CC BY
169
УДК 636.082.2:636.2
Новак I. В., к.с.-г. н., науковий ствробггник (поуааог@,Ыаш1г.пе1;) © 1нститут бюлогИ'тваринНААН, м. Лъвгв
УКРАШСЬКА ЧОРНО-РЯБА МОЛОЧНА ПОРОДА ТА ШЛЯХИ II
СТВОРЕННЯ
У статт1 наведено дат про шляхи створення украгнсъког чорно-рябог молочног породи з И п 'ятъма внутрШнъопородними (централъно-сх1днии, пол\съкий, зах\дний, твденнии I сумсъкий) та п 'ятъма заводсъкими (харк\всъкий, кигвський, подглъсъкий, днтровсъкий I дтстровсъкий) типами.
Ключое1 слова: порода, схрещування, голштишзащя, генетичнии потенщал, продуктившстъ, адаптащя.
Скотарство — одне з найважливших галузей тваринництва. Ефективне ведения молочного скотарства в умовах ринково! економ1ки, виробництво конкурентоспроможно! продукцп неможливе без розведення спещал1зованих високопродуктивних порщ молочного напряму продуктивности В Укра!ш лщером за чисельшстю I р1внем продуктивное^ е укра!нська чорно-ряба молочна порода. У нш поеднано кращ1 селекцшш ознаки полшшуючо! голштинсько! породи (високий надш молока, технолопчшсть вимеш) I мкцево! чорно-рябо! худоби (високий вмкт жиру в молощ, висока плодючкть, добра пристосовашсть до мюцевих умов утримання). Тварини ще! породи вщповщають вимогам промислових технологш, за генетичним потенщалом продуктивное^ практично не поступаються заруб1жним аналогам [1-6].
Чорно-ряба порода велико! рогато! худоби бере свш початок ще з XII-ХШ стор1ччя. Виникла вона в Голланди, звщси поширилася в шш1 кра!ни св1ту. Пщ впливом умов середовища I тривало! селекци сформувалося два основних типи: американо-канадський та континентально-европейський [7-10]. У процеа створення в пород! видшилося три вщрщдя — чорно-рябе, бшоголове та червоно-рябе, яю за продуктившстю та конститущею в подальшому вщокремилися в окрем1 породи. Створення чорно-рябо! породи в Голланди характеризуемся двома перюдами. Перший — до юнця XIX стор1ччя, тод1 селекщя худоби була направлена на збшьшення надо!в. Другий перюд — до середини XX стор1ччя, у цей перюд селекщя велико! рогато! худоби була спрямована на збшьшення живо! маси, лшшних розм1р1в кор1в та пщвищення жирност1 молока [7, 8, 11].
У 30-х роках XIX стол1ття в Украшу вперше було завезено буга!в-плщниюв остфризько! породи, а наприкшщ 50-х — голландську чорно-рябу худобу [12]. Проте, масово голландську худобу почали завозити з початку XX стол1ття. У 1905-1912 роках було завезено 850 буга!в чорно-рябо! худоби, з яких 85 % — з голландських провшцш Фристланди та Остфристланди, яю широко використовувалися у поглинальному схрещуванш з маточним погол1в'ям мюцево! худоби [11, 13].
© Новак I. В., 2012
113
До 1925 року поширення чорно-рябо! худоби в СРСР було локальним. В подальшому ця порода була визначена як планова порода краши 1 з 1930 року розпочалося И завезення з кра!н Свропи (Шмеччини, Естони, Литви, Голланди, Швеци). У тслявоенш роки в цшому по Укра!ш погол1в'я чорно-рябо! породи збшьшилося у два рази [8]. До 1990 року його чисельшсть складала 34 % вщ загального погол1в'я велико1 рогато! худоби.
У другш половин! XX стол!ття спостер!галося стр!мке розповсюдження чорно-рябо! худоби в свт, ! у 1983 рощ !! частка у структур! молочних порщ велико! рогато! худоби складала близько 10 %, а у колишнш НДР — бшьше 80, у Голландп — 72, США, Англи — 45 тау Швейцари — 32 %.
Методом чистопородного розведення на погол!в'!, завезеному з Голланд!! в США та Канаду, була створена голштинська порода. Цд тварини, пор1вняно з вихщною породою, характеризувалися вищими надоями, жирномолочн!стю та бшковомолочшстю, бшьшою живою масою та кращою стресост!йк!стю. У 80-х роках XX стол1ття в Швшчнш Америщ погол!в'я голштинського вщрщдя займало пашвне становище серед порщ молочно! худоби (80 %).
У результат! проведеного в 1952-1955 роках обстеження, в Укра!ш були визначен! три кторично сформован! групи чорно-рябо! худоби, а саме: чорно-ряба худоба захщних областей (Льв!вська, Волинська, Р!вненська), полюька чорно-ряба (Хмельницька область) та чорно-ряба сх1дних областей (Ки!вська, Харк1вська та шш1 облает!). На той час згадаш групи дещо р1знилися м1ж собою, але з використанням плщниюв, под1бних за походженням, впродовж 20 роюв продуктивн! та екстер'ерн! показники вир!внялися ! було створено масив чорно-рябо! худоби. В. П. Буркат [14], В. П. Буркат, М. Я. Сф!менко, О. Ф. Близниченко та ¿н. [15], Ю. Д. Рубан [7], С. I. Федорович, Й. 3. Орацький [11] зазначають, що формування укра!нсько! популяц!! чорно-рябо! худоби стало можливим у результат! використання трьох шлях1в !! становления, а саме: розширеного в!дтворення в захщних областях Украши ! завезення у центральш та сх1дн! облает!; поглинального схрещування тварин белоголово! украшсько! породи, яку розводили у зон! Полкся, ! симентальсько! худоби, поширено! у зон! Л1состепу Укра!ни, з бугаями чорно-рябо! породи, переважно голландського типу; завезення чорно-рябо! худоби (в основному з Голланд!! ! Дани), а також з прибалт1йських держав ! Рос1! (з Московсько! ! Кал!н!нградсько! областей). У 1956-1975 роках в нашу крашу було завезено 127 буга!в та 3048 телиць ! нетелей з Голланд!!, 15 буга!в ! 171 телицю — з Сх1дно! Н1меччини, 4 буга!! 77 телиць — з Канади [16, 17]. Кр1м цього, завезено велику к1льк1сть чорно-рябо! худоби з кра!н Прибалтики [2, 16, 18]. У подальшому (з юнця 70-х рок1в) на племп!дприемства завозилась сперма ! пл1дники голштинсько!, шмецько!, британо-фризько!! датсько! чорно-рябо! порщ [10, 11,
13, 16].
Перш! схрещування кор1в чорно-рябо! породи з голштинськими пл1дниками в Укра!н1 було проведено на початку 60-х роюв у дослщному господарств! "Укра!нка" НД1 тваринництва Л1состепу ! Пол1сся УРСР. У 1968, 1972, 1973 рр. значн! парт!! голштинсько! худоби було ¿мпортовано з Канади. За результатами випробувань пом1сн! корови переважали чорно-рябих ровесниць
114
за живою масою (на 8-17 %), надоями (на 300-700 кг), що давало вЫ пщстави для розширення масштаб ¿в роботи [19]. У 70-т1 — перша половина 80-х роюв в Захщнш Укра!ш широко використовували голштишзованих тварин американсько! селекци, а наприкшщ 80-х та 90-т1 роки — голштишзовану чорно-рябу худобу Голланди, Схщно! I Захщно! Имеччини таПольщ! [13, 18].
Завдяки цшеспрямованому селекцшному процесу, методом складного вщтворного схрещування у 1995 рощ було апробовано, а у 1996 рощ затверджено украшську чорно-рябу молочну породу, в структуру яко! на даний час входять п'ять внутршньопородних (центрально-схщний, полкький, захщний, швденний I сумський) та п'ять заводських тишв (кшвський, харювський, подшьський, придншровський, придшстровський).
У створенш порщ вагому роль вщкрае застосування генетичних метод1в. Осюльки при виведенн1 украшсько! чорно-рябо! молочно! породи поеднувалася спадковкть голштинсько!, голландсько! I м1сцево! чорно-рябо! худоби, то на початковому еташ селекц!йно! роботи одним з основних метод!в оц!нки плем!нного матер!алу за походженням була його характеристика за частками кров! вих!дних пор!д. На сучасному етап! в активн!й частиш породи частка генетично! ¿нформац!! полшшуючо! голштинсько! породи складае в середньому 0,67, а в р!зних лмях — в!д 0,54 (в лши Елевейшна) до 0,84 (в лши Суддина) [2, 20]. На даний час найпоширешшими е так! голштинсью л!н!!: Ч!фа, Елевейшна, Астронавта, Бутмейкера, В!с Бек Айд!ала та ш. [21]. Ротац!я одержаних у результат! схрещування з голштинськими плодниками тварин, враховуючи !х генеалог!ю ! наближешсть до одн!е! з вих!дних порщ, е конструктивним методом оц!нки ! ефективного використання !х в селекцшному процес! при консол!дац!! створених на основ! схрещування популяцш молочно! худоби [22].
Нин! питома вага тварин чорно-рябо! худоби в Укра!ш перевищуе 30 % в!д загального погол!в'я велико! рогато! худоби молочного напряму продуктивност! [23, 24]. Плем!нна база украшсько! чорно-рябо! молочно! породи включае 67 племзавод!в та 350 племрепродуктор!в ¿з загальним погол!в'ям понад 76 тисяч кор!в. У кращих племшних заводах молочна продуктивн!сть знаходиться на р!вш 7-9 тис. кг молока жиршстю 3,6-3,8 % [19, 25]. Прюритетним напрямом у програм! яюсного пол!пшення с!льськогосподарських тварин особливо! актуальност! набувае удосконалення плем!нних якостей худоби ! !! рац!онального використання, що передбачае ефективне використання в селекцшнш робот! найц!нн!ших м!сцевих ! св!тових генетичних ресурс!в чорно-рябо! худоби, зокрема голштинсько! породи, завезено! з Шмеччини, Угорщини, Дан!!. Проте голштинська худоба р!зно! селекц!! в!др!зняеться зарозвитком головних селекц!йних ознак [24, 26].
Значною м!рою п!двищенню ефективност! ведения галуз! молочного скотарства сприяла селекц!йно-плем!нна робота з удосконалення породних ! продуктивних якостей худоби. Для п!двищення молочно! продуктивност! та полшшення технолог!чних якостей чорно-рябе маточне погол!в'я ос!меняли ам'ям голштинських чорно-рябих буга!в [27].
У Голландп за рахунок використання плщниюв п!вн!чноамерикансько! та европейсько! селекц!! сформований своер!дний тип худоби, який
115
гармоншно поеднуе високу молочну продуктившсть, технолопчшсть вим'я кор1в голштинсько! худоби та високий вмкт бшка I жиру голландсько! худоби. При ощнщ кор1в спостер1гаеться !х значна мшливють, яка систематизована через розподш тварин на типи будови тша [22]. Використання заруб1жного генофонду голштинсько! породи сприяе пщвищенню якост1 буга!в [28]. В. I. Третяк [29] вважае, що для покращення продуктивних якостей мюцево! чорно-рябо! худоби доцшьно використовувати чистопородних буга!в голландсько! породи. Всупереч цьому, за даними Н. Сударева и др. [28], бшьш високою стутнню реал1заци потенщалу продуктивное^ вщр1знялися дочки в1тчизняних плщниюв.
Прюритетним напрямком розвитку молочного скотарства на перспективу можна вважати пщвищення продуктивное^ тварин I зниження затрат на виробництво молока на основ! штенсифжацп тваринництва [26]. Розвиток сшьського господарства I окремих його галузей, в тому числ1 молочно!, яка знаходиться в затяжнш криз1, можна забезпечити лише за умови економ1чно виважено! та обгрунтовано! програми державно! п1дтримки [22, 30].
Висновки. При виведенн1 укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи поеднувалася спадков1сть голштинсько!, голландсько! I м1сцево! чорно-рябо! худоби, а це дае вс1 передумови спод1ватись на високий генетичний потенщал, який закладений у цих вихщних породах. Анал1з походження породи I тип1в укра!нсько! чорно-рябо! молочно! худоби сприятиме визначенню вектор1в подальшого удосконалення породи в1дпов1дно, дозволить ефективно використовувати тварин.
Л1тература
1. £ф1менко М. Перспективи розвитку генеалог1чно! структури укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи / М. Сф1менко, Г. Коваленко, А. Б1рюкова // Тваринництво Укра!ни. — 2002. — № 2. — С. 35-36.
2. £ф1менко М. Я. Чорно-ряба порода : методи створення та перспективи селекц1! (теоретичш I практичн1 аспекти породоутворювального процесу у молочному I м'ясному скотарств1 / М. Я. Сф1менко. — К. : Ас. Украша, 1995. — С. 54-56.
3. Котенджи Г. П. Оц1нка м'ясних I заб1йних якостей, шк1ри та мщност1 п'ясткових к1сток бугайц1в укра!нсько! буро! та чорно-рябо! молочних пор1д / Г. П. Котенджи [та ш.] // Вкник СНАУ : Тваринництво. — Суми, 2005. — № 910. — С. 94-102.
4. Мазуренко М. О. Природш особливост1 будови орган1в травления бугайщв / М. О. Мазуренко, О. I. Вознюк // Науковий вкник ЛДАВМ ¿м. С. 3. Гжицького. — Льв1в, 1999. — Вип. 3, Ч. 1. — С. 73-74.
5. Пелехатий М. С. Результата господарського використання кор1в чорно-рябо! породи р1зного походження, генотип1в I лшш / М. С. Пелехатий, Л. А. Кальчук // Науково-техн1чний бюлетень 1нституту тваринництва. — Харк1в, 2001. — № 80. — С. 82-84.
6. Пелехатий Н. С. Селекционно-генетические параметры и пути совершенствования черно-пестрого скота Украинской ССР на основе принципов крупномасштабной селекции: автореф. дис. ... докт. с.-х. наук / Н. С. Пелехатий. — Л.-Пушкино, 1989. — 56 с.
116
7. Рубан Ю. Д. Породы и племенное дело в скотоводстве : эволюция и прогресс / Рубан Ю. Д. — К. : Аграрна наука, 2003. — 391 с.
8. Ружевський А. Б. Черно-пестрый скот / А. Б. Ружевський. — М. : Колос, 1980. — 246 с.
9. Федорович Е. И. Продолжительность продуктивного использования коров украинской черно-пестрой молочной породы / Е. И. Федорович, В. В. Федорович, И. 3. Сирацкий [и др.] // Тезисы докладов междунар. научн.-практ. конф. "Проблемы интенсификации производства продуктов животноводства". — Жодино, 2008. — С. 123-125.
10. Федоровиче. I. Селекцшно-генетичш та бюлопчш особливост! чорно-рябо! худоби захщного регюну Украши / Федорович е. I. — К. : Науковий св1т, 2000. — 144 с.
11. Федорович е. I. Захщний внутршньопородний тип украшсько! чорно-рябо! молочно! породи : Господарсько-бюлопчш та селекцшно-генетичш особливост! / С. I. Федорович, И. 3. С!рацький. — К. : Науковий евп; 2004. — 385 с.
12. КлассенХ. I. Племшна робота з породами велико! рогато! худоби / X. I. Классен, М. С. Пелехатий ; за ред. М. А. Кравченка. — К. : Урожай, 1970.
— С. 185-224.
13. Федоровиче. I. Бюлопчш особливост! тварин чорно-рябо! худоби р!зно! селекци зах!дного регюну Украши / е. I. Федорович // Розведення ! генетика тварин : м!жвщ. темат. наук. зб. — К. : Аграрна наука, 2000. — № 33.
— С. 157-161.
14. БуркатВ. П. Використання голштишв у формуванн! молочно! худоби / Буркат В. П. — К. : Урожай, 1988. — 102 с.
15. БуркатВ. П. Формування внутршородних тишв молочно! худоби / В. П. Буркат, М. Я. Сф!менко, О. Ф. Близниченко [та ш.]. — К. : Урожай, 1992.
— С. 14-29.
16. НедаваВ. Ю. Чорно-ряба худоба / НедаваВ. Ю., Сф!менко М. Я. — К. : Урожай, 1987. — 144 с.
17. Пахолок В. С. Вплив голштишв на тип ! молочну продуктивн!сть кор!в чорно-рябо! породи р!зних генотип!в. Теоретичн! ! практичн! аспекта породоутворювального процесу у молочному та м' ясному скотарств! / Пахолок В. С. — К. : Ас. Украша, 1995. — 104 с.
18. еф!менко М. Я. Комплексна оцшка генотип!в пл!дник!в при формуванн! структури укра!нсько! чорно-рябо! молочно! худоби / М. Я. еф!менко, В. I. Антоненко, Б. е. Подоба // Нов! методи селекци ! в!дтворення високопродуктивних пор!д ! тип!в тварин. — К. : Ас. Украша, 1996.
— С. 67-68.
19. БуркатВ. П. Нариси з 1сторп ¿нституту : монограф!я / В. П. Буркат, I. С. Бородай. — К. : Аграрна наука, 2008. — 556 с.
20. еф!менко М. Я. Застосування ¿муногенетичних маркер!в в селекци украшсько! чорно-рябо! молочно! породи / М. Я. Сф!менко [та ш.] // Науковий в!сник ЛНАВМ м. С. 3. Гжицького. — Льв!в, 2003. — Т. 5, № 3, Ч 3. — С. 2630.
117
21. Дедов М. Д. Разведение по линиям в молочном скотоводстве / М. Д. Дедов, Н. В. Сивкин // Зоотехния. — 2006. — № 4. — С. 2-4.
22. ДемчукМ. П. Екстер'ерно-конституцшш особливост1 чорно-рябо! худоби европейсько! селекци / М. П. Демчук // Науковий вкник ЛДАВМ ¿м. С. 3. Гжицького. — Льв1в, 1999. — Вип. 3, Ч. 1. — С. 198-200.
23. Галушко I. А. Анал1з молочно! продуктивное^ голштинсько! худоби заруб1жно! селекци в умовах АТЗТ "Агро-союз" Дншропетровсько! област1 / В1сник СНАУ. — Суми, 2006. — Вип. № 10 (11). — С. 23-26.
24. Литвиненко Т. В. Характеристика селекцшно-господарських ознак кор1в заруб1жно! селекци. : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.02.01. "Розведення i селекщя тварин" / Т. В. Литвиненко. — К., 2005. — 20 с.
25. Сфименко М. За новпгами методами селекци / М. £ф1менко, Б. Подоба, Г. Коваленко // Тваринництво Укра!ни. — 2007. — № 2. — С. 18-22.
26. Стрекозов Н. И. Научные основы повышения эффективности молочного скотоводства / Н. И. Стрекозов // Зоотехния. — 2002. — №. 1. — С. 2-5.
27. Микитюк Д. Високорентабельне молоко / Д. Микитюк, Л. Яцик, М. Геймор // Пропозищя. — 2006. — № 137 (11). — С. 93-95.
28. Сударев Н. Предпочтение — отечественным голштинам / Н. Сударев, Д. Абылкасимов, Т. Щукина [и др.] // Животноводство России. — 2009. — С. 49.
29. Третьяк В. Н. Биологические и хозяйственные особенности генетических групп черно-пестрой, голландской пород и потомков от их сочетания в условиях Львовской области : автореф. дис. ... канд. с.-х. наук / В. Н. Третьяк. — Латвийская с.-х. акад. — Елгава, 1978. — 25 с.
30. Железняк A.M. Формування системи державно! пщтримки розвитку молочно! галуз1 / А. М. Железняк // Вшник СНАУ. — Суми, 2006. — Вип. № 10 (11). — С. 46-49.
Summary Novak I. V.
UKRAINIAN BLACK-AND-WHITE DAIRY BREED AND WAYS OF ITS
CREATION
The paper shows how a Ukrainian black-and-white dairy breed with its five interbreed (East Central, Polissya, Western, Southern and Sumy) and five factory (Kharkiv, Kyiv, Podolsky, Dnieper and Dniester) types.
Key words: breed, crossbreeding, holsteins, genetic potential, performance, adaptation.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Щербатий 3.£.
118
