Научная статья на тему 'Удосконалення методу ультрасонографії для діагностики післятравматичних контрактур жувальних м''язів'

Удосконалення методу ультрасонографії для діагностики післятравматичних контрактур жувальних м''язів Текст научной статьи по специальности «Науки о здоровье»

CC BY
104
28
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ / ПОСЛЕТРАВМАТИЧЕСКАЯ КОНТРАКТУРА / ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ / ПЕРЕЛОМЫ КОСТЕЙ / РАСЧЁТНАЯ ФОРМУЛА

Аннотация научной статьи по наукам о здоровье, автор научной работы — Панькевич В. В., Готь I. М., Кучер А. Р.

Зростання кількості виникнення післятравматичних контрактур жувальних м'язів, як ускладнень після переломів кісток лицевого скелету призвело нас до пошуку високоінформативного та неінвазивного методу дослідження даної патології. Поряд з такими відомими на сьогодні сучасними методами променевої діагностики як КТ та МРТ, УСГ вигідно відрізняється від них відсутністю протипоказів, швидкістю проведення, можливістю спостерігати за лікувальним процесом в динаміці. Проведене нами УСГ дослідження 40 хворим з переломами кісток лицевого скелету дозволило з високою точністю встановлювати в кожному клінічному випадку не тільки наявність післятравматичної контрактури, але й її ступінь. З цією метою в діагностичному процесі ми застосували модифіковану розрахункову математичну формулу для визначення ступеню післятравматичної контрактури жувальних м'язів. Результати дослідження були використані при складанні плану адекватного лікування хворих з післятравматичними контрактурами жувальних м'язів, що вказує на доцільність та ефективність застосування методу УСГ.Увеличение количества возникновения послетравматических контрактур жевательных мышц, как осложнений после переломов костей лицевого скелета, привело нас к поиску высокоинформативного и неинвазивного метода исследования данной патологии. Наряду с такими известными на сегодня современными методами лучевой диагностики как КТ и МРТ, УСГ выгодно отличается от них отсуствием противопоказаний, скоростью проведения, возможностью наблюдать за лечебным процессом в динамике. Проведенное нами УСГ исследование 40 больным с переломами костей лицевого скелета позволило с высокой точностью определить в каждом клиническом случае не только наличие послетравматической контрактуры, но и ее степень. С этой целью, в диагностическом процессе мы применяли модифициро-ваную расчётную математическую формулу для определения ступени послетравматической контрактуры жевательных мышц. Результаты исследования были использованы при составлении плана адекватного лечения больных с послетравматическими контрактурами жевательных мышц, что указывает на целесообразность и эффективность применения метода УСГ.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по наукам о здоровье , автор научной работы — Панькевич В. В., Готь I. М., Кучер А. Р.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Удосконалення методу ультрасонографії для діагностики післятравматичних контрактур жувальних м''язів»

© В. В. Панькевич, I. М. Готь, А. Р. Кучер УДК 616. 742. 7-001. 3-009. 12-073. 48 В. В. Панькевич, I. М. Гэть, А. Р. Кучер

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ УЛЬТРАСОНОГРАФЙ" ДЛЯ Д1АГНОСТИКИ

П1СЛЯТРАВМАТИЧНИХ КОНТРАКТУР ЖУВАЛЬНИХ М'Я31В

Львшський нацюнальний медичний ушверситет ¡меш Данила Галицького

(м. Льв¡в)

Дана робота е фрагментом НДР «Оптим1зац1я лкувально-реабтггацмних заход1в у хворих ¡з реф-лекторними та рубцевими контрактурами жуваль-них м'язiв», № державно! реестраци 0110U008228.

Вступ. Tрадицiйно, ультрасонографiя (УСГ) ви-користовувалась переважно в обстеженн органiв черевно! порожнини, акушерствi та гiнекологiI. В су-часних умовах, завдяки вдосконаленню апаратури, метод УСГ застосовують в таких медичних галузях, яю раыше вважались недоступними для ультразвуку [1,2]. Використання УСГ для дiагностики м'язево-функцiональних порушень щелепно-лицево! дiлянки (ЩЛД) застосовують порiвняно недавно [1,6,7].

Переваги дiагностики функцюнального стану жу-вальних м'язiв (ЖМ) за допомогою методу УСГ по-лягае в декiлькох аспектах:

Зважаючи на те, що м'язова тканина е динамiч-ною структурою, застосування функцюнальних проб пiдвищуe чутливiсть методу та дозволяе проводити диференцiацiю уражень. До прикладу, за допомогою КТ та МРТ з високою точнютю вiзуалiзуються м'якотканиннi елементи ЩЛД , але при цьому не-можливо оцiнити !х функцiональний стан [3].

Враховуючи парнють ЖМ, використання методу УСГ дае можливiсть порiвняти зону обстеження з контрлатеральною стороною.

Використання даного методу дозволяе проводити спостереження л^вального процесу в динамщ, враховуючи вщсутнють променевого навантаження на оргаызм.

Метод УСГ виконуеться в режимi реального часу.

Росмсью науковцi Ф. И. Кислых, Д. А. Суторихин, Л. Ф. Оборин (2002 р.), запропонували досить про-стий та об'ективний споЫб дiагностики запальних контрактур ЖМ, що фунтуеться на вимiрюваннi по-товщення ЖМ шляхом використання ультразвукового апарату на частой 7,5 - 10 МГц та силою звуку 40-60 Дб за формулою:

^рХЮОК,

де А - висхщна товщина м'язу; В - товщина м'язу при максимальному скорочены.

При зниженн вщсотку менш нiж 25 % дiагнос-тують запальну контрактуру. Даний метод можна

використовувати як допомiжний споЫб при дiагнос-тицi рефлекторних та рубцевих контрактур ЖМ.

Мета дослщження - удосконалити метод УСГ для дiагностики пюлятравматичних контрактур за допомогою модифковано! математично! розрахун-ково! формули.

Об'ект i методи дослiдження. Наше дослi-дження було проведено 40 хворим (32 чоловкам та 8 жiнкам). Вк хворих складав 18-50 рокiв, вони не мали супутых захворювань. Xворi поступали у вiд-дiлення щелепно-лицево! хiрургi! у першi 3 ды вiд моменту отримання травми. Пюля госпiталiзацi! та проведення вiдповiдних обстежень виявлено: 14 випадюв одностороннiх переломiв нижньо! щелепи (НЩ) в дтянщ кута, 12 випадкiв одностороннiх пере-ломiв НЩ в дiлянцi суглобового паростка, 7 випадюв двостороных переломiв НЩ в дiлянцi кута та суглобового паростка, 5 випадюв переломiв вилично! кiстки та дуги, 2 випадки двостороных переломiв в дiлянцi кута НЩ.

16 хворим була здмснена репозицiя та фкса^я уламкiв нижньо! щелепи за допомогою бiмакси-лярних шин, 19 хворим виконано операцю остео-синтезу фрагмент нижньо! щелепи за допомогою титанових мiнi-пластин ¡з гвинтами, пщ загальним знеболенням (рис. 1, 2), 2 хворим проводилось

вправлення вилично! дуги за допомогою гачка ■

ш

Рис. 1. Операцт репозицм та ф^сацм фрагмент¡в нижньо'Г щелепи за допомогою бiмаксилярниx шин.

Рис. 2. Операцт остеосинтезу фрагмента нижньоГ щелепи злта за допомогою титанових мш1- пластин та гвинт1в.

хин, Л. Ф. Оборин (пат. № Яи 2188579 А61В8/08)) [4].

Запропонований д1агностичний споЫб здмсню-вався наступним чином: хворого саджали поряд з ультразвуковим анал1затором Ьод1д Е. Обстежен-ня проводили за допомогою лЫмного трансдюсе-ра з частотою 7,5-10 мГц та силою звуку 40-60 Дб, який встановлювали в проекци ЖМ таким чином, щоб сектор сканування розташовувався паралель-но ходу м'язевих волокон. В процес доогмдження анал1зували структуру ЖМ, наявшсть патолопч-них включень. На першому етап в проекци трьох точок ЖМ встановлювали датчик, визначали по-чаткову товщину ЖМ. На другому етап проводили вим1рювання товщини м'яз1в (теж в проекци трьох точок) при максимальному 1х скороченн (пропону-вали хворому максимально з1мкнути зуби), причому, ус показники визначали з двох сторЫ (рис. 4, 5). В подальшому встановлювали вщсоток потовщення м'яз1в в кожнм з точок за формулою:

Рис. 3. Пристрш для вим1рювання ширини вщкривання рота.

Л1мберга, пщ ¡нфтьтрацмною анестез1ею, 3 хворим застосовувався метод туго! тампонади верхньоще-лепно! пазухи йодоформно-марлевим тампоном пюля попередньо! репозици вилично! кютки пщ загальним знеболенням.

УЫм хворим в пюляоперацмний перюд проводились наступи об'ективш дослщження:

1. Вим1рювання максимального об'ему вщкритого рота за допомогою пристрою для вим1рювання ширини його вщкривання при л1куванш дисфункцш скронево-нижньо-щелепових суглобт (А. Н. Сидоренко, К. Ф. Голосеев, Ю. А. Васильев (пат. № Яи 2356516 С1 Россия А61С19/04)) [5] (рис. 3).

2. Епектромюграф1я ЖМ здмснювалась одразу пюля зняття б1максилярних шин та наприюнц л1кування за допомогою комп'ю-терного електронейромюграфа науково-ви-робничого пщприемства йХ-Системи „М-ТЕСТ" в1тчизняного виробництва (м. Харюв)

3. Для ультрасонограф1чного обстежен-ня використано модифкований нами споЫб д1агностики запальних контрактур жувальних м'яз1в, що фунтуеться на визначенн вщсотку потовщення ЖМ (Ф. И. Кислых, Д. А. Сутори-

де А - початкова товщина м'язу, В - товщина м'язу при максимальному скорочены.

Пюля проведених розрахунюв, ус результати додавали \ дтили на середне арифметичне, пюля чого отримували вщсоток потовщення м'язу.

За даними лггератури у здорових оЫб вщсоток потовщення ЖМ складае бтьше 25 %,. пюлятравматична контрактура д1агностуеться при показниках менш ыж 25 % .

Результати дослщжень та Ух обговорен-ня. Пюля зняття б1максилярних шин (на 21 добу) у вЫх хворих виявились ктычы ознаки пюлятрав-матично! контрактури ЖМ. За даними УСГ у 10 па-ц1ент1в було пщтверджено двостороннм характер

Рис.

4. УЗ-картина жувального м'яза справа в стан спокою \ в стан скорочення.

Рис. 5. УЗ-картина жувального м'яза злта в стан спокою I в стан скорочення

пюлятравматичних контрактур, а у 30 пац1ент1в д1а-гностовано причину пюлятравматичних контрактур лише в одному жувальному м'язг

Застосування методу УСГ дозволило отримати достатньо ¡нформативы результати. Як приклад, можна навести випадок проведення УСГ у хворо!.

Хвора пюля проведення операцп остеосинтезу фрагмен^в НЩ з приводу травматичного л1восто-роннього перелому суглобового паростка НЩ ¡з зм1-щенням фрагмен^в, на початку пiсляоперацiйного перiоду вщмггила утруднене та болiсне вщкриван-ня рота до 0,5 см. Проведено УСГ ЖМ за вказаною вище методикою. Визначено початкову товщину ЖМ в стан спокою, в проекци трьох точок: злiва - 10,2 мм, 10,5мм, 9,5мм; справа - 11,4 мм, 11,1 мм, 10,8 мм; при максимальному скороченн м'язiв: злiва -10,8 мм, 11,3мм, 10,2мм; справа - 14,5 мм, 14,0мм, 13,5 мм. За формулою:

Далi за формулою: 81+82+83 3

де 81, 82, 83 - вщсотки потовщення лiво-го ЖМ в трьох точках, 3 - середне арифметич-не, визначають середнм вщсоток потовщення в лiвому ЖМ. В даному кгмычному випадку вЫ становить 6,48 %, що свщчить про виражену ли восторонню контрактуру.

Потiм за формулою: Р1+Р2+Р3

3

де й1, й2, й3 - вiдсотки потовщення правого ЖМ в трьох точках, 3 - середне арифме-тичне, визначають середнм вщсоток потовщення в правому ЖМ. ВЫ становить 20,69 %, що свщчить про слабовиражену правосторон-ню контрактуру.

При визначенн ступеня важкост пюлятрав-матично! контрактури методом УСГ виявлено певнi закономiрностi, зокрема, що на сторон перелому вiдсоток потовщення ЖМ завжди менший 25 %, що свщчить про наявнють контр-актурних змЫ. На противагу цьому, е випадки,

В-А

-хюа-л,

в

визначено : злiва - вiдсоток потовщення ЖМ в кожнм з трьох точок - 5,55 %, 7,04 %, 6,86 %; справа - вщсоток потовщення ЖМ в кожнм з трьох точок -21,37 %, 20,71 %, 20 %.

коли з контрлатерально! сторони вщсоток потовщення ЖМ бтьший ыж 25 %. Це е ознакою компенсаторно! ппертрофп, коли ЖМ з протилежно!, здорово! сторони несе пщвищене навантаження. Цi результати УСГ часто корелюються з показниками ЕМГ- обстеження, де з боку уражено! сторони елек-трична активнiсть ЖМ зменшена, а з контрлатерально! сторони, навпаки, збтьшена.

Висновки.

1. Доведено ефективнють методу УСГ для дiагностики пiслятравматичних контрактур ЖМ, як такого, що мае високу Ыформативну цiннiсть i бага-то переваг в порiвняннi з ¡ншими.

2. Запропоновано модифковану розрахунко-ву математичну формулу для визначення ступеню пюлятравматичних контрактур ЖМ.

Перспективи подальших дослщжень. На основi проведених дослiджень можна стверджува-ти, що метод ультрасонографи е об'ективним методом оцшки функцiонального стану жувальних м'язiв. Запропонований нами споЫб визначення ступеня пюлятравматично! контрактури жувальних м'язiв за допомогою модифковано! розрахунково! матема-тично! формули може застосовуватись в дiагнос-тичному процесс за умови, що його використання потребуватиме подальших дослщжень.

Л1тература

1. Ультрасоногра<^я як один з провщних методiв обстеження з переломами вилично! кiстки та дуги / Я. Е. Варес, А. Р. Кучер, А. В. Фттський, Т. А. Фттська // Лки Укра!ни Плюс. - 2012. - № 1-2. - С. 56-57.

2. Кучер А. Р. Ультрасоногра<^я в оцЫ^ стану палшового хряща при гонартрозi / А. Р. Кучер, Н. Я Гарбар, В. А Апейшк // Променева дiагностика, променева тератя. - 2005. - № 4. - С. 31-34.

3. Маланчук В. А. Изучение пространственной ориентации и площади поперечного сечения жевательных мышц по данным компьютерной томографи / В. А. Маланчук, В. А. Копчак // Вюник стоматологи. - 2011. - №3 - С. 46-51.

4. Пат. 2188579 С2 Российская Федерация, МПК7 А61В8/08. Способ диагностики воспалительных контрактур нижней челюсти при воспалительных заболеваниях челюстно-лицевой области / Кислых Ф. И, Суторихин Д. А., Оборин Л. Ф..; заявитель и патентообладатель Пермская государственная медицинская академия. - № 2000115160/14; заявл. 09.06 2000; опубл. 10. 09. 2002, ФИПС. -2002;

5. Пат. № 2356516 С1 Российская Федерация, А61С19/04. Устройство для измерения ширины открывания рта при дисфункциях височно-нижнечелюстных суставов / Сидоренко А. Н., Голосьев К. Ф., Васильев Ю. А. ; заявитель и патентообладатель: Казанский государственный медицинский университет. - №2008102890; заявл. 25.01.2008; опубл. 27.05.2009, ФИПС. - 2009;

6. Friedrich R. E. The value of ultrasonography in the diagnosis of zygomatic arch fractures / R. E. Friedrich, R. J. Volkenstein // Disch. Z. Mund. Kiefer Gesichtchir. - 1991. - Vol. 15, № 6. - P. 472-479.

7. Krimmel M. The role of intraoperative ultrasonography in zygomatic complex fracture repair / M. Krimmel, D. Gulicher, S. Reinert // Int. J. Oral. Maxillofac. Surg. - 2006. - Vol. 35, №3. - Р. 22.

УДК 616. 742. 7-001. 3-009. 12-073. 48

УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДУ УЛЬТРАСОНОГРАФП ДЛЯ Д1АГНОСТИКИ П1СЛЯ ТРАВМАТИЧНИХ КОНТРАКТУР ЖУВАЛЬНИХ М'Я31В

Панькевич В. В., Готь I. М., Кучер А. Р.

Резюме. Зростання юлькост виникнення пюлятравматичних контрактур жувальних м'яз1в, як ускладнень пюля перелом1в юсток лицевого скелету призвело нас до пошуку високошформативного та нешвазивного методу доотдження дано! патологи. Поряд з такими вщомими на сьогодн сучасними методами променево! д1агностики як КТ та МРТ, УСГ вигщно вщр1зняеться вщ них вщсутнютю протипоказ1в, швидюстю проведення, можливютю спостер1гати за л1кувальним процесом в динамц Проведене нами УСГ дослщження 40 хворим з переломами юсток лицевого скелету дозволило з високою точнютю встановлювати в кожному ключному випадку не ттьки наявнють пюлятравматично! контрактури, але й II ступЫь. З ц1ею метою в д1агностичному процес ми застосували модифковану розрахункову математичну формулу для визначення ступеню пюлятравматично! контрактури жувальних м'яз1в. Результати досл1дження були використан при складанн плану адекватного л1кування хворих з пюлятравматичними контрактурами жувальних м'яз1в, що вказуе на доцть-нють та ефективнють застосування методу УСГ.

Ключов1 слова: ультрасонограф1я, пюлятравматична контрактура, жувальн м'язи, переломи юсток, розрахункова формула.

УДК 616. 742. 7-001. 3-009. 12-073. 48

УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ МЕТОДА УЛЬТРАСОНОГРАФИИ ДЛЯ ДИАГНОСТИКИ ПОСЛЕТРАВМАТИ-ЧЕСКИХ КОНТРАКТУР ЖЕВАТЕЛЬНЫХ МЫШЦ

Панькевич В. В., Готь И. М., Кучер А. Р.

Резюме. Увеличение количества возникновения послетравматических контрактур жевательных мышц, как осложнений после переломов костей лицевого скелета, привело нас к поиску высокоинформативного и неинвазивного метода исследования данной патологии. Наряду с такими известными на сегодня современными методами лучевой диагностики как КТ и МРТ, УСГ выгодно отличается от них отсуствием противопоказаний, скоростью проведения, возможностью наблюдать за лечебным процессом в динамике. Проведенное нами УСГ исследование 40 больным с переломами костей лицевого скелета позволило с высокой точностью определить в каждом клиническом случае не только наличие послетравматической контрактуры, но и ее степень. С этой целью, в диагностическом процессе мы применяли модифициро-ваную расчётную математическую формулу для определения ступени послетравматической контрактуры жевательных мышц. Результаты исследования были использованы при составлении плана адекватного лечения больных с послетравматическими контрактурами жевательных мышц, что указывает на целесообразность и эффективность применения метода УСГ.

Ключевые слова: ультрасонография, послетравматическая контрактура, жевательные мышцы, переломы костей, расчётная формула.

UDC 616. 742. 7-001. 3-009. 12-073. 48

Improving Ultrasonography Method in the Diagnosis of Posttraumatic Contracture of Masticatory Muscles

Pankevych V. V., Got' I. M., Kucher A. R.

Abstract. Due to the rapid development of scientific and technologic progress in recent years are marked negative trend in increasing of injuries. Not least among the list of injuries take injuries of maxillofacial area, including fractures of the condyloid process and angle of the mandible. As is known, at this location of mandible fractures often occur scar and reflex contractures of masticatory muscles. Solving the problem of posttraumatic contracture treatment of masticatory muscles remains actual nowadays, which is related with the poorly understanding of diagnosis of this pathology. The article describes modern literature data according to which for the diagnosis of muscle and functional disturbances are commonly used modern methods of beam diagnostic as CT and MRI, although they have many disadvantages, such as: lack of visualization of muscle dynamics, significant radiation exposure, large cost of the procedure. In this regard, foreign researchers have suggested ultrasonography as an alternative method for before mentioned methods of diagnostics of traumatic injuries of the maxillofacial area,

which by improving the equipment is used in such medical areas, which previously were considered inaccessible to ultrasound.

Ultrasonography method favorably distinguish with before mentioned methods of diagnostics due to absence of contraindications, speed, and possibility to observe the treatment process in dynamics. In other term, the most important advantage of ultrasonography is possibility to determine the thickness of the muscle during functional tests: at rest and in a state of tension. Based on this characteristic, Russian scientists offered quite simple and objective method of diagnosing inflammatory contractions of masticatory muscles. The technique is based on measuring the thickness of masticatory muscles according to a special design mathematical formula by using an ultrasound device with certain specifications. In our study are used this technique to determine the degree of posttraumatic contracture in patients with fractures of the facial skeleton. In other turn, we have modified the design mathematical formula proposed by Russian authors, which increased the information content of the method.

We conducted ultrasonography study for 40 patients with fractures of the facial skeleton that allowed to establish with a high precision in each clinical case, not only the presence of posttraumatic contracture, but its degree and localization. We used in a diagnostics process with this aim a modified design mathematical formula to determine the degree of posttraumatic contracture of masticatory muscles. Noteworthy is the fact that the received results about degree of posttraumatic contracture by ultrasonography showed a correlation of method with data of clinical examinations. The results were used in preparing the plan of adequate treatment of posttraumatic contracture of masticatory muscles that indicate the feasibility and effectiveness of the ultrasonography method.

Using ultrasound method with following received results that calculated by special design formula we received objective and rapid method of diagnosing posttraumatic contracture of masticatory muscles that allows to set the degree of muscle damage and localization affected by this pathological process.

Ultrasonography method can be used for the surveillance of patients with this pathology in the treatment and rehabilitation, provided that its use requires further research needs.

Key words: ultrasonography, posttraumatic contracture, masticatory muscles, bone fractures, design formula.

Рецензент - доц. Крупник H. М.

Стаття надшшла 27. 01. 2014 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.