CC BY
16
© Панькевич В. В., Кучер А. Р., Захарюв А. М., Камлнський М. В., Назаревич М. Р. УДК: 617.52 - 001.5 - 003.9 - 073.48
Панькевич В. В., Кучер А. Р., Захарюв А. М., Камнський М. В., Назаревич М. Р.
досл1дження репаративного остеогенезу у хворих з переломами к1сток лицевого скелету
за допомогою комплексно! ультрасонографй"
Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького (м. Львiв)
Робота е фрагментом науково-дослщно! робо-ти Львiвського нацюнального медичного уывер-ситету iMeHi Данила Галицького МОЗ Укра!ни, що виконуеться на кафедрi хiрургiчноI стоматологiI та щелепно-лицево! xipypril «Оптимiзацiя дiагнос-тично^кувального процесу хворих з кiстковими м'якотканинними дефектами та деформа^ями piзноI етюлоги, травматичними i запальними ура-женнями щелепно-лицево! дiлянки», № державно! реестраци: 0110U008228.
Вступ. Тpадицiйно, з метою вивчення динам^ ки кютково! регенераци клiнiцисти застосовують методи рентгенографи, КТ, МРТ, ультразвуково! денситометрп, якi дозволяють визначити стан кют-кових фрагмен^в та !х дiастаз, а також - на етап фксаци - контролювати оссифiкацiю регенерату [3,18]. Однак ц види променевого обстеження не дозволяють вiзyалiзyвати незвапнiлий кiстковий регенерат, що робить неможливим контроль за станом фiбpозно! тканини в перюд перетворення м'яко! в тверду юсткову мозоль. Хоча саме цей перюд е найбтыш критичний з точки зору наступного визpiвання кютково! тканини, i саме в цей перюд регенерат е найбтыш вразливим [12].
Як засвщчуе ряд автоpiв, ще одним суттевим недолiком рентгенографи, е те, що при !! виконан-нi завжди виникають проекцмы збiльшення та де-фоpмацiя зображення, величина яких нав^ь при ортопантомографи, в залежностi вiд точностi по-зицiонyвання хворого, коливаються вiд 15 до 40%. Цей факт утруднюе визначення ютинно! величини щiлини перелому [1,7].
Згщно даних наукових лтературних джерел уль-тpасоногpафiя в травматолопчних та ортопедичних клiнiкаx на пpотязi останнього десятилiття впевнено входить в арсенал вiзyалiзyючиx методiв дiагнос-тики травматичних пошкоджень опорно-рухового апарата, а в pядi випадкiв слугуе альтернативою pентгенодiагностичним методам [6,16,17,18,20].
Нещодавно закордонн наyковцi провели дослiдження щодо середньо! тpивалостi УСГ-обстеження у поpiвняннi iз тpивалiстю процедур звичайно! рентгенографи та КТ. Виявилось, що середня тривалють рентгенолопчного обстеження хворих з переломами юсток обличчя становить
vipankev@gmail.com
9,35 хвилин, сканування та обробка даних КТ -20,90 хвилин, а УСГ - всього 3,50 хвилин, що теж свщчить на користь останнього методу [17].
За допомогою УСГ в динамщ можна визнача-ти не ттьки локалiзацiю перелому, дiастаз юстко-вих уламюв, але й контролювати консолщацт та формування кiстково! мозолi. В значнм мipi цьому сприяе до^дження пpоцесiв васкyляpизацi! в щ^ лин перелому [4,9,10,11,13].
На даний час проблема вивчення кровопос-тачання тканин в дтянц перелому представляе великий штерес, оскiльки дозволяе прогнозувати переб^ посттравматичного пеpiодy та виникнення можливих ускладнень [5,8]. Це зумовлено залеж-нiстю тканинних та судинних реакцм вiд характеру кpовообiгy в тм чи iншiй дiлянцi. Завдяки розвитку соногpафiчниx методик, якi заснованi на викорис-таннi ефекту Доплера (кольорового доплеpiвського картування - КДК та енергетичного доплеpiвського картування - ЕДК) значно розширились можливос-тi вивчення васкуляризаци не тiльки в параоссаль-них тканинах але й, що найголовыше, в самому регенерат [10,11,14].
Режим КДК дае можливiсть детально оцiнити pегiонаpнy динамiкy в дтянц pепаpацi!, напрямок кровотоку - в залежност вiд кольору, швидюсть кровотоку - вiд iнтенсивностi кольору. Для визначення характеру судини будують доплерограму -розташування криво! на яюй дозволяе визначити тип судини та свщчить про його функцюнальну фазу. Одночасно вимipюють шдекси пульсатив-ностi та pезистентностi, як дозволяють оцiнити величину периферичного спротиву в судиы. Також е можливим обчислення iндексy васкyляpизацi! ди лянки яка вивчаеться - для цього визначають кть-юсть судин на одиницю площi [10,16,22].
Однак, при КДК необхщно враховувати вipогiд-нють виникнення аpтефактiв, а також залежнють вiзyалiзацi! вiд напрямку ультразвукового променя по вщношенню до судини (перпендикуляры датчику судини не визначаються). Суттевим обмеженням е неможливють вiзyалiзацi! дpiбниx судин з дуже малою швидкютю кровотоку, iнфоpмацiю про яю можна отримати в pежимi ЕДК [4,11].
В режимi ЕДК можна вiзуалiзувати всi судини незалежно вiд кута розташування по вiдношенню до них ультразвукового датчика, але при цьому необхщно враховувати, що ЕДК мае високу залеж-нiсть вiд перемщення структур i тому можуть вини-кати руховi артефакти. Однак ЕДК дозволяе вiзуалi-зувати маленькi та глибок судини, що е перевагою перед КДК-методом. За даними кольоровоТ гами можна отримати шформацю про кшьюсть васкуля-ризованих та аваскулярних зон в дшянщ остеоге-незу [4,10,11].
Однак, вивченням проблеми васкуляризацп ос-теорегенерату при переломах трубчастих юсток на сьогоднi переважно займаються лiкарi загальноор-топедичного профiлю, в той час як вщ спещалюлв щелепно-лицевоТ хiрургiТ надходять поодинокi по-вiдомлення [1,2,7,15,19,21]. Екстраполяцiя цього методу на дослщження особливостей репаратив-ного остеогенезу саме у хворих iз переломами юс-ток лицевого скелету дозволяе оптимiзувати про-цес Тх дiагностики та лiкування.
Метою нашоТ роботи було з'ясування дiагнос-тичноТ цiнностi комплексноТ УСГ при вивченш дина-мiки репаративного остеогенезу у хворих iз переломами юсток лицевого скелету.
Об'ект i методи дослщження. У дослщження включено 30 пащенлв (21 чоловки та 9 жшок) вiком вiд 18 до 47 роюв, якi знаходились на стацюнарно-му лiкуваннi у вщдшеннях щелепно-лицевоТ хiрургiТ ЛОКЛ та КМК ЛШМД м. Львова з 2012 по 2015 рр. з приводу травматичних переломiв юстоклицевого скелету. Лкування хворих iз переломами в залеж-ностi вiд показiв здмснювалось двома методами: консервативним (бiмаксилярне шинування), та хi-рургiчним (остеосинтез титановими мЫ-пластинам и).
Рентгенологiчне та УСГ-обстежен-ня проводили на 3 добу тсля операцп з метою контролю репозицп юстко-вих фрагментiв та встановлення ств-вiдношення фiксуючих пристроТв зi сумiжними анатомiчними утворами, через 2 тижш з моменту травми, та тсля зняття шинуючих конструкцiй -на 21 добу.
УСГ дослщження здмснювали за допомогою лiнiйного електронно-го трансдюсера на апаратi ЮвЮЕ (вепега! Е!ео1г1о) з робочим частотним дiапазоном - 7,5-12 МГц.
Комплексне дослщження включало в себе:
1. Сканування в В-режимi - для оцiнки структури параосальних тканин, поверхш юстки, окiстя та регенерата;
2. Сканування в режимi УСГ-ан-пографп (кольорового картування та спектральноТ доплерометрп) -з метою оцiнки кровотоку в дшянщ по-шкодження.
Для порiвняльноТ оцiнки ехосемi-отики пошкоджень м'язово-кiстковоТ
системи ми проводили дослщження нормально! ехографiчноТ картини юсток та м'яких тканин на здоровому боцк
Результати дослiджень та Ух обговорення.
На ехограмах нижньоТ щелепи з контрлатерального боку вiзуалiзувались всi шари в анатомiчнiй по-слiдовностi: шкiра, пiдшкiрна жирова кл^ковина, м'язова тканина та кiстка. Кортикальна пластинка здоровоТ кiстки представлена у виглядi лiнiйного гiперехогенного утворення з дистальною акустич-ною тiнню. Компактна юстка в нормi не вiзуалiзува-лась.
При УСГ-ангiографiТ в режимi ЕДК спостер^а-лась картина нормального кровотоку, яка вiдповi-дала дiлянцi дослщження, включаючи судини дрiб-ного калiбру. При КДК рееструвались судини, як живили кiсткову тканину та судини параосальних м'яких тканин, що мали сформовану судинну стшку та висок шдекси пульсативностi та резистентностi. Швидюсть кровотоку варiювала в межах вщ 3,15 до 23,28 см/о (рис. 1).
В першi 2 тижш з моменту травми в дшянщ перелому виявлялося переривання пперехогенноТ лшп сходинкоподiбноТ форми, яка вщображала корти-кальну пластинку кiстки. За висотою «сходинки» вимiрювали ступiнь змщення уламкiв (рис. 2, 3).
Наявнють додаткових металоконструкцiй, якi встановленi в дшянщ пошкодження на поверхнi юстки (накiстнi пластини) чи всерединi неТ (болти) на ультрасонограмах вiзуалiзувалися вщповщно до мiсця розташування металофiксатора у виглядi яскравоТ гiперехогенноТ структури лшмноТ чи на-пiвокруглоТ форми з ч^кими рiвними контурами,
PS 23.28 cm/s ED 3.15 cm/s
здорова INVERT
Рис. 1. Хворий К., 23 роки, icTopiqхвороби № 29628. Ультрасонограма пiдочно'Гдiлянки та м'яких параоссальних тканин
в нормк У В-режимi поверхня кiстки визначаеться у виглядi безперервноГ пперехогенноТ лшшно'Г структури з ч^ким та рiвним контуром, товщиною до 1 - 1,5 мм. М'як тканини середньоГ ехогенностi, дифференцiйованi на всi структури. В режимi кольорового картування (КДК) визначаються параоссальнi судини.
Рис. 2. Хворий Б., 27 роюв, ютор1я хвороби № 25514. УСГ перелому кута нижньоГ щелепи справа з1 зм1щенням к1сткових фрагмент1в в день госштал1зацм. У В-режим1 визначаеться порушення ц1л1сност1 кортикального шару к1стки нижньо'Г щелепи та зм1щення к1сткових фрагмент1в на 4,2 мм. В режим! ЕДК кровот1к в дшянщ пошкодження не ф1ксуеться.
Рис. 3. Фрагмент ортопантомограми хворого Б. на момент поступлення. Д1агноз: травматичний л1воангулярний перелом нижньоГ щелепи з1 зм1щенням. 38 зуб знаходиться в лшп перелому.
I -I
\ 1
I
1-
2-
Рис. 4. Пюляоперацшна ультрасонограма дшянки кута нижньо'Г щелепи зл1ва хворого Б. Стршками вказан1 титанова пластина та металев1 гвинти.
Рис. 5. Фрагмент контрольно'!' ортопантомограми хворого Б.
товщиною вщ 1 до 2 мм, та давали за собою дис-тальну акустичну тiнь (рис. 4, 5).
Мiжм'язова гематома ехографiчно була представлена у виглядi однорiдноí ппоехогенноУ дi-лянки з нерiвними та неч^кими межами. 1У розмi-ри залежали вщ локалiзацií та характеру травми (рис. 6, 7).
В режимi КДК кровотiк вiдмiчався нижче та вище дiлянки перелому. В дшянщ гематоми кровотiк не рееструвався. Спостерiгався очевидний прирiст об'емного кровотоку в параоссальних тканинах
(вщ 6 до 15 см/с), про що свщчили збiльшення тем-ператури шюрних покривiв, Ух гiперемiя та набряк (рис. 8).
Через 2 тижш пюля травми при УСГ дослiдженнi виявлено характерну динамiку заповнення дiастаза грануляцмною тканиною з пролiферацiею судин та формуванням фiброзного зрощення з наступною оссифiкацiею фiброзноí тканини та утворенням пластинчастоУ кiстковоí. lнтенсивнiсть капiлярного кровотоку в дшянц кiсткового регенерату в процес
Рис. 6. Дооперацшна ультрасонограма хворого К. а) УСГ ознаки гематоми в лiвому жувальному м'язк Розмiр гематоми 23,14 х 9,9 мм. б) УСГ картина правого (здорового) жувального м'яза.
лкування збтьшувалась на протяз1 перших 2-3 тижн1в. В дтянц регенерату сигнал мав високу д1астол1чну складову, що св1дчило про репстрац1ю саме м1кроциркуляторного кровотоку(рис. 9).
Згщно наших спостережень швидюсть кап1лярного кровотоку в регенерат! в цей пе-р1од госп1тал1зацИ була найвищою та могла сягати 42 см/с. Згщно проведеного анал1зу даних УСГ-обстежень ¡нших автор1в нами з'ясовано, що швидюсть каптярного кровотоку в регенерат! при переломах велико! го-мшково! юстки вар!юе вщ 15 до 26 см/о, про-менево! юстки - вщ 9 до 30 см/о (рис. 10).
Починаючи з 3-4 тижня кра! юсткових уламюв згладжувались, м!ж ними з'явилась ппоехогенна зона з пперехогенними структурами, що свщчило про остаточне форму-вання первинно! мозолг В цей перюд зни-зились темпи утворення м'якотканинного каркасу юсткового регенерата та пришвид-шилась його мшерал!зац!я.
В процес! лкування швидюсть кровотоку в шюрних покривах над дшянкою перелому знижувалась, з'явились зони акустичного мовчання, репструвався сигнал з переваж-но артер!альним наповненням (рис. 11). Поступово вщбувалось замщення Ытчасто-го типу м!кросудинного русла на мапстраль-ний з впорядкуванням шлях!в притоку ! вщ-току кров! та розрщженням Ытки м!кросудин.
Через 3-4 мюяц!, в залежност! вщ р!вня травми, утворилась юсткова мозоль, яка проявилась наступними ознаками: корти-кальна пластинка в!зуал!зувалась у вигля-д! безперервного пперехогенного сигналу з дистальною акустичною тшню, м'як! ткани-ни мали нормальну ехоструктуру, в дтянц
Рис. 7. Дооперацiйна ортопантомограма хворого К. Стрiлками позначено переломи в дшянках вилично-верхньощелепного шва та вилично-лобного шва злiва.
Рис. 8. Шсляоперацшна ультрасонограма хворого К. Дiагноз: перелом в дiлянцi вилично-верхньощелепного шва
злiва зi змiщенням уламкiв. В режимi КДК рееструються судини в параоссальних м'яких тканинах iз швидюстю кровотоку до 15 см/с.
Рис. 9. Контрольна ультрасонограма хворого М., 33 роки,
iсторiя хвороби № 25397, на 14 день шсля травми. В режимах КДК та ЕДК вiдмiчаеться поява васкуляризацп в щшиш перелому та фiксуеться артерiальна судина.
Рис. 10. Контрольна ультрасонограма хворого К., на 14 день шсля травми. В режимi ЕДК рееструються венознi судини в дiлянцi пошкодження i3 швидкiстю кровотоку 42,02 см/с.
Рис. 11. Контрольна ультрасонограма хворого С., 18 роюв, iсторiя хвороби № 23611. В режимi КДК рееструються судини артерiального наповнення в параоссальних м'якихтканинах.
мозолi рееструвалась одинична жив-ляча судина.
Висновки. Таким чином, в процес дослщження динамiки репаративного остеогенезу кiсток лицевого скелету ми визначили, що перевагами комплексно'! УСГ е:
1. Висока точнють визначення дiа-стазу юсткових вiдламкiв.
2. УСГ дослщження дае можли-вiсть чiтко вiзуалiзувати локалiзацiю металофiксаторiв по вiдношенню до м'якотканинних та юсткових структур в дшянщ перелому.
3. УСГ обстеження дае змогу до-слiдити стан формування та кровопос-тачання регенерату уже з перших дшв пюля перелому нижньо'| щелепи.
4. Швидюсть кровотоку в шкiрних покривах над мюцем перелому сут-тево пришвидшуеться в першi тижнi пiсля травми, що може слугувати шди-катором штенсивносл обмiнних про-цесiв в дшянщ регенерацп.
5. Диференцiацiя судинного русла в регенерату зниження кровонапов-нення тканин на пошкодженiй дшян-цi щелепи може бути дiагностичною ознакою компактизацп кiсткового регенерату у хворих iз переломами ниж-ньо'| щелепи.
6. Суттевою перевагою УСГ доот-дження над шшими променевими методами дiагностики е вщсутнють про-меневого навантаження на оргашзм людини.
Перспективи подальших досл^ джень. В подальших дослiдженнях ми плануемо детальнiше з'ясувати мож-ливост комплексно'1 УСГ при вивченнi остеорепарацп у хворих iз переломами нижньо'| щелепи.
Л1тература
1. Боярина Н. И. Эхографическое исследование дистракционного регенерата при компрессионно-дистракционном остео-
синтезе нижней челюсти: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. мед. наук / Н. И. Боярина. - М., 2006. - 18 с.
2. Варес Я. Е. Застосування ультрасонографп в дiагностицi травматичних пошкоджень кюток лицевого скелета / Я. Е. Варес,
А. Р. Кучер, Т. А. Фттська, А. В. Фттський // Новини стоматологи. - 2008. - № 2. - С. 99-102.
3. Камнская М. О. Лкувальна тактика при уповтьнеый консолщацп переломiв кюток у дтей / М. О. Камнская // Збiрник на-
укових праць ствроб^ниюв НМАПО iменi П. Л. Шупика. - 2013. - Вип. 22, т. 3. - С. 199-204.
4. Лелюк В. Г. Ультразвуковая ангиология. 2-е изд., доп. и переизданное / В. Г. Лелюк, С. Э. Лелюк. - М.: Реальное Время,
2003. - С. 115-130.
5. Лобанов Г. В. Ультразвуковая диагностика при политравме (клинический случай) / Г. В. Лобанов, Д. В. Кузьменко, С.А. Бес-
смертный // Лкарю, що практикуе. - 2015. - № 3. - С. 94-97.
6. МакНелли Ю. Ультразвуковые исследования костно-мышечной системы: Практическое руководство; пер. с англ. Хитро-
вой А. Н. / под. ред. Г. И. Назаренко, И. Б. Героевой. - М.: Видар-М, 2007. - 400 с.
7. Надточий А. Г. Эхографический контроль формирования дистракционных регенератов при компресионно-дистракци-
онном остеосинтезе / А. Г. Надточий, А. Г. Шамсудинов, Н. В. Букатина, Н. И. Боярина // Ультразвуковая диагностика. -2000. - № 4. - С. 58-65.
8. Ультрасонография в артрологии: практическое руководство / [Р. Я. Абдуллаев, Г. В. Дзяк, А. Н. Хвисюк и др.]. - Х.: Новое
слово, 2010. - 192 с.
9. Ультрасонографiя як один i3 провiдних методiв обстеження пащен™ з переломами виличноУ кiстки та дуги / Я. Е. Варес,
A. Р. Кучер, Т. А. Фштська [та ш.] // Актуальн питання ультразвуковоУ дiaпевтики. Сучaснi технологи в ультразвуков^ дiaгностицi пaтологiй внутрiшнiх оргашв, судин та м'яких тканин: матер. Укр. конгресу радюлопв та науково-практ. конф. - Судак, 2009. - С. 89.
10. Щуров В. А. Высокочастотная ультразвуковая допплерография в диагностике состояния костного регенерата / В. А. Щуров, Н. И. Буторина, И. В. Щуров // Гений ортопедии. - 2007. - № 4. - С. 25-27.
11. Щуров В. А. Оценка кровоснабжения костного регенерата методом высокочастотной ультразвуковой допплерографии /
B. А. Щуров, С. О. Мурадасинов, И. В. Щуров // Травматология и ортопедия России. - 2008. - № 3. - С. 39-41.
12. Adeyemo W. L. A systematic review of the diagnostic role of ultrasonography in maxillofacial fractures / W. L. Adeyemo, O.A. Akad-rii // Int J. Oral. Maxillofac. Surg. - 2011. - V. 40. - Р. 655-661.
13. Chun K. A. Postoperative ultrasonography of the musculoskeletal system / K. A. Chun, K. H. Cho // Ultrasonography. - 2015. -V. 25. - P. 36-40.
14. Daniels J. M. Basics of musculoskeletal ultrasound / J. M. Daniels, W. W. Dexter. - NewYork: Springer Science + Business Media, 2013. - Р. 134.
15. Filipsky A. V. Possibilities of ultrasonography application in diagnostics of bone pathology of maxillofacial area / A. V. Filipsky, Ya. E. Vares, T. A. Filipska // 1 Congress of Biomedicine in Oro-Maxillofacial Area: Abstracts. - Kosice, 2009. - P. 126-128.
16. Hayashi T. Application of ultrsonography in Dentistry-Review / T. Hayashi // Japanese Dental Sciences. - 2012. - V. 28. № 1. -Р. 5-15.
17. Koijam Sashicumar Singh A comparative study on the diagnostic utility of ultrasonography with conventional radiography and computed tomography scan in detection of zygomatic arch and mandibular fractures / Koijam Sashicumar Singh, S. Jajachan-dran // Contemp Clin Dent. - 2014. - V. 5, № 2. - Р. 166-169.
18. Marshburn H. Thomas Goal-directed ultrasound in the detection of long bone fractures / H. Thomas Marshburn, Eric Legome, Ashot Sargsyanetal // J. Trauma. - 2004. - V. 57. - P. 329-332.
19. Oeppen Rachel S. An update on the use of ultrasound imaging in oral and maxillofacial surgery / Rachel S. Oeppen, Daren Gibson, Peter A. Brennan // Brit. J. Oral. Maxillofac. Surg. - 2010. - V. 48, № 6. - Р. 412-418.
20. Pillen S. Skeletal muscle ultrasonography: Visual versus quantitative evaluation / S. Pillen, M. van Keimpema, R. A. Nievelstein [et al.] // Ultrasound Med. Biol. - 2006. - V. 32, № 9. - P. 1315-1321.
21. Vinod Vijay Chandar Utility of ultrasonography as adjunct to diagnosis in certain orofacial lesions over the clinical and radiological evaluation: A comparativ estudy / Vinod Vijay Chandar, M. Venkateswarlu // J. Indian Academ Oral Med Radiol. - 2009. - V. 21, № 1. - Р. 45-50.
22. Williamson D. Ultrasound imaging of foream fractures in children / D. Williamson // Ann. Emergency Medicine. - 2000. - V. 35, № 5. - P. 6. (Abstr. 8-th International Conference on Emergency Medicine «Emergency Medicine in the Third millennium» Boston, Mass., May 4-7, 2000).
УДК:617.52 - 001.5 - 003.9 - 073.48
ДОСЛ1ДЖЕННЯ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗУ У ХВОРИХ 13 ПЕРЕЛОМАМИ К1СТОК ЛИЦЕВОГО СКЕЛЕТУ ЗА ДОПОМОГОЮ КОМПЛЕКСНО'!' УЛЬТРАСОНОГРАФИ
Панькевич В. В., Кучер А. Р., Захаров А. М., Камшський М. В., Назаревич М. Р.
Резюме. У статт1 проведено детальний анал1з можливостей комплексно! ультрасонографи при ви-вченн1 динамки формування остеорегенерату у хворих 1з переломами юсток лицевого скелета.
На пщстав1 проведеного кгиычного досл1дження продемонстровано ефективнють та простоту викорис-тання методу комплексно! ультрасонографи уже з перших дн1в знаходження хворого в стацюнар1. Вщзна-чено основы переваги цього методу в пор1внянн1 з традицмними з метою оптим1заци д1агностичного про-цесу у хворих 1з переломами юсток лицевого скелета.
Ключов! слова: репаративний остеогенез, переломи юсток лицевого скелету, комплексна ультрасо-нограф1я, васкуляризац1я, кровотк, кольорове доплер1вське картування, енергетичне доплер1вське кар-тування.
УДК: 617.52 - 001.5 - 003.9 - 073.48
ИССЛЕДОВАНИЕ РЕПАРАТИВНОГО ОСТЕОГЕНЕЗА У БОЛЬНЫХ С ПЕРЕЛОМАМИ КОСТЕЙ ЛИЦЕВОГО СКЕЛЕТА С ПОМОЩЬЮ КОМПЛЕКСНОЙ УЛЬТРАСОНОГРАФИИ
Панькевич В. В., Кучер А. Р., Захаркив А. М., Каминский М. В., Назаревич М. Р.
Резюме. В статье проведен детальный анализ возможностей комплексной ультрасонографии при изучении динамики формирования остеорегенерата у больных с переломами костей лицевого скелета.
На основании проведенного клинического исследования продемонстрированы эффективность и простота использования метода комплексной ультрасонографии уже с первых дней пребывания больного в стационаре. Отмечены основные преимущества этого метода в сравнении с традиционными с целью оптимизации диагностического процесса у больных с переломами костей лицевого скелета.
Ключевые слова: репаративный остеогенез, переломы костей лицевого скелета, комплексная уль-трасонография, васкуляризация, кровоток, цветное доплеровское картирование, энергетическое допле-ровское картирование.
UDC: 617.52 - 001.5 - 003.9 - 073.48
REPARATIVE OSTEOGENESIS STUDY IN PATIENTS WITH FRACTURES OF FACIAL SKELETON WITH COMPREHENSIVE ULTRASONOGRAPHY
Pankevych V. V., Kucher A. R., Zakharkiv A. M., Kaminsky M. V., Nazarevych M. R.
Abstract. This study discusses the capabilities of comprehensive ultrasonography to optimize the diagnostic process in patients with fractures of the facial skeleton. As is well known, the main criteria for consolidation of fractures is the clinical condition of the damaged area and radiological characteristics of reparative regeneration of bone tissue. However, due to the inability of visualizing noncalcified bone regenerate, radiological signs of the process of fracture consolidation are significantly delayed compared with clinical. Another drawback of X-ray imaging is that in its execution often arise projection magnification and image deformation, which significantly complicates determining the true value of the fracture.
Despite the proven diagnostic value of comprehensive ultrasonography in traumatology, this method is not used in the study of the processes of consolidation in patients with fractures of the facial skeleton. The purpose of our study was to determine the diagnostic value of comprehensive ultrasonography in the study of dynamics of reparative osteogenesis in patients with fractures of this location.
Materials and methods. We examined 30 patients aged 18 to 47 years old with facial skeleton fractures, after conservative or surgical treatment - depending on indications. The survey was carried out on 3rd day, through 2 weeks after injury and after removal of the splinting constructions (on 21st day). Ultrasonographic examination was performed on the machine Logic E, using linear sensor with a frequency of 7.5-12MHz. Complex research include B-mode scanning - to assess the structure of periosteal tissues, surface of the bone, the periosteum and regenerate and angiography-mode scanning (PDM-mode) - to assess blood flow in the area of damage.
Results. During the first days after injury we observed on ultrasonograms step-like interruption of hyperechoic line, by height of which we measured the degree of displacement of bone fragments. We also visualized additional metal constructions and their locations in patients after surgery with osteosynthesis. The blood flow in the fracture cleft was not recorded in the PDM-mode, although there was an obvious increase in the volume of blood flow in periosteum tissues (up to 13 cm/sec), as evidenced by an increase of skin temperature, its redness and edema.
Through 2 weeks after injury we detected on comprehensive ultrasonography typical dynamics offilling diastase by granulation tissue with proliferation of blood vessels and the formation of fibrous intergrowth following with its ossification. In the PDM-mode we revealed a significant strengthening of local microcirculatory blood flow in the regenerative area - up to 42cm/sec.
From 3rd to 4th week since the injury in a cleft fracture appeared hypoechoic zone with hyperechoic structures, indicating the final formation of primary callus. The rate of blood flow in the skin over the fracture site and regenerative area decreased, appeared zone of acoustic silence, registered signal with mainly arterial blood filling.
After 3-4 months, depending on the level of injury, callus formed, which manifested with the following features: cortical plate visualized as a continuous hyperechoic signal with distal acoustic shadow, soft tissue had normal echostructure, in the place of callus registered one feeding vessel.
Thus, the use of comprehensive ultrasonography allows to control and predict the course of formation of bone regenerate already from the first days after fractures of facial skeleton and carry out, if necessary, correction treatment.
Keywords: reparative osteogenesis, fractures of the facial skeleton, comprehensive ultrasonography, vascularization, blood flow, color Doppler mapping, power Doppler mapping (PDM).
Рецензент - проф. Авет1ков Д. С.
Стаття надшшла 04.02.2016 року
