. - 2010. - Режим доступа : http://zabor.zp.ua/Statiy/istoria/vybory_aleksandrovsk.htm
Стаття надшшла до редакци 10.02.2015 р.
V. Korobka
CITY ELECTION PROCESS IN KATERYNOSLAV PROVINCE ACCORDING
TO CITY PROVISION OF 1892
Reformation of the city government and introduction of the City Provision of 1892 in the cities of Katerynoslav Province was going on mainly in accordance with the law and instructions issued by the Home Affairs Ministry, the process being supervised by the province's administration and in accordance with the orders given by the governor in tackling citywide and countywide issues. Introduction of the new law on local government entailed a certain transformation of the election process. The principle of determining the number of individuals who had the right to vote at local elections was changed. Voting began
48
being carried out in a different way. Under the new law, the number of those who could get together for the purpose of creating the necessary number of the city council plenipotentiaries was appreciably reduced.
As evidence has it, both scheduled and snap as well as repeat elections were carried out in Katerynoslav Province for different reasons, this being typical of elections of city mayors. In case the administration of the empire did not approve the newly elected, other elections, snap or repeat ones, were initiated.
As a result of using the standards of the law of 1892, the number of local residents who obtained the status of the elector was reduced and comprised a very small part of the cities' populations. Besides, reduction of the cities' electoral field was going on due to cancelation of the electoral rights for the Jews. Another peculiarity of the election process according to the City Provision of 1892 was the inclusion in the city councils (assemblies of plenipotentiaries) of the number of plenipotentiaries as specified by the Home Affairs Ministry and in conformity with the choice made by the governor in dealing with citywide and countywide issues concerned with "the special lists " of the Jews.
After the revolution of 1905 - 1907 elections became more thorough due to campaigning and partial politicization of election campaigns as well as due to the composition of the local councils.
In the practice of implementing the City Provision of 1892, in Nikopol and in Slavianoserbsk simplified local government was introduced because of insufficiency of their local budgets and underdevelopment of business and trade.
Key words: Katerynoslav Province, City Provision of 1892, city election process, city council, assembly of local plenipotentiaries, city plenipotentiary, city mayor, city chief.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Пономарьова 1.С., дл.н., проф.; Чура В.1., дл.н., проф.
УДК 930: 33(477)"1958/1964"
Ю.В. Коробка
Л1КВ1ДАЦ1Я МАШИННО-ТРАКТОРНИХ СТАНЦ1Й: НАУКОВИЙ ДОРОБОК ПЕР1ОДУ «В1ДЛИГИ»
В icmopi'i вивчення л1кв1дацП машинно-тракторних станцт (1958 р.) з-nомiж тших вирiзняeться науковий доробок радянських до^дниюв за чаЫв «вiдлиги». Незважаючи на надмiрне ритуальне вихваляння масштабного перетворення, зосередження на коментуванш хрущовських мiркувань, ухвал КПРС та держави, науковщ-сучасники реформи ввели у науковий обш низку iдей, що використовуються до нашого часу.
Ключовi слова: машинно-тракторна станщя, лiквiдацiг МТС (1958 р.), радянська iсторiографiя проблеми перюду «вiдлиги», завищеш ощнки властивостей реформи.
Марнють будь-яких реформ за радянсько! сустльно-полггично! системи не ставить тд сумшв необхщнють створення правдиво! картини минулого та всебiчного осмислення задля цього юторичного досвщу господарського розвитку Украши загалом та його аграрного сектору, зокрема. Помгтне мюце на радянському етат укра'шсько! юторй посщае помiж шших хрущовських реформ економжи лшвщащя машинно-тракторних станцш (далi - МТС), яка мае доволi глибоку традищю наукового
49
