CC BY
13
УДК 330.477:336.76
Красняк О.П., асистент ® ВЫницький державный аграрный утверситет
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА 1НТЕГРАЦ1ЙНИХ ЗВЯЗК1В В БУРЯКОЦУКРОВОМУ П1ДКОМПЛЕКС1 В1ННИЦЬКО1 ОБЛАСТ1
В статт1 проводиться дослгдження ¡нтеграцтних зв 'язтв в бурякоцукровому тдкомплексг Вгнницько! област1. Дана аналтична оцтка результат1в дгяльностг стьськогосподарських тдприемств та цукрових завод\в област1. За даними комплексной оцгнки визначено вищий, середнт та низький р1вень ттеграцп районних областей.
Ключо^^ слова: 1нтеграц1я, бурякоцукровий тдкомплекс, кластерний анал1з, ринок цукру.
Постановка проблеми. Сучасний розвиток бурякоцукрового тдкомплексу характеризусться складтстю утворених штеграцшних зв'язюв, що охоплюють сфери взаемодп мiж виробником кшцевого продукту (бурякового цукру) та виробниками сировини (сшьськогосподарськими тдприемствами всiх форм власностi). Ефективтсть функцiонування дано! системи визначаеться багатьма факторами, що поеднують в собi технологiчнi особливостi виробництва та фшансування. Слiд зазначити, що за остант роки спостерiгаеться значне зниження прибутюв цукрових заводiв на фонi загального скорочення !х виробничих потужностей та зниження якосп цукристостi сировини, що надходить вiд сiльськогосподарських товаровиробникiв на приймальт пункти.
Потенцiйнi можливостi Укра!ни у виробництвi цукросировини i цукру значно вищ^ адже останнi десять роюв галузь втратила позици свггового лiдера i опинилася в глибокш економiчнiй кризi. Тому враховуючи минулий досвщ та зрослий попит внутршнього i зовнiшнього ринкiв цукру, бурякоцукровий комплекс Укра!ни та зокрема Вшницько! областi при вiдповiднiй реструктуризаци i перебудовi може стати однiею з найважливших стратегiчних галузей ринково! економши i вагомим джерелом надходження кош^в до Державного та мiсцевого бюджета.
Для цього в Украш та зокрема, у Вшницький областi е вс пiдстави -сприятливi природно-ктматичт умови, розвинена мережа дорiг, потужна виробничо-технiчна база, наявнiсть промислових тдприемств, що забезпечують бурякоцукровий комплекс сшьськогосподарською технiкою, мiнеральними добривами, технологiчним обладнанням для цукрових заводiв, навантажувально-розвантажувальними механiзмами, таро-пакувальними i будiвельними матерiалами, квалiфiкованi кадри буряководiв i пращвниюв цукрово! промисловостi, потужний науковий потенщал.
Отже, сприяння штеграцп вiдокремлених тдприемств бурякоцукрового тдкомплексу Укра!ни в бшьш крупнi цукровi компанп, якi забезпечать значно
®Красняк О.П., 2009
138
вищу ефектившсть виробництва i прискорять вихщ галузi з кризи, створення вертикально штегровано1 структури областi по виробництву i реалiзацil цукру (виробництво цукру - оптова торпвля - роздрiбна торгiвля).
Мета статтi. В результат дослiдження запропоновано методику оцшки комплексних взаeмовiдносин господарсько! дiяльностi шдприемств бурякоцукрового пiдкомплексу Вшницько1 областi в перюд 2004-2006 рр. на основi кластерiзацil груп за показниками для оцшки сшьськогосподарських пiдприeмств, зайнятих у виробнищи цукрових бурякiв.
Виклад основного матерiалу. Iнтеграцiйнi зв'язки у бурякоцукровому пiдкомплексi Вшницько1 областi характеризуються низьким рiвнем взаемоди мiж усiма його учасниками. Переважно, на ринку виробництва цукру взаемоддать суб'екти рiзних форм власносп, дiяльнiсть яких охоплюе вс процедури пов'язанi з виробництвом (закутвлею) сировини (цукрових бурякiв або цукрово1 тростини), виробництвом цукру та його реалiзацiю оптом та вроздрiб.
Одним iз методiв оцiнки комплексних взаемовщносин господарсько1 дiяльностi рiзних суб'ектiв шдприемницько1 дiяльностi е методика кластеризаци груп по конкретних показниках господарсько1 дiяльностi. Застосування кластерного аналiзу дозволить нам прослщкувати за характером взаемозв'язкiв мiж учасниками бурякоцукрового пiдкомплексу. Аналiз буде проведений у наступнш послiдовностi:
1. Проведення оцшки райошв Вшницько1 област за рiвнем розвитку галузi виробництва цукрових буряюв, що дозволить визначити прюритетш зони для вирощування сировини цукрових заводiв.
2. Проведення оцшки райошв Вшницько1 областi за рiвнем розвитку цукрово1 промисловостi з метою отримання класифшацшних груп для подальшого розвитку та необхiдних капiталовкладень.
3. Проведення комплексное' оцiнки сiльськогосподарського виробництва та цукрово1 галузi з метою виявлення найбiльш сталих вiдносин мiж виробниками цукру та постачальниками (виробниками) сировини.
Кластер 1 Кластер 2 Кластер 3 Кластер 4 Кластер 5
Рис. 1. Шкала кластеризацИ' райошв ВшннцькоУ област1
1нформацшною базою анал1тично1 оцшки е середш оцшки результат д1яльност1 сшьськогосподарських шдприемств та цукрових завод1в Вшницько1 област у перюд з 2004 - 2006 роки. Класифжащя проведена за шкалою оцшок по 5 кластерах:
139
1нформацшна база для комплексно! оцшки функцюнування сшьськогосподарських товаровиробниюв включае показники по 27 районах Вшницько! области
- Урожайнiсть цукрових бурякiв, ц/га;
- Затрати пращ на 1 ц цукрових буряюв, люд.-год.;
- Повна собiвартiсть 1 ц цукрових буряюв, грн.;
- Наявнiсть бурякозбиральних комбайнiв, шт.;
- Прибуток (+/-) галузi виробництва цукрових бурякiв, тис. грн.
Отримаш результати можуть свщчити про розвиток динамiки кожного
окремого показника по господарствах област i при сукупному впливi структурнi зрушення можуть вiдрiзнятись. В зв'язку з цим було проведно кластерний аналiз по всiй сукупностi показникiв вирощування цукрових бурякiв.
Об'еднання в кластери проводилось за методом центроiдiв, що передбачае кластеризацiю на основi вщстаней мiж двома кластерами як вщстаней мiж !х середнiми значеннями по вах показниках.
Метод кластеризаци полягае у формуванш початково! матрицi та розрахунках вiдстаней мiж кластерами.
Групування районiв та пiдприемств за рiвнем показникiв вирощування цукрових бурякiв по Вшницькш областi наведено на дендрограм^ рис. 2.
58 <ц
в
Н о ¡3 '!а
И
Э
18306
15306
12306
9306-
6306
3306
306
15739.9"
"3956.06"
"912,2"
—I
"412,0"
Рис. 2. Дендрограма кластерiв функцiонування процесу вирощування цукрових буряюв у Вшницькш облает
140
За оцшкою структурних зв'язюв по Вшницькш област видшено п'ять кластер1в за щентичшстю показниюв.
Кластери характеризуются: 1 кластер - Крижопшьськш район, 2 кластер - Хмшьницький, 3 кластер - Чечельницький, 5 кластер - Ямпшьський, 4 кластер - шш1 райони.
Розподш з визначеними районами-центрощами наведено в таблиц 1. Як свщчать даш кластеризацИ за сукупшстю показниюв найкращ1 результати спостершаються в 1 кластер^ найпрш1 в 5 кластера В загальному виробництво цукрових буряюв у Вшницькш област не характеризуеться р1вном1ршстю.
Таблиця 1
Таблнця центро\щв по кластерах показниюв внрощування цукрових бурякiв
Кластери/кшьшсть райошв/ (центроид) Середне значения показника в кластер! (груш)
Урожай-шсть,ц/га. Затрати пращ 1ц, люд-год Повна соб1варт1сть 1 ц, грн Наявшсть буряко-зб1ральних комбайшв, шт Прибуток(+), збиток(-) тис.грн.
Кластер1/1 район/ (Крижопшьський) 472,47 0,60 13,51 58,33 20242,08
Кластер 2/1 район / (Хм1льницький) 204,63 1,00 18,37 30,33 -1859,63
Кластер 3 / 1 район / (Чечельницький) 311,73 0,80 14,06 35,33 546,83
Кластер 4 / 23 райони/ (Чершвецький) 207,67 2,17 18,81 35,67 -368,83
Кластер 5 / 1 район / (Ямтльський) 363,87 0,63 15,05 46,00 4502,53
Бшьшють шдприемств за загальною характеристикою виробництва не вщр1зняються високою ефектившстю I лише перевищують низький р1вень (входять до 4 групи).
Показники д1яльност1 цукровиробництва в Вшницькш област характеризують ефектившсть розвитку галуз1 в конкретному райош Вшницько1 области
- обсяг видшено1 квоти А, т;
- обсяг виробленого цукру, т;
- цша реал1зацп одше1 тони цукру, грн.;
- дигест1я буряюв при прийманш на бурякоприймальний пункт;
- коефщент виробництва цукру;
- прибуток, тис. грн.;
- кшьюсть заводiв.
141
ю
я ft
О ft
а я
ft
ti
ft м Я Я
о
я о
W
о
Я 2
2 В
я v;
Р? м
II
tí
a a
СВ P
С я сг1 о
Sc та S
A g
CD 2 (Я
S s и В
sc g s
Sc
й p S я
Ol
H та
w
и S s w B. h
OJ p
о H
£
о w S
я
H ft
та о
w p
s
ti g
S' X '-j
tr
Я Я о та
№ s
s S
s s
В »
tr «
s
* Я
ÊM' I g
N
та
Й Sc
О
s s
Cd
S'
Ol g
tr §r w Й
p cr
« Й та
H &
CD S
S H
и
о та
CD С
S ß tr
(Я S та
0
01 S о
CD
е-
CD «
H
s
M
s
о
tr «
S Se
w S p 8
I я
О 33
fc.S
a p
<ч
M
о
0 ^
01 я а ^ й я
о та о й о tr я s
Sc
р та
ta §
¡ Й В. s
Й CD
Er с о tr
s s
S s S Se se -
та
Й Sc
о H s s
S a ■ та 5'
о tr я S Sc
P о н
CD
s M
Ш * св s
о о
S « S s
sc Se
M
о sS
4
s
h 1
5' ^
5 Se
I
g
та
CD
£ M
s та
0
01
s s с
H
(Я p
H eu Se <n
Ol g
о .fi
Ol «
s к
я я s s
Sc Sc
В
CD
s
о tr я s sc
H
0 2
1 S
5'
tr о tr я S Sc
та я
H CD
та s о
5
й и sa
та
й Sc
О
s. 5'
sa Я S
я « о о
та св й s
Se
m
2 ъ
«
S S о
(Я о tr я о
s о
(Я св С tr Я о
2 ^
К
св 2 S та
5'
о tr я о
О
та §
(Л о tr я о 2
ч p m н tr о ó sa
(Я
а hS св та
s ~
tr
Я о 2 S
и
св Я о
s о
S
о
(Л св й св S о 5
н 8.8
il
и Я
a s
p ^
^ 2 ' ^
öd та p Sc
О
с
s я s
св „ & g
S p я о
s 3 5 св
2 чз s S о S о р Н.
m'
S 5
(Я
° нн
cri m S
p о
СП P та
p w
« Я 2
tr о s s
s та
p CB
tr СП « св о 2
В ^
s с
H
ra p
та
^
s о
öd
s' s s с
tr я
В
о
та а
p s
sc Й
О О
s я
P s
..X g
s p
sc
(Л
s
в
H- S Sc Se
Ol
1 S
2 S
Кластер 5/13 райошв/ (Гайсинський) Кластер 4/3 района/ 'Погребшценський) Кластер 3/8 райошв/ (1ллшецький) Кластер 2/2 райони/ (Козятинський) Кластер 1/1 район/ (Крижопшьський) « к « и а к- ^ 1ч Й а 11. к в;
о о о и) 00 о о о о о о и) о СТ\ и) и> ^ 8 о н р > н
о о о ю 00 ^ 00 о и) 00 о 00 1л 00 00 СТ\ Обсяг виробленого цукру,т О 13
о о о ^ о ^ Цша реал1заци одшй тони цукру, грн. § т СО К о
о о о о о о о м м >3 >3 3 I £ I Я § к тз к и и § § Й ё В' 8 н £ о й а Й. а 1 >3 » 1 § « я о « ё р м
о о о о о о о о Коефццент виробництва цукру В я V. $ я.
о о о 00 о ^ 1 и) 1 и) 1 с о Й £ о К о» 13 н и 2
о о о о о о о и) о о и) о о Кшькють завод1в
О! О
о,
43 1 р
15 ол (В Я О! С « р
и Р (В
Я я Я о
В а р 43 Й н (В 43
в К 2 я
п о К к
В (Я Кс
ч ■в о. К 43 о ё
5' СГ| д
я' я к Со'
а с Я
о н О
(Я я
я р
и » п н В о сЗ р (Я
л а 0
■в 15 £Г о СГ| 43 Р о
И а К
о р Р
я *
15 (В С
Ш я о
а а В'
(Я 43
я' н р Й Кс
ви СГ| О
Й ш.
■в о ол к с. 5' я
а ю о
а 43
в 43 О
ч я (Л Я
и р
в 2 р Ч
я ■в £ р о <5 я
к ч 43
(В О
чз. (Я
5' О
450
Л
Я 350 <и
Т «
I
м
Л I <и а
250
150
■ 59311,91 ■
с
<и
с к
С
<и
с к
(Р
<и
с к
"5208,
_ с 6203 01" ¡-
С К
С
<и
с к
5П8
Рис. 3. Дендрограма кластерiв функцшнування процесу виробництва цукру у Вшницькш областi
143
Таблиця 3
Таблиця центрiв по кластерах оцшки штеграцп взаемозв'язкав бурякоцукрового подкомплексу ВшницькоТ областi
Середне значення показника в кластер! (груш)
Кластеры (центрощ) "а £ О "Й ай жа о £ Затрати пращ 1ц , люд-год н рг ц, 1ьт О "Р £ Э Ю о с а н в о П т а э 'я й а б 8 о к X и н ь & б з о к я р у б ь т о 'я в аяв К Прибуток, тис.грн Квота А, т Обсяг виробленого цукру, т я & ,у кр у ц т 'I еа р а я э Дигеспя буряюв при прийманш на бурякоприймальний пункт у р к у ц а в цт и н б о & в т н 'я е о К Прибуток, тис. грн. Э 'ч о в а з е о '2 ь 14 К
Кластер 1
(Крижошл 472,47 0,60 13,51 58,33 20242,08 66613,33 84864,63 2,76 0,16 0,75 -1271,70 3
ь-ський)
Кластер 2
(Козятин- 290,60 0,87 15,26 76,67 -390,47 32506,67 35808,57 2,73 0,16 0,73 -4132,17 3
ський)
Кластер 3
(1ллшецьки 195,07 1,10 16,38 32,33 -579,73 7640,00 9838,30 2,70 0,15 0,70 -3414,13 1
й)
Кластер 4
(Погреби- 316,60 0,77 17,04 49,33 -219,60 13280,00 19331,27 2,73 0,17 0,79 4845,03 1
щенський)
Кластер 5
(Шщанськ 285,13 2,20 13,85 23,00 135,80 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0
ий)
Кластерна дендрограма оцiнки районiв Вшницько! областi за середшми показниками вирощування цукрових буряюв та виробництва цукру наведенi на рис. 4.
144
Рис. 4. Дендрограма кластеризацп райошв ВшницькоТ област за середшми показниками вирощуваммя цукрових буряк1в та виробництва цукру (2004 - 2006)
Висновки. За даними комплексно! оцшки визначено, що найвищий рiвень штеграци у Крижопшьському районi, середнiй рiвень спостер^аеться в 8 районах, низький рiвень штеграци - в 13 районах области Вiдповiдно до центрiв взаемоди в кожному кластерi розподiл райошв по кластерах вщображено у таблиц 4.
145
Таблиця 4
Розподш райошв ВшницькоТ облает по ефективност штеграци мiж сшьськогосподарськими товаровиробниками та цукровими заводами
1 кластер (високий р1вень штеграци) 2 кластер (мiж високим та середшм р1внем штеграци) 3 кластер (середнш р1вень штеграци) 4 кластер (мiж середшм та низьким р1внем штеграци) 5 кластер (низький р1вень штеграци)
Крижошльський Вшницький Барський Погребищенський Гайсинський
Козятинський Бершадський Томашшльський Жмеринський
Иллшецький Хмшьницький Лггинський
Калишвський Могил1в-Подшьський
Липовецький Муровано-Куриловецький
Немир1вський Пщанський
Оралвський Тростянецький
Теплицький Тульчинський
Тивр1вський
Чершвецький
Чечельницький
Шаргородський
Ямшльський
Незначна кшькють райошв знаходиться на межi мiж вiдповiдними рiвнями штеграци, що свiдчить про !х можливють переходу до кластерiв з кращою характеристикою. 1з 2 кластеру ^ж середнiм та високим рiвнем) в 1 мають можливiсть переходу Вшницький i Козятинський райони. 1з 4 кластеру ^ж низьким та середшм рiвнем) в 3 кластер мають можливють для переходу Погребищенський, Томашшльський та Хмiльницький райони.
Лiтература
1. Сщенко С. Соцiально-економiчний вимiр сучасно! глобалiзацil // Мiжнародна економiчна полггика. - № 1. - Т. 1.-Червень 2004. - С. 72-93.
2. Соколенко С. И. Производственные системы глобализации: сети, альянсы, партнерства, кластера: Украинский контекст. - К.: ЛОГОС.-1999.-148-194 с.
3. В.В. Федосеев, А.Н. Гармаш, Д.М. Дайитбегов и др. Экономико-математические методы и прикладные модели / Под ред. В.В. Федосеева - М.: ЮНИТИ, 2002. - с. 24 - 31.
Summary
Article devoted to the problem of economic evaluation of integrative ties in sugar beet and sugar production subcomplex of the Vinnitsa region.
Стаття надшшла до редакцИ 16.04.2009
146
