CC BY
51
2. Directive of the People 's Commissar of Defence of the USSR with the number 35105 September 8, 1941 TsAMO Russia. F. 23rd Guards. sd. Op. 2. D. 41. L. 152.
3. Urman M.G. Reasoning doctor. Perm Agency "Style-MG", 2010. 248.
4. USSR Supreme Soviet Presidium Decree dated November 26, 1948 "Criminal Law escaped from compulsory and permanent settlement of persons deported to remote areas of the Soviet Union during World War II"
5. Medical professionals Molotov (Perm) areas distinguished themselves during the Great Patriotic War (1941-1945) PGANI F.8193. Op.1. E.1.
6. Presidium of the Supreme Soviet "to lift restrictions in the legal status with the Germans and their families, LOCATED to banishment" from December 13, 1955 GA RF. F. 7523. Op. 72.. D. 576. L. 79. The original. Typescript.
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Нечаев Олег Игоревич, ассистент кафедры менеджмент и маркетинг Пермского национального исследовательского политехнического университета.
РФ, Пермь, Комсомольский проспект 29, ауд. 511 корпуса «А»
e-mail: [email protected]
DETAILS ABOUT THE AUTHOR
Oleg Nechaev, assistant chair of management and marketing Perm National Research Polytechnic University.
Russian Federation, Perm, Komsomol prospectus 29, Rm. 511 body "A"
e-mail: [email protected]
УДК 008(4+447)
УКРА1НСЬКИЙ ЦИВ1Л1ЗАЦ1ЙНИЙ ПРОСТ1Р: 1СТОРИКО-ЕКОНОМ1ЧНИЙ ВИМ1Р
Студшський В.А.
Предметом досл1дження е укранський цивiлiзацiйний npocmip в icmopuKO-eKOHOMi4HOMy euMipi. В основу методологи дослiдження покладен iсторико-економiчний аналiз uивiлiзаuiйних хвиль розвитку укранського простору. В результатi дослiдження з'ясовано, що великий вплив на нього Играла Трипльська цив^за^я, яка фактично дала розвиток сльськогосподарському виробництву. Данi традиuii' зберiгаються i в ниншньому укранському суспiльствi. Галузь застосування може бути полiтекономiя в сферi дослiдження uивiлiзаujйних, а також i форма^йних процеав розвитку со^ально!' (економiчноi) системи. Зроблено висновок, що Укранський цив^за^йний простiр розпочинае активно формуватись в системi господарських та культурних вiдносин трипльського суспльства, яке, по сутi, стало родоначальником сльськогосподарського виробництва i значною мiрою вплинуло на глобальний цив^за^йний про^р.
Кпючов'1 слова: uивiлiзаuiя, про^р, сторичний, економiчний, трипльська культура, сльськогосподарське виробництво.
УКРАИНСКОЕ ЦИВИЛИЗАЦИОННОЕ ПРОСТРАНСТВО: ИСТОРИКО-ЭКОНОМИЧЕСКОЕ ИЗМЕРЕНИЕ
Студинский В.А.
Предметом исследования является украинское uивилизаuионное пространство в историко-экономическом измерении. В основу методологии исследования положен историко-экономический анализ цивилизационных волн развития украинского пространства. В результате исследования определено, что большое влияние на него сыграла Трипольская культура, которая фактически дала развитие сельскохозяйственному производству. Эти традиuии сохраняются и в нынешнем украинском обществе. Отрасль применения может быть политэкономия в сфере исследования uивилизаuи0нных, а также формаuионных процессов развития соuиальной (экономической) системы. Сделан вывод, что Украинское uивилизаuионное пространство начинает активно формироваться в системе хозяйственных и культурных отношений трипольского общества, которое, по-существу, стало родоначальником сельскохозяйственного производства и в значительной степени повлияло на глобальное uивилизаuионное пространство.
Ключевые слова: uивилизаuия, пространство, исторический, экономический, трипольская культура, сельскохозяйственное производство.
UKRAINIAN CIVILIZATION SPACE: HISTORICAL AND ECONOMIC DIMENSION
Studinski V.A.
The subject of this study is to Ukrainian cultural space in historical and economic dimension. The methodology of this research is historical and economic analysis of the development of civilization waves Ukrainian space. The study determined that a great influence on him played Tripoli culture, which actually gave the development of agricultural production. These traditions are preserved in the current Ukrainian society. Branch application may be in political economy research civilizational and formational processes of social (economic) system. Concluded that the Ukrainian cultural space begins to actively form in the system of economic and cultural relations between Tripoli society, which, in essence, became the ancestor of agricultural production and greatly influenced the global cultural space.
Key words: civilization, space, historical, economic, Tripilska culture, agricultural production.
Постановка проблеми. Прийнято вважати, що термЫ «цив^защя» почав активно вживатися у науковому o6iry з XVIII стол^тя. Це було викликано у процес соцюгумаытарного знання i3 загальноТ системи знань. У широкому розумЫы пщ поняттям цив^зацп розумти бтьш високий стутнь сусптьного розвитку, що пов'язаний зi стрiмким розвитком виробничих вщносин та продуктивних сил у рiзних юторичних вимiрах часу та географiчних просторах. З того часу його застосовували в рiзних контекстах, iз рiзним смисловим наповненням, але зазвичай застосовували й застосовують для позначення великих соцюкультурних сптьнот людей, що з'являються, принайми, з появою писемностк Виграшною стороною i теорм свтових цив^зацм (пер^в в юторп людства), i теорм локальних цивгглзацм е те, що вони передбачають розгляд всесвiтньоТ юторп та св^ово'Т економки в нерозривнм внутршнм едност матерiальних, духовних, сощальних, полiтичних тощо чинниюв. Висунення ж цих рiзноманiтних теорм, що сьогодн сприймаються як складники одыеТ багатоплановоТ теорп цив^зацм, вщбувалося здебтьшого в контекст фтософсько-юторичного або соцюлопчного бачення всесвiтньоТ юторп [1, C.214].
Щодо сучасних пiдходiв у визначенн цивiлiзацií, то iснуe п'ять вщносно самостiйних парадигм: загально юторична, соцiокультурна, економiчна, фiлофсько-антропологiчна та технолопчна. Як зазначае украíнський вчений А.С.Фттенко, iсторична парадигма цивiлiзацií пов'язана з и поступальним розвитком вiд нижчих до вищих форм у процес еволюцiйних стрибкiв i революцiйних змЫ у вiдносинах з природою, у стосунках мiж людьми i сптьнотами, формування iерархiчних зв'язкiв та Ы. Виокремлюеться в iсторичному виiрi цив^зацп локальнi та глобальнi масштаби, а також синхроны та дiахроннi -вщдалеы в часi одна вщ одноí. Фiлософсько-антропологiчна парадигма вважаеться ядром (основою) цив^зацмного пiдходу, суть яко'1' полягае у приведеннi соцiального до Ыдивщуального, наслiдком чого стае не зростання со^апы-юсп загалом, а сощальност iндивiда, и ментального й життевого простору, св^у. Соцiокультурна парадигма означае тюний зв'язок цивiлiзацií та культури, що як правило, ототожнюються. Технолопчна парадигма пояснюе процес перетворення природних ресурав у матерiальнi та духовы надбання цив^зацп. Економiчна парадигма об'еднуе функцюнальы категорií як власнiсть, змют i характер виробництва, а також взаемод^ людини i природи, суспiльнi форми працi, економiчнi фактори [2, С.22-25].
Предмет дослiдження. Украшський цив^зацмний простiр в iсторико-економiчному вимiрi.
Дослщження дано! проблеми. Зауважимо, що данiй проблематицi присвятили своí дослiдження А.С.Фттенко, Ю.М.Канигiн, В.С.Савчук,, Ю.К.Зайцев, М.Ю.Вiдейко, Н.М.Бурдо та iншi. В працях в^чизняних науковцiв проблеми трансформацií украíнського цив^зацмного простору розглядають рiзнобiчно, при цьому проглядаеться ч^кий взаемозв'язок в юторичнм перспективi.
Мета даного дослiдження полягае у визначенн украíнського простору як такого, насамперед його юторичний та економiчнiй вимiр у системi цивiлiзацiйноí парадигми. При цьому автор жодним чином не претендуе на ункальнють та орипнальнють поглядiв, викладених у публкацп. Швидше, це е спроба певного синтетичного аналiзу рiзних поглядiв.
Виклад основного матерiалу. У контекст сучасноí полiт економiчноí думки цив^зацмний пiдхiд до розумiння сутнiсного, закономiрного, соцiального, економiчного та iсторичного розвитку дае можпивiсть визначити складнiсть та суперечливють процесiв, якi вiдбуваються у свтовому масштабi чи в локальних межах в сусптьсш (економiчнiй чи соцальнм системi), але разом з тим неможливо вплинути суто економiчними методами. У цьому зв'язку варто звернути увагу на дослiдження в^чизняних вчених-економiстiв В.С.Савчука та Ю.К.Зайцева. Зокрема, вони апелюють до А.Тойнбi, який виокремлюе цивiлiзацiю як цiлiснiсть, частини котро: узгодженi мiж собою та взаемозалежы, життездатнiсть цивiлiзацií визначаеться можливютю послiдовного освоення життевого середовища та розвитку духовного начала в уах видах людськоТ дiяльностi, перенесенням виклигав та вiдповiдей iз зовнiшнього середовища у свм внутрiшнiй свiт (як на мкро-, так i на макрорiвнi); в сучасних умовах головним у свщомост суспiльства е осмислення себе як частки бтьш ширшого унiверсаму, тодi як особливiсть суспiльноí самосвiдомостi Х1Х столiття полягала у замкненост цього унiверсуму; «захiдна» цив^защя не завоювала домiнуючого положення у сучасному глобальному просторк Разом з тим, на думку того ж А.Тойнб^ теза про уыфкацмнють св^у на базi «захiдноí» економiчноí системи як закономiрний пiдсумок единого та безперервного процесу розвитку людськоТ юторп призводить до певних перекручень i непорозумiнь, а також звужуе юторичний свтогляд.
Окрiм цього украíнськi вчен В.С.Савчук та Ю.К.Зайцев також посилаються на росмського теоретика В.З.Бапiкаева, який, у свою чергу, визначаючи наявнють дiапектичного зв'язку мiж формацiйним та цив^зацмним пiдходом, зауважуе, що цив^защя - дiалектика формацiйних структур, 1х окультурювання, оморалювання, пiднесення у ранг людських цЫностей. При цьому, формащя - це фундамент, а цив^защя - сучасна суспiльна форма юнування з урахуванням i синтезом уах цiнностей, багатств людськоí iсторií.
Отже, на думку Ю.К.Зайцева та В.С.Савчука, цив^защя на вщмЫу вiд формацп, пов'язана не стiльки з матерiально-речовими, скiльки з духовними аспектами сусптьного розвитку, до того ж iз тiею íх частиною, яка визначаеться не ттьки (i не в усьому) наявним способом виробництва [3, С.78-80]. Але до цього додао, що в цивгшзацмнм площин споаб виробництва i культура знаходяться в тюному взаемозв'язку i взаемовпливовк
Виходячи iз вищенаведених пiдходiв, можна стверджувати, що украíнський цивiлiзацiйний проспр визначаеться у тривалому часовому ритмi - вiд Трипiльськоí культури до сьогодення.
З юторико-фтософських позицiй Триптля не е вiдправною точкою розвитку сучасного украшського цивiлiзацiйного простору. Проте, саме триптьський перiод прийнято вважати «золотим вком» древньоí цивiлiзацií модерноТ Украíни. Як зауважують украíнськi вчкенсторики Н.Б.Бурдо та М.Ю.Вiдейко, спiльною рисою уявлень про «золотий вiк», де б вони не складалися, е думка про те, що саме тодi всього було вдосталь i все було найкращим - i життя, i люди. Таким чином iдеалiзацiя минувшини iнколи набувае прагнень у майбутньому. Звичайно, що людин властиво дещо iдеалiзувати iсторiю. Намагання досягти «золотого вiку», повернутися до нього, нехай на новому технолопчному та економiчному рiвнях, помiтнi практично в ус часи. Тому, власне, триптьська культура, а також i и носií та íх досягнення сприймаються i розглядаються часом як пряме свщчення реального iснування «золотого вку» на конкретнiй територií у конкретний час. «Не е одкровенням, - пишуть Н.Б.Бурдо та М.Ю.Вщейко, - що кожен уявляе собi ютор^ вiдповiдно до своíх уподобань. Нав^ь суспiльство через певнi сво^ iнститути, насамперед через державнi, творить ютор^ такою якою хоче бачити. Недаремно юнуе вислiв - «офщйна iсторiя». Епоха Трипiлля - це злет. Спомини про триптьську ютор^ - це ще й усвщомлення того, що на казково багатм землi, яку нинi ми називаемо Украиною, можливо створити передову як на свм час цив^зацю... Але водночас Триптля - це згадка про розпад i повне забуття на довп п'ять тисяч рогав.Це нагадування про те, що можна втратити все - мюта, яскраву культуру та високу духовнють, яга занепадають разом iз економiкою, що не змогла пристосуватися до нових умов» [4, С.4-6].
Триптля стало народженням нових цив^зацмних (та й формацмних) пiдходiв до розвитку людства. 8-9 тисяч рогав тому, як зазначае М.Ю.Вщейко, в бвроп сталася подiя, яка без перебiльшення, визначила и подальшу iсторичну та економiчну долю: люди почали вирощувати хлiб та займатися тваринництвом (цi двi гапузi сiльськогосподарського виробництва тiсно пов'язан мiж собою i до сьогоды). Наслiдки цього революцiйного стрибка й збер^ають свою значимiсть i в сучаснм цивiлiзацií, оскiльки без хлiба, попри всi досягнення технологiй, неможливе iснування сучасного суспiльства. Десятки тисяч роюв людина виживала завдяки полюванню та збиральництву. Винайдення та поширення хлiбороцтва та тваринництва дало можливють займатися ремеслами, мистецтвом, наукою, л^ературою тощо. 1ншим наслiдком стало збтьшення кiлькостi людей, що призвело до демографiчного вибуху. Дану епоху, зауважуе М.Ю.Вщейко, назвали «часом створення нових свтв» [5, С.12]. Цивiлiзацiйний проспр у загальнолюдських масштабах пiсля «створення нових свтв» почав поширюватись на всю планету, iз локальних цив^зацмних просторiв вiн перемiстився у глобальний. При цьому локальнють цивiлiзацií ыкуди не подiлась, а знайшла свое чтьне мiсце й вираження в формуванн народiв та нацiй.
1сторичний взаемозв'язок сучасного украшського цивiлiзацiйного простору з триптьським полягае насамперед у тому, що система виробництва i сфера культури пов'язан iз землеробством. Своерщний «украшський триполiзм», яке набуло явища ментального. Як зауважуе Ю.Канипн, що саме «в землi УкраТни зароджувалася аграрна технологiя виробничого типу, без яко^ б не було сучасно^ цивiлiзацií. I технологiя ця - дiтище предкiв народу. I цей «триполiзм», ця пам'ять, цей Ыстинкт - iнстинкт землеробця-годувальника - в мозку кюток украíнця». Тут ще варто згадати, що за межами Батьювщини мешкае кiлька десятюв
мiльйонiв украíнцiв, якi не просто розпорошилися по всьому cbítobí, а 4Ítko локалiзувалися в ареалах ПвычноТ та Пiвденноí пiвкуль, де знаходяться родкм землi планети - Кубань, Вороыжчина, степовий Алтай, степи Приамур'я, твдень Канади, nÍBHÍ4 США, Аргентина, Бразилiя, пiвнiч Австралií, частина твденноТ Африки [6, C.200-201]. Така залежнють несе в собi не що Ыше як культуру цив^зацмного простору украТнства, так i технолопчну традицiйнiсть, яка поеднана з бажанням свободи i вiльноí працi на своТй (як поняття власностi) землк Такий симбiоз найкраще всього виразив Т.Г.Шевченко у своТй поезií «Молитва», що була написана у 1860 роцк
Царям, всесвiтнiм шинкарям, I дукач^ i таляри, I пута кутií пошли.
Робочим головам, рукам На см окраденiй землi Свою ти силу ниспошли.
Мен ж, мм Боже, на землi Подай любов, сердечний рай!
I бтьш ычого не давай! [7, C.337].
В принципi таке прагнення до свободи i втьноТ працi сприяло i спонукало до переселення в рiзнi куточки свiту. Це був один iз засобiв глобалiзацií украТнського цивiлiзацiйного простору. У цьому контексп й постае питання приналежностi до «захщноТ» (европейськоТ) цивiлiзацií. Поява на полiтичнiй картi свiту незалежноí УкраТни започаткувала глобальнi трансформацií не лише в даному регiонi. Досягнення суверенного статусу УкраТнською державою, за визначенням американського полтолога З. Бжезiнського, е одыею з найвiдчутнiших геополiтичних подм XX ст. i мае свое продовження у ниышньому столiттi. УкраТна, як молода незалежна держава, мае усвiдомити себе в геополiтичному контексп i в контексп розвитку св^овоТ цивiлiзацií, визначити своí геополiтичнi Ытереси, з урахуванням складноТ системи Ытереав рiзних краТн та сучасного розкладу сил -економiчних, полiтичних, вiйськових, духовних. Особливо це стосуеться близького оточення УкраТни. Фактично подií Майдану - 2013 визначили вектор розвитку УкраТни.
Одним iз напрямкiв такого цив^зацмного синтезу е освiта як чинник економiчного зростання. Прагнення знайти новi приклади й способи духовного й рацюнального освоення свiту робить затребуваним дослщження цивiлiзацiйноí природи освiти в умовах переплетення й зростання Ыформацмних потогав, якi замiщають предметнiсть знання й репрезентують себе в здiбностях людини, в активностi свiдомостi, у розумових процесах, що визначае необхщнють повернення освт до ТТ первюно гуманноТ природи. Актуалiзацiя проблем освiти на початку XXI столiття продиктована переоцЫкою цiнностей i пошуком змюту загальнолюдськоТ iдентичностi, яка формуеться, i нового образу св^у. Вiдбиваючи процеси взаемозумовленосл й взаемозалежностi рiзних компонен^в свiтовогоспiвтовариства, соцiально-полiтичнi явища останнього десятил^тя довели потребу вироблення й мотивування глобальноТ парадигми суспiльного розвитку. Виявом щеТ свiтоглядноí установки стала активiзацiя «цивiлiзацiйного бачення свiту». Сформований надюторичний феномен - ноосферна парадигма буття - визначив напрямок руху на сучасному етапк вiд локальних до всезагальних зв'язюв, включаючи в умови Тхнього природного утворення фактор освiченостi, що дозволяе великiй кiлькостi людей брати участь у функцюнуваны колективного Ытелекту. Свiт, який розглядаеться в едност рiзноманiття, змiнюе прiоритети i в освт людини [8, C.60-61] .
Актуальним залишаеться i питання цив^зацмних хвиль та циклiв. Довго строковють хвильових процесiв все ж мае ампл^удний характер. I в певний час вони досягають найнижчоТ позицп , так званоТ, критичноТ точки. Цивiлiзацiйна криза е всесвiтньо-iсторичним процесом змiни свiтових (локальних) цив^зацм, що означае, з одного боку, глибоку перебудову всiеí структури сусптьства (жодна з його сфер не залишиться поза корiнних змiн), а з Ышого боку - трансформащю локальних цивiлiзацiй, висування нових лiдерiв, нестiйкiсть глобального цивiлiзацiйного поля. Разом з тим криза е не лише найнижчою фазою падЫня, але й служить вщправною точкою подальшого зростання. Не вдаючись у подробиц аналiзу можна лише зауважити, що фахiвцi з рiзних галузей знань приходять до висновку, що вщправною точкою нового циклу розвитку украТнського цив^зацмного може стати березень 2015 року. Таю прогнози були зроблен ще наприюнц 1980-х - на початку 1990-х роюв [9, C.91-92]. Очевидно, що в iсторико-економiчному вимiрi розвитку цивiлiзацiйного простору УкраТни переживае фазу свого нового народження i подальшого динамiчного розвитку.
Висновок. УкраТнський цив^зацмний простiр розпочинае активно формуватись в системi господарських та культурних вщносин триптьського суспiльства, яке, по суп, стало родоначальником стьськогосподарського виробництва. За тривалий iсторичний перiод агрокультура поширилась на европейський континент, а згодом i на весь св^ в результат мiграцií населення. УкраТнство як етнос зберегло традицií стьськогосподарського виробництва i удосконалювало його у процес технiчного та технологiчного розвитку.
Список використаних джерел
1. Космина В. Г. Цивт1зац1йний анал1з всесвтньоТ ¡стори як проблема ¡сторюграфи // Науков1 прац сторичного факультету Запор1зького нац1онального университету. - 2011. - Випуск 30. - С.213-223.
2. Флпченко А.С. Економ1чний розвиток сучасноТ цивт1зацИ - К.: Знання УкраТни, 2006. - 315 с.
3. Зайцев Ю.К. Сучасна полтична економ1я. Проблеми та нституиональне поле предмета i методологiT досл1джень. -К.: КНЕУ, 2011. - 337 с.
4. Бурдо Н.Б., Вiдейко М.Ю. Трипльська культур. Спогади про золотий вк. - Харюв: Фоло, 2008. - 415 с.
5. Вiдейко М.Ю. Шляхами трипльського свту. - К.: Наш час, 2007. - 296 с.
6. Каныгин Ю. Путь Ариев. Украина в духовной истории человечества. - К.: УкраТна, 1996. - 256 с.
7. Шевченко Т. Повне зiбрання mворiв у 12-ти томах. - Т. 2. - К.: Наукова думка, 2003. - 784 с.
8. Утюж 1.Г. Цивiлiзаujйна парадигма освти: mеореmико-меmодологiчний аспект // Гумантарний вюник ЗД1А. - 2009. -Вип.. 38. - С. 60-66.
9. Космос древньо)' УкраТни. Триплля - Троянь: Мimологiя. Фiлософiя. Етногенез. К., 1992. - 304 с.
References
1. Kosmyna V.G. Cyvilizacijnyj analiz vsesvitn'oi' istorii' jak problema istoriografii' //Naukovi praci istorychnogo fakul'tetu Zaporiz'kogo nacional'nogo universytetu. 2011. Vypusk 30. S.213-223.
2. Filipchenko A.S. Ekonomichnyj rozvytok suchasnoi' cyvilizacii'. - K. : Znannja Ukrai'ny, 2006. 315 s.
3. Zajcev Ju.K. Suchasna politychna ekonomija. Problemy ta instytucional'ne pole predmeta i metodologii' doslidzhen'. K.: KNEU, 2011. 337 s.
4. Burdo N.B., Videjko M.Ju. Trypil's'ka kul'tur. Spogady pro zolotyj vik. Harkiv: Folio, 2008. 415 s.
5. Videjko M.Ju. Shljahamy trypil's'kogo svitu. K.: Nash chas, 2007. 296 s.
6. Kanygin Yu. Put' Ariev. Ukraina v dukhovnoy istorii chelovechestva. K.: Ukraina, 1996. 256 s.
7. Shevchenko T. Povne zibrannja tvoriv u 12-ty tomah. T.2. K.: Naukova dumka, 2003. 784 s.
8. Utjuzh I.G. Cyvilizacijna paradygma osvity: teoretyko-metodologichnyj aspekt // Gumanitarnyj visnyk ZDIA. 2009. Vyp.38. S. 60-66.
9. Kosmos drevn'oi' Ukrai'ny. Trypillja - Trojan': Mitologija. Filosofija. Etnogenez. K., 1992. 304 s. ДАН ПРО АВТОРА
Студшський Володимир Аркадшович, кандидат економпчних наук, доктор юторичних наук, професор кафедри по^тичноТ економп облково-економлчних факупьтелв
КиТвський Нац1ональний Економ1чний Умверситет ¡мен! В.Гетьмана а/с 123, м. КиТв, 03191, УкраГна e-mail: [email protected]
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Студинский Владимир Аркадьевич, кандидат экономических наук, доктор исторических наук, профессор кафедры политической экономии учетно-экономических факультетов
Киевский Национальный Экономический Университет имени В.Гетьмана а/я 123, г. Киев, 03191, Украина e-mail: [email protected]
DATA ABOUT THE AUTHOR
Studinski Volodymyr Arkadijovych, Ph.D. in Economical Science, D. in Historical Science, Professor Kiev National Economic University named after Vadym Hetman Box 123, Kiev, 03191, Ukraine e-mail: [email protected]
УДК 65.012.7:65.014.1
МЕТОДОЛОГИЯ СОЗДАНИЯ И ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ РЫНКА ЭЛЕКТРОЭНЕРГИИ УКРАИНЫ
Ущаповский К.В., Минкович А.В., Костин Ю.Д.
Предмет исследования. Изучены внешние и внутренние экономические технологии (процессы) при организации конкурентного рынка электроэнергии с учетом мировых тенденций.
Цель работы. Проанализирована новая версия рынка электроэнергии в свете Закона Украины «О принципах функционирования рынка электроэнергии Украины» и выработаны стратегические направления будущего конкурентного рынка.
Метод или методология проведения работы. Использован метод системных оценок для анализа мировых тенденций либерализации рынков электроэнергии. Применены расчетно-аналитические сопоставления различных методологических подходов при оценке будущего энергетики Украины.
Результаты работы. Показана роль законодательной инициативы в построении методических принципов формирования конкурентного рынка электроэнергии. При этом Украина должна выполнить ряд условий: уровень конкуренции на энергорынке, экономическая обоснованность стоимости электроэнергии, возможность свободного выбора поставщиков электроэнергии. Предполагается осуществить разделение естественномонопольных (передача электроэнергии, оперативно-диспетчерское управление) и потенциально конкурентных (производство и сбыт электроэнергии, ремонт и сервис) функций, и вместо вертикально-интегрированных компаний, выполняющих все эти функции, создать структуры специализирующиеся на отдельных видах деятельности. Наличие гарантирующего поставщика электроэнергии в конструкции розничного рынка гарантирует, что потребитель не окажется в ситуации когда с ним отказались заключать договор энергоснабжения (купли-продажи) все сбытовые организации.
На оптовом рынке электроэнергии функционируют несколько секторов: регулируемых договоров, свободных двусторонних договоров, спотовый рынок и балансирующий рынок. Рынок двусторонних договоров может не только уберечь потребителя от резких ценовых колебаний, но и заставит относиться к электроэнергии как к товару, который имеет свою цену и качество.
Область применения результатов. Организация и функционирование конкурентного рынка распространяется повсеместно имеет солидарную ответственность.
Выводы. Появление в Украине либерализованных рынков электроэнергии сопряжено с немалыми трудностями и испытанием на выносливость. Это длительный процесс, который требует готовности правительства решать сложные проблемы организационно-экономического характера, которые в будущем обеспечат потребителю реальные долговременные выгоды.
Ключевые слова: электроэнергия, конкурентный рынок электроэнергии, либерализация рыночных отношений, рынок двусторонних договоров, спотовый рынок («на сутки вперед»), балансирующий рынок, генерация, реализация электроэнергии, гарантирующий потребитель электроэнергии, энергоснабжающая организация, тариф (цена) на электроэнергию, «зеленый» тариф, торговля на бирже, системный оператор, рынок вспомогательных услуг, дерегулирование электроэнергетики, совет рынка, национальная комиссия по регулированию электроэнергетики.
CONCEPT OF CREATING AND FUNCTIONING OF THE ELECTRICITY MARKET IN UKRAINE
Ushapovskiy K.V., Minkovich A.V., Kostin Yu.D.
Research Subject. The external and internal economical technologies (processes) when organizing competitive electricity market with due consideration of global trends have been studied.
Work Objective. A new version of electricity market has been analyzed with the meaning of the Act of Ukraine "On principles of electricity market performance in Ukraine" and some strategic approaches of prospective competitive markets have been developed.
