CC BY
46
простою вагошв з переробкою, а також розробляти реконструктивш заходи по збшьшенню пропускно1 спроможностi станци.
Список лтератури
1. Методичш вказ1вки з розрахунку норм часу на маневров! роботи, яю виконуються на зал1зничному транспорта Головне управлшня перевезень Укрзал1знищ. - К., 2003ю - С.82.
2. Сотников Е.А. Интенсификация работы сортировочных станций. - М.: Транспорт, 1979. - С.239.
3. Шмулевич М.И. Определение вероятных задержек подвижного состава при пересечении маршрутов следования //Тр.МИИТа, вып. 148. - М., 1962. - С.31-55.
УДК 656.212.5
Павлюченко О.М., доцент (УкрДАЗТ)
УДОСКОНАЛЕННЯ СХЕМ I ТЕХНОЛОГИ РОБОТИ ДВОСТОРОНН1Х СОРТУВАЛЬНИХ СТАНЦ1Й
Серед 36 основних сортувальних станцш Укра!ни бiля 11 мають тип двостороншх станцiй, якi виконують переробку значно! кiлькостi вагонопотокiв важливих зашзничних напрямкiв. Тому удосконалення схем i технологи роботи таких станцiй заслуговуе бiльш серйозно! уваги.
При реконструкци або перебудовi сортувальних станцш роботи повинш бути направленi на пристосування схем колшного розвитку до структури вагонопотокiв, що перероблюються на станци. Слiд ураховувати, що в крупних вузлах виконуються велик обсяги мюцево! роботи. Зосередження ще1 роботи на сортувальних станщях за рахунок спорудження спещальних паркiв мюцево1 роботи шдвищить рiвень концентрацп сортувально1 роботи у вузлах.
Схеми станцш повинш удосконалюватися i за рахунок створення спещальних технолопчних лiнiй для роботи з груповими по1здами i з по1здами, якi потребують змiни маси або довжини. На сортувальних прках
повинш обладнуватися допомiжнi технологiчнi лши для повторно! сортувально! роботи, якi вимагають особливих умов при розпуску, а також технолопчш лши попереднього сортування составiв, якi мають значне число вагошв "кутового" потоку, якщо на прщ виконуеться паралельний розпуск.
Доцшьно також технологiчнi лши споруджувати i на двостороннiх станцiях, якi оброблюють значнi обсяги кутових вагонопотокiв. Спещальш мiсцевi парки i допомiжнi сортувальш пристро! мало! потужностi будуть сприяти прискоренню детально! пiдбiрцi i подачi мiсцевих вагонiв до навантажувально-розвантажувальних пункпв. Доцiльно винести переробку кутових i мiсцевих вагонiв на спецiальнi сортувальш пристро! i в мiсцевi парки для того, щоб максимально звшьнити основнi гiрки вiд допомiжно! роботи.
Чим бшьша тривалiсть заняття сортувально! прки повторними розпусками кутових i мiсцевих вагонопотокiв, тим менше буде !! корисна продуктивнiсть.
Повторне сортування вагошв на двостороншх сортувальних станцiях часто складае 30-40% загально! продуктивностi сортувально! гiрки. Тому, рiзнi заходи, якi сприяють полегшити i прискорити обробку кутових i мюцевих вагонопотокiв, а також лiквiдувати повторне сортування вагошв, заслуговують надзвичайно серйозно! уваги.
Пропонуеться нова схема двосторонньо! станцп, яка iстотно полегшуе i полiпшуе технологiю обробки кутових i мiсцевих вагонiв (рисунок 1). До конструктивних особливостей !!, перш за все, вщноситься розташування мiж сортувальними системами загального пучка шдпрочних колiй, який розрiзаний по середиш i складаеться iз двох секцш К1 i К2 з короткими колiями. Кожна секцiя призначена для обслуговування кутового вагонопотоку протилежно! сортувально! системи.
У цих секщях можуть бути наступш колi!:
- 4-5 колш для частини призначень протилежного потоку, що дозволяе значно зменшити обмiн кутових передач i уникнути !х повторно! переробки через сортувальш прки;
- одна колiя для накопичення спшьних вагонiв кутових передач;
- 1-2 коли для мюцевих вагошв, як вимагають подачi на пункти навантаження-розвантаження;
- одна колiя для несправних вагошв.
У розв'язщ пiдходiв до вузла, розташованiй з право! сторони схеми, запроектоваш з'еднувальнi коли (показано пунктиром) для пропуску кутових транзитних по!здiв без заходу на сортувальну станцш.
ОPГАНIЗАЦIЯ ТА УОТАВЛШНЯ ПPОЦECОM nEPEBE3EHb
Тут застосовуеться петльове з' еднання з метою зменшення числа колiепроводiв. Такi з'еднання можуть бути створеш i в лiвiй розв'язцi вузла, яка розташовуеться за пасажирською станщею (по схемi пасажирська станцiя розташовуеться послщовно з сортувальною станцiею в сторону мюта).
Для виконання маневрiв мiж секцiями пучкiв коротких колш К1 i К2 укладенi коли 3 1 4, а сортувальш комплекти зв'язанi мiж собою з'еднувальними колiями 1 i 2. Корисна довжина колш пучка К1 i К2 коливаеться в межах 550-750 м.
Групи кутових вагошв iз К1 виставляються на 3 або 4 колш, а по^м передаються в С1 для включення до составiв вiдповiдних призначень. Таким же порядком передаються групи кутових вагошв iз К2 в С2.
Кутовi передачi iз К1 i К2 подаються в парки приймання П1 i П2 протилежних сортувальних систем по з'еднувальним колiям 1 i 2.
1з К1 i К2 вагони передаються до мiсцевих пунктiв як безпосередньо, так i пiсля виставлення !х на 3 або 4 колiю. Мiсцевi вагони iз К1 i К2 можуть бути виставлеш i на промисловi райони, куди вагони, як правило, подаються iз парка вiдправлення В2, а назад на станцiю надходять через парк приймання П1. При значних обсягах мюцево! роботи у райош парка вiдправлення В2 може бути побудований мюцевий сортувально-грушровочний парк з допомiжною гiркою мало! потужность
Якщо на кожнiй коли в секщях К1 i К2 органiзовувати накопичення кутових вагонiв замють одного по два призначення, то обсяги прямо! передачi таких вагошв у свою сортувальну систему збшьшуються. У таких умовах прямою передачею кутових вагонопотоюв можна охопити не 4-5 призначень у кожному сортувальному комплект^ а 8-10, тобто усього не менше 16-20 призначень. Це дасть можливють значно визволити сортувальш прки вiд непродуктивно! роботи по повторному розпуску кутових вагошв i шдвищити !х переробну спроможнiсть.
Таким чином, при розглянутш схемi на станци проектуеться додатково 8-10 коротких колш, що пiдвищуе будiвельнi витрати. Зате маемо значне зниження рiчних експлуатацiйних витрат за рахунок прискорення переробки кутових та мюцевих вагошв i скорочення !х просто!в.
Для зручност роботи з кутовими i мiсцевими вагонами мiж секцiями К1 i К2 можуть проектуватися не дв^ а бiльше колiй (4-6). Один iз варiантiв взаемного розташування хвостових горловин пучкiв К1 i К2 i з'еднувальних колiй мiж ними показаний на рисунку 2.
Попередш розрахунки показали, що при рекомендованы схемi капiталовкладення окупаються в межах встановленого строку
_АК _ АК ж
^ОК тр 77 _ 77 , рiк
Е ЕеК Е доп
де АК - додатковi катталовкладення (будiвельнi витрати), грн.
Е - економiя рiчних експлуатацшних витрат, грн.
Еек - розмiри зниження рiчних експлуатацiйних витрат, якi складаються iз економи переробки кутових i мiсцевих вагонiв, грн.
Едоп - додатковi експлуатацiйнi витрати по утриманню пристро1в: колiй, стрiлочних переводiв, пристро1в централiзаци стрiлок i т.п., грн.
Вщ запропонованих рекомендацiй отримуеться значне збiльшення продуктивностi сортувальних прок при тих же потужностях прочних i iнших станцiйних пристро1в, що притягае за собою зменшення собiвартостi одного вщправленого вагона. Це е важливий фактор пiдвищення ефективностi роботи сортувально1 станци.
Висновок. 1з викладеного матерiалу можна зробити висновок, що розглянута схема двосторонньо1 сортувально1 станци може бути рекомендована до практичного використання при наявност кутового вагонопотоку i значно1 мюцево1 роботи.
Список лтератури
1 Инструкция по проектированию станций и узлов /ВСН 56-78 - М.: Транспорт, 1978
2 Крячко В.1. Проектування сортувально'1 станцп та залiзничного вузла -Навчальний поабник, ХарДАЗТ, 2000
3 Железнодорожные станции и узлы /Под ред. В.М. Акулиничева/ - М.: Транспорт, 1992
4 Проектирование железнодорожных станций и узлов //Справочное и методическое руководство Под ред. А.М. Козлова и К.Г. Гусевой/ - М.: Транспорт, 1981
5 В.Я. Болотный. Проектирование железнодорожных узлов - М.: Транспорт,
1989
6 Нормы и правила проектирования сортировочных устройств /ВСН 207-89/ -М.: Транспорт, 1992
7 Крячко В.1. Розрахунки та проектування основних пристро'1'в на залiзничних станщях. Ч.2 - Навчальний поабник, ХарДАЗТ, 2001.
