CC BY
13
Шотик Т.М. Оценивание ресурсной обеспеченности инновационной инфраструктуры машиностроения
Обоснован метод оценки инновационной инфраструктуры, которая базируется на анализе ресурсного обеспечения и результативности ее работы. Определены показатели, которые позволяют оценить ресурсную обеспеченность. С целью определения верхнего предела объема предоставленных услуг и выпущенной предприятиями ИИД, инновационной продукции, предложен способ вычисления вместительности рынка.
Ключевые слова: инновационная инфраструктура, анализ инновационной инфраструктуры, метод исследования.
Shotik T.M. Evaluation of resource material well-being of innovative infrastructure of engineer
In the article grounded method of evaluation of innovative infrastructure which is based on the analysis of the resource providing and effectiveness of its work. Indexes which allow to estimate resource material well-being were offered. With the purpose of determination of top limit of volume of the given services and produced the enterprises of IID, innovative products, the method of calculation of market capacity was offered.
Keywords: innovative infrastructure, analysis of innovative infrastructure, research method.
УДК330.332:330.341.1 Астр. Н.С. Яремчук -Львiвська ДФА
УДОСКОНАЛЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА ЕФЕКТИВН1СТЮ ВИКОРИСТАННЯ 1НВЕСТИЦ1Й
Проаналiзовано мехашзми ощнки i контролю проекпв, яю швестують шоземш банки та мiжнароднi фшансово-кредитш оргашзаци. Дослщжено мехашзми фшансо-вого мошторингу освоення швестицш, наведено показники фшансового мониторингу.
Ключов1 слова: швестицп, швестицшне кредитування, проектне фшансування, фшансовий мошторинг.
1нвестици е важливим джерелом зростання добробуту регюну. Але для 1х залучення необхщно не лише створити зовтшш умови, але й достатньою м1рою шдготувати приваблив1 об'екти швестування, вивести 1х на первинний ринок, а пот1м на вторинний. До таких об'екпв належать здебшьшого шд-приемства 1 пакети акцш. Здшснення заход1в 1з шдвищення 1хньо1 вартост повинно стати невщ'емною частиною швестицшно! пол1тики регюну.
Умовно вс проекти за видами фшансування дшять на швестицшне кредитування 1 проектне фшансування [1, 2].
Пщ час швестицшного кредитування банк насамперед анал1зуе фшан-совий стан шдприемства, що здшснюе проект. Необхщно переконатися, що структура б1знесу стшка, вщсутш проблеми з бюджетом \ постачальниками, шдприемство генеруе додатнш грошовий потш \ стабшьно розвиваеться. Як-що в баланс зафжсоваш збитки, то дослщжуються причини збитюв. Пот1м анал1зують обши шдприемства за рахунками, як вщображають, як тд-приемство працюе з банками, яка частина виторгу утворюеться в грошовш форм1 { проходить по рахунках, { яка частина обтв проходить через безгот1в-ковий обш. Банк анал1зуе кредитну юторда шдприемства, наскшьки акуратно воно ставиться до виконання сво1х обов'язюв. Важливим е той факт, що гро-шов1 потоки шдприемства будуються з урахуванням ддачого виробництва.
Маючи електронну модель руху коштiв шдприемства, банк мае змогу кшь-кiсно ощнити деякi ризики фiнансування шляхом ан^зування чутливостi показникiв економiчноl ефективностi проекту або кредитоспроможност шд-приемства до параметрiв ринку або зовнiшнього середовища. Крiм кшьюсно1 оцiнки, здiйснюють також яюсний аналiз ризикiв фiнансування з видшенням найiстотнiших ризикiв проекту i оцiнкою ймовiрностi настання несприятли-во! для цього проекту ситуаци. I лише шсля аналiзу ризикiв банк анашзуе за-безпечення по кредиту, що приймаеться для покриття ризиюв банку. В якостi забезпечення розглядають заставу устаткування, нерухомостi, акцiй, гаранти i поруки тощо.
Технологiя здшснення контролю у випадку проектного фшансування схожа з описаною вище, однак акценти змщеш в бiк ретельшшого аналiзу самого проекту i меншо! уваги оцiнцi iснуючого пiдприемства, оскшьки заз-вичай йдеться про шдприемство, створене спецiально для здiйснення цього проекту. При цьому банк звертае особливу увагу на розподш ризиюв фшансування мiж учасниками, а також маркетинг, обгрунтування обрано! стратеги розвитку, основнi технiчнi рiшення, дослщжують основнi контракти проекту. Значну увагу придшяють побудовi фшансово1 моделi проекту.
Процедура контролю проекпв, якi фшансують iноземнi банки пiд гаранти Кабiнету Мiнiстрiв Украши, визначена Положенням про супроводжен-ня кредитних проекпв, фiнансування яких здiйснюеться за рахунок шозем-них кредитiв, залучених державою або тд державнi гаранти [3]. Це положен-ня мiстить визначення контролю за цшьовим використанням шоземного кредиту, контроль фiнансового стану позичальника i контроль за станом реашза-ци проекту та ефектившстю використання кредитних коштiв.
У разi кредитування мiжнародними фiнансово-кредитними оргашзащ-ями (МФКО) уже в кредитнш угод^ зазвичай, фiксують головнi зобов'язання позичальника, а саме: виконання проекту зпдно з бiзнес-планом або швести-цшною програмою; збереження свого iснування як юридично1 особи; веден-ня справ вщповщно до правил i норм техшчно1, фшансово1 та дшово1 практики; виконання проекту вщповщно до стандар^в захисту навколишнього середовища, що ддать на територи позичальника або вщповщно до рекомендацiй Свгтового банку стосовно екологи та захисту навколишнього середовища; ук-ладання та ведення ушх необхiдних угод застави, страхування втрат, збитюв i вщповщальност та iнших юридичних документiв на належному рiвнi; подан-ня вше1 бухгалтерсько1 i фшансово1 документаци зпдно з положеннями мiж-народних стандарт бухгалтерського облiку тощо [4].
Юридичний монiторинг спрямований на контроль виконання вЫх наз-ваних вимог. Для цього позичальник мае надавати банковi низку документiв, що висвплюють iнформацiю про його дiяльнiсть. Зазвичай, головним документом в шформуванш банку при кредитуванш мiжнародними оргашзащями е так званий iнформацiйний лист. В шформацшних листах переважно нада-ють iнформацiю про змiни як у самому швестицшному проектi, так i в дiяль-ностi позичальника загалом: збiльшення витрат згiдно з проектом або змши в 1нвестицшнш програмi проекту, що фiнансуеться; змши та доповнення в ус-
тановчих документах шдприемства; збшьшення статутного фонду; укладання нових контракпв на велик суми; сертифжащя нових торгових марок шдприемства; нов1 швестици, що перебшьшують л1мгг, зазначений у кредитнш угодц змши в кер1вництв1 компани тощо [5].
Кр1м шформацшних лист1в, позичальник може надавати банков1 звгг про виконання проекту й хщ робгг за проектом, додаючи для кожного окре-мого контракту щодо проекту шформацш про постачальника, обладнання, що купуеться, й техтчт специфжаци; прогноз { фактичш даш продажу, ви-датюв { каштальних витрат позичальника, включаючи пояснення стосовно вщмшностей вщ б1знес-плану: шформащю про нещасш випадки, що сталися на шдприемствц оригшали страхових угод { полшв вщ страхувальниюв; звь ти з питань захисту навколишнього середовища, охорони здоров'я та безпеки пращ в компани; будь-яку шшу шформащю стосовно позичальника та проекту, яку може зажадати банк.
Одним 1з головних аспеклв юридичного мошторингу е виконання до-говор1в застави та страхування зпдно з проектом. У раз1 залучення шоземних кредит1в застава е головним засобом зниження кредитного ризику банку. При цьому обов'язково враховують, що вартють заставленого майна мае бути дос-татньою для погашення кредиту, вщсотюв, комюш, передбачеш кредитною угодою, витрат щодо збер1гання заставленого майна, а також враховуеться необхщшсть сплати податюв. Сума договору застави повинна покривати не менш як 130 % загально! суми зобов'язань позичальника з погашення шозем-ного кредиту. За недостатност вартост предмет1в застави для покриття зо-бов'язань позичальника з погашення кредиту може використовуватися майнова порука [6].
Укладення договору застави м1ж банком-агентом та позичальником е необхщною передумовою для реал1заци кредитного проекту, фшансування якого здшснюють вщповщно до Положення про порядок залучення шозем-них кредит1в та надання гарантш Кабшету М1шстр1в Укра!ни для забезпечен-ня зобов'язань юридичних ошб-резиденпв щодо 1х погашення [7]. Вщповщно до цього положення, ощнку вартост майна, яке пропонуе шоземний позичальник у заставу, обов'язково здшснюе Фонд державного майна Укра!ни. Кр1м того, обов'язковою е реестращя застави рухомого майна вщповщно до порядку ведення Державного реестру застав рухомого майна, затвердженого Кабшетом Мш1стр1в Укра!ни [8]. Така реестращя дае змогу отримати шформацш про заставлене рухоме майно або про вщсутшсть застав майна, а також допомагае у вир1шенш суперечок м1ж кредиторами при кшькаразовш застав! майна.
Одним 1з шструменлв додаткового забезпечення повернення позичальником шоземних кредш!в е страхування як самих позик, так { майна, що становить предмет застави, а також страхування буд1вельно-монтажних робгг при здшсненш проекту. Цю процедуру регламентуе Постанова КМУ "Про впровадження мехашзму страхування експортних та кредитних ризиюв" вщ 17,08.98 р., № 1280 [9]. Зазвичай, страхов! угоди готують пращвники страхових компанш, проте мошторинг цього процесу здшснюють три сторони: страхова компашя, шоземний кредитор { укра!нський позичальник.
Фiнансовий мониторинг починае здiйснювати швестор або консалтин-roBi фiрми за його наказом вже на першому eTani освоення швестицш у виг-лядi фшансових звтв, головними показниками яких е загальний обсяг швес-тицiй за проектом, витрати на дослщницью роботи за проектом, вартють бу-дiвeльнo-мoнтaжних рoбiт i обладнання, джерела фшансування тощо. Мошторинг здшснюють у рoзрiзi використання джерел фiнaнсувaння: власних, позичених або залучених кoштiв. У процес мoнiтoрингу виявляють вщхи-лення вщ швестицшно! програми, приймають ршення про мoбiлiзaцiю внут-рiшнiх фшансових ресурЫв, додаткове залучення або запозичення кош^в.
Для фiнaнсoвoгo мoнiтoрингу великих проекпв у зaхiднiй прaктицi використовують багато пoкaзникiв i форм звгтность Нaйприйнятнiшoю формою фшансово! звггност^ зазвичай, для iнвeстoрiв або крeдитoрiв е дотри-мання спeцiaльних коефщенлв на визначеному рiвнi. Нaйпoширeнiшими у мiжнaрoдних стандартах oблiку е коефщенти лiквiднoстi й кредитоспромож-нoстi швестора та iншi фiнaнсoвi спiввiднoшeння. Наведемо коефщенти, якi використовують при кредитуванш Свропейським банком реконструкци i роз-витку укра!нських пoзичaльникiв:
• коефщент покриття обслуговування вкладених кошт1в (Debt Service Coverage Ratio), що е результатом, який одержують ввд дшення наявних кошт1в (у загальному вигляд1, це чистий дохвд плюс амортизация за мшусом частини чистого доходу, що тдлягае розпод1лу) на основну суму позики або швестицш у проект, ввдсотшв i плати за послуги, належт до сплати банку (при кре-дитувант). Цей коеф1щент покриття обслуговування заборгованост мае бути не меншим за 1,5;
• ствввдношення загально! суми швестицл до суми акцюнерного катталу (Total Debt to Еquitу Ratio) мае дор1внюватн або бути не бшьше 1:1;
• поточне спiввiднoшeння (Current Ratio) як результат дшення поточних акти-вiв на пoтoчнi зобов'язання не може бути меншим за 1,2;
• тдтримання чисто! вартост (Net Worth), яка розраховуеться як результат вщтмання чистих пaсивiв вiд чистих aктивiв, на рiвнi, визначеному у твер-дiй вaлютi на дату укладання кредитно! угоди [10].
Крiм розрахунку цих показниюв, фiнaнсoвий мoнiтoринг у банку, який здшснюе фiнaнсувaння, виконують через пeрeвiрку головних фшансо-вих i бухгалтерських дoкумeнтiв: балансу, звпу про прибутки та витрати, звь ту про доходи та звгту про змiни фiнaнсoвoгo стану тощо. На oснoвi цих документ формують узагальнювальний звiт за aнaлiзoм фiнaнсoвoгo стану клiентa. Наприклад, головними кaтeгoрiями цього документа у практищ СБРР е: загальний статус фшансового рeтeльнoстi клiентa, дoхiд i прибутко-вiсть, стiйкiсть балансу, якiсть aктивiв, гoтiвкoвий пoтiк i лiквiднiсть, конкурентна позищя, корпоративний менеджмент, зростання обсяпв виробництва тощо. За кожною з цих пoзицiй вiдпoвiдaльним пращвником банку виставля-ють рейтинг на поточний момент, який пoрiвнюють з рейтингом минулого звгту. Крiм того, в цьому документ подають пропозици щодо можливого по-лiпшeння ситуаци.
При одержанш крeдитiв укра!нськими позичальниками тд гаранти КМУ контроль за фшансовим станом позичальника здшснюють ретельшше.
Вщповщний мошторинг здшснюють як банки, що фшансують проект, так { украшсью банки-агенти. Взаемини м1ж позичальниками та банками, як про-водять фшансування { контроль, регламентують нормативш документи Нащ-онального банку Укра1ни { оформляють кредитний догов1р. Щоквартально компашя-позичальник надае в банк-агент форми фшансово! звггносп, вста-новлеш у законодавчому порядку, на основ! яких пращвник банку-агента анал1зуе фшансовий стан позичальника шляхом пор1вняння поточних показ-ниюв 1з минулими результатами д1яльност1 кшента, а також 1з середшми по-казниками за галуззю. Кр1м того, на основ! щоквартально! звгтност кшента, як правило, розраховуються коефщ1енти л1кв1дност1, показники покриття, сшввщношення залучених кошт1в до власних, шш1 показники, результати яких заносяться до спещально! кредитно! справи позичальника .
Фшансовий та техшчний мошторинги тюно пов'язаш м1ж собою не тшьки через пор1вняння вартост робгт { обладнання з контролем техшчного стану цих робгт, а й через можлив1 наслщки невиконання загального мошто-рингу проекту. Помилки у фшансовому або техшчному мониторингу упро-довж виконання швестицшно! програми можуть призвести до необгрунтова-них витрат, що, водночас, спричинить збшьшення вартост проекту або зат-римки термш1в буд1вництва { доставки обладнання.
На жаль, в Укра1ш питання мошторингу проеклв, котр1 кредитують банки, не досить вивчене { мало висвгглене в економ1чнш л1тератур1. На практищ позичальники не мають системного шдходу в контрол1 за виконан-ням проекту та фшансуванням 1з боку банюв. Тому, на наш погляд, для шд-вищення ефективносл освоення банювських кредит1в та оптим1заци витрат на фшансування проеклв доцшьним було б формування системного мониторингу всього проекту. Такий шдхщ дав би змогу учасникам проеклв, що фь нансуються за рахунок МФКО, досконал1ше здшснювати контроль за вико-нанням проеклв.
Л1тература
1. Волик В.Ф. Зростання iнвестицiй в економ^ Укра1ни за рахунок легашзацл тшьо-вих капiталiв / В.Ф. Волик // Формування ринкових вщносин в Украiнi. - 2003. - № 4 (23). -С. 37-41.
2. Щербаков А.И. Основные принципы финансирования проектов. Технология работы с банком при получении кредита / А.И. Щербаков. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.kazekon.kz.
3. Постанова КМУ вщ 06.01.99 р., № 23 "Про заходи щодо здшснення контролю за цшьовим та ефекгившшим використанням шоземних кредипв, залучених державою або пщ державнi гаранта".
4. Дамодаран А. Инвестиционная оценка. Инструменты и техника оценки любых активов / А. Дамодаран. - М. : Изд-во "Альпина Бизнес Букс", 2004. - 1342 с.
5. Варшавский Л. Исследование инвестиционных стратегий фирм на рынках капиталоемкой продукции / Л. Варшавский. - М. : Изд-во ЦЭМИ РАН, 2003. - 354 с.
6. Ипотечно-инвестиционный анализ : учебн. пособие. - СПб., 1998. - 207 с.
7. Постанова КМУ вщ 05.05.97 р., № 414 "Про впорядкування залучення i використан-ня шоземних кредипв, повернення яких гарантуеться Кабшетом Мшс^в Укра1ни, вдоскона-лення системи залучення зовшшнього державного боргу".
8. Постанова КМУ пщ 30.07.98 р., № 1185 "Про порядок ведення Державного реестру застав рухомого майна".
9. Постанова КМУ вщ 17.08.98 р., № 1280 "Про впровадження мехашзму страхування експортних та кредитних ризиюв".
10. Pike R.H. А review of гесе^ trends in formal capital budgeting process / R.H. Pike // Accounting and business reseasrch. - 1983. - Summer. - Р. 201-208.
ЯремчукН.С. Усовершенствования контроля за эффективностью использования инвестиций
Проанализированы механизмы оценки и контроля проектов, которые инвестируются иностранными банками и международными финансово-кредитными организациями. Исследованы механизмы финансового мониторинга освоения инвестиций, приведены показатели финансового мониторинга.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционное кредитование, проектное финансирование, финансовый мониторинг.
Yaremchuk N.S. The improvements of control after efficiency of the use of investments
In the article mechanisms of estimation and control of projects which are invested foreign banks and international finance and credit organizations are analyzed. Mechanisms of the financial monitoring of mastering of investments are investigated, indexes of the financial monitoring are resulted.
Keywords: investments, investment crediting, project financing, financial monitoring. _
УДК 336.531.2 Асист. I.П. Андруштв - Rbeiecbm КА
Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ БАНК1ВСЬКОГО 1НВЕСТУВАННЯ, 1ХНЯ СУТН1СТЬ ТА ВИДИ
Розглянуто суть фшансових шструменпв та теоретико-методолопчш аспекти дослщження фшансових шструменпв банювського швестування.
Ключов1 слова: банювська швестицшна дiяльнiсть, кредитш фiнансовi шстру-менти банювського швестування, швестицшне кредитування, проектне фшансування, шотечне кредитування.
Постановка проблеми. Банювська система е важливим шструментом мобшзаци i перерозподшу внутршшх фшансових ресурЫв та невщ'емним складником швестицшного процесу. За умов, коли таю фiнансовi шструмен-ти, як випуск корпоративних обл^ацш та ринок пайових цшних паперiв, пе-ребувають на початковiй стади розвитку, а обсяги власних швестицшних ресурЫв шдприемств ще недостатнi для простого вщтворення, в Укра!ш реаль-ним джерелом фiнансування поточно! та швестицшно! дiяльностi шд-приемницьких структур повинш стати банкiвськi фiнансовi шструменти.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Дослiджено зазначенi пи-тання у працях О.В. Батури, В.В. Бочарова, О.В. Васюренка, О.Д. Вовчак,
A.М. Герасимовича, В.1. Грушка, М.П. Денисенка, О.В. Дзюблюка,
B.С. Загорського, Б.Л. Лущва, 1.О. Лютого, В.М. Матвiенка, А.М. Мороза, В.1. Мiщенка, А. А. Пересади, Л.О. Примостки, С.К. Реверчука, М.1. Савлука, Р.1. Тиркала та шших. Вагомим внеском у розроблення ще! проблематики стали працi зарубiжних учених Г. Александера, С. Баренса, Л. Дж. Птмана, М.Д. Джонка, Дж.М. Кейнса, М.М. Крейншо!, О.В, Мертенса, Г. Марковща, Д. Норкотта, П. Роуза, Д. Сшю, Е. Гелферта, Р Холта, У. Шарпа та шших.
