CC BY
17ГЕОГРАФИЧЕСКИЕ НАУКИ
УДК 338.48(477.44)
Khudoba V. V.
candidate of geographical sciences, Associate Professor of Tourism Lviv State University of physical culture named after Ivan Bobersky
Tsestsiv D.S. teacher of the department of tourism Lviv State University of physical culture named after Ivan Bobersky
IMPROVEMENT OF THE METHODOLOGY OF EVALUATION OF TOURIST POTENTIAL OF THE REGION (ON THE EXAMPLE OF VINNITSA REGION)
Худоба В.В.
кандидат географiчних наук, доцент кафедри туризму Львiвського державного yHieepcumemy фiзuчно'i культури iMem !вана Боберського
Цесьщв Д.С. викладач кафедри туризму Львiвського державного yнiверсuтетy фiзuчно'i культури iменi !вана Боберського
УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ ОЦ1НЮВАННЯ ТУРИСТИЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ РЕГ1ОНУ
(НА ПРИКЛАД1 В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1)
DOI: 10.31618/ESSA.2782-1994.2021.2.68.18
Summary. A point assessment of the tourist potential of Vinnytsia region was conducted on the basis of an improved method of assessing the tourist potential of the region. It is proposed to assess the tourist potential of the administrative districts of the region according to four criteria: geographical location, natural tourist resources, historical and cultural tourist resources, infrastructure. Each of the criteria also contains a number of sub-criteria, the selection of which will differ depending on the specific object (region) of the study. After conducting a point assessment of the tourist potential of Vinnytsia region for each criterion, the relevant maps were drawn up, which reflect the geospatial differentiation of tourist resources in Vinnytsia region. Based on the analysis of the components of tourism potential of each administrative district of Vinnytsia region, its final score was made, including in terms of selected subregions, which allowed to identify patterns of geospatial organization of tourism potential of the region, its zoning and improve efficiency.
Анотащя. Проведено бальну оцшку туристичного потенщалу Вшницько! обласл на 0CH0Bi удосконалено! методики ощнювання туристичного потенщалу репонуЗапропоновано оцшювати туристичний потенщал адмшстративних райошв репону за чотирма критериями: географiчне положения, природт туристичш ресурси, юторико-культурш туристичш ресурси, шфраструктура. Кожен з критерив мютить також низку шдкритери в пiдбiр яких буде вiдрiзнятися залежно вщ конкретного об'екта (репону) дослвдження. Провiвши бальну оцшку туристичного потенщалу Вшницько! обласл за кожним ^m^ieM складено вiдповiднi картосхеми, яш ввдображають геопросторову диференцiацiю туристичних ресурав у Вiнницькiй областi. На основi аиалiзу компонентiв туристичного потенцiалу кожного з адмшстративних районiв Вiнницькоi обласл здiйснено його пвдсумкову бальну оцшку, у тому числi у розрiзi видiлених субрегiонiв, яка дала змогу виявити закономiрностi геопросторово! оргаиiзацii туристичного потенщалу репону, здшснити його туристичне районування та покращити ефективнiсть використання.
Keywords: tourist potential, regions, subregions, score, Vinnytsia region.
Ключовi слова: туристичний потенщал, регюни, субрегюни, бальна оцтка, Втницька область.
Постановка проблеми.Туристична дiяльнiсть в останш роки перетворюеться на вагомий чинник змши екосистем та потребуе ошшшзацп iз точки зору концепцii сталого розвитку. Для рацiонального використання туристичних ресурав i об'eктiв необхiдним е комплексне ощнювання туристичного потенщалу вщповщних територш.
Аналiз останшх дослiджень i публiкацiй.Проблеми формування i аналiзу
рекреацшно-туристичного потенцiалу територiй дослiджували такi украшсьш вченi як О. Бейдик[1], I. Волошин [2], У. Горбаль [3],М. Пiстун [4], В. Руденко [5], I. Смаль [6], О. Шаблш [7] та iн. Бiльшiсть iз згаданих авторiв надавали увагу i питанням критерiiв та методик ощнювання рекреацшно-туристичного потенщалу. Зокрема, один з класичних варiантiв методики оцiнки рекреацшно-ресурсного потенцiалу запропонував
ив
ЕШЯИ
О.О. Бейдик [1, с. 47-79].
Видшення мевир1шеми\ рашше частин загальноТ проблеми.Водночас пiдходи до формування та застосування методики оцiнювання власне туристичного потенцiалу територи е досить розрiзненими i часто акцентують увагу передусiм на природно-ресурсних та еколопчних аспектах.
Формулювання цiлей статтi.З огляду на це метою статтi е удосконалення методики оцiнювання туристичного потеншалу регiону та 11 апробацiя на прикладi конкретного регiону (Вшницько1 обласп).
Виклад основного матерiалу.Природнi туристичнi ресурси Вшницько! областi е достатньо багатими та рiзноманiтними для оргашзаци на 1х основi розвинених дестинацiй л1кувально-оздоровчого, екологiчного, пригодницького та тзнавального туризму. Особливе значения для оргашзаци туристично! дiяльностi мають об'екти природно-заповщного фонду регiону. Основними складовими юторико -культурного туристичного потенцiалу Вшницько1 обласп е давня iсторiя заселення, археолопчш, iсторичнi та архiтектурнi пам'ятки, серед яких традицшш дерев'янi церкви та палаци.
Туристичнi дестинаци Вшницько1 обласп на сучасному етапi використовуються недостатньо оптимально, про що свiдчать статистичш даиi та спостереження. Важливими проблемами е шформацшна та транспортна доступшсть ресурсiв та об'ектiв, що складають туристичний потенцiал регiону для внутршшх та особливо iноземних туристiв.
Однак для дослвдження туристичного потенцiалу обласп недостатшм е лише анал1з геопросторово1 оргашзаци дестинацш, що його формують. Потрiбною е компонентна оцiнка, яку
East European Scientific Journal #4(68), 2021 5 можна здшснювати за розробленою нами методикою.
Пропонуемо здшснювати ощнювання туристичного потенцiалу адмiнiстративних райошв регiону за чотирма критерiями, кожен з яких мютить також низку шдкритерив:
1) географiчне положення:геополiтичне,транспортне, система розселення;
2) природнi туристичнi ресурси: геоморфолопчш, гiдрологiчнi, бальнеологiчнi, природоохороннi;
3) юторико-культурш туристичнi ресурси: архiтектурнi, подiевi, бiографiчнi;
4) iнфраструктура: заклади розмщення, музе!, туристичнi маршрути.
Оцiнка по кожному iз критерив виставляеться у балах (вщ 1 до 5), де найвищий бал сввдчить про найб№ший рiвень туристичного потенцiалу територи за певним компонентом. Щдставою ощнювання стали як останш статистичнi даш, так i результати картографiчного аналiзу та експертних оцiнок геопросторово! оргашзаци туристичних дестинацiй регiону (табл. 1).
Найвищi бали за критерiем «Геогpафiчне положення» (рис. 1) отримали адмшстративш райони, що розташованi поблизу державного кордону, на територи яких розмщеш велик! i середнi мюьш поселения, а також пролягають транспортнi коридори мiжнародного i нацiонального значення, - Вшницький, Гайсинський, Жмеринський, Могил!в-Подшьський та ш. Найнижчi сумарнi бали за цим критерiем були розрахованi для райошв головним чином швшчно-схвдно! частини областi - Липовецького, Орапвського, Погребищенського, Теплицького та ш.
Рис. 1. Результати оцшювання туристичного потенщалурайотв Вшницькоi областi за KpumepieM
«Географiчне положення»
На основ! аналiзу забезпеченосп адмшстративних райошв Вшницько! обласп природними геоморфолопчними, гвдролопчними, бальнеолопчними туристичними ресурсами, а також об'ектами i площами природно заповедного фонду розраховано сумарний бал за критер!ем «Природн туристичн! ресурси». Найвищ! значення цього компонента туристичного потенщалу репону
характерн для райошв, що розташован по течи великих р!чок, - Могил!в-Подшьського, Немир!вського, Хшльницького, Вшницького, Ямпшьського, Тивр!вського та ш. (рис. 2). Найнижч! бали за другим критер!ем характерн для б!льш вщдалених в!д основних пдролопчних об'екпв Орапвського, Липовецького та Барського райошв.
Puc. 2. Pesyrnmamu o^nweanw туристинного nomen^my pauonie Binn^bKoi oönacmi sa KpumepieM
«npupoöni mypucmmni pecypcu»
HaHBH^i 6aiu 3a KpurepieM «ictophko-Ky^Krypm TypHCTHHHi pecypcu» (puc. 3) OTpuMaiu agMiHiCTpaTHBHi paHOHH, Ha TepuTopii aKux cnocrepiraeTbca HanBH^a KOH^HTpa^a apxireKTypHHx, nogieBux Ta6iorpa$inHux TypucTHHHHx 06'eKTiB Ta c^opMOBaHux Ha ix 6a3i gecTHHa^n (puc. 3). reorpa^iHHO цi paHOHu
npuyponem roiOBHHM hhhom go ^HTpaibHOi Ta niBgeHHO-3axigHOi nacTHHH o6iacri (BiHHH^KHH, ^MepuHCbKHH, BapcbKHH Ta iH.). HanHH^^i cyMapHi 6aiu 3a KpuTepieM «IcropHKO-KyibrypHi TypucTHHHi pecypcu» 6yiu po3paxoBaHi gia BiggaieHux Big o6iacHoro цeнтpy paHOHiB - Ko3aTHHCbKoro, OpaTHHCbKoro, ^eneibHH^Koro.
Puc. 3. Pesyrnmamu o^nweanw туристинного nomen^my pauonie Binn^bKoi oönacmi sa KpumepieM
«IcmopuKo-Kynbmypni mypucmmni pecypcu»
3a KpurepicM «iH^pacipyKrypa» HaÖBH^i cepegHi 6anu po3paxoBaHi gna agMimcipaTHBHux paHoHiB i3 HanBH^OM KOH^mpaqiero 3aKnagiB po3Mi^eHHa, My3ei'B Ta i3 npoKnageHHMH nonynapHHMH TypucTHHHHMH MapmpyTaMH -
BiHHH^Koro, XM№HH^Koro, Ka^HHiBCbKoro, HeMupiBCbKoro, MorumB-noginbCbKoro (puc. 4), a HanHH^qi - OKpeMi paHoHH i3 cna6KHM po3bhtkom iH^pacTpyKTypu (^epmBe^KHH, OpariBCbKHH, TuBpiBCbKHH, fflapropogcbKHH).
Рис. 4. Результати оцшювання туристичного потенщалу райотв Втницько1 областi за критерieм
«1нфраструктура»
Для здшснення штегрально! оцшки туристичного потенщалу адмшстративних райошв Вшницько! обласп для кожного з них розраховано загальний (сумарний) бал за уама !з чотирьох критерпв. Картограф!чне вщображення просторового розподшу загального балу
демонструе тенденцш до його зниження у напрямках !з центру на швтч i твдень репону, а також з твденного заходу на схвд (рис. 5). Помтно, що найвищим туристичним потенщалом володшть Вшницький та Могил!в-Под!льський райони, а найнижчим - Орапвський.
Puc. 5. Зaгaмbнuü 6an mypucmuнnoгo nomen^any pauonie Binnu^Koi oßnacmi
nicia 6aibHOi o^hkh TypucTHHHoro noTeH^aiy perioHy 3 MeTOM K0HcrpyKTHBH0-re0rpa$iHH0i omuMi3a^i Horo BHKopucraHHa go^ibHO npoaHaii3yBaTH reonpocTopoBy opraHi3a^ro ochobhhx TypucTHHHHx gecTHHaqin o6iacTi Ta 3giHCHHTH TypucTHHHe paHOHyBaHHa.
BuKopucTOByMHu 3a3HaneHy MeroguKy Ha npuKiagi BiHHH^Koi' o6iacTi 6yio po3po6iero BignoBigHy KapTOCxeMy (puc. 6), Ha aKiH 3a 0C06iHB0CTaMH npupogHoro Ta icTopuKO-KyibTypHoro noTeH^aiy BiHHH^KOi o6iacTi, a TaKO® 3a cniibHHMH pucaMH
^yHKqioHyBaHHa Ta po3Mi^eHHa gecTHHa^n, BugiieHO 5 TypucTHHHHx cy6perioHiB - ^mpaibHHH, BepXHbO6y3bKHH, npugHiCTpOBCbKHH, niBHHHO-cxigHHH, HH®Hbo6y3bKHH.
Ha nigcTaBi aHaii3y HaBegeHoro BH^e aHaii3y
KOMnoHeHTiB TypucTHHHoro noTeH^aiy KO®Horo 3 agMiHicTpaTHBHux paHOHiB BiHHH^KOi o6iacri 3giHCHeHO Horo nigcyMKOBy 6aibHy оцiнкy, y TOMy HHCii y po3pi3i BugiieHux cy6perioHiB (Ta6i. 1), aKa gaia 3Mory BuaBHTu 3aKOHOMipHOCTi reonpocTopoBoi' opraHi3aqii TypucTHHHoro noTeH^aiy perioHy.
Рис. 6. Геопросторова оргатзащя туристичного потенщалу Втницъко'1 областi
Таблиця 1
Результати оцшювання компонент туристичного потенщалу райошв (субрегюшв)
ВшницькоТ облаем
Геогрaфiчне Природнi тyристичнi ресурси 1сторико-культурт 1нфраструкту о -
положення туристичт ресурси ра о
Туристич Hi cy6perioH и Адмтстрат ивнi райони Геополтичне Транспортне Система розселення Сумарний бал •I § о ■е t о е Г J 8 о i-ч Бальнеолопчм Природоохоронш Сумарний бал '53 1 р рА 'В 'El а f & о W Сумарний бал Заклади розмщення '53 з Туристичт маршртути Сумарний бал s Ö s р у т аб « нь ьла ага м
Центральн ий Вшницький 2 5 5 1 2 4 5 3 4 1 6 3 5 5 13 5 5 5 1 5 5 6
Жмеринськ ий 3 5 4 1 2 4 2 2 4 1 2 5 3 3 11 4 1 2 7 4 2
THBpiBCbKH H 3 3 3 9 3 5 3 5 1 6 4 1 1 6 3 1 1 5 3 6
HeMHpiBCbK HH 2 4 3 9 3 5 5 5 1 8 3 2 3 8 4 3 3 1 0 4 5
y cepedHbOMy no cy6peeicHy 2 5 4 3 3 8 1 0, 5 3 5 4 3 3 3 4 5 1 5, 5 3,8 2,8 3,0 9,5 4 0 2 5 2 8 9 3 4 4, 8
XM№HHUbK HH 1 3 4 8 3 5 5 4 1 7 3 2 1 6 4 3 2 9 4 0
hJQ 00 niTHHCbKHH 2 4 1 7 3 2 1 4 1 0 2 1 1 4 3 1 2 6 2 7
& 1 O KammBCbK HH 1 5 3 9 2 5 1 1 9 3 1 2 6 4 3 2 9 3 3
m y cepedHbOMy no cy6peгicнy 1 3 4 0 2 7 8, 0 2 7 4 0 2 3 3 0 1 2, 0 2,7 1,3 1,3 5,3 3 7 2 3 2 0 8 0 3 3, 3
EapcbKHH 3 3 3 9 3 2 1 1 7 4 4 3 11 3 1 4 8 3 5
Myp0BaH0K ypH^OBeub- 4 2 1 7 3 3 1 4 1 1 4 1 2 7 3 1 3 7 3 2
KHH
fflapropogc bKHH 4 5 1 1 0 2 2 2 2 8 5 1 2 8 3 1 1 5 3 1
MoramB- 1 4 1 7 1 0 5 0
| noginbCbKH H 5 5 4 3 5 4 5 4 1 4 9 4 3 3
hJQ ä O £ ^epmBeubK HH 4 3 1 8 2 2 1 5 1 0 3 1 1 5 2 1 1 4 2 7
ToMamm^bC bKHH 4 3 1 8 3 2 2 2 9 3 1 1 5 3 3 2 8 3 0
ET .HMnUbCbKH H 5 3 3 1 1 2 5 3 5 1 5 1 1 2 4 3 1 2 6 3 6
KpH^onubc bKHH 4 3 2 9 3 2 1 2 8 3 1 2 6 2 1 2 5 2 8
ni^aHCbKH H 5 2 1 8 2 5 1 4 1 2 2 1 2 5 2 1 3 6 3 1
y cepedHbOMy 4 3 1 9, 3 2 3 1 3 1 0, 10, 8 3,2 1,3 15, 3 2 1 2 6 4 2,
no cy6peaicHy 2 2 9 6 1 8 3 8 8 4 3 6 0
Ko33THHCbK HH 1 5 4 1 0 2 3 4 2 1 1 1 1 1 3 3 1 2 6 3 0
norpeÖH^e HCbKHH 1 3 2 6 2 3 2 3 1 0 2 1 2 5 3 1 2 6 2 7
| .HHnoBe^KH H 1 3 2 6 2 2 1 1 6 2 1 3 6 3 1 4 8 2 6
v § OpariBCbKH H 1 3 1 5 2 2 1 2 7 1 1 1 3 1 1 1 3 1 8
1 e LrameubKHH 2 3 3 8 2 2 1 3 8 3 1 2 6 3 1 2 6 2 8
y cepedHbOMy no cy6peгicнy 1 3 2 7, 0 2 2 1 2 8, 4 1,8 1,0 1,8 4,6 2 1 2 5 2 5,
2 4 4 0 4 8 2 6 0 2 8 8
cn & 0 Ty^bHHHCbK HH 3 3 3 9 2 2 3 4 1 1 2 4 4 10 3 3 2 8 3 8
in >JQ K TpocraHe^ KHH 4 3 1 8 3 2 4 5 1 4 5 1 4 10 2 1 2 5 3 7
ив
ЦЩВ
Найвищим е туристичний потеншал Центрального субрегiону, що пов'язано з випдним географiчним положениям та ввднесенням до його складу обласного центру. Найнижчий потенцiал розвитку туризму характерний для двох схiднихсубрегiонiв - Швшчно-схвдного i Нижньобузького.
Варто зазначити, що результата ощнювання туристичного потенцiалу регiону мають важливе практичне значення, адже дають змогу оптимiзувати управлiния розвитком туризму на репональному рiвнi, покращити використання туристичних ресурсiв на рiвнi мюцевих громад, розробляти новi конкурентоспроможиi туристичш продукти.
Висновки. Отже, комплексне оцiнювання туристичного потенщалу регiону можна здiйснювати за чотирма критерiями - географiчне положення; природш туристичнi ресурси; iсторико-культурнi туристичш ресурси; шфраструктура. Кожен iз цих критерпв мае мiстити низку тд критерпв, пiдбiр яких буде вiдрiзиятися залежно ввд конкретного об'екта (регюну) дослвдження. На прикладi Вшницько! обласп проведено оцiнювания туристичного потенцiалу и адмiнiстративних районiв, що дало змогу також детальнiше вивчити геопросторову оргашзацш дестинацiй регiону та здiйснити його туристичне районування.
Список використаних джерел:
1. Бейдик О.О. Рекреацшно-туристсьш ресурси Украши: методологiя та методика аналiзу, термiнологiя, районування: монографiя / О.О. Бейдик. - Кшв: Видавничо-полiграфiчний центр «Кйвський ушверситет», 2001. - 395 с.
2. Волошин 1.М. Туристичш ресурси Укра1ни з атласом туристичних мандрiвок : доввд. вид. / I. М. Волошин, Л. Ю. Матвiйчук, К. В. Ненько. - Львiв: ЛДУФК, 2015. - 437 с.
3. Горбаль У.Рекреацшний потенцiал як об'ект наукового аналiзу в суспiльнiй географи / У. Горбаль // Вюник Львiвського унiверситету. Серiя географiчна. - 2007. - Вип.34. - С.52-55.
4. Шстун М.Д. Регiональна полiтика в УкраМ: суспiльно-географiчний аспект : монографiя / М.Д.Пiстун, К.В.Мезенцев, В.О. Тьорло. - Ки1в: КНУТШ, 2004. - 130с.
5. Руденко В.П.Проблеми географи та менеджменту туризму / В.П. Руденко та ш. -Чершвш: Рута, 2006. - 260с.
6. Смаль 1.В. Туристичнi ресурси свггу / 1.В. Смаль. - Шжин: Видавництво Нiжинського державного унiверситету iменi Миколи Гоголя, 2010. - 336 с.
7. Шаблш О.I.Новi шдходи до категорil «рекреацiйний потенцiал» / О.1.Шаблш, З.О. Касянчук // Економiчна та соцiальна географiя. -1995. - Вип. 47. - С. 38-47.
Гайсинськи й 3 4 5 1 2 2 5 3 2 1 2 2 1 1 4 4 1 2 7 3 5
Теплицький 3 2 1 6 2 4 1 4 1 1 1 1 2 4 2 1 2 5 2 6
Бершадськи й 3 2 3 8 2 5 1 3 1 1 1 1 2 4 3 1 2 6 2 9
Чечельниць кий 4 2 1 7 2 2 1 5 1 0 1 1 1 3 2 1 2 5 2 5
У середньому по субрегюну 3 3 2 7 2 3 8, 3 2 2 3 3 2 2 3 8 1 1, 5 2,0 1,5 2,3 5,8 2 7 1 3 2 0 6 0 3 1, 7
