CC BY
3Ученые записки Таврического национального университета имени В.И.Вернадского Серия «География». Том 24 (63). 2011 г. №2, часть 2. С. 286-291.
УДК 911.3
1НФРАСТРУКТУРНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕКРЕАЦ1ЙН01 Д1ЯЛЬНОСТ1
РЕПОНУ Чернова Г.В.
Втницькийдержавнийпедагог1чнийуныерситетш. М. Коцюбинського, Втниця, Украгна
E-mail: cherrys21@rambler.ru
В статп висвплет питания важливосп шфраструктурного забезпечення для рекреацшно! д1яльносл регюну, зокрема забезпечення Вшницько! областа тдприемствами готельного, ресторанного та санаторно-курортного господарства. Здшснена бальна оцшка шфраструктурного забезпечення адмшстративних райошв областт
Ключов1 слова: територ1ально-рекреацшний комплекс, шфраструктура, р1вень шфраструктурного забезпечення.
ВСТУП
В сучасних умовах трансформацп економши, що вщбуваеться в Украш, здшснюеться структурна перебудова господарського комплексу з метою кращого задоволення потреб населения у р1зномаштних послугах, в т.ч. i рекреацшних. У зв'язку з цим посилюеться потреба у подальшому вдосконаленш геопросторово! оргашзацп територ1ально-рекреацшних комплекс1в р1зних таксоном1чних piBHiB. Зважаючи на це, а також на значний рекреацшний потенщал р1зних perioHiB Украши, зокрема Вшницько! обласл, виникае потреба наукового обгрунтування рекреацшно! д1яльносп з метою створення найбшьш сприятливих умов для вщпочинку населения.
Науков1 розробки, присвячеш суспшьно-географ1чним аспектам досл1дження рекреацп, И poni в розвитку господарських комплекс1в регюшв, викладеш в роботах Преображенського В.С, Мироненка М.С., Твердохлебова I.T. Крачила М.П., Веденша Ю.А., Недашювсько! Н.Ю., Котлярова G.A. Долшнього M.I., 1гнатенка О.М. та багатьох шших дослщниюв. Серед сучасних дослщниюв територ1ально1 оргашзацп рекреацшно1 д1яльносп слщ назвати Бейдика О.О., Любщеву О.О, Мацолу B.I, Жученка В.Г., Смаля I.B., Царика Л.П., Кривець А.Г., Фшоненко I.M. Вони враховують специфшу сощально-економ1чного розвитку окремих perioHiB Украши, структурш змши, що вщбуваються в територ1ально-рекреацшних комплексах в умовах ринково! економши.
Метою роботи е дослщження шфраструктурного забезпечення рекреацшно! д1яльност1 Вшницько! область
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Важливою передумовою функцюнування територ1ально-рекреацшного комплексу (ТРК) е наявшсть високого р1вня шфраструктурного забезпечення. За функцюнальним призначенням шфраструктура ТРК подшяеться на виробничу (транспорт, зв'язок, буд1вельна шдустр1я, водо-, енергопостачання) i сощальну
(тдприемства ресторанного господарства, торпвл1, побутового обслуговування, культури, охорони здоров'я) [1] .
3 точки зору оргашзацп шфраструктурного забезпечення рекреацшного процесу в Вшницькш обласп одне з провщних мюць належить транспортнш систем!, яка визначае доступшсть територп для рекреаипв. При плануванш подорож1 потр1бно враховувати таю фактори, як безпека подорож^ вартють, комфортабельшсть, можливють зупинки на шляху пересування, умови вщпочинку, сну та харчування, можливють широкого огляду шд час по!здки тощо. Чим бшьший наб1р позитивних фактор1в, тим вища вартють транспортно! подороже Але слщ вщмпити, що жоден трансиортний зас1б не задовольняе всього набору вимог. Найбшьше значения в структур! туристських иеревезень мають автомобшьний та затзничний транспорт, при суттевш переваз1 першого.
Область мае достатньо розвинену транспортну мережу. Займаючи одинадцяте мюце в Украш за площею територп, Вшниччина мае одну з найдовших в держав! мережу дор1г загального користування - 9,5 тис. км, в тому числ1 з твердим покриттям - 8,9 тис. км (94%). Щшьшсть автомобшьних шлях1в сполучення з твердим покриттям - 338 км на 1000 км2, що вище, шж в Укра!ш (271 км на 1000 км2 територп). Територда обласп перетинають важлив1 автомобшьш магютрал1, яю зв'язують Ки1в з Одесою, Львовом, Кишиневом. Вщ обласного центру рад1ально вщходять автомобшьш дороги, що пов'язують м. Вшницю з районними центрами та шшими поселениями обласп. Найбшьш забезпеченим автомобшьним транспортом е обласний центр (27 % загально! кшькосп). Найбшьшою проблемою розвитку автотранспорту в обласп е якють дор1г, !х оснащения, яке вщстае вщ свпових стандарта. Таким чином, важливим завданням обласп е створення сучасних автошлях1в, та реконструкщя юнуючих дор1г. Актуальним е 1 виршення проблем серв юного обслуговування та оновлення автопарку. Важливим для подорожуючих е наявнють на дорогах рекреацшних пунктов, з обладнаними майданчиками для вщпочинку, що створювало б додатковий комфорт. Але на жаль !х кшькють на територп област1 недостатня.
Активно використовуеться у перевезенш туристов зал1зничний транспорт, особливо важливе значения вш мае у примюькому сполученш. Експлуатацшна довжина зал1зничних колш загального користування в обласп складае 1157 км, з яких 335 (29%) е електрифшованими. Щшьнють затзниць загального користування становить 44 км на 1000 км2 територп (в Укра!ш-37). Вшницьку область перетинають зал1знищ, яю використовуються для м1ждержавних сполучень: Москва-Прага, Москва-Соф1я, Москва-Бухарест, Кшв-Легнще, Санкт-Петербург -Одеса. По територп обласп проходять зал1знищ Ивденно-Захщна, Одеська. В обласп функцюнують Жмеринська та Козятинська дирекцп зал1зничних перевезень, яю шдпорядковаш «Укрзал1знищ». В останш роки зросла кшькють пасажир1в, яю скористались р1чковим транспортом у примюькому сполученш - 31 тис. чол. (1995 р. - 1 тис. чол.). Судноплавним е р. Ивденний Буг м1ж Гшванню та Лавр1вкою, м1ж Ладижином 1 Зятювцями. Значно скоротилась в обласп робота ав1ацшного транспорту, що обмежуе можливосп вщвщувати Вшниччину шоземними туристами. Вшницький аеропорт в Гавриш1вщ Вшницького району використовуеться обмежено. Слщ зазначити, що для розвитку та ефективного функцюнування ТРК обласп, важливе значения мае показник транспортно! забезпеченосп адмшютративних райошв, що визначае доступшсть територп для рекреаипв. Найвищий показник спостер1гаеться в Вшницькому, 1ллшецькому,
Козятинському, Могил1в-Подшьському, Тульчинському районах. Найнижчу транспортну доступшсть мае Чечельницький район [3].
Важливим елементом при формуванш та функцюнуванш ТРК, невщ'емною складовою шдустрп туризму 1 вщпочинку е готельне господарство. Воно в обласл представлене 23 шдприемствами, доходи вщ основного виду д1яльносл яких за 2009 р. склали 15874,1 тис. грн., вщ надання додаткових послуг - 3565,8 тис. грн., шш1 доходи - 4246,8 тис. грн. Слщ зазначити, що бшьшють шдприемств готельного типу Вшницько! обласл мають низьку категор1ю (одну з1рку) або вона взагал1 вщсутня (76%). Особливе мюце серед шдприемств готельного типу займають готел1 м. Вшнищ. Найвищий показник забезпеченосл шдприемствами готельного господарства мае лише Вшницький район обласл, найнижчий Шаргородський, Барський, Гайсинський, Козятинський райони. Також в обласл наявш райони, що характеризуються повною вщсутшстю шдприемств готельного господарства, що, звичайно, вкрай негативно впливае на розвиток шдустрп вщпочинку та туризму в обласл.
Сощальна шфраструктура в Вшницькш обласл представлена закладами торпвл1 та ресторанного господарства, шдприемствами побутового обслуговування, лшувально-оздоровчими закладами, туристичними ф1рмами та оргашзащями. Мережа шдприемств ресторанного господарства обласл охоплюе ресторани, кафе, бари, щальш 1 мае тенденщю до скорочення. На 1.01.2009 р. вона складала 1261 заклад1в на 87938 посадочних мюць, з них 28 ресторашв, 400 кафе, закусочних, буфелв, 49 бар1в, 417 щалень. Слщ зазначити, що бшьша частина шдприемств ресторанного господарства розташоваш в сшьських населених пунктах. Найбшьша кшьюсть шдприемств ресторанного господарства зосереджена в м. Вшниця - 145 одиниць. Серед райошв найвищу забезпеченють даними шдприемствами мають таю райони, як Барський, Вшницький, Гайсинський. Найнижчий показник спостер1гаеться в Крижопшьському та Тивр1вському районах.
Мережу торпвельних заклад1в Вшницько! обласл складають 2242 магазишв та 600 кюсюв, з них 90,3 % шдприемств у приватнш власносл. Найвищу забезпеченють закладами торпвл1 мають Вшницький, Козятинський, Тростянецький, Погребищенський, Немир1вський, найнижчу Чечельницький, 1ллшецький, Муровано-Куриловецький райони та ще ряд шших. Слщ зауважити, що в оргашзацп роботи торпвельних заклад1в слабо враховуеться специфша обслуговування турислв 1 вщпочиваючих. Не знайшла надежного поширення 1 вщповщна спещал1зац1я магазишв, що призводить до збшьшення затрат часу на пошук товар1в туристського попиту.
Мережа культурного обслуговування обласл на 1.01.2009 р. нараховуе 1051 б1блютек, 1170 заклад1в культури клубного типу, 2 професшних театри, 26 музе!в, фшармошю. Переважна бшьшють б1бл1отек (86,7 %) знаходиться в сшьськш мюцевосл. Найбшьша кшькють масових та ушверсальних б1блютек знаходиться у Барському, Немир1вському, Оралвському, найменша - у Пщанському, Чечельницькому, Чершвецькому районах. Б1блютечш фонди масових б1бл1отек становлять 17,7 млн. прим1рниюв книг 1 журнал1в. Впродовж останшх роюв спостер1гаеться зменшення фонд1в. Бшьшють заклад1в культури клубного типу знаходиться теж у сшьськш мюцевосл (88%), зокрема видшяються за !х кшькютю Барський, Немир1вський та Жмеринський райони. В обласл функцюнуе два професшних театри: Вшницький обласний академ1чний музично-драматичний театр ¿м. М.Садовського та Вшницький обласний театр ляльок. Р1вень забезпеченосл
мюцями в залах для глядач1в вщповщно становить 4,6 та 0,6 мюця в розрахунку на 10 тнс. oci6 населения. У 2009 р. на Вшниччиш ирацювало 4 парки культури i вщпочинку. Площа, яку займають парки складае 111,1 га. На територ1ях парюв працювало 28 атракцюшв та 35 ¿грових автомапв, 70 об'екпв дозвшля, 9 виробничих пщроздшв.
Найбшьше значения, на нашу думку, для розвитку рекреацп мають санаторно-курортн1 установи та rnmi заклади вщпочинку. На територп Вшницько! обласп, станом на 1.01.2009 р. розташовано 30 заклад1в тривалого перебування, з них 21 -санаторш, 6 - санаторив-профшакторпв та 3 бази вщпочинку, ¿з загальною кшькютю мюць у мюяць максимального заповнення - 5995. В оздоровчих закладах обласп у 2009 р. протягом тривалого часу було оздоровлено 80384 чол., а протягом одного-двох дшв - 624 чол. Найвищу забезпеченють санаторно-курортними установами та закладами вщпочинку мають Хмшьницький, Вшницький, Могил1в-Подшьський райони. У Вшницькш обласп е райони де практично вщсутш таю заклади: Бершадський, 1ллшецький, Калишвський, Липовецький, Лпинський, Муровано-Куриловецький та багато шших.
KpiM того, на Вшниччиш у 2009 р. функцюнувало 765 дитячих оздоровчих табор1в, у яких було оздоровлено 83605 д1тей. Найбшьшу цшнють, звичайно, мають позамюью оздоровч1 дитяч1 табори, найбшьше i'x в таких районах як Вшницький (3),Тростянецький (2), Могил1в-Подшьський (2) та деяких шших.
Велику роль у функцюнуванш територ1ально-рекреацшного комплексу обласп вщграють туристичш ф1рми. Найбшьш потужними серед них е ЗАТ «Вшницятурист», I II I «Укв1за», TOB "Вшницьке бюро м1жнародного молод1жного туризму "Супутник", I II I "Спадщина", ПП "Вшгур-плюс". Власну матер1альну базу, тобто власш пщприемства розмщення туриспв (готель, санаторш) та власш пщприемства харчування мае лише - ЗАТ "Вшницятурист". Протягом 2009 р. туристичними ф1рмами Вшницько! обласп обслуговано 49,1 тис. чол., з них 67% -туристи, охоплеш внутршшм туризмом. На нашу думку, наявнють туристичних оргашзацш та i'x ефективне функцюнування у обласп е одшею з найважливших умов функцюнування ТРК.
висновки
Шляхом сумування оцшок транспортно! доступности забезпеченосп санаторно-курортними установами, пщприемствами готельного господарства, закладами Toprißni та ресторанного господарства можна визначити штегральну бальну оцшку шфраструктурного забезпечення ТРК по адмшютративним районам i по обласп в цшому. Вщносно високий р1вень шфраструктурного забезпечення рекреацшного процесу мають Вшницький, Могил1в-Подшьський, Барський, Гайсинський, Козятинський та Тульчинський райони, iHmi райони вщстають вщ них (рис.1). Загалом шфраструктура рекреацшно! галуз1 Вшницько! обласп розвинена недостатньо, що значно стримуе вихщ обласп на ринок рекреацшних послуг.
Рис. 1. 1нтегральна бальна оцшка шфраструктурного забезпечення рекреацшно! д1яльноел Вшницько! обласл
Список лггератури
1. Кузик С., Олесневич Д.Менеджмент туризму в perioHi / С. Кузик, Д. Олесневич // Репональна eKOHOMisa. - 1999. - № 1. - С. 103-109.
2. Статистичний щор1чник Вшниччини за 2009 р.
3. Чернова Г.В. Значения репонально! шфраструктури для розвитку територ1ально-рекреацшного комплексу Вшницько1 обласп / Г.В. Чернова // Матер1али м1жнародно1 науково-практично! конференци «PerioH - 2006: стратепя оптимального розвитку» (15-16 травня 2006 р., м. Харюв) // РВВ Харювського нацюнального ушверситету îm. В.Н. Каразша, Харкав, 2006. - С. 184 - 187
Чернова Г.В. Инфраструктурное обеспечение рекреационной деятельности региона / Г.В. Чернова // Ученые записки Таврического национального университета имени В.И. Вернадского. Серия: География. - 2011. - Т. 24 (63). - №2, ч. 2 - С. 286-291.
В статп BHCBÎTnem питания важливосп шфраструктурного забезпечення для рекреапшно! д1яльносл perioHy, зокрема забезпечення Вшницько1 област1 тдприемствами готельного, ресторанного та санаторно-курортного господарства. Здшснена бальна оц1нка гнфраструктурного забезпечення адмшетративних район1в област1.
Ключов1 слова: територ1ально-рекреацшний комплекс, гнфраструктура, piBeHb шфраструктурного забезпечення
Chernova A.V. Infrastructural providing of recreational activity of the region / A.V. Chernova //
Scientific Notes of Taurida National V. I. Vernadsky University. - Series: Geography. - 2011. - Vol. 24 (63). - № 2, p. 2 - P. 286-291.
In the article the lighted up questions of importance of the infrastructural providing for recreational activity of region, in particular providing of the Vinnitsa region the enterprises of hotel, restaurant and sanatorium-resort economy. Realizable ball estimation of the infrastructural providing of administrative districts of region. Keywords: territorial-recreational complex, infrastructure, level of the infrastructural providing.
Поступила в редакцию 08.04.2011 г.
