CC BY
42
ШИШИ&И ТГШМ
УДК 321.01(410.1)+330.117+94(410.1) «16/18»
ЕКОНОМ1ЧН1 ФУНКЦП ДЕРЖАВИ У СТАНОВЛЕНН1 ЕКОНОМ1КО-ПОЛ1ТИЧНО1 П1ДСИСТЕМИ АНГЛИ (XVII - 60-Т1 РОКИ Х1Х СТ.)
Волкова О.М.
Предмет, мета роботи. В данй статт1 розглядаються економ1чн1 функцИ' держави у становленн1 економко-полтичноТ п1дсистеми Англи. Метою досл1дження е анал1з досвду розбудови економ1чних ¡нститут1в Англи для використання в ринковй трансформацИ' економки УкраТни.
Методологя проведення роботи. Методолог1чною основою проведеноТ роботи е використання п1дход1в цивт1зац1йноТ парадигми, як дозволяють розглядати державу як орган1зац1йний центр суспльства. Механизмом орган1зацИ' суспльства та його господарськоТ системи е реал1зац/я економ1чних функц/й держави через запровадження економ1чних ¡нститут1в. Цивл1зац1йний пдхд передбачае досл1дження цлюност1 суспльства та його господарськоТ сфери за допомогою методу кнцевих причин - цльовоТ, ¡нтегративноТ, в1дтворювально'Т та адаптивноТ.
Результати роботи. В данй статт1 розглядаються економ1чн1 функцИ' держави, обумовлен ц1льовою юнцевою причиною та формування економко-полтичноТ п1дсистеми господарства. До таких функц1й в1дносяться формування оргамв економ1чно'Т влади та орган1зац1я ТхньоТ д1яльност1; розробка та впровадження такоТ модел\ господарства, яка б в1дпов1дала особливостям суспльства, його природному середовишу, внутршн1м та зовншмм викликам; створення бюджетно-податковоТ системи; надання статусу економ1чним суб'ектам \ визначення «правил» Тх взаемоди.
Галузь застосування результате. Розглянута в статт1 еволюц1я економ1чних функц1й держави у становленн економко-полтичноТ Ыдсистеми Англи у XVII - 60-х роках Х1Х ст. обгрунтовуе механ1зм формування ринкового господарства национально}' держави з позиц1й цивмза^йноТ парадигми. Здобут\ результати досл1дження можна використати при формуванн економ1чних ¡нститут1в господарськоТ системи УкраТни, а також при викладанн економко-теоретичних дисциплн.
Висновки. Досвд участ\ держави у становленн ринковоТ господарськоТ системи в Англи для УкраТни полягае в наступному: 1. Необх1днють забезпечення демократичного характеру влади, розбудови ТТ незалежних глок як передумови ринковоТ трансформацИ' нац1онально'Т господарськоТ системи в УкраТм. 2. Важливсть формування економ1чного ¡нституту приватноТ власност1 як основи ринковоТ господарськоТ системи. Лег1тим1зац1я прав приватноТ власност1 кожного економ1чного суб'екта виступае гарантом прав приватноТ власност1, запорукою в1д рейдерства та ¡нших форм ТТ «ерози». 3. Економ1чн1 функцИ' держави реал1зуються шляхом створення економ1чних ¡нститут1в, як засобу оргамзацИ' ринкових економ1чних процеав у вах складових нац1онально'Т господарськоТ системи. Зокрема в ТТ економко-полтичнй п1дсистем1 формуються фскальн ¡нститути, ¡нститут державного бюджету, ¡нститут комерц1ал1зац1'Т капталу, засобв виробництва, земл1, прац та грошей.
Ключов'1 слова. Економ1чн1 функцИ' держави, ринкове господарство, нац1ональна держава, економко-полтична пдсистема, економ1чн1 ¡нститути, цивл1зацЮна парадигма.
ЭКОНОМИЧЕСКИЕ ФУНКЦИИ ГОСУДАРСТВА В СТАНОВЛЕНИИ ЭКОНОМИКО-ПОЛИТИЧЕСКОЙ
ПОДСИСТЕМЫ АНГЛИИ (XVII - 60-Е ГОДЫ XIX В.)
Волкова Е.М.
Предмет, цель работы. В данной статье рассматриваются экономические функции государства в становлении экономико-политической подсистемы Англии. Целью исследования является анализ опыта развития экономических институтов Англии для использования в рыночной трансформации экономики Украины.
Методология проведения работы. Методологической основой проведенной работы является использование подходов цивилизационной парадигмы, которые позволяют рассматривать государство как организационный центр обшества. Механизмом организации обшества и его хозяйственной системы является реализация экономических функций государства путем введения экономических институтов. Цивилизационный подход предполагает исследование целостности обшества и его хозяйственной сферы с помошью метода конечных причин - целевой, интегративной, воспроизведенной и адаптивной.
Результаты работы. В данной статье рассматриваются экономические функции государства, обусловленные целевой конечной причиной и формирование экономико-политической подсистемы хозяйства. К таким функциям относятся формирование органов экономической власти и организация их деятельности; разработка и внедрение такой модели хозяйства, которая бы соответствовала особенностям обшества, его среде, внутренним и внешним вызовам; создание бюджетно-налоговой системы; предоставления статуса экономическим субъектам и определение «правил» их взаимодействия.
114
Економлчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
© Волкова О.М., 2015
Область применения результатов. Рассмотренная в статье эволюция экономических функций государства в становлении экономико-политической подсистемы Англии в XVII - 60-х годах XIX в. обосновывает механизм формирования рыночного хозяйства национального государства с позиций цивилизационной парадигмы. Полученные результаты исследования можно использовать при формировании экономических институтов хозяйственной системы Украины, а также при преподавании экономико-теоретических дисциплин.
Выводы. Опыт участия государства в становлении рыночной хозяйственной системы в Англии для Украины заключается в следующем: 1. Необходимость обеспечения демократического характера власти, развития ее независимых ветвей как предпосылки рыночной трансформации национальной хозяйственной системы в Украине. 2. Важность формирования экономического института частной собственности как основы рыночной хозяйственной системы. Легитимизация прав частной собственности каждого экономического субъекта выступает гарантом прав частной собственности, залогом от рейдерства и других форм ее «эрозии». 3. Экономические функции государства реализуются путем создания экономических институтов, как средства организации рыночных экономических процессов во всех составляющих национальной хозяйственной системы. В частности, в ее экономико-политической подсистеме формируются фискальные институты, институт государственного бюджета, институт коммерциализации капитала, средств производства, земли, труда и денег.
Ключевые слова. Экономические функции государства, рыночное хозяйство, национальное государство, экономико-политическая подсистема, экономические институты, цивилизационная парадигма.
ECONOMIC FUNCTIONS OF THE STATE IN THE DEVELOPMENT OF ECONOMIC AND POLITICAL SUBSYSTEM OF ENGLAND (XVII - 60S OF XIX)
Volkova O.M.
Subject, goal of the work. Economic functions of the state In the development of economic and political subsystem of England are considered in this article. The goal of the research is the analysis of the experience in the establishment of economic institutions aiming to use them in the market transformation of economy in Ukraine.
Methodology of the work. Methodological basis of this work is the use of approaches of civilization paradigm that allow to regard the state as an organizational center of the society. The mechanism in the organization of the state and its economic system is the realization of economic functions in the state by introducing economic institutions. The civilization approach involves the research of societal integrity and its economic activity with the method of ultimate causes - targeted, integrated, reproductive and adaptive ones.
Results of the work. The article shows economic functions of the state that are due to targeted ultimate cause and formation of economic and political subsystem of the whole economic system. These functions contain the following: formation of bodies of economic power and organization of their activity; development and improvement of such economic model which could suit peculiarities of the society, its natural environment, internal and external challenges; formation of budget-tax system; status for entities and definition of «rules» of their interactions.
Scope of the results. The evolution of economic functions of the state in the development of economic and political subsystem of England (XVII - 60s of XIX) described in this article justifies the mechanism for formation of market economy of national state based on civilization paradigm. Obtained research results can be used to form economic institutions of economic system in Ukraine, and also in teaching economic and theoretical disciplines.
Conclusions. The experience of the activity of the state in the development of market economic system in England for Ukraine is as follows: 1. It is necessary to provide a democratic character of power, development of its independent branches as the background for market transformation of national economic system in Ukraine. 2. It is important to form economic institution of private property as the basis for market economic system. Legitimization of private property rights for each entity is a guarantor for private property rights. 3. Economic functions of the state are realized with establishment of economic institutions as a means for organization of market economic processes in all components of national economic system. Particularly fiscal institutions, institute of national budget, institute of capital commercialization, means of production, land, labour and money are formed in its economic and political subsystem.
Key words. Economic functions of the state, market economy, national state, economic and political subsystem, economic institutions, civilization paradigm.
Актуапьнють. Складний шлях УкраТни по po36yqoBi нацюналыноТ держави та формування ринковоТ економлки передбачае використання юторичного досвщу краТн европейсыкоТ цив^зацп. З урахуванням особливостей сучасного етапу розвитку сусптыств, Тх нацюналыно-менталыноТ специфки такий досвщ може суттево допомогти у скороченн часу, уникненн помилок та у визначенн ключових напрямгав ринковоТ трансформацп економки УкраТни. Особливу значимюты набувае використання юторичного досвщу Англп - краТни, що створила оптималын складовi ринкового господарства, у становленн економiчних Ыститупв ринкового господарства.
Ступшь дослщження дано! проблеми вченими. Питання ролi держави в оргаызацп сусптыства та господарсыкоТ системи мае найдовшу ютор^ - з чаав виникнення Ыституту держава i по сыогодншнм день: Закони Хамурапт, «Держава» Платона, «Державецы» («Володар») Н. Магаавелл^ «Про дух закоыв» Шарля-ЛуТ де Монтеск'е, «Дослщження про природу та причини багатства народiв» А. См^а, «Народне господарство, наука про народне господарство та ТТ методи» Г. фон Шмоллера, «Загалына теорiя зайнятосп, вщсотка та грошей» Дж. М. Кейнса, «Велика трансформащя» К. Полан'Т, «Економка державного сектору» Дж. Е. Спгшца, тощо. Наприганц ХХ - початку ХХ1 стол^тя починае переважати використання Ыституцюналыних пiдходiв у дослщження ролi держави в господарсыш системк Найбтыший вщгук серед економю^в викликаюты пращ украТнсыких вчених: С.В. Степаненка, А.М. Колота, 1.Й. Малого, М.1. Диби, В.В. Демент'ева, М.К. Галабурди, Д.Г. Лук'яненко. Як теоретичне обфунтування рiзних пiдходiв так i Тх практична реа^защя протягом розвитку сусптыства свщчаты про устлхи та невдачi Тх адекватност щодо реалм в короткострокових або довгострокових перюдах.
Предмет дослщження. Нами пропонуетыся розглянути ролы держави на етап становлення ринкового господарства Англп через визначення та реалiзацiю цтыових економiчних функцм держави у економко-пол^ичнм пiдсистемi господарсыкоТ сфери сусптыства.
Мета до^дження. Розглянути еволющю економiчних функцм Англп пщ час становлення ринкового господарства.
Завдання дослщження. Виявити Ыституцюналыне забезпечення економiчних функцм держави у становленн економко-полiтичноТ пщсистеми Англп.
Методи до^дження. Методолопчний Ыструментарм цив^зацмноТ парадигми.
Результати дослщження. В данм статп розглянут економiчнi функцп держави, обумовлен цтыовою ганцевою причиною та формування економiко-полiтичноТ пщсистеми господарства. До таких функцм вщносятыся формування оргаыв економiчноТ влади та оргаызащя ТхныоТ дiялыностi; розробка та впровадження такоТ моделi господарства, яка б вщповщала особливостям сусптыства, його природному середовищу, внутрiшнiм та зовышым викликам; створення бюджетно-податковоТ системи; надання статусу економiчним суб'ектам i визначення «правил» Тх взаемодiТ та Ы.
Висновки. Становлення ринковоТ економш нацiонального господарства Англiï свiдчить про необхщнють реалiзацiï eKOHOMÏ4HMX функцiй держави у розбудовi економiко-полiтичноï пiдсистеми. Досвщ участi держави у становленнi ринково'Г господарськоï системи в Англiï для УкраТни полягае у необхiдностi: по-перше, забезпечення демократичного характеру влади через розбудову IT незалежних гiлок як передумови ринково'1' трансформацiï нацiонапьноï господарсьш системи в Украïнi; по-друге, формування економiчного iнституту приватноï власностi як основи ринково: господарськоï системи; по-трете, створення економiчних iнститутiв, як засобу оргаызаци ринкових економiчних процесiв у вах складових нацiонапьноï господарськоï системи.
В данм статтi методологiчною основою дослщження трансформацiï економiчних функцiй держави в умовах становлення ринково! господарс^о! системи Англiï виступае цивiлiзацiйна парадигма. Основними положеннями (принципами) цивiлiзацiйноï парадигми, як визначають методологiчнi iнструменти аналiзу економiчних функцiй держави та 1х еволюцiю, е суб'ектнiсть, системнiсть, цтюнють, свiдома органiзацiя, процеснiсть. Цi принципи в свош едностi утворюють матрицю аналiзу суспiльного життя (розвитку) i репрезентують державу як органiзацiйний центр вах сфер сусптьства, який забезпечуе цтюнють сусптьства. Держава формуе систему зв'язгав мiж рiзними структурними частинами сусптьства, економiчними суб'ектами, акумулюе ресурси для досягнення 1х спiльних цтей, мотивуе, координуе, регулюе ïх дiяльнiсть, виступае органом практичноï органiзацiï сусптьного життя. Механiзмом забезпечення цiлiсностi сусптьства е практична реа^защя спiльних цтей вах суб'екпв через здiйснювaння функцм держави [1, С.85-99].
Цивiлiзaцiйний пщхщ передбачае дослiдження цiлiсностi суспiльствa за допомогою методу кiнцевих причин [1, С. 90-91], який характеризуе розвиток сусптьства як рух «заради чого» [2, С. 8б]. Аристотель визначав чотири кiнцевi причини руху [2, С. 87-89], що обумовлюють завершенють, сaмодостaтнiсть та цiлiснiсть об'екту, використовуючи сучасну термiнологiю, ïх називають цтепокладальна, вiдтворювaпьнa, iнтегрaтивнa та адаптивна причини. Вщповщно названим кiнцевим причинам вщповщае структура сучасного суспiльствa, обфунтована Т. Парсонсом - полiтичнa, духовно-культурна, социальна та економiчнa (господарська) [3]. В кожнм з цих сфер держава, виконуючи вщповщы функцИ, забезпечуе цтюнють цих сфер i сусптьства в цтому.
Використання методу юнцевих причин у дос^джены господaрськоï сфери дозволяе визначити напрями прaктичноï дiяльностi держави (оргаызацмного центру) - економiчнi функци, реaлiзaцiя яких забезпечуе цiлiснiсть цiеï сфери та суспiльствa в цтому [1, С. 95-99]. В данм стагп розглянуто трaнсформaцiю економiчних функцм держави, що здiйснюють цiльову ганцеву причину. До таких функцiй, пов'язаних з виробленням економiчноï полiтики держави, вщносяться: формування оргaнiв економiчноï влади та оргаызащя ïхньоï дiяльностi; розробка та впровадження тaкоï моделi господарства, яка б вщповщала особливостям сусптьства, його природному середовищу, внутрiшнiм та зовншым викликам; створення бюджетно-подaтковоï системи; надання статусу економiчним суб'ектам i визначення «правил» ïх взаемоди; тощо. Нaзвaнi та iншi функци держави у свош едност обумовлюють утворення структурних складових економiко-полiтичноï пщсистеми господaрськоï сфери.
Предметом дaноï стагп е трaнсформaцiя цiльових економiчних функцм держави на етaпi становлення ринковоï господaрськоï системи. В другiй половин XVII - 60-тi рр. Х1Х ст. вiдбувaються епохaльнi змiни в сусптьнм зaпежностi iндивiдiв та хaрaктерi верховноï влади крaïн eвропейськоï цив^зацп. Вiд особистоï зaлежностi та вщносин володарювання-пiдпорядкувaння цi крaïни переходили до мaйновоï зaлежностi та утвердження свободи i рiвностi мiж людьми, демократичного устрою влади. ЗмЫювався державний устрм, коли на змiну центрaлiзовaним монaрхiям стали приходити нaцiонaльнi держави. Все це спричинило суттевi змЫи економiчних функцiй держави та форм 1х реaлiзaцiï. Зовнi така трансформащя набула форми докорiнноï перебудови економiчних iнститутiв якi ми розглядаемо в якост зaсобiв оргaнiзaцiï ринковоï господaрськоï системи.
Основополагаючою ознакою економiко-полiтичноï пщсистеми, ïï призначенням е приведення в дИ рушiйних сил, що забезпечують функцюнування i розвиток (рух) господaрськоï системи. Пусковим мехaнiзмом руху виступае верховна влада. В нацюналы-лй держaвi внaслiдок вiдокремлення влaсностi вiд влади, поряд з верховною владою з'являеться ще одне джерело сил руху - багатство (гроил), володЫня якими обумовлюе активнють суб'ектiв. Поряд з сусптьними цiлями та iнтересaми, яга об'еднували Ыдивщв та надавали лептимний характер впливу верховноï влади, виникли легiтимнi iндивiдуaльнi та колективнi ц^ та iнтереси, досягнення яких забезпечувалося приватною власнютю. Взaемодiя цих двох груп сусптьних сил (верховноï влади та устремлЫня суб'ектiв реaлiзувaти влaснi цiлi) забезпечуе рух ринковоï господар^^ системи.
Кожна кража мала сво^ особливостi формування нaцiонaльноï держави, основними характеристиками яко^ е свобода та рiвнiсть членiв суспiльствa, незaлежнiсть гток влади, утвердження яких уможливило трансформацИ феодaльноï влaсностi у приватну. В Англи цей процес вщбувся ранше нiж в iнших крaïнaх eвропейськоï цивiлiзaцiï. У 1215 роцi була прийнята Велика харля вiльностей, яка символiзувaлa перемогу бaронiв проти постмного здирництва зi сторони короля.
Вiдомi два параграфи Великоï хaртiï -§ 39, § 40 увiйшли в iсторiю Англiï та свiту як початок шляху демократизаци суспiльствa. Адже в них юридично сформульований принцип громaдянськоï свободи (що включае захист прав власносп), який е основою гаранти вiд aдмiнiстрaтивного свaвiлля влади в особi короля та мютить мехaнiзм його забезпечення [4, С. 139]. «Втьними людьми», про яких зазначаеться в Xaртiï (в цих параграфах), були королiвськi васали (барони). Широке розповсюдження принципу громадянських свобод вах члеыв суспiльствa вiдбулося у XVII та XVIII стол^тях.
В Хартп вольностей 1215 року вперше в iсторiï розвитку aнглiйського феодального сусптьства зазначаеться регуляторний мехaнiзм взаемоди держaвноï влади (влади короля) i суспiльноï влади (влади феодaлiв). Створення ком^ету з двадцяти п'яти бароыв, якi контролювали виконання пaрaгрaфiв Харти зi сторони короля, створило можливють впливати на його дiï. Вперше з'являеться феодальна форма гаранти захисту прав сусптьства, яка частково враховувала жтереси Ыших сусптьних груп для того щоб спертися в боротьбi з королем на бтьш широк суспiльнi кола, без пiдтримки яких боротьба феода^в з королем була неможливою.
На формування дiевого мехaнiзму держaвноï влади суттевий вплив спричинили змжи в оргaнiзaцiï верховноï влади. Першим кроком стало вщокремлення зaконодaвчоï влади вщ королiвськоï влади та становлення англмського парламентаризму. Залучення до нижньоï палати парламенту предстaвникiв мiст, лицарства дозволило сформувати новий центр влади, що вщображав Ытереси бiльш широких кт суспiльствa. Це дозволило суттевоï змiни економiчних функцiй держави, перш за все у фiскaльнiй сферк Починаючи з другоï половини XIV стол^тя прямi i непрямi податки визначались ттьки з дозволу англмського парламенту. Сaмi податки в цей час поспйними не були, вони вводились лише для даного випадку, рщко на два, на три роки, i це робило необхщним скликання парламенту |щрчно i цим укртлювало полiтико-економiчне значення, збiльшувaло його авторитет i визнання. В XV ст. парламент отримав право визначення цтей використання урядових грошей отриманих вщ податгав i отримання зв^у 1х використання.
Протягом XV ст. в Англи вщбуваеться процес розмежування судовое та виконaвчоï гiлки королiвськоï влади, в якiй суддi верховних су^в перестали виконувати наряду з судфвським функцiями рiзнi королiвськi доручення фюкального та всякого iншого характеру, адмУстративы функцiï. Судовий орган, який складався з мирових суддiв, користувався популярнютю як у пaрлaментi так i у сусптьства, осктьки в нього входили представники дворянства, джентри лицaрiв. Вiн був серйозною противагою дiям короля, щодо його нaмiрiв вплинути на господарську та фюкальну полiтику держави. В 1427 р. мировим суддям нав^ь була передана влада визначати розмiр зaробiтноï плати [4, С. 219-220]. Також виршальну роль у розвитку
англiйського суспiльства вiдiграло створення Ыституту присяжних, що утвердився в ганц XV ст. в англмсьгай судовiй практицi, створив принципово новi пiдходи при винесеннi вироку та призвiв до утвердження незалежноТ судовоТ гiлки влади в Англií.
Тривала боротьба за верховенство парламенту при здмснены верховноТ влади, який враховував як пол^ичы, соцiагьнi так i господарськi iнтереси бiльшостi населення, над королiвською владою завершилась «Славною револющею» 1688 року. Вона стала результатом компромюу вже мiж буржуазiею, представленою промисловцями, торговцями та банкiрами, i «новим дворянством», яких пiдтримувало англканське духовенство, i частиною великих консервативних землевласнигав.
Протягом XVIII ст. в Англи вiдбувалися змiни в системi виконавчоТ влади. Ранiше парламент задовольнявся прийняттям законiв та бюджету, а виконавча влада належала королю. На середину XVIII ст. парламент вобрав у короля фактичний контроль над управлЫням краТною i передав його кабЫету мiнiстрiв. Важливу частину економiчних функцiй держави поряд з парламентом почав здмснювати цей орган держаного правлЫня так i з'явилася нова форма реалiзацiТ економiчних функцiй держави - урядовi рiшення.
Новими фунщями держави стало сприяння розвитку ринку капралу, зовнiшнiх економiчних зв'язкiв, единого культурно-економiчного простору, кредитноТ справи. В дiях уряду та парламенту Англи простежувалися генеральна лiнiя, стрижень розвитку господарськоТ системи - захист приватноТ власностi. Протягом XVI - XIX ст. ст. Аншя н разу не дозволила собi виршувати кризовi явища в господарськiй сферi за рахунок приватноТ власностi ТТ економiчних суб'ектiв. Саме цей аспект державноТ полiтики допомiг у XIX ст. створити ринкову господарську систему з розвинутим нацiональним ринком i витiснити супротивника - Антверпена, Амстердама, Парижа з паывних мiсць в мiжнародних економiчних вiдносинах.
Важливим напрямком економiчних дiй держави стало сприяння розвитку ринку капралу та зовышых економiчних зв'язгав. Становлення цих економiчних функцiй в АнглiТ безпосередньо було обумовлене надходженням коштiв, отриманих Френсюом Дрейком в заморських територiях. Як зауважив Дж. Кейнс в своТй робот «Трактат про грошi»: багатство Френсюа Дрейка можна розглядати як основу британських Ыоземних iнвестицiй. Королева близавета за рахунок цих кошлв змогла погасити весь свiй Ыоземний борг та внести частину у розвиток ЛеванлйськоТ компанiТ, доходи вщ дiяльностi якоТ дали можливiсть створити Ост-!ндську компанiю. Дiяльнiсть останньоТ протягом XVII-XVШ ст. стала основою англмських зовнiшнiх економiчних зв'язкiв i т.п. [5, С. 105-106]. Внаслщок вдалого захоплення колонiй IндiТ та ПвычноТ Америки Ост-Iндська компанiя збiльшила каттал. Колонiальна полiтика держави та забезпечення монопольного становища англмських компанiй стало важливою функцiею держави.
Нацiональний ринок Англи став формуватися ще у XVIII ст., ранш нiж у Ыших европейських краТнах. Велику роль в цьому процесi вiдiграв Лондон. Маючи представництво у парламентi, право самоврядування i будучи полiтичним центром Англи, Лондон для пщтримки своеТ величi постiйно органiзовував та удосконалював адмiнiстративнi та ринковi зв'язки по вай крaТнi, розширював англмський ринок. Лондон був активним торговим портом i забезпечував чотири п'ятих зовышньоТ торгiвлi Англи, центром посередництва i торгiвлi, центральною сортовою стaнцiею по перерозподту виготовленоТ aнглiйськоТ продукцiТ з розвинутою iнфрaструктурою, бангавським центром, осередком формування единого культурно-економiчного простору ваеТ краТни.
Держава сприяла торгiвлi (посередництву), розвивала Ыфраструктуру, формувала единий культурно-економiчний простiр, розвивала кредитну справу, що вело до становлення нацюнального ринку в Англи. Особливим напрямком економiчноТ дiяльностi держави стала бюджетна полiтикa, зокрема формування та упрaвлiння державним боргом. Останнм е проявом участ держави у кредитних вiдносинaх, як увiйшли до кола нaйбiльш значимих економiчних функцiй держави. Сформувалось державне кредитування комерцмних бaнкiв, що стали вщгравати надзвичайно важливу роль в розвитку господарства краТни. Так, через кредиты вщносини держава сформувала новий канал впливу на переб^ господарських процеав. вторично встановлення цих економiчних функцiй держави йшло на шляху нарощування державного боргу уряду Англи. Короткотермiновi борги у XVII ст. та довготермiновi борги у XVIII ст. формувалися за схемою: позика держави у бaнкiрiв - випуск державних обл^ацм, що продавалися банком за заниженими цЫами банфам, яю, в свою чергу, продавали обл^аци за вищими цiнaми. Це давало змогу комерцiйним банкам накопичувати каттал, що використовувався для кредитних операцм. В цiй небезпечнiй грi, за словами Ф. Броделя, вщбувалася ефективна моб^защя економiчних сил АнглiТ - формувалася майбутня зброя у виглядi кредиту, який використовувався для розширення нацюнального ринку Англи [6, С. 337].
Одним з найважливших Ыститупв ринковоТ економки, на думку К.ПоланьТ, був iнститут комерцiaлiзaцiТ зaсобiв виробництва, земл^ прaцi та грошей «визначае поведiнку i, вiдповiдно, перетворюеться на найважливший iнститут ринковоТ економiки» [7, С. 251]. Формування цього Ыституту в Англи вщбувалося рaнiше ыж в iнших краТнах та мало своТ особливостi.
В iсторiТ еволюци грошовоТ системи АнглiТ простежуються глобалы-л особливостi, якi, можна сказати, е взiрцевими для формування товарно-грошовоТ системи нацюнальноТ держави, якi забезпечували довiру економiчних суб'ектiв: по-перше, курс фунта стерлЫга залишаеться у виглядi прямоТ лiнiТ вiд 1560 р. до 1931 р. [6, С. 317]; по-друге, стмкють курсу розрахунковоТ монети (фунту стерлЫгу) забезпечило вище котування монети ыж бaнкiвськi грошi i рaннiй перехiд до використання кредитних бте^в i в рештi-решт паперових грошей; по-трете, запровадження урядом в перший половин XVIII ст. завищеноТ цiни золота в порiвняннi з Ышими краТнами призвело до припливу жовтого металу до Англи ^ вщповщно, до розвитку (збiльшення?) капралу (або кaпiтaлiзaцiТ грошей?) необхiдного для розвитку виробничоТ сфери; по-четверте, твереза полiтикa уряду щодо забезпечення непохитност фунта стерлiнгa, недопущення девaльвaцiТ задля захисту прав власнигав, чинностi контрак^в, недоторкaнностi кaпiтaлiв, що надавалися в позику державк
Земельнi вiдносини в Англи, починаючи з XIII ст., характеризувались процесом огородження - збтьшення земельноТ влaсностi великих землевлaсникiв-лендлордiв, як забирали у селян землi i давали в оренду фермерам. Великого розмаху цей процес набув у XV-XVI ст. з розвитком англмськоТ суконноТ промисловостi, коли вiдiбрaнi землi перетворювали у пасовиська для вирощування овець, та секуляризащею, коли церковна та монастирська земля ставала свтською.
Псля АнглiйськоТ буржуазноТ революцiТ результатом пошуку компромiсу мiж новою буржуaзiею та консервативними землевласниками щодо визначення економiчноТ полiтики держави стало посилення процесу огородження. За урядовими актами та парламентськими законами 1760-х роюв велик землевласники отримали землю у повну власнють. Наслщками огородження в Англи були: змЫа соцiaльноТ структури суспiльствa - перетворення феодaлiв у великих землевласнигав-кaпiтaлiстiв (якi надавали землю в оренду для ведення стьськогосподарськоТ дiяльностi, видобутку кам'яного вуплля, зaлiзноТ руди, будiвництво), селян у найману робочу силу - фермерiв та робiтникiв; зaмiнa феодальноТ ренти на катталютичну; нагромадження кaпiтaлу великими землевласниками та фермерами-орендарями; збтьшення попиту на засоби виробництва Онвентар, мЫеральы добрива тощо); зростання виробництва стьськогосподарськоТ продукци потреби населення в продуктах харчування, промисловост у сировинi; збтьшення кшькосл платоспроможного населення.
Пaрлaментськi реформи 1832 та 1867 роюв зменшили вплив великих землевласниюв на господарську пол^ику держави. Скасування у 1846 рощ хлiбних зaконiв (1815 р.), вщповщно до яких ввiз зерна обкладався великим митом, поставило аграрний сектор в умови втьноТ конкуренци. Нaслiдком стало прискорений кaпiтaлiстичний розвиток аграрноТ гaлузi - змiнюеться мотиващя дiяльностi фермерiв, збiльшуеться розмiр орендованоТ землi, удосконалюеться виробництво в аграрий та видобувних галузях, зростае асортимент i якiсть виготовленоТ продукцiТ, тощо. Втьна торгiвля зерном супроводжувалася введенням втьноТ торгiвлi цукром i, нареит, в 1860 р лiсомaтерiaлaми.
Процес огородження в Англи супроводжувався збтышенням кiлькостi бiдних людей та запровадженням законодавства про бщних, iсторiя якого розпочалася ще в XIV ст. Механзм втiлення цих законв у життя носив не загалынодержавний, а, скорiше, парафiялыний характер Суть цих законв полягала у утриманн бiдних та нужденних, як проживали при певнiй парафií, за рахунок стягування податкiв з фермерiв та благодiйних внескiв багатих людей те'1' ж самоí парафií.
Однею з основних складових «старого законодавства» називалася «Спнхемлендсыка система» 1795, яка взагагл нiколи не мала статусу закону i була нi чим Ышим, як прецедентом, прийнятим в одному графсш i згодом запозиченим Ышими. Тим не менш, нав^ы сыогоднi в спецiалынiй лiтературi ф^руе поняття «закон Спiнхемленда». За цим законом кожний нужденний до мУмалыно' заробiтноí плати отримував доплату, яку надавав приход. Наслщком запровадження цыого закону стало свiдоме зменшення роботодавцями заробiтноí плати найманим працiвникам, 'х деградацií, та збiлышення податкiв на бщних, яю сплачували основнi платники податкв - фермери. Маркс i Енгелыс вважали, що соцiалына допомога за спнхемлендским принципом сприяла моральному розкладанню як роботодавцiв, в односторонныому порядку, що перекладали витрати по заробiтнiй платi на графства, так i працiвникiв, чия продуктивнiсты пращ та заробiтки падали [8, С. 311].
У 1834 р в Англи була проведена реформа законодавства про бщних. Акт 1834 скасував дотаци незаможним i нужденним, пометивши в центр ново! системи соцiалыноí допомоги iнститут робiтних будинкiв. На думку К. Поланы: Спiнхемленд перешкоджав формуванню ринку працi в Англи[9]. При всiй антигуманностi системи робiтних будинкiв, вважае Р. Школлер, саме Акт 1834 створив передумови утворення нацюналыного ринку працi[10].
Одним з важливих крокiв у формуваннi ринково^ економiки була полiтика держави щодо створення патентного права. Iсторiя запровадження патентное системи в Англií в XVI ст. - перший половин XVII ст. характеризуваласы привiлеем короля або феодала у наданн патенту на винахщ i мало дуже складну та довгу процедуру його отримання. Тому для народжуваних капталютичних вщносин це ставало перепоною. Вщомий «Статут про монополи», прийнятий англйсыким парламентом у 1623 р., узаконив видачу патенту строком на 14 рокв, суттево обмежуючи владу короля. У 1829 роц уряд створюе особливий комiтет, резулытатом дiялыностi якого став законопроект 1835 року (Lord Brougham Acts). А в 1852 роц був прийнятий перший патентний закон Англи. Закон про патенти 1852 р. ввiв единий патент Об'еднаного королiвства, замюты окремих патентв Англи, Шотланди та Уелысу, заснував Патентне Вщомство зi своею власною печаткою та контролером на чол^ яке вiдтепер несло вiдповiдалынiсты за публкацю та реестрацiю патенту. Закон засновував патентний реестр, мютив вже вщносно деталiзованi правила охорони винаходiв. Адмiнiстративна система була частково спрощена. Найбiлыш ефективною виявилася реформа, спрямована на зменшення витрат на пщтримку патенту в силк
Створенi в Англи на основi захисту приватноí власностi стабiлына грошово-банкiвсыка система, ринки прац, землi, засобiв працi, капталу, тощо стали основою виробничоí пщсистеми i перетворенню Англií в провщну iндустрiалыну державу. Поки в Ыоземних державах не була створена своя промисловюты, нiщо бiлыше не закривало свiтовi ринки для британсыких промисловцв. Отримання Англiею першого мiсця в свт за розвитком економiки сприяла полiтика фритредерства.
В еволюцií становлення нацюналыного ринку в кранах европейское цивУзаци були характернi загалынi риси, як в кожнiй краíнi мали своí особливостi. По-перше, витоками формування нацюналыного ринку можна вважати появу та функцонування вiлыних мiст (о^м США). Вони стали центрами органзацп життедiялыностi мiст i навколишнiх районв, створюючи цим самим певну соцалыно-полiтичну, кулытурну та господарсыку одиницю краГни (певну локалыну цiлiснiсты зi своíм регiоналыним ринком). По-друге, утвердження приватное власностi стало засобом «пберапзаци» факторiв виробництва - землi, прац та засобiв виробництва та «взаемоди» особисто втыних людей - економiчних суб'ектiв, що стало основою функцонування ринковоí економш. По-трете, участы держави у формуванн та органiзацií виробничо1, дорожныо-транспортноí та фiнансово-торгiвелыноí структур сприяло об'еднанню господарства краГни у единий нацоналыний ринок, зростанню загалыного багатомантного внутрiшныого попиту та пропозицií. По-четверте, участы нацiоналыноí держави в економiчнiй впорядкованостi та соцiалыно-полiтичнiй згуртованост економiчних суб'ектiв (локалыних цiлiсностей регюналыних ринкiв) призвела до утвердження ринковоТ економки, основними атрибутами якоí е приватна власнюты та конкуренцiя. По-п'яте, ключову ролы у всiх цих перетвореннях вщгравала держава, яка спираючисы на верховну владу, формувала вщповщн економiчнi iнститути. Економiчнi суб'екти створювали рiзноманiтнi економiчнi органiзацií, що разом з економiчними iнститутами стали знаряддям практичного утворення ринковоí господарсыкоí системи.
^исок використаних джерел
1. Степаненко С.В., Волкова О.М. Держава в оргамзацИ' господарськоТ системи / С. В. Степаненко, О. М. Волкова // Науков1 прац ДонНТУ. Серя: економ1чна. - 2013 - № 2 (44). - С. 85-99
2. Аристотель. Сочинения [Текст]: в 4 т. / Аристотель. Т. 3 /[ред., авт. вступ. ст. и примеч. И. Д. Рожанский ; пер. с древнегреч. Н. В. Брагинской и др.]. - 1981. - 613 с.
3. Парсонс Т. Система современных обществ [Текст] / Толкотт Парсонс ; [пер. с англ. Л.А.Седова и А.Д. Ковалева ; под ред. М.С. Ковалевой]. - М.: Аспект Пресс, 1997. - 270 с.
4. Петрушевский Д. М. Очерки из истории английского государства и общества в средние века. - М.: Государственное социально-экономическое издательство, 1937. - 224 с.
5. Малаховский К. В. Кругосветный бег «Золотой лани». - М.: Наука. - 1980 - (Страны и народы) - 167 с.
6. Бродель Ф. Матер1альна цивт1зац1я, економка i кап1тал1зм, XV - XVIII ст. У 3-х т. Том 3. Час свту / Пер. з фр. Григорй Филипчук. - К.: Основи, 1998 - 631 с.
7. Нуреев Р.М. «Великая трансформация» Карла Поланьи: прошлое, настоящее, будущее / Под общей ред. Р.М. Нуреева. М.: ГУ-ВШЭ, 2007. (Серия «Конференции Департамента экономической теории ГУ-ВШЭ») [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://rustem-nureev.ru/wp-content/uploads/2011/01/277.pdf- Назва з екрану.
8. Барлова Ю. Е Система социальной помощи в Англии XVII - первой пол. XIX вв. и конструирование нарративов о «Старом законодательстве о бедных» - http://ecsocman.hse.ru/data/2013/06/27/1251226957/35.pdf
9. Сидорина Т. Ю. Мифологемы человеческого существования и формирование социальной политики в XIX-XX вв.: К. Поланьи и Л. фон Мизес // Материалы Интернет-конференции «60-летие выхода в свет «Великой трансформации» Карла Поланьи»: //http.: www.Ecsocman.edu.ru/db/msg/176965.html
10. Школлер Р. А. Чем закон Спинхемленда препятствовал формированию рынка труда в Англии? // Материалы Интернет-конференции «60-летие выхода в свет «Великой трансформации» Карла Поланьи»: // http.: www. Ecsocman.edu.ru/db/msg/176965.html
References
1. Stepanenko S.V., Volkova O.M. Derzhava v orhanizatsii hospodars'koi systemy. // Naukovi pratsi DonNTU. Seriia: ekonomichna. 2013. №2(44). S. 85-99.
2. Aristotel. Sochineniya [Tekst] : v 4 t. / Aristotel. T.3 / [red., avt. vstup. st. i primech. I.D. Rozhanskiy ; per. s drevnegrech. N.V. Braginskoy i dr.]. 1981. 613 s.
3. Parsons, T. Sistema sovremennyih obschestv [Tekst]/ Tolkott Parsons; perevod s angl. L.A. Sedova i A.D. Kovaleva ; pod red. M.S. Kovalevoy. M. : Aspekt Press, 1997. 270 s.
4. Petrushevskiy D.M. Ocherki iz istorii angliyskogo gosudarstva i obschestva v srednie veka. M. : Gosudarstvennoe sotsialno-ekonomicheskoe izdatelstvo, 1937. 224 s.
5. Malahovskiy K.V. Krugosvetnyiy beg «Zolotoy lani». M. : Nauka. 1980. (Stranyi i narodyi) 167 s.
6. Brodel' F. Material'na tsyvilizatsiia, ekonomika i kapitalizm, KhV. KhVIII st. U 3-kh t. Tom 3. Chas svitu / Per. z fr. Hryhorij Fylypchuk. K.: Osnovy, 1998. 631 s.
7. Nureev R.M. «Velikaya transformatsiya» Karla Polani: proshloe, nastoyaschee, buduschee / Pod obschey red. R.M. Nureeva. M. : GU-VShE, 2007. (Seriya «Konferentsii Departamenta ekonomicheskoy teorii GU-VShE») : http://rustem-nureev.ru/wp-content/uploads/2011/01/277.pdf
8. Barlova Yu.E Sistema sotsialnoy pomoschi v Anglii HVII - pervoy pol. HIH vv. i konstruirovanie narrativov o «Starom zakonodatelstve o bednyih» : http://ecsocman.hse.ru/data/2013/06/27/1251226957/35.pdf
9. Sidorina T. Yu. Mifologemyi chelovecheskogo suschestvovaniya i formirovanie sotsialnoy politiki vXIX-XX vv.: K. Polani i L. fon Mizes // Materialyi Internet-konferentsii «60-letie vyihoda v svet «Velikoy transformatsii» Karla Polani»: // http.: www. Ecsocman.edu.ru/db/msg/176965.html
10. Shkoller R.A. Chem zakon Spinhemlenda prepyatstvoval formirovaniyu ryinka truda v Anglii? // Materialyi Internet-konferentsii «60-letie vyihoda v svet «Velikoy transformatsii» Karla Polani»://http.: www.Ecsocman.edu.ru/db/msg/176965.html
ДАН1 ПРО АВТОРА
Волкова Олена Миха^вна, старший викладач кафедри юторп та теорп господарства ДВНЗ «Кшвський нацюнальний економлчний уыверситет iMeHi Вадима Гетьмана» 03068, м. Кшв, пр. Перемоги 54/1, каб. 312 e-mail: volkova@kneu.edu.ua
ДАНЫЕ ОБ АВТОРЕ
Волкова Елена Михайловна, старший преподаватель кафедры истории и теории хозяйства Киевского национального экономического университета имени Вадима Гетьмана 03068, г.Киев, пр. Победы 54/1, каб. 312 e-mail: volkova@kneu.edu.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Volkova Helen, Lecturer Department of History and Theory of the Economy. Vadim Getman Kyiv National Economic University 54/1 Peremohy Prosp., room. 312, Kyiv, 03068 e-mail: volkova@kneu.edu.ua
УДК 331:104
ТЕОРЕТИЧН1 АСПЕКТИ РОЗВИТКУ СОЦ1АЛЬНО-ТРУДОВИХ В1ДНОСИН У РИНКОВИХ УМОВАХ
Ланченко е.О.
Предмет досл1дження охоплюе теоретичн питання розвитку со^ально-трудових в1дносин у ринковй економ^. Метою роботи е обфунтування теоретичних положень функц/онування соц1ально-трудових в1дносин у соц/ально ор1ентованй ринковй економц1. Методи проведення роботи: ¡сторичний; абстрактно-лог1чний i системний п1дх1д.
Результати роботи: розглянуто теоретичн пдходи до розумння сутi соц1ально-трудових вiдносин i ïx розвитку в ринкових умовах, подано авторське визначення поняття «соujально-трудовi вiдносини» та його актуальнють застосування в сучаснй економiчнiй практик, сформовано категорiальний апарат розвитку соц1ально-трудових вiдносин.
Галузь застосування результатiв: навчальний процес у виш!й освiтi, формування довiдниковиx видань; проведення подальших прикладних економiчниx дослiджень.
Висновки: розглянувши суть сощально-трудових вiдносин, уточнено х поняття та нтереси сторн. Наводячи поняття «виробничi вiдносини», «економiчнi вiдносини» й «соцiально-трудовi вiдносини», '¡х використання вченими й практиками, установлено, що останне е вужчим поняттям i охоплюе соцiально-трудовi питання в процеа формування й розвитку социально орiентованöí ринково'1' економки. Соцiально-трудовi вiдносини е ключовими в усьому комплекс вiдносин в економц й суспiльствi, тому термни трудово!' проблематики формують категорiальний апарат розвитку сощально-трудових вiдносин як системи.
Ключов'1 слова: соцiально-трудовi вiдносини, трудовi вiдносини, соц!альш вiдносини, виробничi вiдносини, економiчнi вiдносини, праця.
ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ РАЗВИТИЯ СОЦИАЛЬНО-ТРУДОВЫХ ОТНОШЕНИЙ В РЫНОЧНЫХ УСЛОВИЯХ
Ланченко Е.А.
Предмет исследования охватывает теоретические вопросы развития социально-трудовых отношений в рыночной экономике. Цель работы - обоснование теоретических положений функционирования социально-трудовых отношений. Методы проведения работы: исторический, абстрактно-логический и системный подход.
Результаты работы: рассмотрены теоретические подходы к пониманию сущности социально-трудовых отношений и их развития в рыночных условиях, представлено авторское определение понятия «социально-трудовые отношения» и его актуальность использования в современной экономической практике, сформировано категориальный аппарат развития социально-трудовых отношений.
Область применения результатов: учебный процесс в высшем образовании, формирование справочных изданий, проведение последующих прикладных экономических исследований.
Выводы: рассмотрев суть социально-трудовых отношений, уточнено их понятие и интересы сторон. Приводя понятие «производственные отношения», «экономические отношения» и «социально-трудовые отношения», их использование
© Ланченко е.О., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 26/1
119
