CC BY
150
КРИМ1НАЛЬНЕ ТА КРИМ1НАЛЬНО-ВИКОНАВЧЕ ПРАВО. КРИМ1НАЛ1СТИКА
Бараш €вген Юхимович,
доктор юридичних наук, доцент, 1нститут кримiнально-виконавчо/ служби,
Укра/на, м. Ки/в
e-mail: evgen.barash@gmail.com ORCID 0000-0002-4289-2719
Кревсун Олег Миколайович,
здобувач Харк'/вського нац'/онального унверситету внутр'/шн'/х справ, 1нститут кримiнально-виконавчо'/ служби, Укра/на, м. Ки/в e-mail: berizko@gmail.com ORCID 0000-0001-8265-833X
УДК 343.8
КРИМШАЛЬНО-ВИКОНАВЧИЙ АСПЕКТ СУТНОСТ1 ПРАВОВОГО 1НСТИТУТУ
У статт1 розглядаються та характеризуются правов1 ¡нститути, субтститути та мгжгалузев1 субтститути кримтально-виконавчого права, як1 з точки зору як юридичног тер-мтологй, так I визначення змгсту залишаються у втчизнянш наущ всебгчно не дослгдженими й переважно згадуються у деяких наукових працях зарубжних авторгв. Термт «правовий Институт» уживаеться науковцями скорше як термт авторитетного звучання. У зв'язку з цим уперше
надаеться визначення поняття «субтститут» та «мгжгалузевий субтститут» кримтально-ви-конавчого права, трактуеться гх правовий змгст, виокремлюються види та притамант гм ознаки.
Ключовi слова: правовий шститут; субшститут; мiжгалузевий субшститут кримшально-ви-конавчого права.
Бараш Е. Е., доктор юридических наук, доцент, Институт уголовно-исполнительной службы, Украина, г. Киев
e-mail: evgen.barash@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4289-2719;
Кревсун О. Н., соискатель Харьковского национального университета внутренних дел, Институт уголовно-исполнительной службы, Украина, г. Киев.
e-mail: berizko@gmail.com ; ORCID 0000-0001-8265-833X
Уголовно-исполнительный аспект сущности правового института
В статье рассматриваются и характеризуются правовые институты, субинституты и межотраслевые субинституты уголовно-исполнительного права, которые с точки зрения как юридической терминологии, так и определения содержания в отечественной науке остаются всесторонне не исследованы и упоминаются только в некоторых научных трудах зарубежных авторов. Термин «правовой институт» употребляется учеными скорее как термин авторитетного звучания. В связи с этим в статье впервые дается определение понятий «субинститут» и «межотраслевой субинститут» уголовно-исполнительного права, трактуется их правовое содержание, выделяются виды и присущие им признаки.
Ключевые слова: правовой институт; субинститут; межотраслевой субинститут уголовно-исполнительного права.
Вступ. Право, як i будь-яке сусшльне явище, може бути предметом шзнання за умови, якщо правовi норми, що е його складовими, будуть всту-пати у зв'язки з шшими правовими нормами, а не лише утворювати окремi елементи права.
Без комплексного дослвдження взаемодп правових норм, ТхньоТ ролi в регулюванш сусшльних ввдносин неможливе розроблення ефективних правових заходiв впливу на рiзнi сфери сусшльного життя. На жаль, належноТ уваги цьому питанню в УкраТш не придшяеться. Вивчаеться, по суи, певна сукупшсть пов'язаних мiж собою норм права, але при цьому кожна з них, складаючи цю сукупшсть, дослвджуеться окремо, без необхвдного зв'язку з шшими нормами права [1, с. 6].
Разом iз тим представлен в юридичнш лiтературi результати наукових дослщжень шдтвердили наявшсть у галузi права таких правових норм, яы беруть участь у регулюванш деяких сусшльних вщносин, виступаючи при цьому в сукупност своТй як едине щле. Так норми права ми називаемо правовими тститутами, аналiзу сутност яких i присвячено дану статтю.
auümí3 остантх до^джень i публжацт та постановка 3adani docni-дження. Серед науковщв, яю в тш чи шшш мiрi зверталися до даноТ проблематики, слщ назвати А. П. Геля (Andrii Pavlovych Hel), М. С. Жука (Maksym Serheevych Zhuk), Н. О. Левицьку (Natalia Oleksandrivna Levytska), А. А. Музику (Anatolii Ananiiovych Muzyka), М. С. Пузирьова (Mykhailo Serhiiovych Puzyrov), В. Д. ФШмонова (Vadym Donatovych Fylymonov) та О. В. Фiлiмонова (Oleg Vadymovych Fylymonov),
Актуальтсть статтi визначаеться насамперед тим, що специфжу функ-щонування правового шституту, субiнституту та мiжгалузевого субшституту кримiнально-виконавчого права у вiтчизнянiй наущ нараз^ на жаль, не роз-крито. Бiльше того, «субшститут», як юридичний термiн, до цього часу зали-шаеться недослiдженим, а термш «мiжгалузевий субшститут» науковцями взагалi не виокремлено. Тому першочерговим завданням даного дослщження е правове обгрунтування цих понять.
Мета i завдання дослгдження - сформулювати дефшщш понять «пра-вовий шститут», «iнститут виконання покарання у видi позбавлення волЬ>, «шститут звiльнення вiд вiдбування покарання», «субшститут» i «мжгалузе-вий субiнститут» кримшально-виконавчого права; визначити !х правову природу, принципи та ключовi ознаки.
Виклад основного матерiалу. 1нститути права не можуть виникати раптово, !х формування вiдбуваеться протягом тривалого часу, що е наслщ-ком й умовою адаптацп галузi права до умов сощального середовища. Кожен шститут, наприклад кримшально-виконавчого права, у своему розвитку проходить кшька еташв: виявлення самостшно! групи правових норм; !! розвиток через формування спецiальних, уточнюючих, виняткових припи-сiв; укорiнення узагальнюючих для цiе! групи правових норм положень; виклад цих норм у текст нормативно-правового акта; !х редагування та узгодження з шшими нормами права; закршлення групи правових норм у структурнш частинi тексту КВК Укра!ни.
Важливим аспектом, безумовно, е вивчення особливостей функщонування правових шститутв.
Наразi правовi iнститути кримiнально-виконавчого та кримшального права у вiтчизнянiй наущ всебiчно не дослiджено. Бiльше того, визначення понять «правовий iнститут», «система шститутв права», «критерп класифЬ кацп правових iнститутiв», !х структура, перспективи розвитку тощо зустрЬ чаються лише в наукових працях росшських авторiв, а саме: у докторськiй дисертацп i двох монографiях М. С. Жука [2] та в монографп В. Д. ФШмо-нова i О. В. Фiлiмонова [1].
Зокрема, В. Д. Фiлiмонов i О. В. ФШмонов уважають, що шститут кри-мiнально-виконавчого права - це така сукупшсть правових норм, яка в щлях виправлення засуджених, !х сощально! адаптацп, а також попередження вчи-нення нових злочинiв, здшснюе комплексне регулювання тотожних, одно-рщних, похiдних вiд них та шшим чином пов'язаних мiж собою сусшльних вiдносин у сферi виконання покарань або заходiв кримiнально-правового характеру [1, с. 244]. Таке визначення шституту кримшально-виконавчого права, на нашу думку, розкривае його сощальне та юридичне призначення.
Крiм того, В. Д. ФШмонов i О. В. ФШмонов зазначають, що основною причиною формування шститупв кримiнально-виконавчого права е виявлення суперечностей мiж iнтересами засуджених та шших осiб, суспiльства або держави. Ц суперечностi мають сво! особливостi. Вони зумовленi iншими
суперечностями - суперечностями, що кнують у свщомост oci6, якi вчинили злочини. Притаманш цим особам антисуспiльнi властивост створюють небез-пеку вчинення ними нових злочишв i за щею причиною потребують виро-блення правових заходiв щодо ix попередження.
1нститути кримiнально-виконавчого права, як i шститути iншиx галу-зей права, формуються в законодавствi для задоволення сощальних потреб у розв'язаннi суперечностей, що мають мiсце в суспiльному житть Сощ-альна необxiднiсть в кнуванш iнститутiв кримiнально-виконавчого права i е пiдставою ix виникнення. Цю роль вона вдаграе тому, що, по-перше, породжуеться вiдповiдними соцiальними суперечностями, по-друге, вислов-люе прагнення законодавця в установленш певних правових iнститутiв i, по-трете, вiдбивае змiст цих шституив [1, с. 200-201].
Мета шституту кримiнально-виконавчого права формуеться на основi завдань, що стоять перед органами, як виконують призначене судом покарання. Здебшьшого вона визначаеться також потребою забезпечення тако'1 поведiнки засуджених, яка е необхщною для ix виправлення. Спочатку виникае потреба в конкретнш поведшщ суб'ектiв суспiльниx вiдносин, а попм уже необxiднiсть у правовому шституту який регулюе цю поведшку [1, с. 204].
М. С. Жук вважае, що лопка теоретичного аналiзу iнститутiв повинна йти не по лшп «вiд кодексу до права», а навпаки, «вщ права до кодексу» з тим, щоб ощнити ступiнь доцiльностi змiсту та структури правового шституту [2, с. 8].
В юридичнш наущ вченими по^зному трактуеться змкт поняття правового шституту. Так, М. В. Цвш визначае його як стшкий комплекс юридич-них норм, спрямованих на врегулювання ввдповвдно! уособлено'1 сукупност суспiльниx вiдносин [3, с. 265], а Н. О. Левицька описуе правовий шститут як комплекс нормативно-правових приписiв, що регулюе за допомогою спе-цифiчниx правових прийомiв i засобiв певний вид чи сторону однорвдних суспiльниx вiдносин [4, с. 2].
Незважаючи на вщмшност у визначеннях, запропонованих вченими, для бшьш ч^кого розумiння змiсту правового шституту надамо дефшщш цього поняття: правовий тститут - це в1дносно в1докремлена група взаемопов'яза-них м1ж собою юридичних норм, як регулюють конкретний р1зновид однор1дних сустльних в1дносин.
Прикладом таких шституив у кримшально-виконавчому правi е, зокрема, шститут виконання покарання у видi позбавлення волi (роздш III Особливо'1 частини КВК Украши), шститут звшьнення вiд вiдбування покарання (роз-дiл V Особливо'1' частини КВК Украши).
Крiм того, в юридичнш наущ присутня ввдповщна класифшащя правових iнститутiв, яка 1'х подшяе за:
1) сферою поширення (або складом):
- галузевi (виконання покарання у видi позбавлення волi);
- мiжгалузевi (звiльнення вiд вiдбування покарання);
2) функщональною роллю:
- регулятивш (виконання покарання у видi довiчного позбавлення вол^;
- охоронш (шститут кримшальноТ вщповщальност);
3) субординащею у правовому регулювант:
- матерiальнi (шститут шдряду);
- процесуальнi (звiльнення вщ покарання та його вiдбування) [5].
В. Д. ФШмонов i О. В. ФШмонов стверджують, що для правових шститу-тiв кримiнально-виконавчого права характерними ознаками е те, що вони:
1) визначають мету дiяльностi органiв i установ, якi виконують покарання та iншi заходи кримшально-правового впливу;
2) визначають джерела правового регулювання;
3) визначають правовий статус засуджених;
4) визначають правове положення суб'ектв виконання покарання та шших заходiв кримiнально-правового впливу;
5) регламентують дiяльнiсть органiв i установ, яы виконують рiзнi види покарань;
6) визначають як основну свою функщю - регулювання умов карально-ви-правного впливу на засуджених;
7) регулюють звiльнення вiд вiдбування покарань;
8) визначають допомогу засудженим, звШненим вщ вiдбування покарань [1, с. 256-265].
Убачаеться за необхщне визначити, яы ж саме правовi iнститути ми видЬ ляемо в науцi кримшально-виконавчого права?
На нашу думку, такими правовими шститутами можна вважати виконання покарання у видi позбавлення волц виконання покарання у видi довiчного позбавлення волi; виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волц звШнення вiд вiдбування покарання, врегульованих кримшально-виконавчим законодавством.
Указанi першi три iнститути - виконання покарання у видi позбавлення вол^ виконання покарання у видi довiчного позбавлення волi та виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням вол^ ввдносимо до галузевих правових шститупв кримiнально-виконавчого права, а шститут звШнення ввд вщбу-вання покарання - до мiжгалузевих, оскiльки вш регулюеться нормами зако-нодавства кримшального блоку (кримiнального, кримiнально-виконавчого, кримiнального процесуального).
Разом iз тим виникае лопчне запитання: чому ми вiдносимо виконання покарання у видi позбавлення вол^ виконання покарання у видi довiчного позбавлення волi та виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням вол^ саме до шститутв кримiнально-виконавчого права водночас, коли КК Украши також передбачае щ види покарань (ст. 51 КК Украши)?
Дшсно, КК Украши мктить норми, в яких закршлено види покарань (позбавлення вол^ блок покарань, не пов'язаних з позбавленням вол^ довiчне поз-
бавлення волi тощо), проте порядок i умови ïx виконання передбачено лише КВК Украши. Отже, щ види покарань створюють окремi галузевi правовi iнститути саме кримiнально-виконавчого права.
Спробуемо надати визначення iнституту виконання покарання у видi позбавлення волi крiзь призму кримiнально-виконавчого права.
1нститут виконання покарання у eudi позбавлення вож1 - це оформлений вгдповгдним чином структурний елемент галузi кримшально-виконавчого права, що становить систему кримтально-виконавчих норм, як тдпорядковат принципам i завданням щeï галузi права, покликаних цшсно й ефективно регулювати крuмiнально-вuконавчi вiдносuнu у сферi виконання покарання у вuдi позбавлення волi на певний строк.
Ознаками зазначеного правового шституту е: щейно-нормативний змкт; множиншсть норм; вщособлений предмет правового регулювання в рамках галузi права; взаемозв'язок щей i норм для виконання завдань щлкного та ефективного регулювання правовщносин; спрямовашсть на виконання деталiзованиx внутршньогалузевих завдань; зовшшне оформлення норм у структурi акив, що становлять джерела кримшально-виконавчого права.
На пiдставi видшених ознак важливе мкце посщае також структура цього шституту, що виглядае у формi певних щей (принцишв), в яких концентруеться i формулюеться змктовна сторона правового шституту; сукупност нормативних припи^в, якi вiдображають його нормативний характер; заснованих на цих щеях i нормах сусшльних вщносин, що становлять собою реалiзацiю нормативних припи^в та забезпечують вщпо-вщну функцiю права.
Принципи правового шституту виконання покарання у видi позбавлення волi - це основнi ще!" та вимоги, якi лежать в основi його створення та засто-сування. Вважаемо, що принципи кримшально-виконавчих iнститутiв мають двi основнi форми вираження. По-перше, вони можуть бути безпосередньо вщображеш в текстi нормативного правового акта i в цьому випадку набути статусу нормативних припи^в, по-друге, ще!" та принципи можуть виражатися у формi доктринальних установок i положень та впливати на змют i застосу-вання шституив кримшально-виконавчого права через правосвщомють суб'ек-тiв нормотворення та правозастосування.
Окрiм запропоновано!" дефiнiцiï поняття правового шституту виконання покарання у видi позбавлення волi та його характеристики, надамо також визначення шституту звыьнення вщ вiдбування покарання.
1нститут звыьнення вiд вiдбування покарання - це сукупшсть правових норм законодавства кримтального блоку (кримтального, кримтально-ви-конавчого, кримтально-процесуального), тдпорядкованих вiдповiднuм принципам i завданням права у цих галузях i покликаних цМсно й ефективно регулювати крuмiнально-правовi вiдносuнu у сферi звыьнення вiд вiдбування покарання.
1з наведеного визначення стае зрозумшим, що правовий шститут звШ-нення вщ вщбування покарання е мiжгалузевим, оскШки мiстить норми рiз-них галузей права.
1нститут звiльнення ввд вiдбування покарання характеризуеться специ-фiчнiстю правових норм законодавства; нормативнiстю змкту; наявнiстю взаемозв'язку вiдповiдних норм права для забезпечення регулювання пра-воввдносин у цiй сферi; зовнiшнiм оформленням правових норм у структурi законодавчих акпв тощо.
У загальнiй теори держави i права, крiм юридичного термша «правовий шститут», присутнiй також юридичний термш «субшститут», який тлума-чать як «самостоятельное подразделение отдельной части крупного правового института» [6, с. 334] або як «сукупшсть норм права, що вщображае деякi осо-бливостi регулювання конкретного виду суспШних вiдносин, яы перебувають у межах складного шституту» [5].
Необхвдно зазначити, що В. Д. ФШмонов i О. В. ФШмонов також видшя-ють поняття «субшституту», визначаючи його як «составляющую часть правового института» [1, с. 238].
У вггчизнянш юридичнш лiтературi питання щодо виокремлення субшституту як елемента кримшально-правового шституту було актуалiзовано, зокрема, А. А. Музикою. У вщгуку на ввдповщну дисертащю А. А. Музика обгрунтовуе доцiльнiсть застосування в аналiзованих випадках поняття «субшститут судимость» (у межах правового шституту кримшальноТ вщповвдально-сп) замiсть поняття вищого рiвня - «правовий iнститут судимостi» [7, с. 3, 10].
Отже, можемо визначити поняття «субшститут» i «мжгалузевий субшститут», як до цього, по сут, не дослщжувались у кримшально-виконавчому правi, таким чином:
Субшститут кримшально-виконавчого права - це впорядкована сукуптсть правових норм, яка регулюе конкретний вид сустльних в1дносин, що виникають тд час в1дбування призначеного судом покарання та належать до конкретного правового шституту в1дпов1дног галузг права.
До субшституту кримшально-виконавчого права вщносимо переведення засудженого в межах одше1 виправноТ колони та переведення засудженого з одше1 виправноТ колони до шшо1. Вважаемо, що зазначеш субшститути е структурними одиницями галузевого шституту виконання покарання у видi позбавлення вол^ який закршлено КВК Украши.
У свою чергу, М. С. Пузирьов зазначае, що шститут змши умов тримання засуджених до позбавлення волi на певний строк в межах одше1 виправно!" колони дозволяе реалiзовувати один iз основних принцишв шституту виконання покарання у видi позбавлення волi - вщбування засудженими всього строку покарання в однш колони (ст. 93 КВК Украши) [8, с. 11].
Таким чином науковець уживае термш «шститут» змши умов тримання засуджених у межах одше1 виправно! колони замкть термша «субшститут»
змши умов тримання засуджених в межах виправно!" колони, що е складовою шституту виконання покарання у видi позбавлення воль
А. П. Гель також стверджуе, що дощльшше та коректшше вести мову про змши умов тримання засуджених як про окремi шститути [9, с. 133], що е не зовсiм переконливим.
Мiжгалузевuй субтститут кримтально-виконавчого права - це впорядко-вана сукупшсть вiдособленuх правових норм кшькох галузей права, що регулю-ють однорiднi за свогм змктом сустльт вiдносuнu.
До мiжгалузевиx субшститупв кримшально-виконавчого права вщно-симо замшу неввдбуто1 частини покарання бшьш м'яким та умовно-достро-кове звыьнення засуджених вщ ввдбування покарання. Згадаш мiжгалузевi субшститути кримшально-виконавчого права е складовими мiжгалузевого шституту звшьнення вщ вiдбування покарання, який регулюеться нормами законодавства кримiнального блоку (кримшального, кримшально-виконав-чого, кримiнального процесуального).
Висновки. Таким чином, у статт наведено перелш властивих правовому iнституту ознак, визначено його структуру та принципи, а також розкрито сут-шсть шституту виконання покарання у видi позбавлення вол^ iнституту звшь-нення вщ вiдбування покарання, субiнституту та мiжгалузевого субiнституту кримiнально-виконавчого права.
Справедливими видаються думки А. А. Музики з приводу кримшаль-но-правово1 матери: «Питання про кримiнально-правовий субiнститут пов'я-зане з необxiднiстю логiчного упорядкування ввдповщних норм, тобто маемо вихвд на ix систематизацiю - наукову i законодавчу. Вщповщно, йдеться про науково обгрунтований вiдбiр критерпв, за якими буде виконана така робота. Все це спрямовано на усунення прогалин i суперечностей у законодавства на досягнення правово!" визначеност закону» [7, с. 11].
Поза всяким сумшвом, зазначене повною мiрою стосуеться i кримшаль-но-виконавчих шститупв та субшститупв.
Викладенi у статтi вде1 та висновки можуть бути використаш в навчаль-ному процесi шд час викладання навчальних дисциплiн «Кримшальне право», «Кримiнально-виконавче право», при шдготовщ пiдручникiв, навчальних посiбникiв, у науково-дослвднш та навчальнiй роботi студентiв i курсанпв.
Список лiтератури:
1. Филимонов В. Д. Институт права. Институт уголовного права. Институт уголовно-исполнительного права / В. Д. Филимонов, О. В. Филимонов. - Санкт-Петербург, 2011. - 280 с.
2. Жук М. С. Теоретические основы построения системы институтов российского уголовного права : монография / М. С. Жук ; под науч. ред. В. П. Коняхина. - Краснодар : Кубанский гос. ун-т ; Просвещение-Юг, 2011. - 127 с.
3. Загальна теор1я держави i права : [тдручник для студенпв юридичних вищих навчальних заклад1в] / [за ред. М. В. Цв1ка, О. В. Петришина]. - Харюв : Право, 2009. - 584 с.
4. Левицька Н. О. Нормативно-правовий шститут: розмежування 1з сум1жними понят-тями / Н. О. Левицька // Часопис Академп адвокатури Украши. - 2012. - № 14. - С. 1-5.
5. 1нститути права. Пiдгалузi права [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// pidruchniki.com/1837081043115/pravo/instituti_prava_pidgaluz i_prava.
6. Общая теория государства и права. Академический курс : в 3 т [изд. 2-е, перераб. и доп.] / отв. ред. проф. М. Н. Марченко. - Москва : ИКД «Зерцало-М», 2001. - Т. 2. - 528 с.
7. Музика А. А. Ввдгук офщшного опонента доктора юридичних наук, професора на дисертащю Муратово1 Свилани Олександрiвни «Судимкть в системi шститулв Загально1 частини кримшального права Украши» - Харкiв, 2015. - 17 с. // Архiв науково-дослвдного iнституту вивчення проблем злочинност iменi академiка В. В. Сташиса Нацiональноi академп правових наук Украши.
8. Пузирьов М. С. Диференщащя та iндивiдуалiзацiя виконання покарання у видi позбавлення волi на певний строк : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / М. С. Пузирьов. - Ктв, 2012. - 20 с.
9. Гель А. П. Змша умов тримання засуджених в межах одшei виправноi колони / А. П Гель // Шдприемство, господарство i право : наук.-практ. господ.-правовий журн. - 2006. -№ 5. - 173 с.
References:
1. Fylymonov, V. D. Ynstytut prava. Ynstytut uholovnoho prava. Ynstytut uholovno-yspolny-telnoho prava / V. D. Fylymonov, O. V. Fylymonov, - Sankt-Peterburg., 2011. - 280 s. [in Russian].
2. Zhuk, M. S. Teoretycheskye osnovbi postroenyia systembi ynstytutov rossyiskoho uholovnoho prava : monohr. / Zhuk M. S. ; pod nauch. red. V. P. Koniakhyna. - Krasnodar : Kubanskyi hos. un-t ; Prosveshchenye-Iuh, 2011. - 127 s. [in Russian].
3. Zahalna teoriia derzhavy i prava: [pidruchnyk dlia studentiv yurydychnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv] / [za red. M. V. Tsvika, O. V. Petryshyna]. - Kharkiv: Pravo, 2009. - 584 s. [in Ukrainian].
4. Levytska, N. O. Normatyvno-pravovyi instytut: rozmezhuvannia iz sumizhnymy poniattiamy / N. O. Levytska // Chasopys Akademii advokatury Ukrainy. - 2012. - № 14. - S. 1-5
5. Instytuty prava. Pidhaluzi prava [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : http://pidruch-niki.com/1837081043115/pravo/instituti_prava_pidgaluzi_prava
6. Obshchaia teoryia hosudarstva y prava. Akademycheskyi kurs v 3-kh t [yzd. 2-e, pererab. y dop.] otv. red. prof. M. N. Marchenko. - Moskow :YKD «Zertsalo-M», 2001. - T. 2. - 528 s. [in Russian].
7. Muzyka, A. A. Vidhuk ofitsiinoho oponenta doktora yurydychnykh nauk, profesora na dyser-tatsiiu Muratovoi Svitlany Oleksandrivny «Sudymist v systemi instytutiv Zahalnoi chastyny krymi-nalnoho prava Ukrainy» - Kharkiv, 2015. - 17 s. / Arkhiv naukovo-doslidnoho instytutu vyvchennia problem zlochynnosti imeni akademika V. V. Stashysa Natsionalnoi akademii pravovykh nauk Ukrainy. [in Ukrainian].
8. Puzyrov, M. S. Dyferentsiatsiia ta indyvidualizatsiia vykonannia pokarannia u vydi pozbav-lennia voli na pevnyi strok : avtoref. dyser. na zdobuttia nauk. stupenia kand. yuryd. nauk; 12.00.08 / M. S. Puzyrov. - Kyiv, 2012. - 20 c. [in Ukrainian].
9. Hel, A. P. Zmina umov trymannia zasudzhenykh v mezhakh odniiei vypravnoi kolonii / A. P Hel // Pidpryiemstvo, hospodarstvo i pravo. Naukovo-praktychnyi hospodarsko-pravovyi zhur-nal. - 2006. - № 5. - 173 s. [in Ukrainian].
Barash E. E., Doctor of Law, associate professor, Institute of penal service, Ukraine, Kyiv.
e-mail : evgen.barash@gmail.com ; ORCID 0000-0002-4289-2719;
Krevsun O. N., competitor of Kharkiv National University of Internal Affairs, Institute of penal service, Ukraine, Kyiv.
e-mail : berizko@gmail.com ; ORCID 0000-0001-8265-833X
The penal aspect of the essence of the legal institute
Law, like any social phenomenon, can be the object of cognition only if legal norms that is its components, will come into connection with other legal norms, not only to form separate elements of the law.
Without a comprehensive study of the interaction between legal norms, their role in the regulation of social relations will be impossible to develop effective legal measures of influence on various spheres of public life. Unfortunately, proper attention to this issue in Ukraine is not given. Examined, in fact, a certain set of interconnected rules of law, but each of them, representing this population, is investigated separately, without necessary connection with other laws.
However, as presented in the legal literature, the research results confirmed the existence in law of such legal norms, which are involved in the regulation of certain social relations, being in its totality as an integrated whole. Such laws called legal institutions.
Legal institutions, subinstitutes and interdisciplinary subinstitutes of penal law, both from the point of view of legal terminology and from the point of view of defining the content, in domestic science remains thoroughly unexplored and only mentioned in some scientific works of foreign authors. The term "legal institution" is used by scholars more as a term authoritative sound. In this article, we first provide a definition of the legal Institute, subinstitute and cross-subinstitute of penal law, interpret the normative contents of the allocated inherent characteristics, focusing on the absence in domestic science studies on this issue.
Keywords: legal institute; subinstitute; interdisciplinary subinstitute of penal law.
Hadiuwna do pedKomzii 22.03.2016 p.
Гшбко Василь Миколайович,
кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри кримiналiстики, Нацюнальний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, Украна, м. Харш
УДК 343.712.1:343.98.067
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗСЛ1ДУВАННЯ ГРАБЕЖ1В I РОЗБ1ЙНИХ НАПАД1В
У статтi розглянуто питання, пов'язат з особливостями розсл^ування грабежiв I розбш-них нападiв. Звернено увагу на основн правовi документи, якх регламентують розсл^ування цих злочишв. Визначено основн слiдчi ди, ят необхiдно провести на першому етат розслгдування вказаних злочингв.
Ключовi слова: грабiж; розбшний напад; правовi документи; тшест пошкодження; розсль дування злочитв.
