CC BY
25ИСКУССТВОВЕДЕНИЕ
УКРАШСЬКА МУЗЕЙНА ТР1АДА П. I. ЧАЙКОВСЬКОГО
Кармазш А. О.
композитор, старший науковий ствробтник музею театрального, музичного та ктомистецтва Украгни
Анотащя: У статт розповщаеться про три украшсью музе!' TB0p40CTi П. Чайковського. Вони представляють pi3Hi куточки Украши, у яких побу-вав митець - Черкащину, Сумщину та Вшниччину. Перебування у цих мiсцях мало значний вплив на творчють композитора. Вони мають важли-ве значення для сучасно! украшсько1 культури.
Annotation. This article narrates of the three Ukrainian museums the creation of P.Tchaikovsky. They represent different parts of Ukraine, which visited the artist - Cherkasy, Sumy and Vinnytsia region. Staying in these places had a significant influence on the creation of the composer. They are important for the modern Ukrainian culture.
Ключовi слова: музей, Чайковський, творчють, Кам'янка, Низи, Брашв, украшська культура.
Keywords: museum, Tchaikovsky, creation, Kamyanka, Nyezy, Brailiv, Ukrainian culture.
Глибинш творчi зв'язки Петра Ьлича Чайковського з Украшою немо-жливо охарактеризувати у двох словах. Адже вони стосуються буквально усього - вщ родового коршня - прадiд композитора Федiр Опанасович Чайка походив iз козакiв Омельницько! сотнi Миргородського полку до величезно! кiлькостi творiв композитора, насичених украшським народним мелосом. Багато з них створювалися саме в Укра1ш та тематично пов'язаш з li iсторiею, багатим народним фольклором.
Дiяльнiсть митця як композитора, диригента, музично-громадського дiяча пов'язана з багатьма украшськими мютами, зокрема Киевом, Одесою, Харковом. Вщомо, що Петро Iллiч дуже любив старовинний Ки!в. В один iз пршздв до мiста вiдбулося його знайомство з класиком укра!н-сько! нащонально1 музики М. В. Лисенком. Про спектакл Кшвського оперного театру у перюд, коли його очолював видатний музикант 1полит Прянишников, Петро Ьлич зокрема писав, що «за постановкою, ансамблем, яюстю виконавцiв Ки!в вище Москви, завдячуючи енергп та розуму Прянишникова». Вщомш украшськш акторцi Мари Заньковецькiй пiдкорений ll грою у п'есi 1вана Карпенка-Карого «Безталанна» митець подарував срiбний вшок з написом «М.К. Заньковецькiй - безсмертнш вiд смертного».
Неодноразово доводилося композитору диригувати сво!ми творами на тдмостках Одеського оперного театру. А остання, як виявилося, прижит-тева фотографiя композитора була зроблена шд час вiдвiдин ним Харкова, куди вш також прибув як диригент, з виконанням концертно! програми.
Його емоцшш вiдгуки про Украшу завжди були захопленими, зокрема вш писав в одному з лисив: «школи за кордоном, навiть серед розюшно! пiвденноi природи я не знаходив тих хвилин святого захоплення вщ спо-глядання природи, яке вище навiть вiд насолоди мистецтва».
Про все це написано дуже багато. Тому ми зосередимо увагу на трьох невеликих украшських мютечках, яю, напевне, найбiльшою мiрою пов'язують шлях композитора з Украшою. Це «представники» Черкащини, Сумщини та Вшниччини, вiдповiдно - Кам'янка, Низи та Брашв, у яких знаходяться музе!, присвячеш творчостi митця. Вони i стануть складовими музейно! трiади П. Чайковського. Тож оскшьки нам пощастило вiдвiдати усi три украiнськi музе! композитора, а також i його Д1м--музей у мiстi Клин, то намагатимемося поеднати використання спещально! тематично! лiтератури з власними враженнями.
Розпочнемо ми з Кам'янки, що не дивно - у цьому украшському мютечку жила любима рщна сестра композитора Олександра Iллiвна, вщтак i бував вiн у 1865 - 1893 роках тут майже кожного лгга протягом 28 роюв. За власним визнанням, Петро Ьлмч тут «знайшов вiдчуття миру в душ^ яке даремно шукав у Мос^ та Петербурзi». Мешканцi Кам'янки, яку смшиво можна назвати другим домом композитора, намагалися ство-рити для нього максимально сприятливi умови для творчосп, що нагадува-ли б йому роки щасливого дитинства. Вшм серцем полюбив митець навколишнш лiс iз живописною назвою Тростянка, про що розповщае нам картина художника Л. Чичкана «Чайковський у Тростянщ», украiнськi поля та луки, береги ржи Тясмин, дерева великого тшистого парку.
Особливу увагу композитора привертали розповщ Олександри 1вашвни Давидово! - дружини декабриста Василя Львовича Давидова, яка до само! амшстп 1856 року дшила з чоловшом суворi умови сибiрського заслання. Вона прожила 93 роки, тож и спомини - пов'язаш, зокрема, з пе-ребуванням у Кам'янщ О.С. Пушкiна, декабристiв - композитор м^ iз за-доволенням слухати цiлими годинами. Пiзнiше митець напише про мiстечко: «Я люблю у Кам'янщ и минуле, вона овiяна для мене духом поезд: образ Пушкiна лине надi мною, все тут налаштовуе на поетичний лад».
Тож i не дивно, що у невеликому трикiмнатному флiгелi iз року у рiк постшно йшла напружена творча робота. Улггку 1872 року тут була розпо-чата Друга симфонiя, яка ще за життя автора отримала назву «Украшська» - настiльки вона була насичена украшським нацiональним мелосом. В основу останньо! четверто! частини симфошчного циклу Петро Iллiч поклав вiдому народну пiсню «Журавель», почуту ним саме у Кам'янцi вщ одного з робiтникiв маетку.
Як йдеться про написання симфонп у лисп митця до брата Модеста, «частину цього усшху я приписую не соб^ а справжньому композитору означеного твору - Петру Герасимовичу, який у той час, коли я писав та програвав «Журавля», постшно шдходив та шдсшвував меш».
Шзшше саме тут створювались балет «Лебедине озеро» та славетна опера «Свгенш Онегiн» - велика кам'янська родина рашше за всiх почула його в авторському виконанш. Протягом 1881 - 1883 роюв композитор працював над оперою «Мазепа» за поемою О. Пушкiна «Полтава», Треть-ою i Четвертою симфонiями. Справжшми шедеврами фортепiанноi музики митця стали його вщомий «Дитячий альбом», присвячений племшнику Володi Давидову, та лiричний «Ната-вальс», присвячений онучцi декабриста Поджио Наталii Плеськiй - багаторiчнiй подрузi сестри композитора. Однак i це далеко не повний список музичних творiв, робота над якими проходила у Кам'янщ.
Нинi в експозицп музею можна побачити !х першi видання, улюблену бандуру митця, гру на якш вiн так любив слухати, прижиттевий портрет композитора роботи мюцевого художника Бонiфацiя Сангурського, котя його ж картини «Береги ржи Тясмин» - и оригшал знаходиться у Клинсь-кому музе! Петра Iллiча. Але найдорожчими релiквiями музею е два експонати - оригшальш рояль та фортепiано, за якими працював Чай-ковський.
Можливють пограти на цих iнструментах надаеться учням - перемо-жцям мiсцевих музичних конкуршв. Пiд час вiдвiдання музею я мав змогу виконати на них сво! фортешанш твори. Тож як композитор, хочу подши-тися справдi неповторним вiдчуттям, яке виникло в мене тсля цього вико-нання на роялi великого маестро. Це було справдi незабутньо.
Перебування Чайковського на Сумщинi пов'язане з двома мютечками. Першим з них слщ назвати Тростянець, куди композитор пршздив ще студентом влггку 1864 року за запрошенням свого друга Олекшя Голiцина. Саме там була написана увертюра за драмою О. Островського «Гроза» -перший твiр митця для симфошчного оркестру.
Однак значно довшим та плщшшим було його перебування кожного лгга упродовж 1871 - 1879 роюв у мютечку Низи. Там жив його близький друг Микола Кондратьев - нащадок засновника Сум козацького полковника Герасима Кондратьева.
Як писав композитор, «у мене багато приятелiв, але таких, з котрими душу вщводиш, як, наприклад, з Кондратьевим, - зовшм нема». Тут, як i у Кам'янщ, митець жив в окремому фл^ел^ який, на жаль, не збер^ся до наших дшв. Йому дуже подобалися прогулянки мальовничими берегами ржи Псел та старовинний, зарослий вшовими деревами сад поруч з голов-ним будинком маетку, де ниш знаходиться музей П. Чайковського.
Родина Кондратьевих всшяко намагалася оточити Петра 1лича турбо-тою та тклуванням. Митець, у свою чергу, присвятив и представникам музичш твори: самому Кондратьеву - цикл п'ес «Вечiрнi мри», його дру-
жиш Мари Сергивш - «Салонний вальс», доньщ Надii - «Вальс-дрiбничку», а ii гувернантцi француженцi Еммi Жентон - вiдомий «Сенти-ментальний вальс».
У Низах композитор працював над Другою та Третьою симфошями, оперою «Опричник», Першим фортепiанним концертом, створив окремi роздiли свого тдручника з гармонii. Але особливо щкавою е його робота над комшо-фантастичною оперою «Коваль Вакула», що тзшше була пере-роблена ним та в остаточнш редакцii вiдома шд назвою «Черевички». Написана за мотивами гоголiвськоi повiстi, ця опера стала одним iз найбiльш украшських творiв митця як за обраним сюжетом, так i за рiзно-маштнютю звернення до украшськох' народно!' тсенностг
Не зважаючи на те, що будiвля музею потребуе серйозного кашталь-ного ремонту, у ньому вщбуваеться чимало мистецьких заходiв. Цьому значною мiрою сприяе плiдна робота його директора Любовi Никифорiвни Коген. Музична спшьнота Сумщини кожного року поводить два фестивал^ присвяченi великому композитору - «1менини Чайковського» та «LANDISH» (останнiй отримав назву вiд росшсько1' назви улюблено1' квiтки Чайковського).
Концерти цих фестивалiв проходять у Сумськш фiлармонii, Тростя-нецькому палацi Голщиних, i, звичайно ж, у самому Низiвському музеЛ. З великим задоволенням хочу вiдзначити, що на них звучали i мо1 музичнi твори - фортетанш прелюдii, вокальний цикл «Образи» та поема для фор-тепiано «Рання весна». Хотiлося б висловити сподiвання, що це творче ствробггництво продовжиться i в майбутньому.
До мютечка Браiлiв - останнього пункту нашо1' музейно1' трiади - П. I. Чайковський у 1878 - 1880 роках на запрошення Н. Ф. фон Мекк загалом пршздив п'ять разiв, щоб вщпочити та попрацювати у 11' брашвському маетку. Своерiдне спiлкування цих людей, яю, як вiдомо, нiколи не бачи-лися, вiдображене у х'хньому листуваннi. Надiя Фiларетiвна, зокрема, писала: «Знаете, Петре Ьлмчу, у мене е одне бажання, яке я була б дуже рада, якби ви його виконали. Це щоб Ви побували у тому мющ, яке я так люблю, в яке я завжди прагну серцем, в якому е для мене багато дорогих, хоча й тяжких спомишв, - у нашому БрашовЬ». Тож експозищя музею насамперед присвячена взаеминам цих двох неперешчних особистостей. Серед пред-ставлених раритепв - особист речi вiдомоi меценатки, подароваш музею и нащадками, та прижи"п^ видання творiв Петра Ьлмча.
Як i на Сумщинi та Черкащиш, композитора тут оточувала чарiвна природа украшського Подiлля. Прогулянки чудовим парком та берегами притоки Швденного Бугу рiчки Рiв стали для нього доброю традищею -так само, як у Кам'янщ, Низах чи подмосковному Клину. Комфортнi умови творчост доповнювали прекрасний рояль, фюгармошя та багата бiблiоте-ка. Шзшше Петро Iллiч писав: «По1здки в Брашв залишаться в мош пам'ят свiтлими спогадами про найпоетичнiшi дш мого життя». Серед творiв, написаних у Браiловi - опера «Орлеанська дiва», перша оркестрова
сю!та, присвячена господарщ маетку, п'еси для скрипки, романси, зокрема i знаменит «То було ранньою весною», «Серед шумного балу», серенада Дон Жуана, а також дует на слова Т. Г. Шевченка «На городi коло броду».
Хотшося б зазначити, що до нашо! музейно! трiади цiлком могла б до-лучитися i Кшвщина. Адже у селi Копилiв нинiшнього Макарiвського району Кшвсько! областi також знаходиться один iз палацiв родини фон Мекк. I у ньому протягом 1889 - 1890 роюв на и запрошення також деякий час проживав Петро Ьлмч. Тож тут м^ би бути створений музей композитора принаймш не прший за брашвський. Однак споруда, на жаль, знаходиться у вкрай занедбаному сташ з незрозумшими подальшими перспективами. А про перебування тут великого композитора нагадуе лише меморiальна дошка. Однак усе ж таки не хотшося б завершувати нашу розповщь на сумнш нот^
Отже, украшсью музе! у Кам'янщ, Низах та Брашов^ присвяченi творчiй особистостi П.1. Чайковського, збер^ають значний культурний та освптай потенцiал, тож актуальне завдання сучасност - його подальший розвиток та всебiчне використання у навчально-виховному процесс
Список використаноУ лiтератури
1. Бондаренко Л.О. Чайковський i Кам'янка. Науково-популярний нарис. - Кам'янка.: 2008.
2. Брашвський музей П. I. Чайковського i Н. Ф. фон Мекк. - Вшниця.: 2006.
3. Каменский литературно-мемориальный музей А. С. Пушкина и П. И. Чайковского: путеводитель / В. В. Бабенко и др. - Днепропетровск.: 1987.
4. Кам'янський державний юторико-культурний заповедник. 1сторич-ний музей. - Кам'янка.: 2008.
5. Киевский сезон П. И. Чайковского: к 170-летию со дня рождения. К.:2010.
