CC BY
186
УДК 343.50
К. М. Огородшк
КРИМ1НАЛЬНО-ПРАВОВЕ ЗНАЧЕНИЯ МОТИВУ I МЕТИ ПРИ ВЧИНЕНН1 УХИЛЕННЯ В1Д СПЛАТИ ПОДАТК1В
У статтг проаналгзовано кримталъно-правове значения мотиву та мети як елементгв суб'ективног сторони складу злочину при вчинент ухилення в1д сплати податкгв. Чинним кримгналъним законодавством встановлено вгдповгдалънгстъ за ухилення в1д сплати податтв, зборгв, тших обов'язкових платежгв (ст. 212 КК Украгни. Змгст мети ухилення в1д оподаткування утворюетъся гз загалъних (притаманних для будъ-якого ухилення) та особливих складових, що певною м1рою зумовлюютъся г р1зною мотиващею цъого злочину. Загалъна мета ухилення в1д оподаткування полягае в прагненш не сплатити державг належного. Наголошено, що у випадку встановлення в дгях особи прямого умислу при вчинены несплати податтв, зборгв, тших обов'язкових платежгв, поеднаного з корисливим мотивом, це дае тдстави квалгфтувати дгяння особи як злочин, передбачении ст. 212 КК Украгни, поеднання непрямого умислу з гншими (не корисливими мотивами) складу злочину, передбаченого ст. 212 КК Украгни, не створюе. Стосовно того, що може вказувати на ознаки саме прямого умислу в дгях винног особи, то щею ознакою ми пропонуемо вважати наявнгстъ ознак корупцтного правопорушення в дгях особи.
Ключов1 слова: податки, збори, обов'язковг платежг, ухилення, вина.
Постановка проблеми. Ст. 67 Конституцп Украши передбачае обов'язок кожно'! особи сплачувати податки 1 збори у порядку 1 розм1рах, встановлених законом. При цьому держава не спроможна забезпечити своечасну сплату податкових внеск1в у повному обсяз1 лише за допомогою методу переконання, а система оподаткування не здатна ефективно працювати без шституту вщповщальносп 1, зокрема, без належно! кримшально-правово'! охорони.
Чинним кримшальним законодавством встановлено вщповщальшсть за ухилення вщ сплати податюв, збор1в, шших обов'язкових платеж1в (ст. 212 КК Украши). Злочинне ухилення вщ сплати обов'язкових платеж1в, як1 входять у систему оподаткування, за що ст. 212 та деякими шшими нормами КК Украши передбачае кримшальну вщповщальшсть, грубо ¡гноруе вказаний конституцшний обов'язок, в якому втшено публ1чний штерес вс1х члешв суспшьства 1 сумлшне виконання якого справедливо визнаеться одшею з необхщних умов ¡снування сощуму.
Аналгз останнгх дослгдженъ г публгкацги, у яких започатковано розв'язання ще'! проблеми 1 на як1 опираеться автор, вид1лення невир1шених ран1ше частин загально! проблеми, котрим присвячуеться дана стаття. Значний доробок у розр1з1 досл1дження проблематики вини та шших елемент1в суб'ективно'! сторони злочину у криминальному прав1 моститься у працях таких в1тчизняних науковщв, як П. П. Андрушко, М. I. Бажанов, Ю. В. Баулш, Р. В. Вереша, П. А. Воробей, С. В. Гончаренко, О. О. Дудоров, М. И. Коржанський, О. М. Костенко, П. С. Матишевський, А. А. Музика, В. О. Навроцький, А. Смирнова, В. В. Сташис, В. Я. Тацш, М. I. Хавронюк.
Водночас низка питань щодо розумшня суб'ективно'! сторони злочину пов'язаного з ухиленням вщ сплати податк1в, збор1в, шших обов'язкових платеж1в залишаеться сп1рною. Вони вимагають подальшого досл1дження, в тому числ1 1з використанням окремих нових п1дход1в з урахуванням перегляду окремих положень кримшально-правово'! доктрини Украши.
Мета статтг. Досл!дження суб'ективно1 сторони ухилення в!д оподаткування не обмежуеться встановленням форми вини чи виду умислу. Для з'ясування питання про виникнення, формування та зм!ст псих!чного ставлення особи до ухилення в!д оподаткування потр!бно встановити крим!нально-правове значення мотиву та мети цього злочину.
Виклад основного матергалу. К. Ф. Т!хонов в!дзначае, що мотив, мета та емоцп суттево впливають на зм!ст вини. Вчений аргументуе це тим, що наявн!сть негативного ставлення особи до !нтерес!в сусп!льства значною м!рою залежить в!д мотиву, мети та емоц!й. Найчаст!ше ц! обставини обумовлюють б!льшу чи меншу тяжк!сть вини [1, с. 58].
У крим!нально-правов!й л!тератур! единого погляду щодо мотиву анал!зованого складу злочину не !снуе. Правильне розмежування вид!в умислу при ухиленн! в!д сплати обов'язкових внеск!в держав! можливе лише за умови з'ясування мети та мотиву вчиненого. При встановленн! мети та мотиву сл!д звертати особливу увагу на результати матер!ал!зацп розумових та псих!чних процес!в самим !ндив!дом [2, с. 52]. На жаль, у в!тчизнян!й правозастосовч!й практиц! цьому не прид!ляеться достатньо уваги.
Мотив ! мета як псих1чш ознаки характерн! для будь-яко'1 св1домо'1 вольово'1 повед1нки людини. У !х основ! лежать потреби, !нтереси людини. Однак коли йдеться про мотив ! мету злочину, !х зм!ст визначаеться антисоц!альною спрямовашстю. Мотив злочину - це спонукання до вчинення злочину, а мета - уявлення про його сусп!льно небезпечний насл!док, про ту шкоду !нтересам, яка за в!домо для винного буде спричинена охоронюваним крим!нальним законом ! яка е для нього бажаною.
У ход! задоволення потреб мотиви можуть зм!нюватися ! збагачуватися. Повед!нка, звичайно, е мотивованою, тобто визначаються разом ! мотиви, але вони можуть бути нер!внозначними. Деяк! з них е кер!вними, основними, !нш! - виступають у рол! додаткових. Особа керуеться, як правило, основними (пануючими, дом!нуючими) мотивами. Саме в таких мотивах б!льше всього проявляеться сусп!льна небезпека особи злочинця. Вона така, який мотив п злочинно'1 повед!нки, адже мотив -явище особист!сне, пов'язане з !ндив!дуальними особливостями людини [3, с. 514].
Варто мати на уваз!, що мотив означае ! глибоку особисту причину злочинно'1 повед!нки. В!н допомагае в!дпов!сти на запитання про те, чому особа поводить себе злочинно. Мотив розкривае сп!вв!дношення м!ж внутр!шн!м ! зовн!шн!м св!том особи, м!ж 11 потребами ! можливостями (способами) '1'хнього задоволення, будучи саме особист!сною детерм!нац!ею злочинно'1 повед!нки. Мотиви злочинно'1 повед!нки завжди т!сно пов'язан! з потребами й !нтересами особи злочинця. Разом з тим суть в!дм!нност! злочинно! повед!нки полягае в !нтересах, потребах, мотивах, мет!, поглядах особи. Особист!сн! риси злочинця накладають в!дбиток на мотивац!ю, а мотиви злочинно1 повед!нки, закр!пивши в крим!нально-карних д!ях, деформують особу злочинця.
П!д мотивом злочину звичайно розум!ють внутр!шне спонукання, руш!йну силу вчинку людини, що визначае його зм!ст ! уявлення про бажаний результат, якого прагне особа, котра визначае спрямован!сть д!яння. Мотив виникае в особи на стад!1 формування нам!ру вчинити злочин ! тому його виникнення передуе вчиненню злочину, але разом з тим в!н реал!зуеться на ус!х стад!ях вчинення злочину ! нав!ть може зм!нюватися з одного на !нший.
3 огляду на це, мотив дозволяе визначити, чому особа вчиняе злочин, а мета -заради чого, до якого результату спрямована п сусп!льно небезпечна д!яльн!сть.
Мотив як спонукання людини скопи певний вчинок, зокрема, мотив злочину, е складним вольовим емоц!йним процесом, який в!дбуваеться у псих!ц! людини. У процес! виникнення р!шення перемагае будь-який мотив, котрий ! визначае напрямок
вoлi людини. Xapaктepним пpи пpийняттi злoчиннoгo piшeння (фopмyвaннi yмиcлy) i e пepeвaгa cycпiльнo нeбeзпeчнoгo мoтивy нaд ycвiдoмлeнням oбoв'язкy. Toбтo мoтив пopoджye yмиceл нa cкoeння злoчинy [3, c. 515].
Poзглядaючи питания мoтивaцiï злoчиннoï пoвeдiнки, cлiд зaзнaчити, щo B. M. Kyдpявцeв видiляe пoняття «мoтивaцiï» y двox знaчeнняx. Пo-пepшe, мoтивaцiя oзнaчae пpoцec фopмyвaння тa виникнeння мoтивy злoчиннoï пoвeдiнки, пo-дpyгe, мoтивaцiя oзнaчae cyкyпнicть cпoнyкaнь (пoтpeби, iнтepecи, звички тoщo), яю мoжyть виcтyпaти мoтивoм злoчиннoï пoвeдiнки [4, c. 39].
Ocкiльки зaкoнoдaвeць y диcпoзицiï cт. 212 KK Укpaïни нe пepeдбaчив мoтив ш як oбoв'язкoвy, нi квaлiфiкyючy oзнaкy, вiн для квaлiфiкaцiï злoчинy cьoгoднi знaчeння нe мae, aлe ^и цьoмy xapaктepизye ocoбy виннoгo i стутнь cycпiльнoï нeбeзпeки вчинeнoгo дiяння i тoмy пoвинeн y будь-я^му paзi вcтaнoвлювaтиcя.
Дeякий чac тау^вщ cxилялиcя дo визнaчeння мoтивy yxилeння вiд oпoдaткyвaння виключнo як кopиcливoгo. Пiд кopиcливим мoтивoм у кpимiнaльнoмy пpaвi poзyмiють cпoнyкaння дo збaгaчeння, oтpимaння мaйнoвиx вигoд, пiдвищeння мaтepiaльнoгo cтaнy, нaвiть якщo тaкi дп вчиняютьcя нa кopиcть тpeтix ocí6, винний нaмaгaeтьcя пpямo чи пoбiчнo пiдвищити чepeз ниx cвiй мaтepiaльний cтaн. M. И. Kopжaнcький тa A. Ф. Зeлiнcький ввaжaють, щo cлoвo ««op^ra» нece в co6í нeгaтивнy мopaльнy oцiнкy cпoнyкaння, вкaзye нa eгoïcтичний змicт. Kopиcливий мoтив виникae з iндивiдyaльнoï пoтpeби й ocoбиcтoгo iнтepecy [5, c. 42]. Дocить шиpoкe тлyмaчeння кopиcтi дae A. Ф. Зeлiнcький: цe пpaгнeння зaдoвoльнити iндивiдyaльнy життeвy пoтpeбy шляxoм пpoтипpaвнoгo, пepeдбaчeнoгo кpимiнaльним зaкoнoм зaвoлoдiнням чужим мaйнoм aбo мaйнoвим пpaвoм, щo нe нaлeжить виннoмy [6, c. 156].
He мeнш вдaлoю e тeзa, зa якoю кopиcливий мoтив yмиcнoï злoчиннoï дiяльнocтi пoлягae в aмopaльнoмy пpaгнeннi зaдoвoлeння iндивiдyaльнoï пoтpeби шляxoм пpoтипpaвнoгo, пepeдбaчeнoгo кpимiнaльним зaкoнoм зaвoлoдiння чужим мaйнoм aбo cтвopeння yмoв для зaвoлoдiння ним шляxoм нeзaкoннoгo, зa чужий paxyнoк, звiльнeння вiд мaйнoвиx oбoв'язкiв i cкopoчeння звичaйниx i нeoбxiдниx зa циx oбcтaвин ocoбиcтиx витpaт. Koжeн пoгoдитьcя, щo зaдoвoлeння влacниx пoтpeб чepeз вчинeння злoчинy - cпpaвдi, нeпpиpoднo й aмopaльнo. Bипpaвдaння цьoмy бути нe мoжe [3, c. 515].
Taкoж Ю. M. Cyxoв, ввaжae, щo мoтив цьoгo злoчинy, «як пpaвилo, кopиcливий, зoкpeмa тавпь пpи yxилeннi вiд cплaти пoдaткiв, збopiв, iншиx oбoв'язкoвиx плaтeжiв з мeтoю викopиcтaння «зaoщaджyвaниx» кoштiв в irnepecax тpyдoвoгo кoлeктивy чи пiдпpиeмcтвa, ocкiльки ocoбa, тaким чинoм, oкpiм aльтpyïcтичниx, мaйжe зaвжди кepyeтьcя пpaгнeнням зaдoвoльнити влacнy пoтpeбy - табути peпyтaцiï нeзaмiннoгo, кoмпeтeнтнoгo кepiвникa тoщo» [7, c. 10]. Ocкiльки мaтepiaльнa вигoдa e гoлoвнoю oзнaкoю ^p^ii, тo вoнa влacтивa в тш чи iншiй мipi для кoжнoгo iндивiдa.
Cлiд зaзнaчити, щo кopиcливa мeтa i кopиcливий мoтив yxилeння вiд cплaти пoдaткiв oбyмoвлeнi xapaктepoм кoмepцiйнoï дiяльнocтi пiдпpиeмcтв зaлeжнo вщ ïx фopми влacнocтi i пpoявляeтьcя в пpaгнeннi ocoби - плaтникa пoдaткiв - зaдoвoльнити cвoю iндивiдyaльнy пoтpeбy шляxoм пpoтипpaвнoгo звiльнeння вщ мaйнoвиx oбoв'язкiв, cкopoчeння нeoбxiдниx у кoнкpeтнiй crnya^ï aбo звичaйниx для пeвнoï ocoби витpaт з мeтoю пoлiпшeння влacнoï кoмepцiйнoï дiяльнocтi чи здoбyття ocoбиcтиx блaг. У той жe чac нe мoжнa да визнaти, щo oднa cпpaвa, ^ли винним кepyвaлa ocoбиcтa кopиcливa зaцiкaвлeнicть (нaпpиклaд, вилyчeння з oбopoтy «зeкoнoмлeниx» нa пoдaткax кoштiв з мeтoю звepнeння ïx нa cвoю ^pMra чи викopиcтaння з iншoю мeтoю в ocoбиcтиx iнтepecax), i зoвciм iншa - якщo кepiвник пiдпpиeмcтвa нaмaгaвcя вpятyвaти йoгo вiд poзopeння з пpичини нeпoмipнoгo пoдaткoвoгo тягapя i, нe cплaчyючи пoдaтки, збiльшyвaв фoнди, щo зaлишaютьcя у
розпорядженш оргашзацп, рятував виробництво вщ зупинки, а пращвниюв - вщ неминучого звшьнення (це здебшьшого характерно для пщприемств державного сектора економши).
Вважаемо, що розумшня ютотно! р1знищ м1ж таким неплатником податюв i корисливим неплатником, а тим бшьше, злодiем повинно впливати також i на вибiр заходiв, що застосовуються з метою стягнення несплачених у визначений законодавством строк податкiв, зборiв та шших обов'язкових платеж1в, на мiру кримшально! вiдповiдальностi [8, с. 172].
Зрозумшо, що, крiм корисливого, при вчиненш несплати податкiв, зборiв, шших обов'язкових платежiв мають мюце такi мотиви, як особиста защкавлешсть, отримання переваг у конкурентнiй боротьб^ погашення заборгованостi по заробiтнiй плат^ модершзацп основних засобiв виробництва, пщтримки певних полiтичних сил на виборах тощо. Але, не дивлячись на таку рiзнобарвнiсть, вс цi злочини завдавали шкоду вщносинам у сферi оподаткування.
Так, дослiджуючи чинники, що впливають на вчинення правопорушень у сферi оподаткування, А. С. Гутник дшшов висновку, що в основi правопорушень у цш сферi не завжди лежать корисливi мотиви. В окремих випадках мотивами правопорушень виступають: намагання покращити фiнансовi показники пщприемства, забезпечення платоспроможносп, розвитку виробництва, конкурентноздатносп тощо [9, с. 37]. Проте така позищя, на нашу думку, е досить стрною.
Так, В. В. Лисенко та П. В. Мельник щодо ухилення вщ оподаткування мотивом злочину визнають корисливу чи шшу защкавлешсть [10, с. 32]. Л. П. Брич визначила, що корисливий мотив не е обов'язковою ознакою ухилення вщ сплати обов'язкових внесюв державi [11, с. 283].
В умовах системно! економiчноi кризи в державi мотивом, який нерщко спонукае оаб, вщповщальних за сплату обов'язкових внесюв державi, до вчинення ухилень: е бажання зберегти пщприемство вiд банкрутства чи скрутного фiнансово-економiчного становища. Такi мiркування осiб, хоч i не виправдовують ix повшстю, але мають бути враxованi при призначенш 1'м покарань.
Щодо мети злочину, то в наущ кримшального права пiд метою злочину розум^ть той уявний i бажаний суб'ектом кшцевий результат, якого вiн прагне досягнути, вчиняючи суспшьно небезпечне дiяння [12, с. 294]. Також метою злочину вважають бажання особи, яка вчинюе суспшьно небезпечне дiяння, досягти певних шкщливих наслiдкiв [13, с. 464].
На вщмшу вiд мотиву, мета злочину характеризуе безпосереднш злочинний результат, якого прагне досягти винний, вчинюючи злочин. Мотив i мета по^зному характеризують вольовий процес, де, зрештою, мотив злочину вщповщае на питання: чим керуеться особа, яка вчиняе злочин, а мета визначае бажаний результат, до якого прагне особа.
Слщ вщзначити, що за сво!м характером мотив тiсно пов'язаний ¿з метою злочину, оскiльки саме вш е поштовхом до досягнення злочинного результату. Мотив дае вщповщь на питання: чому особа вчиняе дiяння, що е спонуканням для вчинення? Мета ж вщповщае на питання: заради чого особа вчиняе дiяння, що вона прагне досягти цим, до якого конкретного результату прямуе винний? Мотив i мета злочину е взаемопов'язаш, але водночас не тотожш поняття: шшими словами, усвщомлення мотиву перетворюе його на мету.
Протягом тривалого часу законодавець надае вагомого кримшально-правового значення ме^ вчинення злочину. Залежно вщ опису законом суб'ективно! сторони конкретного складу злочину, його мета може ввдграти роль обов'язкових або квалiфiкуючиx (особливо квалiфiкуючиx) ознак. При цьому слiд визнати
oбгpyнтoвaнoю пoзицiю вчeниx, зa яшю тiльки в yмиcниx злoчинax e мeтa, aджe caмe нeю визнaчaeтьcя cпpямoвaнicть дiй виннoгo, пpaгнeння дo пeвнoгo peзyльтaтy, зaцiкaвлeнicть у йoгo дocягнeннi. Bcтaнoвлeння мeти як oзнaки cyб'eктивнoï cтopoни дiяння e нeoбxiдним в ycix випaдкax вчинeння yмиcнoгo злoчинy, щй дacть змoгy виявити йoгo пpичини, a тaкoж визтачити вид i cтpoк пoкapaння.
Xapaктepнoю oзнaкoю бyдь-якoгo yмиcнoгo злoчинy, щo вчиняeтьcя з пpямим yмиcлoм, e тaкoж i мeтa злoчинy. Meтa - цe yявлeння пpo cycпiльнo нeбeзпeчний нacлiдoк дiяння, щo мicтитьcя в cвiдoмocтi виннoï ocoби i дo якoгo вoнa пpaгнe, вчиняючи злoчин. Пpaвильнe з'яcyвaння мeти злoчинy cпpияe вcтaнoвлeнню змicтy i cпpямoвaнocтi yмиcлy, a звiдcи - i вcтaнoвлeнню cтyпeню cycпiльнoï нeбeзпeки дiяння, щй, в cвoю чepгy, вpaxoвyeтьcя cyдoм пpи пpизнaчeннi пoкapaння.
Ocoбливocтi пoдaткoвoгo злoчинy, a caмe йoгo бaгaтo oб'eктнicть, впливaють i та xapaктep мeти як oзнaки cyб'eктивнoï cтopoни цьoгo злoчинy.
Meтoю yxилeння вiд oпoдaткyвaння мoжe бути нacтaння якoгocь пeвнoгo нacлiдкy, a в дeякиx випaдкax - дeкiлькox та^дюв. Пpи цьoмy вce бyдe зaлeжaти вiд oбiзнaнocтi ocoби тa бaжaння дocягнeння тoгo чи iншoгo peзyльтaтy, тoбтo вiд iнтeлeктyaльнoгo тa вoльoвoгo мoмeнтiв yмиcлy.
Цe oзнaчae, щo пpи piвниx yмoвax, aлe в piзниx випaдкax змicт мeти (oбcяг бaжaнoгo злoчиннoгo нacлiдкy) мoжe бути нeoднaкoвим. Змicт мeти yxилeння вщ oпoдaткyвaння yтвopюeтьcя iз зaгaльниx (пpитaмaнниx для бyдь-якoгo yxилeння) тa ocoбливиx (xapaктepниx для пeвнoгo yxилeння) cклaдoвиx, щo пeвнoю мipoю зyмoвлюютьcя i piзнoю мoтивaцieю цьoгo злoчинy. Зaгaльнa мeтa yxилeння вiд oпoдaткyвaння пoлягae в пpaгнeннi нe cплaтити дepжaвi нaлeжнoгo.
Ocoбливa cклaдoвa мeти пoлягae в пpaгнeннi нecплaтoю нaлeжнoгo дocягти й iншoгo злoчиннoгo peзyльтaтy. Paзoм з тим тeндeнцiя визнaння мeти oбoв'язкoвoю oзнaкoю cyб'eктивнoï cтopoни yxилeння вiд oпoдaткyвaння peaльнo icнyвaлa. Зoкpeмa пpoпoнyвaлocя виклacти cт.148-2 тaким чинoм: «Умиcнe дiяння, вчинeнe з мeтoю нecплaти ycтaнoвoю ... пoдaткiв..». Зpoзyмiлo, щo пpийняття пoдiбниx пpoпoзицiй щoдo визнaння мeти oбoв'язкoвoю oзнaкoю yxилeння вiд oпoдaткyвaння знaчнo ycклaднилo б poзcлiдyвaння тa cyдoвий poзгляд кpимiнaльниx cпpaв ща кaтeгopiï.
Висновки. Пiдcyмoвyючи, нaгoлocимo, щo у випaдкy вcтaнoвлeння в дiяx ocoби пpямoгo умиолу пpи вчинeннi нecплaти пoдaткiв, збopiв, iншиx oбoв'язкoвиx плaтeжiв, пoeднaнoгo з кopиcливим мoтивoм, цe дae пiдcтaви квaлiфiкyвaти дiяння ocoби як злoчин, пepeдбaчeний cт. 212 KK Укpaïни, вoднoчac, пoeднaння нeпpямoгo yмиcлy з шшими (нe кopиcливими мoтивaми) cклaдy злoчинy, пepeдбaчeнoгo cт. 212 KK Укpaïни, нe cтвopюe. Cтocoвнo того, щo мoжe вкaзyвaти нa oзнaки caмe пpямoгo yмиcлy в дiяx виннoï ocoби, тo цieю oзнaкoю ми пpoпoнyeмo ввaжaти нaявнicть в тому чи^ i oзнaк кopyпцiйнoгo пpaвoпopyшeння в дiяx виннoï oco6^
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Tиxoнoв K. Ф. Cyбъeктивнaя cтopoнa пpecтyплeния : мoнoгp. I K. Ф. Tиxoнoв. -Capaтoв : Пpивoлж. кн. изд-вo, 1967. - 103 c.
2. Ocикa I. Дoкaзyвaння мoтивy тa мeти як oзнaк cyб'eктивнoï cтopoни злoчинy I I. Oot^, C. Caфpoнoв II Пpaвo Укpaïни. -1997. - № 3. - C. 52.
3. Зoлoтoвa O. I. Kopиcливий мoтив як квaлiфiкyючa oзнaкa yмиcнoгo вбивcтвa I O. I. Зoлoтoвa II Дepжaвa i пpaвo. - 2009. - Bип. 46. - C. 513-518.
4. Kpиминaльнaя мoтивaцiя : мoнoгp. I пoд peд. B. H. Kyдpявцeвa. - M., 1986. - 290 c.
5. Зeлiнcький A. Ф. Kopиcливa злoчиннa дiяльнicть : мoнoгp. I A. Ф. Зeлiнcький, M. И. Kopжaнcький. - Khib : Гeнeзa, 1998. - 144 c.
6. Зeлинcкий A. Ф. ^ими^^тая : yчeб. пocoб. I A. Ф. Зeлинcкий. - X., 2000. - 234 c.
7. CyxoB ro. M. YxH^eHHa BiA cn^ara noAaTKiB, 36opiB, mmnx o6ob'a3kobhx nnaTe^B: npoG^eMH Bi^Me^yBaHHa BiA cyMi^HHx 3^0HHHiB Ta KBam^iKauii 3a cyKynHicrro: aBTope^. ... KaHA.. rop. HayK: cneu. 12.00.08 «KpHMrna.nbHe npaBo Ta KpHMmo.norm; KpHMrna.nbHo-BHKoHaBne npaBo» / roprn MHKo^aHoBHH CyxoB; Km'BCbKHH HauioHa^bHHH ymBepcrneT iM. T.meBHeHKa. - K., 2000. - 21 c.
8. Mo^oahk B. B. KpHMma^bHo-npaBoBi acneKTH BiAnoBiAa^bHocri 3a 3^ohhhh, noB'_H3arn 3 yxH^eHH^M BiA cn^aTH noAaTKiB, 36opiB i iHmHx o6ob'^3kobhx nnaTe^B / B. B. Mo^oahk // BicHHK HyraHcbKoro iHcTHTyTy BHyTpimHix cnpaB. - 1998. - №3. - C.169 -178.
9. CneuH^iKa nonepeA^eHHa, bhab^hha Ta po3KpHTTa 3^onHHiB y KpeAHTHo-^iHaHcoBin Ta 6aHKiBcbKrn cncreMax : HaBH. noci6. / 3a peA. A. G. ryTHiKa, C. n. ToHH^KiHa. - IpniHb : AKaAeMm fl,nC, 2001. - 154 c.
10. HbiceHKo B. B. Bo36y^AeHHe yranoBHoro Ae^a o6 yK^oHeHHH ot yn.naTbi Ha^oroB : yne6.-npaKT. noco6. / B. B. HbiceHKo, n. B. Me^bHHK. - K. : npaBoBi A^epe^a, 1999. - 255 c.
11. KpHMma^bHo-npaBoBa KBam^iKaum yxn^eHHa BiA onoAaTKyBaHHa b YKpaiHi : MoHorp. / H. n. EpHH, B. O. HaBpoubKHH ; BcTyn.cT. M. A3apoB. - K. : ATiKa, 2000. - 288 c.
12. rpn^yK B. K. KpHMma^bHe npaBo YKpaiHH : 3ar. HacT. : HaBH. noci6. / B. K. rpn^yK. -K. : Ih rope, 2006. - 568 c.
13. Bepema P. B. Cy6'eKTHBHi e^eMeHTH niAcTaBH KpHMma.nbHoi BiAnoBiAa^bHocri : niApyH. / P. B. Bepema. - K. : ATiKa, 2006. - 740 c.
CTaTra HaAinm^a ao peAaKuii 15.05.2014 p. K. M. Ohorodnik
PENAL VALUE MOTIVE AND PURPOSE IN COMMITTING OF TAX EVASION
Penal value motive and purpose as elements of subjective side of crime in committing of tax evasion is analyzed in the article. Responsible for evasion of taxes, duties and other obligatory payments is established by the current criminal law (art. 212 of CC of Ukraine). To clarify the question of the origin, formation and content of the mental attitude of a person for tax evasion should be to establish the motive and purpose of the crime. There is emphasized, that the correct clarifying of purpose of crime facilitates to clarify the content and direction of intent, and as a result to clarify the level of social danger of action. The last has taken into account by the Court in sentencing. There is noted, that the essence of specialty of criminal behavior includes interests, demands, motives, purpose and view of a person. Personal features of offender impact on his motivation. Motives of criminal behavior are fixed in criminal and penal actions, deform of a person of offender. A motive as a prompting of a human to commit some act, particularly a motive of crime, is a complex volitional emotional process which has place in the psychic of a person. Any motive which determines the direct of human's volition wins in the process of appearing of decision. General (which are inherent of any evasion) and specialty elements form the content of the purpose of tax evasion. These elements are due by different motivation of the crime. The general purpose of tax evasion is an aspiring doesn't pay to the state any payments. Emphasized that in case the actions of a person in direct intent when committing non-payment of taxes, duties and other obligatory payments, combined with a selfish motive, it gives reason to define a person acts as a crime under Art. 212 Criminal Code of Ukraine, the combination with other indirect intent (not selfish motives) of a crime under Art. 212 of the Criminal Code of Ukraine does not provide. We propose to consider signs of corruption offenses in the actions of a person as a feature of direct intent in the actions of the perpetrator.
Keywords: taxes, duties, obligatory payments, evasion, guilt.
