CC BY
69О.В. Завгородня, С.О. Копилов
Творчий спадок Г.О. Балла в контекст проблем
сучасно1 психологи
В1ДОМОСТ1 ПРО АВТОРА В1ДОМОСТ1 ПРО АВТОРА
Анотащя. Охарактеризовано сучасну тзнавальну ситуащю. Показано, що наукова творчкть Г.О. Балла вщповщае викликам часу, е суголосною загальнонауковим тен-денщям та запитам сучасно! психологи. Це пов'язано з низкою характеристик тво-рчого спадку Балла (людинознавча спрямовашсть, конструктивна рев1з1я категори рацюнальност1, д1алопзм, осмислення прихованих та марпнальних течш в розвитку знання, штегратившсть та трансдисциплшарнкть наукового пошуку). Наголошено на важливосл осмислення творчого спадку Г.О. Балла, його евристичного потенщ-алу у розв'язанш актуальних проблем психологи, зокрема у пошуку шлях1в штегра-ци психолопчного знання.
Ключовi слова: Г.О. Балл; рацюгумашстичний тдхщ; сучасна тзнавальна ситуащя; людинознавство; категор1я рацюнальност1, д1алопзм; трансдисциплшарнкть; ште-гращя психолопчного знання.
&piMO сyпеpечливi, чaсом непеpедбaчyвaнi змiни, глобaльнi й локaльнi, дестpyктивнi й тaкi, що зaлишaють HaM нaдiю, стaновлять виклик для людського розуму, i психологи зокpемa, вимara-ючи вiд Heï piзнобiчного aнaлiзy тa pозв'язaння нaдсклaдних проблем; вpaхyвaння в зaзнaченомy пpоцесi здобутюв як природозгавчих, тaк i гyмa-н^рних нayк, сyмiщення piзномaнiтних дискур-ав тa пiзнaвaльних стpaтегiй. Глобaльнi цивiлiзa-цiйнi зрушення й ментaльнi тpaнсфоpмaцiï, нaсиченiсть культури новими iнфоpмaцiйними pесypсaми тa технологiями спричинили поси-лення штересу до хapaктеpистик невизнaченостi, «тpaнзитивносгi», когнiтивноï склaдностi. Araya-льнiсть досшдження творчого спaдкy Г.О. Бaллa визнaчaeться особливостями сyчaсноï mзнaвaль-но'1 ст^ци, що пеpедбaчae розробку нових тдхо-дiв до pозyмiння людини в динaмiчномy сього-деннi, опpaцювaння стpaтегiй, здaтних освоювaти феноменологiю «плинно'1» сyчaсностi.
Зaвдaння стaттi стaновлять: 1) aнaлiз основних тенденцiй сyчaсноï пiзнaвaльноï ст^ци i стaнy психологй"; 2) обfpyнтyвaння можливостi зaстосy-вaння paдiогyмaнiстичноï оpieнтaцiï, зaпочaтко-вaноï Г.О. Бaллом, як методолопчно!" стpaтегiï ш-тегpaдiï дослщницьких пiдходiв y психологй' тa дощльносл подaльшоï розробки вiдповiдного ме-тодолопчного iнстpyментapiю.
Соцiокyльтypнa ситyaцiя ХХ1 ст. осмислюеться вченими як неоднознaчнa, сyпеpечливa, невизга-ченa, тpaнзитивнa, «плиннa», тaкa, що постiйно yсклaднюеться; утверджуються iнфоpмaцiйнi тa постiндyстpiaльнi форми культури; змшюеться соцiaльний пpостip тa форми соцiaлiзaцiï (9, 12, 16, 1B тa iн.). Сyчaснa пiзнaвaльнa ситyaцiя може бути охapaктеpизовaнa через тaкi озгаки: зpостaння когнiтивноï склaдностi в piзних сфеpaх повсяк-денного життя, муки i культури; подолaння мехa-шстичного свiтобaчення; зpостaння дослiджень мiждисциплiнapного хapaктеpy; iнтеpес до мapгi-
нальних, менш опрацьованих в KynbTypi тем; ште-рес до латентних лшш пiзнання, до pi3H^ штеле-ктуальних традицiй; гyманiтаризацiю; розвиток гумаштарно! методологи; низка явищ, як! отри-мали назву «turns» («повороти», «зсуви»); тенденци мiждисциплiнарноi штеграци знання, орiента-ци на вивчення складних i yнiкальних систем, що саморозвиваються; зростання ролi постнекласич-ного щеалу рацiональностi, культурно-штор^но! етстемологи, полiпарадiгмальностi, принципiв мережi («плетива») в оргашзаци знання тощо. За-значенi тенденци, зокрема, пов'язанi з прагнен-ням цЫсного, всеохоплюючого осмислення лю-диною свое! природи та сyгностi, потребою самотзнання, що виявляеться в посиленш пози-цiй iнтегративного пiдходy, у тенденци до дiалогy, взаемоди та можливо! штеграци рiзних напрямюв та рiвнiв гyманiтарних знань у смисловому полi психологи. При цьому в сучасному людинознавс-твi iснyють суттево рiзнi тлумачення цiеl штеграци й бракуе наукових моделей и стихiйного та щ-леспрямованого здшснення.
Чимало дослiдникiв висловлюють занепоко-ення методологiчною ситyацiею, що склалася в су-часнiй психологи. Серед симптомiв незадовшь-ного стану психологи виокремлюють розрив мiж теоретичними пошуками та психологiчною практикою; проблему синтезу, пошуку засад для штеграцп рiзноманiтностi психолопчного знання; по-рушення спадкоемностi пiзнання, проблему наступносп, поеднання здобyгкiв минулого i сьо-годення психологи; роздробленiсть психолопч-ного знання, що стае перепоною для його подаль-шого розвитку та використання.
В цьому контексп значний штерес психологiв становлять пращ Г.О. Балла, особливо розроблена вченим рацюгуматстична орieнтацiя в методологи людинознавства, яка поеднуе обстоювання гу-манктичних цшностей зi спиранням на здобутки iнтелектyальноi культури, з щеями зростання зна-чyщостi чинникiв культури, трансдисциплшарно-стi, етстемологи складних явищ,
Окреслимо провiднi лши досшджень вченого, звертаючись до його праць [1-8, 20], а також до вже кнуючих розвщок наукового спадку Г.О. Балла [11, 12, 13, 14, 15, 17, 19].
1. Г.О. Балл запропонував ращогуманктичну св^оглядну та методологiчну орieнтацiю в люди-нознавствi, яка передбачае визнання штелектуа-льно'1 культури (i науки як 11 головного осередку) одним з найважливших здобутюв людства та ма-ксимальне використання цього багатства, у його гармоншнш взаемодп з iншими складниками ку-льтури, для розширення знань про людину та для !х гуманiстично орiентованого застосування у рiз-них сферах сощального життя. Це свiтоглядна та методолопчна орiентацiя, яка поеднуе ствер-дження гуманктичних цiнностей з опорою на ш-телектуальну культуру, в 11 гармонiйнiй взаемодп з iншими складовими культури. Важливим для Г.О. Балла був акцент на тому, що гумашзм та ра-цiоналiзм ткно взаемопов'язанi. Вчений зауважу-вав, що якщо визнавати, що наявнкть розуму i
опора на нього в рiзноманiтних видах дiяльностi складають найбiльш iстотну визначну яккть лю-дини, то рацiоналiзм природньо виступае однкю iз сторiн гуманiзму [5]. Серед основних ознак ра-щогуманктично! оркнтаци можна акцентувати, зокрема, таю:
• Людинознавча, гуманiстична, етична спрямованкть, налаштованiсть на пiднесення лю-дини, розкриття 11 творчих можливостей (що е су-голосним антропологiчному повороту у новiтнiй науцi).
• Оркнтащя на гармонiйний рацiоналiзм, який спираеться на штелектуальну культуру в 11 найширшому розумiннi (а вiдтак передбачае дiа-логiчну взаемодiю логiчно обгрунтованих та ште-лектуально осягнутих позицш, розвиток потенщ-алу рiзних позицш через дiалог).
• Спирання на щнносл добра, iстини, гармони, цiлiсностi, розуму, культури, свободи i вод-ночас прагнення до ращогуманктичного переп-рочитання та нового осмислення вщповщних
фшософських та трансдисциплшарних категорш; зокрема, увага до цiннiсного аспекту науково'1 дiя-льностi.
• Конструктивна ревiзiя трансдисциплшар-них категорiй, iз категорiею рацiональностi вклю-чно; орiентацiя на забезпечення адекватностi, змiстовностi, лопчно'1 чiткостi, ясностi моделей (зокрема, системних описiв) дослiджуваних про-цесiв з урахуванням 1хньо1 складностi; побудова вщповщного понятiйного iнструментарiю.
На думку М.С. Гусельцево1, характерною особ-ливiстю запропонованого Г.О. Баллом тдходу е його гештальтнкть, здатнiсть виступати теоретичною рамкою, що перетворюе окремi психолопчш категори та концепци в едину мережу психолопч-них знань, за необхвдноси звернену до оперативного розв'язання тих чи шших практичних проблем, зокрема гумашзаци освiти. В основу категорiйного ладу ученим покладено ращонал^ зацiю системи психолопчних понять, що дае змогу не просто оргашзувати психологiчне знання
зсередини, але й сприяе продуктивнш комушкаци психологи з сумiжними галузями знань [12].
2. Г.О. Балл запропонував свое бачення (тракту-вання) категори розуму через застосування широкого узагальнювального пiдходу, що передбачае якнайширше трактування категорil з можливктю внутрiшньоl диференцiацil.
Як уже зазначалося, на думку вченого, рацiона-лiзм, трактований у найширшому сенсi як щну-вання розуму i спирання на нього, постае одшею зi сторiн гуманiзму. При цьому слщ орiентуватися не на механiстичнi, дисгармоншш форми iнтеле-кту людини, що дискредитували себе (у вiйнах, у руйнуванш природи, у корисливому маншулю-ваннi свiдомiстю людей тощо), а на збалансова-ний, гармонiйний штелект. Як зазначае Балл з по-силанням на працi А.П. Назаретяна, у ршеннях такого iнтелекту конструктивнкть, далекогляд-нiсть у пiдсумку збкаються з етичнктю, гуманнi-стю. Водночас учений констатуе, що у дисгармо-нiйному штелекл дiе примат гiпертрофованоl
Teоpeтичнi доcлiджeння у пcихологiï. Том III. 2018
цивiлiзaцiйнoï стoрoни культури над ïï дiaлoriчнo-твoрчoю стoрoнoю [2]. Натомкть y сyчaснoмy ди-нaмiчнoмy кризoвoмy сустльств1 дедал1 бiльшoï ваги набувае саме здатнкть дo твoрчoстi та дiaлo-гiчнoï взaeмoдiï, як!, прирoднo, немoжливi без ак-туашзаци (пoстiйнoгo вiдтвoрення й перетвo-рення) нормативно-репродуктивних шм^нен™ сoцioкyльтyрнoгo життя. Вщтак рiвнoвaгa й взае-мoзyмoвленiсть двox вищезгaдaниx стoрiн культури тостають нaгaльнoю yмoвoю стaлoгo рoзви-тку сустльства, рoзв'язaння глoбaльниx прoблем сьoгoдення.
Рoзyм людини в кoнцепцiï Г.О. Балла noerae га-рмoнiйним, твoрчим, здатним дo рoзв'язaння су-переч^стей, в ньoмy пoeднyeться лoгiчне та шту-1'тивне, вш e джерелoм бyдь-якoï мoрaльнoï дп. Так званий теxнoлoгiчний рoзyм e тшьки oдним з прoявiв iнтелектyaльнoï сфери людини. ^o-блеми, дo якиx вш призвoдить, e резyльтaтoм йoгo вщмежування вщ цiлiснoгo гaрмoнiйнoгo рoзyмy. Г.О. Балл рoзвивae щею гaрмoнiйнoгo рoзyмy, щo
являe сoбoю д1алектичну eднiсть сyтo рацюналь-нoï (рoзсyдкoвoï) та чyттeвo-iнтyïтивнoï сфери людини, як тостт™ взaeмoдiють м1ж сoбoю, пе-реxoдячи oднa в oднy. Вчений вкaзye нaйiстoтнiшi влaстивoстi гaрмoнiйнoгo штелекту людини y rära дoсить рoзвиненiй фoрмi. Зoкремa, вш не звoдиться дo вiдoмиx пщ нaзвoю рoзсyдкy станда-ртизoвaниx цивiлiзaцiйниx вар1ант1в, щo легга пщдаються фoрмaлiзaцiï, теxнoлoгiзaцiï, автома-тизаци, а пoстae нaлaштoвaним на якнайтовшше oxoплення св1ту 1з дoлaнням ча^вж, прoстoрoвиx i змiстoвиx oбмежень, й вщтак - спoрiдненим з да-внo вiдoмим пoняттям мyдрoстi. Г.О. Балл заува-жye: «6 дв1 стратегй' пoдoлaння трyднoщiв, щo ви-никають: oднa - вдoскoнaлення ^знава^^ю рoзyмy, друга - «переxiд вщ рoзyмy, щo пiзнae, дo рoзyмy взaeмoпoрoзyмiння». Я, як прaвилo, керу-юся першoю стрaтегieю, але, визнаючи значущкть дрyгoï, намагаюся зрoбити свш скрoмний внесoк y ïxнiй дiaлoг» [1, С. 15].
Отже, вченим здшснено конструктивну ревiзiю категори ращональноси (через застосування до 11 розумiння широкого узагальнювального пiдходу, що передбачае якнайширше трактування категори з внутрiшньою диференщащею, виокремлен-ням рiвнiв, типiв) На противагу ращо-знецшюва-льним тенденцiям, властивим, зокрема, частиш гуманiстично орiентованих психолопв. Г.О. Балл пристрасно обстоюе «честь розуму», при цьому враховуючи ще1 деконструктивiстiв та розчару-вання гуманкпв.
Також значний iнтерес становить трактування категори «ктина», уявлення про яку, на думку Г.О. Балла, мае будуватися на парадигмi дiалогу. «1с-тинi як абсолюту вiдповiдае авторитарна щея (в тому числi тотал^арна як 11 вищий прояв); вщно-снiй iстинi як атрибуту шдивщуального суб'екта -лiберальна; нарештi, ктина як дiалог iманентно пов'язана з гуманктичною iдеею. Кожна з назва-них iдей знаходить специфiчне втшення в сусшль-них вiдносинах, в тому чист в сферi освiти» [7, с.
73]. На думку О.В. Губенка, концепщя Г.О. Балла про ктину як еднкть контраверсiйних дiалогiчних позицiй мае багато сшльного з теорiею Нiльса Бора, виступае дiалогiчною версiею теори додат-ковостi, сформульовано1 Бором у рамках копенга-генсько1 iнтерпретацil квантово1 мехашки. При цьому в трактуваннi дiалогiчностi iстини й зага-лом дiалогiчноl взаемодil (як унiверсальноl бутте-во1 категорГ1) Балл свiдомо спираеться на фшосо-фiю дiалогу ХХ ст., зокрема, творчо осмислюючи концепци М. Бахтша та В. Бiблера [10].
е.В. Степура [21] слушно привертае увагу до ро-зроблюваного Г.О. Баллом концепту «правди». Сприйняття предмета гумаштарних дослiджень завжди е пристрасним, але емоцil можуть не тшьки заважати пошуку iстини, але й допомагати в ньому. Для устху в гумаштарних досшдженнях у мотивацшнш сферi вченого чiльне мiсце повинен займати мотив пошуку правди - емоцшно за-барвлено1 ктини.
3. Балл зaпрoпoнyвaв "дiaлoгiчнi ушверсали" сyчaснoгo буття, визначив неoбxiднi yмoви ганс-трyктивнoстi, прoдyктивнoстi дiaлoгiчнoï взaeмo-дп, oписaв медiaтoри, rn;o пoлегшyють взaeмoдiю та рoзyмiння учасниками iншoï, вiдмiннoï пoзицiï. Це e сyгoлoсним «переклaдaцькoмy» пoвoрoтy y сучаснш сoцiaльнo-гyмaнaтiрнiй думць Г.О. Балл вважав, rn;o гуманктичш принципи взaeмнoï no-ваги й кoнстрyктивнoï дiaлoгiчнoï взaeмoдiï ма-ють пoширювaтись на вiднoсини м1ж метoдoлoгi-чними пiдxoдaми, наугавими й нayкoвo-практичними напрямами ^крема, y цариш пси-xoлoгiï); суперечлив1 змкти мають дiaлoгiчнo рoз-рoблятися 1з униканням крaйнoщiв дoгмaтичнoгo мoнiзмy i еклектичнoгo, «ледaчoгo» плюрашзму. У цьoмy план нaдзвичaйнo прoдyктивним вида-eться сaмé oкреслене ним нaстaнoвлення на лoгi-чне «oпрaцювaння сyперечнoстей» (зaсoбaми як фoрмaльнoï, так i дiaлектичнoï лoгiки), oписaнi в rära прaцяx зaсoби й кoнкретнi зразки та^га oпрaцювaння. Учений зазначав, rn;o "мoнoлoгiчнi"
штенцп та фенoмени y зoвнiшнiй взaeмoдiï й в ш-дивщуальнш псиxiцi мають не менше значення, шж дiaлoг; щ два аспекти буття не лише заперечу-ють, але й передбачають oдне oднoгo. Зaгaлoм "д1-aлoгiзм" не зaперечye «прав» мoнoлoгy, вш лише прoтидie мoнoлoгiзмy - тагаму iдеoлoгiчнoмy на-стaнoвленню, яке вiдкидae неoбxiднiсть i мoжли-вкть рiвнoпрaвнoгo, взaeмoзбaгaчyвaльнoгo стл-кування o^6, сус^льн^ груп, культур як oснoви ïx кнування й стaлoгo рoзвиткy.
Прoвiдним меxaнiзмoм твoрчoстi, «пoeднaння непoeднyвaнoгo» Балл вважав знайдення мед1ато-р1в - oпoсередкyвaльниx лaнoк та фoрм взaeмoдiï. Такими oб'eднyвaльними чинниками вш вважав, зoкремa, стльш цЫ та щн^т учасниюв дiaлoгy, нoрми сoцiaльнoï взaeмoдiï, нayкoвoгo тзнання тoщo, надаючи великoï ваги фoрмyлювaнню принцитв кoнстрyктивнoï взaeмoдiï. Baжливo, щoб учасник дiaлoгy нaпoлягaв не на вiдпoвiднoстi свoïx щей абгалютнш ктиш, а на ïx неoбxiднoстi
для розв'язання стльно1 проблеми, i був готовим уточнити, розвинути, переосмислити сво1 позици.
В методолопчному сенсi базовими принципами, що мають визначати взаемодш представ-ниюв рiзних психологiчних шкш, е дiалог, повага до себе та до шшого, прийняття, центрування на стльних позицiях (при чiткому окресленнi й гли-бокому осмисленнi розбiжностей, точок спере-чання), розумiння обмеженостi методолопчних принципiв кожно1 окремо1 психолопчно1 школи тощо. Г.О. Балл формулюе певш принципи, '^а-логiчнi ушверсали" вищезгадано1 взаемодп (ре-тельно проаналiзованi В.В. Рибалкою [19]). Зокрема, базовими вимогами до дiалогiчноl взаемодп представниюв рiзних психологiчних шкiл поста-ють: толерантнкть, центрування на спiльних по-зицiях, орiентацiя на розширення та ампшфжацш культурного простору дискусп, цшеспрямований пошук медiаторiв як засобiв забезпечення проду-ктивностi взаемодп. Ушверсалп мають бути допо-вненi "узагальненою моделлю наукового дiалогу".
Вона покликана забезпечити результативнкть на-уково1 дискусп. "Йдеться про побудову узагальне-но1 лопчно1 моделi наукового дiалогу, придатно1 в принципi для обговорення найрiзноманiтнiших проблем... [2, с. 141]. Г.О. Балл видшяе три типи ва-рiантiв погодженого пiдсумку дiалогу, з яких осо-бливий iнтерес становить третш. До цього варiа-нту змушуе "неможливкть (принципова або притаманна даному етаповi пiзнання) одержати ктинний системний опис дослiджуваного об'екта (назвемо його "опис-1")" [2, с. 143]. Але з тако1 не-можливост "зовсiм не випливае неможливiсть одержання ктинного системного опису-2 ситуацп пошуку системного опису-1" [2, с. 143 - 144]. У такому випадку здшснюеться вихiд у площину фено-менолопчно1 та методолопчно1 рефлекси само1 ситуацп пошуку, 11 системний опис, характеристика рiзних точок зору на дослщжуваний об'ект [3, с. 70]. Представлення власне пошуку ктини у дiа-логiчному формат здатне вiддзеркалити певний поступ в 11 осягненнi. Утiм, можна припустити, що
постшне щлкне рефлексивне вщображення в свь домостi наyковцiв та в продуктах !хньо! дiяльностi самого процесу тзнання як зовншнього та e^mpi-шнього дiалогу, спору е неодмшною умовою й компонентом будь-яко! сучасно! науково! дiяльностi.
4. Г.О. Балл обстоював необх!дшсть подолання протиставлення природничо-науково! й гумашта-рно! парадигм та застосування рацюгумашстич-ного тдходу як у психологи, так i в людинознавс-твi загалом. Вчений проводив порiвняльний аналiз цих двох парадигм, як! за стльно! налаш-тованостi на пiзнання дшсносл розр!зняються на-данням переваги у першому випадку точност й доказовоси отримуваних знань, а у другому - по-внот охоплення властивостей складних об'еклв.
Дiалог розширюе прослр перетинання психологи з р!зними культурними галузями, можливо-ст збагачення новими !деями. Така взаемодiя мо-жлива за умови адекватно! асимшяци щей вщповщно до специфжи предмета, принцитв та
метод!в психологи. У раз! залучення щей з вказа-них сфер культури кнують небезпеки, з одного боку, редукцюшзму, з шшого - зростання ¡рращ-ональних тенденцш. В цьому контекст! 6.В. Сте-пура [21] пщкреслюе тезу Г.О. Балла, що важливим е не зв!дки брати ще!, а як !х використовувати. Це стосуеться й плюрашзму метод!в дослщження: загалом приймаючи вщому тезу П. Фейерабенда «Все згодиться» («Everything goes»), Г.О. Балл до-повнюе !! вкрай важливим застереженням: «...Але не в будь-який споаб» («...But not anyway»). При цьому невпорядковане, еклектичне застосування р!зних теоретичних тдход!в та метод!в нетотожне !х свщомш, «оргашзованш» д!алопчнш взаемоди
[4].
Ращогуманктичний тдхщ передбачае можли-вкть залучення мови точних наук для опису над-складних об'еклв гумаштарних наук. Зокрема, вчений вважав, що ефективними мед!аторами взаемоди природничо-науково! i гумаштарно! традицш у людинознавств! можуть бути системш
репрезентаци. У фшософському обгрунтуванш 1х-нього застосування вiн виходив з того, що наукове тзнання наявних у свiтi (онтологiчних) об'еклв здiйснюеться через вiдповiднi 1м етстемолопчш об'екти. У межах науки 1х можна ототожнити з предметами досшдження, сконструйованими як системи, тобто так! множини компоненлв, що пе-ребувають одне з одним у певних вщношеннях. Саме iнновацiйному методу створення системних формалiзованих описiв та застосуванню його в психологи була присвячена одна з останшх при-життевих праць Балла, написана у спiвавторствi з В.О. Медшцевим [8], який продовжуе розвивати цю проблематику [17].
5. Вчений здшснив значну працю з упорядку-вання категоршно-термшолопчного апарату психологи, наполягав на необхщност чiткостi науко-во1 мови; вважав, що саме теори, побудованi з логiчно релевантних понять, можуть бути покла-денi в основу процедур емтричного дослiдження, бути основою достовiрних результатiв; [2]. Проте
Балл вщзначав: «^У гуманiтарнiй галуз^ з огляду на складнiсть й суперечливкть дослiджуваних об'ектiв, виконання ще1 вимоги наштовхуеться на великi труднощь.. Парадоксальнi властивостi самих об'еклв дослiдження виключають можливiсть отримання лопчно несуперечливого знання про них» [1, с. 69]. Вчений вважав, що стратепею уст-шного пiзнання надскладних об'ектiв е побудова дедалi бшьш «щiльноl» мережi чiтких понять в 1х спiввiднесеннi з психiчною реальнктю, опрацю-ванням складних колiзiй внутршнього свiту лю-дини.
Одним з провщних аспектiв роботи Г.О. Балла з упорядкування категорiйно-термiнологiчного апарату психологil було уточнення статусу низки трансдисциплiнарних категорш (iстина, правда. добро, культура, гармошя, особистiсть, розум та iн.). Щодо багатьох з цих категорiй Балл вважав доцшьним вищезгаданий узагальнювальний тд-хiд - якнайширше трактування, порiвняно з розрi-знювальним пiдходом. Зокрема, щодо категори
особистоси Балл обгрунтовував цей тдх!д так: «Щннкним засадам гуманктично налаштовано! психолог!! вщповщае якнайширше трактування поняття особистоси (з одночасним виокремлен-ням р!зних титв особистоси, стадш !! станов-лення та р!вшв досягнутого розвитку); з цих пози-цш, люди не дшяться на тих, хто е особистктю, i тих, хто не е нею, шлях до особисткного зростання (з урахуванням шдивщуальних особливостей i во-дночас з оркнтацкю на особисткний щеал, яск-раво репрезентований у жити й д!яльноси бага-тьох видатних людей) визнаеться принципово вщкритим для кожно! людини, а надання допо-моги у рухов! цим шляхом - чи не головним обов'язком психолога» [6, с.32].
6. Г.О. Балл здшснював важлив! кторико-пси-холопчш розвщки, з особливою увагою до доро-бку недооцшених вчених з незалежною щодо па-швного на той час «наукового канону» позицкю та до !хшх щей, як! сприймались як марпнальш, а
насправд! випереджали свш час, е актуальними на сьогодш [4, 5, 6, 20 та ш.].
Хоилось би сказати про ще один важливий тво-рчий проект ученого. Кр!м зазначеного вище, Балл запропонував Ытегративно-особисткний nidxid до розумшня особистоси й загалом псих!чних фено-мешв, оск!льки усвщомлював, що розр!зненкть психолопчного знання, зокрема про особисткть, стае перепоною його розвитку. 1нтегративнкть учений трактував у двох основних аспектах. „По-перше, йдеться про аспект методолопчний, або, можна сказати, гносеолопчний, - тобто про штег-ращю конструктивних складових концепц!й..., що вщповщають р!зним вар!антам розум!ння та т-знання особистост!. По-друге, береться до уваги онтолог!чний аспект !нтегративност!, тобто оркн-тац!я на ц!л!сного людського !ндив!да, на досяг-нення гармоншно! едност! його соматичних, пси-х!чних i духовних властивостей" [6, с.26]. Загалом же !нтегративно-особист!сний п!дх!д, як зазначае
сам Г.О. Балл, е значущим не лише власне у персо-нологи, але й для вае1 психолопчно1 науки та ш-ших галузей людинознавства, позаяк категорiя особистостi наразi висуваеться в ньому на перший план.
Пошук шляхiв забезпечення штеграци психо-логiчного знання, запобнання подальшiй його ро-здробленостi та опрацювання варiантiв його цше-спрямовано1 штеграци Балл вважав нагальним завданням сучасность Водночас вiн усвiдомлював трудношд цього проекту, зокрема зумовленi пол^ варiантнiстю пiзнання предмету психологiчного дослщження; роллю суб'ективних преференцiй та настановлень досшдника; наявнктю суб'ектних якостей у тих, кого досшджують; необхiднiстю уз-годження результатiв застосування дослщниць-ких методiв рiзного ступеня об'ективностi; труд-нощами науково1 комушкаци [6, 7, 8, 20].
Звичайно, ми окреслили лише деяю напрямки
дослщжень ученого, оск!льки «спектр методологi-чних iдей i положень, представлений у спадщиш Георгiя Олексiйовича Балла, настшьки широкий, що його неможливо навт звужено i частково представити у порiвняно невеликому форматi статтi» [31, с.48].
Пiдсумовуючи цю розвiдку, можна зазначити, що у концептуальних рамках рацюгуманктичного пiдходу запропоновано теоретичнi концепти, до-слiдницький iнструментарiй, аналiтичнi прийоми, що створюють у сукупносп можливосл рiзнорiв-нево1 iнтеграцil людинознавчого знання. Рацюгу-манiстичний пiдхiд е перспективною методолоп-чною орiентацiею на загально-науковому рiвнi, Грунтованою на трансдисциплiнарних категорiях «радiональнiсть», «гуманiзм», «особистiсть», «культура». Специфжою пiдходу виступае рефлексiя рiзних традицiй i спрямованiсть на 1х конструкти-вний дiалог.
З огляду на сказане, вважаемо перспективним 1 доцшьним звертання до рацюгуманктично! оркнтацп як тако'!, що дозволяе опрацювати стратегИ зктавлення р1зних психолопчних та м!ждисциплшарних тдход1в; виступае концептуальною пщставою для розробки нових схем синтезу психолопчного знання, в яких конкретш теорп вплетет в спшьш контексти, стввщнесеш з р1зними штелектуальними дослщними тради-щями; дае змогу сконструювати бшьш повну картину сучасного психолопчного тзнання, штег-рувавши в не'! р1зш лшп розвитку знання. Рацюгуманктичний тдхщ дае змогу розглянути найактуальтш! здобутки людинознавства в сми-словому пол! психологи, створюе можливост ме-тодолопчного перекладу фшософсько-гуматта-рного дискурсу на мову психолопчно! науки,
може бути плщним на загальнонауковому, конк-ретно-науковому 1 шструментальному р!вт, пра-цюючи як шструментарш для штеграци психолопчного знання.
Як свщчать наукознавч1 студи, утвердження в наущ нових щей, способ1в мислення, попри !хш об'ективн переваги, вщбуваеться лише через по-долання спротиву пашвних в поточному час по-яснювальних схем та усталених стереотитв 1 ви-магае зусиль. Науковий спадок Г.О. Балла вартуе такого утвердження, адже глибока ерудищя вче-ного, спирання на нов1тш тенденци в розумшш суп наукового знання та творча мужнкть забез-печили евристичнкть його щей, розкрили мож-ливоси розширення тзнавального горизонту психолопчно! науки в цшому.
Висновки
Наукова творчкть Г.О. Балла е суголосною су-часним загальнонауковим тенденщям та запитам розвитку психологи. Ученим окреслено загальнi принципи рацюгуманктично1 св^оглядно1 та ме-тодолопчно'х оркнтаци, розроблено теоретичнi конструкти, дослщницький iнструментарiй, ана-лiтичнi прийоми, що створюють можливосп рiз-норiвневоl штеграци людинознавчого знання. За-значена оркнтащя слугуе методологiчною стратегiею, спрямованою на використання в психологи 0 загалом у людинознавств^ досягнень природничо-наукових та гуманiтарних лiнiй пi-знання. Осмислення творчого спадку Балла, його
евристичного потенщалу е надзвичайно важли-вим у розв'язанш актуальних проблем психологи. Зокрема, на його основi можливо й необхщно ви-значити шзнавальш та комунiкативнi умови, чин-ники фасилггаци iнтегративних процесiв в психологи. Доцшьно продовжити здiйснювану Баллом роботу щодо вдосконалення, логiчного опрацю-вання категорiйно-поняттевого апарату психологи, що мае сприяти впорядкуванню, подоланню роздробленосл психологiчних знань. Нарештi, з метою цшеспрямовано1 iнтеградil напрацювань рiзних психологiчних шкiл стосовно актуальних проблем вкрай важливо розвивати запропоноваш Баллом дiалогiчнi та системно-описовi технологil.
Л1тература
1. Балл Г.А. Психология в рациогуманистической перспективе: Избранные работы. - К.: «Основа»,
2006.
2. Балл Г.О. Орiентири сучасного гумашзму (в сустльнш, освiтнiй, психолопчнш сферах). - Рiвне:
Видавець Олег Зень, 2007. - 172 с.
3. Балл Г.А. Нормы деятельности и творческая активность личности // Вопросы психологии. - 1990.
- № 6. - С. 25 - 36.
4. Балл Г.О. Методолого-психолопчш роздуми в гуманктичному контексть Нарис 3 // Сощальна
психолопя. - 2007. - № 6. - С. 3 - 16.
5. Балл Г.О. Рацюгуманктична орiентацiя в методологи людинознавства: наукове видання (ред. В.О.
Медшцев) / Г.О. Балл. - К.: Видавництво ПП «СКД», 2017. - 204 с.
6. Балл Г.О. 1нтегративно-особисткний тдхщ у психологи: впорядкування основних понять/ Г.О.
Балл // Психолопя i сустльство. - 2009. - №4. - С. 25-53.
7. Балл Г.А., Мединцев В.А. Модернизация научной коммуникации: актуальные проблемы и подходы
к их решению // Регионы России: стратегии и механизмы модернизации, инновационного и технологического развития: Труды VII Междунар. научно-практич. конференции. - М.: ИНИОН РАН, 2011. - Ч. 1. - С. 525-529. https://goo.gl/aNKyEZ
8. Балл Г.А., Мединцев В.А. Теоретико-множественный метод описания процессов и его применение
в психологии / Г.А.Балл, В.А.Мединцев. - К.: 2016 .
9. Бауман З., Донсюс Л. Плинне зло. Життя без альтернатив / Пер. з англ. О. Буценка. — Ки'в: «Дух 1
лггера», 2017. - 216 с.
10. Губенко О.В. Деяк методолопчш проблеми психологи у контексп спадщини Г.О. Балла // Гуманний розум: зб1рник статей. - К.: Педагопчна думка, 2017. - 329 с. - С. 31-50.
11. Гуманний розум: зб1рник статей (присвячено пам'ят Георпя Олексшовича Балла) / 1нститут психологи 1меш Г.С. Костюка НАПН Украши; [наук. ред. О.В. Завгородня, В.Л. Зливков;]. - К.: Педагопчна думка, 2017. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/706694.
12. Гусельцева Марина. Рацюгуманктичний тдхщ Балла: психолопя свободи 1 творчоси// Психолопя 1 сустльство №2, 2017. С. 41-55.
13. Завгородняя Е. В. Основы ценностно ориентированного социального поведения ия в этико-психологических работах Г.А. Балла / Е.В. Завгородняя // Фундаментальные и прикладные исследования современной психологии: результаты и перспективы развития / Отв. ред. А. Л. Журавлёв, В. А. Кольцова. - М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2017. - С . 229-236.
14. Копилов С.О. Особисткть 1 культура в психологчнш концепци Г.О. Балла [Електронний ресурс] / С.О. Копилов // Гуманний розум: зб1рник статей / - К.: Педагопчна думка, 2017. - С. 78-92. Режим доступу: http://lib.iitta.gov.ua/706694.
15. Копилов С.О. Категорiя особистост у працях Г.О. Балла / С.О. Копилов // Особисткть та 11 iсторiя: збiрник матерiалiв VII Мiжнародноl науково-практично1 конференци (16-17 листопада 2017 р.) / за заг. ред. М.В. Папучь - Шжин: НДУ iменi М. Гоголя, 2017. - С. 89-90
16. Марцинковская Т.Д. Психология в современном мире // Теория и методология психологии: Постнеклассическая перспектива / отв. ред. А.Л. Журавлев, А.В. Юревич. М.: ИП РАН, 2007. С. 3344.
17. Мединцев В.А. Основные системологические идеи Г.А. Балла в психологии и человековедении / В. А. Мединцев // Перспективы психологической науки и практики: сборник статей Международной научно-практической конференции. РГУ им. А. Н. Косыгина, 16 июня 2017 г. / под ред. В.С. Белгородского, О.В. Кащеева, И.В. Антоненко, И.Н. Карицкого. - М.: ФГБОУ ВО «РГУ им. А.Н. Косыгина», 2017. - С. 91-94.
18. Морен Е. Втрачена парадигма: Природа людини /Е. Морен. К.: КАРМЕ-СИНТО, 1995. - 208 с.
19. Рибалка Валентин. Психолопчна теорiя особистосп Г.О. Балла // Психолопя i сустльство. - №2, 2017. - С. 104 - 118.
20. Системнкть психолопчного знання на сучасному етат його розвитку [Г.О. Балл, Н.А. Бастун, О.В. Губенко, В.В. Депутат, О.В. Завгородня, В.О. Медшцев, Т.А. Росшчук, 6.В. Степура]; за ред. Завгородньоь - Кш'в: Видавничий Дiм «Слово», 2017. - 277 с.
21. Степура 6.В. Проблеми сучасно1 психологи у «Методолого-психолопчних роздумах» Георпя Балла // Гуманний розум: збiрник статей. - К.: Педагопчна думка, 2017. С 148-155.
Е.В. Завгородняя, С.А. Копылов Творческое наследие Г.А. Балла в контексте проблем современной психологии
Aннотация. Охарактеризована современная познавательная ситуация. Показано, что научное творчество Г.А. Балла отвечает вызовам времени, созвучно общенаучным тенденциям и запросам современной психологии. Это связано с рядом характеристик творческого наследия Балла (человековедческая направленность, конструктивная ревизия категории рациональности, диалогизм, осмысление скрытых и маргинальных течений в развитии знания, интегративность и трансдисциплинар-ность научного поиска). Подчеркнута важность осмысления творческого наследия Г.А. Балла, его эвристического потенциала в решении актуальных проблем психологии, в частности в поиске путей интеграции психологического знания.
Ключевые слова: Г.А. Балл; рациогуманистический подход; современная познавательная ситуация; человековедение; категория рациональности, диалогизм; транс-дисциплинарнисть; интеграция психологического знания.
O. Zavgorodnyaya, S. Kopylov G. A. Ball's creative heritage in the context of modern psychology problems
Annotation. The modern cognitive situation is characterized. It is shown that the scientific works of G. Ball corresponds to the challenges of time, is consistent with general scientific tendencies and the demands of modern psychology. This is due to a number of characteristics of G. Ball's creative heritage (human-studies orientation; constructive revision of the category of rationality; dialogism; studies of hidden and marginal flows in the development of knowledge; integrity and transdisciplinarity of scientific research). The importance of studying the creative heritage of G. Ball, his heuristic potential in solving the actual problems of psychology, in particular the search for ways to integrate psychological knowledge, is emphasized.
Keywords: Georgy Ball; ratio-humanistic approach; modern cognitive situation; human studies; category of rationality, dialogism; transdisciplinarity; the integration of psychological knowledge.
