CC BY
8TOURISMAND RECREATION
ОЦ1НКА МОЖЛИВОСТЕЙ РЕАЛ1ЗАЦП РЕКРЕАЦIЙНОÏ TEPAniÏ ТА АКТИВНОÏ РЕКРЕАЦIÏ В ЧЕРН1ВЕЦЬК1Й
ОБЛАСТ1
магктр Пилипець Олександра BiKmopieHa к.г.н., доцент Гищук Роман Миколайович
Украта, ЧТЕ1КНТЕУ, кафедра менеджменту та туризму
Аннотаця В cmammi розглянуто поняття ПТСР та його р1зновиди, здтснено анал1з основних методологiчних засад та niдходiв до оцтки ПТСР у регiональному acneKmi. Видыено основт фактори та передумови формування рекреацтног терапп на територИ' Чертвецьког облaстi, здтснено aнaлiз можливостей створення даного типу терапп на територп гiрськоï, передгiрськоï та Прут-Дтстерськог частини облaстi.
Ключовi слова: рекреащя, тератя, реабттащя, ПТСР, активна рекреащя, рекреацтна тератя, посттравматичний стресовий розлад, АТО, вiйськовi травми, втськовареабттащя.
Постановка проблеми. Психолопчт травми завжди були частиною людського буття, а дiагноз ПТСР заповнив широкий иробш у псииатрп в тому плат, що його причиною були не слабюсть iидивiда, а наслщки певно1 поди, яю вщобразилися на психщ постраждалого. У зв'язку з военними дiями на територп АТО, дана тема являсться досить актуальною до розгляду, адже вшна справляе фiзичне та емоцшне навантаження на вiйськовослужбовцiв, дгтей, громадян та сiм'ï тих, де е воент. Це призводить до збшьшення кiлькостi осiб, вiйськовослужбовцiв та цившьного населения, у яких може бути дiагностовано - посттравматичний стресовий розлад (дmi - ПТСР, з англ. PTSD - Post - Traumatic - Stress Disorder).
Саме тому впровадження методiв активноï рекреацп завдяки рекреацшним ресурсам обласп е актуальним предметом даного дослщження, а вдосконалення, розробка та впровадження рекреацiйноï терапiï формуе мету наших наукових пошуюв.
Аналiз останшх дослщжень. У ходi дослiджень вiтчизняних публшацш, а також росiйськомовноï лiтератури констатуеться вiдсутнiсть поглибленого вивчення даноï проблематики. Що стосуеться публiкацiй та дослщжень шоземних вчених та фахiвцiв, то вивчення впливу рекреацшних ресурсiв на зменшення наслiдкiв ПТСР, а також вшування за допомогою концепцiï трьох «L» (Landscape - Lore - Leisure) - пейзажi - традици - дозвшля. займались Дана Ершсон, Расул Моват, Джон Бенет, Елiзабет Велла [1].
Виклад основного матерiалу дослiдження. Для початку варто розглянути сутшсть дефiнiцiï «ПТСР». Посттравматичний стресовий розлад - це фiзична та емоцшна реакцiя органiзму на екстремальну стресову ситуацiю. Вона виникае у випадку загрози життю. Ця травма створюе руйнацiю сприйняття свiту шдивщуумом, тобто те, що було для не1' безпечним починае сприйматись як небезпечне. Такий розлад змiнюе звичну поведiнку особи. ПТСР призводить до того, що особистють починае вважати, що будь-яю дiï можуть спричинити повторення певно1' стресово1' ситуацiï [2].
У США симптоми ПТСР переглядались поки що лише чотири рази (1987, 1994, 2000, 2013рр). Причиною даного перегляду е продовження дослщжень у данш сферi. Зпдно з останнiми статистичним даним близько 4 з 10 американських чоловiкiв та 10 з 100 американських жшок протягом свого життя отримують дiагноз ПТСР. Що стосуеться Украши. то подiбна статистика та ïï проведення у нас, на жаль, вщсутш [3].
Особливiстю психологiчноï реабiлiтацiï вшськових у США е використання методiв рекреацiï для стабiлiзацiï внутрiшиього стану особистосп. Фахiвцiв у данiй сферi готують спецiальнi навчальнi заклади, у яких навчають найменших деталей рекреацшно1' терапiï, а сам1 процедури проходять у спецiальиих центрах терапiï, тихих люових масивах та базах вщпочинку.
Пiд рекреацШною тератею розумiють сервю, який призначений для вiдновления. усунення та встановлення ментального рiвия людини тд час виконання професiйних обов'язюв в процесi життедiяльностi, змiцнения здоров'я та благополуччя, а також зменшення
hh ycyHeHHa o6Me^eHHa aKTHBHocri Ta o6Me^eHHa yHacTi y cycninbHoMy ^Hiri, aKi 6ynu cnpuHHHem xBopo6oro. Y CfflÄ peKpea^KHa Tepania BKnroHae 7 rpyn MeTogiB [4].
MeToro peKpea^ÖHol Tepanii' e peco^ani3a^a oco6ucTocTi, aKa Mae npo6neMH 3 icHyBaHHaM Ta B3aeMogiero 3 cycninbcTBoM, 3a gonoMororo niKyBanbHol peKpea^ÖHol gianbHocTi.
^o ^ CTocyeTbca BnpoBag^eHHa gaHoro Tuny Tepanil Ha TepuTopil HepmBe^Ko! o6nacTi, to BapTo 3a3HaHHTH, ^o perioH BxoguTb go cKnagy KapnaTCbKoro eKoHoMiHHoro paöoHy i Mae gocHTb xopomi TypucTHHHo- peKpea^öm pecypcu gna ii po3BHTKy. BnacHe, ocTaHHi e ochobhhm KoMnoHeHToM gna 3giöcHeHHa peKpea^ÖHol Tepanii' Ta aKTHBHol peKpea^l, 3aranoM.
Ha CborogHi icHye hothph rpynu TypucTHHHo-peKpea^KHHx pecypciB:
1. npupogm pecypcu (KniMaTHHHi, 6ioTHHHi, rigponoriHHi, reonoro-reoMop$onoriHHi: naHgma^THi, 3eMenbHi);
2. IcTopuKo-eTHoKynbTypHi (o6'eKTH hh TepuTopil, CTBopeHi a6o cunbHo 3MiHeHi nig BnnuBoM amponoreHHo! gianbHocTi; npoцecн Ta aBH^a, ^o Big6yBaroTbca b eyeninbeTBi 3a aKTHBHol yHacTi nroguHH, aKi MaroTb neBHy KynbTypHy, icTopuHHy hh eraorpa^iHHy цiннicтb);
3. iH^pacTpyrcrypm pecypcu (m^pacipyKTypa TepHropil, aKa nepeBa^Ho HegocTaTHbo pi3HoMaHiTHa Ta aKicHa, ane thm i e cneцн$iннoro gna aKTHBHol peKpea^l Ta peKpea^ÖHol Tepanil; oco6nuBe мicцe b um rpyni 3aÖMae 3aci6 po3Mi^eHHa: roTeni, MoTeni, caHaropil, naHcioHara Ta iHme);
4. iH^opMa^öm pecypcu (npegcTaBneHi MacuBoM iH^opMa^l npo neBHy
TepuTopiro Ta ll TypucTUHHo-peKpea^KHUK noTeH^an) [5].
Ha ^h ocHoBi mh nponoHyeMo 3giöcHHTH po3nogin rpyn MeTogiB peKpea^ÖHol Tepanil BigHocHo Knacu^iKa^l TypucTHHHHx pecypciB. npucrocyBaHHa MeTogiB aKTHBHol peKpea^l CfflÄ go TypucTHHHHx pecypciB Tepmopil HepmBe^Ko! o6nacTi npegcraBneHo y тa6nнцi 1.
Тa6nнцa 1. npucTocyBaHHa MeTogiB aKTHBHol peKpea^l CfflÄ go TypucTHHHux pecypciB TepuTopil HepmBe^Ko! o6nacTi
rpynu aKTHBHol peKpea^l CfflÄ TypucTHHHo-peKpea^HHi pecypcu
npupogHi TypucTHHHo-peкpeaцiннi pecypcu IcTopHKo -eTHoKynbTypHi TypucTHHHo-_peKpea^nm pecypcu iH^pacTpyKTypHi TypucTHHHo -peкpeaцiннi pecypcu iH^opMa^HHi TypucTHHHo-peкpeaцiннi pecypcu
nepma rpyna - + - -
flpyra rpyna - + - -
TpeTa rpyna + - - -
HeTBepTa rpyna + - + +
n'ara rpyna + - - -
fflocTa rpyna + - + +
CboMa rpyna + - + +
TaKHM hhhom, BpaxoByroHH po3nogin gaHux y тa6nнцi 1, Mo^Ha 3po6HTH HacTynHi bhchobkh:
1. nepmy Ta gpyry rpyny MeTogiB Mo^Ha noHara po3BHBaTH Ha ocHoBi icTopuKo-eTHoKynbTypHHx TypucTHHHHx pecypciB HepmBe^Ko! o6nacTi;
2. npupogm TypHcTHHHo-peKpea^öm pecypcu cTBoproroTb 3HaHHHH noTeH^an y o6nacTi gna pea6iniTa^l xBopux BigHocHo rpynu 3 TpeTbol no cboMy;
3. HeTBepTa, mocTa Ta cboMa rpynu MeTogiB e aKTyanbHHMH gna po3BHTKy iH^pacTpyKTypHHx TypucTHHHo-peKpea^KHHx pecypciB.
flna 6inbm geTanbHoro po3yMiHHa, ge ^ Bce-TaKH BapTo noHaTH cnepmy BnpoBag^yBaru peKpea^KHy Tepaniro Ta aKTHBHy peкpeaцiro, Tepmopiro HepmBe^Ko! o6nacTi BapTo noginmu 3rigHo ll oporpa^iHHHx yMoB. iHmuMH cnoBaMH, Heo6xigHo 3giöcHHTH ll oцiнкy 3 no3H^l TepuTopianbHHx BigMiH BKa3aHoro noTeH^any y ripcbKiö, nepegripcbKiö HacTHHi o6nacTi Ta npyr-^HicTepcbKoro Me^upiHHa.
ripcbKa Ta nepegripcbKa HacTHHH o6nacTi. Mic^BicTb ^e! TepuTopil gocTaTHbo ropucTa, KniMaT noMipHo Tennuö 3 BigHocHo BucoKoro BonoricTro noBiTpa, gocHTb go6pe po3BHHyra TpaHcnopTHa Mepe^a, e gocTaTHa KinbKicTb niKapeHb, ge Mo^Ha 3gmcHroBara $i3HHHe niKyBaHHa xBopux, Ha BucoKoMy piBHi 3HaxoguTbca KinbKicTb 3aKnagiB po3Mi^eHHa, cne^ani3oBaHux 3aKnagiB niKyBaHHa. flaHa HacTHHa o6nacTi gocTaTHbo 3a6e3neHeHa npupogHHMH pecypcaMH y HoTupbox agMiHicTpaTHBHHx paöoHax: nyTunbcbKHH, bh^hh^khh, Стopo^ннeцbкнн Ta Гnн6oцbкнн. npuHoMy nepmi gBa MaroTb HeÖMoBipHo BenuKy KinbKicTb npupogmx pecypciB Ta yMoB gna po3BHTKy peкpeaцiннol Tepanil Ta aKTHBHol peкpeaцil.
Загальний аналiз наявностi або ж навпаки вщсутност туристично-рекреацiйних ресуршв у гiрськiй та передгiрськiй частит Чершвецько! областi, на основi уше! проаналiзованоl та розглянуто! нами шформацп, представлений у табл. 2.
Таким чином, враховуючи усi данi з таблиц 2, наявнiсть туристично-рекреацiйних ресуршв мае вiдповiдати певним часткам. Наше бачення цих частин полягае в тому, що чотири плюси вщповщають за 100%-ву забезпеченiсть регiону вказаними ресурсами; три плюси вказують на неповне (на 3/4) забезпечення, коли якийсь певний вид ресуршв «випадае» iз оголошеного перелiку; два плюси вщповщають за 50%-е забезпечення; один плюс -представлений лише одиничний туристично-рекреацшний ресурс, а забезпеченiсть регюну знаходиться на рiвнi 25%.
Таблиця 2. Наявнiсть туристично-рекреацiйних ресуршв райошв ripcbKoi' та передпрсько1 частини Чершвецько1 област
Природш туристично- 1сторико- етнокультурш 1нфраструктурш 1нформацшно-
рекреацшш ресурси туристично- рекреац1йн1 туристично- туристичш
ресурси _рекреацlйнl ресурси _рекреацlйнl ресурси
Вижницький район
+ + + +
Путильський район
+ + - -
Сторожинецький район
+ + - +
Глибоцький район
+ 1 - 1 - 1 -
Сторожинецький Вижницький
0 20 40 60 80 100 120
■ Природы туристично-рекреацшш ресурси
■ 1сторико- етнокультурнi туристично-рекреацшш ресурси 1нфраструктурш туристично-рекреацiйнi ресурси
■ 1нформацшно-туристичш рекреацiйнi ресурси
Рис. 1. Частка забезпеченост1 туристично-рекреацтними ресурсами г1рсъког та передг1рсъког
частини Чермвецъког област1, %
Отже, в прськш та пердпрськш частит област за забезпечешстю домiнyють природш та iсторико-кyльтyрнi туристично- рекреацiйнi ресурси, частка яких е бiльшою за половину. Аутсайдером у визначеному перелшу можна вважати шфраструктурш туристично-рекреацiйнi ресурси, якi представленi тшьки на територи Вижницького району (рис. 1).
Розподш груп методiв рекреацшно1 терапп вказуе на yнiкальнi можливост для оргашзацп рекреацшно1 терапи в прськш i передгiрськiй частинi област Вижницького адмiнiстративного району, пiсля якого дещо слабший потенцiал у цьому мають Сторожинецький та Путильський райони (табл. 3). На даний розподш впливае наявшсть визначених тyристично-рекреацiйних ресуршв, якi особливим чином вказують на можливють оргашзацп розвитку певних груп методiв рекреацшно1 терапи.
Прyт-Днiстерська рiвнинна частина включае найбiльшy кiлькiсть адмшютративних районiв. Рекреацiйна iнфрастрyктyра району для розвитку зазначено! терапи знаходиться на належному рiвнi, проте забезпеченiсть природними ресурсами, на жаль, не вщповщае необхiдним критерiям. Тут також вщсутш заклади санаторно-курортного типу, що додатково зменшуе ll рейтинг у порiвняннi з гiрською та передгiрською частинами дослiджyваноl територп.
Ta6nu^ 3. Po3nogin rpyn MeiogiB peKpea^HHo! Tepanil BigHocHo TepHiopianbHHx nacTHH o6nacii
PanoH rpyna № 1 rpyna № 2 rpyna № 3 rpyna № 4 ]pyna № 5 rpyna № 6 rpyna № 7
BH^HH^KHH panoH + 100% + 100% + 100% + 100% + 100% + 100% + 100%
nyTHnbcbKHH panoH + 100% + 100% + 100% +/-25% + 100% +/-25% +/-25%
Ciopo^HHe^KHH panoH + 100% + 100% + 100% +/-50% + 100% +/-50% +/-50%
rnH6o^KHH panoH 0% 0% + 100% +/-25% 0% +/-25% +/-25%
3aranbHHH aHani3 HaaBHocii TypHcTHHHo-peKpea^ÖHHx pecypciB npyT- flmcTepcbKol nacTHHH HepmBe^Kol o6nacii BKa3ye i'xHro Ha 100%-By 3a6e3nenemcTb Tpbox agMimcTpaTHBHux paöomB i3 7: XoTHHCbKoro, HoBocenu^Koro i rep^lBcbKoro (Ta6n. 4, puc. 2).
Ta6nu^ 4. HaaBHicTb TypHCTHHHo-peKpea^HHHx pecypciB npyT-flmcTepcbKol nacTHHH HepmBeubKol o6nacri
npupogm TypucTHHHo -peKpea^HHi pecypcu ICTOPHKO- eTHoKynbTypHi TypucTHHHo- peKpea^nrn pecypcu iH^pacipyKTypm TypucTHHHo-_peKpea^nm pecypcu iH^opMa^HHo-TypHcTHHHi _peKpea^nm pecypcu
K^MaHcbKHH panoH
- + + +
3acTaBHiBcbKHH panoH
+ + - -
rep^iBcbKun panoH
+ + + +
HoBocenu^KHH panoH
+ + + +
XoTHHcbKHH panoH
+ + + +
KenbMeHe^KHH panoH
+ + + -
CoKHpaHcbKHH panoH
+ + + -
COKMpflHCbKMM
XOTMHCbKMM
rep^iBcbKMM
K^iwaHCbKMM
0 20 40 60 80 100 120
■ npwpoflHi турмc™<^но-рекреацmнi pecypcu
■ IcropMKO-eTHOKy^bTypHi турмcтм<^но-рекреацmнi pecypcu iH^pacrpyKTypHi турмcтм<^но-рекреацmнi pecypcu
■ lн$ормацmно-турмcтм<^нi peKpea^MHi pecypcu
Puc. 2. HacmKa 3a6e3neHenocmi mypucmmno-peKpea^ünuMU pecypcaMU na mepumopii npym-ffnicmepcbKOi Hacmunu Hepniee^KOi oörncmi, %
BH3HaneHHH y цнx Me^ax perioH Mae a6conroTHe 3a6e3neneHHa icTopHKo-eTHoKynbTypHHMH TypHcTHHHo-peKpea^ÖHHMH pecypcaMH, aKi HaaBHi y Bcix agMiHicTpaTHBHHx paHoHax npyT-flmcTep'a. TyT gy^e go6pe npocie^yeTbca 3a6e3neneHHa npupogHHMH peKpea^ÖHHM Ta iH^pacTpyKTypHHMH TypHcTHHHo-peKpea^ÖHHMH pecypcaMH, aKi npegcTaBnem b 6 paHoHax i3 7 a6o
85,7% вае! територй. Щоправда, першi ресурси наявнi у вах адмiнiстративних районах, за винятком Кщманського, а другi - за винятком Заставнiвського району. Бiльше половини райошв Прут-Днiстер'я (57,1%) забезпеченi також шформацшо-туристичними ресурсами.
Оцiнка наявностi туристично-рекреацiйних ресуршв у Чернiвецькiй областi, загалом, вказуе на унiкальнi можливостi оргашзацй вшх груп рекреацшно! терат! в середнш частиш Прут-Днiстер'я. При цьому, практично, придатними до вказано! спецiалiзацi! на перспективу можна вважати вс адмшютративш райони, якi мають вихiд до основного русла р. Днютер та його каньйону (табл. 5).
Таблиця 5. Розподiл груп методiв рекреацшно! терапи вiдносно райошв
Район Група № 1 Група № 2 Група № 3 Група № 4 Група № 5 Група № 6 Група № 7
Кщманський район + + - +/- - +/- +/-
100% 100% 0% 50% 0% 50% 50%
Заставшвський район + + + +/- + +/- +/-
100% 100% 100% 50% 100% 50% 50%
Герцавський район + + + + + + +
100% 100% 100% 100% 100% 100% 100%
Новоселицький район + + + + + + +
100% 100% 100% 100% 100% 100% 100%
Хотинський район + + + + + + +
100% 100% 100% 100% 100% 100% 100%
Кельменецький район + + + +/- + +/- +/-
100% 100% 100% 50% 100% 50% 50%
Сокирянський район + + + +/- + +/- +/-
100% 100% 100% 50% 100% 50% 50%
Висновки. У створенш державних та комерцшних програм чiльне мiсце займае нинi саме рекреацiйна терапiя. У зв'язку i3 загостренням вшськово! ситуацй на Донбасi та перетворення дано! територй у «гарячу точку», а також збшьшенням кiлькостi осiб, котрi страждають симптомами ПТСР, вкрай необхщним е сьогоднi запозичувати досвiд США як краши, яка бере активну участь у збройних конфлiктах, а також бореться з терористичними угрупуваннями, по всiй планетi. Саме !хиш досвiд е цiнним i потребуе подальшого детального вивчення, задля того аби адаптувати та використати його на територй Чершвецько! областi та Украши загалом.
Л1ТЕРАТУРА
1. Exploring the possibility of using outdoor recreation to promote mental health in veterans with PTSD [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://commons.pacificu.edu/otmh/23/
2. Посттравматичний стресовий розлад [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Посттравматичний_стресовий_розлад
3. ПТСР: стресс, травма и востановление [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://psyall.info/blog/ptsr-stress-travma-i-vosstanovlenie
4. Пилипець О.В. Впровадження методiв активно! рекреацй у боротьбi з PTSD на територй Чер^ве^^' обласп (на прикладi США) / О.В. Пилипець // Збiрник студентських наукових праць Чершвецького торговельно-економiчного iнституту КНТЕУ. - Випуск XVIII. -Чершвш, 2015. - С.124-126
5. Гищук Р.М. Напрями розвитку рекреацiйноl терапй для реабштацй населення пiсля вшськових конфлiктiв / Р.М. Гищук, О.В. Пилипець // «Свропейський вибiр економiчного поступу регiону», (26-27 травня 2016р., м. Чершвщ). - Чернiвцi, 2016. - С.15-16
6. Гищук Р.М. Напрями розвитку активно! рекреацй у реабштацй украшських вiйськових та цившьного населення пiсля збройних конфлiктiв / Р.М. Гищук, О.В. Пилипець // Украшська географiя : сучаснi виклики. Зб. наук. праць у 3-х т. (м. Вшниця, 17-19 травня, 2016). - К.: Пршт-Сервю, 2016. - Т III. - С. 35-37
