CC BY
31
УДК 338.1:330.13
ВЛАДНА РОЛЬ ДЕРЖАВИ В ПРОВЕДЕНН1 1НСТИТУЦ1ОНАЛЬНИХ ЗМ1Н
Жаворонков В.О.
Метою cmammi е досл1дження владно)' ролi держави в проведены ¡нституц1ональних змн для модермзац)' економки як на загальнодержавному, так i на регональному рiвнi. Зроблено порiвняльний аналiз контрактноí та експлуататорсько)' моделi держави щодо можливостi проведення економiчних та нститу^ональних реформ. Уточнено визначення нститу^онально)' структури виробництва державних послуг, як упорядковано)' сукупно^i iнститутiв, як базуються на контрактно парадигмi держави та вiдповiдають вимогам децентралiзаuJ'í, вiдповiдальностi та клiентоорiентованостi. Запропоновано критери щодо визначення системи показниюв, як характеризують результати роботи чиновника, закладу та державного управлння в целому. Доведено необхiднiсть верховенства держави як оргамза^йного центру в господарськй системi i íí панiвне становище стосовно кожноí пiдсистеми суспльства. Визначено, що синергетичний ефект у суспiльствi залежить вiд яко^i свiдомо сформованих умов взаемоди суспльних нститу^й та проведення низки радикальних змн, як необхiднi для сучасного розвитку спльноти кожно)' кра)ни. Сформульовано провiдну мсю держави в умовах постiндустрiальноí трансформащ)' суспльства, яка посилюе еднсть економiчних i со^альних íí функций i покращуе яюсно трансформацию функций держави. Виокремлено особливой нового державного управлння для формування нового соuiально-економiчного порядку, в якому фактор «об'ективностi економки» поступово вiдтiсняеться iрраuJональною поведнкою людини та посиленням суб'ективного чинника при прийняттi державних корпоративних управлнських ршень.
Ключов'1 слова: держава, нститу^ональм змни, нститу^ональна структура, економiчна система, постiндустрiальне суспльство.
ВЛАСТНАЯ РОЛЬ ГОСУДАРСТВА В ПРОВЕДЕНИИ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ
Жаворонков В.А.
Целью статьи является исследование властной роли государства в проведении институциональных изменений для модернизации экономической системы, как на общегосударственном, так и на региональном уровне. Произведён сравнительный анализ контрактной и эксплуататорской модели государства для возможности проведения экономических и институциональных реформ. Уточнено определение институциональной структуры производства государственных услуг, как упорядоченной совокупности институтов, которые базируются на контрактной парадигме государства и отвечают требованиям децентрализации, ответственности и ориентации на клиента. Предложены критерии для определения системы показателей, которые характеризуют результаты работы чиновника, организации и государственного управления в целом. Доказана необходимость верховенства государства как организационного центра в хозяйской системе и её господствующее положение относительно каждой подсистемы общества. Определено, что синергетический эффект в обществе зависит от качества созданных условий взаимодействия общественных институций и проведения радикальных изменений, необходимых для современного развития каждой страны. Сформулирована ведущая миссия государства в условиях постиндустриальной трансформации общества, которая усиливает единство экономических и социальных его функций и улучшает качественную трансформацию функций государства. Выделены особенности современного государственного управления для формирования нового социально-экономического порядка, в котором фактор «объективности экономики» постепенно вытесняется иррациональным поведением человека и усилением субъективного фактора при принятии государственных корпоративных управленческих решений.
Ключевые слова: государство, институциональные изменения, институциональная структура, экономическая система, постиндустриальное общество.
THE DOMINANT ROLE OF GOVERNMENT IN CONDUCTING INSTITUTIONAL CHANGES
Zhavoronkov V.O.
An analysis domineering role of the state in implementing institutional changes for the modernization of the economic system at the national and regional levels. Investigated the contract and exploitative state model for economic and institutional reforms in the country. The institutional structure of production of public services is an ordered set of institutions that are based on the paradigm of the state contract and comply with the decentralization ofresponsibility and customer orientation. The criteria fordetermining the system of indicators that characterize the results ofthe official organization and governance in general. Proved the necessity ofthe rule ofthe state as an organizational center in the master system and its dominant position in relation to each subsystem of society. Synergistic effect in society depends on the quality of interaction creates conditions of social institutions and the implementation of radical changes needed for the modern development of each country. Formulated by leading mission of the state in a post-industrial transformation of society, which strengthens the unity of economic and social functions of the state and improve the qualitative transformation of state functions. The features of modern public administration to form a new social and economic order in which the factor of «objectivity economy» is gradually replaced by irrational human behavior and increasing the subjective factor in making public enterprise management solutions.
Key words: government, institutional change, institutional structure, the economic system, post-industrial society.
Розвиток людства, cbítoboí сптьноти, глобально! со^апьно-економпчноТ системи - це безперервний процес Ыституцюнальних перетворень, неформальних 3MÍH з наступним закртленням Тх у формально Ыституцюнальнм системк Для кожноТ краТни св^у виникае природне питання, щодо пошуку своеТ ункальноТ ЫституцюнальноТ структури, яка змютовно буде адаптуватися до глобальних процеав та змЫ сучасносп. Одним з найважливших завдань щодо дослщження механiзмiв Ыституцюнальних перетворень е пошук шляхiв гармоызацп в час i просторi рiзних складових Ыституцюнальних систем, особливо це стосуеться краТн з транзитивною економкою.
Формування ринковоТ економки потребуе динамiчного процесу Ыституцюнального облаштування. Якщо цей процес в УкраТы, наприклад, буде проходити юторично-природним шляхом, то для виникнення, вщбору та адаптацп необхщних ринкових Ыститупв буде потрiбно понад 300 роюв. Тому держава мае зiграти роль Ущатора та генератора створення необхщних умов для виникнення сучасних ринкових Ыститупв.
Значний внесок у розвиток теорп i практики Ыституцюнальних змЫ здмснили в^чизняы вченьекономюти: Ю. Бажал, Т. Богс^б, В. Вишневський, В. Геець, А. Гриценко, В. Дементьев, I. Малий, В. Тарасевич, А. Чухно, Ю. Шаров та зарубiжнi вчень економюти Дж. Б'юкенен, Дж. Гелбрейт, К. Ерроу, С. ЮрдЫа, Р. Коуз, Д. Норт, Р. Нуреев, О. Сухарев, В. Тамбовцев, О. Утьямсон та Ыил.
Не зважаючи на значну ктькють наукових праць та вагем досягнення щодо проектування та управлЫня Ыституцюнальними змЫами, залишилась дискусмною низка теоретичних положень i практичних проблем щодо розробки та реалiзацií моделi ЫституцюнальноТ структури соцiально-економiчноТ системи постiндустрiального сусптьства.
© Жаворонков В.О., 2015
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
105
Метою дослiдження е аналiз iснуючих та пошук нових, бтыш ефективних механiзмiв впровадження iнституцiональних змлн в державному регулюваннi модернiзацií економки як на загалынодержавному, та i на регiоналыному рiвнi, особливо в умовах трансформацмноТ економiки, з широким використанням сучасних Ыструменпв менеджменту та маркетингу.
Держава як Ыституцюнапына установа формуе уыверсалыы принципи поведiнки вщносно рiзних iнституцiоналыних об'ектiв. Важливою ознакою цих принципiв е Тх обов'язкова мiра безперечного виконання, оскiпыки вони побудован на iнститутах примусу, насилля та покарання, яга санкцюноваы та захищен державою. Держава як Ыститут визначае систему упорядкування суспiлыних вщносин, що об'еднуютыся певною структурою влади, у структурi управлiння та адмiнiстративно-територiапыного устрою. Побудова держави дозволяе створювати розвинуту мережу власних органiв, упорядковуючи дiялынiсты окремих ланок суспiлыства. В той же час, держава - це сукупнюты людей, яга об'еднуютыся на пiдставi загалыного багатства та добробуту.
Порiвняння контрактноТ та експлуататорсыкоТ моделi, в залежностi вiд ступеня можливост проведення в певнiй державi необхiдних економiчних та iнституцiоналыних реформ, наведено в табл. 1.
1нституцюналына мiсiя держави реалiзуетыся за допомогою власних функцiй та мае прояв в двох напрямах дiялыностi [1]:
- надае людям особливий економiчний та правовий статус свободи i захищае Тх у внутрiшныому та зовншныому просторi спецiалыними державними способами;
- залучае вах членiв сусптыства до сфери суспiлыноí вiдповiдалыностi шляхом здмснення нагляду, регулювання та контролю за Тх поведЫкою.
Отже, Ыституцюналына мiсiя держави в трансформацiйнiй економщ полягае в формуваннi нового Ыституцюналыного середовища, що передбачае:
- ревiзiю iснуючих iнститутiв, збереження та пщтримку тих, що вщповщаюты цивiлiзацiйним перспективам, Тх адаптацiю до сучасних умов;
- усунення Ыститу^в неадекватних самому ринку та галымуючих його становлення;
- створення умов для утворення нових Ыститупв ринку;
- оцЫку утримання iнститутiв та зняття протирiч мiж ними.
Для пiдтримки ринкового середовища держава створюе iнституцiоналыний корсет, що складаетыся зi спецiалыних видiв дiялыностi держави (законодавчоТ, адмiнiстративноí, контролыноТ, монiторинговоí, захисноТ), яким вiдповiдаюты Ыституцюналыы iнструменти та установчi структури, що встановлююты для господарсыких агентiв уыверсалыний порядок дiй.
Функцiя виробництва сусптыних благ е iманентною функцiею держави, яка пов'язана з реалiзацiею державного управлЫня, а одним з його благ е державы (публiчнi) послуги. Величина витрат сусптыства на виробництво цих послуг залежиты вщ ЫституцюналыноТ структури виробництва державних (публiчних) послуг. 1нституцюналына структура - це визначений, упорядкований набiр iнститутiв, що створююты матрицi економiчноí поведiнки, якi визначаюты обмеження для господарюючих суб'ектiв, що формуютыся в рамках певноТ системи координат господарсыкоТ дiялыностi.
Таблиця 1. Порiвняльна характеристика контрактно!' та експлуататорсько! моделi держави
Назва моделi Визначення Характеры риси
Контрактна Держава виступае оргаызатором економiчного порядку, який встановлюе загалын правила гри i е гарантом Тх виконання; виступае як пщприемецы, який здiйснюе економiчну дiялынiсты в межах встановлених правил i норм; е персоыфкатором i виразником сусптыних Ытереав; забезпечуе публiчнiсты державноТ полiтики; обмежуе безпосередню участы держа-ви в сферах господарювання - формування i додержання конституцмних меж дiялыностi, якiсты державних послуг; - юнування великоТ кiлыкостi iнститут-цiонапыних механiзмiв участi громадян в державнiй дiялыностi; - використання iнститутiв ринку i створення умов для Тх формування та функцюнування; - наявнiсты алытернативних механiзмiв специфiкацií та захисту прав власност^ - iнституцiоналiзацiя соцiалыного контракту мiж державою, роботодавцями, профспiл-ками, громадсыкими асоцiацiями; - система соцiалыноí вщповщалыносп бiзнесу перед суспiлыством та громадянами, а також громадян перед сусптыством; - розвинуте громадянсыке суспiлыство
Експлуататорська Держава передбачае перева-гу iнтересiв органiв державноТ влади над Ытересами суб'ектiв ринку, зливаетыся з державним апаратом та правлячих в ныому державних чиновникiв. Характерними е державний шов^зм, корупцiя, не виконання закоыв, створення сприятливих умов для окремих фаворитiв - поширення масштабiв корупцií; - наявнюты явища «захват держави», як можливюты впливати на визначення основних «правил гри» через приваты платежi державним чиновникам; - негативний iмiдж держави у населення; - надлишковий правовий формалiзм та зарегулыованiсты судовоТ системи; - заперечення передумов для самооргаызацп сусптыства
Джерело: узагальнено за [2].
1нституцюнальна структура виробництва - це упорядкована сукупнють iнститутiв, що визначають взаeмодiю в сферi виробництва (виробники, споживачi та фiнансовi, контролюк^ i регулюючi суб'екти) та детермЫують економiчну i соцiальну ефективнiсть з позицп суспiльства.
З ХХ ст. в економiцi ринкового типу виробництво державних послуг виконувалось сощальним агентом держави -бюрокра^ею. Сукупнють Ыститупв, що супроводжують бюрократичний тип виробництва державних благ, складають вщповщну бюрократичну iнституцiональну структуру, яка е фундаментом кпасичноТ моделi державного управлЫня (Public Administration) i до неТ вiдносяться:
- бюрократичний етос, який формуеться за рахунок мотивацп «служЫня суспiльству» в умовах довiри до чиновникiв;
- наявнiсть со^альних гарантiй i принцип конвейерностi просування по службу
- центрапiзований мехаызм прийняття рiшень;
- казначейський, орiентований на контроль витрат, механiзм фЫансування;
- iдеальна неокласична модель взаемодп суб'ектiв на полiтико-економiчних ринках.
В останнм третинi минулого столiття, в провщних капiталiстичних краТнах пiд впливом групи взаемопов'язаних факторiв (фiскальна криза, змЫа системи цiнностей, вплив глоба^зацп та iн.) змiнилось вiдношення до бюрократп. Провали держави i
бюрократiï, падiння довiри до держави та ÏÏ агента - бюрократ^ пiдготували в суспiльнiй свщомост пiдставу для широкомасштабних реформ в сферi державного управлiння, якi отримали назву «новий державний менеджмент».
OKpiM бюрократiï можливi й iншi Ыституцюналы-л альтернативи виробництва державних послуг - шляхом делегування повноважень державою з виробництва цих благ оргаыза^ям приватного та некомерцмного сектору. Питання про конкретну Ыституцюнальну структуру виробництва виршуеться виходячи з таких складових ÏÏ елементiв, як умови формального i неформального сощального контракту, варiанти Ыфорсмента в сферi виробництва державних послуг та домовленост учасникiв полiтико-економiчних ринюв. Тому розгляд бюрократiï, як об'екта управлЫня, передбачае дослiдження питань ÏÏ реформування та модернiзацiï.
Базовi елементи «нового державного менеджменту» (децентра^защя повноважень та вщповщальност^ упровадження конкуренцiï пщ час виробництва державних послуг та клiентоорiентованостi в обслуговуваннi, орiентацiя на ганцевий результат та соцiапыно значущщ впливи) базуються на контрактнiй паради^ держави та ÏÏ сучаснiй модифкацп - концепцiï Value for Money, що передбачае сервюний характер держави та трансформацп ментальних моделей для максимiзацiï суспiлыного iнтересу. В табл. 2 представлено основы елементи трансформацп Ыституцюнально'!' структури виробництва державних послуг.
До особливостей, характерних для краж пострадянського табору, що ведуть до неефективних, з позицп сусптьства результа^в реформування, можна вiднести:
- впровадження реформ «згори», в iнтересах бюрократп, на вщмЫу вiд захiдних краж, де реформи йшли «знизу» та супроводжувались зростанням прозоростi та пiдзвiтностi дiй влади;
- слабкiсты базових Ыститупв iнфорсмента в сферi виробництва публiчних послуг (судовий механiзм, полiтична конкуренцiя, позасудовий механiзм контролю з боку недержавних Ыститупв громадянського сусптьства), що представляють iнтереси споживачiв публiчних послуг.
На сыогоднi можна констатувати, що серед широких наукових кт немае загальновизнаного розумiння мiсця держави в ринковм економiцi, критерiïв класифкацп ÏÏ економiчних функцiй, оцiнки наслщюв дiй в господарсыкiй сферi сусптьства. ^м того спостерiгаетыся криза довiри до дiй держави з боку громадян, сумыви щодо ÏÏ спроможност успiшно розв'язувати гострi проблеми життя людей. В економiчнiй науцi за останн десятилiття були пiдданi аргументованм критицi методологiчнi засади кпасичноï та неокласичноï економiчноï теорiï (мейнстрiм), на основi яких були сформованi, визначальн в лiтературi, уявлення про роль держави в господарсьш сферi сусптьства.
1снуе зв'язок, який пiдкреслюе, що робота державного управлЫня залежить вщ резулытатiв функцiонування економiчноï системи. Для визначення системи показнигав, якi характеризуюсь результат роботи чиновника, закладу та державного управлЫня в цiлому, як ступЫь досягнення визначених цiлей, необхщно притримуватись таких критерiïв [4]: специфiчнiсты (цiлi мають вiдповiдати сферi компетенцп суб'екта управлiння); вимiрнiсты (досягнення ц^ можливо перевiрити, в тому числ i перед усiм - за допомогою кiлыкiсних iндикаторiв); релевантнiсты (наявнють чiткого зв'язку цiлi з основною дiялынiстю суб'екта); досягненiсты (цiлi мають бути потенцмно досягнутi).
Таблиця 2. Основы елементи трансформацп шституцюнально'Г структури виробництва державних послуг [3]
Складова трансформацп Реалiзацiя в рамках веберiанськоï системи Реалiзацiя в рамках «нового державного менеджменту»
Внутрiшныоорганiзацiйний мехаызм мотивацп чиновникiв Мотивацiя служiння суспiлыству, довiра, соцiалыний статус та со^альы гарант^ Квазiринковий мехаызм винагороди та просування за досягнення результа^в
Принцип фiнансування Кошторисне фЫансування (витрати) Програмно-цiлыове (результати)
Об'ект контролю Процеси та витрати Результати
Характер оцЫки Перевiрка правилыностi виконання iнструкцiй ОцЫка проектiв на стад^ фЫансування та резулытатiв
Критер^ результативносп Досягнення результа^в в рамках бюджету Досягнення запланованих показнигав резулытативностi
Принцип оцiнки резулытатiв Юридичний: законнють дiй та виконання iнструкцiй Економiчний: ефективнiсты i результативнють
Критер^ ефективност та резулытативностi д^ державних структур Цтьове використання бюджетних коштiв, повнота виконання кошторису, економiя бюджетних витрат Макрорiвены: покращення мiжнародних iндексiв Мезорiвены: виконання показникiв регiоналыних програм Мiкро/нано рiвены: досягнення показникiв дiялыностi установ/чиновника
Суб'ект контролю Начальство вищого рiвня, полiтики, виборцi Споживач^ топ-бюрократи, полiтики
Механiзм контролю оцЫки Бюрократичний (атестац^, пiдзвiтнiсты) Суспiлыно-полiтичний (пiдзвiтнiсты i прозорiсты резулытатiв для суб'екпв виробництва держаних послуг)
Умови росту суспiлыноï ефективностi Вiдсутнiсты опортунiзму, покращення процесiв за рахунок ршень менеджерiв Стимулюючi контракти агентiв, подолання асиметр^ iнформацiï, ефективний iнфорсмент
На сьогодн юнують рiзнi системи визначення ефективност державного управлiння, деякi з них наведено в табл. 3. ^м того, одним з найвщомших Ыдекав, який характеризуе стан рiвня корупцiï, е iндекс сприйняття корупцп - CPI (Corruption Perceptions Index), який розроблено мiжнародною недержавною оргаызащею Transparency International. Дослiдження, якi використовуються при складаннi цього iндексу, в основному включають питання, пов'язанi зi зловживанням владою, що мають вщношення до особистоï користi. Наведенi мiжнароднi показники дають пiдставу для порiвняння та е орiентиром для пол^ичних рiшены в цiлях реформування.
Отже, юнуе цiлий ряд методик, Ыдекав та показникiв, розроблених мiжнародними оргаыза^ями, для оцiнки ефективностi та результативност державних органiв. Невирiшеною частиною проблеми залишаються iнституцiонапынi аспекти переходу вщ минулоï, орiентованоï на витрати, до орiентованоï на результати системи управлЫня в суспiлыному секторi, а також питання оцЫки даних резулытатiв i ефективност роботи державних органiв.
Таким чином, держава (fi економiчнi органи) посщае особливе мiсце в струюун господарсыкоï системи, осктьки покликана реалзувати спiлынi цiлi всiх суб'ектiв i тим самим об'еднати 'fх. Держава як оргаызацмний центр мае верховенство в господарський системi, що виявляеться в добровiлынiй чи примусовiй пщпорядкованосп суб'ектiв усiх рiвнiв економiчному центру, в iерархiчному характерi зв'язкiв економiчних суб'ектiв з ним та мае паывне становище стосовно до кожноï пiдсистеми суспiлыства [5].
Таблиця 3. Показники, як характеризують ефективнiсть (якiсть) державного управлiння
Ha3Ba ¡HfleKcy Компоненти Вимiр
BERI - Business Environ-mental Risk - небезпека нацiоналiзацií - експропрiацiя майна iноземних iнвесторiв без компенсацп та рiвень преференцiй для в^чизняних виробникiв; - забезпечення виконання контрактних зобов'язань - ступiнь обов'язковостi для виконання в даному соцюкультурному середови|Щ - якiсть iнфраструктури - ягасть зв'язку та транспорту; - швидкють роботи бюрократií - швидкiсть та ефективнють дм митних служб та жших чиновникiв. 1ндекс змiнюетыся вщ 1 до 4, де 4 макси-мум
IRGB - International Country Risk Guide - якiсть бюрократп - наявнiсть вiдпрацьованих механiзмiв навчання чиновнигав, передача влади без ексцеав; - корупцiя у державному апарат - вимагання нелегальних платежiв на вах рiвнях влади; - панування закону - ступжь готовностi громадян керуватися законом при переслiдуваннi власних жтереав, наявнiсть сильноí судовоí системи; - ризик експропрiацií приватних жвестицж - ризик конфiскацií та нацiоналiзацií; - розiрвання контрактiв державою - ризик вщмови держави вiд власних зобов'язань 1ндекс визначаеться як сума всiх компонентiв пюля приведення перших трьох до десятибалыноï шкали
GRICS -Governan-ce Research Indicator Country Snapshot - право голосу та пщзв^нють - ктьгасы показники, яга вимiрюють рiзнi аспекти полiтичних процеав, громадянських свобод та пол^ичних прав; - пол^ична стабiльнiсть - складаеться з групи показникiв, якi вимiрюють iмовiрнiсть дестабiлiзацií уряду та його вимушено!' вiдставки внаслiдок застосування насильства; - ефективнють державного управлжня - якють державних послуг, якють функцюнування державного апарату, компе-тенщю держслужбов^в, рiвень довiри до полiтики держави; - якють регулювання - показник спроможност уряду формулювати та застосовувати норми, яга сприяють розвитку приватного сектору; - верховенство закону - рiвень довiри громадян до законiв та вщданють до виконання цих закоыв; - контроль корупцií - рiвень використання публiчноí влади в особистих жтересах. Будуеться на пiдставi великоï кiлыкостi змiнних, яга беруться з рiзних джерел, а також вико ристовуються соцiологiчнi опи-тування експертiв та бiзнесменiв
З позицiй цивiлiзацiйного aHani3y сусптьств Захiдноï цивiлiзацiï, як правило, називають держави трьох типiв: античнi, середньовiчнi, сучаснi [6]. Сучаснi держави репрезентован в основному рiзними нацiональними формами. Вони забезпечують органiзацiю суспiльств, об'еднаних новим типом суспiльноï залежностi, - матерiальною залежнiстю iндивiдiв.
Джерелом верховно!' влади сучасно'1' держави стають yci iндивiди, кожен з яких набувае статус громадянина, а народ -полiтичноï нацiï. Змiна характеру верховно' влади веде до якюно ново' оргаызацп суспiльного життя, центром якого стае нацюнальна держава. В нацюналы-лй державi, де суверенiтет належить народу, замють традицiï як основи авторитету влади почала утверджуватися влада, що спираеться на колективний розум народу [7].
Оргаызащя верховноï влади, практичн кроки з ïï забезпечення, в кожному суспiлыствi мають своï особливост^ якi залежать вiд носiïв верховноï влади, традицiй кожного народу, духовно-культурних цiнностей та менталыностi людей, впливу зовншнього середовища тощо.
На думку Т. Парсонса, структура сучасного сусптьства передбачае функцюнування чотирьох пiдсистем: полiтичноï, духовно-кулытурноï, соцiалыноï та економiчноï [8]. Кожна з них юнуе для реалiзацiï вщповщного причинного зв'язку, а отже, практичного забезпечення цтюност суспiлыства. Вiдтак практичне функцюнування та розвиток сусптьства як цтюност забезпечуеться його органiзацiйним центром, який нин репрезентований нацiоналыною державою. Ефективнють органiзацiйних дiй держави залежить вiд чiткого опису суспiлыних умов дiялыностi суб'ектiв, стимулюючого впливу на активнють останнiх, узгодженостi iндивiдуалыних, колективних та суспiлыних цiлей. Синергетичний ефект у суспiлыствi залежить вiд якост свiдомо сформованих iнституцiй суспiлыних суб'екпв.
Господарська система на нинiшныому етап розвитку суспiлыств европейсыкоï цивiлiзацiï набула форми ринковоï економiчноï системи. Сутнють переходу до ринковоï господарсыкоï системи полягае у змУ характеру зв'язгав суспiлыноï залежностi в господарський сферi суспiлыства. Усi економiчнi процеси в ринковм економiцi набувають вартiсного вимiру, пiдпорядковуютыся матерiалыному збагаченню. Вiд участ держави у взаемодiï суб'ектiв ринку залежить рiвены органiзованостi ринковоï господар^ю^ системи - це визначаеться мiрою суспiлыноï залежностi мiж суб'ектами, яка реалiзуетыся стихiйно (хаотично) або оргаызовано в пошуку едностi цiлей уах учасникiв.
Кожна кража формуе власну модель ринковоï господарсыкоï системи, в ягай вiддзеркалюютыся особливостi iсторичного розвитку та ментальност ïï суспiлыства. Тому й виникають рiзнi моделi господарських систем: лiбералына, патерналiстсыка (японська), сощально-ринкова (нiмецыка), соцiал-демократична (скандинавська), економiчного дирижизму (французька), соцiалiстичного капiталiзму (китайська), державокерована (Пвденно-схщна Азiя) тощо.
Органiзацiя державою господар^^ системи фактично полягае в розбудовi системи економiчних iнститутiв. Склад економiчних iнститутiв за кожним функцюнальним напрямом змiнюетыся, адже постiйно виникають новi функц^. Водночас у кожному з таких напрямiв функцiонуюты базовi економiчнi iнститути. Досягнення едностi, узгодженост економiчних iнститутiв у межах як функцюнальних напрямiв, так i господар^^ системи, е головним завданням держави щодо забезпечення ïï цтюностк
Для сучасного розвитку сусптьства характерна низка радикальних змж, а саме: рiзке скорочення запасiв природних та енергетичних ресурав; збурення iнновацiйних процесiв у господарсьш дiялыностi; поглиблення глобалiзацiï та фжансизацп економiки; iнформацiйна революцiя та розвиток мережевих структур; радикальна змжа системи цжностей людини та ïï поведжки; взаемозалежнiсты та взаемообумовленiсты розвитку вах сфер людсыкоï дiялыностi. Внаслщок цього, з урахуванням фiаско мейнстрiм, на перший план висуваеться проблема переосмислення процеав трансформацп функцiоналыноï ролi держави та ïï управлiння в жституцюнальнм системi.
На державу сьогодн покладаеться важлива провiдна мiсiя збалансування та координацп розвитку всiх сфер людсыкоï дiялыностi та забезпечення життедiялыностi людей в довготривалому перiодi на рiзних органiзацiйно-економiчних рiвнях. В умовах постiндустрiалыноï трансформацiï суспiлыства посилюеться еднють економiчних i соцiалыних функцiй держави, що дозволяе говорити про якюну трансформащю функцiй держави. Вiдбуваетыся кардинальне ускладнення структури суб'ектiв управлiння: на свтовм аренi разом з нацюнапьними державами активно дiюты ТНК, мiжнароднi i регiоналынi економiчнi органiзацiï, жтеграцжы об'еднання, неурядовi органiзацiï, навколо яких формуються вiдносини, що змiнююты становище
нацiоналыних держав. Глобалiзацiя формуе нову жституцшну структуру, що визначае новий господарський порядок, в якому держави виступають головними суб'ектами, а нацюнальы економiки - головними об'ектами глобального управлжня [9].
В умовах глобалiзацiï на державу, як жорстко iерархiчну органiзацiю, покладаеться завдання ефективного регулювання мiжнародних законiв i пщтримка функцiоналыних можливостей комунiкативних мереж. Виконання державою своеï комунiкативноï ролi стае малоефективним через неможпивостi швидко реагувати на змiни зовнiшныого середовища та внутршых потреб.
Сыогоднi вже недостатньо вести мову про державне регулювання економкою, яка е складовою державного управлжня. На часi формування нового соцiалыно-економiчного порядку, в якому фактор «об'ективност економiки» поступово вiдтiсняетыся iррацiоналыною поведiнкою людини та посиленням суб'ективного чинника при прийняттi державних корпоративних управлжських рiшены. До особливостей нового державного управлжня необхiдно вiднести: зосередження управл^сь^ дiялыностi держави на питаннях жтеграцп у свiтове господарство та забезпеченн конкурентоспроможностi вiтчизняних товарiв; продоволычоï, енергетичноï, екологiчноï безпеки та взагалi безпеки життедiялыностi людини.
Пошук нових методiв та iнструментiв державного управлжня складае головне завдання кожного сусптьства на шляху досягнення добробуту. Через жститут держави вiдбуваетыся реалiзацiя потреб, жституцмних вимог i ïх модифкащя, нових правил взаемодп суб'ектiв господар^^ дiялыностi, ïх утвердження в сусптьсш через вiдповiдну систему цiнностей, функцм та послуг [10]. Кожна нащя по-рiзному використовуе iнститут держави для досягнення сусптьного добробуту.
Державне управлжня економiкою фунтуеться на певних принципах: правове забезпечення подальшого посилення економiчноï самостiйностi; дотримання прiоритетiв загальнодержавного значення та едност розвитку продуктивних сил i завдань соцiалыно-економiчного розвитку кражи; урахування вимог економiчноï безпеки пщ час реформування структури господарських комплекав i розмiщення нових пiдприемств.
Таким чином, без жституцюнального реформування системи управлЫня не можливо пiдвищити ефективнють держави та закласти необхiднi основи динамiчного економiчного розвитку. Невирiшеною частиною проблеми залишаються iнституцiоналынi аспекти переходу вщ минулоï, орiентованоï на витрати, до орiентованоï на результати системи управлжня в суспiлыному секторi та питання оцжки ефективностi роботи державних оргаыв влади.
Тому необхiдно розробити та впровадити стратепчно виважену державну полiтику, яка базуеться на принципах сучасного стратепчного менеджменту. Для цього необхiдно забезпечити монiторинг економiчноï полiтики органiв влади та показникiв економки для об'ективного визначення проблем, потреб та перспектив розвитку, на основi аналiзу яких буде створена концеп^я державноï економiчноï полiтики Украïни.
Список використаних джерел
1. Институциональная архитектоника и динамика экономических преобразований [монография / под ред. А.А. Гриценко]. - Х.: Форт, 2008. - 938 с.
2. Решетило В. П. Институциональные черты и особенности становления контрактной модели государства / В. П. Решетило // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Выпуск 40-1. - Донецк: ДонНТУ, 2011 - С. 80-84.
3. Капогузов Е.А. Трансформация институциональной структуры производства государственных услуг с позиций неоинституционализма и новой политической экономии / Е.А. Капогузов // Свропейський вектор економ1чного розвитку: зб. наук. праць. - Вип. 2(13). - Дн.: Днпропетровський умверситет ¡м. А. Нобеля, 2012. - С. 195-199.
4. Жаворонков В. О. 1мперативи сучасного менеджменту для ефективного управлння державою / Г. В. Жаворонкова, В. О. Жаворонков // Формування ринково'1' економки: зб. наук. праць. - Спец. вип. Стратег1чн1 ¡мперативи сучасного менеджменту: у 2 ч. - Ч. 1. - К.: КНЕУ, 2012. - С. 453-465.
5. Степаненко С. В. Держава в орга^зацц' господарсько'1' системи / С. В. Степаненко, О.М. Волкова // Научные труды Донецкого национального технического университета. Серия: экономическая. Вып. № 2 (44). - Донецк: ДонНТУ, 2013 - С. 85-89.
6. Комаров С.А. Теория страны и права в схемах и определениях / С.А. Комаров. - М., 1997. - С. 32.
7. Сорос Дж. Кризис мирового капитализма: пер. с англ. - М., 1995, с. 100.
8. Парсонс Т. Система современных обществ / Толкотт Парсонс; [пер. с англ. Л.А. Седова, А.Д. Ковалева под ред. М.С. Ковалевой]. - М.: Аспект Пресс, 1997. - 270 с.
9. Малий 1.Й. Нове державне управлння економкою в умовах глобал1зац/йних та ¡нституц/йних змн / 1.Й. Малий // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. Вып. № 2 (44). - Донецк: ДонНТУ, 2013 - С. 38-42.
10. Норт Д. Институты и экономический рост: историческое введение // THESIS: Теория и история экономических и социальных институтов и систем. - Т.1 - Вып. 2. - М.: Начало-пресс, 1993. - С. 69-91.
References
1. Gritsenko A.A. Institutsionalnaya arhitektonika i dinamika ekonomicheskih preobrazovaniy. [Architectonic and institutional dynamics of economic transformation]. Pod red. A.A. Gritsenko. Harkov. Fort, 2008. 938 s.
2. Reshetilo V.P. Institutsionalnyie chertyi i osobennosti stanovleniya kontraktnoy modeli gosudarstva. [Institutional features and peculiarities of the contract state model]. Nauchnyie trudyi DonNTU. Seriya: ekonomicheskaya. Vyipusk 40-1. Donetsk: DonNTU, 2011. S. 80-84.
3. Kapoguzov E.A. Transformatsiya institutsionalnoy strukturyi proizvodstva gosudarstvennyih uslug s pozitsiy neoinstitutsionalizma i novoy politicheskoy ekonomii. [The transformation of the institutional structure of productions of state services from positions of of neo-institutionalism and new political economy]. Evropeyskiy vektor ekonomIchnogo rozvitku: zb. nauk. prats. Vip. 2(13). Dn.: DnIpropetrovskiy unIversitet im. A. Nobelya, 2012. S. 195-199.
4. Zhavoronkov V.O., Zhavoronkova G.V. Imperativi suchasnogo menedzhmentu dlya efektivnogo upravlInnya derzhavoyu. [Imperatives of modern management are for an effective government]. Formuvannya rinkovoyi ekonomIki: zb. nauk. prats. - Spets. vip. StrategIchnI Imperativi suchasnogo menedzhmentu: u 2 ch. Ch. 1. K.: KNEU, 2012. S.453-465.
5. Stepanenko S.V., Volkova O.M. Derzhava v organizatsiyi gospodarskoyi sistemi. [The state is in organization of the economic system]. Nauchnyie trudyi Donetskogo natsionalnogo tehnicheskogo universiteta. Seriya: ekonomicheskaya. Vyip. № 2 (44). Donetsk: DonNTU, 2013 S. 85-89.
6. Komarov S.A. Teoriya stranyi i prava v shemah i opredeleniyah. [Theory of State and Law in diagrams and definitions]. М., 1997. S. 32.
7. Soros Dzh. Krizis mirovogo kapitalizma: per. s angl. [Crisis of world capitalism]. M., 1995, s. 100.
8. Parsons T. Sistema sovremennyih obschestv. [System of modern societies]. M. : Aspekt Press, 1997. 270 s.
9. Maliy I.Y. Nove derzhavne upravlInnya ekonomIkoyu v umovah globalIzatsIynih ta InstitutsIynih zmIn. [New state administration an economy is in the conditions of globalization and institutional changes]. Nauchnyie trudyi DonNTU. Seriya: ekonomicheskaya. Vyip. № 2 (44). Donetsk: DonNTU, 2013. S. 38-42.
10. Nort D. Institutyi i ekonomicheskiy rost: istoricheskoe vvedenie. [Institutes and economy growing: historical introduction]. THESIS: Teoriya i istoriya ekonomicheskih i sotsialnyih institutov i sistem. T.1 Vyip. 2. M. : Nachalo-press, 1993. S. 69-91.
ДАН1 ПРО АВТОРА
Жаворонков Володимир Олександрович, доцент кафедри економлчноТ теорп, доцент, кандидат економiчних наук, Нацiональний авiацiйний унiверситет, м. КиТв, вул. Дружкiвська 6-А, кв. 46, zhavor@ukr.net
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Жаворонков Владимир Александрович, доцент кафедры экономической теории, доцент, кандидат экономических наук, Национальный авиационный университет, г. Киев, ул. Дружковская 6-А, кв. 46, zhavor@ukr.net
DATA ABOUT THE AUTHOR
Zhavoronkov V.O., Associate Professor, Department of Economics, Associate Professor, Ph.D., National Aviation University, Str. Druzhkovskaya 6-A, Apt. 46, zhavor@ukr.net
УДК 338.47
ПРОБЛЕМИ СТАЛОГО РОЗВИТКУ П1ДПРИСМСТВ В УМОВАХ ГПОБАЛ1ЗАЦП
Князева О. А., Дем'янчук М.А.
Предметом до^дження е сукупнсть теоретико-практичних проблем, як запобгають сталому розвитку Ыдприемств в умовах глобалiзаuJйних перетворень. Мета роботи - визначення передумов сталого розвитку пдприемств, )х мотивiв та щлей, виявлення основних проблем сталого розвитку Ыдприемств в умовах глобалiзаuJйних перетворень. Методологiчною основою проведення роботи е пращ вчених, в яких розглянутi загальнотеоретичн питання формування мехамзму сталого розвитку пдприемств та )х успшного функщонування в умовах ринково)' економки. Обгрунтовано, що оптимальна структура передумов переходу Ыдприемств до сталого розвитку повинна розглядатися в едност економiчноí, сощально), екологiчно'í та енергетично)' сфер. Викладено мотиви та uJлi переходу Ыдприемств до сталого розвитку. Виявлено, що в контекст остан^х тенденщй розвитку держави Ыдприемства зустрiчаються з низкою проблем, як мають: 1) економiчний характер (обумовлено виробничою, фнансовою, нноващйночнвестищйною та маркетинговою компонентами); 2) сощальний характер (обумовлено такими компонентами як менеджмент, соuiально-економiчнi умови, мотиващя пращ); 3) екологiчний характер (обумовлено такими компонентами: охорона пращ, охорона навколишнього середовища та енергетика.).
Ключов'1 слова: глобалiзаuJя, сталий розвиток, пдприемство, передумови, мотиви, u^i, проблеми.
ПРОБЛЕМЫ УСТОЙЧИВОГО РАЗВИТИЯ ПРЕДПРИЯТИЙ В УСЛОВИЯХ ГЛОБАЛИЗАЦИИ
Князева Е.А., Демянчук М.А.
Предметом исследования является совокупность теоретико-прикладных проблем, которые сдерживают устойчивое развитие предприятий в условиях глобализационных преобразований. Цель работы - определение предпосылок устойчивого развития предприятий, их мотивов и целей, выявление основных проблем устойчивого развития предприятий в условиях глобализационных преобразований. Методологической основой проведения исследования являются труды ученых, в которых рассмотрены общетеоретические вопросы формирования механизма устойчивого развития предприятий и их успешного функционирования в условиях рыночной экономики. Обоснованно, что оптимальная структура предпосылок перехода предприятий к устойчивому развитию должна рассматриваться в единстве экономической, социальной, экологической и энергетической сфер. Изложены мотивы и цели перехода предприятий к устойчивому развитию. Выявлено, что в контексте последних тенденций развития государства предприятия встречаются с рядом проблем, которые имеют: 1) экономический характер (обусловлен производственной, финансовой, инновационно-инвестиционной и маркетинговой компонентами); 2) социальный характер (обусловлен такими компонентами как менеджмент, социально-экономические условия, мотивация труда); 3) экологический характер (обусловлен такими компонентами: охрана труда, охрана окружающей среды и энергетика).
Ключевые слова: глобализация, устойчивое развитие, предприятие, предпосылки, цели, мотивы, проблемы.
PROBLEMS OF SUSTAINABLE DEVELOPMENT ENTERPRISES IN CONDITIONS OF GLOBALIZATION
Knyazeva E.A., Demyanchuk M.A.
The subject of the research is a totality of theoretical and applied problems that hinder the sustainable development of enterprises in the conditions of globalization transformations. An aim of work is determination of preconditions for sustainable development of enterprises, their motives and goals, identifying the main challenges of sustainable development of enterprises in the conditions of globalization transformations. The methodological basis of the research are the works of scientists, in that the general theoretic questions of forming of mechanism of sustainable development of enterprises and their successful functioning of a market economy are considered . Reasonably, that the optimal structure of the prerequisites enterprises transition to sustainable development should be seen in the unity of the economic, social, ecological and energy fields. Motives and goals of enterprises transition to sustainable development are stated. Revealed that in the context of recent developments in state, enterprises meet a number of challenges, which include: 1) economic character (due to industrial, financial, innovation and investment and marketing components); 2) social character (due to components such as management, social and economic conditions, labor motivation); 3) ecological character (due to such components: labor protection, environmental protection and energy).
Key words: globalization, sustainable development, enterprise, prerequisites, goals, motives, problems.
Актуальнють. Св^ове ствтовариство останым десятирiччям характеризуемся революцмними науково-техычними та технолопчними досягненнями. Перюд трансформацмних змЫ розвинутих краТн св^у свщчить про перехщ сусптьства вщ
110
Економiчний вюник уыверситету | Випуск № 25/1
© Князева О.А., Дем'янчук М.А., 2015
