CC BY
18
Г.В. Колесшкова
ГАРАНТУВАННЯ КРЕДИТ1В МАЛОМУ ПЩПРИеМНИЦТВУ: 1НОЗЕМНИЙ ДОСВ1Д ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ В УКРАШ1
Проведено до^дження свтового doceidy використання гарантшних установ для nidmpuMKU малого тдприемництва. Прoаналiзoванo ocнoвнi параметри дiяльнocтi фoндiв гарантування кредитiв, товариств взаемного гарантування та irnmumymie мiкрocтрахyвання. Визначено мoжливocтi впровадження схем гарантування та мжро-страхування niдnриемcтв малого бiзнеcy в Укра'т.
Проведено исследование мирового опыта использования гарантийных учреждений для поддержки малого предпринимательства. Проанализированы основные параметры деятельности фондов гарантирования кредитов, обществ взаимного гарантирования и институтов микрострахования. Определены возможности внедрения схем гарантирования и микрострахования предприятий малого бизнеса в Украине.
The paper analyzes the world experience in usage of guaranty establishments intended for support of small enterprise. The basic parameters of activity of funds for credits guarantee, societies of mutual guarantee and institutes of micro-insurance are analyzed. The possibilities of introducing of guaranty plans and micro-insurance of small business in Ukraine are defined.
© Г.В. Колесшкова, 2009
Стабшьне фшансування пщприемницько! д1яльност1 в перюд ринково! трансформаци економжи завжди було одшею з актуальних проблем нестшкого зростання економжи. Пщ-приемства малого б1знесу як у розвинутих кра!нах, так i в тих, що розвиваються, завжди мали труднощ1 з отриманням фшансово! допомоги вщ банюв i фшансових установ. Фактично бшьшшть тдприемств малого бiзнесу починае свою дiяльнiсть без будь-яко! початково! пiдтримки. Пiдприемець, як правило, отримуе свою першу невелику частину фшансування, у якш у нього шнуе потреба, зi сво!х власних заощаджень або за рахунок заощаджень свое! ам'!. Також пiдприемства малого бiзнесу схильнi вважати, що без отримання коштiв вiд кредитних установ !х розвиток е складним i не таким стрiмким, як бажалося.
У процес кредитування малi пiдприемства стикаються з проблемою надання банку забезпечення для отримання коштiв у необхщному обсязi. Тому виникае потреба замщення частини розмiру забезпечення шляхом надання гарантш вiд третьо! сторони. Також з огляду на те, що кредитування малого тд-
приемництва е ризиковим, фшансова спроможшсть банюв опиняеться тд значною загрозою, якщо не сформувати гарантiй повернення !х кредиту. Обц^ сторони неодмiнно потребують формування надшно! системи гарантування. 1ноземний досвщ переконливо свiдчить, що дiевими елементами ще! системи зазвичай е гарантшш фонди (державнi, мiсцевi та шших форм власностi), а також товариства взаемного кредитування. Ще одшею системою захисту вщ певного ризику е мжрострахування.
Питання можливостi запровадження схем гарантування кредиив широко розглядаеться в публшащях зарубiжних авторiв, зокрема Д. Крук, Р. Джуччi, I. Пелипась у робой «Гарантийные фонды для предприятий малого и среднего бизнеса» [8] розглядають можлившть створення гарантшних фондiв для суб'екив малого та середнього бiзнесу як шструменту, що спрощуе !х доступ до фшансового капiталу. Ц питання також розглядаються в публшащях вiтчизняних авторiв С.В. Усенко, С. Григор'ева, B.I. Ляшенка, Т.В. Светлично!. Зокрема, С.В. Усенко у статт «Гарантийный фонд в системе финансового кредитования предпринимательства» [25] зазначае, що гарантшш схеми розширюють можливють доступу до фшансових ресурЫв, перш за все для тдприемств, що розпочинають свш бiзнес та мають високий темп розвитку; у публжаци С. Григор'ева «Принципи створення та функщонування фондiв кредитно! гаранти» [11] запропоновано застосування фонду кредитних гарантш як оргашзаци, яка б приймала на себе значну частину ризику у процес кредитування; у робой В.1. Ляшенка та Т.В. Светлично! «Кредитная инфраструктура малого бизнеса: ретроспектива и перспектива» [18] розглянуто особливост дiяльностi компанiй взаемних гарантш та товариств взаемного гарантування кредиив у кра!нах Свропи, а також пропонуеться поетапний пiдхiд до
формування регюнально! мережi спецiалiзованих небанкiвських фшансово-кредитних та кредитно-гарантiйних закладiв iз розвитку малого тдприемництва.
Питання мiкрострахування розглянуто у статтi росiйського автора Е.С. Гребенщикова «Микрострахование - не вполне обычное страхование и не только для малоимущих» [10].
Однак необхщне бшьш детальне вивчення ролi держави та И можливостей iз забезпечення розширення джерел фiнансування пiдприeмств малого бiзнесу за рахунок надання державних гарантiй при отриманнi кредитiв. У зв'язку з важливiстю забезпечення доступу малих пiдприeмств в Укра!ш до необхщних обсягiв фiнансових ресурсiв постае проблема про-
довження пошуку та практично! реалiзацil нових ефективних шляхiв вирiшення проблем формування кредитно-гарантшних та мiкрострахових установ. Особливо це актуально в жорстких умовах св^ово! фшансово! кризи, коли вщбуваеться збiльшення ризикiв при кредитуванш i, як наслiдок, банки зовам припиняють кредитування.
Основною метою статт е узагальнення свiтового досвiду з питання державно! пщтримки пiдприемств малого бiзнесу, а також обгрунтування необхщност залучення додаткових джерел фiнансових ресурЫв та державно! пiдтримки для тдприемств малого бiзнесу шляхом розробки схем гарантування кредитiв та мiкрострахування як на основi коштiв iз державного бюджету, так i коштiв комерцшних органiзацiй в Укра!нi.
Формування ринково! системи господарювання в Укра!нi пов'язане зi зростанням пiдприемницько! активностi в уах сферах економiки. Одним iз перспективних напрямiв створення конкурентно-ринкового середовища е розвиток малого бiзнесу. Вш значною мiрою залежить вiд фшансового забезпечення його дiяльностi. Звiдси особливого значення набувае кредитна тдтримка малого бiзнесу вiтчизняними банкiвськими установами. Малий бiзнес в Укра!нi до сих тр стикаеться з безлiччю проблем у процес отримання банкiвського кредиту. При цьому розвиток таких тдприемств без кредитних засобiв не завжди можливий.
Вiдсутнiсть у господарськiй системi стiйкого джерела фiнансування, спрощеного доступу до нього суб'екив пiдприемницько! дiяльностi для вiдтворення капiталу зумовлюе падшня конкурентоспроможностi пiдприемств, зниження обсягiв виробництва товарiв та послуг, недостатне використання нових технологш.
Банкiвське кредитування потенцшно е найефективнiшим легальним джерелом ресурав для малого бiзнесу, як правило, кредитш кошти банкiв спрямовуються на задоволення регу-лярних потреб малих тдприемств та довгостроковi iнвестицi!. Кредитування являе собою особливий процес, який складаеться з ряду етатв, кожний з яких забезпечуе вирiшення певних завдань, а в сукупностi досягаються головнi цiлi [19].
У лiтературi видiляють такi основнi причини, чому пiдприемства малого бiзнесу мають обмежений доступ до фшансування: кредитування малих тдприемств зазвичай вважають ризикованим унаслщок мiнливостi обставин, з якими зштовхуються пiдприемства малого бiзнесу, !х уразливост до економiчних змiн; банки завжди мають упереджене ставлення i вщдають перевагу кредитуванню великих корпоративних позичальниюв; високi банкiвськi адмiнiстративнi витрати пщ час кредитування невеликих позичальникiв; брак у малих тдприемств вщповщних даних бухгалтерсько! звiтностi та iншо! документаци, яку вимагають банки, а також щнних паперiв або кредитного забезпечення пщ позики [11, 2].
Чинниками, котрi обмежують можливостi малих тдприемств отримати банювський кредит, е, з одного боку, жорсткiшi вимоги банюв до малих пiдприемств щодо надання гарантш повернення кредиту унаслiдок вщсутност в останнiх тривало! кредитно! штори, пiдвищених виробничих ризикiв, мобiльностi катталу, а з iншого боку - властива малим пiдприемствам специфiчна структура активiв, у якiй мiнiмальний внесок нерухомоси, що могло б служити заставою повернення кредиту. Крiм того, банювський сектор бшьшою мiрою орiентований на обслуговування великих пiдприемств, що ютотно пiдвищуе витрати кредитування малих тдприемств i приводить до пщвищення ставок за кредитами. Для комерцшних банюв робота з Рентами, яю отримують незначнi кредити (здебiльшого це малi пiдприемства), е низькорентабельною.
Важливий бш справи - це забезпеченiсть кредиту. Сьогодш малi пiдприемства не в змозi виконати заставнi зобов'язання, тому що вони не мають достатнього забезпечення або застава, яка ними пропонуеться, не досить лшвщна. Зрештою i проценти за кредити таю
висою, що HaBiTb за сприятливих eKOHOMÎ4H^ умов повернути ïx важко. Через неможливють отримувати кредити офiцiйно Mani пiдприeмства користуються послугами "чорного" ринку кредиив. Оскiльки кредити видаються на певних умовах, то вони часто бувають такими, що затягують "молодГ' мaлi пiдприeмствa у тенета тiньовоï економiки.
Отже, перед малими пщприемствами постають тaкi проблеми, пов'язaнi з банювським кредитуванням: мале пiдприeмство не може надати необхщного забезпечення для отримання кредиту; надто високi процентш ставки за кредитами; оформлення докуменив на кредит складне або забирае багато часу; термiн кредитування недостатнш.
На вiдмiну вiд Укрaïни, у Сврош кредитуванню малого та середнього бiзнесу мiжнaроднi фiнaнсовi iнститути надають великого значення. Так, у £С дiе спецiaльнa програма, що передбачае розподш фiнaнсовоï допомоги, признaченоï для кредитування малого бiзнесу, через Свропейський банк реконструкцп та розвитку (СБРР), iншi европейськi фiнaнсовi iнституцiï.
У крашах Свропи дiе прийнята у 2000 р. Свропейська xaртiя для малих тдприемств (European Charter for Small Enterprises). Краши, що приедналися до цього документа, розглядають малий та середнiй бiзнес як ключовий елемент iнновaцiй i створення нових робочих мюць. Також краши зобов'язуються зосередити свою увагу на таких напрямах: осв^а та пiдготовкa кaдрiв; створення пiльговиx умов для швидкого запуску бiзнесу; забезпечення доступу малого i середнього бiзнесу до сучаснох' iнформaцiï та теxнологiй; створення aдеквaтноï прaвовоï та подaтковоï бази, що сприяе розвитку малого i середнього бiзнесу [22].
Майже 40 краш приедналися до Хартп та висловили свою вщдашсть ïï принципам. Участь Украши у процесi Хaртiï передбачаеться Указом Президента та Резолющею Кабшету Мiнiстрiв Украши, прийнятою в липш 2008 р. Уряд Украши повшстю пiдтримуе принципи Хaртiï i вважае ïx упровадження вкрай необxiдним для створення бiльш сприятливого середовища для розвитку малих тдприемств в Украм, щоб вони змогли повнiстю розкрити свш потенцiaл та здiйснити гщний внесок в економiчне зростання краши.
Одним iз 10 принципiв Харти е «доступ до фшанав», у рамках якого обов'язковим е впровадження схем гарантування кредиив малому пщприемництву.
У св^овш прaктицi для виршення проблем високого ризику кредитування тдприемств малого бiзнесу та неможливостi надання ними достатнього кредитного забезпечення багато краш запровадили схеми кредитноï гаранти. Основною спшьною рисою цих схем е те, що ризик кредитування в них розподшяеться в узгоджених пропорщях мiж позикодавцем (банком або фшансовою установою) та гaрaнтiйною оргашзащею. Тaкi схеми гарантують компенсaцiю банкам у випадку невиконання позичальниками ïx зобов'язань за виданими кредитами, таким чином зменшуючи ризики кредиторiв. Без таких гарантш кредити або не видавалися взагал^ або видавалися у меншому обсязi, який необxiдний для розвитку тдприемств малого бiзнесу.
Св^овий досвiд показуе, що схеми гарантування кредиив розробляються з метою збшьшення надходжень кaпiтaлу в реальний сектор економжи, й особливо у розвиток малого тдприемництва. Уряди краш, що впровадили таю схеми, бачили в них двi основт переваги. По-перше, це зменшуе необxiднiсть прямого видшення бюджетних коштiв на пiдтримку тдприемств малого бiзнесу. По-друге, це сприяе розвитку навичок ощнки ризикiв у кредиторiв i позичaльникiв, змiцненню довгострокових зв'язюв мiж ними i в подальшому поступово приводить до ситуацп, коли участь держави як гаранта стае необов'язковою.
Водночас е i негативш моменти в державних гараниях. Насамперед, вважаеться, що вони можуть зробити i кредиторiв i позичальниюв менш уважними до оцiнки ризику при розробщ умов кредитного договору, стимулювати нaдмiрне звернення бaнкiв до гарантшних фондiв. Однак досвiд показуе, що ретельно розроблет схеми гарантування кредиив мiнiмiзують проблеми такого роду.
З метою впровадження й ефективного функцюнування гарантшних схем мiжнaродними фшансовими iнститутaми i окремими крaïнaми розроблет спещальт документи. У них рекомендоваш правила вiдбору позичaльникiв та даються рекомендаци щодо максимальних розмiрiв гарантш. Наприклад, для кожного окремого кредиту максимальний розмiр гaрaнтiï не повинен перевищувати 50% вщ суми кредиту; максимальний обсяг уах виданих пщ гaрaнтiю кредитiв не повинен перевищувати загального обсягу гaрaнтiйного фонду бшьш тж у 5 рaзiв.
Це дoзвoляe мiнiмiзyвaти непoвернення кредитiв i вадговадш збитки як привaтних фiнaнсoвих iнститyтiв, тaк i держaвнoгo гaрaнтiйнoгo фoндy. Рекoмендyeться тaкoж стягyвaти oкремo плaтy нa пoкриття aдмiнiстрaтивних витрaт щoдo зaбезпечення гaрaнтiйних схем. Плaтa мoже мaти фoрмy aбo oднoрaзoвoгo aвaнсoвoгo плaтежy в гaрaнтiйний фoнд y рoзмiрi 1 -3% вщ зaгaльнoï суми, нa ЯКУ нaдaeться гaрaнтiя, aбo щoмiсячнoгo плaтежy, щo рoзрaхoвyeться зaлежнo вiд зaлишкoвoï суми, нa яку нaдaнa гaрaнтiя. Для мiнiмiзaцiï ризикiв гaрaнтiйний фoнд пoвинен стрoгo дoтримyвaтися принципу диверсифiкoвaнoстi пo гaлyзях i кaтегoрiях пoзичaльникiв, a тaкoж не перевищyвaти встaнoвлених меж для рoзмiрiв oкремих гaрaнтiй.
Мехaнiзм дiяльнoстi фoндy у спрoщенoмy виглядi склaдaeться з тaких етaпiв:
1. Пiдприeмствo звертaeться дo бaнкy, a для зaбезпечення кредиту ^oro^e певну зaстaвy.
2. Бaнк рoзглядae зaявкy тa приймae рiшення ^o те, щo кредит мoже бути нaдaний тiльки зa yмoви нaдaння дoдaткoвoгo зaбезпечення aбo ж ^CTa4a зaбезпечення буде пoкритa гaрaнтiйним фoндoм.
3. Пiдприeмствo звертaeться дo гaрaнтiйнoгo фoндy зa нaдaнням гaрaнтiï тa передae дoкyменти, якi пiдтверджyють нaмiр бaнкy нaдaти кредит.
4. Гaрaнтiйний фoнд рoзглядae зaявкy тa приймae рiшення прo нaдaння (aбo вiдмoвy) гaрaнтiï.
5. Пiдприeмствo прoвoдить oплaтy гaрaнтiйнoмy фoндy зa нaдaнy гaрaнтiю.
6. Бaнк, гaрaнтiйний фoнд тa пoзичaльник yклaдaють дoгoвiр гaрaнтiï.
7. Бaнк тa пiдприeмствo yклaдaють кредитний дoгoвiр.
Cхемaтичнo мехaнiзм дiяльнoстi фoндy пoдaнo нa рисунку.
Дoдaткoвa неoбхiднiсть yпрoвaдження схем гaрaнтyвaння кредитiв зyмoвленa зaгaльнoю екoнoмiчнoю ситyaцieю, щo склaлaся внaслiдoк свiтoвoï фiнaнсoвoï кризи, яга зaвдaлa нaйбiльшoï шкoди фiнaнсoвiй системi бaгaтьoх крaïн свiтy.
Для пoдoлaння нaслiдкiв кризи бaгaтo крaïн вживaють зaхoди для пoсилення держaвнoгo впливу та екoнoмiкy. 3o^
Ржупок. Мехатзм дiяльностi гаранттного Фо^у
ремa, приймaються aнтикризoвi прoгрaми, щo включaють томплекс екстрених зaхoдiв iз зaбезпечення фiнaнсoвoï дoпoмoги пiдприeмствaм мaлoгo бiзнесy, яю в oснoвнoмy звoдяться дo трьoх нaпрямiв.
Пo-перше, пiдтримкa рiвня прoдaжy i зaпoбiгaння зменшенню oбiгoвoгo кaпiтaлy пiдприeмств сектoрy мaлoгo бiзнесy та oснoвi нaдaння експoртних кредитiв i гaрaнтiйних зoбoв'язaнь, пoлегшення пoдaткoвoгo тягаря й нaдaння вiдстрoчки зa пoдaткoвими плaтежaми, a тaкoж вживaння зaхoдiв iз скoрoчення стрoкiв плaтежiв yсiмa пaртнерaми дiлoвих вiднoсин i зaбезпечення безперервнoстi грoшoвих пoтoкiв.
Пo-дрyге, голегшення дoстyпy пiдприeмств мaлoгo бiзнесy дo фiнaнсoвих ресyрсiв, свoeчaсне нaдaння oбiгoвих кoштiв, рестрyктyризaцiя кредитнoï зaбoргoвaнoстi, рoзширення схем нaдaння гaрaнтiй i голшшення yмoв пoгaшення дiючих кредитiв.
Пo-третe, здiйснення фiнaнсoвoï пiдтримки пiдприeмств мaлoгo бiзнесy для зaбезпечення реaлiзaцiï й зaвершення дiючих iнвестицiйних тa iннoвaцiйних прoектiв, щo
мають високу комерцiйну привабливiсть iз метою забезпечення можливост в найближчому майбутньому здшснити вихiд на ринок з новими продуктами i послугами, яю мають пiдвищений попит. Така допомога здшснюеться шляхом надання iнвестицiйних гранив, пiльгових кредитiв i вживанням заходiв iз забезпечення прискорено! амортизацп основних засобiв i цiльовим фiнансуванням науково-дослщних i дослiдно-конструкторських робiт.
В антикризових програмах разом iз заходами, нацшеними на стимулювання розвитку попиту та пропозици, пiдтримку соцiально безпечного рiвня зайнятостi, реалiзацiю комплексу заходiв iз пiдтримки ринку працi, проводяться активш заходи з пiдвищення кредитоспроможностi банювсько! сфери, включаючи реструктуризацiю банкiвського катталу за чiткими правилами, якi забезпечують полiпшення умов для фiнансування пщприемств малого та середнього бiзнесу.
Розглянемо бшьш детально iноземний досвiд гарантування кредитiв малому бiзнесу. З метою полегшення доступу пiдприeмств малого бiзнесу до фiнансових ресурсiв у бшьшост кра!н знайшли широке застосування комплексш заходи щодо лiбералiзацil iснуючих схем надання кредитних гарантш. Ц заходи мають допомогти сектору малого бiзнесу у розв'язанш 1х короткострокових проблем, пов'язаних з нестачею лiквiдностi. Однак в умовах подальшого погiршення макроекономiчноl ситуацп цi заходи зможуть тшьки вiдсунути на якийсь час проблему гостро! нестачi лiквiдностi. В узагальненому виглядi в табл. 1 наведений основний перелж найважливiших заходiв фшансово! пiдтримки пiдприeмств малого та середнього бiзнесу, що були застосованi у рiзних крашах.
З наведених у табл. 1 даних видно, що абсолютна бшьшкть краш зосередила свою увагу на створенш й розвитку системи гарантування кредиив для пщприемств малого бiзнесу. Найбiльш активно застосовують широкий комплекс заходiв фшансово! пщтримки малого бiзнесу такi краши, як Iталiя, Францiя, Нiдерланди, Австралiя й Канада.
Одшею з найважливiших причин, що спонукали уряд на вживання подiбних заходiв в умовах кризи, е небажання банюв надавати кредити пщприемствам малого бiзнесу через побоювання попршення балансу мiж основним i обiговим банкiвським капiталом.
Таблиця 1
Розвиток кредитування тдприемств малого та середнього б1знесу I системи надання
кредитних гарантш [4]
Держава Пщтримка р||>,ня продажу, забезпечення грошових потокiв та мадаммя обiгових коштгв Полшшення доступу до фiнансових ресурсiв та кредитив Посилення швестицшних можливостей Збтьшення основного та венчурного кашталу
Ф1нансова допомога при експорт1 = н а м &.Э тт ® а са о я а гх охи мв оо в = А3 о Податкове послаблення Прискорення процедур сплати держзамовлення Створення та розвиток системи гарантування кредит1в Посередництво (П) та контроль (К) ситуаци у сфер1 кредитування
Австралiя + +
Австрiя + + + +
Бельпя + + П
Великобританiя + +
Угорщина + + +
Нiмеччина + + +
Грецiя +
Дашя + + +
Iспанiя + + +
Iталiя + + + + К +
Канада + + + +
Люксембург + + +
Мексика + + +
Нщерланди + + + + +
Нова Зеландiя + + +
США + К +
Фiнляндiя + +
Францiя + + + + П +
Чехiя + + +
Швейцарiя + +
Пд. Корея +
Япошя + +
Упровадження 12 4 9 5 18 2/2 10 5
Тому мае мюце широке застосування рiзниx схем державного гарантування бaнкiвськиx кредиив для малого та
середнього бiзнесу, що е потужним iнструментом фiнaнсовоï пiдтримки цього сектору економiки (табл. 2).
Таблиця 2
Розвиток кредитування тдприемств малого б1знесу _та системи надання кредитних гарантш [4]
Держава Напрями державно!" тдтримки п1дприемств малого та середнього б1знесу
1 2
Австр1я Щор1чний обсяг державних кредитних гарант1й сягае 5,3 млрд. евро, в майбутньому плануеться зб1льшення ще на 400 млн. евро. Програма пльгових кредит1в склала 600 млн. евро у 2009 р. Щор1чний обсяг м1крокредитування складае 50 млн. евро з разовим кредитом 30 тис. евро
Белытя Працюють два фонди для тдтримки тдприемств малого б1знесу, що розпочинають свою даяльтсть («Партнерський фонд» та «Стартовий фонд») з кагаталом у 300 млн. евро. Передбачено прискорення надання субординованих позичок через «Партнерський фонд» для реажзаци 1нвестиц1йних проект1в або для поповнення оборотного кагаталу
Канада Д1ють «Канадська програма ф1нансування МСП», щор1чний бюджет програми складае 300 млн. дол., а також «Канадська асощащя кредитних гарант1в», яка сприяе гадприемствам малого б1знесу в одержанн1 кредит1в
Фшлянд1я У 2009 р. було збшьшено верхню межу гарантування кредит1в до 1,6 млн. евро для державних банкв, що здшснюють кредитування п1дприемств малого та середнього б1знесу
Франщя Обсяг державного гарантшного покриття 1нновац1йних програм складае 4 млрд. евро, як реалзуються агентством «OSEO». Основна частина цих програм нац1лена на розвиток шновацшних п1дприемств малого та середнього б1знесу i надання !м короткострокових кредипв
Шмеччина Державний банк KfW реалiзуе програму обсягом 15 млрд. евро, яка сприяе залученню приватних кредитiв для гадприемств малого та середнього бiзнесу. Реалiзуеться нацiональна програма з бюджетом 115 млрд. евро iз надання кредипв та гарантiйних зобов'язань для тдприемств малого i середнього бiзнесу iз застосуванням нових фiнансових шструментш
Грещя Реалiзуеться програма «Фонду кредитних гарантш для малих та мшрогадприемств» (TEMPME S.A.) щодо збiльшення Кх лшввдность Починаючи з грудня 2008 р. у рамках ща програми для надання об1гових коштiв п1дприемствам малого та середнього бiзнесу було видшено 100 млн. евро у вигляд! су6сид1й та 2,5 млрд. евро як гарантшне покриття кредит1в
Угорщина Реалзуеться програма протидй криз обсягом 112 млн. евро з надання державних гарантш приватним банкам 1з кредитування гадприемств малого та середнього б1знесу з покриттям 80% можливих фшансових ризик1в, останнi 20% гарантуються банками. Гаранты надаються за кредитами, як! не перевищують 400 тис. евро. Державш гаранты для приватних банкв, що кредитують пiдприемства малого та середнього б1знесу, збiльшенi з 1,8 до 3,6 млн. евро
1тал1я З с1чня 2008 р. поновлено фшансування «Центрального фонду гарантування кредипв для тдприемств малого та середнього бiзнесу», 70% фшансових ресурав надаються для гарантування банквських кредит1в для гадприемств малого та середнього б1знесу, а 30% - спрямовуються для фшансування «Консорщуму по гарантуванню кредит1в», що складае 450 млн. евро на перюд 20092010 рр. Поступово обсяги фшансування цього фонду будуть збшьшуватися
Япон1я У грудга 2008 р. державою було спрямовано 21 трлн. 1ен (~ 218 млрд. дол. США) для тдтримки нащонально! системи гарантування та кредитування гадприемств малого та середнього б1знесу. Це дозволило своечасно надати 170 тис. тдприемств малого та середнього б1знесу займ1в на загальну суму 3,9 трлн. 1ен (~ 40 млрд. дол. США). Через «Мережу страхових займ1в» було гарантовано 49,5 тис. кредит1в на загальну суму 565 млрд. 1ен (~ 5,9 млрд. дол. США)
Зактчення табл. 2
1 2
Пд. Корея Запланований обсяг кредитування гадприемств малого та середнього б1знесу зросте на 35,7 дол. США за рахунок збггьшення фонду держаних гарантшних зобов'язань та поповнення основного кагаталу приватних 1 державних банюв. Обсяг гарантшних операцш складае 9,6 млрд. у 2008 р. та 18 млрд. дол. США у 2009 р.
Мексика Пол1тика Нащонально°1 системи гарантування кредит1в ор1ентована на момпшенни можливостей доступу до ф1нанс1в для ycix тим1в м1дмриемств малого та середнього б1знесу. Банк розвитку Мексики значно розширюе кредитування мвдмриемств малого б1знесу, що реалзують мроекти у житловому буд1вництв1, розвитку шфраструктури та оздоровлений економ1ки у с1льськогосмодарських районах. Цей банк також надае гаранти для фшансових мосередник1в
Нiдерланди Гарантоване покриття для однМ коммани було зб1льшено з 1 до 1,5 млн. евро. Для стартуючих малих мвдмриемств розм1р гарант1й був зб1льшений з1 100 до 200 тис. евро. Також близько 80 млн. евро було вид1лено для м1дтримки шших оргатзацш, як1 забезпечують гарантування кредит1в для м1дмриемств малого б1знесу
Велико-британ1я За домомогою «Системи ф1нансування гарантування мвдмриемництва» через мосередницьк1 банки до 31 березня 2010 р. буде здшснюватися мрограма гарантування кредит1в для пщприемств малого та середнього б1знесу, що використовуються на розширення об1гового капиталу та на швестицшш мроекти. На щ ц1л1 вид1лено 1,3 млрд. евро для надання кредит1в розм1ром до 1 млн. евро строком в1д 3-х м1сяц1в до 10 рок1в для п1дприемств малого та середнього б1знесу з р1чним об1гом не б1льш 25 млн. евро. Програма «Шдтримки об1гового кам1талу» мередбачае страхування загальних бангавських ризик1в мри кредитування мвдмриемств з р1чним об1гом до 500 млн. евро. Уряд забезмечуе банкам гарантшне покриття 50% ризикв на портфель кредитних зобов'язань обсягом до 20 млрд. евро 1з надання об1гового кам1талу м1дмриемствам. Для надання екстрено!" финансово!' домомоги м1сцевим п1дприемствам малого та середнього б1знесу при короткостроков1й нестач1 об1гових кошт1в у кипи 2008 р. був створений «Регюнальний кредитний фонд мерехвдного мер1оду» з кам1талом 25 млн. евро, д1яльн1сть якого зак1нчилася 30.06.2009 р.
Для краш-члешв Свропейського Союзу (СС) застосування системи державного гарантування банкiвських кредиив для пiдприeмств малого та середнього бiзнесу було додатково розширене ршенням Свропейсько! Комiсiï про надання ïm тимчасових повноважень по залученню субсидiарних гарантiй i позик для швестування в сектор малого та середнього бiзнесу. У зв'язку i3 кризою у Францiï була розширена норма гарантшного ризикового покриття кредитiв для пщприемств малого та середнього бiзнесу до 90% порiвняно з колишньою нормою, що становила 50-60% [4].
Як бачимо, гарантшш схеми мають досить велике поширення у крашах £С. Також доцiльно придiлити увагу досвщу тих краïн, якi за економiчним розвитком ближчi до Украши, зокрема розвитку гарантiйних схем у Бшорус та Росiï.
Що стосуеться розвитку пщтримки малого бiзнесу в БшоруЫ, треба зазначити, що з 1992 р. там дiе Бшоруський фонд фiнансовоï пiдтримки пiдприемництва. У 2009 р. Указом Президента Республши Бшорусь №255 «Про деякi заходи державное' пiдтримки малого пщприемництва» державна пщтримка надаеться суб'ектам малого пщприемництва шляхом надання Бiлоруським фондом фiнансовоï пiдтримки пiдприемцiв фiнансових ресурсiв як на поворотнш, так i неповоротнш основi, майна на умовах лiзингу (фiнансовоï оренди), а також надання гарантш за пшьговими кредитами, що надаються банками Республiки Бiлорусь. Пшьговими кредитами е кредити, ставка за якими не перевищуе ставки рефшансування, що встановлюеться Нацiональним банком Республжи Бiлорусь.
Гарантiï надаються для забезпечення зобов'язань за пшьговими кредитами, яю надаються на фшансування збiльшення виробництва експортноï продукцiï (робiт, послуг), iмпортозамiщення, iнновацiйноï дiяльностi, створення енергозберiгаючого обладнання, товарiв та технологiй, збiльшення обсяпв послуг, якi надаються, а також створення чи збереження робочих мюць.
Згiдно з положенням «Про порядок надання Бшоруським фондом фiнансовоï пщтримки пщприемщв гарантш» надання гарантiй здшснюеться суб'ектам малого пщприемництва в межах розмiру кошив, що встановлений правлшням Бiлоруського фонду фiнансовоï пiдтримки пщприемщв. Гаранта надаються за кредитами, де частка участ позичальника власними коштами становить не менш 30 вщсотюв вiд розмiру кредиту. Розмiр гаранта по одному кредиту не може забезпечувати бiльш 70 вiдсоткiв вщ розмiру кредиту. Загальний розмiр суми, на яку надаеться гарания одному суб'ектовi малого пiдприемництва, не повинен перевищувати 30 вiдсоткiв вiд суми вЫх коштiв, призначених на щ цiлi. Гарантiï не забезпечують повернення вiдсоткiв i iнших зобов'язань, що випливають iз кредитного договору, ^м повернення основного боргу. Гарантiï не надаються по кредитах, виданих позичальникам, яю: 1) не надали необхщних документiв у повному обсязi; 2) повщомили про
себе недостовiрнi вщомостц 3) перебувають у стади реоргaнiзaцiï, лiквiдaцiï або у встановленому порядку визнаш економiчно неспроможними; 4) мають прострочену зaборговaнiсть по рашше отриманих кредитах, поворотних бюджетних коштах, платежах у бюджет i небюджетш фонди; 5) збитковi на дату обту.
За надання гарантш iз суб'ектiв малого пiдприемництвa стягуеться плата в розмiрi 5 вщсотюв вiд розмiру гаранти.
Термiн дп гaрaнтiï не може перевищувати 3 роки. Бшоруський фонд фiнaнсовоï тдтримки пщприемщв несе субсидiaрну (додаткову) вщповщальшсть щодо наданих гaрaнтiй. Плaтежi, зроблеш на виконання договору гaрaнтiï за невиконання позичальником зобов'язань перед банком-кредитором, стягуються з рахунюв позичальника зi стягненням вiдсоткiв зi сплaченоï суми в розмiрi ставки рефiнaнсувaння, встaновленоï Нaцiонaльним банком Республiки Бiлорусь. Вщсотки нараховуються починаючи вiд дня, наступного за днем здiйснення платежу Бшоруським фондом фiнaнсовоï пiдтримки пiдприемцiв. Для забезпечення виконання договору гаранти фонд розмщуе кошти на депозитi у бaнку-кредиторi на термiн дiï кредитного договору [20, 21].
Що стосуеться роботи гарантшних схем у Росп, то треба зазначити, що у кожному регюш федерацп юнують своï обмеження щодо надання гарантш пщприемствам малого бiзнесу. Але найбшьш успiшним е впровадження даних схем у мют Москвi, де надання державних гарантш здшснюеться «Фондом сприяння кредитуванню малого бiзнесу Москви».
Цей фонд створений з метою розвитку системи гарантування кредиив, позик i вщносин лiзингу суб'ектiв малого тдприемництва мшта Москви. Метою дiяльностi фонду е забезпечення рiвного доступу суб'екив малого пiдприемництвa до кредитних i шших фiнaнсовиx ресурсiв, розвиток у мши Мос^ системи кредитування малого тдприемництва, системи гарантш i поручительств по зобов'язаннях малого тдприемництва, згщно з кредитними договорами, договорами позики й лiзингу, розвиток шфраструктури фшансування суб'екив малого пiдприемництвa на поворотнш основi у формi кредитiв, позик, лiзингу машин i обладнання. Основним видом дiяльностi Фонду е надання поручительств по зобов'язаннях (кредитах, позиках, лiзинговиx операщях тощо) суб'ектiв малого тдприемництва перед кредиторами, а також надання послуг, що вщносяться до фшансового посередництва.
У липнi 2009 р. за ршенням Пiклувaльноï ради Фонду сприяння кредитуванню малого бiзнесу Москви (протокол № 29) розпочата робота фонду з надання поручительств по зобов'язаннях суб'екив малого тдприемництва, що випливають iз договорiв, укладених ними про надання бан^сь^ гаранти.
Поручительства фонду надаються суб'ектам малого тдприемництва по договорах про надання бан^сь^ гаранти, що укладеш банками, iз числа бaнкiв-пaртнерiв фонду, що виявили бажання працювати за даною програмою. Винагорода фонду за надане поручительство становить 1,75% рiчниx вiд суми поручительства.
Поручительство фонду надаеться суб'ектам малого тдприемництва: зареестрованим у Реестрi суб'екив малого пiдприемництвa Москви; тим, що мають адресу мюця знаходження або проживання на територи мюта Москви; здiйснюючим господарську дiяльнiсть на дату звернення за одержанням поручительства Фонду строком не менш 6 мшящв;
по банювських гараниях, виданих на строк не бiльш 3 роюв;
тим, що не мають за 6 мюящв, якi передують дай звернення за поручительством фонду, порушень умов рашше укладених кредитних договорiв, договорiв позики, лiзингу, бан^сь^ гaрaнтiï й т.п.;
тим, що не мають на останню зв^ну дату перед датою звернення за поручительством фонду простроченоï заборгованоси по нарахованих податках, зборах i шших обов'язкових платежах перед бюджетами вах рiвнiв;
вiдносно яких протягом 2 роюв (або меншого строку, залежно вщ строку господaрськоï дiяльностi), що передують дай звернення за поручительством фонду, не застосовувалися процедури неспроможноси (банкрутства), у тому числi спостереження, фшансове оздоровлення, зовнiшне керування, конкурсне виробництво,
або санкци у виглядi анулювання або призупинення дiï лiцензiï (у випадку, якщо дiяльнiсть пiдлягaе лiцензувaнню);
тим, що надали забезпечення сво1х зобов'язань за договором бaнкiвськоï гaрaнтiï в розмiрi не менш 30% вщ розмiру бaнкiвськоï гаранта;
тим, що сплатили фонду у встановленому договором поручительства порядку й розмiрi винагороду за надання поручительства фонду.
Розмiр одного поручительства фонду не може перевищувати 70% вщ розмiру гаранти, зазначеного в договорi бaнкiвськоï гаранти, за яким надаеться поручительство Фонду, i в кожному рaзi поручительство фонду не може перевищувати 50 млн. руб., хоча це й буде становити частку, меншу шж 70% вщ розмiру гаранти.
У рамках виданого поручительства фонд не вщповщае перед гарантом за виконання принципалом зобов'язань, що випливають iз договору бан^сь^ гaрaнтiï в частит сплати вiдсоткiв за користування чужими коштами (ст. 395 ЦК РФ), неустойки (штрафу, пет), вщшкодування судових витрат по стягненню боргу й шших збитюв, спричинених невиконанням (неналежним виконанням) принципалом сво1х зобов'язань перед гарантом за зазначеним вище договором.
Сукупний обсяг поручительств фонду, що одночасно дiе у вщношенш одного принципала, не може перевищувати 50 млн. руб.
Поручительство не може бути надане за договором про надання бан^сь^ гаранти, укладеному на строк понад 3 роки.
Вщповщно до укладених угод про ствроб^ництво таю банки мають право надавати банювську гарантш пщ поручительство Фонду сприяння кредитуванню малого бiзнесу Москви: АКБ "Банк Москви" (ВАТ); КБ "Нафтовий Альянс" (ВАТ); Банк "Вщродження" (ВАТ); " НОМОС-БАНК" (ВАТ); "Москомерцбанк" (ТОВ); КБ "ЮШАСТРУМ БАНК" (ТОВ); Банк "Кредит-Москва" (ВАТ); АКБ "Держава" (ВАТ); КБ "Суднобудiвний банк" (ТОв); АКБ "Iнвестицiйний торговельний банк" (ВАТ); "Банк ВТБ 24" (ЗАТ); КБ "РОСПРОМБАНК" (ТОВ) [26].
Цшавим для Украши може бути й досвщ взаемного гарантування кредиив за кордоном. Товариства взаемного гарантування кредиив (ТВГ) набули поширення ще на початку XX ст. у Францп як реакщя дрiбниx тдприемств на завзяте небажання банюв надавати 1м кредити [2]. Товариства функцюнують у Францп й у тепершнш час. ТВГ формуються позичальниками кредиив, якi, вступаючи до товариства й сплачуючи грошовi внески, одержують право на придбання гaрaнтiï товариства на кредити, яю надаються банками. У випадку, якщо позичальник не здатний повернути кредит, за нього розплачуеться товариство. Джерелом кошив ТВГ е створений у рамках товариства гарантшний фонд. Даний фонд формуеться iз внесюв i комiсiйниx за гарантш. Членство у ТВГ дае певт переваги для суб'екив малого тдприемництва (МП): гаранти ТВГ поширюють базу забезпечення кредиту: банк ураховуе як забезпечення не тшьки майно пщприемства, але й фонди товариства; гаранти товариства дозволяють банку вважати, що вш мае справу iз платоспроможним клiентом, фiнaнсове становище якого перевiрене не тiльки його спiвробiтникaми, але й пщтверджене учасниками товариства, яю, як правило, добре знають стан справ позичальника; товариство не е комерцшною оргaнiзaцiею на вiдмiну, наприклад, вiд страхових компaнiй, у зв'язку iз чим тут застосовуються досить низью комiсiйнi по гaрaнтiяx; створення товариств не потребуе зовшшшх швестици, усi витрати покриваються членами товариства.
У такий споаб ТВГ дають можливють суб'ектам МП залучати певну частину кредитiв iз приватних кредитних шституив. Оскiльки одержання позикових кошив для малих пiдприемств пов'язане iз труднощами, мiжнaроднi оргaнiзaцiï реaлiзують пшотш проекти, тaкi як об'еднання за принципом груповоï вiдповiдaльностi. Наприклад, у Бангладеш проводиться кредитування пщ гарантш груп iз п'яти членiв, де кожний ïï учасник - пщприемець - несе солiдaрну вiдповiдaльнiсть i доступ до нового кредиту залежить вщ повернення попереднього. Цю своерщну схему, за даними Мiжнaродноï оргатзаци прaцi (МОП), використовують деякi банки, уважаючи, що вона гарантуе повернення виданих кредиив [5, 90].
Бiзнес у сферi взаемних гaрaнтiй у крашах Свропейського Союзу iснуе вже юлька десятилiть i вважаеться важливим iнструментом, що вiдкривaе доступ МП до джерел
фшансування. Компани взаемних гарантш (КВГ) являють собою особливу структуру, не будучи офщшно ш компашею з обмеженою вщповщальшстю, нi акцiонерним товариством. З погляду катталу компанiï i зобов'язань ïï членiв, такi компанiï щентичш акцiонерним товариствам. Головна мета КВГ полягае в наданш гарантiй сво1м власним членам (власникам частки компани); iншi види дiяльностi, пов'язанi з пщтримкою МП, носять вторинний характер, i в законодавствi насамперед пщкреслюеться принцип забезпечення платоспроможностi КВГ.
Досвщ Iспанiï дозволяе краще проiлюструвати розглянутий iнструмент фiнансування МП [16, 5]. Наприюнщ 70-х рокiв ХХ ст. КВГ були визнаш самостiйним типом юридичноï особи. У багатьох вщносинах вони схожi на акцiонернi компани, i за вщсутност спецiальних нормативних актiв до них можна застосовувати закон про акщонерш товариства. Для виконання норм i правил £С, а також для змiцнення даноï галузi в 1994 р. парламент 1спани прийняв закон, що встановлюе правову базу для КВГ (Закон 1/1994). КВГ займаеться в основному видачею гарантш (поручительств) МП. Ц гаранти дозволяють МП легше одержувати банювсью позички, звшьняючи вiд необхщност закладати всi своï власнi ресурси в обмш на позички iз зовнiшнiх джерел. КВГ полiпшують також умови кредитування, оскшьки поеднують штереси сотень МП. Крiм цього, КВГ виявляють МП i iншi послуги, включаючи надання шформаци про наявш фiнансовi послуги, дiловi консультацiï та шше. У законi, насамперед, пщкреслюеться необхщшсть пiдтримувати платоспроможнiсть КВГ. Оскшьки вони вщносяться до групи фшансових установ, то й регулюються законами фшансового сектору без яких-небудь виключень. Це припускае застосування стосовно них строгих правил, що стосуються нагляду, платоспроможноси, розкриття iнформацiï. Закон 1/1994 увiв у колишню нормативно-правову базу КВГ штотш змiни й доповнення. Колись дозвш вiдповiдних державних оргашв на створення КВГ зобов'язанi були одержувати тшьки тi компани, яю прагнули користуватися податковими й адмшютративними пiльгами. За Законом 1/1994 такий дозвш зобов'язаш одержувати всi КВГ.
Ще одна не менш важлива змiна стосуеться скасування так званого гарантшного фонду. Споконвiчно вони шнували для пiдвищення платоспроможностi компанiй, катталу яких було окремо недостатньо для покриття зобов'язань перед треими сторонами. Однак сам фонд належав членам КВГ, а компашя тшьки управляла ним. Пюля заюнчення перюду консолщаци КВГ в Iспанiï (кiнець 70-х - початок 90-х роюв) було ухвалено рiшення розпустити фонди, а ix активи злити iз власними активами компани як такi, що належали компани й управлялися нею. Тому ïx можна використовувати для виконання зобов'язань перед третiми сторонами. Однак закон передбачае створення так званого фонду техшчних резервiв, який належить компани та у який державш органi можуть перераховувати кошти в рамках своеï полiтики пщтримки розвитку пщприемництва. З юридичного визначення КВГ випливае, що це -компашя, учасниками якоï е МП, чия частка не може бути менше 4/5 i якi особисто не вщповщають за зобов'язаннями компани перед треими сторонами. За законом КВГ уважаються фшансовими установами, головна мета яких полегшувати доступ сво1х членiв до фiнансовиx i шших послуг.
Вщповщно до закону мета КВГ полягае в наданш особистих гарантш сво1м членам, головним чином у формi поручительств. Такi гаранти можуть надаватися по зобов'язаннях, пов'язаних з основною дiяльнiстю членiв МП. КВГ можуть також надавати сво1м членам консультаци з фiнансовиx питань, а в деяких випадках мати частки в компашях i асощащях, що надають послуги МП. КВГ ш за яких умов не мають права видавати позички сво1м членам. Для фшансування ïx дiяльностi вони можуть випускати облiгацiï, але тiльки з дотриманням строгих правил, установлених урядом. У КВГ може бути два типи члешв: 1) у вах КВГ е постiйнi члени, тобто МП, що працюють у певнш галузi або галузях i на певнш територ^, зазначенiй у статуи компани. За законом у КВГ мае бути не менше 150 засновниюв -постшних члешв; 2) якщо це записано у статут^ то КВГ може мати у своему складi також i "члешв-заступниюв", яю принаймш в одному вщношенш вiдрiзняються вiд постiйниx члешв: вони не можуть звертатися за гараниею вщ КВГ, i ïx участь у капiталi компан^ обмежена.
Мшмальний каштал КВГ становить 1,8 млн. евро. Частки члешв (усi однiеï номiнaльноï вaртостi) не е цшними паперами й не котируються на фшансових ринках. Мшмальний кaпiтaл компанп вказуеться в ïï стaтутi, i за законом вш може бути збшьшений не бiльш нiж у три рази. У юридичному плаш поручительства й iншi гаранти, яю надають КВГ сво1м членам, не мають спещального статусу, тому вони мають вщповщати певним вимогам, яю формулюються у кожному окремому випадку, вщповщно до положень статуту. Вони не можуть суперечити вимогам iмперaтивниx норм (Цившьний i Господарський кодекси й т.п.). Тому кожний учасник компанп зобов'язаний домовлятися з компашею про умови, на яких буде видана гарания. Закон 1спанп 1/1994 передбачае також створення компашею зустрiчниx гарантш, мета яких - давати гаранти на гаранти, яю надають КВГ. Вважаеться, що щ компанп додатково забезпечують стабшьшсть системи взаемних гарантш.
Для створення КВГ потрiбен дозвш Мшютерства економжи й фшанЫв. Статус юридичноï особи вони одержують тшьки пiсля реестрaцiï в торговельному реестра ïм необxiдно зарееструватися також у Центральному банку 1спанн, де ведеться спещальний реестр КВГ, що дозволяе стежити за ïx дiяльнiстю. У жодного члена КВГ не може бути бшьше 5% вщ загального числа голосiв. Член-заступник може мати до 50% голоЫв, якщо в компанп бшьше немае таких члешв. Одне з основних питань, урегульованих Законом 1/1994, стосуеться спещального кашталу й умов платоспроможность Тут слщ указати таю основш правила: 1) принаймш 50% прибуткiв компанп тсля сплати подaткiв необxiдно направляти в резервний фонд, мшмальний розмiр якого втричi мае перевищувати розмiр мiнiмaльного кaпiтaлу компaнiï; 2) розподш прибутку, що залишився серед члешв, може проводитися тшьки при виконанш ряду умов, причому бiльш строгих, шж зaгaльнi правила, якi застосовуються до акцюнерних компaнiй; 3) пщсумкова вaртiсть облiгaцiй, що випускаються КВГ, не повинна перевищувати розмiр ïï власних ресурсiв (кaпiтaл + резерви + фонд техшчних резервiв); 4) власш ресурси КВГ пiдпaдaють пщ дiю тих же правил, якими керуються й iншi фiнaнсовi установи; 5) мшмум 75% власних ресурав КВГ повиннi бути вклaденi в коштовш держaвнi папери, коштовнi корпоративш папери, що продаються на вторинних ринках, i перебувати на банювських депозитах; 6) використання власних ресурЫв i виконання вимог, що стосуються платоспроможноси, е об'ектами контролю з боку Центрального банку [15, 60-62].
Адмшштративний контроль КВГ здшснюють Мшютерство економiки й фiнaнсiв i Центральний банк Iспaнiï. Згодом вищевказаний закон, який регулював дiяльнiсть КВГ, був вщповщним чином доопрацьований урядом (королiвський Указ 1644/1997). Тепер у цих компанш е кiлькa нових вщм^них характеристик: обов'язкова присутнiсть державних оргашв у склaдi ïï учaсникiв; мшмальний кaпiтaл у розмiрi 6 млн. евро; юридична форма - акцюнерна компaнiя. Для ïx створення також потрiбно одержати дозвiл держави, i на них поширюються строгi правила щодо платоспроможностг У зaконi про КВГ мютяться положення про адмшютративний контроль КВГ, про сaнкцiï, що застосовуються, i про деяю подaтковi пiльги. До основних податкових пшьг належать звiльнення вiд зборiв, що стягуються при реестрацп компaнiй, при зростанш або зниженнi ïx кашталу, а також звшьнення вiд плaтежiв, що стягуються за офiцiйну реестращю гaрaнтiй у нотaрiусa.
Поки в нашш крaïнi в жодному нормативному аки немае нaвiть згадки про товариства взаемних гарантш. Установи типу кредитних кооперaтивiв, кредитних союзiв i товариств взаемного страхування не мають справи з гараниями або вони, принаймш, не е основною метою ïx дiяльностi. Бшьше того, МП i не зобов'язаш створювати ïx. Тому в Украш ще необхщно сформувати нормативно-правову базу для схем взаемних гарантш. Слщ зазначити, що вщповщний законопроект вже обговорювався, але справа дaлi його подання до Верxовноï Ради не шшла.
На думку деяких фaxiвцiв, за чинним законодавством МП ще не можуть об'еднати ресурси й утворювати юридичну особу, яка буде гарантувати зобов'язання, узяи його членами у процеа звичaйноï господар^^ дiяльностi. Дане твердження слушне лише в тому випадку, якщо КВГ будуть комерцшними оргашзащями. Якщо ж розглядати КВГ як некомерцшш оргaнiзaцiï, то дiяльнiсть ïx цшком уписуеться в рамки вимог, пропонованих до некомерцшних оргaнiзaцiй. Однак у лiтерaтурi поки немае будь-я^ iнформaцiï щодо
юнування хоча б одше1 КВГ, незважаючи на очевидну значущiсть даного шституту для МП. Виявляеться, що основна причина - у вщсутност правового регулювання статусу цих товариств.
У цьому зв'язку пропонуеться в Господарському кодека Украши ввести окрему статтю, що регулюе правовий статус КВГ, порядок !х створення, функцiонування й iншi питання. Повиннi бути чiтко застережеш правила членства (умови, права, обов'язки) фiзичних i (або) юридичних оаб, прописанi фiнансовi вiдносини мiж членами товариства i !х дiловими партнерами. За КВГ слщ закрiпити статус юридично1 особи. Такi оргашзацп повинш бути як комерцiйними, так i некомерцiйними. А якщо нi, то основною метою !х дiяльностi стане отримання прибутку, що буде суперечити штересам !х членiв. Доцiльнiсть за^плення норм про КВГ у рамках законодавства пояснюеться тим, що таю товариства створюються саме для суб'екив МП. Прийняття вщповщних норм послужило б га-раниею легiтимностi створення таких товариств.
У робой [18] пропонуеться поетапний пщхщ до формування регюнально1 мережi спецiалiзованих небанкiвських фшансово-кредитних установ iз розвитку малого пщприемництва з використанням механiзму, аналогiчного франчайзингу.
Висновки
1. Банювська система Украши ще мало пристосована до кредитування й роботи з пiдприемствами малого бiзнесу. Хоча останнiм часом на ринку кредитування малого та середнього бiзнесу устшно працюють iноземнi банки та програми за участю шоземного капiталу, зокрема схеми кредитування за тд-тримки СБРР, але проблеми доступност до фiнансових коштiв залишаються досить гострими. Також в Укра1ш на сьогоднi немае чiтких системних закошв про дiяльнiсть гарантiйних фшансових установ, не розмежовано функцп агентств, що регулюють шоземш швестици i сприяють !х залученню, а гарантування iнвестицiй е однiею з найважливших форм пщ-тримки пiдприемництва [3].
Основна причина такого становища насамперед у тому, що витрати на обслуговування малого кредиту й великого приблизно однаковi й тому банку вигщшше сконцентрувати зусилля на пошуках одного великого позичальника замiсть десяти малих. Такi обставини не сприяють розвитку бiзнес-середовища й економiки в цшому. Тому влада повинна взяти на себе функцш державного регулювання фшансового сектору, який спрямований на надання кредитних ресурсiв для малого й приватного пщприемництва. Одним iз практичних iнструментiв державного впливу на вищевказану сферу може бути застосування гарантшних схем.
2. Активне впровадження гарантiйних схем в Укра1ш обумовлено необхiднiстю: по-перше, подолання високих вимог вщ позичальникiв стосовно заставного майна, як пов'язанi з реалiзацiею бiзнес-проектiв; по-друге, вибiрковостi пiдходу до кредитування банками при оцшщ клiента, не орiентуючись тiльки на високi показники офщшно1 фшансово1 звiтностi клiента; по-трете, перевагами у кредитуванш малого бiзнесу через обмежешсть капiталу.
3. Гарантiйнi схеми не можуть розв'язати всiх проблем фшансування малих i середнiх пщприемств, вони суттево розширюють можливостi доступу до кредитних ресурав. Тому держава в особi мiсцевих органiв влади повинна взяти активну участь у створенш гарантiйних фондiв, особливо на мюцевому рiвнi.
4. Кредитування пщприемств малого бiзнесу банками стимулюеться не тшьки за рахунок надання гарантш по кредитах. Для цього необхщно змiнити саме ставлення банкiв до кредиив пiдприемствам малого бiзнесу i вiдповiдно методи !х роботи в цш сферi. Уряд мае почати дiалог iз комерцiйними банками, щоб обговорити з ними фактори, здатш пiдвищити !х iнтерес до фшансування цього сектору.
5. Уряд мае продемонструвати свою прихильшсть iдеl розвитку шструменту гарантування кредитiв, у тому чи^ видiливши досить вiдчутнi засоби для створення Фонду гарантування кредиив, або ж продумати спосiб надання державних гарантiй безпосередньо iз засобiв бюджету розвитку.
6. Необхщно 4iTKO визначити цiльову групу пiдприeмств, для яко! створюеться мехашзм гарантування кредитiв, у тому чи^ визначити максимальний po3Mip компанiй, яю одержать право користуватися гарантiями держави, установити галузевi прiоритети й т.п.
7. З метою зниження кредитних i супутшх ризикiв бажано, щоб спочатку в цiльову групу одержувачiв кредитiв на основi гарантiй входили пщприемства, що вже довели свою життездатшсть. I тiльки пiсля апробаци гарантiйних схем i пiдтвердження, що вони можуть ефективно працювати, цшьова група може бути розширена за рахунок менш фiнансово благополучних, але таких, що мають вiдносно довгу кредитну iсторiю, пiдприемств, а також за рахунок знову створюваних пщприемств малого бiзнесу. Основна iдея такого пщходу - мiнiмiзацiя ризику некредитоспроможност на початковому етапi, щоб не дискредитувати систему гарантування кредиту, яка, як уже було сказано, у випадку устху зможе виявити ютотний позитивний вплив на зростання виробничого сектору, змщнення його зв'язкiв iз фiнансовим сектором i, в остаточному тдсумку, на економiчне зростання.
Л1тература
1. Андреева Е. Проблемы правового регулирования отношений по предоставлению государственных (муниципальных) гарантий / Е. Андреева // Хозяйство и право. - 2009. - № 2. - С. 96-101.
2. Бажан А. И. Реструктуризация в сфере кредитования малого бизнеса / А. И. Бажан // Деньги и кредит. - 2000. - № 4. - С. 22-26.
3. Балануца О. О. Проблеми та шляхи розвитку державного i недержавного гарантування шоземних швестицш в Укра!ш / О. О. Балануца // Формування ринкових вщносин в Укра!ш. - 2008. - № 9 (88). - С. 65.
4. Бондаренко В. А. Воздействие глобального кризиса на малые и средние предприятия [Электронный ресурс] / В.А. Бондаренко / Московский центр развития предпринимательства. - 2009. - Режим доступа: http://www.giac.ru/content/ document_r_%7B3C3A0BD2-08E1-454B-B3C6-242580CA4A07% 7D.html.
5. Брагина Е. Малое предпринимательство в переходной экономике Юга / Е. Брагина // Мировая экономика и международные отношения. - 2001. - № 1. - С. 88-92.
6. Бюджетний кодекс Укра!ни вщ 21 червня 2001 р. № 2542-III // Офщшний вшник Укра!ни. - 2001. - № 29. - Ст. 1291.
7. Бюджетный кодекс Российской Федерации от 31 июля 1998 г. № 145-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. - 1998. - № 31. - Ст. 3823.
8. Гарантийные фонды для предприятий малого и среднего бизнеса [Электронный ресурс] / Немецкая экономическая группа в Беларуси. - Режим доступа: http: //research.by/pdf/ pp2005r01.pdf.
9. Господарський кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р. № 436 // Офщшний вкник Укра!ни. -2003. - № 11. - Ст. 462.
10. Гребенщиков Э.С. Микрострахование - не вполне обычное страхование и не только для малоимущих / Э.С. Гребенщиков // Финансы. - 2007. - № 10. - С. 47.
11.Григор'ев С. Принципи створення та функцюнування фондiв кредитно! гаранта [Електронний ресурс] / С. Григор'ев. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Chem_Biol/ Vldau/APK/2009/files/09gsmocg.pdf.
12. Джабрашов Р.А. Гаранти держави та оргашв мкцевого самоврядування за зобов'язаннями суб'екив господарювання як зааб державного регулювання та стимулювання господарсько! дiяльностi / Р.А. Джабрашов // Вшник господарського судочинства. - 2009. -№4. - С. 78.
13. Дябин В. И. Гарантийные схемы - реальный путь кредитования малого бизнеса / В. И. Дябин, А. Ш. Джагарян // Market. - 2002. - № 12. - С. 12-13.
14. Ибадова Л. Т. Общества взаимных гарантий - новая форма финансирования малого бизнеса в России / Л.Т. Ибадова // Закон. - 2006. - № 1. - С. 73-76.
15. Кальницкий М. Кредитная история / М. Кальницкий // Контракты. - 2006. - № 12. -С. 60-62.
16. Кредитные союзы и кредитные кооперативы как механизм финансирования малых и средних предприятий. Опыт Великобритании, Испании и Нидерландов. - М., 2002. - 212 с.
17. Кудрявцев Ю. Кредитование малого и среднего бизнеса: аспекты финансирования / Ю. Кудрявцев // Мир денег. - 2000. - № 1. - С. 14-17.
18. Ляшенко В.1. Кредитна шфраструктура малого бiзнесу: ретроспектива та перспектива / В. I. Ляшенко, Т. В. Соколова // Вкник економiчно! науки. - 2006. - № 1. - С. 95.
19. Марцин В. С. Роль держави у формуванш сприятливо! фшансово-кредитно! пол^ики в умовах економiчно! кризи / В.С. Марцин // Економжа. Фшанси. Право. - 2009. - № 4. -С. 18.
20. О деятельности Белорусского фонда финансовой поддержки предпринимателей [Электронный ресурс] / Министерство экономики Республики Беларусь. - Режим доступа: http://w3.economy.gov.by/ministry/economy.nsf/dd5cab6801f1723585256474005327c8/1f59982e12 319b9ec2256d18002af34e?OpenDocument.
21. О некоторых мерах государственной поддержки малого предпринимательства : Указ Президента Республики Беларусь от 21 мая 2009 г. № 255 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://businessacts.government.by/index?page=rus_ busines-sacts_30_20&mode=printable&lang=ru.
22. Пщтримка розробки та впровадження Свропейсько! харти для малих пщприемств в Укра!ш [Електронний ресурс] / Представництво Свропейського Союзу в Укра!ш. - Режим доступу: http://ec.europa.eu/delegations/ukraine/press_corner/all_ news/news/2009/20090423_01_uk.htm.
23. Про захист економiчно! конкуренции Закон Укра!ни вщ 11 ачня 2001 року № 2210-III // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 2001. - № 12. - Ст.64.
24. Про надання у 2009 рощ державних гарантш за зобов'язаннями Державно! служби автомобiльних дорiг: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 21 ачня 2009 р. № 31 // Офщшний вiсник Укра!ни. - 2009. - № 6. - Ст. 168.
25. Усенко С. В. Гарантийный фонд в системе финансового кредитования предпринимательства [Электронный ресурс] / С.В. Усенко // Культура народов Причерноморья. - 2002. - №43. - С. 125-127. - Режим доступа: http: //www.nbuv. gov.ua/Articles/KultNar/knp43/knp43_125-127.pdf.
26. Условия предоставления поручительств [Электронный ресурс] / Фонд содействия кредитованию малого бизнеса Москвы. - Режим доступа: http://fs-credit.mbm.ru/.
27. Цившьний кодекс Укра!ни вщ 16.01.2003 р. № 435 // Вщомост Верховно! Ради Укра!ни. - 2003. - № 40-44. - Ст. 356.
НадШшла до редакцП 14.05.2009 р.
