CC BY
37
Науковий в^ник Львiвського нацiонального унiверситету ветеринарно! медицини та бiотехнологiй iMeHi С.З. Гжицького. CepiH: Сiльськогосподарськi науки
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences
ISSN 2519-2698 print
https://nvlvet.com.ua/index.php/agriculture_doi: 10.32718/nvlvet-a9107
UDC 639.3.03:502.743
Threats to salmon and endangered fish species in Tysa river basin within trans Carpathian region (review)
V.P. Terpay
Transcarpathian scientific-research station lososivnytstva and conservation of endangered species NAAS Institute of Fisheries
Terpay, V.P. (2019). Threats to salmon and endangeredfish species in Tysa river basin within trans Carpathian region (review). Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. Series: Agricultural sciences, 21(91), 37-48. doi: 10.32718/nvlvet-a9107
Establish ways of creating, thoroughly investigate the threats and their level of salmon and endangered fish species Tysa River Basin within Zakarpattia region. Rate of change, diversity, distribution, the proportion of individual species, to the distribution of geographic elements on the principle of zoning and depending on environmental conditions. The study of threats to salmon and endangered species of fish in the river Tysa carried tributaries and in areas watercourse Transcarpathian region using generalized results of hydrological, ichthyological and toxicological studies. Number of species status of populations, evaluated on the basis of documents, monitoring of rivers, ichthyological data during in 2008-2014 years of control catching specialists Department of the use, reproduction of water bio-resources and regulation of fisheries in the Transcarpathian region, the State Administration of Environmental Protection in Zakarpattya region, published and unpublished sources, a survey of local fishermen. Collection and processing of materials performed by conventional methods. Comparison of species composition of fish fauna of the Tysa River Basin within Zakarpattia region on the results of previous studies and the current state of evidence that it has changed significantly. Analysis of data for 1926-2015 years revealed the presence of 77 species, which is 41.5 percent more than the same period in 1926. However, should point to the increase in the number and activities of various threats to salmon and other valuable fish species in our region. Established prolonged human pressure, pollution reduced the number of new European grayling and Trout v 13.4 times. There were 16 species, including salmon, listed in the Red Book of Ukraine. Ceased to meet sturgeon passage. Study threats operation populations of salmon and endangered species gives reason to believe that the level of destruction of natural resources, environmental pollution, depletion of the gene pool is too narrow to study hydro. For the first time a comprehensive assessment of threats to salmon, valuable and endangered local fish Transcarpathia in terms of various specific human impact of their pressure from environmental factors in the past and now. A study of the action of environmental factors and implementation of scientifically based measures to restore fish in close to natural. The results can be used in developing preservation methods, quantitative growth of populations of salmon and endangered species not only in Zakarpattya but also in the Carpathian region, water protection planning activities.
Key words: Trout, grayling European, Danube salmon, climate anomalies, ecological balance, anthropogenic load agrobiocenoses, fish fauna.
Загрози лососевим i зникаючим видам риб басейну pi4^ Тиса в межах ЗакарпатськоУ област (огляд)
В.П. Терпай
Закарпатська науково-до^дна станщя лосо^вництва та збереження зникаючих eudie риб 1нституту рибного господарства НААН, м. Мукачеве, Украна
науковий в1сник
нт шиишШщда
этаже а&йшшшт]
Scientific messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies '
Article info
Received 06.09.2019 Received in revisedform
07.10.2019 Accepted 08.10.2019
Transcarpathian scientific-research station lososivnytstva and conservation of endangered species NAAS Institute of Fisheries, Uzhhorodska Str., 165, Mukacheve, 89600, Ukraine. Tel.: +38-095-260-75-00 E-mail: trsif@ukr.net
Мета роботи встановити шляхи формування, всебiчно до^дити загрози i гх рiвень лососевим та зникаючим видам риб басей-ну рiчки Тиса в межах Закарпатськог областi. Ощнити змти розвитку, рiзноманiтнiсть, поширення, питому вагу окремих видiв, провести розподт на географiчнi елементи за принципом зональностi та залежно вiд умов зовжшнього середовища. Вивчення загроз лососевим i зникаючим видам риб проводили в рiчцi Тиса та притоках на дтянках водотоку Закарпатськог областi викори-стовуючи узагальнеж результати гiдрологiчних, iхтiологiчних та токсиколог1чних до^джень. Юльмсть видiв, стан популяцш, ощнювали на основi документiв, можторингу рЫок, iхтiологiчних даних тд час проведення у 2008-2014 роках контрольних ловiв фахiвцями Управлтня охорони, використання, вiдтворення водних бюресурав та регулювання рибальства в Закарпатськш облас-тi, Державного управлтня охорони навколишнього природного середовища в Закарпатськй областi, надрукованих i неопублжова-них джерел, опитування мкцевих рибалок. Збiр та опрацювання матерiалiв здтснювали за загальноприйнятими методиками. Порiвняння видового складу iхтiофауни басейну рiчки Тиса в межах Закарпатськог областi за результатами попередшх досл> джень i сьогоднШнього стану свiдчать про те, що вт значно змтився. Аналiз даних за 1926-2018 роки виявив наявтсть 77 видiв, що на 41,5 вiдсотка больше, тж аналогiчний показник в 1926рощ. Водночас варто вказати на зростання кiлькостi та дггрiзнома-жтних загроз для лососевих i тших щнних видiв риб у нашому краг. Встановлено затяжне антропогенне навантаження, новi забруднення як1 знизили чисельтсть харiуса европейського i струмковог форелi в 13,4 разу. Зафжсовано 16 видiв, включаючи лосо-севi, занесених до Червоног книги Украгни. Перестали траплятися прохiднi осетровi. Вивчення загроз, функцюнування популящй лососевих i зникаючих видiв риб дае тдставу стверджувати, що рiвень знищення природних ресурЫв, забруднення довкмля, збiд-нення генофонду е дуже гострим для до^джуваног ггдроекосистеми. Вперше проведено комплексну ощнку загроз лососевим, щнним i зникаючим мкцевим рибам Закарпаття в умовах специфiчного антропогенного впливу рiзноманiтних за свогм пресингом екологiчних чиннитв у минулому i тепер. Запропоновано вивчення ди екологiчних факторiв i впровадження науково обгрунтованих заходiв щодо вiдновлення риб в умовах наближених до природних. Результати роботи можуть використовуватись при розробщ способiв збереження, ктьккного росту популяцш лососевих та зникаючих видiв не ттьки у Закарпатськш областi, а й Карпатсь-кому регют, плануванж водоохоронног дiяльностi.
Ключовi слова: струмкова форель, харiус европейський, дунайський лосось, клшатичж аномалгг, екологiчна рiвновага, антро-погенн навантаження, агробюценози, iхтiофауна.
Вступ
Серед величезного р1зноманитя оргашзм1в, що на-селяють бюти земно! кул1, ютотне м1сце поадають -риби, яш, за даними р1зних автор1в Т. Франк, 1982, Б. Куршн та ш., 1985, I. Шерма та ш., 2009 нал1чують на даний час ввд 27 тис. до 28,5 тис. вид1в. Однак кль матичш аномали, людська д1яльшсть негативно впли-вають на чисельшсть та видовий склад цих холодно-кровних тварин. Вчеш прогнозують, що лише так зване глобальне потеплшня може спричинити зник-нення щонайменше 20-30% вид1в тварин або 40-70% при найнесприятлившому розвитку подш. Геоеколо-пчна ситуащя за багатьма показниками все попршу-еться. В1дпов1дно до шдрахуншв Всесвггньо! органь заци охорони здоров'я (ВООЗ), в перюд з 1985 по 1995 р1к у навколишне середовище потрапило стшьки ввдход1в, скшьки було вироблено за попередш 70 рошв. За 1995-2000 роки така ж шльшсть. Техногенш утворення т1льки окжлв срки у 1988 рощ ощнюва-лись в 175 млрд т. Саме тому на початку третього тисячолитя проблема взаемоди людського суспшьст-ва та бюсфери стопь на другому м1сщ тсля политично!. Увага м1жнародно! спшьноти привернута до И розв'язання, збереження генетичного представництва оргашчного свпу. Зокрема, конференщею ООН ,,Рю + 20 Майбутне, якого ми прагнемо" 22 червня 2012 року ухвалено пвдсумковий документ, взято курс на збалансований розвиток i забезпечення побудови економ1чного, сощального та еколопчного майбут-нього для нишшнього й наступних поколшь. На необ-хщшсть виршення еколопчно! проблеми вказали учасники Римського клубу А. Печчеш, Дж. Форрес-тер, Д. Медоуз, М. Месарович, Б. Гаврилишин та ш. Цю вдею розвинули i внесли свiй вклад у дослщження нашi вченi С. Стойко, М. Голубець, Ю. Туряниця, Г. Рудько, О. Адаменко, М. Демчишина та ш. (Dovbenko, 2007).
Адмшютративне регулювання якостi навколишнього середовища започаткувала Японiя ще у 1964 рощ, прийнявши закон про боротьбу iз забрудненням навколишнього середовища. США в сферi охорони повпряного простору (1970), Данiя про кислотш дощi (1984), Укра!на про охорону навколишнього природного середовища (1991). Хоча державою прийнято закон, техногенне навантаження на природне середо-вище перевищуе аналогiчний показник розвинених кра!н у 4-5 i бiльше разiв. При цьому, незважаючи на значний спад виробництва, зниження обсягiв забруднення, що утворюеться на промислових тдприемст-вах i потрапляе в повпря, воднi об'екти та грунти, не викликало адекватного зменшення. Створюеться за-гроза завдання непоправно! шкоди бюлопчному й ландшафтному рiзноманiттю - люовим, гiрським екосистемам, водоймам, лукам, землям тощо. Лише за останне десятирiччя в1д промислових викидiв загину-ло 2,5 тис. га люових насаджень С. Стойка, 2011. Найвища розорювашсть сiльськогосподарських угiдь - 80% спричинила переущiльнення грунтiв. Стан води i повноводдя рiчок Пiвденний Буг, Захщний Буг, Днi-стер, Прут, Тиса та шших тривожний, оск1льки 20 тис. !х приток та малих рiчок уже висохли. Варто зазначи-ти, що вода - единий розчинник на планет^ завдяки !й вiдбуваеться перемiщення речовин iз навколишньо! неживо! природи до живих органiзмiв. Разом зi зник-ненням водойм зникли всi живi в них оргашзми. Крiм вичерпання бiологiчного рiзноманiття, втрачено свое-рiднi iндикатори еколопчного стану не тшьки водних екосистем, що висохли а й уае! площi водозбору. Щоб досягти збереження величезно! кiлькостi видiв, вразливо! живо! природи басейну рiки Дунай i Кар-патських гiр, Свропейський Парламент та Рада 23 жовтня 2000 року прийняли нову Водну Рамкову Директиву 2000/60/СС. Укра!ною i 6-ма кра!нами Центрально! та Сходно! Свропи у квита 2001 року створено Карпатський Екорепон. Звiдси випливае науковий i практичний висновок, що басейн рiчки
Tuca Bigirpae He TinbKu gna 3aKapnarra, a h KpaiH Kap-naTCbKoro perioHy Ba®nuBy co^anbHy, eKOHOMinHy, pecypcHy, KniMaroyTBoprorony, eKonoriHHy ponb Ta 36epe®eHHa BugoBoro 6araTCTBa $ayHH i $nopu. Grift-khh po3bhtok Kparo TicHo noB'a3aHHH 3 omuMi3a^ero ^yHK^oHyBaHHa eguHoi eKonoro-eKoHoMiHHoi cucTeMH. npoTe HaBiTb 3MiHa $opM BnacHocTi npaKTHHHo He no-nmmuna eKonoriHHuH xapaKTep внpo6ннцтвa, BiH cTaB ^e 6inbm cпo®нвaцbкнм. npogoB®yeTbca iHreHcuBHe BucHa®eHHa npupogHoro пoтeнцiany. BnacHuKu nign-pueMcTB HaMararoTbca orpuMyBaTu MaKcuManbHi npu6y-tku, HacTo Hexryronu eKonoriHHoro KoMnoHeHToro. He-gonycTuMo BupimyBaTu coцianbнi npo6neMu 3a paxy-hok noripmeHHa eKonoriHHoi cmya^i, ocKinbKu ocTaH-Ha Mo®e narru b пpoцecн ^yHKgioHyBaHHa eguHoi eKo-noro - eKoHoMinHoi cucTeMu. nepexig 11 3a KpuTmHy Me®y, ge mo^Ha^'bca B®e He3BopoTHi ^o^cu, o3Ha-Hae, ^o ®ogHi 3axogu He goroMo®yTb пpнpogi Ha6yra Toro cTaHy, aKuft 6yB go ftoro пopymeннa. 3 ornagy Ha 3a3HaneHe, repmoneproBa yBara пoвнннa пpнginaтнca BogoHMaM, aK Haft6inbm Ba®nuBuM i Mo6inbHuM. Ag®e y Me®ax Зaкapпaттa HagJBuHaHHo 6araTo pinoK, crpyM-KiB Ta rotokib 3 ochobhum 6ioтoпoм ranbKa, BanyHu, pigme rnu6u, пpнpogнi yMoBu aKux cпpнaтnнвi gna MemKaHHa nococeBux i зннкaroннx BugiB pu6. ToMy MOTifim кoмпneкcнi gocnig®eHHa piHKoBoi cucTeMu e gieBoro $opMoro KoHrponro 3a ix cTaHoM, ogHuM i3 Hafte^eKTuBHimux cпoco6iв Bu3HaneHHa 3arpo3 y ko®-HoMy KoHKpeTHoMy BogoToKy o6nacTi.
IxTio^ayHa 3a3Hana 3HaHHoi TpaHc^opMa^i b toh Hac, Konu ronanu MacoBi Bupy6Ku niciB, aKTuBHe 3ace-neHHa ripcbKoi 3ohu, a HrouHHi piKu y 6araTbox мicцax 6ynu c^aMnern, BigperynboBaHi Ta B3aTi пig Komponb (TO. MoBHaH, 1986.) Ii KinbKicTb, BugoBuH cKnag Ta cTpyKTypa 3HanHo Bigpi3HaeTbca Big HaaBHoi go yp6aHi-3agii, po3BuTKy пpoмнcnoвocтi. Pu6Ha пpogyктнвнicтb pinoK KonuBaeTbca, to 36inbmyronucb, to 3MeHmyronucb b geKinbKa pa3iB. OKpeMi Bugu - Ha Me®i 3HuKHeHHa. ^ucenbHicTb nococeBux i мicцeвнx ^hhux BugiB pu6 нeвпнннo 3MeHmyeTbca. Ha^u^a^ пpogyктнвнicтb cTpyMKoBoi $openi Ta xapiyca eвpoпeнcbкoro cKnagae nume 1,4 k/km (Mruk et al., 2011). To® bohu rorpe6y-roTb B^oBa^eHHa 3axogiB ^ogo пigтpнмкн. 3apery-nroBaHHa flyHaro BogocxoBu^eM пpнзвeno go Toro, ^o oceTpoBi He BogaTbca i He зaпnнвaEOTb b Tucy. HaTo-MicTb po3cenunuca aKniMaTu3oBaHi Bugu.
MeHmi piKu i goHum 3anumunuca пepeвa®нo b cbo-eMy пpнpogнoмy cTaHi, oco6nuBo ripcbKi, to® gocuTb go6pe peпpeзeнтyroтb a6opureHHi Ta 3HuKaroHi Bugu pu6. 3aranoM TaKux BuaBneHo 51 Bug (TO. MoBHaH 1991), ^o go3Bonae 36eperru pi3Hi reHo-, $eHo-, i eKo-тнпн. Maft®e He ropymern aнтpoпoreнннм впnнвoм ma^na^i e Tiero HayKoBoro na6opaTopiero, ge Mo®Ha BuBnaTu, BuKopucToByronu gocarHeHHa reHeTuKu Ta MoneKynapHoi 6ionorii, 3aKoHoMipHocTi Ta MexaHi3Mu $yнкцioнyвaннa reHeTunHoro aaapaTy, pyx reHeTuHHoi iн$opмaцil y пoкoniннax, пoxog®eннa BugiB, reorpa^i-HHe poзпoвcrog®eннa Ta reHeTuHHy pi3HoMaHiTHicTb pu6. I ToMy, нeзвa®aroнн Ha cKnagHicTb 3giftcHeHHa, Tpe6a пpoвogнтн po6oTu 3 oцiнкн 3arpo3, oxopoHu Ta BigTBopeHHa, зa6eзпeннтн iHBeHTapu3aqiro Mic^ пomн-peHHa, MoHiTopuHr 3a cTaHoM, guHaMiKoro цнx pigKic-
hux TaKcoHiB. Heo6xigHo внзнaннтн piBeHb 3arpo3 3a ix впnнвoм, oco6nuBo Ha nococeBi, ToMy ^o 3a HyTnuBic-Tro go gii 3oBHimHix HuHHuKiB bohu Hane®aTb go HyTnu-bux. iHguKaropu, 3a aKuMu 6yge oцiнroвaтнca b^ub 3arpo3nuBux ^aKTopiB, Ta MeToguKu ix o^hku. nocni-goBHe, rnu6oKe BuBHeHHa peaкцii oco6uhu пpoтaroм Bcboro ®uTTa Ta giaпaзoн gii oKpeMux eKonoriHHux ^aKTopiB Ha KoHKpeTHuH eTaa i Bigpi3oK oHToreHe3y. flaHy po6oTy Mo®e BuKoHaTu Зaкapпaтcbкa HayKoBo-gocnigHa crania nocociвннцтвa Ta BigTBopeHHa 3HuKa-ronux BugiB pu6 (3HflG.H Ta B3BP) iHcTuTyTy pu6Horo rocпogapcтвa HAAH pa3oM i3 зaцiкaвneннмн opraHi3a-цiaмн. Ane Ha ropemKogi cToaTb ^iHaHcoBi TpygHo^i. Heзвa®aroнн Ha цe, 3HflG. Ta B3BP 3HaxoguTb mo®-nuBocTi Ta ^^Bogm^ gocnig®eHHa He TinbKu b пpнpo-gHux BogoHMax, na6opaTopHux yMoBax, a h cTBoproe пoniroн 3 MeToro rnu6oKoro BuBHeHHa peaKqii pu6 Ha впnнв pi3Hux пpнpogннx i aнтpoпoгeнннx ^aKTopiB b MaKcuManbHo Ha6nu®eHoMy go пpнpogнoro cepegoBu-^i. flna цboro Ha piнцi IpmaBKa, b Me®ax gocnigHoro pu6Horo rocпogapcтвa, 6ygyeTbca ginbннцa, ^o gacTb 3Mory зa6eзпeннтн cynacHimi пigxogн b пpoвegeннi HayKoBux gocnig®eHb, HagaTu 1m пpaктнннoro Ha^a-My. TaKo® geTanbHo BuBHaTu HMoBipHi HeraTuBHi Hac-nigKu 3arpo3, ^o^cu caMoBigTBopeHHa, picT i po3butok nococeBux y Maft®e пpнpogннx yMoBax, Bupo^yBara agaптoвaннx oco6uH 3 MeToro roganbmoro внпycкy b piHKu, пigтpнмyвaтн xona 6 Ha MiHiManbHoMy piBHi HucenbHicTb пoпynaцiн nococeBux i BigTBoproBaTu 3Hu-Karoni Bugu pu6 y perioHi Kapпaт.
floBroTpuBane, iHTeHcuBHe BuKopucTaHHa niciB i pi-hok Ta aнтpoпoгeнннн tuck cпpнннннnн 36igHeHHa rigpo6ioHTiB, aKi Bu3HaHaroTb 3HaHHoro Miporo yMoBu icHyBaHHa pu6, oco6nuBo nococeBux, ^o Te® Hane®aTb go BKa3aHoi rpyпн, gerpaga^ro, BucuxaHHa oKpeMux Manux BogoToKiB. 3 ornagy Ha ^ BuHuKna roTpe6a b goKnagHimoMy пpoвegeннi кoмпneкcнoro gocnig®eHHa, bubhutu 3arpo3u Ta пpннннн ix BuHuKHeHHa gna pu6 y BcboMy naHurory eK3oreHHux ^aKTopiB 3oBHimHboro cepegoBu^a. B yMoBax 3pocTaronoro впnнвy Hempu^-nuBux ^aKTopiB Ha rigpoeKocucTeMu BuBHeHHa 3arpo3, aKi cпpннннaroтb пoaвy mupoKoro cпeктpy пaтonoriн-hux cTaHiB y Bcix ®ubux opraHi3Max, oптнмiзaцia ^u-pogHoro Ta mTyHHoro BigTBopeHHa pu6 gocuTb 3Hany^a h aKTyanbHa.
PagoM aBTopiB B. BnaguKoB, 1926; I. KonromeB, 1949; K. BnaguKoB, 1965; B. MoBHaH, 1986; KypTaK, 2010 gaHa ^parMeHTapHa oцiнкa 3arpo3 oKpeMux BogoToKiB i BogoHM ixTio^ayHi b Зaкapпaтcbкiн o6nacTi. Memom ^oBegeHux HaMu gocnig®eHb 6yno rorn^neHe BuBHeHHa, aHani3 Ta Bu3HaneHHa ^u^h BuHuKHeHHa rno6anbHux i noKanbHux 3arpo3, BuKnuKaHux giero пpн-pogHux Ta aнтpoпoгeнннx ^aKTopiB, a TaKo® ixHboro Mo®nuBoro впnнвy Ha nococeBi Ta 3HuKaroHi Bugu pu6. Зgiнcннтн HayKoBuH aHani3 cTaHy ixTio^ayHu, oTpuMa-tu HoBi gaHi пpo 3arpo3u ^hhum pu6aM piHKu Tucu 3 пpнтoкaмн b Me®ax yKpaiHu.
MaTepia^ i MeTogH goc^ig^eHb
MaTepianoM gna gocnig®eHb cny®una ixTio^ayHa i 6aceHH BepxHboi p. Tucu. B po6oTi BuKopucTaHo TaKi
методи: зб1р шформаци, обробка, узагальнення, ште-рпретащя отриманих документiв, з допомогою яких дослвджувалися та вивчалися виникнення загроз !хть офаунi та конкретно цшним видам риб басейну рiчки Тиса в межах Закарпатсько! областi. Проводився ком-плексний аналiз екосистеми, встановлювались залеж-ностi м1ж факторами впливу загроз, вивчався колиш-нiй i нинiшнiй стан iхтiопопуляцiй, ввдтворення риб в природних умовах, !х збереження, саморегулювання й самовiдновлення. При написанш роботи були викори-станi лгтературш вiдомостi вищевказаних авторiв, матерiали контрольних ловiв фахiвцями Управлiння охорони, використання, вiдтворення водних бюресур-сiв та регулювання рибальства в Закарпатськ1й облас-тi за 2008-2018 роки та власш дослiдження. Викорис-тано знаряддя лову сiтки ставнi з а = 21-90 мм (Proniuk, 2011), човен гумовий ЛАС-21, волоки, сачки. Повидовий огляд подаеться за визначником -довщником "Риби Укра!ни" Ю.В. Мовчана, 2011. Контрольнi лови проводились в межах Рахiвського району в с. Кваси, с. Богдан, с. Дшове, с. Великий Бичшв, с. Бiла Церква, - прського району; Хустського району - в с. Буштино, с. Вишково, с. Стеблiвка, с. Сокирниця, м. Хуст, с. Крива передпрного району, басейну рiчки Тиса на дiлянках низинного Ужгород-ського району.
Результати та ix обговорення
У процес дослiджень вивчено особливосп еколо-гiчного, термiчного, гiдрохiмiчного, пдробюлопчного режимiв водного фонду Закарпаття, який формуе система р. Тиси. До нього належать 9436 великих i малих рiчок сумарною довжиною 19793 км, площею водного дзеркала 15 тис. га. З них 153 мають довжину понад 10 км, загальну - 3543 км, 2030 менше н1ж 10 км, а Тиса, Боржава, Латориця й Уж - понад 100 км кожна (в межах област!) та 137 озер, бшьшють з яких висихае, постшних - 32. Пересiчна густота пдрогра-ф!чних об'ектш складае 1,7 км/км2, що е найвищим показником в Укра!ш. На 1 км2 припадае 388 тис. м3 води (Pop, 2002). Така густа мережа р!чок, потошв i озер пiдтримуе широке видове рiзноманiття. В сучас-нш фаунi налiчуеться 30438 вид!в, безхребетних 20 титв органiзмiв, з яких бшьшють - найпростш! Бли-зько 400 вид!в хребетних тварин, ссавщв - 80, птахiв
- 287, плазушв - 10, земноводних - 16, риб - 77, мо-люсшв - 100, що сприяе збереженню природно! спа-дщини. Локалгтети лососевих, осетрових, коропових, окуневих, вугрових та шших вид!в риб i круглоротих
- Тиса з притоками, Тересва, Теребля, Рка, Боржава, Латориця, Уж та ш. Свш початок вс вони беруть у Карпатах на висоп 1300-1700 м над р!внем моря (м н. р. м.). Створюють водозб!рну територiю площею 35396,8 км2 з яскраво вираженим прським, передпр-ним залiсненими i р!внинним, покритим рослиншстю ландшафтом, видшенням орфографiчних одиниць: низина - 105-130 м н. р. м; передпр'я - в!д 130 до
350-400 м; гори - ввд 350-400 до 2050 м н. р. м. характерною висотною поясшстю ктмату. Русла у вито-ках мають ухил понад 100 м/км, швидку та бурхливу течш (до 3-5 м/с), незначну глибину (0,5-1,5 м), ширину - 10-40 м. Наявш пороги, водоспади, крут! берегов! схили, кам'янисте, гальково-пщане дно. Зазнали менших втрат, зберегли в багатьох мюцях свш умовно первюний стан, еколопчний феномен. Водообмш вщбуваеться за декшька дшв. В передпр'! i долинах розширюються, течи бшьш спокшш, багап стариця-ми. Двадцять ввдсотшв водойм ввдносяться до холод-новодних ол!готрофних, ол!госапробних з температурою протягом року 8-16 градуав, бедною кормовою базою, збагачеш киснем - 11-12 мг/л.
Мшерал!зац!я та загальна твердеть води з роками помгтно зростае. Зараз мшерал!защя становить 230390 мг/л. Вода пдрокарбонатного класу кальщево! групи. Вниз по течи стае бшьш твердою - вщ 11,2 градуав до 17,8, кр!м р!чки Уж, де вона м'яка, слабомшерал!зована. Виявлена така ж тенденщя до попршення якосп та вщповщае класам i категор!ям якосп за ступенем чистоти вщ дуже чисто! до слабко забруднено!.
Варто зазначити, що при вивченш загроз !хтюфау-н такий шдхвд дае можливють конкретно роз!братися у складнш мозайц еколопчних фактор!в, що вплива-ють на бюсистеми, в тому числ! й на !хтюфауну. Тому що в цих природно-географ!чних, пдробюлопчних, гщрох!м!чних i терм!чних умовах проходив процес !! формування, визначаеться розвиток. Вона дуже свое-рщна i надчутлива та вразлива до будь-яко! антропогенно! до, особливо цшш стенобюнтш реоф!льш ви-ди, основу яких складають лососев! род!в Salmo, Hu-cho, Thymalus. У зоогеограф!чному план! входить до складу специф!чно! Тисянсько! пщдшянки Дунайсько! д!лянки Дунайсько-Дшстровського району Чорно-морсько-Азовсько! округи Понто-Каспшсько-Аральсько! провшци. За таксоном!чним складом, шльшсними показниками та бютошчним р!зномашт-тям ми видшяемо !хтюценози: прський, передпрний i низинний.
З метою отримання максимально достов!рних да-них значний штерес становить дослщження акваторп Тиси, де чгтко прослщковуються характерш для зака-рпатських р!чок дшянки, формуюч! основш абютичш та бютичш компоненти екосистеми, яшсть води, р!з-номанитя кормово! бази, ушкальш аборигенш !хтю-ценози з особливим видовим складом i домшуючими групами (табл. 1).
На приклад! р!чки Тиса показано систематичну рь зномангтшсть, поширення i питому вагу окремих вид!в !хтюфауни всього регюну. Розподш !! на геог-раф!чн! елементи проведено за принципом зональность Помина вертикальна диференц!ац!я, зм!ни досль джуваних представник1в. Наш! пор!вняння пов'язаш з показниками г!рсько! зони, прийнятими за базов!.
Taßn^H 1
BugoBun cKnag pu6 Ta KpyrnopoTux KomponbHux ynoBiB 2008-2014 poKiB Ha pi^i Tuca
_npegcTaBHHKH ixriofoayHH, BigcoTKH_
EKonori-
HHi 3OHH
.3
a
B o
u
o
A a
m
a
M
p
B
a
B o
«
o
A
«
o
a
o p
B
m
8
io
a
M
a
a
e pea
p
B
a &
§
A
«
3
a
o
K
►A a
¡a S a
o p
B
a
X
p o
©
S
a
ap
K a
u
o
a
a £
ripctKa nepeg-ripctKa Hu3HHHa
13 31 37
1,5 36,7 40,0
27,6 5,4
13.6 9,3
13.7 7,3
7,9 8,1 8,1
3,9 7,3 11,3
5,9 3,1 3,0
14,3 4,2 2,1
7,9
0,3
1,9 1,0 0,8
9,9
8,9
3,9
1,0 0,3 0,3
16,4 13,1
^k BugHo 3 ogepKaHux gaHux, po3nogin pu6 Ta KpyraopoTHx geTepMiHyeTbca 3 eKonoriHHuMu ^aKTopaMH, 6ionorinHHMH noTeH^MH BugiB. ,3,inaTbca Ha Bugu i3 o6Me®eHHM nomupeHHaM i 9 BugiB mupoKoro eKonorin-Horo giana3oHy, cninbHi gna Bcix ginaHoK. 3a 6ioToniH-hom npuyponeHicTM HaneKarb go peo^inbHux, eni6ioH-thux, niMHo^inbHux, eBpi6ioHTHux.
3rigHo i3 3oHanbHoM cxeMoo, rpagu^nHo BepxiB'a Tucu 3aTiHeHi gepeBaMu, ^o He gae neperpiBaTuca Bogi BniTKy, ge HeMae KoHKypeHTiB ^ogo iKi Ta nnogoBuroc-Ti, aK i paHime, 3aceneHi nococeBuMu (Salmonidae), ane ixHa nacTKa cKnagae yKe TinbKu 20,7%. 3a o^hkom O. repMaH, 1887 KinbKicTb pu6u 3MeHmunacb cnonarKy y 100, a ni3Hime - 3 po3BuTKoM npoMucnoBocTi i 36inb-meHHa 3aBogcbKux cToKiB, - ManKe y 1000 pa3iB. ripcb-kuh ^ayHicraHHuH KoMnneKc, gaHi 3aKapnaTTa pu6oxo-poHu, go bucotu 1000 m h. p. m. ocBoina $openb crpyM-KoBa (Salmo trutta trutta morpha fario Linnaeus, 1758). TunoBun npegcTaBHuK CuHeBupcbKoro o3epa (BucoTa h. p. m. - 989 m) - $openb o3epHa (Salmo trutta trutta morpha lakustris Linnaeus, 1758). Xapiyc eBponencbKun (Thymallus thymallus Linnaeus, 1758) MemKae go 800 m h. p. m.. HuKKie 3a Tenieoo go 600 m h. p. m. 3aHMaooTb nooguHoKi eK3eMnnapu eHgeMiKa, peniKTa, eguHoro npegcTaBHuKa b yKpaiHi pogy TanMeHb - Hucho Gunther, 1866 nococb gyHancbKun, ronoBara^ (Hucho hucho Linnaeus, 1758). HanMacoBima Ha BKa3aHoMy BigTuHKy cepeg cninMaHux pu6 Ta KpyrnopoTux 3apeec-TpoBaHux b KoHTponbHux noBax 6ucTpaHKa 3BuHaHHa. ,3,ani nge MapeHa 3BuHanHa. 3a humu - $openb crpyMKo-Ba, xapiyc eBponencbKun. ^ocuTb HucneHHi ane^-aHgpyra eBponencbKa, ronbaH звннaнннн. IxTio^ayHa ripcbKoi 3ohu Bcboro oxonnoe 13 BugiB, ^o cKnagae 16,9 BigcoTKa Big 3aranbHoi KinbKocTi BugiB perioHy gocnigKeHHa, 3 aKux 5 nepe6yBaoTb nig oxopoHoo gepKaBu.
B cepegmn, i oco6nuBo HuKHin, Teniax yTBopoeTbca 3HanHa KinbKicTb o3ep BecHaHuMu naBogKaMu, ge npo-xoguTb po3MHoKeHHa Ta picT Monogi TennoBogHux, ni3HoBigKnagaroHux iKpy pu6. 3a paxyHoK цboro pu6He HaceneHHa nepepaxoBaHux ginaHoK 6inbme KinbKicHo, pi3HoBugHime 3a aKicHuM cKnagoM, HiK y Bepxmn Tenii, Haninye BignoBigHo 31 i 37 BugiB. TyT nacTime po3no-BcogKeHi nigycT звннaнннн, ronoBeHb eBponencbKuH, ronbaH звннaнннн, Bycaran cnuK eBponencbKuH, 6uct-
paHKa 3BuHaHHa, pigKo - cTepnagb npicHoBogHa, nococb gyHancbKun, pн6eцb звннaнннн, nexoHa 3BunaHHa, non Manun, non BenuKun, ^yKa 3BuHaHHa, ripnaK eBponen-cbKun, com eBponencbKuH, nopK cMyracTun, Kapacb
звннaнннн, nopK звннaнннн, ninKyp gyHancbKuH Ta iH.
3a perioHanbHoo o3HaKoo ix nomupeHHa Ta KinbKic-tm oco6uh mu po3noginunu 3a TaKuMu rpynaMu: Bugu, 3BmaHHi y ixrioi^aym 3aKapnarra i yKpaHu 3aranoM; Bugu, aKi e звннaнннмн y ixTio^ayHi perioHy, a 3a noro MeKaMu He 3ycTpiHaroTbca; pigKicHi, Bpa3nuBi, 3HuKaoHi Bugu, nomupeHi b KapnaTax; pigKicHi, Bpa3nuBi, 3HuKa-oni Bugu, nomupeHi buktohho b 3aKapnarri; 3HuKni Bugu; BceneHi Bugu.
3aranoM b ixTio^ayHicTunHoMy KoMnneKci 3aKapnaT-Ta nopiBHaHo BenuKy nacTuHy cKnagaoTb Bugu gpyroi rpynu - MiHora KapnaTcbKa, ninKyp gyHancbKun, non Manun, nopK cMyracTun, nococb gyHancbKun, ronoBa-тнцa Ta iH. CTepnagb npicHoBogHa (Acipenser ruthenus Linnaeus,1758) - eguHun npegcTaBHuK pu6 poguHu oceTpoBux, ^o nocTiÖHo KuBe b npicHin Bogi Tucu. OgHaK nig 3arpo3oo 3HuKHeHHa onuHunaca 3HanHa KinbKicTb BugiB gpyroi, TpeTboi i neTBepToi rpyn - MiHora KapnaTcbKa, cTepnagb npicHoBogHa, ane^-aHgpyra eBponencbKa, ane^ звннaнннн, ninKyp gyHancbKuH, 6inonepun ninKyp gHicTpoBcbKun, MuHb pinKoBun, yM6-pa 3BuHaHHa, Kapacb звннaнннн, MapeHa gyHancbKo-gHicTpoBcbKa, MapeHa 3BuHaHHa, nococb gyHancbKuH, ronoвaтнцa, xapiyc eBponencbKuH, non Manun, non BenuKun, nopK cMyracTun, i ToMy 3aHeceHi go TpeTboro BugaHHa ^epBoHoi' KHuru yKpaiHu 3a 2009 piK. KpiM nepepaxoBaHux, go ^epBoHoi' KHuru yKpaiHcbKux Kap-naT y 2011 poцi BBinmnu - pinKoBun Byrop eBponencb-kuh, nopK Hocap, nopK EanoHa, 6epm (Manun cygaK), pн6eцb звннaнннн (Akimov, 2009; Meteleshko & Potish, 2011). 3 MaTepianiB npupogHooxopoHHux cnucKiB 3a 1994 piK npocnigKoByeTbca niTKa TeHgeH^a go 36inb-meHHa KinbKocTi BugiB, ^o nepe6yBaoTb Ha MeKi 3huk-HeHHa 10; 16; 21 BignoBigHo, a6o 12,9; 20,8 i 25,9 Bigco-tkib Big HaaBHux. TaKuM huhom, 3a 17 poKiB ^h Hera-tubhuh npoцec 3pic y 2,1 pa3y. CKnacTu yaBneHHa npo noTeH^HHy He6e3neKy go3BonaoTb TaKoK oTpuMaHi gaHi po3noginy KpyrnopoTux i pu6 3 BogHux TepeHiB perioHy po3Mi^eHux y TpeTboMy BugaHHi ^epBoHoi' KHuru yKpaiHu 3a 2009 piK, 3a KaTeropiaMu: 47,4% -Bpa3nuBi; 31,6% - 3HuKaoni; 15,7% - pigKicHi; 5,3% -
неоцшещ тимчасом як у 1994 рощ ввдповвдно - 50%; 10%; 40%; 0%. У шнцевому шдсумку все це можна пояснити прогресуючим втручанням людини в орга-шчне життя вод, яке ввдбуваеться так швидко, що виникае неввдповщшсть м1ж бюлопчною природою, ф1зюлопчними можливостями оргашзму i зовшшшм середовищем.
Порiвняльний склад рибного населения рiчки Тиси з притоками за результатами попередшх спостере-жень, 19 столггтя i сьогодення свцдшгь про те, що воно суттево змiнилося. Окремi автори у першiй по-ловиш 20 столiття писали про велиш запаси форел1.
Таблиця 2
Дшянки розповсюдження струмково! форелi в басейш рiчки Тиса (за Анучан В.А., 1956)
Назва рiчки
Форелева дiлянка
Висота розмiщення, м н. р. м.
протяжшсть, км
Нижня границя, населений пункт
Тиса 443 - 920 70 Дшове
Латориця 300 - 780 80 Нелшино
Тересва 250 - 980 65 Нересниця
Уж 250 - 700 70 Перечин
Теребля 250 - 790 65 Теребля
Ржа 250 - 700 60 Липча
Боржава 250 - 800 65 1ршава
Колюшев I.I. у 1949 рощ зазначив: форель струм-кова, харiус европейський, лосось дунайський найва-жливiшi з промислових риб (Koliushev, 1949). Перше мiсце серед виловлених риб займали лососевi - тдт-верджено дослiджениями Ддброва,1957 та шших уче-них. Загальна довжина оселищ струмково! форелi нараховувала 1000 км. Продуктившсть !! у рiчках Карпатського регiону складала по 60-100 кг/км рiчки. Проте упродовж друго! половини 20 столiття запаси виду катастрофiчно зменшились (бiомаса у 42, чисе-льнiсть у 13,4 разу) через рiзнi стрес-фактори: дефiцит кисню, каламутнiсть води та низку чиннишв антропогенного характеру i тепер становить 1,4 кг/км (15 екз/км). Граничний вiк не перевищуе 3 роки проти 8-12 у 1940 рощ (Mruk et al., 2011; 2012).
Форелевi дiлянки пiдиялися (табл. 2), з 250 - 443 м н. р. м. до 500-550 м н. р. м., скоротивши протяжшсть. Варто додати, що основним !! конкурентом за середовище юнування е харiус европейський, який
займае порiвияно чималi дшянки 14 вiдносно великих i великих рiчок. Найнижча межа його мешкання в Тисi 300 м н. р. м., Ужа, Латорицi, Боржави 169-200 м н. р. м. Рiзниця точок складае 631 м. Зона дмнок розповсюдження - найкоротша, вщ 200 до 300 м н. р. м., у Шипоп, найдовша - вiд 280 до 800 м н. р. м., у K^i й Тересвi. Ниш у рiчках знизилась щiльнiсть, змшились види домiнанти, погiршились популяцiйнi, шдивщуальш показники та видовий склад iхтiофауни. Переважають риби з весияно-лiтнiм перюдом нересту: короповi - 53,5%, окуневi - 16,3, iншi - 25,6, лосо-севi та рогатковi - лише 4,6%. Довгоциклiчнi та бшьш цiннi риби (струмкова форель, харiус европейський, лосось дунайський, головатиця) замiщуються корот-коциклiчними i менш корисними (окунь, лящ, пл1тка, карась). Водночас останш вiдомостi вказують на роз-ширення видiв. Опрацьоваиi матерiали на основi ре-зультатiв наших дослщжень наведено в таблицi 3.
Таблиця 3
Чисельшсть видiв риб i круглоротих басейну рiчки Тиса в межах Закарпатсь^ областi
_Автор, рщ_
Всього видiв Владиков В., Колюшев I., Власова К., Мовчан В., Куртяк Ф.,
1926 1949 1965 1986 2010
Юльюсть 45 53 50 60 77
Аналiзуючи наведенi даиi з 1926 по 2010 роки, ба-чимо що видовий склад збагатився на 32 одинищ та загалом нараховуе 77 таксонiв. Необхщно наголосити: збшьшення вщбулося за рахунок штродукованих, тих що самовiльно вселилися, та нових видiв риб, якi рашше не були вивченi, але входили до складу абори-генно! iхтiофауни. Для тако!, порiвняно невелико! за площею територп, названа кiлькiсть видiв свiдчить про !! високу фаушстичну насиченiсть. Серед них багато щнних, рiдкiсних i ендемiкiв. Не виключено, що список риб може доповнитись новими видами або зникненням деяких.
Керувалися у сво!х дiях при вивченш !м загроз законом В. Шельфорд, 1913: "Природним обмежуючим чинником iснування органiзму може бути як мшма-льний, так i максимальний екологiчний вплив, дiапа-зон м1ж якими визначае ступiнь витривалосп (толера-нтностi) органiзму до цього чинника". Вказаний закон Ю. Одум (1975) доповнив роз'ясненнями стосовно неоднорвдносп впливу екологiчних факторiв та реак-цi! на них живих органiзмiв (Sherman et al., 2009). У кожного виду - сво! меж1. Вони визначають сприят-ливi умови для життя одних вщцв риб i непридатш для iнших.
HayKOBi cnocTepe^eHHa 3a BogHHMH ^hbhmh pecyp-caMH, noKa3HHKaMH aKocri Bogu y BogoHMax o6nacri gawTb nigcTaBy KoHcTaHTyBaTH TeHgeHqii go noripmeH-Ha. A. MpyK, I. BenuKononbcbKuH, B. ycruH (Mruk et al., 2012) ^iKcyMTb 36igHeHHa ph6hhx 3anaciB, 3a6pyg-HeHHa goBKinna. 3 ornagy Ha qe 3a craHoM HaBKonum-Hboro cepegoBH^a 6aceHHy pinKu Tuca 3giftcHraeTbca nocTiHHHH gep^aBHHH Kornponb opraHonemuHHuM, aHa^iTHHHHM, coqionorwHuM, eKcnepTHHM, xiMHHuM aHani3oM, npH^agoMeTpHHHHM, 6ioTecTyBaHHaM Ta iH-muMH MeTogaMH i IxHiM noegHaHHaM. ,3,na oqiHKu $i3u-Ko-xiMinHHx noKa3HHKiB cKnagy noBepxHeBux Ta 3Bopo-thhx Bog na6oparopiera MoHiTopuHry Bog Ta ipyHTiB EaceHHoBoro ynpaBniHHa BogHux pecypciB pinKu Thch, HayKoBHMH ycTaHoBaMH BH3HanaeTbca TeMnepaTypa, 3anax, KinbKicTb 3aBucnux penoBHH, npo3opicTb, Konip, e^eKTponpoBigmcTb, nepMaHraHaTHy oKucnraBamcTb, BMicT po3HHHHoro kuchm, 6ionoriHHy noTpe6y kuchm, BogHeBHH noKa3HHK (pH), nrnoMy aKTHBHicTb pagioqe-3iw-137, Ba^KHx MeTaniB, ^inbHuft 3anumoK, KinbKicTb coneH, cynb^ariB, xnopugiB, ^eHoniB, Ha^TonpogyKTiB, ^opcTKicTb to^o.
y npoqeci npoBegeHux gocnig®eHb BuaBneHo, ^o Ha cTaH nococeBux Ta зннкaroннx BugiB pu6 BepxHboi Tucu BnnuBawTb pi3HoMaHiTHi ^aKTopu, cepeg aKux e h TaKi, ^o 3arpo®yMTb ix 6narononyHHM. ToMy HacaMnepeg npoBegeHo oqiHKy 3arpo3 i npunuHu, ^o BuKnuKawTb 3arpo3u. 3aranoM cKoponeHHa HucenbHocTi pu6 Mae npupogHe (He noB'a3aHe 3 BnnuBoM nraguHu) i ampono-reHHe (noB'a3aHe 3 BnnuBoM nraguHu) noxog®eHHa. nepme - npupogm cyKqecii eKocucTeM, ^o npu3BogaTb go 3apocTaHHa, eBrpo^iKaqii i 3HuKHeHHa BogoHM. Ko-nuBaHHa norogHux yMoB, Mopo3u, 3acyxu, naBogKu. nig BnnuBoM enigeMiH, BuKnuKaHux BipycaMu i 6aKTepiaMu, napa3uTaMu. KoHKypeHTHe BmicHeHHa 6nнзbкнмн Ta iHmuMu BugaMu. flpyre - npaMe po3pymeHHa 6ioToniB: ocymeHHa o3ep, 6oniT i noToKiB; Bupy6yBaHHa niciB i 3Hu^eHHa pocnuHHocri; po3HucTKa, cnpaMneHHa BogoHM i 6ygiBHuuTBo rigpocnopyg; po3opaHicTb 3eMenb; 3a6ip Bogu gna noTpe6 HaceneHHa, rigpoeneKipocraHum, no-nuBy ci^bcbKorocnogapcbKux Kynbryp; nico3aroriBna Ba^Kora TexHiKow; TexHoreHHe 3a6pygHeHHa goBKinna Ta no6yToBuMu BigxogaMu; HagMipHuH BunoB, 6paKoHb-epcTBo i t. n. 06ugBi rpynu 3arpo3 Mo®yrb B3aeMogiaTu.
MoHiTopuHroM KniMaTu^Hux yMoB BcTaHoBneHo, ^o i b HamoMy Kpai cnocTepirawTbca aHoManii, noB'a3aHi 3 rno6anbHuMu 3MrnaMu KniMary Ha nnaHeTi. TaK, 3rigHo 3 iH^opMauiew yKpaiHcbKoro rigpoMeTqeHrpy, nepme niBpinna 2015 poKy HaHTennime 3a ocTaHHi 134 poKu. Bnem nporHo3yMTb y 2010-2060 poKax TeMnepaTypa noBiTpa Tennoro niBpinna no yKpaiHi 6yge nigBu^yBa-Tucb, a KinbKicTb onagiB i noKasHuKu Bonoro3a6e3nene-Hocri знн®yвaтнcb. rno6anbHe noTenniHHa Mo^e bu-KnuKaTu iHTeHcuBHime 3HuKHeHHa BogoHM, cepHo3Hi BigxuneHHa b npouecax ^opMyBaHHa cTaTeBux npogyK-TiB pu6 i BuaBuTucb ogHuM i3 ronoBHux niMiTyMnux ^aKTopiB gna po3BuTKy, cnpнннннтн HaH6inbmy 3arpo3y Ta 3ry6Hy giw Ha 6ionoriHHi pecypcu.
BKpaH HeraTuBHe Ta gy^e nomupeHe aBu^e b 3aKa-pnarri - KanaMyTHicTb pinoK. CepegHbopinHa KanaMyT-HicTb Bogu - Big 200 go 700 t/m3, MaKcuManbHa gocarae 2000 t/m3. B xonogHi 3umu Ha ripcbKux pinKax Big6yBa-
eTbca HaMep3aHHa no gHy, Hapo^yMTbca nbogoBi nopo-ru, ^o HecnpuaTnuBo BnnuBae Ha po3MHo®eHHa cTpyM-koboi $openi. 3Hu^yMTb pu6 nbogoBi 3aTopu, cyuinbHe nbogoBKpuTTa.
EionorinHa 3arpo3a Hane^uTb iHBa3ii ny^opigHux BugiB pu6, TaKux aK coHanHun oKyHb, aMypcbKuH ne6a-hok, aмepнкaнcbкнн comuk, poTaH ronoBemKa h iH. BuTicHaMnu, зaнмaroнн ^uTTeBuH npocTip Mo^yrb He-ctu 3arpo3u 3axBopMBaHb.
Ha KinbKicTb Ta aKicHuH cKnag ixrio^ayHu BnnuBae KopMoBa 6a3a. 3a gBaguaTb poKiB y BepxiB'ax Tucu 3 126 BugiB BogHux 6e3xpe6eTHux 3anumunoca 32, 3 109 BugiB 6e3xpe6eTHux ueHo3iB MaKpo3oo6eHTocy - 69: nunuHoK xipoHoMig - 24 Bugu Ta $opMu, oniroxeT - 14, hum$ ogHogeHoK - 9, nunuHoK BonoxoKpunbuiB - 7, BecHaHoK - 3, aM^inog - 2, iHmux opraHi3MiB - no 1 Bugy. 3oon-naHKToH Ha ripcbKux ginaHKax pinoK 3umom cKnagae 1,8 mt/m3, nepegripHux ginaHKax - 8,5 mt/m3, y BecHaHi Micaui BignoBigHo - 22,1; 34,0, niTHi - 187,6; 100,9, b ociHHi - 86,3; 68,7 mt/m3 (M. OBHapeHKo, 1991).
^ogae npo6neM i gocuTb cKnagHa eni3ooTuHHa cmy-auia. KnMHoBi ^aKTopu 3apa®eHHa pu6: HaaBHicTb neB-Hux 36ygHuKiB xBopo6u; piBeHb onipHocTi opraHi3My pu6 go ypa^eHHa xbopo6otbophumu opraHi3MaMu; yMo-bu HaBKonumHboro cepegoBu^a, ^o cnpuaMTb npoHuK-HeHHM y BogoHMu i noganbmoMy iHTeHcuBHoMy po3BuT-Ky 36ygHuKiB 3axBopMBaHb. 36ygHuKu iH^eKqinHux 3axBopMBaHb - 6aKTepii, Bipycu, rpu6u: iHBa3iHHux -HepBu, Hu^^i paKonogi6Hi, HaHnpocTimi (Hrytsyniak, 2008). Hume y BepxHiH Tuci BuaBneHo 20 BugiB napa3u-TiB pu6. Eni3ooTii 3aBgaMTb mKogu He TinbKu tum pinKaM, ge bohu BuHuKnu, a h iHmuM, 6narononyHHuM ^o-go npaMoi 3aru6eni pu6u i 3Hu®eHHa TeMny pocTy. ^na nococeBux 3arpo3oM e Bipyc iH^eKqinHoro naHKpeaTuH-Horo HeKpo3y (H. MaTBieHKo Ta iH., 2013), gna crepnagi npicHoBogHoi 24 Bugu napa3uTiB (O. ^aBugoB Ta iH., 2012).
3rigHo 3 geaKuMu oqiHKaMu, Bu^uBaHHa Man^e no-noBuHu BugoBoro pi3HoMaHirra KapnaT 3ane®uTb Big gianbHocri nMguHu. Ictopuhho cKnanocb TaK, ^o Kono-HianbHi pe^uMu pi3Hux gep^aB BiKaMu Ta no-xu^aabKu BuKopucTOByBanu npupogHi pecypcu perioHy. y ganeKoMy 1600 poqi KpinaKu PaxoBa 3MymeHi 6ynu gocTaBuTu goMiHii cepeg iHmux HaTypanbHux nogaTKiB 1000 mTyK cTpyMKoBoi $openi. OgHonacHo po3nonaTo MacoBe BunanMBaHHa i BuKopnoByBaHHa ripcbKux niciB. ni3Hime - npoMucnoBy po3po6Ky i cnnaB gepeB piHKaMu, aKuH npunuHeHo nume y 1978 poqi. noKa3HuKu 3anic-HeHocTi TepuTopii Bnanu 3 90% go 51%. Ha piBHi agMi-HicTpaTuBHux paHoHiB eKcTpeManbHi 3HaneHHa Mae Ee-periBcbKuH p-H - 14,2%.
Benune3Hi Bupy6Ku, aKi nepeBu^yBanu gonycTuMi, HayKoBo o6ipyHToBaHi HopMu, npoBogunuca y 50-60-Ti poKu MuHynoro croniTTa - 2,5 MnH m3 3a piK Ta 19952002 - noHag 3 MnH m3. BnpogoB® ocTaHHix 70 poKiB b KapnaTax 3aroToBneHo 100 MnH m3 gepeBuHu, ^o a6co-nMTHo HenpunycTuMo, BpaxoByranu нagзвннaннo Ba®-nuBy eKonoriHHy, ipyHTo3axucHy, caHiTapHo-ririeHiHHy ponb niciB Ta BuKoHaHHa humu BogoperynMMHoi $yHK-qii. 3a oqiHKaMu B. OniHHuK, 2008, BogoaKyMynrarana 3gaTHicTb cTurnux 6yKoBux niciB cTaHoBuTb 140160 mm, cMepeKoBux - 70-90 mm. HicoBuH HaMeT 3aTpu-
муе у букових люах 23,5% р1чно1 шлькосп опад1в, ялинових - 27,3% (О. Чубатий, 1984) через неконтро-льоване вирубування лсу, на водш об'екти басейну р1чки Тиси антропогенш навантаження перевищили меж! екосистемно! еколог1чно! емносп, зменшився модуль стоку р1чок. Вчеш С. Стойка, 1981 та in, М. Голубець та in, 1994 стверджують, що тривале штенсивне використання прських букових пралтав Карпатського регюну та Закарпатсько! обласл спри-чинило оголення ввд дерев площ1 4500 га верхньо! меж1 приполонинських лгав, спровокувало катастро-ф1чн1 незворотш наслвдки. На схилах спостертаеться явище шдземно! повеш, активний розвиток ерозп. Змши покривного бюценозу в горах зумовили збшь-шення поверхневого стоку в чотири рази та на 10% знизився р1вень загального випаровування вологи за рахунок трансшрацп кронами дерев. Зсувонебезпечш площ1 за 30 рошв зросли в 5 раз1в, до 384,7 км2. Зага-льна довжина д1лянок боково! ерозп водотошв - 158,4 погонних к1лометр1в. Вщбуваються регулярш паводки, як1 супроводжуються зсувами грунту та сельовими потоками перюдичшстю ввдповщно 9-13 i 16-17 рошв. Формуючи вал висотою 2,5-3,0 м, швидко рухаю-чись, - 3-4 м/с, руйнують оселища лососевих. Улам-ковий матерiал 270 селенебезпечних водотошв з пло-щею загрози зсувiв1803 км2 механiчно травмуе i фiзи-чно знищуе особини. Найбшьш катастрофiчнi паводки трапились у 1927, 1941, 1969, 1970, 1998, 2001 роках (Kosovets & Samoilenko, 2005), останнiй у 2008
Таблиця 4
Водосховища Закарпатсько! обласп
рiцi. Щорiчно 1,8 млн т змитого грунту замулююе рiчище та дно приток головно! артерiï краю. До того ж варто зауважити, що для утворення у природному середовищi гумусу потрiбно 250-300 рошв. У першi днi пiсля паводку вмют азоту амонiйного та залiза загального у водi рiчки Тиси, район м. Тячева, пере-вищуе гранично допустимi концентрацiï (ГДК) ввдпо-вiдно у 12,2-13,2 i 17,7 разу, смш. Буштино - в 11,6 i 12,5-13,5, с. Тересва - 15,4 i 11,5-20,5 разу. У водах рiчки Латорищ сполуки мвд - в 1-7 разiв, хрому - 1-8 разiв. Паводки змiнюються перiодами вкрай низьких меженних витрат води, пвд час яких спк бувае в 2000 разiв меншим, нiж у паводковий перюд (В. Олiйник, 2012).
Пiсля затоплення територш у 1869 i 1888 рр. роз-почато водогосподарське будiвництво i проведено значний обсяг робгг, унаслвдок чого зарегульовано бiльшiсть рiчок водозахисними дамбами загальною довжиною 765,5 км, берегоукршлювальними спору-дами - 318,8 км, каналiзуванням русел - 1339 км, пдротехшчними спорудами - 1108 штук, перекрито 9-ма греблями (табл. 4). Наявний водогосподарський комплекс змшив пдролопчний режим рiчок. Зреш-тою, уповшьнення течiï у руслових водосховищах сприяли виникненню замулення, заростання водного плеса вищою рослиннiстю. Утворилися популяцiï, невластивi данiй географiчнiй зонi двостулкових мо-люскiв, щосезонна альгофлора, бактерiо-та фиоплан-ктон.
Населений пункт_Назва водосховища_Басейн рiчки Сумарна площа дзеркала,га Об'ем, тис. м3
м. Виноградш Сальвiнське Сальва 101,0 1400
с. Вшьшани Теребле-Ржська ГЕС Теребля, Р1ка 155,0 24000
с. Залуж Бабiчка Латориця 170,0 5800
с. Пiстрялово Мочила - 156,0 3900
с. Форнош Форнош - 285,0 5200
с. Горбок Роман-Потгк - 246,0 7400
с. Бобовище Бобовищанське Полуй 31,0 1590
с. Андршка Андршське Латориця 74,0 2590
с. Бороняво Бороняво Боронява 65,0 1100
Щ змiни порушили умови життя цшних i зникаючих видiв риб, спричинили частини природних нерес-товищ (Proniuk, 2011). Доведено, пiсля будiвництва греблi та г1дроспоруд на Дунш' в Угорщинi припини-лося запливання на укра'нську дiлянку Тиси прохщ-них осетрових бiлуги, осетра, севрюги. Мiгруючi види змушенi були змшювати вiдстань, тривалiсть, часто й напрям мiграцiй, а рибець звичайний, пристосовую-чись, утворив немiгруючi популяцiï. Все рщше зу-стрiчаються аборигеннi види.
Раритетна компонента басейну рiчки Тиси являе собою значну цiннiсть у контексл збереження локального i светового значення бiорiзноманiття. Екологи, екофшософи i природоохоронники рiзних континен-пв у сво'х працях пiдкреслюють, що зберйати дику природу - означае збертати ïï автоном1ю i свободу. Багато видiв зникають швидше, н1ж вони можуть бути
замiненi еволюцшним шляхом (Kyselov & Kanak, 2000).
Через цшеспрямоване осушування водно-болотного масиву в шлькосп 183,7 тис. га окремi види риб стали рвдшсними або опинилися на меж1 зникнення. Зокрема, великий своер1дний природний об'ект Чорна Мочар площею близько 13 тис. га. до мелюрацп являв собою невисихаючу, зарослу очеретом та шшими водними рослинами мюцевють, що використовувалась як мисливськi упддя. Будiвництво на потоках чотирьох водосховищ, системи каналiв вiдвело поверхневi води, зменшило затоплення i пiд-топлення територiï. За вiдсутностi урахування приро-доохоронних вимог, глибокого всебiчного аналiзу при реалiзацiï проектних рiшень рiзко скоротилась чисе-льнiсть фауни, включаючи риб виду умбра звичайна (Umbra krameri Walbaum, 1792).
Комплексна техногенна експлуатащя водойм по-роджуе перебудову бюсистем. Загопвля та вивезення з р1чок гравш, тску, камшня, намулу знищуе м1сця природного юнування риб, нерщко лососевих i зни-каючих. Втрачаемо iхтiофауну через дiю водозаб!р-них споруд мiських насосних станцш, зрошуваних систем, Теребле-Ржсько! та шших пдроелектростан-цiй (ГЕС). Реакцiя, особливо молодi риб, на потоки води, яку забирають користувачi, гостро специфiчна i при поодинокому перебуваннi, й при масових скуп-ченнях. Змша гiдравлiчних параметрiв, турбулентiсть спонукае li до вияву природних реакцiй, включения механiзмiв мирацшно! поведiнки i запливання у водо-забiрнi споруди. Сюди, за пiдрахунками спецiалiстiв потрапляють тисячi особин риб та iнших пдробюнпв, а ввдтак гинуть, С. Алiмов, 2008 (Alymov, 2010).
Продовжуеться збшьшення викидiв шк1дливих ре-човин в атмосферне повггря стацiонарними i пересув-ними джерелами. Ввдчутного удару рослинносп, грунтам, водотоками, а через них усьому живому та неживому в природi завдають викиди мiсцевих промис-лових пiдприемств i кра!н Центрально! Свропи арчи-стого анпдриду - джерела кислотного дощу (рН < 5,6 опади вважаються кислими, Смiтт, 1992), забруднено-го важкими металами, сiркою снiгу. Вщхилення нейт-ральних значень рН води в кислий бiк у лососевих утруднюе процес поглинання кисню з середовища, в зябрах проходить абсорбщя розчиненого алюмшш, порушуеться дихальна та iонорегуляторна функщя зябер. Ослаблення ресшрацп може спричинити !х загибель (Т. Струбiцька й ш., 1991).
Основнi постачальники токсишв: транскордоннi переноси забруднюючих речовин повиряними теч!я-ми, автомобiльний транспорт, спалювання минулорь чно! рослинностi, органiчних вiдходiв, побутового смiття. Вимиваючи забруднюючi речовини з атмос-фери, опади самi собою починають вiдiгравати роль фактора еколопчного ризику. При конденсуваинi атмосферно! вологи на частках NO, NOi, SO2 утво-рюються розчини азотно!, азотисто! та срчано! кислот. На територи Карпат щорiчно розсшеться з атмо-сферними опадами 0,62 млн т розчинених мшераль-них речовин, тобто в розрахунку на 1 км2 29,9 т (Adamenko et al., 2005). За рш промисловi пвдприемс-тва i оргашзащ! областi, спалюючи органiчне паливо, викидають у повiтря 31 тис. т шквдливих речовин, продукують 75 тишв газоподiбних сполук. Автомобь льний транспорт - 55,6 тис. т, з них 40,9 тис. т оксид вуглецю. Середньорiчний рiвень забруднення атмосферного повиря мiста Ужгорода в 2011 рощ становив: формальдегидом - 0,019 мг/м3 при ГДК 0,003 мг/м3, що в 6,3 разу перевищуе ГДК, дiоксином азоту 0,053 мг/м,з перевищення - 1,33 ГДК (Homonai et al., 2013). Внаслвдок цього висохло майже 1500 га дубо-вих лiсiв.
Лiквiдацiя 1280 кiлометрiв вузькоколiйних зал1з-ничних дор! та перехiд з 1971 року на транспорту-ваиия деревини автотранспортом (близько 5 тис. оди-ниць), трелювання лiсу гусеничними тракторами за-лишае пiсля себе високий рiвень руйнування грунту, всього бiогеоценотичного комплексу, насичене кан-
церогенними i важкими металами середовище, забру-днення води паливно-мастильними матерiалами.
Експлуатацiя 1700 км газо-нафто, продуктопрово-дiв, як1 в 10 тис. мюцях перетинають рiчки, що ввдп-рацювали свiй амортизацiйний термш, супроводжу-еться частими аварiйними надходженнями складових природного газу i нафти у навколишне середовище. Аналогiчнi наслвдки несанкцiоноваиих ,,врiзок." За iнформацiею лiнiйноl служби Ужгородського м1жра-йонного управлiния водного господарства, останнш iнцидент вiдбувся 17 вересня 2015 року бiля с. Воро-чаво Перечинського району, пiд час якого забруднено 300 м2 рiчки Уж дизельним паливом - 0,53мг/л, що у 2 рази перевищувало допустимi норми. Концентрацil нафтопродуктiв у пробах грунту с. Великий Бичшв (котельня колишнього лiсохiмкомбiнату) Рахiвського району перевищують фоновi показники вiд 3 до 50 разiв. Забруднюючих речовин поверхневих вод з хiмi-чного споживання кисню до 3 разiв, з умiсту фенолiв - 3000 разiв (потiк б/н перед впаданням в рiчку Шо-пурка притоку Тиси). Безпосередньо в рiчцi Шопурщ вмiст фенолiв перевищуе ГДК в 30 разiв (Ekolohichnyi pasport Zakarpatskoi oblasti^, 2015). Постiйний вiдтiк вщбуваеться з вiдстiйникiв компресорних станцiй мапстралей. Феноли - похiднi нафтопродуктiв - в Ужгородському районi виявлено у грунтових водах на глибинi до 200 м. При потраплянш нафтопродукпв у воду через дек1лька дiб в результатi хiмiчного i бюхь мiчного розпаду утворюються токсичнi окислеш вуг-леводи (концентращя 0,5 мг/л - гине риба, 1,2 мг/л планктон та бентос).
Прська тершая областi займае майже 80% и площi. 1з 1275,3 тис. га земель 90% розмщеш на схи-лах крутизною понад 5 градусiв. Всього сiльськогос-подарських упдь 452 тис. га, в тому чи^ рiллi 199,9 тис. га. Неврахування в системi землекористу-вання ступiичастостi та ярусностi рельефу, велико! розчленованосп гiрських схилiв, густо! мереж! рiчок, надмiрне захоплення та безсистемне застосування мiнеральних добрив, гср6щид!в, пестицидiв зумовило ситуацiю пiдвищено! небезпеки. З мiнеральними доб-ривами у грунт, попм у воду i жив! оргаиiзми потрапляють токсичш сполуки (фтор, хлор), важк1 метали, метали з! щ!льн!стю понад 8000 кг/м3, тобто вищою, н!ж щшьшсть зал!за, що м!стяться в них як баластш елементи. Вм!ст !х у м!неральних i орган!чних добри-вах та мел!орантах за Н.А.Черних, наведено в табл. 5.
Таблиця 5
Кшьшсть важких метал!в у засобах х!м!заци, мг/кг
Засоби х!м!заци Cd Важш метали Pb Zn Cu Ni
Подвшний суперфосфат 3,7 39 48 14 29
Хлористий кал!й 3,9 14 11 3,6 21
Ам!ачна сел!тра 0,2 18 7,1 1,0 8
Вапнякова мука 0,18 28 22 6,3 24
Гнш 0,2 4 112 22 7,2
Свинець належить до важких метал!в першого класу небезпеки. Цинк i м!дь - елемент другого класу, шкель - суперекотоксикант. Систематичне внесення
мшеральних добрив на темно-срих опiдзолених грунтах сприяло збiльшенню вмiсту рухомого цинку. При надходженш важких металiв в грунт вони нагрома-джуються i довгий час залишаються у середовищi або, мiгруючи, стають джерелом повторного забруднення.
Даш таблиц вказують на найвищий вмiст цих ток-сиканпв у подвiйному суперфосфату цинку у гною, найменша юльшсть - в азотних добривах. Доза засто-сування мiнеральних добрив при вирощуваннi техшч-них культур, що набрало стрiмкого поширення, скла-дае N - 180, Р - 150, К - 200 кг/га, гною - 60 т/га. За рж у грунт нащйде важких металiв кг/га: Cd - 0,12, Pb - 0,79, Zn - 7,20, Cu - 1,33, Ni - 0,81. Отже, засто-сування засобiв хiмiзацi! для вирощування альсько-господарських культур за штенсивними технологiями призводить до забруднення шюдливими речовинами агроекосистеми. ^¡м того грунти гiрських районiв характеризуються щдвищеним вмiстом рухомих форм свинцю, який в окремих випадках перевищуе ГДК, кадмш - 0,7 мг/кг.
У лiтературi достатньо широко висвiтленi особли-восл, характер та мехаиiзм дi! зазначених вище речо-вин переважно на рiвнi летальних доз. Нагромаджена шформашя недостатня для прогнозування наслiдкiв комбшовано! дп на рiвнi порогових та тдпорогових доз, пiд впливом яких перебувають риби у зонах локального техногенного навантаження. Таке на досль джуваиi воднi об'екти чинить сусвдня Румунiя аварш-ними скиданнями цiаиiдiв та важких метал1в заводом Байя-Борша, розташованим за 30 км ввд кордону. На щастя, авари трапляються не часто. Румунськими службами 30 счня 2000 року з води виловлено понад 1200 т мертво! риби. Останнш прорив дамби ввдсттй-ника "Колбу'' ввдбувся у липш 2009 року. Разом з водою щанвди i важк1 метали злили у рiчку Валя Вшеулуй, л1ву притоку Тиси (с. Дшове, Рахiвський р-н). На ввдмшу вiд оргаиiчних сполук, важк1 метали не тддаються деструкцi!, а постшно присутнi у водних екосистемах. Акумулюючись у фiтоплаиктонi, зооп-ланктонi, зообентоа, детритi та вищiй воднiй рослин-ностi вони за трофiчними ланцюгами та безпосеред-ньо з води надходять до оргаиiзму риб, суттево впли-ваючи на бiоенергетичнi процеси, ритм розмноження, функцiонувания репродуктивно! системи. Тому цю обставину варто враховувати.
Маючи кумулятивнi властивостi пестициди цир-кулюють i накопичуються в оргашзмах практично всiх гiдробiонтiв, але особливо висош концентрацi! пестицидiв та !хшх метаболiтiв виявляються у риб, що впливае на експресш геному, а отже i на синтез бш-кiв, якi своею чергою регулюють метаболiзм та фiзiо-логiчнi функцп риб. Порушують структуру зябер, знижують тривалiсть згортання та в'язкiсть крову к1льк1сть еритроцитiв, змiнюють бiохiмiчнi показники кровi, що може позначитися на фiзiологiчному i попу-ляцiйному рiвнi. Пiк використання пестицидiв у шль-костi 2180,5 т припадае на 1986 рш. Оброблена площа досягала 183,2 тис. га. Навантаження на гектар орно! земл1 становило 11,9 кг/га. Внесет в агробюценози
хiмiчнi засоби, понад 20 видiв, включалися в численнi цикли екологiчних зв'язшв, що охоплювали не тiльки грунт, бюту, а й грунтовi та поверхневi води, рослин-нiсть, атмосферу, тварин, всю агроекосистему i люди-ну (Braginskij, 1972; Manivchuk, 2003; Zhidenko & Kovalenko, 2006).
Не менша шкода ввд консервантiв, стабiлiзаторiв, як1 потрапляють в оргаиiзм сiльськогосподарських тварин з комбжормами, виводячись, мiгрують, транс-формуються у довк1лля.
Дуже небезпечнi синтетичш миючi засоби (руй-нують мембрани клпин риб), пластикова тара, кому-нальнi стоки i побутовi ввдходи. Речовини, що вироб-ляються фармаколопчними компаиiями, !хнi прекур-сори та метаболии. Значна к1льк1сть л1к1в потрапляе у каиалiзацiю, а вже зввдти у рiчки. Дiючi речовини !х навiть у наднизьких концентрацiях, вщ мкг/дм3 до нг/дм3, характеризуються гострою i хронiчною токси-чнiстю для пдробюнив, формують генетичну резис-тентшсть до фармакологiчних препаратiв у мшроор-гаиiзмiв (Korzh et al., 2016). В принцит, воднi оргаиi-зми постшно пщдаються комплекснiй дi! антибюти-к1в, аиальгетикiв, антикольвуйсивних засобiв, транк-вiлiзаторiв. За лiтературними даними, навиъ пiсля обробки на очисних спорудах у спчних водах виявле-но 170 рiзних лiкарських препаратiв. Натомють з обс-тежених 21 виробничого управлiния житлово-комунальних господарств 18 включено до перелшу основних забруднювачiв. За повiдомлениями, усього скинуто зворотних вод у поверхневi водойми краю протягом року 48,33 млн м3, в тому числi неочищених i недостатньо очищених 12,06 млн м3. Вивозиться на мiсця розмiщения 500-600 тис. м3 побутового смiття, якого щорiчно накопичуеться в розрахунку на одного мешканця 9,2 т, що в 1,5 разу вище, шж у кра!нах £С (Borodenko et al., 1983; Alymov, 2010; Hromyko & Pashkov, 2015). Нагромаджуеться 50 тис. ртутних ламп i лiхтарiв.
Проблема вiдходiв мае високу гостроту через по-вiльнiсть !хнього розкладання. Папр руйнуеться протягом 2-10 рошв, консервнi банки майже за 100 рошв, полiетиленовi матерiали - за 200 рошв, пластмаса - за 500 рошв. Скло для повного розкладу потребуе 1000 рокiв. Перераховане й забруднення природних вод ввдходами промислового i сiльськогосподарського виробництва, каналiзацiйними стоками, побутовим смiттям спричинило в багатьох водоймах рiзке погiр-шення гiдрологiчного та гiдрохiмiчного режимiв, кормово! бази, бiокумуляцiю, бiомагнiфiкацiю полю-танпв у трофiчних ланцюгах, серйознi порушення розвитку i загибель риб, особливо в ембрюнальний перiод життя, необоротш змiни на клiтинному рiвнi.
На нашу думку, причиною того, що вже багато ро-шв чисельнiсть струмково! форелi, харiуса европейсь-кого, лосося дунайського, стерлядi прюноводно! та ¡нших цiнних видiв риб перебувае на такому низько-му рiвнi, е рiвень життя мюцевого населення. Данi державно! статистики про його чисельнють наведено в таблищ 6.
Таблиця 6
Haceлeння Зaкapпaтcькoï oблacтi тa кiлькicть нaceлeниx пункпв, нa пoчaтoк poKy
Пoкaзники Одиниця Poeh 2018 у %
вимipy 1921 2018 go 1921
Чиceльнicть нaceлeння xnc. ocí6 604,7 1259,6 208,3
Haceлeнi пункти кшькють 478 609 127,4
xnc. км2 12,6 12,8 101,6
Пpипaдae ocí6 ня 1 км2 кiлькicть 47,9 98,4 205,4
Щoдo ocтaнньoгo, тo тут тpeбa вiдмiтити дого го-двoeння зa ocтaннi cro poкiв тa знaчнy щiльнicть i кoнцeнтpaцiю людcькиx пoceлeнь вздoвж piчoк. BH-coкa дeмoгpaфiчнa щiльнicть пoшиpюeтьcя i нa ripc^ ку м^^вют Ситyaцiя ycклaднюeтьcя й тим, щo з pocтoм нaceлeння збiльшyeтьcя шлькють нeopгaнiзo-вaниx pибaлoк, як1 зaймaютьcя cпoживaцьким pибaль-cтвoм. Дocлiдники Kyзьмeнкo, Спacивий вкaзyють, щo тiльки 30% pибaлoк ввaжaють pибoлoвлю зacoбoм ввдшчинку, a 70% зacoбoм зaдoвoлeння oco6hcthx мaтepiaльниx пoтpeб.
Близькo 50% лoвлять pибy для cпoживaння, 20% -та пpoдaж. B ïxнix yлoвax чacткa цiнниx пpoмиcлoвиx видiв pH cягae 57,7%, дo тoгo ж 95% ш-
cтaтeвoзpiлi ocoбини (Kuzmenko & Spesyvyi, 2008). Бpaкoньepи викopиcтoвyючи зaбopoнeнi pибoлoвeцькi зacoби винищують ixтioфayнy. Спoнyкae людeй та т8к1 дп низький зaгaльний piвeнь життя тя icнyючa cиcтeмa oxopoни, яга e нeeфeктивнoю. Бopoтиcя з пopyшникaми pибнoï лoвлi дoбpe бyлo б, викopиcтo-вуючи гpyпoвi мeтoди пaтpyлювaння, здiйcнюючи peгyляpнi peйди, якi зaбeзпeчaть пoшyк, швидкe зя-тpимaння ïx, збip нeoбxiдниx дoкaзiв. Baжливy poль у викopiнeннi тaкиx явищ мoжe вiдiгpaти пiдвищeний piвeнь cвiтoглядy м^^вт гpoмaд, eкoлoгiзaцiя cyc-пiльнo-eкoнoмiчниx в^то^н, пoдoлaння бiднocтi, yтвepджeння пpинципy: гpoмaдa - peaльний гocпoдap дoвкiлля. Екoнoмiчний acпeкт кopиcтyвaння pибними pecypcaми те пoвинeн вcтyпaти в пpoтиpiччя iз 6íopí-знoмaнiттям. Mae пpoвoдитиcя poбoтa, cпpямoвaнa та зупинку пpoцeciв дeгpaдaцiï cycпiльcтвa i пpиpoди, збepeжeння цiнниx, piдкicниx тя зникaючиx видiв ph6.
Т8КИМ чинoм, мoжнa кoнcтaнтyвaти, щo кoжeн зi згaдaниx фaктopiв бeзпocepeдньo чи oпocepeдкoвaнo пpизвoдить дo змeншeння зaпaciв ixтioфayни, впливae ня пpocтopoвe poзмiщeння пoпyляцiй i oкpeмиx oco-бин виду, включвючи лococeвi. Пopyшye пpиpoднy, тepитopiaльнy й iepapxiчнy cтpyктypy пoпyляцiй (ди-нaмiкy чиceльнocтi oco6™, cпiввiднoшeння cтaтeй, вiкoвий cклaд, щшьшсть зaceлeння). Heгaтивнo гоз-нaчaeтьcя та життeздaтнocтi, caмoвiдтвopювaнocтi, мoжливocтi oбмiнy гeнeтичнoю iнфopмaцieю. Moжe виклик8ти лaнцюгoвy pea^TO в бioцeнoзi, cпpичини-ти кoливaння чиceльнocтi пoпyляцiй iншиx видiв, Шл^вш^ ïx зaгибeлi. B пpиpoдi тожний вид opгaнiз-мiв вiдiгpae швну i тiльки йoмy влacтивy poль. Зник-нeння oднoгo виду aвтoмaтичнo тягнe зя coбoю зник-тення бaгaтьox iншиx, oб'eднaниx cпiльним тpoфiч-ним лaнцюгoм. Цe нe в^шв^^е кoнцeпцiï cтiйкoгo, збaлaнcoвaнoгo poзвиткy Зaкapпaття, мiжнapoдним пpoгpaмaм i cтpaтeгiям збepeжeння, oxopoни тя вiдpo-джeння eкocиcтeм Gвpoпи. Тoмy тpeбa дбaйливo oбe-
piгaти гeнeтичнe, внyтpiшньoвидoвe i видoвe piзнoмa-нiття pиб бaceйнy piчки Тиcи шляxoм кoнтpoлю квя-лiфiкoвaними cпeцiaлicтaми зя oкpeмими пoпyляцiя-ми, визнaчeння мoжливиx змiн, oб'eктивнo oцiнювaти ïxнiй cтaн з мeтoю нeгaйнoгo вживaння, в paßi пoтpe-би, нeoбxiдниx зaxoдiв. Пoлiпшити йoгo мoжнa шля-xoм вceлeння цiнниx ph6 86o cтвopeння yмoв для швидтого фopмyвaння caмoвiдтвopeння пoпyляцiй.
Одняк peaлiï зacвiдчyють пpoтилeжнe. Ha гipcькиx piчкax в Зaкapпaттi зaплaнoвaнo бyдiвництвo 360 мялж ГЕС, внacлiдoк чoгo, нaгoлoшyють фaxiвцi, aктивiзyютьcя зcyви, ceлi тя epoзiйнi пpoцecи, змь нитьcя гiдpoлoгiчний peжим тepитopiй, бyдe пopyшe-ш пpиpiчкoвi лicи, пoгipшитьcя якicть вoди в piчкax i зaгaлoм у periorn, зникнe бiльшicть вoдниx opгaнiзмiв, включэючи чepвoнoкнижнi.
Висновки
Динaмiкa пpиpoднoгo пoнoвлeння ixтioфayни зя-лeжить ввд бaгaтьox фaктopiв: кopмoвoï бязи, читель-нocтi плiдникiв, eпiзooтичнoгo cтaнy вoдoйм, arnpo-пoгeннoгo тиcкy i т.д.
Риби бaceйнy piчки Тиcи, включяючи лococeвi, вжe нe у швнш мipi вифимують eкoлoгiчний тиcк -змeншyють picт i poзвитoк, чи^льн^^, змiнюють вiкoвий тя видoвий ^ляд. Kpiм тoгo, збiднeним гопу-лящям пpитaмaннa пiдвищeнa чyтливicть дo cтpeciв.
Bpaxoвyючи тe, щo Тиca oxoплюe тepитopiï yKpaï-ни, Румуни, Угopщини, Слoвaччини тя Сepбiï, впaдa-ючи в Дуняй, cклaдae piчкoвy стогему Gвpoпи, визня-чилacь вaжливicть фopмyвaння нoвoï мoдeлi cпiвpoбi-тництвя дepжaв щoдo збepeжeння eкopeгioнy, мoнiтo-pингy eкoлoгiчнoгo cтaнy вoди, eпiзooтичнoï cmyauiï, мiгpaцiйниx пpoцeciв, вивчeння зaгpoз для бioгeoцe-нoзiв тя ycyнeння ïx, викopиcтoвyючи дocтyпнi мeтo-дики.
Пoпepeднi peзyльтaти вкязують та нeoбxiднicть тя ^pc^ra^y пoдaльшиx дocлiджeнь зaгpoз лococeвим i зникяючим pибaм, як1 paзoм iз мaтepiaлaми i^ema-pизaцiï' знaчнo дoпoвнять вiдoмocтi пpo ixтioфayнy бaceйнy piчки Тиcи i фaктopи зaгpoз для нeï.
G пpичини ввaжaти, щo пoвiдoмлeнi в нaшiй po6o-ri peзyльтaти дocлiджeнь пpивeдyть дo лiпшoгo poзy-мiння cтaнy, який cклaвcя iз пoпyляцiями cтpyмкoвoï' фopeлi, xapiyca eвpoпeйcькoгo, лococя дyнaйcькoгo, aбopигeнниx видiв pиб i гiдpoeкocиcтeмoю yкpaïнcь-eoï дiлянки piчки Тиcи тя nprnoR i дoпoмoжyть те-peдбaчити тамадки впливу зaгpoз в мaйбyтньoмy. Biзyaлiзaцiя зaгpoз дoзвoлить пpoгнoзyвaти мoжли-вють виpoджeння 86o cтaбiлiзaцiю i poзвитoк гопуля-цiй та iншoмy piвнi cиcтeмнoï' opгaнiзaцiï'.
References
Dovbenko, V.I. (2007). Umovy formuvannia ekoloho-ekonomichnoho mekhanizmu rehionalnoho rozvytku. Mat. mizhnar. naukovo-praktychnoi konf. "Ekoturyzm i stalyi rozvytok u Karpatakh". Rakhiv, 95-100 (in Ukrainian).
Mruk, A.I., Ustych, V.I., & Buzevych, I.Iu. (2011). Vidtvorennia ta popovnennia pryrodnoho arealu strumkovoiu forelliu na prykladi r. Irshava. Rybohospodarska nauka Ukrainy, 3, 40-46. http://nbuv.gov.ua/UJRN/rnu_2011_3_8 (in Ukrainian).
Pop, S.S. (2002). Pryrodni resursy Zakarpattia. Uzhhorod: TOV "Spektral" (in Ukrainian).
Akimov, I.A. (2009). Chervona knyha Ukrainy (Tvarynnyi svit). K.: Hlobalkonsaltynh (in Ukrainian).
Meteleshko, Iu.O., & Potish, L.A. (2011). Chervona knyha Ukrainskykh Karpat (Tvarynnyi svit). Uzhhorod, Karpaty (in Ukrainian).
Koliushev, I.I. (1949). Korotkyi vyznachnyk ryb Zakarpatskoi oblasti URSR. Uzhhorod (in Ukrainian).
Mruk, A.I., Velykopolskyi, I.I., & Ustych, V.I. (2012). Yevropeiskyi kharius baseinu r. Tereblia ta aspekty yoho shtuchnoho vidtvorennia. Rybohospodarska nauka Ukrainy, 1, 53-61. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/opac/search.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJR N&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21 STN=1 &S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FI LA=&2_S21STR=rnu_2012_1_11 (in Ukrainian).
Sherman, I.M., Tymchenko, Yu.V., & Shevchenko, P.H. (2009). Zahalna ikhtiolohiia: Pidruchnyk. K.: Ahrarna osvita (in Ukrainian).
Hrytsyniak, I.I. i in. (2008). Fermerske rybnytstvo. K.: Herb (in Ukrainian).
Kosovets, O.O., & Samoilenko, N.A. (2005). Katastrofichni hidrolohichni yavyshcha na zlami stolit v Ukrainskykh Karpatakh. Materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Rakhiv, 198-205 (in Ukrainian).
Proniuk, D.A. (2011). Istoriia vodnoho hospodarstva Zakarpatskoi oblasti. Uzhhorod: IVA (in Ukrainian).
Kyselov, M.M., & Kanak, F.M. (2000). Natsionalne buttia sered ekolohichnykh realii. K. (in Ukrainian).
Adamenko, Ya. i in. (2005). Kyslotni doshchi nad Hoverloiu? Zeleni Karpaty, 1, 2, 66-68 (in Ukrainian).
Homonai, V.I., Bohosta, A.S. i in. (2013). Otsinka zabrudnennia atmosfernoho povitria Uzhhoroda. Ekolohichnyi zhurnal, 6, 16-17 (in Ukrainian).
Ekolohichnyi pasport Zakarpatskoi oblasti za 2014 rik (2015), Uzhhorod (in Ukrainian).
Manivchuk, Yu.V. (2003). Ekolohichno efektyvna systema biomelioratsii hirskykh hruntiv Karpat za dopomohoiu biokompostiv. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Ser. Biolohiia, 13, 9295 (in Ukrainian).
Zhidenko, A.O., & Kovalenko, E.M. (2006). Vlijanie raundapa na dinamiku gistologicheskih pokazatelej v organah karpa. Gidrobiologicheskij zhurnal, 42(6), 104-111 (in Russian).
Braginskij, L.P. (1972). Pesticidy i zhizn' vodoemov. Kiev: Naukova dumka (in Russian).
Korzh, E.A. i in. (2016). Vlijanie harakteristik aktivnyh uglej na jeffektivnost' izvlechenija iz vody farmacevpticheskih preparatov razlichnoj himicheskoj prirody. Himija i tehnologija vody, 2, 150-160 (in Russian).
Borodenko, I.I., Lozanovskaja, I.N. i dr. (1983). Kompleksnoe ispol'zovanie i ohrana vodnih resursov. M.: Kolos (in Russian).
Hromyko, M.H., & Pashkov, A.P. (2015). Svitovi ekoloho - ekonomichni priorytety u vyrishenni problem vidkho-div. Bezpeka zhyttiediialnosti, 19-22 (in Ukrainian).
Alymov, S.I. (2010). Ekolohichni zminy vodnykh ekosystem pry antropohennykh navantazhenniakh: naukove vydannia. Kharkiv: Oberih (in Ukrainian).
Kuzmenko, Yu.H., & Spesyvyi, T.V. (2008). Suchasnyi stan ta deiaki aspekty rehuliuvannia amatorskoho ry-balstva yak istotnoho chynnyka antropohennoho vplyvu na ikhtiofaunu vnutrishnikh vodoim Ukrainy. Rybohospodarska nauka Ukrainy, 3, 23-29 (in Ukrainian).
