CC BY
1
УДК 351/354
https://doLorg/10.35546/kntu2078-4481.202L3Л5
1.П. ЛОПУШИНСЬКИЙ
УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА КООРДИНАЦ1Я РОЗВИТКУ МОРЕГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
У до^джент проведено анал1з теоретичних засад удосконалення державного регулювання та координаци розвитку морегосподарського комплексу Украти в контекстi сучасного iнституцiйного оточення та реалгзацИ морського потенщалу Украти. Розкрито сутнiсть дефтщп «морегосподарський комплекс», який е мiжгалузевим складним, багатопрофшьним, цшсним акватериторiальним, функцюнально-виробничим й економiко-екологiчним формуванням, що включае в себе компоненти науковоi сфери, рекреацтний видобуток морських ресурав, машинобудування, морський транспорт, рибне господарство та видобуток морських ресурсiв. Визначено негативш тенденци розвитку морегосподарського комплексу на сучасному етат. Зазначено, що помiчаеться низький рiвень iнновацiйноi дiяльностi, обмеженкть здшснення науково-до^дних та до^дно-конструкторських робiт у розбудовi морсько '1' галузi, посилення проблем у соцiальнiй сферi дiяльностi тдприемств морсько'1' iндустрii (забезпечення робочими мкцями, достатнього рiвня оплати пращ, дiева система стимулювання працiвникiв морсько'1' галузi. Наголошено, що гарантiею устшного функцiонування морегосподарського комплексу в довгостроковш перспективi е його здаттсть адаптуватися вiдповiдно до мiнливих ринкових умов. Цього можна досягти шляхом запровадження передових iнновацiйних технологш, модернгзацИ основних фондiв, техтчного переоснащення та формування ново'1' комплексно'1' моделi управлтня. Виходячи з цього, запропоновано напрямки вдосконалення державного регулювання розвитку морегосподарського комплексу Украти i доведено, що прискорення ттеграци вiтчизняного морегосподарського комплексу до европейсько' економiчно'i системи, тдвищення його конкурентоспроможностi та здатностi задовольняти потреби нацiонально'i економки та населення передбачае здшснення технiко-технологiчного оновлення суднобудiвного виробництва, модернгза^ю наявноi тфраструктури морських i рiчкових портiв, запровадження мультимодальних транспортних технологш та тфраструктурних комплекыв
Ключовi слова: державне управлiння, координа^я, морегосподарський комплекс, морський порт, морська полiтика.
В статье проведен анализ теоретических основ совершенствования государственного регулирования и координации развития морехозяйственного комплекса Украины в контексте современного институционального окружения и реализации морского потенциала Украины. Раскрыта сущность дефиниции «морехозяйственный комплекс», который является межотраслевым сложным, многопрофильным, целостным акватериториальним, функционально-производственным и экономико-экологическим формированием, включающий в себя компоненты научной сферы, рекреационную добычу морских ресурсов, машиностроения, морской транспорт, рыбное хозяйство и добычу морских ресурсов. Определены негативные тенденции развития морехозяйственного комплекса на современном этапе. Отмечено, что наблюдается низкий уровень инновационной деятельности, ограниченность осуществления научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ в развитии морской отрасли, усиления проблем в социальной сфере деятельности предприятий морской индустрии (обеспечение рабочими местами, достаточного уровня оплаты труда, действенная система стимулирования работников морской отрасли. Определено, что гарантией успешного функционирования морехозяйственного комплекса в долгосрочной перспективе является его
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО РЕГУЛИРОВАНИЯ И КООРДИНАЦИЯ РАЗВИТИЯ МОРЕХОЗЯЙСТВЕННОГО КОМПЛЕКСА УКРАИНЫ
способность адаптироваться в соответствии с меняющимися рыночными условиями. этого можно достичь путем внедрения передовых инновационных технологий, модернизации основных фондов, технического переоснащения и формирования новой комплексной модели управления. Исходя из этого, предложены направления совершенствования государственного регулирования развития морехозяйственного комплекса Украины и доказано, что для повышения конкурентоспособности отечественного морехозяйственного комплекса и способности удовлетворять потребности национальной экономики и населения необходимо осуществить технико-технологическое обновление судостроительного производства и соответствующую модернизацию существующей инфраструктуры морских и речных портов, внедрение в практику мультимодальных транспортных технологий и инфраструктурных комплексов.
Ключевые слова: государственное управление, координация, морехозяйственного комплекса, морской порт, морская политика
I.P. LOPUSHYNSKYI
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-7460-7476 A.S. ARTEMYEV
Kherson National Technical University
ORCID: 0000-0002-4541-9353
IMPROVING STATE REGULATION AND COORDINATION OF THE DEVELOPMENT OF THE MARITIME COMPLEX OF UKRAINE
The article analyzes the theoretical foundations of improving state regulation and coordination of the development of the maritime complex of Ukraine in the context of the modern institutional environment and the implementation of the maritime potential of Ukraine. The essence of the definition of the "maritime complex" is revealed, which is an intersectoral complex, multidisciplinary, holistic aquaterial, functional-production and economic-ecological formation, which includes components of the scientific sphere, recreational mining of marine resources, mechanical engineering, sea transport, fisheries and the extraction of marine resources. The negative trends in the development of the marine economic complex at the present stage are determined. It is noted that there is a low level of innovation, limited implementation of research and development work in the development of the maritime industry, increasing problems in the social sphere of the activities of the maritime industry (provision of jobs, a sufficient level of remuneration, an effective system of incentives for workers in the maritime industry. It has been determined that the guarantee of the successful functioning of the marine economic complex in the long term is its ability to adapt in accordance with changing market conditions. This can be achieved by introducing advanced innovative technologies, modernizing fixed assets, technical re-equipment and forming a new integrated management model. State regulation of the development of the maritime complex of Ukraine and it is proved that in order to increase the competitiveness of the maritime complex and joint ventures especially to meet the needs of the national economy and the population, it is necessary to carry out a technical and technological renovation of shipbuilding production and a corresponding modernization of the existing infrastructure of sea and river ports, the introduction of multimodal transport technologies and infrastructure complexes into practice.
Keywords: public administration, coordination, maritime complex, seaport, maritime policy.
Постановка проблеми
У розвинених морських державах ниш вщбуваеться crpÍMKe формування вщтворювального осердя морегосподарського сектору eKOMMiKH, заснованого на новггаш технолопчнш 6a3i. Так1 змши вивели на яшсно новий рiвень багато питань, пов'язаних як з концептуальним укомплектуванням, так i з практичним простором розвитку морегосподарського комплексу Укра!ни. Об'ективш закономiрностi переходу на шновацшну траекторш стшкого зростання морського сполучення, вщсутшсть у морегосподарському комплекс елеменпв досягнення iндустрiально! економiки на основi знань, та i! формалiзованого залучення - нацюнальних шновацшних систем - вимагають використання принципово нових пiдходiв до державного регулювання та координацп розвитку морегосподарського комплексу, повним обсягом його штегрального характеру. При цьому найбшьшого ефекту й результапв можна досягти за рахунок саме комплексного розвитку.
Такий шдхвд передбачае вироблення едино!, цшсно!, скоординовано! i послщовно! державно! полтики, нацшено! на тдвищення результативносп функцюнування морегосподарського комплексу, його збалансованого просторового розвитку, комплексного вдосконалення та управлшня ним в цшому. Крiм того, державне регулювання функцюнування морегосподарського комплексу мае сприяти його переходу на траекторш сталого розвитку в штересах не тшьки нишшнього, а й майбутшх поколшь, що передбачае забезпечення конкурентоспроможностi вичизняного морегосподарського комплексу, товарiв i послуг морського походження i призначення з опорою на шновацшний розвиток.
Аналiз останшх дослвджень i публiкацiй
Теоретичш та практичш аспекти окремих питань державного регулювання розвитку морегосподарського комплексу розглядали так науковцi як: М. Волосюк, О. Гайду, С. Горбаченко, Л. Гришина, В. Емельянов, В. Котлубай, I. Лопушинський, К. Трунiн, В. Фшппова та iн.
Водночас науковi розробки в галузi державного управлшня розвитком морегосподарського комплексу не охоплюють усього спектра проблем. Потребують поглиблення теоретичнi та практичнi засади вдосконалення державного управлiння розвитком морегосподарського комплексу в частиш усвiдомлення ïx сутносп та напрямк1в модернiзацiï.
Формулювання мети дослвдження
Виходячи iз вищесказаного, метою статп е наукове обгрунтування теоретичних засад щодо вдосконалення державного регулювання та координаци розвитку морегосподарського комплексу Украши в контексп сучасного шституцшного оточення та реалiзацiï морського потенщалу Украïни.
Викладення основного матерiалу дослвдження
На сьогоднi очевидним е те, що полтика розвитку морегосподарсько1' дiяльностi е частиною державно1' морсько1' полтики i являе собою cyKynHicTb урегульованих дш за рiзноманiтними напрямками морегосподарсько1' дiяльностi, що реалiзyеться в грошовш, бюджетнiй, податковiй, iнвестицiйнiй, а також в сферi зайнятостi, та спрямоваш на реалiзацiю рiшень для досягнення ефективного розвитку морегосподарсько1' дiяльностi. Основною галузевою ланкою тут постае морегосподарський комплекс.
У Морськш доктринi Украши надаеться досить лаконiчне визначення морегосподарського комплексу як територiального поеднання об'екпв морсько1 iндyстрiï [1]. Воно не розкривае сутносл морегосподарського комплексу m у фyнкцiональномy, нi в територiальномy, нi в галузевому аспектах, проте пов'язуе сyтнiсть та структуру морегосподарського комплексу з термшом «морська iндyстрiя». Останнiй також фiгyрyе в Морськш доктриш та визначаеться як сектор економiки, що включае суб'екти господарювання у сферах торговельного мореплавства, морського транспорту, суднобудування, судноремонту, використання ресyрсiв моря, як1 не належать до водних бюресурав, рибного господарства.
Учеш також по-рiзномy визначають сутшсть дефiнiцiï «морегосподарський комплекс». Так, С. Горбачевський та Е. Караж1я визначають, що морегосподарський комплекс як сукупшсть тдприемств та галузей, дiяльнiсть яких перебувае в гармонiйномy взаемозв'язку в процеа використання морських ресyрсiв у межах приморських територiй [2, с. 35].
В. Ковалевський зазначае, що морегосподарський комплекс е складною багатокомпонентною керованою системою, цшьовими функщями якоï е забезпечення господарства краш природними ресурсами морiв та океашв, розширення зовнiшньоекономiчного потенцiалy, що формуеться на рiвнi пiдприемств, регiонiв i краш [3]
К. Трунш визначае морегосподарський комплекс Украши як сукупшсть галузей економiки Украши, що беруть участь у переробленш ресурав Чорного й Азовського морiв, Свггового океану, та галузей, яш забезпечують 1'х дiяльнiсть [4, с. 122].
М. Волосюк та Л. Вдовиченко наголошують, що «морегосподарський комплекс - це складна, багатокомпонентна керована економiчна система, у межах яко1' виокремлюються двi пiдсистеми: «морська» економiка, що безпосередньо пов'язана з морською дiяльнiстю, уключаючи ïï морсьш та прибережнi види (морський транспорт, рибальство, добуток морських мшеральних ресyрсiв, морсьш кру1'зи та суднобудування); «прибережна» економiка, яка пов'язана з розвитком прибережних територiй, що забезпечують доступ до отримання випд вiд морсько1' дiяльностi (зокрема, неморсьш галyзi за рахунок взаемодiï з рiзними видами морсько1' дiяльностi)». Тобто морегосподарський комплекс визначаеться як штегральне явище, оск1льки вiн об'еднуе державну та регiональнy полiтикy, пiдтримкy малого бiзнесy, залучення iноземних та внутршшх iнвестицiй, iнновацiйнy полiтикy, наyково-технiчнy, освгтню тощо [5, с. 44].
Отже, морегосподарський комплекс е мiжгалузевим складним, багатопрофiльним, цiлiсним акватериторiальним, фyнкцiонально-виробничим й економжо-еколопчним формуванням, що включае в себе так! компоненти: наукову сферу: шститути i лабораторп морського профiлю, наyковi станцiï, особливо охоронюванi морсьш i прибережно-морськ1 акваторiï; рекреацтний видобуток морських ресурав: туристичш бази, яхтклуби, центри дайвiнгy; машинобудування: суднобудування, судноремонт, виробництво обладнання, суднових установок та 1'х вyзлiв, служби контролю, мониторингу, пiдготовка кадрiв для морського машинобудування; морський транспорт: судна морського транспорту (вантажш i пасажирсьш), порти, нафтотермшали, газовi термiнали, служби контролю, мониторингу, логiстичнi центри, пiдготовка кадрiв для морського транспорту; рибне господарство: рибодобування, рибоперероблення, марикультура, наукове забезпечення рибно1' галyзi, пiдготовка кадрiв (ЗВО, коледж1, училища), служби контролю та мониторингу; видобуток морських ресурсгв: нафтогазових, залiзо-марганцевих конкрецiй, бyдiвельноï сировини, служба контролю та мониторингу.
Це дозволяе класифжувати нам основш напрямки дiяльностi морегосподарського комплексу
(рис. 1.).
Рис.1 Основш напрямки дiяльностi морегосподарського комплексу
Джерело: складено авторами за класифкащею В. Котлубая [6, с. 55],
Слд звернути увагу, що вщ самого початку вiдновлення 1991 року незалежносп Укра!ною формування морегосподарського комплексу вщбувалося стихiйним шляхом, що призвело до виникнення значних диспропорцш у розвитку окремих галузей та сегменпв. Iдентифiкацiя характеру та природи означених диспропорцiй заснована на гiпотезi щодо розбiжностей у стратегiчних щлях та операцiйних завданнях мiж окремими галузями та пiдприeмствами в умовах використання спiльних ресурсiв та функцюнування в межах визначених приморських територш [7, с. 44]. Сьогоденнi реалп функцiонування морегосподарського комплексу Укра!ни сввдчать про його невiдповiднiсть зростаючим потребам у вщповщних видах дiяльностi морсько! галузi, вимогам европейських стандартiв якосп надання транспортних послуг. Л. Гришина, П. Карась та Л. Фшшшина, дослщжуючи тенденцп функцiонування вичизняно! сфери морсько! дiяльностi, ввдзначають, що тд тиском загальних несприятливих економiчних умов, Укра!на втрачае лiдерство в обслуговуванш експортно-iмпортних морських вантажопоток1в, а внаслщок високого рiвня зношеностi виробничого потенщалу морського транспорту прискорюеться зниження конкурентоспроможносп пiдприемств морського транспорту [8, с. 133].
Крiм того, серед негативних тенденцш сучасного морегосподарського комплексу вiдмiчаеться низький рiвень iнновацiйно! дiяльностi, обмежешсть здiйснення науково-дослiдних та дослщно-конструкторських робiт у розбудовi морсько! галуз^ посилення проблем у соцiальнiй сферi дiяльностi пiдприемств морсько! iндустрi! (забезпечення робочими мюцями, достатнього рiвня оплати пращ, дiева система стимулювання пращвнишв морсько! галузi, тощо) [9, с. 223].
Одним iз напрямк1в координацп та державного регулювання розвитку морегосподарського комплексу може стати кластерний пвдхвд до органiзацi! морегосподарсько! дiяльностi. На нашу думку вш мае низку переваг перед традицшною галузево! формою, осшльки розвиваючи стратегiчнi iнiцiативи в межах галузевого пiдходу, уразливою ланкою стае узгодження галузевих стратегiй у певних прибережних зонах, мiжгалузевi диспропорций Усуненню цих прогалин сприяють кластери -неформальнi об'еднання великого бiзнесу з безлiччю малих i середшх пiдприемств, iнжинiрингових, проектних i конструкторських компанiй, навчальних закладiв, промислових асощацш, фiрм, що представляють ринкову i виробничу iнфраструктуру та взаемодiють один з одним для випуску певного типу продукпв i виконання послуг у межах единого ланцюжка створення вартостi.
I тут слiд звернути увагу на те, що в морегосподарськш дiяльностi кластерний пiдхiд вщграе особливу роль через об'ективно високий взаемозв'язок галузей, що становлять морський кластер, обмеженiсть прибережно! зони (у просторовому аспектi), особливостi взаемодiй морського середовища -економiки, значущiстю для розвитку кра!ни. Створення морського кластера дозволить здшснити координацiю планiв розвитку рiзних галузей, пов'язаних як технолопчно, так i просторово у використанш едино! прибережно! зони. Рекомендацi! з розвитку морського кластера залежать вщ стади життевого цик^ кластерiв, а також зршосп секторiв, що входять до них, як1 е потенцшними або реальними учасниками кластеру. Отже, стае зрозумшим, що державна полггика в цьому разi мае бути спрямованою на стимулювання розвитку кластерiв з урахуванням ситуацi! в конкретному регюш або кра!нi, використовуючи рiзнi iнструменти реалiзацi! кластерно! полiтики. 1нший напрямок у полiтицi формування й розвитку морського кластера, пов'язаний з тдтримкою сформованих секторiв морського кластера (морський транспорт, суднобудування, рибне господарство та рибальство). Третш загальний напрямок, рекомендований для розвитку морського кластера, ми вбачаемо в активiзацi! секторiв, що мають високий потенцiал для учасп в морському кластерi (морсько! туризм i рекреацiя, морська
!нженер!я, охорона навколишнього середовища тощо). Однак, слщ звернути увагу, що при розробленш конкретноï програми кластерного розвитку слщ концентруватися одночасно на поеднанш двох напрямшв: розширення i поглиблення вичизняного ринку i залучення шоземних швестор!в.
Отже, гарантiею устшного функцюнування морегосподарського комплексу в довгостроковш перспективi е його здатнiсть адаптуватися вщповщно до мшливих ринкових умов. Цього можна досягти шляхом запровадження передових шновацшних теxнологiй, модернiзацiï основних фонд!в, теxнiчного переоснащення та формування ново1' комплексно1' моделi управлiння.
Ми под!ляемо думку О. Гайду, який, дослвджуючи арxiтектонiку морегосподарського комплексу, згрупував чинники розвитку морегосподарського комплексу вщповщно до 1'х цшьового впливу на забезпечення сталосп розвитку об'екта, а саме:
а) чинники, що визначають економiчну самостшшсть i розвиток: морська торпвля, !мпорт i експорт, морський пасажирський флот, рекреацiйна д!яльшсть, вуглеводневi i мшеральш корисш копалини, видобуп на морському шельфа промислове рибництво та рибальство, морсьш бюресурси;
б) чинники, що визначають економiчну i вшськово-полпичну безпеку: захист акваторiï, узбережжя, морських споруд i комушкацш на стратепчно важливих напрямках, збереження i збшьшення вшськово].', дипломатичнох' та економiчноï присутносп в регiонаx, що входять до кола нацюнальних iнтересiв Украïни, виконання миротворчих мюш за мандатом ООН, збереження впливу за кордоном, що забезпечуе безпеку швестицш;
в) чинники, що визначають рiвень розвитку сощально! сфери: стан розвитку соцiальноï шфраструктури; доступшсть охорони здоров'я, освгти, культури; можливють вирiшення житловоï проблеми; змютовне проведения вшьного часу; прожитковий рiвень пенсiй, стипендiй; чiтке функцiонування комунальноï сфери [10].
Однак ефективне функцюнування морегосподарського комплексу Украши можливе лише за тдтримки вiтчизняноï морсь^' галуз! державою, формування сприятливих умов для залучення швестицш у розвиток морсь^' !ндустрп, надання податкових та шших пшьг суднобуд!вним пiдприемствам тощо.
Виходячи !з вищесказаного, основними кроками вдосконалення державного регулювання розвитку морегосподарського комплексу Украши мають стати: забезпечення дiевиx нормативно-правових, фiнансовиx, органiзацiйно-економiчниx меxанiзмiв розвитку морсь^' галузi; створення умов для ринкового саморегулювання морсь^' галуз^ лiквiдацiя або перепрофiлювання частини тдприемств суднобудування i судноремонту, що не можуть витримати ринковоï конкуренцiï; залучення швестицш для розвитку морських порпв та об'екпв ïx iнфраструктури, передача тдприемств портовоï галузi та частини об'екпв портовоï iнфраструктури, зокрема в концесш [11]; пiдвищення конкурентоспроможностi водного транспорту на внутршньому i зовшшньому ринку транспортних послуг; приведення стандарпв безпеки роботи морських порпв вщповщно до мiжнародниx стандартiв та вдосконалення системи лопстики тощо [12].
З метою прискорення iнтеграцiï вичизняного морегосподарського комплексу до европей^^' економiчноï системи, тдвищення його конкурентоспроможностi та здатносп задовольняти потреби нацiональноï економiки та населення слщ також здшснити техшко-технолопчне оновлення суднобуд!вного виробництва, модернiзацiю наявноï iнфраструктури морських i р!чкових порпв, упровадження мультимодальних транспортних теxнологiй та шфраструктурних комплексiв [8, с. 134].
Висновки
Отже, усшшшсть функцiонування та розвитку морегосподарського комплексу Украши потребуе масштабних реформ та вдосконалення наявноï морсь^' политики з метою втiлення сучасних та прогресивних методiв, ефективнiсть яких доведено свгтовою практикою. Задля дальшого пiдвищення ефективностi функцiонування морегосподарського комплексу необхщним е розроблення стратегiï його збалансованого розвитку та створення засад оптимальноï реалiзацiï завдань морсь^' политики держави. Рушшною силою такого розвитку е синерпя iнтересiв багатьох суб'екпв на основ! використання iнновацiйниx форм взаемовигiдноï сшвпращ з урахуванням свпового досвщу ефективноï iнтеграцiйноï д!яльносп як на нацюнальному, так i на наднацюнальному р!внях. Реальна тдтримка держави у виршенш численних проблем морегосподарського комплексу е запорукою отримання оптимальних результапв його розвитку. Своею чергою, створення морського кластера дозволить здшснити координацш плашв розвитку морегосподарського комплексу в недалешй перспектив!.
Список використано!' лiтератури
1. Про затвердження Морсь^' доктрини Украши на перюд до 2035 р.: Постанова Кабшету Мшютр!в Украïни в!д 7 жовтня 2009 р. № 1307. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1307-2009-%D0%BF
2. Горбаченко С., Караж1я, Е., Структуризащя морегосподарського комплексу Украши. Держава тареггони. Сер1я: Економжа та пгдприемництво, 2019 р., № 4 (109). С. 33-37.
3. Розмщення продуктивних сил : шдручник / [В. В. Ковалевський, О. Л. Михайлюк, В. Ф. Семенов та îh.] ; за ред. В. В. Ковалевського та îh. К. : Товариство «Знання»; КОО, 1998. 502 с.
4. Трунш К. С. Структурування морегосподарського комплексу Украши. 36ipnuK наукових праць Нацюнального утверситету кораблебудування, 2014. № 1. С. 120-125.
5. Волосюк М. В., Вдовиченко Л. Ю. Морегосподарський комплекс: проблеми розвитку та регулювання : монографiя. Кт'в : Центр учбово! лiтератури, 2018. 152 с.
6. Котлубай В. О. та îh. Державна шдтримка розвитку морегосподарського комплексу Украши (оргашзацшш та правовi аспекти) : монографiя / за ред. О. М. Юбж, О. П. Подцерковного. Херсон : ФОП Гршь Д.С., 2014. 442 с.
7. Горбаченко, С. А., Горбаченко, С. А. Морегосподарський комплекс Украши: просторовi аспекти розвитку. Приазовський економiчний вюник, 2019. Випуск 4 (15). С. 43-47.
8. Гришина, Л. О., Карась, П. М., Фшшшина, Л. М. Тенденцп, проблеми та перспективи розвитку морегосподарського комплексу Украши в умовах евроштеграцп. Науковий вюник Ужгородського нацюнального утверситету. Серiя: Мiжнароднi економiчнi вiдносини та свiтове господарство. Випуск 24. Частина 1, 2019. С.131-135.
9. Гуренко А. В., Щеникова Е. В., £вСк М. С. Дослщження сучасного потенщалу морегосподарського комплексу Украши. Вюник Приазовського технЫного утверситету, 2017. Вип. 33.
C. 218-224.
10. Гайду О.В. Державш прюритети розвитку морегосподарського комплексу Украши: науковий огляд наявних i прихованих можливостей. Bî^uk Нацюнального унiверситету цившьного захисту Украти : зб. наук. пр. Серiя : Державне управлiння. Х. : Вид-во НУЦЗУ, 2016. Вип. 1 (4). С. 50-60.
11. Лопушинський I. П., Емельянов В. М. КонцеСя в портовш галузi Украши як форма державно-приватного партнерства. Публiчне уnравлiння та регюнальний розвиток, 2021. № 11. С. 232250.
12. Фшппова В. Д., Шепетовський О. С. Базовi моделi державного управлшня розвитком морських порпв. Теорiя та практика державного управлiння i мюцевого самоврядування: електрон. наук. фах. вид. Херсон, 2019. №2. URL:: http://el-zbim-du.at.ua/2019_2/23.pdf
References
1. Pro zatverdzhennia Morskoi doktryny Ukrainy na period do 2035 r. : Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 7 zhovtnia 2009 r. no. 1307. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1307-2009- %D0%BF
2. Horbachenko, S., Karazhiia, Е. (2019) Strukturyzatsiia morehospodarskoho kompleksu Ukrainy. Derzhava ta rehiony. Seriia: Ekonomika ta pidpryiemnytstvo, 2019 r., no. 4 (109). рр.33-37.
3. Rozmishchennia produktyvnykh syl : pidruchnyk / [V. V. Kovalevskyi, O. L. Mykhailiuk, V. F. Semenov ta in.] ; za red. V. V. Kovalevskoho ta in. (1998) K. : Tovarystvo «Znannia»; KOO. 502 p.
4. Trunin K.S. (2014) Strukturuvannia morehospodarskoho kompleksu Ukrainy. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoho universytetu korablebuduvannia. No. 1. pp. 120-125.
5. Volosiuk M.V., Vdovychenko L.Yu. (2018) Morehospodarskyi kompleks: problemy rozvytku ta rehuliuvannia : monohrafiia. Kyiv : Tsentr uchbovoi literatury, 2018. 152 p.
6. Kotlubai V.O. ta in. (2014) Derzhavna pidtrymka rozvytku morehospodarskoho kompleksu Ukrainy (orhanizatsiini ta pravovi aspekty) : monohrafiia / za red. O.M. Kibik, O.P. Podtserkovnoho. Kherson : FOP Hrin
D.S. 442 s.
7. Horbachenko, S. A., Horbachenko, S. A. (2019) Morehospodarskyi kompleks Ukrainy: prostorovi aspekty rozvytku. Pryazovskyi ekonomichnyi visnyk. Vol. 4(15). pp.43-47.
8. Hryshyna, L. O., Karas, P. M., Filipishyna, L. M. (2019) Tendentsii, problemy ta perspektyvy rozvytku morehospodarskoho kompleksu Ukrainy v umovakh yevrointehratsii. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Mizhnarodni ekonomichni vidnosyny ta svitove hospodarstvo. Vol.24. no.1. pp.131-135
9. Hurenko A.V., Shchenykova E.V., Yevsik M. S. (2017) Doslidzhennia suchasnoho potentsialu morehospodarskoho kompleksu Ukrainy. VisnykPryazovskoho tekhnichnoho universytetu. Vol. 33. pp. 218-224.
10. Haidu O.V. (2016) Derzhavni priorytety rozvytku morehospodarskoho kompleksu Ukrainy: naukovyi ohliad naiavnykh i prykhovanykh mozhlyvostei. Visnyk Natsionalnoho universytetu tsyvilnoho zakhystu Ukrainy : zb. nauk. pr. Seriia : Derzhavne upravlinnia. Kh. : Vyd-vo NUTsZU. Vol. 1 (4). pp. 50-60.
11. Lopushynskyi I.P., Yemelianov V.M. (2021) Kontsesiia v portovii haluzi Ukrainy yak forma derzhavno-pryvatnoho partnerstva. Publichne upravlinnia ta rehionalnyi rozvytok. No. 11. pp. 232-250.
12. Filippova V. D., Shepetovskyi O. S. (2019) Bazovi modeli derzhavnoho upravlinnia rozvytkom morskykh portiv. Teoriia ta praktyka derzhavnoho upravlinnia i mistsevoho samovriaduvannia: elektron. nauk. fakh. vyd. Kherson. No.2. URL:: http://el-zbirn-du.at.ua/2019 2/23.pdf
