CC BY
210
УДК 343.81
М. С. Пузирьов,
канд. юрид. наук головний науковий ствробтник науково-досл1дно'г лаборатори науково-досл1дного центру 1нституту кримтально-виконавчог служби,
м. Кигв
ЗАГАЛЬНООСВ1ТНе I ПРОФЕС1ЙНО-ТЕХН1ЧНЕ НАВЧАННЯ ЗАСУДЖЕНИХ ДО ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛ1 НА ПЕВНИЙ СТРОК ЯК ФОРМА ДИФЕРЕНЩАЦП Й ШДИВЩУАЛВАЩП ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ
Розглянуто загальноосвiтнe i професiйно-технiчне навчання засуджених до позбавлення волi на певний строк як форму диференщаци та шдивiдуалiзащi виконання покарання. Сформульовано пропозици з удосконалення чинного кримшально-виконавчого законодавства в частиш регламентаци навчання засуджених до позбавлення волi на певний строк.
Ключовг слова: загальноосв^не i професшно-техшчне навчання, засудженi, позбавлення волi на певний строк, диференщащя й iндивiдуалiзацiя виконання покарання.
Одним з низки завдань кримшально-виконавчого законодавства вщповщно до ч. 2 ст. 1 Кримшально-виконавчого кодексу (далi - КВК) Украши [6] е визначення порядку застосування до засуджених заходiв впливу з метою виправлення i профшактики асощально'1 поведiнки. Виправлення осiб, позбавлених вол^ за своею суттю е надзвичайно складною прюритетною проблемою, яка сьогодш сто'1'ть перед Укра'нською державою у сферi протиди злочинностi [8, с. 162].
Диференщащя й iндивiдуалiзацiя виконання покарання у видi позбавлення волi на певний строк яскраво виявляеться в процес реалiзацii норм кримшально-виконавчого законодавства, що регламентують застосування до засуджених основних засобiв виправлення й ресощалiзащi, передбачених ч. 3 ст. 6 КВК Украши, одним iз яких е загальноосвггне i професшно-техшчне навчання засуджених.
Питанням виконання й вщбування покарання у видi позбавлення волi на певний строк, заходам впливу на засуджених як на теоретичному, так i практичному рiвнях присвятили пращ таю в^чизняш й зарубiжнi вченi, як Г. А. Аванесов, Ю. М. Антонян, Л. В. Багрш-Шахматов, В. А. Бадира, О. I. Бажанов, I. Г. Богатирьов, Т. А. Денисова, О. М. Джужа, А. В. Кирилюк, В. В. Коваленко, О. Г. Колб, В. О. Корчинський, М. П. Мелентьев, В. О. Меркулова, О. С. Мiхлiн, О. О. Наташев, О. I. Осауленко, О. Л. Ременсон, З. М. Сайфутдшов, I. А. Сперанський, А. Х. Степанюк, М. О. Стручков, Ю. М. Ткачевський, В. М. Трубшков, Б. С. Утевський, С. Я. Фаренюк, С. В. Царюк, О. О. Шкута, I. В. Шмаров, I. С. Яковець та ш. Зазначеш науковщ зробили вагомий внесок у виршення проблем пештенщарно' теори та практики. Проте на сьогодш недостатньо розробленим залишаеться питання реалiзацii диференщаци й iндивiдуалiзацii виконання покарання в засобах виправлення й ресощалiзащi засуджених, у тому чист щодо загальноосвггнього й професiйно-технiчного навчання.
Мета статп полягае в дослiдженнi загальноосв^нього i професiйно-технiчного навчання засуджених до позбавлення волi на певний строк через призму диференщаци й iндивiдуалiзацii виконання покарання. Як справедливо зазначае О. Г. Колб, «тд засобами виправлення й ресощалiзащi потрiбно розум^и дiяльнiсть персоналу органiв та установ виконання покарань, громадських оргашзацш та окремих оаб, а також засуджених, спрямовану на створення готовносп останшх до самокеровано1 правослухняно1 поведiнки й повернення 'х до самостiйного загальноприйнятого сощально-нормативного життя в суспiльствi" [5, с. 73].
Частина 3 ст. 6 КВК Украши встановлюе единий для всiх виправних колонш комплекс основних засобiв виправлення й ресоцiалiзацii засуджених: установлений порядок виконання й вщбування покарання (режим), суспшьно корисна праця, сощально-виховна робота, загальноосв^не i професiйно-технiчне навчання, громадський вплив. У той же час у ч. 4 ст. 6 цього Кодексу приписуеться застосовувати щ засоби з урахуванням виду покарання, особистосп засудженого, характеру, ступеня суспшьно'1 небезпеки i мотивiв учиненого злочину та поведшки засудженого пщ час вiдбування покарання.
Проведене нами анкетування 180 працiвникiв виправних колонш мшмального, середнього й максимального рiвнiв безпеки, якi проходять службу на рiзних посадах (начальник вiддiлення сощально-психолопчно'1 служби, начальник вiддiлу нагляду i безпеки, оперуповноважений, iнспектор вiддiлу охорони, шспектор вiддiлу нагляду i безпеки, психолог), показало: 57 % iз них найефектившшим засобом виправлення й ресоцiалiзацii засуджених вважають режим, 45 % - суспшьно корисну працю, 22 % -сощально-виховну роботу, 7 % - загальноосвггне i професiйно-технiчне навчання, 7 % -громадський вплив. Поряд iз цим, значна чисельшсть респондентiв уважае за необхщне комплексне застосування всiх перелiчених у законi основних засобiв виправлення й ресоцiалiзацii засуджених (41 %). Зупишмося детальнiше на реалiзацii диференщацп й iндивiдуалiзацii виконання покарання у видi позбавлення волi на певний строк у загальноосвггньому i професшно-техшчному навчаннi засуджених як одному iз засобiв виправлення й ресощалiзащi засуджених, передбачених КВК Украши.
Осв^а як право засуджених до позбавлення волi закршлено в ч. 1 ст. 107 КВК Украши. У сучасному суспшьста вона розглядаеться як прюритетний напрямок дiяльностi держави. Стосовно засуджених, якi вщбувають покарання в мiсцях позбавлення вол^ освiта, втiлюючись у загальноосвiтньому i професiйно-технiчному навчаннi, виступае вiдповiдно до кримшально-виконавчого законодавства одним з основних засобiв виправлення й ресощалiзащi засуджених, який теж вимагае диференщацп й iндивiдуалiзацii.
Як справедливо зазначае С. В. Царюк, "урахування у кримшально-виконавчш характеристицi аспекту здобуття засудженим загально'1 освiти, професшно-техшчно'1 чи фахово'1 вищо'1 освiти, безумовно, повинно надати схвальну оцiнку процесу позитивних змiн у його поведшщ. Адмiнiстрацiя виправно'1 колонн в такому випадку матиме структуроваш вщомосп про освiтнiй рiвень i пiдготовку засудженого, зможе вiдповiдним чином з урахуванням побажань, а не тшьки потреб виробництва, працевлаштувати його на останньому» [9, с. 167].
Станом на 1 грудня 2012 р. при 88 установах виконання покарань функщонують професшно-техшчш навчальнi заклади, де навчаються майже 9 тис. засуджених. 1х загальноосвiтне навчання забезпечуе 151 загальноосв^нш навчальний заклад, з 1'х числа: у 58 установах - вечiрнi школи, у 74 - класи (групи) з вечiрньою формою навчання, у 19 -навчально-консультацшш пункти [2].
Убачаеться цшком лопчним те, що до будь-якого засудженого мае бути застосовано не один, а декшька засобiв виправлення й ресоцiалiзацii. Однак у мюцях позбавлення волi вiдбувають покарання особи з рiзним iнтелектуальним розвитком i освiтнiм рiвнем. За результатами проведеного дослщження виявлено помiтну чисельнiсть засуджених, яю мають вищу освiту (11 %). Такий зааб виправлення як загальноосв^не навчання, звичайно, до них, не застосовуеться. Що стосуеться отримання ними професшно-техшчно'1 освiти, тут теж виникае низка питань. До 2010 р. цей вид навчання був обов'язком засудженого. Зараз же засудженому, який не мае роб^ничо'1 професп, за якою вш може бути працевлаштований у колонн, надаеться лише можливють такого навчання, а вш уже сам обирае. Навщо, примiром, такому засудженому навчатися професii слюсаря, якщо в установi виконання покарань бракуе робочих мюць i можливосп працевлаштуватися? Пiсля звiльнення з урахуванням свого осв^нього рiвня вiн матиме бшьше можливостей для працевлаштування за фахом, який вш отримав до вщбування покарання. (За результатами дослщження близько
14 % засуджених пов'язують свое працевлаштування пiсля звiльнення з попередньою спещальшстю).
Вiдповiдно до чинного законодавства кожен мае право на здобуття вищо'1 освiти, проте за сучасних умов реалiзувати його засудженими до позбавлення волi на певний строк практично неможливо. Такий висновок нами робиться на пiдставi спiвставлення законодавства про осв^у (за яким студенти (слухач^ зобов'язанi перебувати на навчально-екзаменацшних сесiях, проходити практику, складати залши (екзамени), державнi iспити тощо) i кримiнально-виконавчого законодавства (згiдно з яким засудженi до позбавлення волi не мають можливостi - за винятком мiзерного перелiку передбачених у закош випадкiв залишення меж колонн - залишати мiсця вiдбування покарання), а також за фактом браку у штат! установ виконання покарань науково-педагопчних пращвниюв вищих навчальних закладiв. Зпдно зi ст. 125, 126 КВК Украши засудженi до позбавлення волi вправi отримати повну загальну середню та професiйно-технiчну освiту, але спещальних норм щодо реалiзацГi ними права на вищу освiту КВК Украши не мютить. Вiдповiдно до ч. 1 ст. 107 КВК Украши таю засуджеш мають право одержувати осв^у зпдно з законодавством про осв^у, отже, й вищу осв^у в тому чист. Зазначена проблема актуалiзуеться у зв'язку з тим, що за останнi роки у виправних колонiях збiльшилася чисельнiсть засуджених, яю мають повну загальну середню, професшно-техшчну або базову вищу осв^у, бажають продовжити навчання й отримати повну вищу осв^у. 1накше кажучи, вс наявнi матерiальнi пiдстави, щоб цi особи перетворили об'ективне право на осв^у у власне суб'ективне, вступивши до вщповщного вищого навчального закладу.
Проте не все так песимютично. На сьогодш все ж таки юнують непоодинокi випадки здобуття засудженими вищо'1 освiти за дистанцшною формою навчання, що е проявом шщативи керiвництва окремих виправних колонш i позитивним результатом '1х взаемодп з мiсцевими вищими навчальними закладами. Наприклад, як розповщае заступник начальника управлшня - начальник сектору сощально-виховно'1' i психолопчно'1 роботи управлiння Державно'1' пенiтенцiарноi служби Украши в Черкаськш областi А. Стрижов у Черкаськш виправнiй колонн (№ 62) вщбувають покарання двое засуджених, якi вступили до вищих навчальних закладiв i дистанцiйно в них навчаються. Поштою вони отримують завдання, виконують '1х i вiдсилають у вищий навчальний заклад, а пiд час сесн педагоги самi пршжджають до колони та приймають у них юпити й залши. Причому варто вщзначити, що навчаються цi особи досить непогано [1]. У Бучанськш виправнш колонн (№ 85) пiсля проведення вщповщно'1 роз'яснювально'1 роботи серед засуджених щодо можливосп отримання вищо'1 осв^и шляхом дистанцiйного навчання шестеро засуджених погодилися на таю умови й навчаються в 1зрашьському вщкритому мiжнародному унiверситетi [4, с. 12]. I таких прикладiв достатньо, щоб працювати й далi над цiею проблемою. На наше переконання, саме дистанцшна форма навчання, що передбачае бшьше часу для самоосвiти, найбiльше вщповщае умовам вiдбування покарання у видi позбавлення волi на певний строк i е бiльш пристосованою для засуджених ще'1 категорii. Апробацiя зазначено'1 форми навчання вiдповiдатиме нормам кримшально-виконавчого законодавства й законодавства про осв^у шляхом налагодження тiсноi взаемодп Державно'1 пенiтенцiарноi служби Укра'1'ни й Мшютерства освiти i науки Украши. Саме тому ми тдтримуемо позищю А. В. Байлова про доцшьшсть розроблення "Положення про дистанцiйне навчання в установах виконання покарань Украши" [3, с. 217].
Як один iз напрямюв удосконалення диференщацп й iндивiдуалiзацii освiти в мiсцях позбавлення волi варто передбачити для засуджених, яю мають вищу освiту, можливють отримання пiслявузiвськоi освiти (чи зайняття науковою дiяльнiстю) як альтернативу пращ. Це доволi актуально на сьогодш, коли в багатьох колошях бракуе робочих мюць i засудженi шчим не зайнятi. З урахуванням наявних можливостей адмшютращя виправно! колонii зобов'язана сприяти засудженим в отриманш професiйноi освiти, середньох, вищо'1 або пiслявузiвськоi.
На n^craBi викладеного вбачаемо за доцшьне абз. 14 ч. 1 ст. 107 КВК Украши викласти в такш редакци:
" - одержувати oceimy (в тому числ1 вищу за дистанцтною формою навчання) в1дпов1дно до законодавства про oceimy, займатися науковою дiяльнicmю ".
Зазначену пропозищю пщтримали 18 %, 23 % i 15 % ствроб^ниюв виправних колонш, вщповщно, мшмального, середнього й максимального рiвнiв безпеки i 20 %, 22 % i 31 % засуджених.
У ^pOTe^^i можна прогнозувати й виршення такого питання: вшзди засуджених до позбавлення волi за мeжi виправних колонiй за чинним законодавством можливi за piзних обставин, але складання ними (як студентами) державних екзамешв до ix числа не входить. У зв'язку iз цим обгрунтованим видаеться внесення змш до ст. 111 КВК Украши в частиш закpiплeння норми про невичерпний характер особистюних обставин - тдстав для надання права на таю вшзди i на строк перебування за межами колонiй. Це дасть змогу повшше peалiзовувати у цьому напрямку принцип диференщаци й iндивiдуалiзацii виконання покарання у видi позбавлення волi на певний строк. На наше переконання, вщповщна норма ст. 111 КВК Украши може мати такий вигляд: "Засудженим можуть бути дозволен короткочасш вшзди за межi колонш за тших обставин, з тших поважних причин та на тший строк, якщо це стосуеться ix прав, свобод, ттереЫв чи обов 'язк1в i не суперечить меmi покарання, порядку йумовам виконання й вiдбyвання покарання".
Ставлення засудженого до пращ й навчання (курсив автора. - М. П.) виступае важливим показником змши ним сво'1'х негативних установок (ст. 130 КВК Украши). Праця й навчання у мюцях позбавлення вол^ з нашого погляду, важливi не лише як засоби виправного впливу, а й у плаш забезпечення сощальних потреб шдивща тсля звшьнення. Тим бшьше, що останшми роками ця проблема набула особливо'1' актуальносп, що значно пщвищуе роль зазначеного показника у процес диференщаци й iндивiдуалiзацii виконання покарання у видi позбавлення волi на певний строк.
Справа в тому, що серед засуджених трапляються особи (ix питома вага складае близько 14 %), яю не мають не тшьки роб^ничо'1' cпeцiальноcтi (або пpофоpiентацii), а навiть нeобxiдного загальнооcвiтнього мшмуму. Причини цього можуть бути piзними: неблагополучне становище в pодинi, вплив кримшально спрямованого мiкpоcepeдовища тощо. Ось чому шляхом з'ясування причин асощально'1' повeдiнки, умов життя засудженого до моменту вчинення ним злочину та шших обставин, а також шляхом умшого застосування цих даних у процеа iндивiдуальноi роботи нeобxiдно пробудити штерес цiеi особи до знань i пpацi. Актуальнicть зазначеного завдання переоцшити важко. Воно е значущим як у межах правового впливу на особиспсть у якоcтi чинника (що говорить про готовнють суб'екта залучення до цшностей cуcпiльcтва), так i з cоцiальниx позицiй. Перш за все це пов'язано з проявом деяких негативних тенденцш у житп сощуму.
Слiд наголосити на тому, що в наш час осв^а й праця, як засоби самоствердження й cамоpeалiзацii, для багатьох втратили свое значення. Як показують спещальш cоцiологiчнi доcлiджeння прагнення мати матepiальнi цiнноcтi молодi люди не пов'язують iз працею, а деяю заради них готовi вчиняти протизаконних дГ1. Причому частка цих "деяких" е досить вагомою. Так, якщо у 1988 р. 68,3 % опитаних юнаюв i дiвчат назвали серед найважливших оpiентиpiв тi чи iншi цiнноcтi, пов'язанi з працею, включивши ix до когорти пpовiдниx цiннicниx уявлень, то у 1994 р. частка таких оаб зменшилась до 32 % [7, с. 48, 103]. Незважаючи на певш peгpecивнi тeндeнцii розвитку сучасного суспшьства, результати доcлiджeння заcвiдчили прагнення близько 33 % засуджених до позбавлення волi на певний строк тсля звшьнення здобути вищу осв^у.
Однак, якими б складними й суперечливими не були умови розвитку держави на сучасному етат, школи не слщ забувати, що праця i знання - це найважливiшi та нeминущi цiнноcтi будь-якого cуcпiльcтва. Отже, незважаючи на тимчаcовi нeгативнi явища, пов'язаш з ix нeдооцiнкою в сучаснш cуcпiльнiй cвiдомоcтi, цi категори нeобxiдно вciляко видiляти i стимулювати, у тому чист й у кримшально-виконавчш cфepi, звичайно, з
урахуванням i"i специфГки. Тим бiльше що й caMi засудженi у сво'й бiльшостi прагнуть використовувати нaявнi можливосп. Так, результати проведеного доcлiдження показали, що близько 63 % засуджених сумлшно ставляться до пращ й бажають навчатися.
Проведений aнaлiз дозволяе дiйти висновку, що зaгaльнооcвiтнe й професшно-технiчне навчання поciдaе чшьне мicце серед основних зacобiв виправлення й реcоцiaлiзaцГi засуджених, а запропоноваш нами змГни до чинного кримшально-виконавчого законодавства нададуть можливГсть оптимiзувaти процес навчання засуджених вщповщно до принципу диференщацп й шдивщуалГзацп виконання покарань, тобто враховуючи права й законш iнтереcи як окремих засуджених, так i 'х груп.
Список лтератури: 1. Близько сотш засуджених Черкасько'' виправно'' колонн опановують ро6ГтничГ професи, а двое з них навГть навчаються у вищих навчальних закладах // Нова Доба : Черкас. обл. газ. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.novadoba.info/people/3029-blyzko-sotni-zasudzhenyh-cherkaskoji-vypravnoji-koloniji-opanovujut-robitnychi-profesiji. 2. Загальна характеристика Державно'' пештенщарно'' служби Укра'ни [Електрон. ресурс]. - Режим доступу : http://www.kvs.gov.ua/peniten/control/main/uk/publish/article/628075. 3. Засоби виправлення i ресощалГзацп засуджених до позбавлення волГ : моногр. / за заг. ред. А. Х. Степанюка. - X. : Кроссроуд, 2011. - 299 с. 4. ЗвГт щодо реалГзацп рекомендацш i зауважень Свропейського комГтету з питань запобГгання катуванням чи нелюдському або такому, що принижуе людську гГднГсть, поводженню чи покаранню, викладених у доповвд Уряду Укра'ни за результатами вГзиту до Укра'ни у перюд з 9 до 21 вересня 2009 р. [Електрон. ресурс]. -Режим доступу : http://www.cpt.coe.int/documents/ukr/2011-30-inf-ukr.pdf. 5. Колб О. Г. Установа виконання покарань як суб'ект запобГгання злочинам : дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.08 / Колб Олександр Григорович. - К., 2007. - 509 с. 6. Кримшально-виконавчий кодекс Укра'ни вщ 11.07.2003 р. // Вщомосп Верх. Ради Укра'ни. - 2004. - № 3-4. - Ст. 21. 7. Кузнецов А. Г. Ценностные ориентации современной молодежи / Кузнецов А. Г. -Саратов : СВШ МВД РФ, 1995. - 138 с. 8. Трубтков В. Проблеми сощально'' адаптацп звшьнених вщ покарання в зарубГжних кранах / В. Трубшков // Вюн. Акад. прав. наук Укра'ни. - Х. : Право, 1997. - № 2. - С. 161-170. 9. Царюк С. В. Кримшально-виконавча характеристика засуджених, якГ вщбувають покарання у виправних колошях максимального рГвня безпеки : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Царюк Сергш Васильович. - Д., 2009. -230 с.
ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЕ И ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ТЕХНИЧЕСКОЕ ОБУЧЕНИЕ ОСУЖДЕННЫХ К ЛИШЕНИЮ СВОБОДЫ НА ОПРЕДЕЛЕННЫЙ
СРОК КАК ФОРМА ДИФФЕРЕНЦИАЦИИ И ИНДИВИДУАЛИЗАЦИИ
ИСПОЛНЕНИЯ НАКАЗАНИЯ Пузырев М. С.
Рассмотрено общеобразовательное и профессионально-техническое обучение осужденных к лишению свободы на определенный срок как форма дифференциации и индивидуализации исполнения наказания. Сформулированы предложения по совершенствованию действующего уголовно-исполнительного законодательства в части регламентации обучения осужденных к лишению свободы на определенный срок.
Ключевые слова: общеобразовательное и профессионально-техническое обучение, осужденные, лишение свободы на определенный срок, дифференциация и индивидуализация исполнения наказания.
EDUCATION AND VOCATIONAL TRAINING OF CONVICTS TO DEPRIVATION OF LIBERTY FOR A DEFINITE PERIOD AS A FORM OF DIFFERENTIATION AND INDIVIDUALIZATION OF EXECUTION OF PUNISHMENT
Pusyriov М. S.
The article is dedicated to analysis of education and vocational training of convicts to deprivation of liberty for a definite period as a form of differentiation and individualization of execution of punishment. The suggestions on improving current criminal-executive legislation in part of regulation of studying of convicts to deprivation of liberty for a definite period are proposed in the article.
Key words: education and vocational training, convicts, deprivation of liberty for a definite period, differentiation and individualization of execution of punishment.
Hadiumna dopeda^ii 11.04.2013 p.
